Ухвала

від 19.08.2024 по справі 216/2231/23

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/2231/23

провадження 1-кс/216/1772/24

УХВАЛА

іменем України

19 серпня 2024 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

слідчого - ОСОБА_4

підозрюваної ОСОБА_5

захисника адвоката ОСОБА_6

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судовихзасідань уприміщенні Центрально-Міськогорайонного судуміста КривогоРогу Дніпропетровськоїобласті клопотанняслідчого СВКриворізького РУПГУНП уДніпропетровській області ОСОБА_4 у кримінальномупровадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №42023042080000001 від 06.01.2023, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання у відношенні:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кривого Рогу, громадянка України, Українка, яка має вищу освіту, працює фахівцем з закупівель ДП «Державний оператор тилу», не заміжня, раніше не судима, на утриманні неповнолітніх дітей та інших осіб не має, зареєстрована АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2

підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України,

ВСТАНОВИВ:

19.08.2024 до Центрально-Міського районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло клопотання, яким слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання у межах строку досудового розслідування, з покладенням додаткових обов`язків.

1. Зміст поданого клопотання

Клопотання обґрунтованотим,що впровадженні СВКриворізького РУПГУНП вДніпропетровській областіперебувають матеріаликримінального провадження,відомості прояке внесенодо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за№ 42023042080000001 від 06.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України.

На даному етапі досудового розслідування встановлено, що Відповідно до п. 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про публічні закупівлі» установити, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

Постановою Кабінету міністрів України від 12.10.2022 №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі за текстом Постанова КМУ від 12.10.2022 №1178) затверджено особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Відповідно до п. 9 Постанови КМУ від 12.10.2022 №1178 під час здійснення публічних закупівель, передбачених цим пунктом, без використання електронної системи закупівель замовники повинні відповідно до Закону дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, зокрема максимальної економії, ефективності, запобігання корупційним діям і зловживанням, та за результатами їх здійснення за умови, що вартість закупівлі становить або перевищує 50 тис. гривень, оприлюднювати в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 3-8 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.

Відповідно до п. 11 Постанови КМУ від 12.10.2022 №1178 для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою ніж 1,5 млн гривень, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, у тому числі електронний каталог для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов`язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.

Відповідно до п.п. 3 п. 13 Постанови КМУ від 12.10.2022 №1178 придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли: публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються для проведення заходів із мобілізації та цивільного захисту.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022, що неодноразово продовжувався та Указами Президента від 12.08.2022 №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» на строк 90 діб, від 07.11.2022 №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» на 90 діб, тобто до 21.11.2022, і далі до теперішнього часу.

Відповідно до п.п. 1.2 п. 1 рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради від 21.10.2022 №883 «Про внесення змін до Програми розвитку системи цивільного захисту в м. Кривому Розі на 2016-2024 роки» внесено зміни до Програми розвитку системи цивільного захисту в м. Кривому Розі на 2016-2024 роки, затвердженої рішенням Криворізької міської ради від 24.12.2015 №60, а саме до п. 5, 10 напряму діяльності (пріоритетні завдання) 2 «Оптимізація цивільного захисту та вдосконалення системи реагування на надзвичайні ситуації» та розділу «Разом» у Заходах виконання Програми розвитку системи цивільного захисту в м. Кривому Розі на 2016-2024 роки.

Відповідно до рішення № 2264 від 25.10.2023 «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.01.2016 № 209 «Про затвердження порядку Програми громадського порядку та громадської безпеки в м. Кривому Розі на період до 2025 року», визначено обсяги фінансування за рахунок бюджету Криворізької міської територіальної громади та інших джерел, не заборонених чинним законодавством, у сумі 1 239 123 687 грн, з яких у 2023 році 662 272 029 грн.

