Рішення

від 19.08.2024 по справі 280/5457/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2024 року Справа № 280/5457/24 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я. розглянувши в письмовому порядку за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬБАКОР" (69106, м. Запоріжжя, вул. Скворцова, буд. 236, код ЄДРПОУ 37129163)

до Волинської митниці (44350, Волинська обл., Любомльський р-н, село Римачі(з), вул.Призалізнична, буд. 13, код ЄДРПОУ 43958385),

про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬБАКОР" (далі позивач) звернулось із позовною заявою до Волинської митниці (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000071/1 від 25.04.2024 Волинської митниці;

визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2024/000150 від 20.02.2024 Волинської митниці.

В обґрунтування позову посилається на те, що митним органом не зазначено які ж саме відомості про митну вартість товарів залишилися неповними чи недостовірними, адже на кожний пункт запиту додаткових документів відповідні документи були надані. Вважає, що позивач надав усі документи, які дозволяють чітко визначити митну вартість за основним (першим) методом без жодних суперечностей та неузгодженостей у числових значеннях контрактної вартості продукції. Стверджує, що посадові особи митниці ДМС не обгрунтували того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Таким чином, вважає, що відповідач неправомірно відмовив позивачу в митному оформленні товару за основним (першим) методом. На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, у письмовому відзиві від 02.07.2024 вх. № 30711 зазначає, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності. Вказує, що 20 лютого 2024 року Волинською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості №205050/2024/000033/1 та у гр. 33 зазначено причини, через які митна вартість не може бути визначена за ціною договору (контракту). Вказує, що декларантом не було усунуто чи спростовано зазначені митним органом неточності та розбіжності щодо числових значень складових заявленої митної вартості. Зазначає, що неподання позивачем витребуваних документів, зумовило неможливість застосування митним органом основного методу визначення митної вартості та виникнення у відповідача права на коригування митної вартості шляхом застосування другорядних методів визначення митної вартості. З урахуванням вищевказаного, митну вартість товару 2 по МД №24UA205050009571U4 від 18.02.2024 року визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», на підставі цінової інформації, наявної в митного органу щодо вартості товарів, митне оформлення яких здійснено на рівні: 47,00 дол. США за кг (МД від 23.01.2024 року №UA100430/2024/280552) Вважає, що рішення про коригування митної вартості є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим. У задоволенні позову просить відмовити.

Ухвалою суду від 17.06.2022 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/5457/24.

Ухвалою суду від 04.07.2024 у задоволенні клопотання представника Волинської митниці про розгляд з повідомленням сторін адміністративної справи №280/5457/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬБАКОР" (69106, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вулиця Скворцова, будинок 236, код ЄДРПОУ 37129163) до Волинської митниці (44350, Волинська обл., Любомльський р-н, село Римачі(з), вул.Призалізнична, будинок 13, код ЄДРПОУ 43958385) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови відмовлено.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Приписами ч. 4 ст. 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між позивачем та Согда Лімітед Інк., США (Постачальник) укладено Контракт № 126А/2017S від 08.06.2017 на поставку свіжозамороженої або охолодженої риби різних видів та морепродуктів (за асортиментом, кількістю, вартістю та на умовах визначених сторонами і зазначених в інвойсах на кожну партію товару). Згідно даного Контракту позивачем на митну територію України був ввезений вантаж морожена, солона ікра кети (далі - товар).

Згідно Специфікації №1 від 08.02.2024 до Інвойсу постачальника від 01.12.2023р. № SOG10487 товар постачався за ціною 38 доларів США за кг товару на умовах CIF Клайпеда, Литва.

Для здійснення митного оформлення товару 19.02.2024 позивачем по електронній системі до м/п Волинської митниці було подано митну декларацію по формі МД-2 (реєстраційний номер митниці 24UA205050009571U4), відповідно до якої була заявлена митна вартість товарів у розмірі 801577,00 гривень (тобто 1457,41 грн. або 38,38 доларів США за 1 кг).

Визначення митної вартості товару було здійснено позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Заявлена позивачем митна вартість товару, згідно ч. 10 ст. 58 МК України, включає вартість товару згідно рахунків 793612,71 грн. (20900 доларів США х 37,9719 курс), вартість витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України 5141,22 грн., та вартість витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України 2823,07 грн.

Разом з МД позивачем був наданий пакет документів (згідно ч. 2 ст. 53 МКУ) та додаткових документів: контракт № 126А/2017S від 08.06.2017; Проформа-Інвойс від 13.10.2023 № 10487; Інвойс від 01.12.2023 № SOG10487; Специфікація №1 до Інвойсу від 08.02.2024 CMR від 10.02.2024, Рахунок на перевезення № 363 від 10.02.2024, Довідка про вартість транспортних послуг № 13 від 09.02.2024, Договір міжнародного перевезення №06/20МП від 13.02.2020 з замовленням, Інвойси екседитора UAB "VPA Logistics", Сертифікати якості; Сертифікат походження від 01.12.2023; експортна декларація постачальника від 10.02.2024, Платіжне доручення № 15112371 від 15.11.2023 та № 522426 від 05.02.2024.

Митницею направлено повідомлення декларанту про те, що митний орган дійшов висновку, що документи, які надано до митного оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності. В зв`язку з чим відповідачем були витребувані додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме: 1) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару.

Позивач надав відповідачу наявні додаткові документи, а саме: прайс-лист від 10.10.2023, коносаменти MEDUPX243843, лист постачальника від 20.02.2024.

За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000033/1 від 20.02.2024. Складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2024/000150 від 20.02.2024.

Оформлення вищезазначеного товару декларантом було здійснено та випущено у вільний обіг за МД-2 № 24UA205050009674U9 від 19.03.2024. Випуск товарів у вільний обіг було здійснено шляхом надання гарантій в розмірі різниці між заявленою позивачем митною вартістю та митною вартістю визначеною відповідачем відповідно розділу X МК України.

19 березня 2024 року позивач подав скаргу № 237 до Державної митної служби України з вимогою визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000033/1 від 20.02.2024р. та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205050/2024/000150 від 20.02.2024р.

Рішенням № 15/15-02-02/13/2157 від 22.04.2024 Державна митна служба України скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000033/1 від 20.02.2024 та зобов`язано Волинську митницю прийняти нове рішення з врахуванням висновків ДМСУ.

25.04.2024 року Волинська митниця оформила рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000071/1.

Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, Митного кодексу України, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 Митного кодексу України, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 Резервний метод МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).

Згідно із частинами 1 - 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності (постанова ВС від 05.12.2019 у справі № 826/3120/16, від 14.11.2019 у справі № 814/264/16 тощо).

Під час здійснення Волинською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом у митного органу виникли сумніви щодо достовірності фактурної вартості заявленого до митного оформлення товару, а саме:

1) вартість товару згідно специфікації до інвойсу від 08.02.2024 №SOG10487 не відповідає вартості товару згідно копії митної декларації країни відправлення від 10.02.2024 №24LTLU9000026ED3A5.

Суд зазначає, що вказане зауваження митниці є надуманим, оскільки як пояснив позивач, в митній декларації країни відправлення зазначено 4 товари перший товар згідно інвойсу № 10167288 від 2023-06-11, який не заявлявся для митного оформлення за МД№ 24UA205050009571U4. По трьом інших товарам зазначено інвойс SOG10487 від 2023- 12-01 (графа 12.03), а вартість товарів зазначена в графі 99.06 митної декларації країни відправлення, яка з урахуванням конвертації валютв доларах США співпадає з вартістю зазначеною в Специфікації №1 до Інвойсу від 08.02.2024. На думку суду, митний орган не мав труднощів перевірити це числове значення за курсом валют.

