Рішення

від 24.06.2024 по справі 910/4860/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.06.2024Справа № 910/4860/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради

до Спеціальної школи в с. Тучин Рівненської обласної ради

товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі трейд груп»

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 42105,20 грн,

Представники:

від прокуратури Греськів І.І.

від інших учасників не прибули

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернувся з позовом керівник Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради до Спеціальної школи в с. Тучин Рівненської обласної ради (відповідача-1) та товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі трейд груп» (відповідача-2) про визнання недійсними додаткових угод № 2, 3 від 03.11.2020 та № 4 від 23.11.2020 до договору № ЛР-01/2020 постачання природного газу від 03.01.2020, укладеного між Спеціальною школою в с. Тучин Рівненської обласної ради та товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджі трейд груп», та про стягнення 42105,20 грн.

Позовні вимоги мотивовані невідповідністю оспорюваних додаткових угод, які змінюють ціну одиниці товару (природнього газу), визначеним законом випадкам зміни такої ціни. Нормативно прокурор свої доводи обґрунтовує приписами Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно до якої істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. За твердженням прокурора, спірні додаткові угоди укладені без належних підстав - обґрунтованого документального підтвердження щодо підвищення ціни природного газу, що суперечить приписам Закону України «Про публічні закупівлі». Внаслідок укладення додаткових угод ціна за 1000 м. куб. газу безпідставно збільшена з 5288,00 грн до 7741,15 грн, тобто на 2453,15 грн або на 46,4% від первинної ціни. Неправомірне збільшення ціни одиниці виміру газу призвело до неправомірного отримання відповідачем 42105,20 грн, які підлягають поверненню на користь платника - Рівненській обласній раді.

Необхідність прокурорського втручання обґрунтована необхідністю захисту інтересів держави в бюджетній сфері щодо цільового використання бюджетних коштів. Суб`єктом, який уповноважений державою здійснювати контроль за раціональним використанням комунального майна, є Рівненська обласна рада як засновник комунального закладу -Спеціальної школи в с. Тучин Рівненської обласної ради. Рівненська обласна рада не вжила заходів до поновлення порушених державних інтересів.

Суд своєю ухвалою від 23.04.2024 відкрив провадження у справі № 910/4860/24, постановив розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

Рівненська обласна рада у письмових поясненнях (а.с. 157-159) вважає, що відсутні підстави для здійснення прокурором у цій справі представництва інтересів держави в особі Рівненської обласної ради, оскільки до її компетенції не входить контроль за проведенням публічних закупівель, тобто Рівненська обласна рада не є суб`єктом здійснення моніторингу публічних закупівель. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», Господарський кодекс України та Закон України «Про публічні закупівлі» не передбачають повноважень обласної ради як органу місцевого самоврядування та власника закладу щодо здійснення безпосереднього контролю за проведенням останнім публічних закупівель.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерджі трейд груп» у відзиві (а.с. 163-168) відхилив позовні вимоги з огляду на те, що:

- керівник прокуратури не довів дотримання ним порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», що є підставою для залишення позовної заяви без розгляду;

- договір є виконаний і припинений внаслідок його виконання;

- уразі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

Спеціальна школа в с. Тучин Рівненської обласної ради у відзиві (а.с. 179-182) відхилила позовні вимоги посилаючись на те, що договір виконаний у повному обсязі.

Спеціальна школа в с. Тучин Рівненської обласної ради подала клопотання про розгляд справи без участі її представників.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника прокуратури, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

У 2019 році комунальний заклад «Тучинська спеціальна школа І-ІІ ступенів» Рівненської обласної ради, правонаступником якого є Спеціальна школа в с. Тучин Рівненської обласної ради провів відкриті торги із закупівлі 71000 м. куб. природного газу на 2020 рік. Відкриті торги проводились за процедурою закупівлі, врегульованою Законом України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 19.09.2019.

За результатами відкритих торгів їх переможцем визнано товариство з обмеженою відповідальністю «Енерджі трейд груп» як учасник, який запропонував найкращу цінову пропозицію - 411658,00 грн (остаточна пропозиція 375448,00 грн).

Наслідком оголошення рішення про переможця торгів стало укладення 03 січня 2020 року між споживачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджі трейд груп» (постачальником) договору № ЛР-01/2020 про постачання природного газу (далі - Договір), предметом якого є природний газ у кількості 71000 м.куб. Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерджі трейд груп» зобов`язалось постачати газ протягом 2020 року згідно з щомісячним графіком, визначеним п. 1.2 Договору.

Ціна постачання у Договорі сформована відповідно до цінової пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі трейд груп» і становить 5288,00 грн з податком на додану вартість за 1000 м.куб. газу. Ціна включає нерегульована частина (ціна газу як товару ) - 4282,51 грн без ПДВ; регульована частина (тариф на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу -124,16 грн без ПДВ, який встановлено постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3013; ПДВ -881,33 грн. (п. 3.2 Договору). Загальна сума Договору становить 375448,00 грн з ПДВ (п. 3.1 Договору).

Згідно з даними Української енергетичної біржі простежувалось незазначене збільшення ціни на ринку у період з моменту укладення договору (з січня 2020 року) по жовтень 2020 року.

29 жовтня 2020 року сторони уклали додаткову угода № 1, якою збільшили ціну за 1000 куб. м. газу до 5816,80 грн з урахуванням податку на додану вартість та вартості з його транспортування (10%).

У подальшому сторони уклали три додаткові угоди до Договору, якими збільшили ціну за 1000 куб.м. газу шляхом викладення в новій редакції пункту 3.2 Договору. Такими додатковими угодами є:

додаткова угода № 2 від 03.11.2020, якою збільшили ціну за 1000 куб. м. газу до 6398,48 грн з урахуванням податку на додану вартість та вартості з його транспортування;

додаткова угода № 3 від 03.10.2020, якою збільшили ціну за 1000 куб. м. газу до 7038,32 грн з урахуванням податку на додану вартість та вартості з його транспортування;

додаткова угода № 4 від 23.11.2020, якою збільшили ціну за 1000 куб. м. газу до 7742,15 грн з урахуванням податку на додану вартість та вартості з його транспортування;

Оскільки зворотного суду не надано, зміна ціни в цих випадках мала місце за зверненням товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі трейд груп» до комунального закладу «Тучинська спеціальна школа І-ІІ ступенів» щодо збільшення ціни газу у зв`язку зі зміною кон`юнктури ринку природного газу. Укладення додаткових угод супроводжувалось зі сторони відповідача наданням зроблених на його замовлення Харківською торгово-промисловою палатою цінових довідок № 1053/20 від 21.09.2020, № 1200/20 від 09.10.2020, № 1241/20 від 20.10.2020 та № 1302/20 від 28.10.2020.

Внаслідок зміни ціни 1000 куб.м. газу в бік її збільшення при незмінній загальній ціні Договору відбулось зменшення постачання товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджі трейд груп» комунальному закладу «Тучинська спеціальна школа І-ІІ ступенів» Рівненської обласної ради обсягу природного газу за Договором в цілому.

За додатковими угодами 2, 3, 4 товариство з обмеженою відповідальністю «Енерджі трейд груп» поставило комунальному закладу «Тучинська спеціальна школа І-ІІ ступенів» 23,01832 куб.м. газу (у жовтні 2020 року - 3,14435 тис.куб.м. (22130,95 грн), у листопаді 2020 року - 10,21657 тис.куб.м. (79098,19 грн) та у грудні 2020 року - 9,65740 тис.куб.м. (74769,02 грн), вартість якого, виходячи із змінених умов про ціну, становила 175998,16 грн (з урахування податку на додану вартість),

Отже, внаслідок зміни ціни 1000 куб.м. газу, яка мала місце на підставі оспорюваних додаткових угод, ціна спожитого газу в цілому за Договором збільшилась на 42105,20 грн (175998,16 грн (сплачені кошти) - (23,01832 куб.м. газу (спожитий обсяг) х 5,816,80 грн (вартість 1 куб.м. газу в редакції додаткової угоди № 1 до Договору).

Вирішуючи питання щодо правомірності додаткових угод суд виходить з такого.

Відповідно до п. 5, 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції від 19.04.2020), процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення в дію цього закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону. Договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, установлених до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону.

Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон в редакції на час виникнення спірних відносин) метою запроваджених Законом процедур є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

У розумінні Закону публічною закупівлею є придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Принципами, на яких базується здійснення публічних закупівель (ст. 3 Закону), є добросовісна конкуренція серед учасників, максимальна економія, ефективність та пропорційність.

Однією із обставин, яка забезпечує реалізацію цих принципів, є неможливість зміни істотних умов договору про закупівлю, що знайшло своє законодавче втілення у ч. 4 ст. 36 Закону. Ця норма передбачає, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.

Оскільки ціна є істотною умовою договору про закупівлю, за приписами ч. 5 ст. 36 Закону збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку може мати місце у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Отже, умовою збільшення ціни за одиницю газу до 10 відсотків є коливання ціни газу на ринку, що відбулось після укладення договору, і таке збільшення здійснюється пропорційно збільшенню ціни газу на ринку.

Сам по собі факт різниці між договірною ціною газу на час укладення договору від ціни газу на ринку не є обставиною, яка зумовлює можливість застосування ст. 36 Закону для приведення ціни договору у відповідність до ціни ринку.

Коливання ціни газу на ринку на час внесення змін до договору має містити документальне підтвердження, яке відображатиме дійсну зміну ціни газу після укладення договору на час внесення змін. З огляду на це тягар засвідчення наявності підстав для збільшення ціни за одиницю газу є тягарем, що несуть сторони як особи, які шляхом укладення змін до договору засвідчують коливання ціни. Покладення на сторін такого тягаря слідує зі стверджуваної ними презумпції, під якою слід розуміти обставину, що має правове значення для зміни ціни товару.

Водночас, жодна з зазначених вище цінових довідок Харківської торгово-промислової палати не підтверджує зміну ціни газу після укладення Договору на час укладення додаткових угод.

У цих довідках зафіксовані тільки ціни на газ на певні дати вересня та жовтня 2020 року, водночас не відображають динаміки таких цін, що б засвідчувала коливання ціни газу на ринку, яка є підставою для зміни умови Договору про ціну товару.

Оскільки товариство з обмеженою відповідальністю «Енерджі трейд груп» стало переможцем торгів внаслідок аномально низької ціни тендерної пропозиції, фактично сторони Договору шляхом укладення оспорюваних додаткових угоди, за відсутності коливання цін, здійснили приведення ціни за одиницю товару до ціни газу на ринку. Таке збільшення ціни не є обставиною, яка зумовлює можливість застосування відповідних положень Закону, що свідчить про відсутність підстав для укладення додаткових угод і, відповідно, їх невідповідність цьому Закону.

Відповідно до приписів частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 названого Кодексу встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Частина 1 цієї норми містить вимогу до змісту правочину, який не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства.

З урахуванням наведеного, доводи прокурора про недійсність додаткових угод є обґрунтованими.

Також суд погоджується з доводами прокурора щодо наявності підстав для його звернення з позовом про недійсність додаткових угод в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради.

Зокрема, відповідно до частин третьої - п`ятої статті 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).

Здійснюючи у цьому випадку оцінку спірних правовідносин на предмет їх відповідності критеріям, що підпадають під коло інтересів держави, суд виходить з того, що кошти, які є засобом платежу за Договором, є публічними коштами. Легітимне визначення публічним коштам наведено у Законі України «Про публічність використання публічних коштів», якими є кошти державного бюджету (крім таємних видатків), бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, кредитні ресурси, надані під державні та місцеві гарантії, кошти Національного банку України, державних банків, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України (далі - Пенсійний фонд), фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також кошти суб`єктів господарювання державної і комунальної власності, отримані ними від їхньої господарської діяльності.

