Ухвала

від 08.08.2024 по справі 305/2372/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 305/2372/19

У Х В А Л А

08 серпня 2024 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

Головуючого судді Фазикош Г. В.

суддів Кожух О. А., Собослой Г. Г.

з участю секретаря Гусонька З. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання відповідача ОСОБА_1 та його адвоката Кислого Андрія Матвійовича про закриття провадження у справі за позовом Православної релігійної громади Української православної церкви Різдва Богородиці до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2024 року відповідач ОСОБА_1 та його адвокат Кислий А. М. звернулися до апеляційного суду із клопотанням про закриття провадження у справі.

Своє клопотання мотивували тим, що між релігійною організацією Православна релігійна громада Української православної церкви Різдва Богородиці смт. Ясіня Рахівського району Закарпатської області та колишніми членами цієї релігійної організації ОСОБА_2 (скарбник) та ОСОБА_1 (настоятель Парафії) виник спір у зв`язку із зміною підлеглості релігійної організації, обранням нових керівних органів Парафії та необхідністю реєстрації Статуту в новій редакції.

Відповідач ОСОБА_1 та його адвокат Кислий А. М. вважають, що спір виник у зв`язку з створенням, діяльністю, управлінням, припиненням діяльності такої організації, а тому підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. З огляду на це, просили закрити провадження у даній справі, оскільки вважають, що така справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У судовому засіданні в апеляційній інстанції відповідач ОСОБА_1 та його представники ОСОБА_3 і ОСОБА_4 клопотання підтримали та просили задовольнити.

Представник Православної релігійної громади Української православної церкви Різдва Богородиці Поштак Ю. С. проти заявленого клопотання заперечив та просив його відхилити.

Заслухавши пояснення присутніх учасників процесу, дослідивши зібрані у справі матеріали, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Право на доступ до правосуддя є одним з основоположних прав людини. Воно передбачене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), яка ратифікована Україною.

У розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції право на судовий розгляд справи означає право кожної особи на звернення до суду та право на те, що її справа буде розглянута і вирішена судом.

Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

При визначенні питання належності спору до юрисдикції суду постає два питання: по-перше, чи підлягає спір вирішенню судами, тобто чи є він юридичним в розумінні статті 124 Конституції України, якщо так, то до юрисдикції якого суду належить вирішення такого спору.

Судова юрисдикція це інститут права, покликаний розмежувати між собою як компетенцію різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства цивільного, кримінального, господарського й адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин і їх суб`єктний склад. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції.

Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів (пункт 3).

Тобто, за загальним правилом критеріями належності справи до господарського судочинства є в сукупності суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин.

З матеріалів справи слідує, що Православна релігійна громада Української православної церкви Різдва Богородиці (далі Парафія) пред`явила позов до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії.

На обґрунтування позову посилалася на те, що 24 лютого 2019 року Парафіяльні збори прийняли рішення щодо внесення змін до Статуту Парафії та призначення нового керівника.

Одним із рішень, які були прийняті Парафіяльними зборами, також є рішення про зміну підлеглості Парафії та вихід її із-під юрисдикції Української Православної Церкви Московського патріархату до складу Закарпатської єпархії Української православної Церкви (Православної церкви України), а також про внесення змін до Статуту Парафії із викладом такого в новій редакції.

Парафія вважала, що внаслідок дій відповідачів, які полягають у протиправному утриманні та користуванні Статутом Парафії, виконавчий орган останньої позбавлений можливості виконувати свої повноваження і вимоги законодавства з питань доступу, збереження і використання організаційно-розпорядчої документації.

З урахуванням наведеного просила зобов`язати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 передати Парафії в особі голови Парафіяльної ради оригінал статуту, правовстановлюючі, фінансово-господарські документи.

Отже, з вказаного слідує, що вимоги позивача про зобов`язання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 передати Парафії оригінал статуту, правовстановлюючі та фінансово-господарські документи Парафії не зводяться до оспорювання дій чи рішень, пов`язаних зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої організації.

Звернення релігійної організації до суду із цим позовом пов`язане виключно із захистом порушених прав позивача щодо володіння та користування майном, яке належить Парафії, а не із захистом порушених корпоративних прав, що виключає розгляд цієї справи у порядку господарського судочинства, натомість підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.

З цього приводу, колегія суддів також констатує, що питання про закриття провадження у справі уже було предметом розгляду у суді апеляційної інстанції та перевірене судом касаційної інстанції. За результатами вирішення цього процесуального питання Верховний Суд у своїй постанові від 21 грудня 2022 року зазначив, що вказаний спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства (Т.2, а.с.80-84).

Зазначене відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 305/2229/19 (провадження № 61-19018св20), відповідно до якого Верховний Суд погодився із вирішенням судами попередніх інстанцій подібного спору за правилами цивільної юрисдикції.

За цих обставин клопотання про закриття провадження у справі є необґрунтованим, а тому до задоволення не підлягає.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 260, 261 ч. 2 ст. 381 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

В задоволенніклопотання відповідача ОСОБА_1 та його адвоката Кислого Андрія Матвійовича про закриття провадження у справі відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: