Ухвала

від 15.08.2024 по справі 752/3760/22

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/3760/22

Провадження №: 1-кс/752/6297/24

У Х В А Л А

про арешт майна

15 серпня 2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , представників власника майна - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 1202100010002069 від 02.09.2021 за ознаками кримінального провадження ч. 3 ст. 197-1 КК України,

встановив:

До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 1202100010002069 від 02.09.2021 за ознаками кримінального провадження ч. 3 ст. 197-1 КК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що Слідчим відділом Голосіївського УП ГУ НП в м. Києві за процесуального керівництва Голосіївської окружної прокуратури міста Києва проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12021100010002069 від 02.09.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що до Голосіївського УП ГУНП у м. Києві надійшло звернення від гр. ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що із червня 2021 по теперішній час за адресою: АДРЕСА_1 невідомі особи здійснюють самовільне будівництво без дозвільних документів. Проведеним оглядом місця події, а саме території за адресою: АДРЕСА_1 станом на 01.09.2021 встановлено, що територія суцільно огороджена парканом з метало-профілю, наявний залитий бетонною сумішшю фундамент, а також на території виявлено будівельну техніка: вантажівка-бетонозмішувач, автобетононасос «Everdigm CX-5».

Так, у подальшому в ході проведення досудового розслідування допитано в якості свідка ОСОБА_9 з приводу обставин кримінального правопорушення, а саме: здійснення самовільного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 та останній повідомив, що за вищевказаною адресою працює велика кількість будівельної техніки (бетонозмішувачі, екскаватори, вантажівки), прибувший на місце адвокат ОСОБА_5 зазначив, що на вищезазначеній адресі проводяться підготовчі роботи до будівництва житлового будинку садибного типу згідно декларації КВ 020210617375 від 18.06.2021 і надав її копію, а також повідомлення про здійснення підготовчих робіт. З метою перевірки направлено запит в Державну інспекцію архітектури та містобудування України з приводу отримання дозвільних для виконання будівельних та підготовчих робіт за адресою: АДРЕСА_1 . У відповідь на запит було зазначено, що в Реєстрі будівельної діяльності, за критерієм пошуку «Дозвільні документи АДРЕСА_1 » наявна декларація КВ 020210617375 від 18.06.2021 здійснюється підготовчі роботи до будівництва житлового будинку садибного. Клас наслідків СС1.

Крім того, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва з приводу отримання дозвільних для виконання будівельних та підготовчих робіт за адресою: АДРЕСА_1 зазначив, що Департамент зареєстрував повідомлення про початок виконання підготовчих робіт на об`єкт «Будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку на АДРЕСА_1 » від 18.06.2021 КВ 020210617375, однак станом на 14.12.2021 Департамент не видавав, не реєстрував документів, що дають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта. Також зазначено, що у липні 2021 було виявлено порушення, так як ділянка огороджена парканом, уповноважені особи не надали дозвільної документації.

Аналізом Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за реєстраційним номером MU01: НОМЕР_1 наявні містобудівні умови і обмеження №1494 від 09.11.2021 видані Департаментом містобудування та архітектури КМР на Будівництво садибного (індивідуального) житлового будинку на АДРЕСА_1 згідно яких, гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах 15 у відповідності до намірів замовника. Гранична поверховість об`єкту - не більше 3-х поверхів без урахування мансарди, згідно із п. 6.1.31 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій». Остаточно висоту визначити проектною документацією розробленою відповідно до вимог ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки.

У подальшому у ході повторного допиту в якості свідка ОСОБА_9 з приводу обставин кримінального правопорушення, а саме: здійснення самовільного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , який зазначив, що замість будівництва 3-ох поверхового будинку, будується 4-ох поверхове, що призводить до порушення планувальних обмежень ДБН, а також клас наслідків СС1, так як передбачає заселення до 55 осіб.

18.07.2024 на спец.лінію 102 надійшло звернення гр. ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 невідомі особи здійснюють самовільне будівництво без дозвільних документів 4-ох поверхової капітальної споруди, а також здійснюється підготовка до будівництва 5-го поверху. Проведеним оглядом місця події від 18.07.2024 встановлено, що на огородженій території на земельній ділянці к.н. 8000000000:79:147:0028 виявлено нежитлову 4-ох поверхову капітальну споруду, на верхньому поверсі наявний будівельний матеріал типо газоблоків, що свідчить про підготовку будівництва 5-го поверху вищезазначеної споруди всупереч містобудівним умовам та обмеженням № 1494 від 09.11.2021, що видані Департаментом містобудування та архітектури КМР на Будівництво садибного (індивідуального) житлового будинку на АДРЕСА_1 згідно яких, гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах 15 у відповідності до намірів замовника. Гранична поверховість об`єкту - не більше 3-х поверхів без урахування мансарди, згідно із п. 6.1.31 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»

Таким чином, у органу досудового розслідування існують обґрунтовані підстави, щодо законності проведення будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка к.н. 8000000000:79:147:0028.

18.07.2024 слідчим у кримінальному провадженні об`єкти нерухомого майна, а саме: недобудована нежитлова 4-ох поверхова капітальна споруда та земельна ділянка к.н. 8000000000:79:147:0028 визнана речовим доказом у кримінальному провадженні.

Беручи до уваги, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення невстановленими особами кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, та те, що об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 ; мають значення речового доказу у кримінальному провадженні та в подальшому може бути об`єктом дослідження та може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, слідчим винесено постанову про визнання речовими доказами вказаного нерухомого майна.

Іншим способом, ніж накладення арешту та заборону вчиняти дії, неможливо забезпечити збереження речових доказів та перешкодити незаконному відчуженню, передачі, використанню та перетворенню майна.

Слідчий та прокурор клопотання про арешт майна підтримали

Представники власника майна - адвокати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заперечили щодо заявленого клопотання. Зауважували на тому, що ст. 197-1 КК визнається злочином лише самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, натомість особа набула у власність ділянку з кадастровим номером 8000000000.79.147:0028 із цільовим призначенням для індивідуального будівництва житлового, гаражного і дачного будівництва, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно отримала у Департаменті містобудуванні та архітектури виконавчого органу Київської міської ради Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, таким чином самовільне зайняття особою земельної ділянки спростовується, отже не має складу кримінального правопорушення та арешт неможливий. У наданому клопотанні не обґрунтовано, а в додатках відсутні докази про те, що особа буде (може) приховувати, пошкодити, псувати, знищувати, перетворювати, відчужувати майно. У клопотанні сторона обвинувачення просить заборонити власникам, іншим особам у володінні, користуванні чи розпорядженні яких перебувають об`єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 - недобудована нежитлова 4-х поверхова капітальна споруда та земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000.79.147:0028, проведення будь-яких будівельних, демонтажних та інших робіт з вказаними об`єктами нерухомості, але такий захід забезпечення кримінального провадження не передбачений КПК. У клопотанні не індивідуалізовано особу (фізичну, чи юридичну) на майно якої накладається арешт, що є порушенням п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України, арешт на майно «будь-якої особи» не може бути накладений.

Зауважували, що впродовж розумного строку більше 3 років, слідчим не вчинялось жодних дій, хоча всі документи на право власності та право виконання будівельних робіт у слідства є. ОСОБА_11 володіє земельною ділянкою по АДРЕСА_1 на праві приватної власності, жодних дій щодо самовільного заняття своєї ділянки не здійснював, будівництво здійснюється у відповідності до дозвільних документів. Як слідує із витягу ЄРДР - досудове розслідування почалось 02.09.2021. З аналізу матеріалів не вбачається жодних слідчих дій, які б вчиняв слідчий за період майже 3 років, на думку захисту слідчий грубо порушив розумний строк проведення досудового розслідування, не розібрався у ситуації та не закрив провадження маючи в своєму розпорядженні необхідні документи, які підтверджують право власності та право на проведення будівельних робіт. Потреби даного кримінального провадження не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника, як накладення арешту на належні йому земельну ділянку і недобудову із забороною їх відчуження, користування, розпорядження, а також арешт порушує справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про його задоволення з таких підстав.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Правовою підставою арешту майна є положення ст. 170 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України. У цьому випадку за правилами ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У статті 98 КПК України визначені такі критерії щодо речових доказів: матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що Голосіївським УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за № 12021100010002069 від 02.09.2021 за ч. 3 ст. 197-1 КК України. Процесуальне керівництво здійснюється Голосіївською окружною прокуратурою м. Києва.

Постановою слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві в рамках вказаного кримінального провадження недобудовану нежитлову 4-ох поверхову капітальну споруду та земельну ділянку з кадастровим номером 800000000:79:147:0028.

З матеріалів клопотання слідує, що земельна ділянка з кадастровим номером 800000000:79:147:0028, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,084, на праві приватної власності належить ОСОБА_12 , має цільове призначення 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель землі житлової та громадської забудови, вид використання для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Відповідно до містобудівних умов та обмежень, документ № 1494 від 09.11.2021 виданий Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради щодо об`єкта «будівництво садибного (індивідуального) житлового будинку на АДРЕСА_1 ». Гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах - 15 у відповідності до намірів замовника. Гранична поверховість об`єкту - не більше 3-х поверхів без урахування мансарди.

Протоколом огляду місця події від 23.07.2024 із ілюстративною таблицею до нього, проведеного за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що недобудова має більше трьох поверхів.

Таким чином, матеріалами клопотання обґрунтовано, що вищевказана недобудова на земельній ділянці з кадастровим номером 800000000:79:147:0028 за адресою: АДРЕСА_1 містять чи може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, яке розслідується за ч. 3 ст. 197-1 КК України.

Таким чином, вказане майно відповідає ознакам, зазначеним в ч.1 ст. 98 КПК України, і має значення речових доказів.

Слідчим суддею встановлено, що заявлена прокурором мета щодо збереження речових доказів, може бути досягнута шляхом застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що вказані критерії є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді.

Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Водночас, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Доведено, що майно, яке визнано речовим доказом та належить ОСОБА_11 може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а застосування такого заходу забезпечення, як арешт майна, сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування та забезпечення збереження речових доказів.

Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.

Слідчий суддя дійшов висновку про достатність підстав вважати, що в разі не застосування запобіжного заходу у виді арешту майна, існують ризики приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, яке має значення для досудового розслідування.

Доказів негативних наслідків на даному етапі кримінального провадження, від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна слідчий суддя не встановив, потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки завдяки цьому заходу забезпечення кримінального провадження може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор 8звернувся із клопотанням.

Крім того, прокурором обґрунтовано клопотання про накладення певних заборон на вищевказане майно.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий суддя, враховуючи наявність достатніх даних, які вказують на наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, обставин вчинення кримінального правопорушення, наслідків, правових підстав для накладення арешту, вважає необхідним застосувати заборону будь-яким особам у володінні, користуванні чи розпорядженні яких перебувають зазначені об`єкти нерухомості, розпоряджатися будь-яким чином, у тому числі вчиняти будь-які дії, пов`язані з реєстрацією та перереєстрацією прав власності, здійснювати дії пов`язані із будівництвом (створення) об`єктів нерухомості, демонтажем об`єкту та інших робіт з вказаними об`єктами нерухомості, заборонити проведення будь - яких будівельних, демонтажних та інших робіт з вказаними об`єктами нерухомості.

З огляду на викладене та враховуючи наявність даних про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, слідчий суддя приходить до висновку, що у ході досудового розслідування виникла обґрунтована необхідність у накладенні арешту на вказане майно, із застосуванням вказаних заборон, у зв`язку із цим, клопотання про арешт майна підлягає задоволенню, до скасування арешту у встановленому законом порядку.

Керуючись статтями 132, 170-173, 175, 309, 395, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на об`єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: недобудовану нежитлову 4-ох поверхову капітальну споруду та земельну ділянку к.н. 8000000000:79:147:0028, шляхом заборони будь-яким особам у володінні, користуванні чи розпорядженні яких перебувають зазначені об`єкти нерухомості, розпоряджатися ними будь-яким чином, у тому числі вчиняти будь-які дії, пов`язані з реєстрацією та перереєстрацією прав власності, здійснювати дії пов`язані із будівництвом (створення) об`єктів нерухомості, демонтажем об`єкту та ін.

Заборонити власнику, іншим особам у володінні, користуванні чи розпорядженні яких перебувають об`єкти нерухомогоза адресою: АДРЕСА_1 недобудована нежитлова 4-ох поверхова капітальна споруда та земельна ділянка к.н. 8000000000:79:147:0028; проведення будь - яких будівельних, демонтажних та інших робіт з вказаними об`єктами нерухомості.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню після її оголошення прокурором, слідчим у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1