Рішення від 26.02.2025 по справі 911/1461/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2025 р. м. Київ Справа № 911/1461/24

Господарський суд Київської області в складі

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Марценюк О.М.

розглянувши справу № 911/1461/24

за позовом Заступника Генерального прокурора Мустеца Ігора Васильовича, м. Київ в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров`я України, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Автоспецпром, Київська область,

с. Петропавлівська Борщагівка

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державного підприємства Медичні закупівлі України, м. Київ

про стягнення 10 581 498, 18 грн

за участю представників:

прокурор:Кукло Д.С., посвідчення №076378 від 01.03.2023

від позивача:Дяк Ю.М., довіреність б/н від 10.07.2024

від відповідача:Поцелов А.О., адвокат, ордер серія ВК №1120156 від 16.02.2024

від третьої особи:Кравець А.О., довіреність № 8 від 17.01.2025

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник Генерального прокурора (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою від 06.06.2024 в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров`я України (далі - МОЗ України, позивач) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Автоспецпром (далі - ТОВ Автоспецпром, відповідач), в якій просить суд стягнути з ТОВ Автоспецпром до Державного бюджету України 10 581 498,18 грн, з яких: 4 925 500,21 грн пені та 5 655 997,97 грн. штрафу. Крім того, прокурор просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Позов обґрунтований тим, що ДП Медичні закупівлі України, як замовник, провело спрощену процедуру закупівлі за предметом - спеціалізований санітарний транспорт (Тип В 4х2) ідентифікатор закупівлі № UA-2021-08-10-012725-a, за результатами якої замовник уклав із ТОВ Автоспецпром, як із постачальником, Договір про закупівлю від 17.09.2021 № 09/212-09/2021 (далі - договір).

ДП Медичні закупівлі України провело закупівлю на виконання бюджетної програми Розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізація і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров`я та постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2021 № 339 Деякі питання розвитку системи екстреної медичної допомоги у 2021 році; для проведення закупівель спеціалізованого санітарного транспорту державному підприємству виділено з державного бюджету 92 610 000,00 грн.

Відповідно до умов договору ТОВ Автоспецпром взяло на себе зобов`язання у строки, в порядку та на умовах, визначених договором, поставити замовнику спеціалізовані автомобілі швидкої медичної допомоги на базі Citroen Jumper, тип B (Спеціалізований санітарний транспорт (Тип B 4х2)) (далі - товар) у кількості 49 одиниць на загальну суму 80 799 971,00 грн без ПДВ. Замовник зобов`язався прийняти товар та оплатити його в порядку та на умовах, визначених договором. Строк дії договору встановлено до 28.10.2022 (з врахуванням додаткової угоди).

ТОВ Автоспецпром своєчасно не поставило спеціалізований санітарний транспорт замовнику за договором. Станом на 28.10.2022 постачальник не здійснив поставки 49 одиниць автомобілів швидкої допомоги, чим порушив визначені за договором терміни поставки. У зв`язку з цим у замовника виникло право на нарахування неустойки згідно з розділом 9 договору.

ДП Медичні закупівлі України у спірних правовідносинах діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником товару (автомобілів швидкої допомоги) в обсязі та в межах видатків, що визначені МОЗ України (розпорядником бюджетних коштів вищого рівня).

Враховуючи викладене, а також порушення відповідачем зобов`язання з поставки санітарного транспорту екстреної медичної допомоги, оплата якого здійснювалася за кошти, які виділялися безпосередньо із загального фонду Державного бюджету України за бюджетною програмою 2301220, КЕКВ 3210, нараховані суми неустойки підлягають стягненню з ТОВ Автоспецпром безпосередньо до Державного бюджету України.

Також у позовній заяві прокурор просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Державне підприємство Медичні закупівлі України.

Ухвалою суду від 13.06.2024 відкрито провадження у справі № 911/1461/24 та призначено її розгляд за привалами загального позовного провадження в підготовчому засіданні на 03.07.2024; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державне підприємство Медичні закупівлі України.

26.06.2024 через систему «Електронний суд» від Міністерства охорони здоров`я України надійшли пояснення (вх. № 6837/24), в яких МОЗ вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

02.07.2024 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром» надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 7053/24), в якому відповідач заперечує проти позову та зазначає про те, що внаслідок виникнення ряду незалежних від товариства та непереборних обставин, спеціалізовані автомобілі екстреної (швидкої) медичної допомоги за договором не вдалось за можливе поставити вчасно.

Зокрема, обставини, пов`язані із веденням військових дій проти нашої країни, є обставинами непереборної сили (форс-мажорними), що підтверджується офіційним листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, розповсюдженим щодо всіх без виключення підприємств, установ, організацій.

Крім того, через багатомісячну затримку в проведенні відповідних платежів органами Державної казначейської служби України, відповідач з незалежних та об`єктивних причин не мав можливості своєчасно укомплектувати автомобілі швидкої медичної допомоги та поставити їх у відповідності до умов договорів. Також це вплинуло і на закупівлю баз (шасі) для автомобілів швидкої медичної допомоги. Окрім цього додатковою перешкодою у належному виконанні укладених договорів стали затримки поставки баз (шасі) для автомобілів швидкої медичної допомоги їх виробником - концерном STELLANTIS.

Відповідач вживав усіх можливих заходів для виконання договору у визначений строк, а саме закупив всі комплектуючі для виробництва автомобілів швидкої медичної допомоги, зберіг штат працівників в умовах війни та постійно вів переговори з концерном STELLANTIS щодо термінового забезпечення поставки необхідної кількості авто, однак відновлення поставок відбулось лише у жовтні 2022 року, що значно вплинуло на можливість відповідача виконати свої зобов`язання за договором.

Відповідач зазначає про те, що прокурор мав би право звертатись в інтересах держави в особі МОЗ, якщо було б порушено порядок укладання договору або ж мало місце нецільове використання бюджетних коштів.