Відповідно до рішення № 345 від 24.05.2022 «Про визначення переліку, обсягів закупівель та постачальників товарів» - у зв`язку з потребою в закупівлі товарів; ураховуючи рішенні Ради оборони м. Кривого Рогу від 24.05.2022; керуючись ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» зі змінами, виконком міської ради вирішив:

- Визначити перелік, обсяги закупівель товарів та постачальників, які мають можливість їх постачання, згідно з додатком.

- Відповідальним за виконання рішення призначити начальника відділу взаємодії з правоохоронними органами та оборонної роботи апарату міської ради і виконкому.

- Контроль за виконання рішення покласти та заступника міського голови відповідно до розподілу обов`язків.

та відповідно до рішення № 664 від 05.09.2022 «Про внесення змін до рішення виконкому міської ради від 24.05.2022 №345 «Про визначення переліку, обсягів закупівель та постачальників товарів» виконком вирішив унести до рішення виконкому міської ради від 24.05.2022 №345 «Про визначення переліку, обсягів закупівель та постачальників товарів», зі змінами, такі зміни: доповнити додаток пунктами 892-930 (додаток).

Згідно п.900 додатку, визначено потребу в закупівлі квадрокоптерів «DJI 3 Fly More Combo», код 34710000-7, вертольоти, літаки, космічні та інші летальні апарати з двигуном у кількості 50 шт.

Згідно п.901 додатку, визначено потребу в закупівлі квадрокоптерів «DJI Matrice 30T», код 34710000-7, вертольоти, літаки, космічні та інші летальні апарати з двигуном у кількості 5 шт.

Згідно п.902 додатку, визначено потребу в закупівлі квадрокоптерів «DJI Matrice 300RTK», код 34710000-7, вертольоти, літаки, космічні та інші летальні апарати з двигуном у кількості 1 шт.

Приписами ч. 1 ст. 26 Бюджетного кодексу України встановлено, що контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 №275 «Про затвердження примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі» затверджено Примірну методику визначення очікуваної вартості предмета закупівлі (далі за текстом Методика).

Відповідно до п. 1 розділу І Методики ця примірна методика застосовується для визначення замовником очікуваної вартості предмета закупівлі товарів, робіт та послуг, закупівля яких здійснюється відповідно до положень ЗУ «Про публічні закупівлі» та має рекомендаційний характер.

Відповідно до п. 2 розділу І Методики очікувана вартість, це - розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів.

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Методики визначення замовником очікуваної вартості складається з таких етапів визначення потреби в товарах, роботах, послугах, формування опису предмета закупівлі із зазначенням технічних і якісних характеристик, аналізу ринку, визначення вимог до умов поставки і оплати, а також визначення очікуваної вартості кожного окремого предмета закупівлі.

У Методиці зазначено, що на стадії аналізу ринку доцільно використовувати як загальнодоступну інформацію щодо цін та асортименту товарів, робіт і послуг, яка міститься у відкритих джерелах (у тому числі на сайтах виробників та/або постачальників відповідної продукції, спеціалізованих торгівельних майданчиках, в електронних каталогах, рекламі, прайс-листах, в електронній системі закупівель "Prozorro" та на аналогічних торгівельних електронних майданчиках, дані спеціалізованих інформаційно-аналітичних видань, офіційних статистичних видань, в тому числі іноземних, тощо), так і інформацію, отриману шляхом проведення ринкових консультацій. Використання такого інструменту, як ринкові консультації, дозволяє визначити структуру ринку, ступінь конкуренції та можливі варіанти предмету закупівлі з урахуванням інновацій та нових технічних рішень.

Крім цього зазначено, що під час проведення ринкових консультацій замовники можуть направляти учасникам ринку повідомлення (анкети, запити, запрошення до обговорення тощо) з описом необхідних та бажаних вимог до предмета закупівлі, в яких, крім іншого, слід зазначати, що надсилання таких повідомлень (анкет, запитів, запрошень) не тягне за собою виникнення зобов`язань з боку замовника щодо надання переваг учасникам ринку, що брали участь в ринкових консультаціях. Зацікавлені учасники ринку надсилають свої пропозиції із зазначенням можливих варіантів, замовники опрацьовують та аналізують отримані пропозиції. За потреби замовники можуть організовувати зустрічі з зацікавленими постачальниками/підрядниками для консультацій та обговорення. Отримана замовниками під час ринкових консультацій інформація дозволить визначити оптимальні вимоги до предмета закупівлі з урахуванням актуальних пропозицій ринку та визначити обґрунтовану очікувану вартість.