2) в інвойсі від 01.12.2023 №SOG10487 визначені наступні умови оплати за товар: 20% передплати перед відвантаженням партії товару, що визначається інвойсом та 80% передплати- перед прибуттям контейнера в Клайпеду. Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим постановою Правління Національним банком України від 28.07.2008 №216, передбачено обов`язкові реквізити, які повинні містити платіжні інструкції в іноземній валюті, зокрема, підпис(и) (власноручний(і)/електронний(і)) відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має(ють) право розпоряджатись рахунком. Декларантом надано платіжні інструкції в іноземній валюті від 15.11.2023 №15112371 та від 05.02.2024 №522426, які не можуть бути взяті до уваги, як банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, так як дані платіжні інструкції не відповідають умовам оплати, вказаним в Інвойсі, та не відповідають вимогам Закону України № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» та Постанови №216.

Як пояснив позивач, надані платіжні документи оформлюються згідно договору укладеного з банком через електронну систему Інтернет-Банк, про що зазначено у верхньому лівому куті документу, тому вони не містять підписів та печаток. Суми зазначені у платіжних документах повністю відповідають узгодженим умовам оплат. Сума 44430 доларів США, сплачена 15.11.2023 року, це 20% від суми зазначеній у Проформі-Інвойсі від 13.10.2023 № 10487, як і передбачено даною Проформою-Інвойсом яку і зазначено в призначенні платежу. Сума 50000 доларів США, сплачена 05.02.2024 року, є частковою доплатою за товар, який прибув у Клайпеду, згідно Інвойсу від 01.12.2023№ SOG10487, 80% доплати за товар згідно Специфікації №1 до Інвойсу від 08.02.2024 складає 27643,25 доларів США, отже даний товар повністю оплачений у встановлені строки. Як свідчать матеріали справи, позивачем додатково були надані платіжні доручення з підписом та печаткою позивача.

3) в Інвойсі відправником товару вказано Sogda Limited, тоді як в копії митної декларації країни відправлення та CMR відправник- UAB "VPA Logistics".

Щодо вказаного зауваження, позивачем було додатково надано коносамент для підтвердження того, що при здійсненні перевезення на умовах CIF Клайпеда (як зазначено в Інвойсі) відправником товару виступав саме постачальник - Sogda Limited. Товар з Клайпеди перевозився автомобільним транспортом і відправником товару завжди виступає власник митного складу в Клайпеді, в даному випадку - UAB "VPA Logistics". Вартість послуг UAB "VPA Logistics" додано до митної вартості товарів. На підтвердження вказаних обставин також надано лист відправника з роз`ясненнями про відправника від 27.01.2022.

4) декларантом надано прайс-лист від 10.10.2023 року б/н від продавця, а не від виробника товару.

Так, позивач вказав, що прайс-лист наданий тим контрагентом з яким укладено Контракт та який є постачальником даного товару.

В свою чергу, суд, з цього зазначає, що до переліку додаткових документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція).

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців.

В той же час, митним органом не наведено жодних обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином надання позивачем прайс-листа, виданого продавцем товару, ставить під сумнів достовірність визначеної позивачем митної вартості товару, за умови, що відображена у прайс-листі інформація щодо вартості одиниці товару в повній мірі відповідає вартості, визначеній у поданому до митного оформлення рахунку-фактурі.

З огляду на наведене, сам лише факт надання прайс-листа, виданого продавцем товару, не може викликати сумнів у заявленій митній вартості імпортованого товару.

5) надана Інформація про вартість імпортованої рибної продукції Асоціації «Українських імпортерів риби та морепродуктів» від 19.02.2024 року, тоді як товар проданий 01.12.2023 (згідно інвойсу № SOG10487).

Однак, суд вважає, що це не є та не може бути самостійною підставою для для коригування митної вартості товарів відповідно до вимогМитного кодексу України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер.