Разом з цим, відповідач зазначав, що предметом позову у справі є виключно стягнення штрафних санкцій за договором, які в жодному разі не є збитками в розумінні закону, а незначна прострочка поставки не завдає жодних збитків державі (доказів зворотного не надано).

Крім того стягнення штрафних санкцій є виключною компетенцією ДП Медичні закупівлі України і не може бути передана МОЗ. Доводи прокурора про необхідність стягнення пені саме до Державного бюджету України, а не на рахунок третьої особи, є безпідставними. Та обставина, що грошові кошти, які відповідач отримав в рахунок оплати за договором, були виділені із загального фонду Державного бюджету України за бюджетною програмою 2301220 (КЕКВ 3210) не нівелюють умов договору, оскільки умови про сплату пені та штрафу можуть встановлюватись сторонами у договорі і сторони, скориставшись такою можливістю, визначили, що пеня та штраф за порушення строків поставки товару сплачується на рахунок третьої особи у справі.

02.07.2024 через систему «Електронний су» від відповідача надійшло клопотання (вх. № 7087/24) про долучення доказів.

03.07.2024 через систему Електронний суд від відповідача надійшло клопотання б/н від 02.07.2027 (вх. № 7100/24), в якому відповідач з посиланням на норми статті 173 Господарського процесуального кодексу України просить суд об`єднати справи № 911/1461/24, №911/1490/24, №911/1578/24, №911/1623/24, №911/1676/24, №911/1685/24 та № 911/1718/24 в одне провадження.

Ухвалою суду від 03.07.2024 в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Автоспецпром б/н від 02.07.2027 (вх. № суду 7100/24 від 03.07.2024) про об`єднання в одне провадження справ було відмовлено, а підготовче засідання відкладено на 14.08.2024.

19.07.2024 через систему Електронний суд від прокурора надійшла відповідь на відзив №15/1/1-58919ВИХ-24 від 19.07.2024 (вх. № суду 7795/24 від 19.07.2024), в якій прокурор твердить про те, що позов пред`явлено за наявності належним чином обґрунтованих підстав, позовні вимоги є вмотивованими та підтвердженими належними доказами. Так, прокурор зазначає про те, що договір про закупівлю було укладено на виконання бюджетної програми Розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізація і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров`я та Постанови КМУ від 09.03.2023 №339 Деякі питання розвитку системи екстреної медичної допомоги у 2021 році. Прокурор відхиляє посилання відповідача на відсутність вини у порушенні зобов`язання за договором із посиланням на форс-мажорні обставини, стверджуючи, що лист ТПП України від 28.02.2022 носить загальний інформаційний характер та стосується необмеженого кола суб`єктів, а відповідач не довів, що вказані у ньому обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку. Прокурор твердить, що збройна агресія як обставина непереборної сили дійсно є форс-мажором, однак не механізмом універсальної дії, а лист ТПП України не є абсолютним доказом неможливості належного виконання зобов`язання за будь-яким договором. При цьому, пунктом 5 Додаткової угоди № 7 від 23.08.2022 сторони передбачили, що укладаючи угоду сторони розуміють та усвідомлюють, що на момент її підписання введений воєнний стан, строк якого може бути змінений та/або продовжений у будь-який час після укладення додаткової угоди. Тож сторони усвідомлюють, що договір буде виконуватися протягом строку дії воєнного стану, який не буде вважатися сторонами форс-мажорними обставинами у розумінні Договору. Прокурор також вказує на те, що між сторонами неоднарозово вносились зміни до договору та строки його дії неодноразово продовжувались; останнім строком було визначено 28.10.2022.

Прокурор твердить про недобросовісність відповідача щодо виконання договорів, укладених за бюджетні кошти. З ТОВ Автоспецпром укладено 18 договорів про закупівлі загалом 570 одиниць автомобілів ШМД та ДП Медичні закупівлі України перераховано на його рахунок 1 342 713 661,29 грн. Відповідно до митних декларацій за період з 22.08.2022 по 05.12.2022 компанія CITROEN поставила відповідачу 205 мікроавтобусів. Шляхом співставлення VIN-кодів автомобілів встановлено, що кошти бюджетної програми відповідачем використовувались для виконання інших договорів, укладених із закладами охорони здоров`я.

Прокурор твердить, що головним розпорядником бюджетних коштів та виконавцем бюджетної програми є МОЗ України, одержувачем бюджетних коштів за напрямом використання забезпечення центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф спеціалізованим санітарним транспортом є ДП Медичні закупівлі України.

МОЗ визначає в межах бюджетних асигнувань потребу у закупівлі, здійснює розподіл санітарного транспорту. Крім того, відповідно до абзацу 2 частини 4 ст. 20 БК України забезпечує ефективне використання бюджетних коштів протягом усього строку реалізації відповідних бюджетних програм. Відтак, МОЗ є органом державної влади, уповноваженим на захист державних інтересів у спірних правовідносинах. МОЗ також уповноважене вживати заходи щодо захисту інтересів держави, у тому числі представницького характеру, тому є належним позивачем у цій справі.

Щодо заперечень відповідача про стягнення сум неустойки до Державного бюджету, прокурор твердить, що відповідно до ч. 7 ст. 20 БК України за бюджетними програмами, здійснення заходів за якими потребує нормативно-правового визначення механізму використання бюджетних коштів, головні розпорядники коштів державного бюджету розробляють проекти порядків використання коштів державного бюджету (в тому числі за бюджетними програмами, вперше визначеними законом про Державний бюджет України) та забезпечують їх затвердження протягом 30 днів з дня набрання чинності законом про Державний бюджет України. За рішенням Кабінету Міністрів України (у формі протокольного рішення) порядки використання коштів державного бюджету затверджуються Кабінетом Міністрів України або головним розпорядником коштів державного бюджету за погодженням з Міністерством фінансів України. Про затвердження таких порядків інформується Комітет Верховної Ради України з питань бюджету.

Відповідно до вказаної норми КМ України 09.03.2021 прийнято постанову №339 Деякі питання розвитку системи екстреної медичної допомоги у 2021 році, якою затверджено зокрема Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті на 2021 рік на розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізацію і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров`я.

