РІШЕННЯ
Іменем України
12 серпня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/444/24 Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Мігди Р.Ю., за правилами загального позовного провадження, в відкритому судовому засіданні розглянув справу
за позовом: Керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави,
вул. Шевченка, 1, м. Чернігів, 14000;
в особі позивача: Чернігівської міської ради, вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000;
до відповідача 1: Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради,
вул. Івана Мазепи, 19, м. Чернігів, 14017;
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-Монтажне Управління Укртрансбуд,
юридична адреса: вул. Кірова, 25А, м. Чорнобиль, Київська область, 07270;
поштова адреса: вул. І. Мазепи, 114а, м. Чернігів, 14001;
предмет спору: про припинення правовідносин за нікчемним правочином
за участю повноважних представників:
від позивача: не прибув;
від відповідача 1: Марченко Р.Г. адвокат, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії СВ № 1090792, виданий 10.06.2024;
від відповідача 2: Левошко Я.В. адвокат, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1595913, виданий 12.06.2024;
від прокурора: Кравченко А.А. прокурор відділу.
У судовому засіданні 12.08.2024, Господарський суд Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
10.05.2024, надійшов позов Керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача - Чернігівської міської ради (далі ЧМР) до відповідачів 1 та 2 - Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради (далі УКБ ЧМР) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-Монтажне Управління Укртрансбуд» (далі ТОВ «Будівельно-Монтажне Управління Укртрансбуд») з проханням:
- визнати недійсним договір № 39-2023/вс від 22.02.2023, укладений між Управлінням капітального будівництва Чернігівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-Монтажне Управління Укртрансбуд» за об`єктом «Поточний ремонт приміщень для облаштування споруд цивільного захисту (найпростіші укриття) в Чернігівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 35 Чернігівської міської ради, розташованої за адресою: м. Чернігів, вул. Незалежності, 42-а»;
- визнати недійсними додаткові угоди № 1 від 31.08.2023 та № 2 від 03.10.2023 до договору № 39-2023/вс від 22.02.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладення сторонами договору № 39-2023/вс від 22.02.2023 та додаткових угод до нього, здійснювалось за відсутності бюджетних асигнувань, тобто з порушенням вимог статей 23, 46, 48 Бюджетного кодексу України (далі БК України), в зв`язку з чим, у силу положень статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цей правочин підлягає визнанню недійсним, разом з усіма додатковими угодами до нього.
Суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження в справі за правилами загального позовного провадження, установив учасникам справи процесуальні строки для подачі письмових заяв по суті спору, в порядку статей 165 - 167, 178, 184 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), про що постановив ухвалу від 15.05.2024.
Відповідачі 1 та 2 в належний строк подали відзиви на позов, якими заперечили проти задоволення позовних вимог у повному обсязі (залучені до матеріалів справи з метою врахування їх змісту при ухваленні судового рішення по суті спору).
Прокурор, у належний строк, подав письмову відповідь на відзив відповідача 1 (залучена до матеріалів справи з метою врахування її змісту при ухваленні судового рішення по суті спору).
Прокурор, з порушенням строку, встановленого ухвалою від 15.05.2024 (на один календарний день), подав до суду письмову відповідь на відзив відповідача 2, письмово клопотав поновити строк на подачу додаткових доказів у справі на стадії підготовчого провадження, мотивував тим, що після відкриття провадження (11.05.2024), процесуальним керівником у кримінальному провадженні № 42023270000000008 від 31.01.2023, наданий дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування, зокрема, в частині показання свідків - директора ТОВ «БМУ Укртрансбуд» Стрілецького Д.О. та директора ТОВ «УТБ-Інжиніринг» Хайтова П.В. щодо проведення робіт у підвальному приміщенні в Чернігівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 35 ЧМР у період з вересня 2022 по лютий 2023 років; висновків судово-економічної експертизи від 26.02.2024 № 149/24-24. Наведене буде мати суттєве значення при встановленні судом фактичних обставин у даній справі.
Суд, на стадії підготовчого провадження, з метою повного та всебічного дослідження обставин справи, керуючись приписами статті 119 ГПК України, поновив прокурору строк на вчинення наведених дій, залучив до матеріалів справи додаткові докази; за власною ініціативою продовжив прокурору строк на подачу письмової відповіді на відзив, зміст якої буде врахований при ухваленні судового рішення по суті спору (протокол судового засідання 12.06.2024).
Відповідач 2 письмово клопотав поновити строк на подачу додаткових доказів у справі, зокрема, засвідчених копій листів між Управлінням освіти ЧМР та УКБ ЧМР щодо виконання робіт по облаштуванню споруд цивільного захисту (найпростіші укриття) в загальноосвітніх школах міста Чернігова.
Суд, на стадії підготовчого провадження, з метою повного та всебічного дослідження обставин справи, керуючись приписами статті 119 ГПК України, поновив відповідачу 2 строк на вчинення наведених дій, залучив до матеріалів справи додаткові докази.
За результатами підготовчого засідання 12.06.2024, суд постановив закрити підготовче провадження, призначив розгляд справи по суті на 26.06.2024, про що позивач повідомлений в порядку статей 120, 121 ГПК України.
Відповідачі 1 та 2, в належний строк, подали письмові заперечення на відповідь на відзив.
17.06.2024, прокурор подав до суду заяву про зміну предмету спору з проханням припинити правовідносини між УКБ ЧМР та ТОВ «Будівельно-монтажне управління Укртрансбуд», що виникли внаслідок укладення нікчемного договору № 39-2023/вс від 22.02.2023, з урахуванням змін внесених до нього додатковими угодами № 1 від 31.08.2023 та № 2 від 03.10.2023, за об`єктом «Поточний ремонт приміщень для облаштування споруд цивільного захисту (найпростіші укриття) в Чернігівській загальноосвітній школі І ІІІ ступенів № 35 ЧМР, розташованої за адресою: м. Чернігів, вул. Незалежності, 42-а». Мотивував заявлені вимоги тим, що оскільки договір № 39-2023/вс від 22.02.2023 (з урахуванням редакції додаткових угод №1 та № 2 до нього), укладений за відсутності бюджетних асигнувань, тобто з порушенням вимог статей 23, 46, 48 БК України, то цей правочин є нікчемний в силу закону та не породжує будь-яких правових наслідків, тому правовідносини сторін за цим правочином мають бути припинені в судовому порядку.