Крім того, у спірному рішенні відповідач покликався на те, що вартість перевезення товарів за межами митної території України менша, ніж вартість перевезення товарів на території України, що ставить під сумнів достовірність розподілу транспортних витрат, враховуючи вищу вартість пально-мастильних, інших експлуатаційних матеріалів та наявність платних доріг у країнах, через які здійснювалось перевезення товарів.

З цього приводу слід зазначити, що позивач надав лист перевізника з роз`ясненнями від 02.05.2024, в якому зазначено наступне: «Різниця в витратах виникла з таких причин: у зв`язку з перекриттям кордонів польськими протестувальниками і виникненням черг на перетин кордону з цих причин, середній час проходження кордону займав до 7 днів. Водії були вимушені дозаправлятися в Европі, де ціна на дизельне паливо вище в середньому на 10 гривень, від цін в Україні. У зв`язку з несприятливим станом дорожнього покриття в Україні, затрати на амортизацію авто збільшуються.».

Також, відповідач покликався на те, що згідно з графою 21 декларації митної вартості до ЕМД від 19.02.2024 № UA205050/2024/009571 декларантом не включено до заявленої митної вартості таку складову, як витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваного товару, пов`язані з його транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, хоча інформація про вартість таких витрат наявна в інвойсах від 12.02.2024 №№VPO09678, VPO09681, виставлених UAB VPA Logistics на користь отримувача товару .

Водночас, позивач надав пояснення, що технічно, при заповненні митної декларації в програмі митного брокера передбачено багато видів витрат, які можуть додаватись до фактурної вартості. Але, якщо брокер подає до митного оформлення товар за ціною угоди по 1 методу - в програмі відкривається для заповнення тільки "Комісійні та брокерські послуги, транспортування та доставка вантажу, навантаження, пакування та страхування". Всі інші витрати передбачено для декларування по 6 методу. Оскільки жоден вид витрат, окрім послуг, пов`язаних з транспортуванням та доставкою вантажу до кордону не підходить під поняття умов поставки DAP, CFR, CIF, тому що при таких умовах поставки витрати бере на себе Продавець, а брокер повинен внести тільки витрати, які поніс Покупець (стаття 58 МКУ), то коректно та технічно можливо буде в декларації митної вартості (ДМВ) в подальшому вносити всі витрати як «витрати на транспортування», тому що витрати, які зазначені в рахунку UAB VPA Logistics, можна в повній мірі віднести до витрат, пов`язаних з транспортуванням товару. В ДМВ МД№ 24UA205050009571U4 в гр.22 ці витрати помилково (у зв`язку з технічною неможливістю, описаною вище) рознесені, як витрати на страхування. Проте, загальна митна вартість товару визначена вірно. Позивачем також був наданий лист позивача про страхування від 18.07.2022.

Крім того, митниця у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000071/1 від 25.04.2024 зазначала, що до митного оформлення за ЕМД від 19.02.2024 No UA205050/2024/009571 на порушення частини першої статті 52 Кодексу не надано визначених частиною другою статті 53 Кодексу страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, інформація про які також наявна в пункті 1.5 Контракту від 08.06.2017 No 126A/2017S. Також слід відмітити про відсутність документальних підтверджень вартості витрат на страхування, заявлених декларантом у графі 22 декларації митної вартості до ЕМД від 19.02.2024 No UA205050/2024/00957.

З приводу цього слід зазначити, що у графі 22 ДМВ, як вказано в попередньому пункті, вказані витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваного товару, пов`язані з його транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, відповідно до інвойсів від 12.02.2024 №№VPO09678, PO09681, виставлених UAB VPA Logistics на користь отримувача товару. Відповідно до вимог умов поставки CIF Klaipeda, постачальник мав застрахувати вантаж, і вартість страхування врахована в ціні товару, тому окремо визначатись і додаватись до митної вартості товару не повинна.

Відтак, суд вважає, що митний орган мав можливість пересвідчитись у достовірності митної вартості заявленої декларантом за ціною договору.

Так, КАС ВС у постанові від 19.06.2024 по справі № 460/1143/19 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою,оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як не містили всіх відомостей щодо складових вартості імпортованого товару, суд відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів у декларанта.

Проте, на підставі ч.3 статті 53 Митного кодексу України, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Волинською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1)банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару.

Також відповідно до частини 6 статті 53 МК України декларанту було повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

Слід зазначити, що з наявністю у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим митниця може витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі можливі документи, передбачені у статті 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Суд зауважує, що витребовуючи весь перелік додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, передбачений ч. 3 ст. 53 МК України, митний орган не обґрунтував яким чином кожен з витребуваних документів може усунути розбіжність або підтвердити заявлену мину вартість товару.

Натомість декларантом 20.02.2024 були додатково подані прайс-лист від 10.10.2023р., коносаменти MEDUPX243843, лист постачальника від 20.02.2024.

Так, суд звертає увагу, що відповідач, реалізовуючи своє право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, регламентованого частиною 5статті 54 МК України, не довів перед судом про наявність жодних застережень щодо застосування у спірних відносинах першого методу, визначених у частинах 1 і 2статті 58 МК України, в тому числі в частині не підтвердження позивачем документально відповідних відомостей про митну вартість товару, чи будь-якої іншої її складової, яка є обов`язковою при відповідному обчисленні митної вартості.

До того ж, відповідач не зміг аргументовано довести, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі обґрунтувати невірне визначення позивачем митної вартості товару.

Відповідно до положень статті 55 цього МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина 12 статті 264 МК України).

Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

Також згідно з ч.4 статті 57 Митного кодексу України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Як зазначено митницею в оскаржуваному рішенні, за результатом проведення консультації встановлено, що застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) неможливо у зв`язку з тим, що декларантом або уповноваженою ним особою не подано документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В рішенні зазначено, що за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - другорядний, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України з урахуванням опису та фізичних характеристик товару та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений до митного оформлення час є більшим і становить: по товару №2 47,00 доларів США/кілограм (МД 100330/2024/501221 від 22.01.2024, МД 100430/2024/280552), ніж заявлено декларантом - 38 доларів США/кілограм.

Верховним Судом у постанові від 25.02.2020 (справа №260/718/19) зазначено наступне: ... рішення прокоригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІСДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню. Крім того, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Отже, відомості з інформаційних систем фіскальних органів не можуть слугувати беззаперечним джерелом інформації про митну вартість конкретного товару..

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у Постанові від 27 липня 2018 року по справі № 809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів №205050/2024/00007/1 від 25.04.2024, у ньому зазначено лише про наявність у митниці інформації щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2019 року у справі №825/648/17.

Однак, оскаржуване рішення такої інформації не містить.

Отже, суд відхиляє посилання митниці на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості даної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.

Пунктом 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

На думку суду, позивачем було надано для митного оформлення імпортованого товару необхідні документи, які ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товарів. В свою чергу, відповідачем не надано до суду доказів, які б свідчили про наявність у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжностей чи ознак підробки, а також не доведено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, суд доходить висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинною МД документів та наведених в ній відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МК України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.

Відтак, рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000071/1 від 25.04.2024 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуски чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2024/000150 від 20.02.2024 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Сплачений позивачем судовий збір в сумі 4844,80 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬБАКОР" (69106, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вулиця Скворцова, будинок 236, код ЄДРПОУ 37129163) до Волинської митниці (44350, Волинська обл., Любомльський р-н, село Римачі(з), вул.Призалізнична, будинок 13, код ЄДРПОУ 43958385), про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови , - задовольнити повністю.

Визнати протиправними і скасувати рішення Волинської митниці UA205050/2024/000071/1 від 25.04.2024 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2024/000150 від 20.02.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬБАКОР судовий збір у розмірі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 19.08.2024.

Суддя Л.Я. Максименко