Ухвала від 14.08.2024 по справі 911/1461/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"14" серпня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1461/24

за позовомЗаступника генерального прокурора Мустеца Ігора Васильовича, м. Київ в

інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров`я України, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром», Київська область, с. Петропавлівська Борщагівка

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державного підприємства «Медичні закупівлі України», м. Київ

про стягнення 10 581 498, 18 грн

Суддя Христенко О.О.

за участю представників:

прокурор:Кукло Д.С., посвідчення №076378 від 01.03.2023;

від позивача:Кислицька Ю.О., довіреність №14-33/17 від 21.08.2023;

від відповідача:Поцелов А.О., адвокат, ордер серія ВК №1120156 від 16.02.2024;

від третьої особи:Світлична Ж.В., довіреність б/н від 04.12.2023.

Обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа №911/1461/24 за позовом Заступника генерального прокурора Мустеца Ігора Васильовича в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров`я України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром» за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державного підприємства «Медичні закупівлі України» про стягнення 10 581 498, 18 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.07.2024 підготовче засідання у справі №911/1461/24 було відкладено на 14.08.2024.

19.07.2024 через систему «Електронний суд» від прокурора надійшла відповідь на відзив №15/1/1-58919ВИХ-24 від 19.07.2024 (вх. № суду 7795/24 від 19.07.2024).

31.07.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення б/н від 31.07.2024 (вх. № суду 8256/24 від 31.07.2024) на відповідь на відзив.

13.08.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли письмові пояснення б/н від 12.08.2024 (вх. № суду 8733 від 13.08.2024).

13.08.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання б/н від 13.08.2024 (вх. № суду 8777/24 від 13.08.2024) про залишення позовної заяви без розгляду. Так, в обґрунтування свого клопотання відповідач зазначає про відсутність підстав звернення прокурора в інтересах держави в особі Міністертсва охорони здоров`я України, оскільки на думку відповідача позовна заява фактично подана не в інтересах державного органу, а в інтересах Державного підприємства «Медичні закупівлі України», який є самостійним учасником правовідносин, які виникли між відповідачем та третьою особою за договром про закупівлі.

Присутні в підготовчому засіданні 14.08.2024 прокурор та представники позивача і третьої особи заперечували проти поданого клопотання.

Розглянувши клопотання б/н від 13.08.2024 (вх. № суду 8777/24 від 13.08.2024) відповідача, суд зазначає насутпне.

Частиною другою статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частин 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Частиною першою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в постановах від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 та від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2021 №339 «Деякі питання розвитку системи екстреної медичної допомоги у 2021 році» затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті на 2021 рік на розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізацію і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров?я, який визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті на 2021 рік за програмою «Розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізація і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров?я».

Відповідно до п. 2 Порядку використання коштів головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Міністерство охорони здоров?я України.

Одержувачем бюджетних коштів за напрямом використання бюджетних коштів - забезпечення центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф спеціалізованим санітарним траснпортом екстренної медичної допомоги типу В і С як системою медичних виробів, допоміжних засобів до них та устаткування у складі колісних засобів, призначених для виконання спеціальних робочих функцій, та додаткових предметів спеціального обладнання є ДП "Медичні закупівлі України", що належить до сфери управління МОЗ.

Абзацом 2 частини 4 статті 20 Бюджетного кодексу УКраїни визначено, що відповідальний виконавець бюджетних програм у процесі їх виконання забезпечує цільове та ефективне використання бюджетних коштів протягом усього строку реалізації відповідних бюджетних програм у межах визначених бюджетних призначень.

Міністерство охорони здоров?я України як головний розпорядник бюджетних коштів та відповідальний виконавець бюджетної програми «Розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізація і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров?я» наділено повноваженнями забезпечити цільове та ефективне використання бюджетних коштів та є органом державної влади, уповноваженим на захист державних інтересів у спірних правовідносинах.

Державне підприємство "Медичні закупівлі України" засноване на державній власності та належить до сфери управління МОЗ у цій справі наділене пвноваженнями розпорядника нижчого рівня щодо забезпчення цільового та ефективного використання бюджетних коштів за укладеним договром.

Використання коштів бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб. Завданням відповідльного органу є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів. Неефективне витрачання коштів державного бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21).

Розпорядник бюджетних коштів є особою уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законни та ефективним витрачанням коштів бюджету.

Як головний розпорядник бюджетних коштів і відповідальний виконавець бюджетної програми Міністерство охорони здоров?я України зобов?язаане забезпечити цільове та ефективне використання бюджетних коштів, зокрема, використання ДП "Медичні закупівлі України" коштів державного бюджету за договром щодо закупівлі спеціалізованого санітарного транспорту.

Однак, як зазначає прокурор Міністерство охорони здоров?я України, як головний виконавцеь бюджетної програми та центральний орган виконавчої влади не вжило заходів щодо виконання покладених на нього обов?язків та контрольних повноважень для забезпечення ефективного використання бюджетних коштів, мало бути обізнаними про наявність порушень при виконанні договорів, та мало повноваження для самостійного захисту інтересів, однак не вжило заходів для захисту порушенних інтресів держави.

Так, суд вважає, що прокурором дотримано визначений статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" порядок звернення до суду з цим позовом, підстав для залишення позовної заяви без розгляду, в порядку п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, після відкриття провадження у справі судом не встановлено.

В підготовчому засіданні 14.08.2024 представник третьої особи стверджував, що через систему "Електронний суд" 13.08.2024 були направлені письмові пояснення до суду.

Однак, суд констатує, що станом на час розгляду справи №911/1461/24 в підготовчому засіданні 14.08.2024 письмові пояснення третьої особи до суду не надходили та не зареєстровані. Представники інших учасників справи повідомили про отримання письмових пояснень у справі третьої особи.

У підготовчому засіданні 14.08.2024 судом проведено дії відповідно до частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України, роз`яснено про обмеження строків на подання заяв по суті справи та доказів початком стадії розгляду справи по суті та встановлено порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, присутніми представниками учасників справи заявлено про відсутність бажання на подання нових письмових заяв по суті справи та готовність переходити до розгляду справи по суті.

Відповідно до частин 2, 5 статті 185 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 14.08.2024 суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, у зв`язку з чим, з`ясована думка представників щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті.

Керуючись статтями 176, 182, 185, 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

постановив:

1. Відмовити в задоволені клопотання б/н від 13.08.2024 (вх. № суду 8777/24 від 13.08.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром» про залишення позовної заяви без розгляду.

2. Закрити підготовче провадження у справі №911/1461/24.

3. Призначити справу до розгляду по суті на 04.09.2024 о 12 год. 15 хв. Засідання відбудеться за адресою: м. Київ, вул. С.Петлюри, 16/108. Повідомити учасників процесу про судове засідання.

4. Роз`яснити учасникам справи, що суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

5. Інформацію по справі сторони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/).

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано - 19.08.2024.

Суддя О.О. Христенко