Додатково прокурор подав до суду письмові пояснення по суті спору.
26.06.2024, у судове засідання прибули повноважні представники відповідачів 1, 2 та прокурор; позивач до суду повторно не прибув, повноважного представника не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчать наявні матеріали справи.
Відповідно до частини 3 статті 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Звертаючись до суду із заявою від 17.06.2024 б/н прокурор змінив матеріально-правову вимогу пред`явлену до відповідачів, просив припинити правовідносини сторін за договором № 39-2023/вс від 22.02.2023 (з урахуванням змісту додаткових угод до нього), що є недійсним у силу закону. При цьому, обставини якими обґрунтований первісний позов залишені прокурором без змін.
Враховуючи, що заява про зміну підстав позову, оформлена з дотриманням вимог частини 5 статті 46 ГПК України, надійшла до суду 17.06.2024, тобто до початку розгляду справи по суті, суд прийняв її до розгляду та з метою надання відповідачам 1 та 2 можливості скористатись правом на подачу додаткових заперечень по суті спору (з огляду на зміну його предмету), відклав розгляд справи по суті на 12.08.2024 (протокол судового засідання 26.06.2024).
Додаткові пояснення прокурора по суті спору від 20.06.2024 б/н залучені судом до матеріалів справи, натомість, їх зміст залишений судом поза увагою, оскільки нормами ГПК України не передбачене право сторони на подачу документів наведеного змісту. За частинами 2, 3 та 5 статті 161 ГПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
Суд не вбачає підстав для надання прокурору дозволу на подачу додаткових письмових пояснень по суті спору, оскільки його правова позиція попередньо наведена в заявах по суті спору позовній заяві, відповіді на відзиви відповідачів, у заяві про зміну предмету спору.
Відповідачі 1 та 2 письмово заперечили проти зміни підстав позову. Суд залишив зміст письмових заперечень відповідача 1 поза увагою, з огляду на відсутність доказів попереднього направлення цього документу на адреси інших учасників справи. Письмові заперечення відповідача 2 залучені до матеріалів справи з метою врахування їх змісту при ухваленні судового рішення по суті спору.
12.08.2024, у судове засідання прибули повноважні представники відповідачів 1, 2 та прокурор; належним чином повідомлений позивач до суду повторно (втретє) не прибув, позов не підтримав, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надіслав.
Суд розпочав розгляд справи по суті.
Фактично в межах даної справи прокурор просив установити факт припинення правовідносин між відповідачами за правочином, що є недійсним в силу закону (з урахуванням прийнятої судом до розгляду заяви від 17.06.2024 б/н про зміну предмета спору).
У судовому засіданні прокурор позов підтримав.
Відповідач 1 у відзиві на позов звертав увагу, що на момент укладення сторонами оскаржуваного договору за ціною 7149000 грн (з ПДВ), відповідно до рішення Чернігівської міської ради від 30.11.2022 № 24/VIII-38 «Про бюджет Чернігівської міської територіальної громади на 2023 рік» (зі змінами та доповненнями, в редакції рішення від 25.01.2023 № 27/VIII-13) за рахунок коштів Чернігівської міської ТГ було передбачено 7000000 грн по фінансуванню об`єкту «Поточний ремонт приміщень для облаштування споруди цивільного захисту (найпростіші укриття) в Чернігівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 35 Чернігівської міської ради, розташованої за адресою: м. Чернігів, вул. Незалежності. 42-а», головний розпорядник бюджетних коштів - Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради. Строк виконання цього Договору становить більше ніж один рік, тобто фінансові зобов`язання за цим правочином, у розумінні БК України, є довгостроковими. Додатком № 3 до Договору № 39-2023/вс «План фінансування будівництва» погоджено фінансування робіт на 2023 рік у розмірі 6731937,82 грн та на 2024 рік 417062,15 грн. При цьому, беручи до уваги вимоги частини 1 статті 23 та частини 4 статті 48 БК України, які забороняють взяття розпорядниками бюджетних зобов`язань та здійснення платежів без відповідних бюджетних асигнувань, сторони в п. 4.4. Договору № 39-2023/вс погодили, що зобов`язання за цим правочином виникають за наявності та в межах бюджетних призначень на 2023-2024 роки; фінансові зобов`язання замовника перед виконавцем настають після надходження коштів на розрахунковий рахунок замовника в ДКСУ м. Київ та підписання актів наданих послуг. Наголошував, що ним до органів ДКСУ було подано на реєстрацію бюджетні зобов`язання за Договором № 39-2023/вс, з дотриманням вимог чинного законодавства.
Відповідач 2 у відзиві на позов наголошував, що бюджетні асигнування за договором № 39-2023/вс були зменшенні після його укладення, в зв`язку з чим сторонами був переглянутий план фінансування робіт (перенесено на 2024 рік), у той час як роботи за цим Договором наразі фактично виконані, а тому відсутні правові підстави для визнання цього договору недійсним.
Прокурор у відповіді на відзив звертав увагу на відсутність підписаних сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3) до Договору № 39-2023/вс, що є документами первинного бухгалтерського обліку, що містять відомості про господарську операцію та підтверджують факт її здійснення. Враховуючи, що факт виконання підрядником зобов`язань за договором № 39-2023/вс не підтверджений належними доказами, наведене виключає можливість застосування правових наслідків недійсності правочину.
