Рішення

від 12.11.2007 по справі 1/38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

вул.Шевченка

16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

12 листопада 2007 р.  

Справа № 1/38  

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді          

Соботник В.В.

при секретарі          

Треф'янчин А.М., розглянувши справу

за позовом: 

приватного підприємства фірма "Радич", м. Івано-Франківськ,

вул. Тудора, 3а/62 76014

до відповідача: приватного підприємця  ОСОБА_1, АДРЕСА_1, м. Снятин,

Івано-Франківська область.

за участю представників сторін:

від позивача: Халус М.М. - адвокат, довіреність

№8 від 09.01.07 р.

від відповідача: представник

не з'явився.

          СУТЬ СПОРУ: заявлена вимога про

стягнення заборгованості в сумі 6291грн. 95коп.,  в тому числі 5488грн. 85коп. основного боргу,

360грн. 00коп. 3% річних, 186грн. 62коп. інфляційних втрат, 201грн. 60коп. пені

та 54грн. 88коп. компенсації.

Представник позивача в судовому

засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач на неодноразові виклики

в судове засідання не з"явився, хоча був належним чином повідомлений про

дату, час і місце розгляду справи, про що свідчать ухвали від 20.09.07 р.,

23.10.07 р. і 06.11.07 р. отримані відповідачем згідно наявних у справі

повідомленнь про вручення поштового відправлення, відзиву на позов та

витребувані судом документи не представив. За таких обставин спір розглядається

за наявними у ній матеріалами згідно приписів ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи,

вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що 06.03.2007р. між

позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу товару

№63/03-07 (далі - Договір), згідно якого Продавець (позивач) взяв на себе

зобов'язання передати у власність Покупцю (відповідачу) лікарські засоби та

вироби медичного призначення.

В підтвердження виконання

договірного зобов"язання позивачем представлено суду накладні №НФ-0000249,

№НФ-0000272, №НФ-0000326, №НФ-0000331, №НФ-0000351, №НФ-0000361, №НФ-0000374,

за якими поставлено товар на  загальну

суму 5488,85грн.

Відповідач згідно умов Договору (п.

1.1, 5.3) зобов"язувався прийняти товар та сплатити за нього грошову суму

відповідно до умов Договору.

Положеннями ст. 526 Цивільного

кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином

відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного

законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв

ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до приписів ст. 692

Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його

прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором

чи законом не передбачений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний

сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Однак, в порушення договірних

зобов"язань відповідач за поставлений позивачем товар не розрахувався,

внаслідок чого заборгованість становить 5488грн. 85коп., що і є предметом

позову.

Враховуючи відсутність в Договорі

чітких термінів виконання грошового зобов"язання, суд приходить до

висновку про невстановлення в спірному випадку строку виконання

зобов"язання.

          У відповідності до ст. 530 Цивільного

кодексу України, якщо строк виконання боржником обов"язку не встановлений,

кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник  повинен виконати такий обов"язок у

семиденний строк від дня пред"явлення вимоги.

Листом від 05.04.07 № 115

(представлений в матеріалах справи) позивач звертався до відповідача з вимогою

оплатити суму боргу в розмірі 5488,85грн., доказів погашення якої у встановлені

законодавством строки суду не подано.

За таких обставин, враховуючи

наведене, беручи до уваги доводи позивача, відсутність доказів в їх

спростування, неподання відповідачем доказів виконання взятого на себе

зобов"язання по оплаті за отриманий товар, суд приходить до висновку про

обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення 5488,85грн. основного боргу

та наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного

кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на

вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням

встановленого  індексу інфляції за весь

час прострочення,  а також три проценти

річних  від  простроченої 

суми,  якщо  інший 

розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Згідно поданого розрахунку, позивачем

нараховано 360грн. 00коп. 3% річних, 186грн. 62коп. інфляційних втрат.

          Беручи до уваги відсутність доказів

виконання зобов"язання у встановлені 

строки, що підтверджується матеріалами справи  і не спростовано відповідчем, суд приходить

до висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення нарахованої

суми інфляційних втрат та  3 % річних.

Пунктом 8.1 Договору передбачено

відповідальність покупця (відповідача) за порушення строку оплати поставленого

товару у вигляді компенсації в розмірі 0,1 % від вартості поставленого та

неоплаченого у строк товару та пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ,

діючої в період прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день

прострочення.

          Згідно поданого розрахунку

відповідачу нараховано 201грн. 60коп. пені та 54грн. 88коп. компенсації.

          Відповідно до ст. 216 Господарського

кодексу України, учасники господарських відносин        несуть господарсько-правову  відповідальність  за 

правопорушення у сфері господарювання   

шляхом    застосування    до    

правопорушників господарських 

санкцій на підставах і в порядку, 

передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

          Відповідно до ст. 549 Цивільного

кодексу України,  неустойкою (штрафом,

пенею) є грошова сума або інше майно, які  

боржник   повинен  передати 

кредиторові  у  разі 

порушення боржником зобов'язання. Пенею 

є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми

несвоєчасно  виконаного  грошового 

зобов'язання  за  кожен день прострочення виконання.

Згідно положень ст. 3 Закону

України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”,

розмір   пені,  передбачений 

статтею  1  цього Закону, 

обчислюється  від  суми 

простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної 

облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який

сплачується пеня.

Враховуючи матеріали справи,

неподання доказів належного виконання відповідачем договірного зобов'язання в

частині оплати за поставлений товар у встановлені строки, що свідчить про його

прострочення, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення

позовних вимог в частині стягнення нарахованої суми пені та компенсації.

Судові витрати, а саме 102грн.

витрат по сплаті державного мита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу та 630грн. понесених позивачем витрат на оплату

послуг адвоката, що підтверджується наявними в матеріалах справи угодою про

надання юридичної допомоги від 01.08.07 та квитанцією про їх сплату № 000615

від 01.08.07, покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції

України, ст. 216 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 549, 692,

625, Цивільного кодексу, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за

несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" ст.ст.  49, 75, 82-84 Господарського процесуального

кодексу України, суд

ВИРІШИВ

позов

задоволити.

          Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1,  АДРЕСА_1, м. Снятин, Івано-Франківської

області (код ЄДРПОУНОМЕР_1) на користь приватного підприємства фірми

"Радич" вул. Тудора 3а/62 м. Івано-Франківськ (р\р 2600400016628,

Укрексімбанк МФО 336688, код ЗКПО 22164995) - 

5488грн. 85коп. основного боргу, 360грн. 00коп. 3% річних, 186грн.

62коп. інфляційних втрат, 201грн. 60коп. пені, 54грн. 88коп. компенсації,

102грн. 00коп. витрат по сплаті державного мита, 118грн. 00коп. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 630грн. 00коп. витрат на

оплату послуг адвоката.

Наказ суду видати після набрання

рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає

законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у

разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну

частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного

строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84

Господарського процесуального кодексу України.

                                                            рішення

підписане 03.12.07

Виготовлено

в АС "Діловодство суду"