Також зазначено, що водночас замовникам слід пам`ятати про неупереджене та рівне ставлення до учасників закупівлі незалежно від їх участі у ринкових консультаціях, що передували такій закупівлі, дотримання принципів недискримінації та прозорості. Крім того, інформація про проведення ринкових консультацій має бути відкрита для якомога ширшого кола учасників ринку. Це дозволить підвищити конкурентність закупівлі та запобігти можливим звинуваченням у наданні переваг певним учасникам.

У Методиці зазначено, що на стадії визначення очікуваної вартості кожного окремого предмета закупівлі спосіб розрахунку очікуваної вартості предмета закупівлі залежить від виду предмета закупівлі, його розповсюдженості на ринку, порядку формування цін на нього.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі», закупівлі здійснюються за принципом максимальної економії, ефективності та пропорційності.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про публічні закупівлі» замовники - суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону.

Відповідно до п.п. 1 ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про публічні закупівлі» до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об`єднання територіальних громад.

Відповідно до п. 35 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про публічні закупівлі» уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту).

Відповідно до ч .1 ст. 11 ЗУ «Про публічні закупівлі» уповноважена особа є відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів:

1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством;

2) шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов`язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб);

3) шляхом укладення трудового договору (контракту) згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 ЗУ «Про публічні закупівлі» уповноважена особа під час організації та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі повинна забезпечити об`єктивність та неупередженість процесу організації та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель в інтересах замовника.

Відповідно до ч. 7 ст. 11 ЗУ «Про публічні закупівлі» уповноважена особа здійснює свою діяльність на підставі укладеного із замовником трудового договору (контракту) або розпорядчого рішення замовника та відповідного положення.

Відповідно до ч. 10 ст. 11 ЗУ «Про публічні закупівлі» уповноважена особа

1) планує закупівлі та формує річний план закупівель в електронній системі закупівель;

2) здійснює вибір процедури закупівлі;

3) проводить процедури закупівель/спрощені закупівлі;

3-1) оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, у випадку здійснення закупівель відповідно до частини сьомої статті 3 цього Закону;

4) забезпечує рівні умови для всіх учасників, об`єктивний та чесний вибір переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;

5) забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим Законом;

6) забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог цього Закону;

7) здійснює інші дії, передбачені цим Законом.

Рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 ЗУ «Про публічні закупівлі» за придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.

Також встановлено, що відповідно до розпорядження Криворізького міського голови від 29.06.2016 № 341-к (про переведення) ОСОБА_5 з 01.07.2016 переведено з посади спеціаліста І категорії відділу з питань зовнішньоекономічної діяльності та інвестицій управління економіки виконкому міської ради на посаду головного спеціаліста відділу економічного аналізу та державних закупівель цього ж управління.

Крім цього, встановлено, що відповідно до рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради від 17.11.2021 № 585 «Про затвердження Положення про уповноважену особу виконкому міської ради, відповідальну за організацію та проведення закупівель для потреб виконкому міської ради, та визначення уповноважених осіб виконкому міської ради, відповідальних за організацію та проведення закупівель» згідно з Законом України «Про публічні закупівлі» (далі за текстом наказ від 17.11.2021 № 585) ОСОБА_5 визначено уповноваженою особою виконкому міської ради, відповідальною за організацію та проведення закупівель.

