Ухвала

від 14.08.2024 по справі 910/867/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

14.08.2024Справа № 910/867/24

За заявоюАкціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»про відстрочення виконання рішенняу справі№910/867/24за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Еласт Атом»доАкціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»простягнення 99 101,55 грн.Суддя Босий В.П.

секретар судового засідання Дупляченко Ю.О.

Представники учасників справи: від позивача:не з`явився;від відповідача:Балацький Я.А.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еласт Атом» (надалі - ТОВ «Еласт Атом») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (надалі - АТ «НАЕК «Енергоатом») про стягнення 99 101,55 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.03.2024 позов задоволено повністю, стягнуто з АТ «НАЕК «Енергоатом» на користь ТОВ «Еласт Атом» 3% річних у розмірі 19 957,82 грн., інфляційні у розмірі 79 143,73 грн. та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

22.04.2024 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

01.08.2024 до Господарського суду міста Києва від АТ «НАЕК «Енергоатом» надійшла заява, в якій заявник просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2024 у справі №910/867/24 до 28.03.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2024 розгляд заяви призначено на 14.08.2024.

05.08.2024 до Господарського суду міста Києва від ТОВ «Еласт Атом» надійшли заперечення на заяву АТ «НАЕК «Енергоатом» про відстрочення виконання рішення, в яких позивач заперечив проти відстрочення виконання рішення, просив суд відмовити в її задоволенні, а у зв`язку із неможливістю представника позивача прибути у судове засідання здійснювати розгляд заяви за наявними у справі матеріалами без участі його представка в судовому засіданні.

У судове засідання 14.08.2024 з`явився представник заявника (відповідача), який вимоги заяви підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду заяви повідомлений належним чином.

Розглянувши заяву АТ «НАЕК «Енергоатом» про відстрочення виконання рішення суд зазначає наступне.

Обґрунтовуючи необхідність відстрочення рішення суду у даній справі відповідач наголошує на складному фінансовому становищі, у якому він опинився в умовах законодавчих змін, що відбулися на енергетичному ринку країни, а також в результаті окупації військовими формуваннями російської федерації частини виробничих потужностей в ході військової агресії. Звертає увагу, що відповідач, виконуючи функції експлуатуючої організації (оператора) атомних електростанцій відповідно до ст. 33 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», зобов`язаний першочергово забезпечувати безпечну експлуатацію ядерних установок. Відповідно наявні ресурси, в тому числі грошові кошти, відповідач зобов`язаний спрямовувати в першу чергу на задоволення потреб безпеки експлуатації АЕС. Також зауважує, що відповідач виконує спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільного інтересу, а саме доступності електричної енергії для побутових споживачів. Внаслідок цього у відповідача виник довгостроковий дефіцит платіжного балансу, який негативно вплинув на можливість виконувати зобов`язання по сплаті платежів, у тому числі по сплаті таких першочергових платежів як податки, збори та інші платежі до державного бюджету, постачання ядерного палива тощо. Вказує, що на тепер відповідачем втрачено значні виробничі потужності, що забезпечували майже половину його доходу від реалізації електроенергії. Поряд з цим, відповідач продовжує нести витрати з утримання об`єктів і персоналу ВП ЗАЕС, не одержуючи від діяльності цього відокремленого підрозділу жодного доходу. Враховуючи наведене, відповідач не мав можливості здійснити оплату в строки, визначені умовами договору, внаслідок дії об`єктивних та незалежних від відповідача обставин, оскільки така неможливість не пов`язана із ризиками господарської діяльності підприємства та не є наслідком його неефективної роботи. Наведені обставини, які продовжують існувати і на даний час, свідчать про відсутність у відповідача реальної можливості виконати рішення суду у разі задоволення судом повністю або частково позовних вимог позивача, а примусове стягнення такої заборгованості загрожує серйозними ускладненнями для господарської діяльності. З огляду на викладене, відповідач просить відстрочити виконання рішення суду у даній справі до 28.03.2025.

Згідно зі ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, підставами для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.

Таким чином, відстрочити виконання судового рішення суд може лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим. При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.

Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

Суд відзначає, що відповідно до ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Стаття 42 Господарського кодексу України передбачає, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Тобто, юридична особа самостійно, на власний ризик здійснює свою господарську діяльність, в тому числі укладає господарські договори і відповідає за наслідки їх невиконання.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, ст. 617 Цивільного кодексу України, практики Європейського суду з прав людини (справа «Бурдов проти росії» від 07.05.2002 (заява №59498/00), справа «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року (заява №18357/91) та інші) відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не може бути підставою відмови від виконання грошових зобов`язань та не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Також, суд звертає увагу на те, що для господарсько-правових відносин характерна юридична рівність сторін, а ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні, необхідно враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру», а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Отже, у розрізі зазначеного судом взято до уваги те, що через масові ракетні удари з боку російської федерації по об`єктам інфраструктури України, їх пошкодженням, в нашій країні існує проблема з енергопостачанням. У зв`язку із дефіцитом потужності енергоносіїв запроваджені аварійні, планові та непланові відключення електроенергії у багатьох містах і селах України. Тоді як, метою діяльності Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» є безпечне та надійне виробництво електроенергії задля енергетичної безпеки, енергонезалежності, безпеки життєдіяльності персоналу та населення, сталого розвитку економіки та без вуглецевого енергетичного майбутнього України.

Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» створено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про створення Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» №1268 від 17.10.1996 на базі майна атомних електростанцій та їхніх інфраструктур - ВО «Запорізька АЕС», ВО «Південноукраїнська АЕС», ВО «Чорнобильська АЕС», ВО «Рівненська АЕС», ВО «Хмельницька АЕС» та забезпечує більше 55 % потреби України в електроенергії.

Основні види економічної діяльності детально викладено у статуті АТ «НАЕК «Енергоатом», зокрема: Підприємство утворено з метою виробництва електричної енергії, забезпечення безпечної експлуатації та підвищення ефективності роботи атомних електростанцій, безпеки під час будівництва, введення в експлуатацію та зняття з експлуатації ядерних установок, безперебійного енергопостачання суб`єктів господарювання та населення, а також у межах своєї компетенції забезпечення постійної готовності України до швидких ефективних дій у разі виникнення аварій на підприємствах атомної енергетики, радіаційних аварій у промисловості, дотримання вимог ядерного законодавства, норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1268 від 17.10.1996 на АТ «НАЕК «Енергоатом» покладено функції експлуатуючої організації. Завданнями Енергоатому є безпечне виробництво електроенергії, підвищення рівня безпеки діючих енергоблоків АЕС та продовження терміну їх експлуатації, будівництво енергоблоків АЕС та зняття їх з експлуатації, придбання свіжого і вивезення відпрацьованого ядерного палива, створення національної інфраструктури поводження з опроміненим ядерним паливом, фізичний захист ядерних установок та ядерних матеріалів, підготовка і підвищення кваліфікації персоналу, вирішення соціальних питань працівників тощо.

АТ «НАЕК «Енергоатом» входить до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (постанова Кабінету Міністрів України №83 від 04.03.2015 «Про затвердження переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави») та належить до суб`єктів господарської діяльності, у власності та користуванні яких є об`єкти підвищеної небезпеки відповідно до вимог Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки».

У рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013 вказано, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Під час розв`язання питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд має свободу розсуду при врахуванні майнових інтересів сторін, їхнього фінансового стану, ступеня вини кожної сторони у виникненні спору, наявності надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інших обставин.

Дана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 у справі №2а25767/10/0570.

За наведених обставин відстрочення виконання рішення суду для відповідача в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання судового рішення, а відповідною заявою він лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, забезпечити у майбутньому повне виконання рішення та погашення заборгованості перед позивачем.

Надання відстрочки виконання рішення суду у даній справі, на переконання суду, сприятиме належному виконанню заявником своїх наявних зобов`язань, а отже належним чином виконати рішення суду у справі та, як наслідок, буде сприяти захисту інтересів обох сторін та переслідує мету недопущення значного погіршення економічної ситуації боржника.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про достатність підстав для застосування визначеної ст. 331 Господарського процесуального кодексу України процедури відстрочення виконання судового рішення та, встановлюючи строк такого відстрочення до 28.03.2025 враховує вимоги ч. 5 вказаної статті.

При цьому, суд звертає увагу, що передбачена процесуальним законом можливість відстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов`язань та виконання безспірних вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін, а саме: для боржника - загроза неможливості подальшого виконання своїх зобов`язань, а для стягувача - загроза можливості неотримання одразу протягом тривалого часу присудженої до стягнення суми коштів внаслідок переходу відповідача у стан неплатоспроможності.

При вирішенні питання строку відстрочки суд вважає, що відстрочення виконання рішення суду до 28.03.2025 не порушить інтереси сторін, забезпечить їх баланс, буде співмірним можливості поновлення порушеного права стягувача з можливістю відповідача забезпечити таке поновлення. Відстрочення матиме наслідком дотримання балансу інтересів сторін і унеможливить надмірне обтяження фінансової спроможності відповідача.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення заяви відповідача та відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2024 у справі №910/867/24 до 28.03.2025.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про відстрочення виконання рішення задовольнити.

2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2024 у справі №910/867/24 до 28.03.2025.

3. Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та підлягає оскарженню.

Повна ухвала складена: 19.08.2024.

Суддя В.П. Босий