Прокурор просив взяти до уваги, що в межах кримінального провадження № 42023270000000008, за фактом можливого зловживання посадовими особами службовим становищем під час проведення закупівель з ремонту приміщень з облаштування споруд цивільного захисту в закладах освіти на території Чернігівської міської ТГ, проведено судову економічну експертизу від 26.02.2024 № 149/24-24, за висновком якої частина робіт, що включені в локальні кошториси по Договору № 39-2023/вс від 22.02.2023, виконані ще до укладення цього правочину, на безоплатній основі, в якості благодійної допомоги ТОВ «УТБ-Інжиніринг». Наведене свідчить, що відповідачі укладаючи оскаржуваний договір, не мали наміру на настання реальних наслідків, обумовлених цим правочином.
Представники сторін та прокурор у судовому засіданні підтримали правову позицію, попередньо наведену ними в письмових заявах по суті спору.
Господарський суд розглянув подані документи і матеріали, дослідив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Чернігівської міської ради від 30.11.2022 № 24/VIII-38 «Про бюджет Чернігівської міської територіальної громади на 2023 рік» (зі змінами та доповненнями в редакції рішення від 25.01.2023 № 27/VIII-13, оприлюдненим на офіційному сайті Ради) за рахунок коштів бюджету Чернігівської міської територіальної громади було передбачено 7000000,00 грн по об`єкту «Поточний ремонт приміщень для облаштування споруд цивільного захисту (найпростіші укриття) в Чернігівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 35 Чернігівської міської ради, розташованій за адресою: м. Чернігів, вул. Незалежності, 42-а», за головним розпорядником бюджетних коштів Управлінням капітального будівництва ЧМР.
22.02.2023, Управляння капітального будівництва ЧМР (замовник, відповідач 1) та ТОВ «Будівельно-монтажне управління Укртрансбуд» (виконавець, відповідач 2) уклали договір № 39-2023/вс, за об`єктом: поточний ремонт приміщень для облаштування споруд цивільного захисту (найпростіші укриття) в Чернігівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 35 Чернігівської міської ради, розташованій за адресою: м. Чернігів, вул. Незалежності, 42а (ДК 021:2015 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт»).
Фінансування здійснювалося за рахунок коштів бюджету Чернігівської міської територіальної громади (п. 14.6. Договору).
Правовідносини сторін за цим Договором врегульовані положеннями ЦК України, Господарського кодексу України, Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIIІ від 25.12.2015 (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) із урахуванням положень Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості), за підпунктом 3 п. 13 яких (у редакції чинній станом на 22.02.2023) придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару в разі, коли публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються для будівництва, реконструкції, капітального або поточного ремонту, облаштування захисних споруд цивільного захисту, в тому числі подвійного призначення, найпростіших споруд, укриттів.
Відповідно до розділу 2 Договору виконавець зобов`язався, в межах узгодженої та прийнятої до виконання проєктної документації, надати послуги з поточного ремонту на об`єкті та здати їх в установлені Договором строки, а замовник прийняти та оплатити надані послуги.
Строк дії цього Договору з дня його підписання і до 31.12.2024.
Обсяги послуг можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.
Виходячи з умов пунктів 3.1. 3.4. Договору строки надання послуг до 15.03.2024.
При виникненні обставин, які не залежать від виконавця і перешкоджають наданню послуг, строк надання послуг по Договору може відкладатись на відповідний строк, за умови погодження із замовником. До обставин, які перешкоджають наданню послуг, не залежать від виконавця і можуть бути підставою для перегляду строку надання послуг, зокрема, належать обставини, за які відповідає замовник (відсутність коштів на фінансування будівництва).
Про зміну строків надання послуг складається додаткова угода до цього Договору, яка підписується сторонами.
Згідно з п. 4.1. договірна ціна по Договору (тверда) становить 7149000,00 грн, без ПДВ. Договірна ціна на 2023 рік 6731937,85 грн, без ПДВ.
За умовами п. 4.2. істотні умови Договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема продовження строку дії Договору про закупівлю та строку виконання робіт у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, в тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми визначеної в Договорі.
Відповідно до п. 4.4. зобов`язання за цим Договором виникають за наявності та в межах бюджетних призначень на 2023 2024 роки. Фінансові зобов`язання замовника перед виконавцем настають після надходження кошів на розрахунковий рахунок замовника в ДКСУ м. Київ та підписання актів наданих послуг.
За пунктами 9.1., 9.3. Договору передача виконаних послуг виконавцем і їх прийняття замовником оформлюється актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3). Підписання акту готовності об`єкта та гарантійного паспорту-сертифікату на об`єкт, що закінчений є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
Взаєморозрахунки за виконані послуги проводяться на підставі фактично наданих послуг та їх вартості, актів вартості устаткування, що придбаваються виконавцем, визначеної в договірній ціні. Акти приймання передачі виконаних робіт (форми КБ-2в) готує виконавець та передає для підписання уповноваженому представнику замовника, який упродовж п`яти днів перевіряє реальність акту та підписує в частині фактично виконаних обсягів послуг. Проміжні платежі здійснюються замовником протягом семи календарних днів після підписання актів виконаних послуг. Кінцеві розрахунки за виконані послуги виконавцем здійснюються протягом 14-ти календарних днів після підписання актів форми КБ-2в та КБ-3 та надання виконавцем виконавчої документації (пункти 10.1., 10.4. Договору).
Підписанням цього Договору виконавець підтверджує повне розуміння, що укладення цього Договору здійснюється під час дії на території України воєнного стану відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану на території України», у зв`язку з чим оплата виконаних робіт буде здійснюватися з розрахункового рахунку замовника, відкритого в органах державної казначейської служби України, відповідно до Порядку надання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженому постановою КМУ № 590 від 09.06.2021.
Виконавець підтверджує згоду з тим, що обов`язки замовника щодо своєчасної оплати виконаних послуг є виконаними з моменту направлення замовником відповідного платіжного доручення через систему дистанційного обслуговування «Клієнт Казначейства Казначейство», незалежно від фактичної дати зарахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця (п. 10.4. Договору).
Замовник має право ініціювати розірвання Договору в разі відсутності коштів для фінансування об`єкту (п. 13.2. Договору).