За пунктом 6 Порядку МОЗ як головний розпорядник бюджетних коштів забезпечує ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів відповідно до законодавства.

Неустойка, штраф, пеня не можуть вважатися складовою вартості послуги, робіт чи продукції. Пунктом 4 ст. 13 БК України передбачено, що власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету. Серед видів власних надходжень, визначених пунктом 4 ст. 13 БК України, неустойка, штраф, пеня відсутні, отже не можуть зараховуватися як власні надходження бюджетних установ. Якщо бюджетна установа отримує на свій рахунок неустойку, вона зобов`язана буде всю суму таких надходжень перерахувати у відповідний бюджет (залежно від того, з якого бюджету вона фінансується).

Бюджетною класифікацією, затвердженою наказом Мінфіну України від 14.01.2011 №11, не визначено окремого коду для зарахування штрафних санкцій у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, тому такі кошти підлягають перерахуванню до бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 21081100 Адміністративні штрафи та інші санкції, на що свого часу звернув увагу Мінфін України у листі від 29.01.2018 №35140-05/23-92/252.

Враховуючи викладене, прокурор твердить, що стягнення штрафних санкцій за невиконання господарського зобов`язання з ТОВ Автоспецпром має відбуватися безпосередньо до Державного бюджету України.

31.07.2024 через систему Електронний суд від відповідача надійшли заперечення б/н від 31.07.2024 (вх. № суду 8256/24 від 31.07.2024) на відповідь на відзив, в яких, зокрема відповідач твердить, що відповідно до частини 1 ст. 2 БК України бюджетна установа - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету; бюджетні установи є неприбутковими; одержувач бюджетних коштів - суб`єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.

Відповідно до пункту 2 Порядку використання коштів, затвердженого Постановою КМУ від 09.03.2021 №339, ДП Медичні закупівлі України визначено одержувачем бюджетних коштів. Крім того, відповідно до розділу 5 Статуту ДП Медичні закупівлі України визначено, що джерелом формування фінансових ресурсів підприємства є прибуток (дохід), амортизаційні відрахування, кошти, одержані від продажу цінних паперів, безоплатні або благодійні внески членів трудового колективу, підприємств, організацій, громадян та інші надходження (включаючи централізовані капітальні вкладення та кредити). Відповідно до пункту 1 розділу 10 Статуту основним показником фінансових результатів господарської діяльності підприємства є прибуток, який формується у порядку, встановленому законодавством України.

Тож відповідач робить висновок про те, що ДП Медичні закупівлі України не є бюджетною установою, і посилання прокурора на те, що воно наділене повноваженнями розпорядника нижчого рівня, є безпідставними.

ДП Медичні закупівлі України це окрема юридична особа і у спірних правовідносинах, які виникли на підставі договору про закупівлю, є самостійним учасником. МОЗ України не є стороною договору. Зважаючи на те, що позовна заява прокурора фактично спрямована не на захист інтересів держави в особі МОЗ України, а на захист майнових інтересів ДП Медичні закупівлі України, стягнення штрафних санкцій на користь ДП Медичні закупівлі України не належить до компетенції органу управління, у справі відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді.

13.08.2024 через систему Електронний суд від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення від 12.08.2024 та клопотання б/н від 13.08.2024 (вх. № суду 8777/24 від 13.08.2024) про залишення позовної заяви без розгляду на підставі ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, мотивоване тим, що позовні вимоги прокурора ґрунтуються на господарському договорі, укладеному із ДП Медичні закупівлі України, у зв`язку з чим подання позову в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров`я України є безпідставним. Відповідач твердить, що позовна заява спрямована на захист інтересів державного підприємства, а не держави, у зв`язку з чим відсутні підстави для представництва інтересів держави прокурором у суді, що має наслідком залишення позову без розгляду відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 226 ГПК України.

Ухвалою суду від 14.08.2024 відмовлено в задоволені клопотання б/н від 13.08.2024 (вх. № суду 8777/24 від 13.08.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю Автоспецпром про залишення позовної заяви без розгляду з мотивів, детально наведених в ухвалі від 14.08.2024; закрито підготовче провадження у справі №911/1461/24 та призначено її до розгляду по суті на 04.09.2024.

Зокрема відмовляючи в задоволенні клопотання б/н від 13.08.2024 (вх. № суду 8777/24 від 13.08.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю Автоспецпром про залишення позовної заяви без розгляду суд встановив, що використання коштів бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб. Завданням відповідального органу є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів. Неефективне витрачання коштів державного бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21).

Суд також встановив, що Договір про закупівлю №09/212-12/2021 від 17.09.2021, предметом якого є закупівля автомобілів спеціалізованого санітарного транспорту екстреної медичної допомоги у кількості 49 одиниць, був спрямований не на здійснення покупцем ДП Медичні закупівлі України власної підприємницької діяльності з метою отримання прибутку, а на задоволення загальносуспільної потреби у належному рівні медичної допомоги, у тому числі екстреної медичної допомоги.

Суд зробив висновок про наявність порушення інтересів держави невиконанням договору про закупівлю, а також про те, що прокурор, звертаючись з позовом, достатньо обґрунтував підстави для представництва прокурором інтересів держави, підтвердив їх наявність, визначив орган, який у спірних правовідносинах здійснює владні функції від імені держави, та дотримався процедури ст. 23 Закону України Про прокуратуру та вимог ст. 53 ГПК України, у зв`язку з чим підстави для залишення позову прокурора у справі №911/1461/24 без розгляду на підставі пункту 4 частини 5 ст. 174 ГПК України відсутні, а обґрунтованість вимог позову має встановлюватися під час розгляду справи по суті.