Саме прозорість використання публічних коштів, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції та розвиток добросовісної конкуренції є метою запровадження Законом України «Про публічні закупівлі» таких процедур. Ці процедури переслідують задоволення «публічного інтересу», який є більш ширшим поняттям та охоплює «державний інтерес», оскільки публічний інтерес не можна розуміти лише як інтерес держави, відокремлено від інтересів громадян та суспільства. Не всі суспільні інтереси стають публічними, а лише ті, які отримали визнання держави або її адміністративно-територіальних одиниць в особі відповідних органів. Публічний інтерес визначається як спільні інтереси, що їх можна розглядати як узагальнення особистих, групових інтересів, без задоволення та реалізації яких неможливо, з одного боку, реалізувати приватні інтереси осіб, а з другого - неможливо забезпечити цілісність, стабільність та нормальний розвиток організацій, держав, націй, соціальних прошарків та суспільств у цілому. Це визнаний державою та забезпечений правом інтерес соціальної громади, задоволення якого слугує умовою і гарантією її існування та розвитку.

Отже, укладення додаткових угод, наслідком яких є використання публічних коштів іншим чином, ніж за процедурами, врегульованих Законом, стосується порушення «публічних інтересів», що підпадають під коло інтересів держави.

Виходячи з диспозиції частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави у суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або у разі відсутності такого органу.

«Не здійснення захисту» є усвідомленою пасивною поведінкою уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Щодо участі як належного позивача у справі Рівненської обласної ради суд виходить з приписів ст.17 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», за якою відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Єдиним засновником комунального закладу «Тучинська спеціальна школа І-ІІ ступенів» Рівненської обласної ради є Рівненська обласна рада, яка представляє спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст Рівненської області.

Відповідно до статуту комунального закладу «Тучинська спеціальна школа І-ІІ ступенів» Рівненської обласної ради, затвердженого рішенням Рівненської обласної ради № 1400 від 19.06.2019 спеціальна школа є об`єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Рівненської області. За своїм правовим статусом спеціальна школа є комунальним закладом, бюджетною установою фінансується з обласного бюджету.

Контроль - це перевірка відповідності контрольованого об`єкта встановленим вимогам.

Відповідно до статуту комунального закладу «Тучинська спеціальна школа І-ІІ ступенів» Рівненської обласної ради контроль за забезпеченням збереження та ефективністю використання майна здійснює власник. Аналогічні положення є в статуті правонаступника - Спеціальної школи в с. Тучин Рівненської обласної ради.

Комунальні підприємства є учасниками бюджетного процесу, а саме: розпорядниками бюджетних коштів за відповідними бюджетними призначеннями та асигнуваннями, тобто суб`єктами, яким територіальною громадою передані відповідні владні повноваження щодо розпорядження бюджетними коштами. Отже, використання комунальним підприємством коштів є предметом контролю Рівненської обласної ради за діяльністю закладу освіти. Оскільки основною функцією останньої є публічне управління, вона безпосередньо не вступає у господарські відносини, а, засновуючи комунальні підприємства, делегує таким владні повноваження з розпорядження і використання бюджетних коштів комунальним підприємствам, установам, закладам, уповноважуючи їх на цільове та ефективне використання коштів.

Заперечення Рівненською обласною радою наявності такого контролю (лист від 23.01.2024) є не здійсненням захисту, що надає прокурору право звернення до суду з позовом в інтересах останньої.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що прокурор правомірно звернувся до суду в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради з позовом про визнання недійсними додаткових угод, належним чином обґрунтував порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та неналежного здійснення такого захисту позивачами в частині визнання недійсними цих угод.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає судовий збір на товариство з обмеженою відповідальністю «Енерджі трейд груп».

На підставі викладеного, керуючись статтями. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити позов керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради до Спеціальної школи в с. Тучин Рівненської обласної ради та товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі трейд груп».

2. Визнати недійсними додаткові угоди № 2 від 03.11.2020, № 3 від 03.11.2020 та № 4 від 23.11.2020 до договору № ЛР-01/2020 постачання природного газу від 03.01.2020, укладеного між Спеціальною школою в с. Тучин Рівненської обласної ради та товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджі трейд груп».

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі трейд груп» (вул. Івана Мазепи, 6, м. Київ, 01010, код 36716332) на користь Рівненської обласної ради (Майдан просвіти, 1, м. Рівне, Рівненська область, 33013, код 21085816) 42105,20 грн.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі трейд груп» (вул. Івана Мазепи, 6, м. Київ, 01010, код 36716332) на користь Рівненської обласної прокуратури (код 02910077) 12112,00 грн судового збору.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 19.08.2024.

Суддя С. А. Ковтун