Згідно з Планами фінансування будівництва по об`єкту (додатки №№ 3, 4 до договору № 39-2023/вс), договірна ціна складає 7149000 грн, з яких у 2023 році заплановано 6731937,85 грн (у тому числі по місяцях: лютий 980000,00 грн, березень 1960000 грн, квітень 1960000, травень 1831937,85 грн); та в 2024 році 417062,15 грн.
За Календарним графіком виконання робіт з рухом робочої сили (додатки № 5, № 6 до договору № 39-2023/вс) проведення робіт заплановане на лютий квітень 2023 року та частково березень 2024 року.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 25.08.2023 № 543 «Про внесення змін та доповнень до рішення Чернігівської міської ради від 30.11.2022 № 24/VIII-38 Про бюджет Чернігівської міської територіальної громади на 2023 рік, зі змінами та доповненнями» (затверджене розпорядженням начальника Чернігівської міської військової адміністрації Чернігівського району Чернігівської області Д. Брижинським від 29.08.2023 № 75, оприлюднене на сайті Ради), бюджетні призначення в сумі 7000000,00 грн зменшені до нуля по об`єкту «Поточний ремонт приміщень для облаштування споруд цивільного захисту (найпростіші укриття) в Чернігівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 35 Чернігівської міської ради, розташованій за адресою: м. Чернігів, вул. Незалежності, 42-а», за головним розпорядником бюджетних коштів Управлінням капітального будівництва ЧМР.
31.08.2023, у зв`язку з відсутністю фінансування об`єкту, сторони досягли згоди змінити умови п. 3.1. та п. 4.1. Договору № 39-2023/вс, та шляхом укладення додаткової угоди № 1 викласти їх у наступній редакції: строки надання послуг по Договору до 30.05.2024. Договірна ціна по Договору (тверда) становить 7149000,00 грн, без ПДВ. Договірна ціна на 2023 рік 0,00 грн. З урахуванням внесених змін сторонами підписані додатки №№ 1 - 3 до цього Договору в новій редакції, в тому числі: план фінансування будівництва по об`єкту на 2023 - 2024 роки; календарний графік виконання робіт з рухом робочої сили, за яким строки виконання робіт за Договором перенесені на березень травень 2024 року.
03.10.2023, сторони погодили внести зміни до договірної ціни в частині зміни системи оподаткування підрядника, що не призведе до зміни загальної вартості робіт за Договором, та шляхом підписання додаткової угоди № 2 виклали п. 4.1. Договору № 39-2023/вс у наступній редакції: договірна ціна по Договору (тверда) становить 7149000,00 грн, у тому числі ПДВ 1191500,00 грн. Договірна ціна на 2023 рік становить 0,00 грн. З урахуванням внесених змін сторонами підписані додатки № 1 - 2 до цього Договору в новій редакції.
Як вбачається з листа-відповіді ЧМР від 27.03.2024 № 404/2-07/вих/02/2535/20/вх, на запит прокурора від 21.03.2024 № 55-77-2610вих-24, у бюджеті Чернігівської міської ТГ, станом на 29.12.2023, видатки за головним розпорядником бюджетних коштів УКБ ЧМР по об`єкту «Поточний ремонт приміщень для облаштування споруд цивільного захисту (найпростіші укриття) в Чернігівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 35 ЧМР, розташованої за адресою: м. Чернігів, вул. Незалежності, 42-а» не передбачені, фінансування в 2023 році не здійснювалось.
У бюджеті Чернігівської міської ТГ на 2024 рік відповідно до розпоряджень начальника Чернігівської міської військової адміністрації Чернігівського району Чернігівської області Д. Брижинського від 29.12.2023 № 407 «Про затвердження бюджету Чернігівської міської ТГ на 2024 рік», від 04.01.2024 № 1 «Про виконання бюджету Чернігівської міської ТГ на 2024 рік» (код бюджету 2555900000), від 15.02.2024 № 78 та від 04.03.2024 № 127 «Про внесення змін та доповнень до бюджету Чернігівської міської ТГ на 2024 рік» (код бюджету 2555900000), за головним розпорядником бюджетних коштів УКБ ЧМР по об`єкту «Поточний ремонт приміщень для облаштування споруд цивільного захисту (найпростіші укриття) в Чернігівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 35 ЧМР, розташованій за адресою: м. Чернігів, вул. Незалежності, 42-а», видатки не передбачені.
Як зазначено представниками відповідачів 1 та 2 в судовому засіданні 12.08.2024, акти форми КБ-2в та КБ-3, що підтверджують факт виконання робіт підрядником за договором від 22.02.2023 № 39/2023-вс, сторонами не складались, кошти в рахунок вартості погоджених робіт замовником не перераховувались.
Суд установив, що в матеріалах справи відсутні належні докази, зокрема акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3), що підтверджують факт виконання будівельних робіт підрядником ТОВ «Будівельно Монтажне Управління Укртрансбуд» за договором від 22.02.2023 № 39/2023-вс.
Наведені обставини стали підставою для звернення прокурора з вимогою про припинення в судовому порядку правовідносин між відповідачами за договором № 39-2023/вс від 22.02.2023, що є недійсним в силу закону, з огляду на відсутність бюджетних асигнувань у рахунок фінансових зобов`язань, що свідчить про недотримання сторонами приписів статей 23, 46, 48 БК України.
Щодо підстав представництва прокуратурою інтересів держави в особі ЧМР.
Проведення процедури державних закупівель, за результатами якої укладений договір, без дотримання його сторонами вимог чинного законодавства, порушує інтереси держави, зокрема, в сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, що становить суспільний інтерес, захист якого відповідає функціям прокуратури.
Підстави представництва інтересів держави в особі ЧМР, прокурор обґрунтовує неналежним виконанням Радою, яка є розпорядником бюджетних коштів Чернігівської міської ТГ та водночас засновником УКБ ЧМР (замовник послуг), повноважень щодо захисту порушених інтересів держави при укладені договору про закупівлю за бюджетні кошти, асигнування за яким не виділені.