15.08.2024 через систему «Електронний суд» від Державного підприємства «Медичні закупівлі України» надійшли пояснення (вх. № 8882/24) по суті позовних вимог, в яких третя особа зазначає про те, що відповідач не надав сертифікату ТПП, який би підтверджував наявність форс-мажорних обставин саме щодо виконання спірного договору. Посилання на недопоставки комплектуючих та шасі третя особа відхиляє, посилаючись на ст. 617 ЦК України, відповідно до якої відсутність на ринку товарів, необхідних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів не вважається випадком дії обставин непереборної сили. Разом з цим, звернення ТОВ Автоспецпром від 09.11.2022 № 87 про зарахування поставки 32 одиниць автомобілів ШМД в рахунок виконання укладених договорів, будо задоволено частково, та відповідно до Закону України Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану зараховано в рахунок виконання укладених договорів поставку 31 автомобіля до військових частин ЗСУ, крім одного автомобіля, який був переданий КНП Васильківська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування. Тобто передання до військових частин автомобілів ШМД не можна рахувати перепоною у вигляді обставини непереборної сили для виконання договору про закупівлю.

В судовому засіданні 04.09.2024 судом оголошувалась перерва до 09.10.2024.

08.10.2024 через систему Електронний суд від відповідача надійшли письмові пояснення від 08.10.2024 (вх. № суду 11102/24).

В насутпних судових засіданнях 09.10.2024, 06.11.2024, 04.12.2024, 22.01.2025 судом оголошувалась перерва до 06.11.2024, 04.12.2024, 22.01.2025, 26.02.2025 відповідно.

Разом з цим, 02.12.2024 та 03.12.2024 через систему «Едектронний суд» від прокурора та відповідача до матеріалів справи надавались додаткові письмові пояснення (вх. № 13703/24 та № 13813/24).

В судове засідання 26.02.2025 з`явились представники всіх учасників справи, які підтримали свої вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

Наказом МОЗ України від 07.07.2021 № 1385 затверджено паспорт бюджетної програми на 2021 рік за КПКВК 2301220 КФКВК 0763 Розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізація і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров`я, за якою із загального фонду Державного бюджету України для закупівлі спеціалізованого санітарного транспорту для центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф передбачено фінансування на загальну суму 1357129,1 тис. грн.

Метою бюджетної програми визначено забезпечення вчасного, якісного та ефективного реагування на випадки невідкладних станів, одним із завдань забезпечення центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф спеціалізованим санітарним транспортом екстреної медичної допомоги типів В та С.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2021 №339 Деякі питання розвитку системи екстреної медичної допомоги у 2021 році затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті на 2021 рік на розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізацію і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров?я, який визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті на 2021 рік за програмою Розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізація і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров?я.

Згідно із пунктом 47 частини 1 ст. 2 БК України (у редакції, яка була чинною станом на 17.09.2021) розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом, середньострокових зобов`язань у сфері охорони здоров`я та здійснення витрат бюджету.

Відповідно до п. 2 Порядку використання коштів головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Міністерство охорони здоров?я України.

Згідно із пунктом 38 частини 1 ст. 2 БК України одержувач бюджетних коштів - суб`єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.

Одержувачем бюджетних коштів за напрямом використання бюджетних коштів - забезпечення центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф спеціалізованим санітарним транспортом екстреної медичної допомоги типу В і С як системою медичних виробів, допоміжних засобів до них та устаткування у складі колісних засобів, призначених для виконання спеціальних робочих функцій, та додаткових предметів спеціального обладнання є ДП Медичні закупівлі України, що належить до сфери управління МОЗ України.

Враховуючи вищевикладене, а також зміст пунктів 3, 4 розділу ІІ, пункту 3 розділу ІV, пункту 14 розділу V Статуту підприємства, Суд відхиляє посилання прокурора на те, що ДП Медичні закупівлі України є бюджетною установою.

17.09.2021 між Державним підприємством Медзакупівлі України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром (постачальник) укладено Договір про закупівлю № 09/212-09/2021 (далі - Договір № 09/212-09/2021), відповідно до умов пункту 1.1 якого постачальник взяв на себе зобов`язання у строки, в порядку та на умовах визначених цим договором, поставити замовнику спеціалізований санітарний транспорт екстреної медичної допомоги типу В як систему медичних виробів, допоміжних засобів до них та устаткування (код згідно з УКТЗЕД 8703 32 19 00) ДК 021:2015 - 34110000-1 Легкові автомобілі (НК 024:2019 - 35988 Автомобільна швидка допомога) (далі - товар) (номер оголошення про проведення спрощеної закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель - ID: UА-2021-08-10-012725-а), а замовник прийняти такий товар та оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Найменування (номенклатура, асортимент) товару, обсяг та кількість товару, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару вказується в специфікації (додаток № 1), що є невід`ємною частиною цього договору (пункт 1.2 договору).

Цей договір виконується в рамках виконання бюджетної програми Розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізація і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров`я та постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2021 № 339 Деякі питання розвитку системи екстреної медичної допомоги у 2021 році (пункт 1.4 договору).

Поставка товару здійснюється відповідно до Incoterms 2020. Поставка товару здійснюється на умовах DDP (пункти 2.1, 2.2 договору).

Адреса(-и) пункту(-ів) поставки товару (у межах переліку центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф1 (далі кінцевий набувач)) визначаються замовником в заявці на поставку товару, складеної замовником за формою, встановленою у додатку № 2 до цього договору (далі за текстом - заявка на поставку) (пункт 2.3 договору).

Умовами п. 2.4 договору визначено, що право власності на товар переходить від постачальника до замовника після підписання уповноваженими представниками постачальника та кінцевого набувача, якому здійснено поставку товару, акту приймання-передачі транспортного засобу за формою, наведеною у додатку 6 до порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388, акту огляду реалізованого транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 11 до Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2009 № 1200, та підписання сторонами видаткової накладної та/або акту приймання товару, згідно з розділом 6 цього договору.

