Постанова

від 30.10.2024 по справі 910/4860/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2024 р. Справа№ 910/4860/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

від прокуратури: Греськів І. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі трейд груп"

на рішення господарського суду міста Києва від 24.06.2024 (повний текст рішення складено 19.08.2024)

у справі № 910/4860/24 (суддя С. А. Ковтун)

за позовом Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради

до: 1. Спеціальної школи в с. Тучин Рівненської обласної ради;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі трейд груп"

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 42 105,20 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

В квітні 2024 року керівник Здолбунівської окружної прокуратури звернувся до господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради до Спеціальної школи в с. Тучин Рівненської обласної ради (відповідача-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі трейд груп" (відповідача-2) про визнання недійсними додаткових угод № 2, № 3 від 03.11.2020 та № 4 від 23.11.2020 до договору № ЛР-01/2020 постачання природного газу від 03.01.2020, укладеного між Спеціальною школою в с. Тучин Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі трейд груп", та стягнення 42 105,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано невідповідністю оспорюваних додаткових угод, які змінюють ціну одиниці товару (природного газу), визначеним законом випадкам зміни такої ціни, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Внаслідок укладення додаткових угод ціна за 1 000 м. куб. газу безпідставно збільшена з 5 288,00 грн до 7 741,15 грн, тобто на 2 453,15 грн або на 46,4 % від первинної ціни.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі № 910/4860/24 позов керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради задоволено та визнано недійсними додаткові угоди № 2 від 03.11.2020, № 3 від 03.11.2020 та № 4 від 23.11.2020 до договору № ЛР-01/2020 постачання природного газу від 03.01.2020, укладеного між Спеціальною школою в с. Тучин Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі трейд груп". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі трейд груп" на користь Рівненської обласної ради 42 105,20 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі трейд груп" на користь Рівненської обласної прокуратури 12 112,00 грн судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що ТОВ "Енерджі трейд груп" стало переможцем торгів внаслідок аномально низької ціни тендерної пропозиції, фактично сторони договору шляхом укладення оспорюваних додаткових угоди, за відсутності коливання цін, здійснили приведення ціни за одиницю товару до ціни газу на ринку. Таке збільшення ціни не є обставиною, яка зумовлює можливість застосування відповідних положень Закону України "Про публічні закупівлі", що свідчить про відсутність підстав для укладення додаткових угод і, відповідно, їх невідповідність цьому Закону.

Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі № 910/1132/24, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі трейд груп" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати згадане рішення суду, як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 261 ЦК України, ст.ст. 236, 238 ГПК України, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Зокрема, скаржник зазначає, що судом не надано оцінки його заяві щодо застосування наслідків пропуску позовної давності.

Здолбунівська окружна прокуратура подала до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін, посилаючись на те, що з огляду на п. 19 Прикінцевих положень ЦК України позовна давність при зверненні з позовом у даній справі не було пропущено.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та явка представників сторін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 (колегія суддів: головуюча Ходаківська І.П., судді Владимиренко С.В., Демидова А.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Енерджі трейд груп" на рішення господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі № 910/4860/24. Призначено до розгляду апеляційну скаргу ТОВ "Енерджі трейд груп" на рішення господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі № 910/4860/24 у судовому засіданні на 30.10.2024.

Присутня у судовому засіданні 30.10.2024 представниця прокуратури заперечила проти задоволення апеляційної скарги і просила залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.

Рівненська обласна рада, Спеціальна школа в с. Тучин Рівненської обласної ради, ТОВ "Енерджі трейд груп" явку своїх представників у судове засідання 30.10.2024 не забезпечили. Про дату, час і місце розгляду справи учасники справи повідомлені належним чином.

Клопотання Рівненської обласної ради про розгляд справи 30.10.2024 без участі її представника, судом задоволено, враховуючи те, що участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком учасника справи, яке використовується ним на власний розсуд.

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.

Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, за результатами відкритих торгів із закупівлі 71000 м. куб. природного газу на 2020 рік, проведених у 2019 році комунальним закладом "Тучинська спеціальна школа І-ІІ ступенів" Рівненської обласної ради, правонаступником якого є Спеціальна школа в с. Тучин Рівненської обласної ради провів, за процедурою закупівлі, врегульованою Законом України "Про публічні закупівлі" № 922-VIII від 19.09.2019, переможцем визнано ТОВ "Енерджі трейд груп" як учасник, який запропонував найкращу цінову пропозицію - 411658,00 грн (остаточна пропозиція 375448,00 грн).

03 січня 2020 року між споживачем та ТОВ "Енерджі трейд груп" як постачальником укладено договір № ЛР-01/2020 про постачання природного газу, предметом якого є природний газ у кількості 71000 м.куб., який постачальник зобов`язався постачати газ протягом 2020 року згідно з щомісячним графіком, визначеним п. 1.2 договору.

Згідно з п.п. 3.1, 3.2 договору ціна постачання у договорі сформована відповідно до цінової пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі трейд груп" і становить 5288,00 грн з податком на додану вартість за 1000 м.куб. газу. Ціна включає нерегульована частина (ціна газу як товару ) - 4282,51 грн без ПДВ; регульована частина (тариф на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу -124,16 грн без ПДВ, який встановлено постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3013; ПДВ -881,33 грн. Загальна сума договору становить 375448,00 грн з ПДВ.

За даними Української енергетичної біржі у період з моменту укладення договору (з січня 2020 року) по жовтень 2020 року простежувалось незазначене збільшення ціни на ринку.

Додатковою угодою № 1 від 29 жовтня 2020 року збільшено ціну за 1000 куб. м. газу до 5816,80 грн з урахуванням податку на додану вартість та вартості з його транспортування (10%).

У подальшому між сторонами договору було укладено ще ряд додаткових угод, якими збільшено ціну за 1000 куб.м. газу шляхом викладення в новій редакції пункту 3.2 договору, зокрема: додатковою угодою № 2 від 03.11.2020 збільшено ціну за 1000 куб. м. газу до 6398,48 грн з урахуванням податку на додану вартість та вартості з його транспортування; додатковою угодою № 3 від 03.10.2020 збільшено ціну за 1000 куб. м. газу до 7038,32 грн з урахуванням податку на додану вартість та вартості з його транспортування; додатковою угодою № 4 від 23.11.2020 збільшено ціну за 1000 куб. м. газу до 7742,15 грн з урахуванням податку на додану вартість та вартості з його транспортування;

Укладенню вказаних вище додаткових угод передувало звернення ТОВ "Енерджі трейд груп" до комунального закладу "Тучинська спеціальна школа І-ІІ ступенів" щодо збільшення ціни газу у зв`язку зі зміною кон`юнктури ринку природного газу із наданням виготовлених на його замовлення Харківською торгово-промисловою палатою цінових довідок № 1053/20 від 21.09.2020, № 1200/20 від 09.10.2020, № 1241/20 від 20.10.2020 та № 1302/20 від 28.10.2020.

Внаслідок зміни ціни 1 000 куб.м. газу в бік її збільшення при незмінній загальній ціні договору відбулось зменшення постачання ТОВ "Енерджі трейд груп" комунальному закладу "Тучинська спеціальна школа І-ІІ ступенів" Рівненської обласної ради обсягу природного газу за договором в цілому.

На виконання додаткових угод № 2, № 3 та № 4 ТОВ "Енерджі трейд груп" поставило комунальному закладу "Тучинська спеціальна школа І-ІІ ступенів" 23,01832 куб.м. газу (у жовтні 2020 року - 3,14435 тис.куб.м. (22130,95 грн), у листопаді 2020 року - 10,21657 тис.куб.м. (79098,19 грн) та у грудні 2020 року - 9,65740 тис.куб.м. (74769,02 грн), вартість якого, виходячи із змінених умов про ціну, становила 175998,16 грн (з урахування податку на додану вартість),

Отже, внаслідок зміни ціни 1000 куб.м. газу, яка мала місце на підставі оспорюваних додаткових угод, ціна спожитого газу в цілому за договором збільшилась на 42105,20 грн (175998,16 грн (сплачені кошти) - (23,01832 куб.м. газу (спожитий обсяг) х 5,816,80 грн (вартість 1 куб.м. газу в редакції додаткової угоди № 1 до договору).

Вказані вище обставини стали підставою для звернення керівником Здолбунівської окружної прокуратури з позовом у даній справі з посиланням на те, що спірні додаткові угоди укладені без належних підстав - обґрунтованого документального підтвердження щодо підвищення ціни природного газу, що суперечить приписам Закону України "Про публічні закупівлі", а суб`єктом, який уповноважений державою здійснювати контроль за раціональним використанням комунального майна - Рівненською обласною радою як засновником комунального закладу - Спеціальної школи в с. Тучин, не вжито заходів до поновлення порушених державних інтересів.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

В частині 1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

За положеннями ч. 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі" уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

За приписами ч.1 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Пунктом 8 ч. 1 ст. 10 Закону "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено право Держаудитслужби порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 (п. 38) зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру").

Матеріалами справи підтверджено, що Рівненська обласна рада є засновником комунального закладу - Спеціальної школи в с. Тучин.

Як обґрунтовано враховано судом першої інстанції, відповідно до статуту комунального закладу "Тучинська спеціальна школа І-ІІ ступенів" Рівненської обласної ради, затвердженого рішенням Рівненської обласної ради № 1400 від 19.06.2019 спеціальна школа є об`єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Рівненської області. За своїм правовим статусом спеціальна школа є комунальним закладом, бюджетною установою фінансується з обласного бюджету.

Контроль за забезпеченням збереження та ефективністю використання майна здійснює власник. Аналогічні положення є в статуті правонаступника - Спеціальної школи в с. Тучин Рівненської обласної ради.

Тобто, сільська рада є органом, до компетенції якого віднесені повноваження контролю за використанням виділених їй бюджетних коштів, при цьому, неналежно їх реалізує і звернення прокурором до суду в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради належним чином сприятиме саме захисту інтересів держави.

Як обґрунтовано встановлено місцевим господарським судом, при зверненні до суду з вказаним позовом керівником Здолбунівської окружної прокуратури було дотримано вимоги статті 23 Закону України "Про прокуратуру", у зв`язку з невжиттям компетентними органами відповідних заходів, спрямованих на захист інтересів держави у спірних відносинах протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про порушення інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнано судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

За положеннями частини 1 ст. 236 ЦК України договір визнається недійсним з моменту його укладення, відповідно, до правовідносин щодо недійсності додаткових угод до договору застосовується та редакція Закону "Про публічні закупівлі", яка була чинною на момент укладення таких угод.

За змістом частин 1, 4, 5, 7, 9 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного Кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Відповідно до частин 2-3 статті 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

З урахуванням викладеного місцевим господарським судом обґрунтовано визначено, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися, що відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Окрім того, Велика палата Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 027/606/23 висловила правову позицію, згідно із якою відповідно до пункту 2 частини п`ятої ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

Разом з тим, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що внаслідок укладення додаткових угод ціна за 1000 м. куб. газу безпідставно збільшена з 5288,00 грн до 7741,15 грн, тобто на 2453,15 грн або на 46,4% від первинної ціни, що є порушенням пункту 5.2. договору та водночас пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

При цьому підставою для зміни (збільшення) ціни предмету закупівлі обґрунтовано коливанням ціни електричної енергії на ринку, на підтвердження якого відповідачем було надано споживачу виготовлені на замовлення ТОВ "Енерджі трейд груп" Харківською торгово-промисловою палатою цінові довідки № 1053/20 від 21.09.2020, № 1200/20 від 09.10.2020, № 1241/20 від 20.10.2020 та № 1302/20 від 28.10.2020

Суд апеляційної інстанції в даному випадку зважає на те, що надані довідки за своїм змістом є лише документами фактографічно-інформаційного характеру та не містять будь-якої інформації саме про факт коливання цін на природний газ у порівняні з датою укладення договору та моментом звернення постачальника з пропозиціями внести зміни до договору в частині зміни (збільшення) ціни на одиницю товару або між датами укладення спірних додаткових угод чи застосування нової ціни.

В той же час, відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №903/366/22, виключно коливання цін на ринку не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару, оскільки при зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Проте, таких доказів відповідачем надано не було та відповідних обставин судом не встановлено.

Окрім того, можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі".

Аналогічна правова позиці міститься у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.03.2021у справі № 924/1240/18.

Отже, вмотивованим є висновок суду про задоволення позову в цій частині.

Стосовно стягнення з відповідача 42 105,20 грн, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

У ч.2 ст.712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За положеннями ст. 669 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до ч.1 ст.670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Оскільки додаткові угоди до договору не породжують правових наслідків, то правовідносини між відповідачем щодо ціни на закуповуваний товар мали регулюватися умовами договору.

Отже, грошові кошти в сумі 42 105,20 грн, що згідно з встановленими обставинами становить різницю між вартістю поставленого товару за договором згідно з цінами, визначеними вказаними додатковими угодами, та вартістю цього товару за цінами, передбаченими умовами договору без врахування додаткових угод до нього, були безпідставно набуті відповідачем -2 за рахунок місцевого бюджету Ради, а відтак, правомірним є висновок місцевого господарського суду про стягнення цих коштів з відповідача.

Щодо твердження ТОВ "Енерджі трейд груп" про пропущення прокуратурою строку позовної давності на звернення з даним позовом до суду та щодо заяви відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (статті 257, 261 Цивільного кодексу України).

При цьому, як неодноразово наголошувала Велика Палата Верховного Суду (зокрема у постанові від 03.04.2024 у справі №917/1212/21, якщо у передбачених законом випадках у разі порушення або загрози порушення інтересів держави з позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати захист цих інтересів у спірних правовідносинах, то за загальним правилом позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати такий захист.

Водночас позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався чи міг довідатися прокурор, у таких випадках: 1) прокурор, який звертається до суду в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності є підставою для відмови у позові, але за умови, що про її застосування заявлено стороною у спорі до ухвалення судом рішення.

Згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, зокрема, визначені статтями 257, 258 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Зазначений Закон набрав чинності 02.04.2020.

Висновки про відсутність спливу позовної давності, передбаченої статтею 257 Цивільного кодексу України, під час дії карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", зокрема, наведені у постановах Верховного Суду від 26.09.2023 у справі №914/1896/22 та від 25.08.2021 у справі №914/1560/20, на які посилається прокурор у касаційній скарзі.

У постанові від 06.09.2023 у справі №910/18489/20 Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію, згідно із якою початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме із моментом набрання чинності 02.04.2020 зазначеним Законом (про таке зазначено, зокрема, в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2024 у справі №167/1058/20 та постанові Верховного Суду від 28.03.2024 у справі №903/877/20(903/932/23)).

Строк дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України та був відмінений з 24 год. 00 хв. 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, який в подальшому було продовжено відповідними Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", в тому числі № 3891-ІХ від 23.07.2024 строк воєнного стану продовжено до 09.11.2024.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15.03.2022 №2120-IX, який набрав чинності 17.03.2022, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 19, за яким у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Оскільки з 02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", згідно з яким в Україні запроваджено з 12.03.2020 загальнодержавний карантин, який тривав до 30.06.2023, а з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан і, відповідно, станом на дату звернення з позовом у даній справі, діяв на усій території України, то прокурор звернувся до господарського суду з позовом у межах позовної давності. Подібний за змістом висновок наведений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 28.03.2024 у справі №903/877/20(903/932/23).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учаснику справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, судовий збір за подання апеляційної скарги в порядку статті 129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі трейд груп" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі № 910/4860/24 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови підписано 04.11.2024.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

А.М. Демидова