Наведене, за доводами прокурора, створює передумови для неефективного витрачання бюджетних коштів, що полягає в необґрунтованій довготривалості виконання робіт / надання послуг, що закуповуються; можливості зміни в оподаткуванні та / або ціноутворенні, що зумовлює внесення змін до відповідних проектних документів; ризику утворення кредиторської заборгованості, з подальшим стягненням штрафних санкцій в судовому порядку, що як наслідок, створює негативну репутацію для замовників розпорядників бюджетних коштів так і для держави в цілому.
Чернігівська міська рада була обізнана з фактом порушення бюджетного законодавства, про що свідчить лист Ради від 27.03.2024 № 404/2-07/вих/02/2535/20/вх, на запит прокурора від 21.03.2024 № 55-77-2610вих-24, проте не вбачала підстав для вжиття будь-яких заходів реагування, натомість звертала увагу, що на момент укладення договору від 22.02.2023 № 39-2023/вс його сторонами дотримані вимоги чинного законодавства, враховуючи, що бюджетні асигнування в розмірі 7 млн. грн були виділені за рахунок бюджету Чернігівської міської ТГ, розпоряднику - УКБ ЧМР по об`єкту «Поточний ремонт приміщень для облаштування споруд цивільного захисту (найпростіші укриття) в Чернігівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 35 ЧМР, розташованої за адресою: м. Чернігів, вул. Незалежності, 42-а» на підставі рішення ЧМР від 30.11.2022 № 24/VIII-38 «Про бюджет Чернігівської міської територіальної громади на 2023 рік» із змінами і доповненнями (в редакції рішення від 25.01.2023 № 27/VIII-13).
У порядку частини 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор, попередньо, до звернення до суду, повідомив позивача про намір подати позов в інтересах держави в особі ЧМР до УКБ ЧМР та ТОВ «Будівельно-монтажне управління Укртрансбуд» про визнання недійсним договору від 22.02.2023 № 39-2023/вс та додаткових угод до нього.
Наявність у прокурора підстав для захисту інтересів держави в межах даної справи, сторонами під сумнів не ставиться.
Щодо доводів прокурора про нікчемність Договору (недійсність в силу закону).
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про публічні закупівлі» № 922-VIIІ від 25.12.2015 (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) із урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178.
Згідно з частиною 1 статті 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Господарські зобов`язання можуть виникати зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).
Відповідно до частин 1 - 3 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами в передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
На період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз (п. 37 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про публічні закупівлі»).
Постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022, затверджені Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, відповідно до підпункту 3 п. 13 яких (у редакції чинній станом на 22.02.2023) відповідачі правомірно уклали договір від 22.02.2023 № 39-2023/вс про закупівлю робіт з поточного ремонту захисної споруди цивільного захисту (найпростішого укриття), вартість яких перевищувала 1,5 млн., без застосування процедури відкритих торгів.
За частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи (частини 1, 5 статті 216 ЦК України).
Прокурор мотивував заявлені вимоги тим, що відповідачі уклали договір про закупівлю від 22.02.2023 № 39-2023/вс, за відсутності бюджетних асигнувань у рахунок виконання зобов`язань, що свідчить про порушення вимог статей 23, 46, 48 БК України, та нікчемність цього Договору.
Згідно з частиною 1 статті 23 БК України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачене законом про Державний бюджет України.
За пунктами 6 - 8 частини 1 статті 2 БК України:
- бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження;
- бюджетне зобов`язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому;
- бюджетне призначення - це повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.
За статтею 46 БК України стадіями виконання бюджету за видатками та кредитуванням є: встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі та в межах затвердженого розпису бюджету (1); затвердження кошторисів, паспортів бюджетних програм, а також порядків використання бюджетних коштів (2); взяття бюджетних зобов`язань (3); отримання товарів, робіт і послуг (4); здійснення платежів відповідно до взятих бюджетних зобов`язань (5); використання товарів, робіт і послуг для виконання завдань бюджетних програм (6); повернення кредитів до бюджету (щодо кредитування бюджету) (7).
Відповідно до частин 1 5 статті 48 БК України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років.
Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (з дотриманням вимог частини другої статті 57 цього Кодексу).
Розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов`язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, установлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов`язання та не утворюється бюджетна заборгованість.
Зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, установлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини 6 цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.
Вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов`язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, установлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов`язань, у судовому порядку.
Казначейство України здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів і відображає їх у звітності про виконання бюджету. При реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань здійснюється перевірка відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми.
Таким чином, норми статті 23 БК України та частини 3 статті 48 БК України, що перебувають в системному взаємозв`язку, встановлюють вимогу до умов розміщення закупівлі та умов договору, що укладається за результатами цієї процедури, а саме - здійснення бюджетного зобов`язання та платежів з бюджету лише за наявності відповідного бюджетного призначення.
Така вимога законодавця закладає основи розрахунків у правовідносинах із публічної закупівлі товарів (робіт/послуг) за відповідним договором, наслідком недотримання сторонами цієї вимоги є недійсність укладеного договору в силу закону (його нікчемність).
Щодо порядку здійснення розрахунків за договором підряду, то за статтями 843, 844, 846, 854 ЦК України порядок розрахунків, ціна роботи та строки її виконання є істотними умовами договору підряду. Ці умови визначаються та погоджуються в договорі на розсуд сторін, а в випадках передбачених законом, - відповідно до актів цивільного законодавства (норми частини 3 статті 6, частини 1 статті 628 ЦК України).
Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному БК України (частина 2 статті 23 зазначеного Кодексу).
Щодо розподілу повноважень при розпорядженні бюджетними коштами, то з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, сформульованих у підпунктах 8.20 - 8.27 постанови від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 (провадження № 12-1гс23) щодо застосування положень статей 2, 22 БК України та пунктів 5, 7, 43 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, якою затверджений Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (в редакції на дату укладення оскаржуваного договору № 39-2023/вс), відповідач 1 у спірних правовідносинах, які виникли щодо закупівлі робіт з поточного ремонту приміщень для облаштування споруд цивільного захисту, діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником зазначених робіт в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня, яким у спірних правовідносинах є позивач Рада.