Підписанням акту приймання-передачі транспортного засобу за формою, наведеною у додатку 6 до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388, та акту огляду реалізованого транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1-1 до Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2009 № 1200, постачальник підтверджує факт поставки товару, а з моменту фактичного отримання товару та підписання між замовником та кінцевим набувачем видаткової накладної та/або акту приймання товару у кінцевого набувача виникає право власності на товар (підпункт 2.5.2 договору).

Валютою цього договору є національна валюта України - гривня. Загальна ціна товару складає 80 799 999,91 грн без ПДВ. Ціна за одиницю товару вказується у специфікації (додаток № 1), що є невід`ємною частиною цього договору (пункт 3.1 договору).

Пунктом 3.3 договору визначено, що розрахунок здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування замовником коштів на розрахунковий банківський рахунок постачальника, а у випадку здійснення передоплати замовником - на небюджетний рахунок, відкритий постачальником в органах Державної казначейської служби України відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти, з подальшим використанням таких коштів на цілі, визначені додатковою угодою до цього договору (пункт 3.3 договору).

Оплата за партію поставленого товару за цим договором здійснюється протягом 30 (тридцяти) банківських днів з моменту підписання відповідної видаткової накладної та/або акту приймання товару за місцем призначення, визначеним відповідно до пункту 2.3 цього договору, за умов відсутності будь-яких зауважень до товару з боку замовника. Замовником може проводитись попередня оплата з урахуванням положень бюджетного законодавства та нормативно-правових актів, що регулюють питання здійснення попередньої оплати (пункт 3.4, підпункт 3.4.1 договору).

Постачальник зобов`язаний здійснити поставку товару за цим договором у строк, визначений замовником у заявці на поставку товару, направленій замовником постачальнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим договором (пункт 4.1 договору).

Протягом двох робочих днів після отримання заявки постачальник підтверджує замовнику готовність поставити товар або надає застереження засобами електронної пошти (п. 4.3 договору).

Датою поставки товару за договором вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної та/або акту приймання товару (пункт 4.6 договору).

Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором (підпункт 8.3.1 договору).

У разі порушення строку поставки, не передачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим договором) товару, прострочення усунення недоліків товару згідно з пунктами 6.3, 7.6, 7.9.3 цього договору, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) відсотка від ціни товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) товару, за кожний день затримки передачі, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вказаної вартості. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за договором, включаючи день виконання такого зобов`язання (пункт 9.2 договору).

Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від повного виконання зобов`язань за цим договором (пункт 9.7 договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності після його підписання сторонами з моменту надання згоди уповноваженим органом управління на вчинення даного значного господарського зобов`язання (у разі, якщо надання такої згоди передбачено законодавством) та діє до 31.12.2021, а в частині виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором, у тому числі в частині штрафних санкцій та поставки товару - до повного виконання (пункт 11.1 договору).

Відповідно до пункту 1 специфікації, яка є додатком № 1 до договору, під товаром, що постачається за Договором про закупівлю № 09/212-09/2021 від 17.09.2021 розуміється: Спеціалізований санітарний транспорт екстреної медичної допомоги типу В як система медичних виробів, допоміжних засобів до них та устаткування (Код згідно з УКТЗЕД 8703 32 19 00) ДК 021:2015 - 34110000-1 Легкові автомобілі (НК 024:2019 - 35988 Автомобільна швидка допомога).

У пункті 2 вказаної специфікації сторони обумовили обсяг партії товару: найменування - Спеціалізований автомобіль швидкої медичної допомоги на базі CITROEN JUMPER, тип В (Спеціалізований санітарний транспорт (Тип В 4x2)); кількість - 49 одиниць; ціна за одиницю - 1 648 979,59 грн без ПДВ.

Ціна товару складає 80 799 999,91 грн без ПДВ (пункт 3 специфікації).

В подальшому, між сторонами був укладений ряд додаткових угод.

Зокрема, в Додатковій угоді № 1 від 23.09.2021 до Договору № 09/212-09/2021 від 17.09.2021 сторони дійшли згоди зменшити загальну ціну договору та викласти п. 3 специфікації № 1 до договору в наступній редакції: «ціна товару складає 80 799 971,00 грн без ПДВ».

Додатковою угодою № 2 від 22.10.2021 сторони встановили, що на підставі наданого постачальником вмотивованого звернення від 07.10.2021 № 403 замовником проводиться попередня оплата в розмірі 100 % від ціни товару (п. 1). Постачальник може використовувати одержану попередню оплату для здійснення оплат, необхідних для виконання договору (п. 1.1). У межах дії договору, визначеного пунктом 11.1, невикористані суми попередньої оплати підлягають поверненню постачальником замовнику (п. 1.3). У пункті 11.1 договору строк дії договору сторони продовжили до 14.02.2022 (п. 2.1).

Відповідно до платіжного доручення № 22 від 27.10.2021 та виписки по рахунку з Держказначейської служби України за 28.10.2021 ДП Медичні закупівлі України перерахувало на рахунок ТОВ Автоспецпром 80 799 971,00 грн із призначенням платежу 2301220; 3210; Передоплата за спец. автом. швид. мед. доп. по рах № 178 від 22.10.21р. зг. дог. №09/212-09/2021від 17.09.2021р. ДУ № 2 від 22.10.21р. Для боротьби з Ковід. Без ПДВ.

Додатковою угодою № 3 від 11.02.2022 сторони у п. 11.1 договору обумовили замінити цифри та слова з « 14 лютого 2022 року» на «28 лютого 2022 року» (п. 1.1), та встановили, що по закінченню терміну надання попередньої оплати, невикористані суми попередньої оплати повертаються замовнику у той же день (п. 2.1).

Додатковою угодою № 4 від 23.08.2022 до договору про закупівлю сторонами обумовлено у пункті 11.1 замінити цифри та слова з « 28 лютого 2022 року» на « 30 квітня 2022 року» (п. 1.1). Також, встановили, що постачальник зобов`язується використати одержану попередню оплату у строк до 30.04.2022, та протягом цього строку здійснити поставку товару за договором, що буде підтверджено підписанням сторонами відповідної видаткової накладної та/або Акту приймання товару за місцем поставки (п. 2).