Відповідно до п. 1.1. Положення - Положення про уповноважену особу виконкому міської ради, відповідальну за організацію та проведення закупівель для потреб виконкому міської ради (надалі Положення) розроблено відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі Закон) та Наказу Міністерства економіки України від 08 червня 2021 року №40 «Про затвердження Примірного положення про уповноважену особу». Положення визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності уповноваженої особи.

п. 1.2. Уповноважена особа службова (посадова) особа, визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до Закону на підставі власного розпорядчого рішення замовника.

п. 1.3. Завданням уповноваженої особи є організація та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель товарів, робіт і послуг на засадах об`єктивності та неупередженості.

п.1.5. Уповноважена особа для здійснення функцій, визначених Законом, підтверджує рівень володіння необхідними (базовими) знаннями в сфері публічних закупівель на вебпорталі Уповноваженого органу з питань закупівель шляхом проходження безкоштовного тестування.

п.1.6. Уповноважена особа в діяльності керується Законом, іншими нормативно-правовими актами з питань публічних закупівель та Положенням.

п.3.1. Уповноважена особа під час виконання функцій керується такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників, максимальна економія та ефективність, відкритість і прозорість на всіх стадіях закупівлі, недискримінація учасників, об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій, запобігання корупційним діям і зловживанням.

п.3.2. Уповноважена особа під час організації та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі повинна забезпечити об`єктивність і неупередженість процесу організації та проведення процедур закупівель/ спрощених закупівель в інтересах замовника.

п.3.3. Під час користування електронною системою закупівель уповноважена особа вносить до електронної системи закупівель персональні дані, надає згоду на їх обробку та оновлює такі дані в разі їх зміни.

п.3.4. Уповноважена особа повинна мати вищу освіту, як правило юридичну або економічну, та базовий рівень знань у сфері публічних закупівель.

п.3.5. Уповноваженій особі рекомендовано мати досвід роботи у сфері публічних закупівель.

п.3.6. Рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати ухвалення рішення, що підписується уповноваженою особою.

п.3.7. До основних завдань (функцій) уповноваженої особи належать:

п.3.7.1 планування закупівель та формування річного плану закупівель в електронній системі закупівель;

п.3.7.2 здійснення вибору процедури закупівлі;

п.3.7.3 проведення процедур закупівель/спрощених закупівель;

п.3.7.4 забезпечення укладання рамкових угод;

п.3.7.5 забезпечення рівних умов для всіх учасників, об`єктивний та чесний вибір переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;

п.3.7.6 забезпечення складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених Законом;

п.3.7.7 забезпечення оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог Закону;

п.3.7.8 забезпечення надсилання в електронному вигляді до органу оскарження інформації, документів та матеріалів щодо проведення процедур закупівель у разі отримання запиту від органу оскарження;

п.3.7.9 взаємодія з органами, що здійснюють контроль у сфері публічних закупівель під час виконання ними своїх функцій відповідно до законодавства;

п.3.7.10 здійснення інших дій, передбачених Законом, трудовим договором (контрактом) або розпорядчим рішенням замовника.

п.4.1. Уповноважена особа має право:

п.4.1.1 проходити навчання з питань організації та здійснення публічних закупівель, у тому числі дистанційне, що здійснюється за допомогою мережі Інтернет;

п.4.1.2 запитувати й отримувати рекомендації та інформацію від суб`єктів господарювання для підготовки до проведення процедур закупівель/спрощених закупівель;

п.4.1.3 вимагати та отримувати від відділів, управлінь, інших виконавчих органів міської ради інформацію та документи, необхідні для виконання завдань (функцій), пов`язаних з організацією та проведенням процедур закупівель/спрощених закупівель;

п.4.1.4 ухвалювати рішення, узгоджувати проєкти документів (зокрема проєкт договору про закупівлю з метою забезпечення його відповідності умовам процедури закупівлі/спрощеної закупівлі);

п.4.1.5 ініціювати утворення робочої групи зі складу працівників замовника;

п.4.1.6 надавати пропозиції керівнику щодо співпраці із централізованою закупівельною організацією;

п.4.1.7 брати участь у нарадах, зборах з питань, пов`язаних з виконанням її функціональних обов`язків;

п.4.1.8 надавати роз`яснення та консультації відділам, управлінням, іншим виконавчим органам міської ради з питань, що належать до компетенції уповноваженої особи;

п.4.1.9 ознайомлюватися з документами, що визначають права та обов`язки уповноваженої особи;

п.4.1.10 уносити пропозиції керівнику щодо організації закупівельної діяльності;

п.4.1.11 здійснювати інші дії, передбачені законодавством.