Строк виконання договору від 22.02.2023 № 39-2023/вс становить більше одного календарного року, тобто фінансові зобов`язання за цим договором є довгостроковими в розумінні БК України.
Проте за змістом пунктів 1, 2 частини 1 статті 2, статей 3, 75 - 77 БК України місцевий бюджет затверджується на один бюджетний період, який для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року, що виключає можливість визначення в момент розміщення замовлення та укладення відповідного договору бюджетного призначення для нього (за розміром, цільовим призначенням, враховуючи часові обмеження для його використання) на весь період (на кожен рік), протягом якого планується виконання договору та його фінансування за рахунок бюджетних коштів.
Водночас умови здійснення довгострокових бюджетних зобов`язань (строк дії яких перевищує один бюджетний період (більше одного року, довгострокові договори)) встановлені Порядком реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України (затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309, далі - Порядок № 309), що розроблений на виконання статей 43, 46, 48, 51, 112, 116 - 118 БК України.
За змістом п. 2.2. Порядку № 309 умовою бюджетного зобов`язання за довгостроковим договором, укладеним за процедурою публічної закупівлі, є обов`язкова наявність додатку до довгострокового договору - календарного плану, відомості в якому мають відповідати плановим показникам поточного бюджетного періоду в Реєстрі бюджетних зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів.
Додаткові вимоги до договору підряду, період виконання робіт за яким становить більше одного календарного року, що визначені законодавцем в Загальних умовах укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (затверджених постановою КМУ від 01.08.2005 № 668), також передбачають наявність такої невід`ємної частини договору підряду, як план, за яким проводиться фінансування робіт (будівництва об`єкта).
Цей план складається з урахуванням календарних графіків виконання робіт і порядку проведення розрахунків за виконані роботи на весь період будівництва за роками, а на поточний рік - за місяцями з визначенням джерел та напрямів фінансування (видами витрат) (пункти 5, 83, 84 Загальних умов).
Суд зауважує, що відповідно до п. 2 Загальних умов, цей нормативний акт є обов`язковим для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників).
За змістом наведених положень Порядку № 309 та Загальних умов, ці підзаконні акти конкретизують норму статті 23 БК України, встановлюючи однакову та обов`язкову в розумінні частини 3 статті 6, частини 1 статті 628 ЦК України вимогу до довгострокового договору (підряду), який фінансується за рахунок бюджетних коштів, а саме наявність складеного за правилами зазначених нормативних актів плану фінансування робіт (календарного плану).
Такий план може бути в вигляді додатка до договору (його невід`ємної частини) або визначений безпосередньо в тексті договору та становить порядок здійснення розрахунків за таким договором.
Отже, саме цей план, яким визначається порядок розрахунків, вказує, що при розміщенні публічного замовлення з придбання робіт з довгостроковими бюджетними зобов`язаннями та укладенні відповідного договору дотримано вимоги статті 23 БК України щодо встановленого нею порядку здійснення довгострокових бюджетних зобов`язань - за наявності відповідного бюджетного призначення.
Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 15.03.2024 у справі № 916/1621/22.
Суд установив, що на момент укладення договору від 22.02.2023 № 39-2023/вс, за договірною ціною (тверда) 7149000,00 грн, з яких за рахунок коштів бюджету Чернігівської міської ТГ згідно з Планом фінансування робіт (додаток № 3 до Договору): на 2023 рік передбачено 6731937,85 грн (у тому числі помісячно: лютий 980000,00 грн, березень 1960000 грн, квітень 1960000, травень 1831937,85 грн) та на 2024 рік 417062,15 грн.
Взяті відповідачем 1 бюджетні зобов`язання на поточний 2023 рік (у розмірі 6731937,85 грн), на момент укладення договору від 22.02.2023 № 39-2023/вс (довгостроковий в розумінні БК України), відповідали бюджетним асигнуванням розпорядника УКБ ЧМР (у розмірі 7000000,00 грн) згідно з рішенням ЧМР від 30.11.2022 № 24/VIII-38 «Про бюджет Чернігівської міської територіальної громади на 2023 рік» (зі змінами та доповненнями в редакції рішення від 25.01.2023 № 27/VIII-13, оприлюдненому на офіційному сайті міської ради), що прокурором не спростовується.
З урахуванням установлених обставин, суд дійшов висновку, що на момент укладення договору від 22.02.2023 № 39-2023/вс, відповідачами 1 та 2 не були порушені вимоги бюджетного законодавства, зокрема, частини 1 статті 23 та частини 3 статті 48 БК України. Відтак, доводи прокурора про нікчемність договору від 22.02.2023 № 39-2023/вс не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду спору.
Відповідно до п. 2.11. Порядку № 209 в разі скорочення бюджетних асигнувань розпорядники бюджетних коштів повинні вживати заходів щодо ліквідації або скорочення обсягу бюджетних зобов`язань та/або бюджетних фінансових зобов`язань, які перевищують уточнені плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду, плани використання бюджетних коштів, помісячні плани використання бюджетних коштів.
З огляду на скорочення бюджетних асигнувань в поточному 2023 році по об`єкту будівництва, сторони правомірно, з урахуванням вимог п. 4 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», дійшли згоди шляхом укладення додаткової угоди від 31.08.2023 № 1 щодо продовження строку виконання робіт за Договором по 30.05.2024 та переглянули редакцію додатку № 2 до цього Договору План фінансування будівництва, за яким загальна вартість робіт по об`єкту на 2024 рік складала 7149000,00 грн.
Укладення додаткової угоди від 03.10.2023 № 2 до указаного Договору мотивоване зміною системи оподаткування підрядника, що не вплинуло ані на договірну ціну, ані на джерела фінансування обумовлених Договором робіт, ані на строки виконання зобов`язань.