Додатковою угодою № 5 від 25.04.2022 до договору про закупівлю сторонами обумовлено у пункті 11.1 замінити цифри та слова з « 30 квітня 2022 року» на « 30 червня 2022 року» (п. 1.1). Також, встановили, що постачальник зобов`язується використати одержану попередню оплату у строк до 30.06.2022, та протягом цього строку здійснити поставку товару за договором, що буде підтверджено підписанням сторонами відповідної видаткової накладної та/або Акту приймання товару за місцем поставки (п. 2).

Додатковою угодою № 6 від 28.06.2022 до договору про закупівлю сторонами обумовлено у пункті 11.1 замінили цифри та слова з « 30 червня 2022 року» на « 23 серпня 2022 року» (п. 1.1). Також, встановили, що постачальник зобов`язується використати одержану попередню оплату у строк до 23.08.2022, та протягом цього строку здійснити поставку товару за договором, що буде підтверджено підписанням сторонами відповідної видаткової накладної та/або Акту приймання товару за місцем поставки (п. 2).

Додатковою угодою № 7 від 23.08.2022 до договору про закупівлю сторонами обумовлено у пункті 11.1 замінити цифри та слова з « 23 серпня 2022 року» на « 21 жовтня 2022 року» (п. 1.1). Також, встановили, що постачальник зобов`язується використати одержану попередню оплату у строк до 24.10.2022, та протягом цього строку здійснити поставку товару за договором, що буде підтверджено підписанням сторонами відповідної видаткової накладної та/або Акту приймання товару за місцем поставки (п. 2).

Між цим, укладаючи цю угоду, сторонами зазначено, що вони розуміють та усвідомлюють, що на момент її підписання відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан. Сторони усвідомлюють, що Договір буде виконуватись протягом строку дії офіційно встановленого і визнаного воєнного стану, який не буде вважатися сторонами форс-мажорними обставинами у розумінні договору (п. 5 додаткової угоди № 7).

Поруч з цим, укладаючи Додаткову угоду № 8 від 21.10.2022 до договору про закупівлю сторонами обумовлено у пункті 11.1 замінити цифри та слова з « 21 жовтня 2022 року» на « 28 жовтня 2022 року» (п. 1.1). Тобто строк дії договору продовжений до 28.10.2022.

Згідно із заявкою на поставку № 1 (Уточнююча № 10) від 14.10.2022 дата поставки товару - до 28.10.2022 включно.

В рамках виконання Договору про закупівлю № 09/212-09/2021 від 17.09.2021, у період з 26.12.2022 по 29.12.2022 ТОВ Автоспецпром передало, а ДП Медичні закупівлі України прийняло 49 одиниць товару, про що свідчать наявні в матеріалах справи видаткові накладні, зокрема:

26.12.2022 - 13 одиниць товару;

28.12.2022 - 12 одиниць товару;

29.12.2022 - 24 одиниці товару.

У листопаді 2024 року ДП Медичні закупівлі України звернулося до Офісу Генерального прокурора із листом № 02/7029-11/2023 від 29.11.2023 у зв`язку із потребою у захисті державних інтересів при здійсненні ДП Медзакупівлі України закупівлі автомобілів швидкої медичної допомоги.

У листі № 02/7029-11/2023 від 29.11.2023 зазначено, що у зв`язку із порушенням ТОВ Автоспецпром строків поставок автомобілів спеціалізованого санітарного транспорту ДП Медзакупівлі України обрахувало неустойку й надіслало претензії постачальнику. Постачальник претензії не задовольнив, тому ДП Медзакупівлі України подало до суду позовні заяви із вимогами про стягнення з ТОВ Автоспецпром неустойки - пені та штрафу. Водночас ДП Медзакупівлі України просило суд звільнити його від сплати судового збору у зв`язку з неможливістю оплати судового збору із асигнувань бюджетної програми. З огляду на несплату судового збору позовна заява, ухвалою суду від 23.10.2023 була повернута заявнику.

У зв`язку із цим ДП Медичні закупівлі України просило вжити передбачених чинним законодавством заходів зі звернення прокуратури із позовами до суду та представництва в суді законних інтересів ДП Медзакупівлі України зі стягнення неустойки у зв`язку із порушенням строків поставок спеціалізованого санітарного транспорту екстреної медичної допомоги, яка в подальшому підлягає зарахуванню до державного бюджету.

Звертаючись із позовом до суду, прокурор стверджує, що ТОВ Автоспецпром поставило обумовлений Договором № 09/212-09/2021 товар із значним порушенням строків, встановлених відповідно до пункту 4.1 Договору № 09/212-09/2021, у зв`язку з чим у замовника виникло право на нарахування неустойки згідно із розділом 9 Договору № 09/212-09/2021.

Як зазначає прокурор, відповідно до пункту 9.2 Договору № 09/212-09/2021 неустойка, яка підлягає стягненню з ТОВ Автоспецпром, складається із суми пені за порушення строку поставки товару - 4 925 500,21 грн та 7 % штрафу за прострочення відповідачем виконання обов`язку щодо поставки товару понад 30 днів - 5 655 997,97 грн, що разом становить 10 581,498,18 грн.

При цьому, на думку прокурора, відповідачем порушено зобов`язання з поставки санітарного транспорту екстреної медичної допомоги, оплата за якими здійснювалася за кошти, які виділялися безпосередньо із загального фонду Державного бюджету України за бюджетною програмою 2301220, КЕКВ 3210, тому нараховані суми пені підлягають стягненню з ТОВ Автоспецпром безпосередньо до Державного бюджету України відповідно до вимог пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги визначені статтею 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Згідно із ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

З огляду на викладене, господарсько-правова відповідальність ґрунтується на презумпції вини, відтак, підставою для застосування до учасника господарських відносин господарсько-правової відповідальності є факт порушення ним господарських зобов`язань; а обов`язок доведення відсутності вини закон покладає на особу, яка порушила зобов`язання.

Об`єднана Палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 вказала, що:

7.5. Відповідно до частини першої статті 230 ГК України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею), за статтею 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).

При цьому за приписами частини першої статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

7.6. На відміну від положень ЦК України, які штраф та пеню визначають як види неустойки в залежності від правил обчислення (частини друга та третя статті 549 цього Кодексу), а неустойку і як вид забезпечення виконання зобов`язання, і як правовий наслідок порушення зобов`язань, встановлених законом або договором, положення ГК України визначають неустойку, штраф та пеню як господарські санкції у вигляді грошової суми - штрафні санкції, суму яких учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

7.7. Отже сплату неустойки як один із видів забезпечення виконання зобов`язання, встановлених договором або законом, та як один із встановлених договором або законом правових наслідків порушення зобов`язання передбачено лише нормами ЦК України (пункт 3 частини першої статті 611 цього Кодексу).

7.8. Поширене застосування неустойки саме з метою забезпечення договірних зобов`язань обумовлено насамперед тим, що неустойка є зручним інструментом спрощеної компенсації втрат кредитора, викликаних невиконанням або неналежаним виконанням боржником своїх зобов`язань.

7.9. Неустойка як господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань започатковує визначеність у правовідносинах за зобов`язаннями, а саме - відповідальність має настати щонайменше в межах неустойки. Тобто неустойка підсилює дію засобів цивільно-правової відповідальності, робить їх достатньо визначеними, перетворюючи в необхідний, так би мовити, невідворотній наслідок правопорушення. Отже неустойка стає оперативним засобом реагування у разі порушення або неналежного виконання зобов`язання, яким можна скористатись як тільки було порушено зобов`язання, не чекаючи викликаних ним негативних наслідків. Зокрема, задля прагнення учасників зобов`язання до дійсно оперативного, негайного використання свого права на неустойку для неї встановлений спеціальний скорочений строк позовної давності: позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).

7.10. Отже, завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та як міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

7.11. Поряд з цим ГК України, також як і ЦК України, передбачає, що неустойка встановлюється договором або законом.

Тобто неустойка має договірний (добровільний) характер, що встановлюється за ініціативою сторін зобов`язання; а також імперативний характер (встановлений законом), тобто договірно-обов`язковий, умови про яку включаються в договір через підпорядкування імперативним вимогам правової норми. При цьому для деяких видів зобов`язань неустойка встановлюється законом іншим нормативно-правовим актом безпосередньо, а тому сторони відповідно зобов`язання підпорядковуються існуючим правилам про неустойку стосовно як її розміру, так і порядку та умов про її стягнення, хоча при цьому не укладають не тільки угоди про неустойку, але і безпосередньо договору.

7.12. Так, законодавець в ГК України, встановлюючи правила визначення розміру штрафних санкцій (зокрема і неустойки, стаття 231 цього Кодексу) та встановлюючи також як і ЦК України відмінності між порядками обчислення штрафу та пені (частина друга цієї статті Кодексу), уточнює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором (частина четверта статті 231 ГК України).

У пункті 9.2 Договору про закупівлю № 09/212-09/2021 від 17.09.2021 сторони встановили, що у разі порушення строку поставки постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від ціни товару, строк поставки якого порушено, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Таким чином сторони спірного зобов`язання, джерелом якого є укладений між ними договір, передбачили пеню та штраф за прострочення виконання зобов`язання з поставки у розмірі та на умовах, що відповідають ст. 231 ГК України.

Таким чином суд погоджується із тим, що невиконання зобов`язань з поставки є підставою для застосування до постачальника передбачених договором пені та штрафу. При цьому, суд звертає увагу на те, що прокурор нараховує пеню за прострочення поставки з 29.10.2022, тобто з наступного дня після спливу строку поставки, який був визначений у заявці на поставку № 1 (Уточнююча № 10) від 14.10.2022.

Суд відхиляє посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин як підстави для звільнення постачальника від передбаченої договором відповідальності за невиконання зобов`язання.

У пункті 1 частини першої статті 263 Цивільного кодексу України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.

За змістом частини другої статті 218 Господарського кодексу України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько - правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч.1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Розділом 12 Договору про закупівлю сторони встановили порядок дій при настанні форс-мажорних обставин. Так, пунктом 12.2 договору встановлено, що у разі настання обставин непереборної сили сторона, яка підпала під їх дію, має негайно (упродовж 3 робочих днів повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, вказавши характер цих обставин та очікуваний строк їх дії. Якщо інша сторона не надасть їй інших письмових інструкцій, вона й надалі має виконувати свої зобов`язання за цим договором, наскільки це буде можливо та шукати інших альтернативних способів виконання своїх зобов`язань. Пунктом 12.3 Договору встановлено, що виникнення, дія та/або припинення обставин непереборної сили підтверджується документом, виданим ТПП України.

Доказів того, що відповідач у розумінні розділу 12 Договору повідомив третю особу про форс-мажорні обставини протягом 3 робочих днів та надав документ, виданий ТПП України, до матеріалів справи не подано.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 31.08.2022 у справі №910/15264/21, відповідно до якої неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор).

При цьому у Додатковій угоді № 7 від 23.08.2022 сторони погодили, що укладаючи цю угоду, сторони розуміють та усвідомлюють, що на момент її підписання відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан. Сторони усвідомлюють, що Договір буде виконуватись протягом строку дії офіційно встановленого і визнаного воєнного стану, який не буде вважатися сторонами форс-мажорними обставинами у розумінні Договору.

За таких обставин, судом не може бути застосоване звільнення від відповідальності у вигляді штрафу та пені за період прострочення з 29.10.2022 по 29.12.2022 на підставі застосування положень про обставини непереборної сили.

Суд відхиляє посилання відповідача на неможливість виконання зобов`язань з підстав неможливості придбання бази (шасі) та медичного обладнання для виготовлення спеціалізованих автомобілів, позаяк в силу прямої норми ст. 617 ЦК України не вважаються випадком зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Суд погоджується також із твердженням про те, що невиконання відповідачем зобов`язань за договором про закупівлю порушує інтереси держави, позаяк закупівля спеціалізованих автомобілів швидкої медичної допомоги здійснювалась ДП Медичні закупівлі України не з метою власної господарської діяльності, а на виконання бюджетної програми з метою покращення медичного обслуговування населення, зокрема з метою покращення оснащення центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф спеціалізованим транспортом, що набуло особливого значення в умовах триваючої повномасштабної військової агресії проти України.

Разом із тим, суд відхиляє твердження прокурора про те, що спірні пеня та штраф мають бути стягнуті з відповідача безпосередньо на користь державного бюджету України за позовом Міністерства охорони здоров`я України.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зазначеною нормою закріплено фундаментальний принцип обов`язковості договору, на якому базуються договірні правовідносини, тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати (схожий за змістом висновок міститься у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17).

Відповідно до статті 167 Цивільного кодексу України держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. Держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом. Держава може створювати юридичні особи приватного права (підприємницькі товариства тощо), брати участь в їх діяльності на загальних підставах, якщо інше не встановлено законом.

За приписами пункту 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України, свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства України.

Згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже одним з ключових елементів цивільного права є автономія волі учасників цивільних відносин, а тому законодавець передбачив, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (частини друга, третя статті 6 Цивільного кодексу України).

Як виснував Верховний Суд у постанові від 11.01.2024 у справі № 916/1247/23, особи мають право вибору: використати існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на власний розсуд. Цивільний договір як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, виявляє автономію волі учасників щодо врегулювання їхніх відносин згідно з розсудом і у межах, встановлених законом, тобто є актом встановлення обов`язкових правил для сторін, індивідуальним регулятором їхньої поведінки.

Оскільки у пункті 9.2 Договору про закупівлю № 09/212-09/2021 від 17.09.2021 сторони погодили умову про те, що у разі порушення строку поставки пеня та штраф сплачуються постачальником саме на користь замовника, доводи прокурора про необхідність стягнення пені та штрафу до Державного бюджету України, а не на рахунок третьої особи, є безпідставними.

Та обставина, що грошові кошти, які ТОВ Автоспецпром отримало в рахунок оплати за Договором про закупівлю № 09/212-09/2021 від 17.09.2021, були виділені із загального фонду Державного бюджету України за бюджетною програмою, не має правового значення, оскільки особливі умови договору про сплату пені та штрафу можуть встановлюватись сторонами у договорі, і сторони, скориставшись такою можливістю, визначили, що пеня і штраф за порушення строків поставки товару сплачується на рахунок ДП Медичні закупівлі України.

Походження саме з Державного бюджету України грошових коштів, за рахунок яких було оплачено закупівлю товару, виділення таких коштів із державного бюджету, не є підставою для зміни умов господарського договору і не є підставою для стягнення, всупереч умовам договору, неустойки до Державного бюджету України.

Також суд не погоджується із твердженнями прокурора про те, що нараховані суми пені підлягають стягненню з ТОВ Автоспецпром безпосередньо до Державного бюджету України на підставі пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України.

Так, пунктом 23 частини другої ст. 29 Бюджетного кодексу України передбачено зарахування до доходів загального фонду Державного бюджету України коштів від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону (крім штрафів, визначених пунктами 6-3, 6-4, 6-9, і 13-5 частини третьої цієї статті, пунктами 37-39 частини першої статті 64, пунктом 13 частини першої статті 64-1 та пунктами 26 і 27 частини першої статті 66 цього Кодексу).

Зазначена норма регулює зарахування до Державного бюджету України штрафів та пені, які застосовуються відповідно до закону, тобто мова йде про податкові, митні адміністративні правопорушення тощо, а не про пеню, сплата якої передбачається у договірних відносинах.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.07.2024 у справі № 909/532/23, від 09.08.2024 у справі № 917/1957/23, від 09.09.2024 у справі № 902/1372/23.

Посилання при цьому прокурора на лист Мінфіну від 29.01.2018 №35140-05/23-92/252 суд також відхиляє як безпідставні.

Відповідно до вказаного листа, оскільки штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) відповідно до норм Кодексу не є ціною послуг вартісного характеру, тому не можуть зараховуватись як власні надходження бюджетних установ. Бюджетною класифікацією, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 р. N 11, не визначено окремого коду для зарахування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У зв`язку із відсутністю окремого коду бюджетної класифікації для зарахування вищенаведених коштів дані надходження доцільно обліковувати за кодом класифікації доходів бюджету 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції".

Разом із тим, по-перше, у розумінні вищенаведених норм ДП Медичні закупівлі України є отримувачем бюджетних коштів та не є бюджетною установою. По-друге, наступне перерахування пені та штрафу замовником до бюджету не свідчить про обов`язок постачальника сплачувати передбачені договором пеню та штраф безпосередньо до бюджету. По-третє, вказаний лист Мінфіну має лише роз`яснювальний характер і не є може бути застосований судом як нормативний акт.

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду у постанові від 27.11.2024 у справі №911/826/23.

У даному випадку договір не є тристороннім; замовник ДП Медичні закупівлі України є самостійним суб`єктом спірних правовідносин - замовником, який наділений власною праводієздатністю, здатним нести права та обов`язки та виступати позивачем у суді. Частина 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру містить пряму заборону на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.

З огляду на викладене, подання прокурором позову про стягнення з ТОВ Автоспецпром неустойки за Договором про закупівлю № 09/212-09/2021 від 17.09.2021 в інтересах держави в особі МОЗ України є безпідставним, а позов про стягнення такої неустойки на користь державного бюджету не належить до задоволення.

У зв`язку із відмовою в позові повністю відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати на оплату поданого позову судовим збором суд залишає за прокурором.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Заступника Генерального прокурора Мустеца Ігора Васильовича до Товариства з обмеженою відповідальністю Автоспецпром за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державного підприємства Медичні закупівлі України про стягнення 10 581 498, 18 грн відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 16.04.2025.

Суддя О.О. Христенко