п.4.2. Уповноважена особа зобов`язана:

п.4.2.1 дотримуватися законодавства у сфері публічних закупівель та Положення;

п.4.2.2 організовувати й проводити процедури закупівель/спрощені закупівлі;

п.4.2.3 забезпечувати рівні умови для всіх учасників процедур закупівель/спрощених закупівель, об`єктивний вибір переможця;

п.4.2.4 у встановленому Законом порядку визначати переможців процедур закупівель/спрощених закупівель.

п.4.3. Уповноважена особа несе персональну відповідальність:

п.4.3.1 за ухвалені нею рішення та вчинені дії (бездіяльність) відповідно до законів України;

п.4.3.2 за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на вебпорталі Уповноваженого органу з питань закупівель;

п.4.3.3 за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, ухваленими на його виконання.

Крім цього, 22.11.2021 ОСОБА_5 , як уповноважена особа, під особистий підпис ознайомлена з Рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради від 17.11.2021 № 585 ««Про затвердження Положення про уповноважену особу виконкому міської ради, відповідальну за організацію та проведення закупівель для потреб виконкому міської ради, та визначення уповноважених осіб виконкому міської ради, відповідальних за організацію та проведення закупівель», затвердженої керуючою справами виконкому ОСОБА_7 .

Таким чином, відповідно до приписів вищенаведених нормативних актів, ОСОБА_5 , як уповноважена особа, була наділена органом місцевого самоврядування спеціальним повноваженням на здійснення організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у тому числі на представництво інтересів виконкому Криворізької міської ради з питань закупівель, зокрема під час проведення перевірок і контрольних заходів, тобто правом вимоги, прийняття управлінських рішень з вибору процедури закупівель, організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель та вибору переможця процедури, тобто відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України була службовою особою.

Так, ОСОБА_5 , підозрюється в тому, що вона, не пізніше 05.09.2022, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, будучи службовою особою уповноваженою особою, відповідальною за проведення процедур закупівель/спрощених закупівель на придбання товарів, робіт і послуг виконкомом Криворізької міської ради, знаходячись на робочому місці за адресою: АДРЕСА_3 , діючи в порушення вимог та приписів вищенаведених нормативних актів, маючи реальну можливість діяти відповідно до їх вимог, проявляючи службову недбалість, тобто неналежно виконуючи свої службові обов`язки, що полягали у організації та проведенні процедур закупівлі «34710000-7: Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном (Квадрокоптери з додатковим обладнанням)», прийнявши рішення у формі протоколу від 16.09.2022 №84 «Щодо прийняття рішення уповноваженою особою», яким визнано пропозицію учасника ТОВ «ЕІР ЮНІТ» переможцем спрощеної закупівлі за предметом «34710000-7: Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном (Квадрокоптери з додатковим обладнанням)», та не здійснивши належного аналізу формування цін на предмет закупівлі, а саме «34710000-7: Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном (Квадрокоптери з додатковим обладнанням)», що визначено специфікацією, та не здійснивши аналізу ринку, тобто не використавши загальнодоступну інформацію щодо ринкової ціни предмету закупівлі, у тому числі на сайтах виробників та/або постачальників відповідної продукції, спеціалізованих торгівельних майданчиках, в електронних каталогах, рекламі, прайс-листах, в електронній системі закупівель «Prozorro» та на аналогічних торгівельних електронних майданчиках, дані спеціалізованих інформаційно-аналітичних видань, офіційних статистичних видань, в тому числі іноземних, не здійснивши ринкових консультацій, що дозволили б визначити структуру ринку, ступінь конкуренції, та не направши учасникам ринку відповідних повідомлень і не отримавши інших, більш вигідних, комерційних пропозицій, діючи від імені та в інтересах замовника виконкому Криворізької міської ради, безпідставно вибрала переможцем ТОВ «ЕІР ЮНІТ» з пропозицією 6 300 000 гривень за 50 одиниць товару квадрокоптер «DJI Mavic 3 Fly More Combo» артикул (CP.MA.00000452.01), тобто 126000 гривень за 1 одиницю товару, хоча, в дійсності, станом на 20.09.2022 його фактична ринкова вартість за 1 одиницю товару, складала лише 112100 гривень, з пропозицією 3 241 333,35 гривень за 5 одиниць товару квадрокоптер «DJI Matrice 30T» артикул (СР.EN.00000368.02 DJI), тобто 648266,67 гривень за 1 одиницю товару, хоча, в дійсності, станом на 20.09.2022 його фактична ринкова вартість за 1 одиницю товару, складала лише 564536,67 гривень, з пропозицією 762 300 гривень за 1 одиницю товару квадрокоптер «DJI Matrice 300 RTK» артикул (СР.EN.00000222.03 GJI), хоча, в дійсності, станом на 20.09.2022 його фактична ринкова вартість за 1 одиницю товару, складала лише 565043,33 гривень, склавши при цьому відповідний протокол про розкриття тендерних пропозицій UA-2022-09-05-010281-a.

20.09.2022, між виконавчим комітетом Криворізької міської ради в особі керуючої справами виконкому Криворізької міської ради ОСОБА_8 , як замовником, діючи в межах повноважень та на підставі вищевказаних рішень уповноваженої особи ОСОБА_5 , що мали всі необхідні реквізити і підтверджували факти, що мають юридичне значення та ззовні були оформлений правильно, однак щодо факту неналежного виконання ОСОБА_5 своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них ОСОБА_8 обізнана не була, укладено з ТОВ «ЕІР ЮНІТ», як виконавцем, договір від 20.09.2022 №429 про закупівлю товарів за державні кошти, предметом якого є постачання замовнику у власність товару на виконання заходів територіальної оборони міста «34710000-7: Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном (Квадрокоптери з додатковим обладнанням)» на загальну суму 18 500 000 (вісімнадцять мільйонів п`ятсот тисяч гривень 00 копійок) строком поставки до 30.09.2022.

27.09.2022 згідно накладної №429/27.09.22 та 29.09.22 згідно накладної №429/1/29 було поставлено обумовлені предметом договору від 20.09.2022 №429«34710000-7: Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном (Квадрокоптери з додатковим обладнанням)», на підставі яких складено платіжні доручення виконавчим комітетом Криворізької міської ради від 27.09.2022 № 2299, від 27.09.2022 № 2300, від 30.09.2022 №2348, від 30.09.2022 №2349, що свою чергу стали підставою для перерахунку з рахунків виконавчим комітетом Криворізької міської ради № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , відкритих у Державній казначейській службі України, на банківський рахунок ТОВ «ЕІР ЮНІТ» № НОМЕР_3 , відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» грошових коштів у сумі 18 500 000,00 гривень, з яких 1 310 906,67 грн. без ПДВ, що з урахуванням ПДВ складає 1 573 088,00 грн. є безпідставно та зайво витраченими бюджетними коштами.

Таким чином, ОСОБА_5 , будучи службовою особою уповноваженою особою, відповідальною за проведення процедур закупівель на придбання товарів, робіт і послуг виконавчого комітету Криворізької міської ради, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, спричинила Криворізькій міській територіальній громаді, розпорядником яких є виконком Криворізької міської ради, майнової шкоди на загальну суму 1 573 088,00 грн., що складає 1254 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, встановлених діючим законодавством України на час скоєння злочину, та згідно п. 4 примітки до ст. 364 КК України, вважається тяжкими наслідками.

19.08.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України за ознаками службової недбалості, тобто неналежного виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки громадським інтересам.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст. 12 КК України класифікується як нетяжкий злочин, що відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України дає підстави стороні обвинувачення ініціювати застосування запобіжного заходу.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Сторона обвинувачення вважає, що без застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання запобігти настанню зазначених ризиків не видається за можливе, оскільки існують обґрунтовані доказами достатні підстави вважати, що незастосування до підозрюваного запобіжного заходу призведе до неправомірного впливу на свідків, переховуванню підозрюваного від органів досудового розслідування, знищенню та спотворенню документів, вчиненню інших тяжких та особливо тяжких злочинів, неправомірного впливу на стан досудового розслідування, а також перешкоджанню досягненню завдань кримінального провадження, закріплених у ст. 2 КПК України.

Застосування саме запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вивченням особи підозрюваної на даний час встановлено, що вона працездатна, не є особою з інвалідністю. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_5 указаного запобіжного заходу, не встановлено.

Таким чином, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , характеризуючи особу, відомості, та інші відомості кримінального провадження вказує на неможливість запобігання вказаним ризикам без застосування вказаного запобіжного заходу.

2. Позиція учасників у судовому засіданні

У судовому засіданні прокурор та слідчий вимоги клопотання підтримали, просили задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрювана ОСОБА_5 та її захисник , адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні повідомили, що за узгодженою з підзахисною позицію, проти застосування до запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання не заперечують, разом з тим, просять відмовити у покладенні на підозрювану обов`язку здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Посилались на те, що на теперішній час триває повномасштабна війна, яку розв`язала російська федерація проти України, та з огляду на вказану небезпеку у підозрюваної може виникнути об`єктивна необхідність залишити територію України для врятування свого життя.

3. Мотиви та оцінка слідчого судді

3.1. Підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.

Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.

Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієїстатті,слідчий суддя,суд застосовуєвідповідний запобіжнийзахід,зобов`язує підозрюваного,обвинуваченого прибуватиза кожноювимогою досуду абодо іншоговизначеного органудержавної влади,а такожвиконувати одинабо кількаобов`язків,необхідність покладенняяких буладоведена прокурором,а саме: (1)прибувати довизначеної службовоїособи ізвстановленою періодичністю; (2)не відлучатисяіз населеногопункту,в якомувін зареєстрований,проживає чиперебуває,без дозволуслідчого,прокурора абосуду; (3)повідомляти слідчого,прокурора чисуд прозміну свогомісця проживаннята/абомісця роботи; (4)утримуватися відспілкування збудь-якоюособою,визначеною слідчимсуддею,судом,або спілкуватисяз неюіз дотриманнямумов,визначених слідчимсуддею,судом; (5)не відвідуватимісця,визначені слідчимсуддею абосудом; (6)пройти курслікування віднаркотичної абоалкогольної залежності; (7)докласти зусильдо пошукуроботи абодо навчання; (8)здати назберігання довідповідних органівдержавної владисвій паспорт(паспорти)для виїздуза кордон,інші документи,що даютьправо навиїзд зУкраїни ів`їзд вУкраїну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК України).

3.2. Набуття статусу підозрюваного

Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.

За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваної має, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру.

Частиною 1 статті 276 КПК України визначено, що повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: (1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; (2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; (3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).

Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, складено і підписано 19 серпня 2024р. та вручено останній 19 серпня 2024р. о 10-50 годині.

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 набула статус підозрюваної у цьому кримінальному провадженні і щодо неї може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

3.3. Наявність обґрунтованої підозри

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_5 могла вчинити інкримінований їй злочин. При цьому, важливо, що остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, рішенням виконкому Криворізької міської ради № 585 від 17.11.2021; положенням про уповноважену особу виконкому Криворізької міської ради; договором від 20.09.2022 №429 про закупівлю товарів за державні кошти, предметом якого є постачання замовнику у власність товару на виконання заходів територіальної оборони міста «34710000-7: Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном (Квадрокоптери з додатковим обладнанням)» на загальну суму 18 500 000 (вісімнадцять мільйонів п`ятсот тисяч гривень 00 копійок) строком поставки до 30.09.2022; висновком судово-товарознавчої експертизи; висновком судової економічної експертизи; іншими документами щодо укладання та виконання договору № 429 від 20.09.2022 року.

Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Слідчий суддя також враховує, що на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності встановлених фактів та обставин визначає лише ймовірну причетність ОСОБА_5 до інкримінованого їй кримінального правопорушення.

3.4. Наявність ризиків

Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

У клопотанні слідчий вказує на ризики того, що підозрюваного ОСОБА_9 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому кримінальному провадженні, (3) вчинити інше кримінальне правопорушення.

3.4.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду.

3.4.2. Наявність ризику незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого та свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Слідчий суддя вважає, що оскільки підозрюваній відомі анкетні дані, свідків, та номери їх мобільних телефонів, вказане свідчить про реальну можливість вчинення спроб неправомірного впливу на останніх з метою надання необхідних підозрюваній показів в майбутньому, враховуючи вимоги ст.23 КПК України.

3.4.3. Вчинити інше кримінальне правопорушення

Слідчий суддя вважає, що оскільки ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягалась, інших фактів прояву девіантної поведінки слідчому судді не надано вказаний ризик є необґрунтованим.

3.5. Наявність інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:

- вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваною злочину, передбаченого ч.2ст.367 КК України, у разі визнання винуватою у вчиненні якого, їй може загрожувати покарання у виді позбавленням волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

- відсутність на утриманні підозрюваної неповнолітніх дітей та інших утриманців.

- за станом здоров`я ОСОБА_5 не є особою з інвалідністю, тяжкими хронічними захворюваннями не страждає.

- наявність у підозрюваної постійного місця роботи;

- репутацію підозрюваної, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягалась;

- майновий стан підозрюваної, яка має офіційний дохід;

- ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, який на думку слідчого судді не є високим.

3.6. Можливість застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання у даному кримінальному провадженні

Як убачається із матеріалів, доданих до клопотання, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України.

Так, санкцією ч.2 ст. 367 КК України передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

Як зазначено в ч. 3 ст. 176 КПК України найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання.

4. Висновки за результатами розгляду клопотання

З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_5 статусу підозрюваної у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останньою інкримінованого злочину, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення нею дій, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання слідчого та застосування відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Щодо доводів сторони захисту в частині необхідності відмови у покладенні на підозрювану обов`язку здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну слідчий суддя зазначає наступне.

З огляду на те, що слідчим суддею визнано обґрунтованим наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, запобігти реалізації вказаного ризику без покладення обов`язку здати на зберігання до відповідних органів державної влади документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну не можливо, оскільки запобігання вказаному ризику буде залежати виключно від волі самої ОСОБА_5 та його реалізація не матиме для неї очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.

Отже, враховуючи конкретні обставини злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , а також відомості про особу підозрюваної в їх сукупності, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки останньої слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до неї запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Слід зазначити, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

Керуючись ст.ст. 8, 10, 176-179, 184, 193-196 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ :

Клопотання сторони обвинувачення - задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на підозрювану ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до визначеної службової особи (слідчого, прокурора, слідчого судді у кримінальному провадженні або суду);

- не відлучатися із міста Києва, в якому вона фактично проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими, підозрюваними, спеціалістами, експертами в зазначеному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну

Роз`яснити ОСОБА_5 про те, що в разі невиконання покладених на неї обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на слідчого СВ Криворізького РУП ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_4 .

Встановити строк дії даної ухвали, в межах строку досудового розслідування, з 19 серпня 2024 року до 19 жовтня 2024 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_10