Враховуючи, що в наступному 2024 році бюджетні асигнування по об`єкту будівництва розпоряднику бюджетних коштів також не були виділені, наразі наявні достатні правові підстави для ініціювання розірвання договору про закупівлю від 22.02.2023 № 39-2023/вс, проте, дана вимога прокурором до суду не заявлена.
В матеріалах справи відсутні докази фактичного виконання робіт за Договором саме підрядником.
За висновком суду, прокурор не довів наявність порушених прав та охоронюваних законом інтересів держави, що підлягають захисту в судовому порядку.
Додатково, з огляду на обраний прокурором спосіб захисту, суд вважає за необхідне зазначити, що в розумінні положень цивільного законодавства припинення правовідношення (зобов`язання, договору), як спосіб захисту цивільного права, може мати місце: (1) за згодою сторін, якщо інше не встановлене договором або законом (частина 1 статті 651 ЦК України); (2) внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання (договору) повністю, як правового наслідку порушення зобов`язання (п. 1 статті 611, частина 3 статті 651 ЦК України); (3) внаслідок розірвання договору, як правового наслідку порушення зобов`язання (п. 1 статті 611, частина 2 статті 651 ЦК України). Як і зміну правовідношення, його припинення можна розглядати не лише як спосіб захисту цивільних прав судом, але і як спосіб самозахисту.
У той час як нікчемний правочин є недійсним вже в момент вчинення, незалежно від будь-чиєї волі (ipso iure), і його абсолютна недійсність діє щодо всіх (erga omnes). Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, не зумовлює набуття / зміни / припинення прав ні для кого. В свою чергу, зміна і припинення правовідношення можуть наступати лише в разі його попереднього виникнення і в процесі існування.
Невірно обраний спосіб захисту, в разі доведення наявності порушеного права, що підлягає захисту в судовому порядку, - є самостійною підставою для відмови в позові.
За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.
За висновком суду, прокурор не довів належними та допустимими доказами порушення відповідачами 1 та 2 вимог бюджетного законодавства на момент укладення договору про закупівлі від 22.02.2023 № 39-2023/вс, відтак, і наявність порушених прав та охоронюваних інтересів держави в особі ЧМР, що стало підставою для відмови в задоволенні позову в повному обсязі.
При ухваленні рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат (п. 5 частина 1 статті 237 ГПК України).
Судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частина 1, п.1 частини 3 статті 123 ГПК України.
За частинами 1, 4 статті 129 ГПК України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються в разі відмови в позові на позивача.
Враховуючи, що позов прокурора задоволенню не підлягає, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн, понесені останнім при подачі позову до суду за платіжною інструкцією від 03.05.2024 № 1167, не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачів.
В іншій частині судовий збір у сумі 6056,00 грн, за письмовим клопотанням прокурора, беручи до уваги зміну предмету спору до однієї немайнової вимоги, підлягає поверненню з Державного бюджету України на підставі п. 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», про що 12.08.2024 судом постановлено відповідну ухвалу.
Відповідач 2 заявив до відшкодування судові витрати на професійну правничу допомогу, понесену в межах розгляду даного спору, в розмірі 45000,00 грн.
За частиною 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
За частиною 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За приписами частини 3 статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Представництво інтересів ТОВ «БМУ Укртрансбуд» у цій справі забезпечене адвокатом Левошко Я.В. (свідоцтво серії КВ № 001071), діючої на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1595913, виданого12.06.2024.
На підтвердження заявленого розміру витрат на правничу допомогу відповідач 2 надав до матеріалів справи засвідчені копії: договору про надання правової (правничої ) допомоги від 01.05.2024, разом з додатковими угодами від 14.06.2024 б/н та від 09.07.2024 б/н до нього; оригінали квитанцій (форма ПО-Д2) від 14.06.2024 на суму 8000,00 грн та від 09.07.2024 на суму 8000,00 грн.
За умовами договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.05.2024 та додаткових угод від 14.06.2024 та від 09.07.2024 до нього (укладений адвокатом Левошко Я.В. та ТОВ «БМУ Укртрансбуд»), адвокат надає довірителю правничу допомогу, що полягає в наданні усних та письмових консультацій, прийнятті первинних документів, їх аналізі, аналізі норм чинного законодавства зі спірних правовідносин, складанні процесуальних документів, їх подачу до суду, участі в судових засіданнях тощо.
Сторони погодили, що оплата за розрахунком, наведеним у додаткових угодах до договору про надання правничої (правової) допомоги, буде здійснюватись поетапно кожного місяця, до повної оплати довірителем погодженої суми гонорару.
За додатковою угодою від 14.06.2024 б/н до договору про надання правничої (правової) допомоги від 01.05.2024 б/н, до складу вартості наданих послуг у сумі 40000,00 грн сторони включили наступні види робіт:
-прийняття, вивчення та аналіз позовної заяви з додатками про визнання недійсним договору № 39-2023/вс від 22.02.2023, разом з оскаржуваними додатковими угодами № 1 від 31.08.2023 та № 2 від 03.10.2023 до нього (витрачено 6 годин робочого часу), загальна вартість 6000,00 грн;
-погодження правової позиції з ТОВ «БМУ Укртрансбуд», складання відзиву на позовну заяву, виготовлення додатків до відзиву для всіх учасників (витрачено 10 годин робочого часу), загальна вартість 10000,00 грн;
-прийняття, вивчення та аналіз відзиву на позов УКБ ЧМР, з додатками до нього, та клопотання УКБ ЧМР про долучення доказів у справі, надання юридичної консультації з цього питання (витрачено 2 години робочого часу), загальна вартість 2000,00 грн;
-прийняття, вивчення та аналіз двох відповідей на відзиви заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури та клопотання заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури про долучення доказів у справі, надання юридичної консультації з цього питання (витрачено 2 години робочого часу), загальна вартість 2000,00 грн;
-погодження правової позиції з ТОВ «БМУ Укртрансбуд», складання заперечення на відповіді на відзив, заперечення на клопотання про долучення доказів у справі (витрачено 9 годин робочого часу), загальна вартість 9000,00 грн;
-здійснення представництва прав та інтересів ТОВ «БМУ Укртрансбуд» у Господарському суді Чернігівської області, загальною вартістю 11000,00 грн (незалежно від кількості судових засідань та часу їх очікування).
За додатковою угодою від 09.07.2024 б/н до договору про надання правничої (правової) допомоги від 01.05.2024 б/н, до складу вартості наданих послуг додатково включені: погодження правової позиції з ТОВ «БМУ Укртрансбуд», складання заперечення на заяву про зміну предмету позову в справі № 927/444/24, виготовлення додатків та направлення заперечення з додатками іншим учасникам справи (витрачено 5 годин робочого часу), вартість 5000,00 грн.
За підсумком, у межах даної справи адвокатом витрачено 34 години робочого часу, з розрахунку одна година - 1000,00 грн, без врахування часу на представлення інтересів клієнта в судових засіданнях, вартість за участь в яких визначена сторонами в фіксованій сумі, незалежно від кількості засідань, у розмірі 11000,00 грн.
У рахунок наданих послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги від 01.05.2024 б/н, згідно з квитанціями (форми ПО-Д2) від 14.06.2024 та від 09.07.2024 адвокату сплачено 16000,00 грн (сторонами погоджений поетапний розрахунок).
За змістом п. 1 частини 2 статті 126 та частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Витрати за надану професійну правничу допомогу, в разі підтвердження обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 частини 2 статті 126 ГПК України). Вказана правова позиція наведена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, в постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 20.12.2019 у справі № 903/125/19.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
Зміст цієї норми може тлумачитися розширено, зокрема як те, що детальний опис робіт (наданих послуг) може міститися як в окремо оформленому документі, поданому стороною до суду, так і в інших наданих стороною доказах. Подання стороною доказів, що містять у собі детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, є таким, що відповідає положенням частин 2, 3 статті 126 та частини 8 статті 129 ГПК України, за змістом яких сторони мають подати суду докази на підтвердження факту понесення судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру. Аналогічні висновки наведені в постанові Верховного Суду від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 висловлена правова позиція, що домовленість про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такою, що склалась між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та значенням для сторін.
За приписами частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України.
Частинами 5, 6 статті 126 ГПК України передбачено, що в разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Прокурор письмово заперечував проти заявленого відповідачем 2 розміру витрат на правничу допомогу, з підстав неспівмірності затраченого адвокатом часу до обсягу фактично наданих послуг у цій справі.
Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, в рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної в них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені в документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено в документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому за статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та в сукупності відповідати вимогам статей 75 - 79 ГПК України.
Матеріалами справи підтверджено, що під час судового розгляду даної справи адвокатом відповідача 2 фактично надана наступна правова допомога: вивчення та правовий аналіз наявних матеріалів справи; формування правової позиції клієнта, з урахуванням актуальної судової практики, з метою подачі до суду відзиву на позов, письмових заперечень на відповіді на відзив, письмових заперечень щодо залучення додаткових доказів у справі, письмових заперечень щодо зміни предмету позову (поданих з порушенням строку, встановленого нормами ГПК України); з метою захисту інтересів клієнта участь у судових засіданнях у справі від 12.06.2024, 26.06.2024, 12.08.2024.
Загальна вартість витрат на правничу допомогу, що заявлена до відшкодування становить 45000,00 грн. За обліком адвоката, ним витрачено 34 години робочого часу на представлення інтересів клієнта в даній справі, без врахування часу на участь у судових засіданнях.
За висновком суду, зазначений адвокатом час на правничу допомогу в цій справі тривалістю в 34 години явно завищений та не відповідає фактично виконаній роботі, відтак розмір витрат на правничу допомогу в сумі 45000 грн має бути судом обмежений з огляду на їх розумну необхідність для вирішення наявного спору.
З огляду на ступінь складності справи (не є складною з огляду на наявність актуальної судової практики в спірних правовідносинах), характер та обсяг наданих адвокатом послуг (не відповідає фактично затраченому часу згідно з розрахунком, наведеним сторонами в додаткових угодах від 14.06.2024 та від 09.07.2024 б/н до договору від 01.05.2024), керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд вирішив покласти на прокуратуру відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу відповідача 2 в сумі 21000,00 грн. При цьому, суд не вбачає підстав для покладення частини цих витрат на позивача Чернігівську міську раду, яка в ході судового розгляду спору позов не підтримала, оскільки виходячи зі змісту листування з прокуратурою, остання не вбачала порушень бюджетного законодавства на момент укладення сторонами оскаржуваного правочину.
Керуючись статтями 42, 46, 47, 53, 55, 73, 74, 76 - 80, 91, 123, 129, 165 - 167, 178, 184, 202, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В:
1.Відмовити в задоволенні позову Керівника Чернігівської окружної прокуратури (вул. Шевченка, 1, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 02910114) в інтересах держави в особі позивача Чернігівської міської ради (вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 34339125) до відповідачів 1 та 2 - Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради (вул. Івана Мазепи, 19, м. Чернігів, 14017; код ЄДРПОУ 05517729) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-Монтажне Управління Укртрансбуд» (юридична адреса: вул. Кірова, 25А, м. Чорнобиль, Київська область, 07270; поштова адреса: вул. І. Мазепи, 114а, м. Чернігів, 14001; код ЄДРПОУ 30176683) про припинення правовідносин за нікчемним правочином.
2.Стягнути з Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 02910114) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-Монтажне Управління Укртрансбуд» (юридична адреса: вул. Кірова, 25А, м. Чорнобиль, Київська область, 07270; поштова адреса: вул. І. Мазепи, 114а, м. Чернігів, 14001; код ЄДРПОУ 30176683) 21000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складений та підписаний 19.08.2024.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до приписів частин 5-8 статті 6 та частин 5, 6 статті 242 ГПК України, пунктів 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.
Суддя А.В. Романенко
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 12.08.2024 |
Оприлюднено | 20.08.2024 |
Номер документу | 121072522 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг будівельного підряду |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Романенко А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні