Рішення

від 15.08.2024 по справі 640/28903/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2024 року № 640/28903/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., за участі секретаря судового засідання - Криворук Ю.А., представника позивача - Зубенко В.М., представника відповідача - Франчук Я.Р., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АГРЕКС» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРЕКС» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просило, з урахуванням заяви про зміну предмету позову: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18 червня 2021 року № 3333100070103 та від 10 вересня 2021 року №55331000701.

Окружним адміністративним судом міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Відповідно до Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» дану справу передано для розгляду до Київського окружного адміністративного суду.

За результатом автоматизованого розподілу, справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Колесніковій І.С.

Ухвалою суду від 15 січня 2024 року справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд у порядку загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі яких були прийняті оскаржувані податкове повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства і тому позивач вважає спірні рішення протиправним та такими, що підлягають скасуванню.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та наданому суду відзиві.

Не погоджуючись з такими доводами відповідача позивачем подано до суду відповідь на відзив.

Заслухавши у судовому засіданні 03 липня 2024 року позиції присутніх представників учасників справи (позивача та відповідача), дослідивши наявні у справі докази, судом, за згодою таких учасників справи, вирішено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 20 квітня 2021 року № 293 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «АГРЕКС» по декларації за лютий 2021 року з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.

За результатами проведення вищезазначеної перевірки 21 травня 2021 року ТОВ «АГРЕКС» отримано Акт від 21 травня 2021 року № 389/31-00-07-01-02-02/25602906 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АГРЕКС» (код 25602906) від 21.05.2021 р. № 389/31-00-07-01-02-02/25602906 з питань законності декларування від`ємного значення податку на: додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за лютий 2021 року (№ 9057759364 від 20.03.2021 р.) з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків».

В Акті перевірки було встановлено про порушення ТОВ «АГРЕКС» пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6, статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі ПК України), у зв`язку з чим за лютий 2021 року :

-занижено податкові зобов`язання по декларації з податку на додану вартість за лютий 2021 року у сумі 859 880, 00 грн.;

-завищено податковий кредит по декларації з податку на додану вартість за лютий 2021 року у сумі 3 996 161, 00 грн.;

-завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на суму 2 491 000, 00 гривень;

-завищено від`ємне значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 2 365 041, 00 гривень:

25 червня 2021 року ТОВ «АГРЕКС» були отримані винесені Офісом великих платників Державної фіскальної служби України, податкові повідомлення-рішення від 18 червня 2021 року:

- № 3343100070103, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 2 491 000 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штраф) у розмірі 1 245 500 грн.

- № 333310007103, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 365 041 грн.

06 вересня 2021 року Державна податкова служба України, за результатами розгляду скарги ТОВ «АГРЕКС», прийняла рішення про результати розгляду скарги, відповідно до якого, скасувало податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 18 червня 2021 року № 3343100070103 у частині застосування штрафних фінансових санкцій, які перевищують розмір визначений пунктом 123.2 статті 123 ПК України, у редакції, що діє з 01 січня 2021 року, а в інших частинах зазначене податкове повідомлення-рішення та податкове повідомлення-рішення від 18 червня 2021 року № 333100070103 залишило без змін.

Таким чином, ДПС України зменшило штрафні санкції за податковим повідомленням-рішенням від 18 червня 2021 року № 3343100070103 до суми 622 750, 00 грн, замість 1 245 500, 00 грн.

На підставі висновків акта перевірки та згідно рішення ДПС України від 06. Вересня 202 року № 20364/6/99-00-06-01-02-06 відповідачем прийнято нове податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 10 вересня 2021 року № 55331000701, яким встановлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування на 2 491 000, 00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 622 750, 00 грн

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача від 10 вересня 2021 року № 55331000701 та від 18 червня 2021 року № 333310007103, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «АГРЕКС» займається переробкою олійної сировини (насіння соняшникового) та виготовленням олії соняшникової, шроту соняшникового та концентрату фосфатидного соняшникового на виробничих потужностях ТОВ «СВАТІВСЬКА ОЛІЯ» згідно Договору на переробку олійної сировини на Давальницьких умовах № 28дв/20 від 21 серпня 2020 року.

Олійну сировину (насіння соняшнику) ТОВ «АГРЕКС» закуповує у Постачальників- сільгоспвиробників за Договорами поставки у фізичній вазі, тобто за вагою соняшника, що визначена зважуванням з його фактичними показниками якості.

Відповідно до п. 5.1 ДСТУ 4694:2006 «Соняшник. Олійна сировина. Технічні умови.» до якісних показників соняшнику входять вологість та сміттєві домішки. Базисними нормами якісних показників для соняшнику визначені: вологість - не більше 7%, сміттєва домішка - не більше 1 %.

Відповідно до п. 5.2 ДСТУ 4694:2006 «Соняшник. Олійна сировина. Технічні умови.» обмежувальними нормами для соняшнику за вологістю 17%, за сміттєвою домішкою до 10%.

Тобто одна метрична тонна соняшнику завжди об`єктивно має певну кількість вологи та сміття.

Відповідно до п. 3.4 Договору на переробку олійної сировини на давальницьких умовах № 28дв/20 від 21 серпня 2020 року, ТОВ «СВАТІВСЬКА ОЛІЯ» приймає від ТОВ «АГРЕКС» соняшник на переробку також у фізичній вазі.

Тобто весь соняшник, який закуплений ТОВ «АГРЕКС» для переробки у фізичній вазі з фактичною вологістю та засміченістю, переданий в цьому ж фізичному стані переробнику - ТОВ «СВАТІВСЬКА ОЛІЯ».

Відповідно до пункту 2 статті 840 Цивільного кодексу України якщо робота виконується з матеріалу Замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків.

Тобто, частина наданого для роботи матеріалу може бути втрачено при виконанні робіт, передбачені технологічними умовами переробки.

Відповідно до п. 3.7 Договору № 28дв/20 від 21 серпня 2020 року факт переробки Олійної сировини та виробництво Готової продукції за календарний місяць підтверджується Актом результатів переробки давальницької сировини, в якому зазначається кількість переробленої Олійної сировини, найменування та кількість виробленої Готової продукції, відходів, сировинних втрат.

Відповідно до п. 5.2.1, 5.2.2 Договору № 28дв/20 від 21 серпня 2020 року Переробник повинен надати послуги з переробки Олійної сировини Замовника та забезпечити вихід Готової продукції виходячи з фактичної олійності переробленої Олійної сировини та загальних втрат олії в виробництві не більше 1,20%, та на підтвердження результатів переробки надавати Замовнику «Виробничо-технічний звіт» (Форма 23).

Пунктами 2.11, 2.13- 2.15, 2.24, 2.25 Порядку обліку сировини, матеріалів та готової продукції на підприємствах олійно-жирової галузі, затвердженого Наказом Мінагрополітики України від 11 вересня 2009 року № 656 (далі - Порядок № 656) регламентований порядок зменшення ваги насіння внаслідок його зберігання, підробітку, сушіння, природного убутку.

Положеннями підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до частини 1 статті 3 ГК України встановлено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до підпункту 14.1.134 пункту 14.1 статті 14 ПК України операція з давальницькою сировиною - операція з переробки (обробки, збагачення чи використання) давальницької сировини (незалежно від кількості замовників і виконавців, а також етапів (операцій)) з метою одержання готової продукції за відповідну плату.

Тобто, ПК України передбачено, що під час операцій з давальницькою сировиною відбувається її переробка (обробка, збагачення), при цьому всі процеси перетворення сировини є складовою господарської операції з давальницькою сировиною.

Таким чином, господарська діяльність ТОВ «АГРЕКС» спрямована на переробку олійної сировини за давальницьким договором та реалізацію готової продукції у вигляді олії соняшникової, шроту соняшникового, концентрату фосфатидного соняшникового. При цьому, процес виробництва складається із системи технологічних заходів: приймання олійної сировини, очистка її від сміттєвої домішки, осушення до необхідних показників, зберігання, перероблення, завантаження/розвантаження товару та інші. Чітке розмежування дій та процесів під час такого виробництва регламентується спеціальним законодавством.

ТОВ «АГРЕКС» надає соняшник на переробку у фізичній вазі ТОВ «СВАТІВСЬКА ОЛІЯ» та отримує готову продукцію та частину відходів.

Убуток сировини при переробці має своє природне походження та розрахований на підставі вищезазначених галузевих нормативних документів.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення: господарських операцій (частина 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Кількісні показники втрат сировини за рахунок зниження вологи, зниження сміттєвої домішки, підтверджені документально Актом результатів переробки давальницької сировини відповідно до договору № 28дв/20 від 21 серпня 2020 року на переробку олійної сировини на давальницьких умовах.

Таким чином, господарські операції з сировиною між ТОВ «АГРЕКС» та ТОВ «СВАТІВСЬКА ОЛІЯ» підтверджені належними первинними документами.

На підставі зазначеного вбачається, що у позивача відсутній обов`язок здійснювати нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість в зв`язку із втратою сировини при виробництві, так як ці втрати пов`язані з виробничим процесом, тобто виникають в процесі здійснення господарської діяльності та є такими, що відповідають встановленим спеціальним законодавством технологічним нормам та регламентам, що свідчить про протиправність висновків Акту перевірки щодо завищення суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню.

Пункт 198.5 ст.198 ПКУ, за яким платник податку на додану вартість зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання, стосується тільки наступних випадків:

« 198.5. Платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі то вари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а)в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б)в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в)в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г)в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).»

Таким чином, оборотний актив - сировина, що була придбана ТОВ «АГРЕКС», призначена для використання у господарській діяльності та використовується у операціях, що є об`єктом оподаткування. Сировина не була втрачена, а перебувала у виробничому процесі, у якому понесені виробничі сировинні втрати.

Виходячи з вищенаведеного, висновок відповідача, щодо невикористання у господарській діяльності частини сировини (соняшнику) внаслідок та в розмірі зміни ваги насіння за рахунок зменшення вмісту сміття і вологи в процесі виробництва (сировинні втрати), та необхідність реєстрації податкових накладних на суму сировинних втрат - 859 880, 00 грн., суперечить вимогам ПК України.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 188.1 статті 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов`язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв`язку).

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/ послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/ послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Висновок контролюючого органу про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ґрунтується на непідтвердженні реальності господарських відносин позивача з його контрагентом ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АВЛ ГАРАНТ».

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно підпункту 2.15 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув`язка окремих показників.

Таким чином єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи в розумінні наведених норм законодавства.

При вирішенні адміністративної справи № 809/1337/17 у постанові від 04 вересня 2018 року Верховним Судом сформовану обов`язкову для врахування судами правову позицію, згідно з якою презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку. За змістом наведених норм, право платника податків на збільшення в податковому обліку сум податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником-платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно пункту 201.11 статті 201 ПК України) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг). Оцінюючи докази, надані сторонами, суди повинні мати на увазі, що сам факт наявності у позивача податкових накладних та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах, а також те, що для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.

Так, як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «АГРЕКС» та ТОВ «МОСТГРЕЙ» був укладений договір поставки № 2311 від 29 грудня 2020 року, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язувався поставити, а Покупець прийняти і оплатити макуху соєву кормову (далі - Товар), на умовах цього Договору поставки. Кількість Товару, ціна і загальна вартість, порядок оплати та поставки Товару, термін поставки Товару, обумовлюються сторонами в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною Договору поставки.

На виконання Договору поставки сторонами укладено специфікації №1-9, відповідно до яких, умова поставки Товару: DAP склади ТОВ «СВАТІВСЬКА ОЛІЯ», згідно з «ІНКОТЕРМС-2010».

За січень-лютий 2021 року ТОВ «АГРЕКС» від ТОВ «МОСТГРЕЙ» було поставлено макуху соєву кормову у кількості 1 969, 000 т на загальну суму 34 364 941, 18 грн, в т.ч. ПДВ 5 727 490, 20 грн. згідно договору поставки. Обставини поставки підтверджується: видатковими накладними; товарно-транспортними накладними.

Оплата Постачальнику за вищевказану поставку здійснена ТОВ «АГРЕКС» протягом лютого 2021 року в повному обсязі, що підтверджується виписками банку.

ТОВ «АГРЕКС» купувало макуху соєву кормову за договором поставки від ТОВ «МОСТГРЕЙ» і одразу в момент отримання на складі ТОВ «СВАТІВСЬКА ОЛІЯ» передавало макуху соєву кормову у переробку на давальницьких умовах ТОВ «СВАТІВСЬКА ОЛІЯ». Для цього ТОВ «АГРЕКС» були придбані послуги по переробці макухи соєвої від ТОВ «СВАТІВЄЬКА ОЛІЯ» згідно договору на переробку олійної сировини на давальницьких умовах від 29 грудня 2020 року № 30дв/20.

Відповідно до п. 1.1 договору № 30дв/20 на переробку олійної сировини на давальницьких умовах від 29 грудня 2020 року, ТОВ «АГРЕКС» (Замовник) поставляє для переробки макуху соєву (далі - Олійна сировина) на умовах ППР - ТОВ «СВАТІВСЬКА ОЛІЯ», Луганська область, м. Сватове, провулок Заводський, 13 та/або Луганська область, м. Сватове, вул. Челюскінців, 15 («Інкотермс-2000»), а ТОВ «СВАТІВСЬКА ОЛІЯ» (Переробник) зобов`язується надати послуги з переробки Олійної сировини, які включають приймання, підробку, зберігання, переробку Олійної сировини та зберігання Готової продукції, та передати Замовнику вироблену з цієї Олійної сировини Готову продукцію - олію соєву та соєвий шрот.

Відповідно до п. 3.6 договору № 30дв/20 на переробку олійної сировини на давальницьких умовах від 29 грудня 2020 року, ТОВ «АГРЕКС» доручає, а ТОВ «СВАТІВСЬКА ОЛІЯ» зобов`язується здійснювати приймання Олійної сировини, що надходить ТОВ «АГРЕКС» від третіх осіб, в тому числі здійснювати зважування і оформлення документів від імені ТОВ «АГРЕКС».

При заїзді автотранспорту з сировиною від постачальників ТОВ «АГРЕКС» на кожній товарно-транспортній накладній проставляється унікальний штрих-код, автотранспорт зважується, всі машини реєструються у системі 1С, формується реєстр отриманої сировини та на базі реєстру формуються дані для Акту приймання-передачі сировини від Замовника Переробнику. Постачання Товару від ТОВ «МОСТГРЕЙ» транспортними засобами Постачальника, також були зареєстровані, як перевізники сировини від замовника автотранспорту ТОВ «МОСТГРЕЙ» на адресу вантажоодержувача ТОВ «АГРЕКС» (адреса: м. Сватове, пров. Заводський. 13 місцезнаходження Переробника) протягом лютого місяця 2021 року.

Обсяг завезення сировини (макухи соєвої кормової) за період лютий 2021 року ТОВ «МОСТГРЕЙ склав 1269,4 т.

Вищенаведене підтверджується: товарно-транспортними накладними, з відмітками ТОВ «СВАТІВСЬКА ОЛІЯ», щодо приймання макухи соєвої від ТОВ «МОСТГРЕЙ»; актами приймання-передачі сировини (макухи соєвої) згідно договору № 30 дв/20 від 29 грудня 2020 року на переробку сировини на давальницьких умовах; листом ТОВ «СВАТІВСЬКА ОЛІЯ» від 03 червня 2021 року вих № 294.

Таким чином, факт надходження макухи соєвої на адресу ТОВ «АГРЕКС» від ТОВ «МОСТГРЕЙ» підтверджується первинними документами, складеними ТОВ «СВАТІВСЬКА ОЛІЯ».

Висновок щодо відсутності взаємовідносин між перевізниками та ТОВ «МОСТГРЕЙ» відповідач зробив мотивуючи тим, що:

-згідно даних ЄРПН транспортні засоби у інших контрагентів ТОВ «МОСТГРЕЙ» в оренду не брались, транспортні послуги не отримувались;

-товарно-транспортні накладні (ТТН) дефектні (не вказана повна адреса навантаження та розвантаження Товару).

Відповідно до Договору поставки № 2311 від 29 грудня 2020 року постачання макухи соєвої кормової здійснюється ТОВ «МОСТГРЕЙ» на умовах поставки DAP склади ТОВ «СВАТІВСЬКА ОЛІЯ», згідно з «ІНКОТЕРМС-2010», DAP (Delivered At Piont (... named point of destination) Постачання в пункті (... назва пункту). Термін "поставка в пункті" означає, що продавець виконав своє зобов`язання по постачанню, коли він надав покупцеві товар, готовий до розвантаження з транспортного засобу, що прибув в узгоджене місце призначення. Продавець несе всі ризики, пов`язані з доставкою товару в узгоджене місце призначення. У ТОВ «АГРЕКС» був відсутній обов`язок оформлювати договори транспортування товару та вести бухгалтерський і податковий облік цих операцій.

Суд звертає увагу, що всі ТТН містять відмітку ТОВ «СВАТІВСЬКА ОЛІЯ» про прийняття товару. Товар приймався та зважувався на вагах ТОВ «СВАТІВСЬКА ОЛІЯ» про що свідчать дані ваги тара, брутто, нетто, та підпис працівників ТОВ «СВАТІВСЬКА ОЛІЯ» про проведене зважування, та приймання Товару.

Крім того, аналіз транспортної документації та податкової звітності операцій з перевезення (податкових накладних, форми №1-ДФ) є необхідними при встановленні об`єкту оподаткування витрат саме за договорами перевезення, та не може бути доказом нереальності господарських операцій, проведених ТОВ «АГРЕКС» з ТОВ «МОСТГРЕЙ», яке здійснювало постачання Товару ТОВ «АГРЕКС» на умовах поставки DAP - склади ТОВ «СВАТІВСЬКА ОЛІЯ», згідно «ІНКОТЕРМС-2010». Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2019 року № 813/4936/17.

Можливе порушення податкового законодавства ТОВ «МОСТГРЕЙ», чи не підтвердження операцій контрагентів за ланцюгом постачання, не є підставами для визнання операцій нереальними. Наявність дефектів, допущених при оформленні надання/отримання ТОВ «МОСТГРЕЙ» транспортних послуг, не може свідчити про нереальність господарської операції з придбання товару в цілому за умови підтвердження такої операції іншими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.

Таким чином, твердження ДПС щодо неможливості реального здійснення господарської операції через нібито дефектність ТТН та відсутності взаємовідносин, необхідних для виробництва Товару, між перевізниками та ТОВ «МОСТГРЕЙ» є безпідставними.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «АГРЕКС» та СПП «СКС-АГРО» був укладений ДОГОВІР поставки № 2338 від 24 лютого 2021 року, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язувався поставити, а Покупець прийняти і оплатити насіння соняшнику врожаю 2020 року на умовах цього Договору поставки. Кількість Товару, ціна і загальна вартість, порядок оплати та поставки Товару, термін поставки Товару, обумовлюються сторонами в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною Договору поставки.

На виконання Договору поставки сторонами укладено специфікації №1, відповідно до якої, умова поставки Товару: DAP склади ТОВ «СВАТІВСЬКА ОЛІЯ», згідно з «ІНКОТЕРМС-2010».

25 лютого 2021 року та 26 лютого 2021 року ТОВ «АГРЕКС» від СПП «СКС-АГРО» було поставлено соняшник у кількості 60,700 т на загальну суму 1 336 820,71 грн., в т.ч. ПДВ 222 803, 45 грн згідно договору поставки.

Факт поставки підтверджується: видатковими накладними; товарно-транспортними накладними.

Оплата Постачальнику за вищевказану поставку здійснена ТОВ «АГРЕКС» протягом лютого - квітня 2021 року в повному обсязі, що підтверджується виписками банку.

ТОВ «АГРЕКС» купувало соняшник за договором поставки від СПП «СКС-АГРО» і одразу в момент отримання на складі ТОВ «СВАТІВСЬКА ОЛІЯ» передавало соняшник в переробку на давальницьких умовах ТОВ «СВАТІВСЬКА ОЛІЯ». Для цього ТОВ «АГРЕКС» були придбані послуги по переробці соняшника ТОВ «СВАТІВСЬКА ОЛІЯ» згідно договору на переробку олійної сировини на давальницьких умовах від 21 серпня 2020 року № 28дв/20.

Відповідно до п. 1.1 договору № 28 дв/20 на переробку олійної сировини на давальницьких умовах від 21 серпня 2020 року, ТОВ «АГРЕКС» (Замовник) поставляє для переробки насіння соняшнику (далі - Олійна сировина) на умовах DDP - ТОВ «СВАТІВСЬКА ОЛІЯ», Луганська область, м. Сватове, провулок Заводський, 13 та/або Луганська область, м. Сватове, вул. Челюскінців, 45 («Інкотермс-2000»), а ТОВ «СВАТІВСЬКА ОЛІЯ» (Переробник) зобов`язується надати послуги з переробки Олійної сировини, які включають приймання, підробку, зберігання, переробку Олійної сировини та зберігання Готової продукції, та передати Замовнику вироблену з цієї Олійної сировини Готову продукцію, а також отримані відходи (сміття- лушпиння та фуз). Термін дії договору № 28 дв/20 на переробку олійної сировини на давальницьких умовах від 21 серпня 2020 року - до 31 серпня 2021 року.

Відповідно до п. 3.6 договору № 28 дв/20 на переробку олійної сировини на давальницьких умовах від 21 серпня 2020 року ТОВ «АГРЕКС» доручає, а ТОВ «СВАТІВСЬКА ОЛІЯ» зобов`язується здійснювати приймання Олійної сировини, що надходить ТОВ «АГРЕКС» від третіх осіб, в тому числі здійснювати зважування і оформлення документів від імені ТОВ «АГРЕКС».

При заїзді автотранспорту з олійною сировиною від постачальників ТОВ «АГРЕКС» на кожній товарно-транспортній накладній проставляється унікальний штрих-код, автотранспорт зважується, всі машини реєструються у системі 1С, формується реєстр отриманої сировини та на базі реєстру формуються дані для Акту приймання-передачі олійної сировини від Замовника Переробнику. Постачання Товару від СПП «СКС-АГРО» транспортними засобами Постачальника, також були зареєстровані, як перевізники олійної сировини від замовника автотранспорту СПП «СКС-АГРО» на адресу вантажоодержувача ТОВ «АГРЕКС» (адреса: м. Сватове, пров. Заводський.. 13 місцезнаходження Переробника) протягом лютого 2021 року.

Обсяг завезення олійної сировини (насіння соняшнику) за період лютий 2021 року СПП «СКС-АГРО» склав 60,700 т.

Вищенаведене підтверджується: товарно-транспортними накладними, з відмітками ТОВ «Сватівська олія» щодо приймання соняшнику від СПП «СКС-АГРО»; актами приймання-передачі олійної сировини (насіння соняшнику) згідно договору № 28 дв/20 від 21 серпня 2020 року на переробку олійної сировини на давальницьких умовах; листом ТОВ «СВАТІВСЬКА ОЛІЯ» від 03 червня 2021 року вих № 294.

Таким чином, факт надходження соняшнику на адресу ТОВ «АГРЕКС» від СПП «СКС-АГРО» підтверджується також первинними документами, складеними ТОВ «СВАТІВСЬКА ОЛІЯ».

Окремі недоліки в первинних документах, на які посилається податкова в Акті перевірки не можуть свідчити про нереальність господарських операцій, оскільки відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Суд звертає увагу на те, що аналіз транспортної документації та податкової звітності операцій з перевезення (податкових накладних, форми №1-ДФ) є необхідними при встановленні об`єкту оподаткування витрат саме за договорами перевезення та не може бути доказом нереальності господарських операцій, проведених ТОВ «АГРЕКС» з СПП «СКС-АГРО», яке здійснювало постачання Товару ТОВ «АГРЕКС» на умовах поставки ПАР - склади ТОВ «СВАТІВСЬКА ОЛІЯ», згідно «ІНКОТЕРМС-2010».

Можливе порушення податкового законодавства СПП «СКС-АГРО», не підтвердження операцій контрагентів за ланцюгом постачання, не є підставами для визнання операцій нереальними. Наявність дефектів, допущених при оформленні надання/отримання СПП «СКС-АГРО» транспортних послуг, не може свідчити про нереальність господарської операції з придбання товару в цілому за умови підтвердження такої операції іншими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.

Таким чином, твердження відповідача щодо неможливості реального здійснення господарської операції через дефектність ТТН та відсутності взаємовідносин, необхідних для виробництва Товару, між перевізниками та СГТҐІ «СКС - АГРО» є безпідставними.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «АГРЕКС» та ПП «СВФ «АГРО-ЛУГАНЬ» був укладений договір поставки № 2267 від 17 листопада 2020 року та № 2089 від 10 серпня 2020 року, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язувався поставити, а Покупець прийняти і оплатити насіння соняшнику врожаю 2020 року (далі - Товар), на умовах цього Договору поставки. Кількість Товару, ціна і загальна вартість, порядок оплати та поставки Товару, термін поставки Товару, обумовлюються сторонами в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною Договору поставки.

На виконання Договору поставки № 2267 від 17 листопада 2020 року сторонами укладено специфікації № 1-7, відповідно до яких, умова поставки Товару: DAP склади ТОВ «СВАТІВСЬКА ОЛІЯ», згідно з «ІНКОТЕРМС-2010».

Протягом лютого місяця ТОВ «АГРЕКС» від ПП «СВФ «АГРО-ЛУГАНЬ» було поставлено соняшник у кількості 134,64 т на загальну суму 2 699 396,17 грн., в т.ч. ПДВ 449 899,36 грн. згідно договору поставки.

Факт поставки підтверджується: видатковими накладними; товарно-транспортними накладними.

Оплата Постачальнику за вищевказану поставку здійснена ТОВ «АГРЕКС» протягом лютого - квітня 2021 року в повному обсязі, що підтверджується виписками банку.

ТОВ «АГРЕКС» купувало соняшник за договором поставки від ПП «СВФ «АГРО- ЛУГАНЬ» і одразу в момент отримання на складі ТОВ «СВАТІВСЬКА ОЛІЯ» передавало соняшник в переробку на давальницьких умовах ТОВ «СВАТІВСЬКА ОЛІЯ». Для цього ТОВ «АГРЕКС» були придбані послуги по переробці соняшника» ТОВ «СВАТІВСЬКА ОЛІЯ» згідно договору на переробку олійної сировини на давальницьких умовах від 21 серпня 2020 року № 28дв/20, зміст якого наводився вище.

При заїзді автотранспорту з олійною сировиною від постачальників ТОВ «АГРЕКС» на кожній товарно-транспортній накладній проставляється унікальний штрих-код, автотранспорт зважується, всі машини реєструються у системі 1С, формується реєстр отриманої сировини та на базі реєстру формуються дані для Акту приймання-передачі олійної сировини від Замовника Переробнику. Постачання Товару від ПП «СВФ «АГРО-ЛУГАНЬ» транспортними засобами Постачальника, також були зареєстровані, як перевізники олійної сировини від замовника автотранспорту ПП «СВФ «АГРО-ЛУГАНЬ» на адресу вантажоодержувача ТОВ «АГРЕКС» (адреса: м. Сватове, пров. Заводський. 13 місцезнаходження Переробника) протягом лютого 2021 року.

Обсяг завезення олійної сировини (насіння соняшнику) за період з лютого 2021 року від ПП «СВФ «АГРО-ЛУГАНЬ» склав 134,64 т.

Вищенаведене підтверджується: товарно-транспортними накладними, з відмітками ТОВ «СВАТІВСЬКА ОЛІЯ» щодо приймання соняшнику від ПП «СВФ «АГРО-ЛУГАНЬ»; актами приймання-передачі олійної сировини (насіння соняшнику) «згідно договору № 28дв/20 від 21 серпня 2020 року на переробку олійної сировини на давальницьких умовах; листом ТОВ «СВАТІВСЬКА ОЛІЯ» від 03 червня 2021 року вих № 294.

Таким чином, факт надходження соняшнику на адресу ТОВ «АГРЕКС» від ПП «СВФ «АГРО-ЛУГАНЬ» підтверджується також первинними документами, складеними ТОВ «СВАТІВСЬКА ОЛІЯ».

Як вже зазначалось, аналіз транспортної документації та податкової звітності операцій з перевезення (податкових накладних, форми №1-ДФ) є необхідними при встановленні об`єкту оподаткування витрат саме за договорами перевезення, та не може бути доказом нереальності господарських операцій, проведених ТОВ «АГРЕКС» з ПП «СВФ «АГРО-ЛУГАНЬ», яке здійснювало постачання Товару ТОВ «АГРЕКС» на умовах поставки DAP - склади ТОВ «СВАТІВСЬКА ОЛІЯ», згідно «ІНКОТЕРМС-2010».

Порушення податкового законодавства та не підтвердження операцій контрагентів за ланцюгом постачання, не є підставами для визнання операцій нереальними. Наявність дефектів, допущених при оформленні надання/отримання ПП «СВФ «АГРО-ЛУГАНЬ» транспортних послуг, не може свідчити про нереальність господарської операції з придбання товару в цілому за умови підтвердження такої операції іншими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.

Таким чином, твердження відповідача щодо неможливості реального здійснення господарської операції через дефектність ТТН та відсутності взаємовідносин, необхідних для виробництва Товару, між перевізниками та ПП «СВФ «АГРО-ЛУГАНЬ» є безпідставними.

Отже реальний характер господарських операцій при виконанні наведених вище договорів, укладених позивачем з його контрагентами, підтверджується первинними документами податкового обліку, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов`язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України.

У контексті доводів відповідача, викладених в акті перевірки та відзиві на позовну заяву, суд зазначає таке.

Окремо суд звертає увагу на те, що норми чинного законодавства не ставлять умовою виникнення податкових зобов`язань чи податкової вигоди платника податків у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Безпосередні контрагенти позивача, як самостійні суб`єкти господарювання та платники податків, несуть персональну відповідальність за правильність ведення бухгалтерського та податкового обліку, сплату податків, дотримання податкової дисципліни у своїй діяльності.

За будь які дії/бездіяльність своїх контрагентів та третіх осіб (в тому числі протиправні, якщо такі мали місце) позивач відповідальності не несе.

Так, у постанові від 19 лютого 2019 року по справі № 811/217/17 Верховний Суд приходить до висновків, що податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника.

Зазначене вище у сукупності свідчить, що відповідач не мав законних та обґрунтованих підстав робити висновки про здійснення контрагентами позивача надання послуг на користь останнього без мети настання реальних наслідків та, відповідно, про нереальність таких операцій.

Враховуючи зазначене та оскільки судом, в межах розгляду даної адміністративної справи, не було встановлено ознак фіктивності укладених між позивачем та його контрагентами правочинів, необґрунтованими є висновки, викладені відповідачем в акті перевірки, про порушення позивачем податкового законодавства.

А як наслідок, неправомірними та такими, що підлягають скасуванню у судовому порядку, є оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача, що ґрунтуються на зазначених висновках акту перевірки.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення не відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

Згідно зі статтею 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 22 700, 00 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, як суб`єкта владних повноважень, яким прийнято протиправні оскаржувані рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АГРЕКС» (01010, місто Київ, вулиця М. Гайцана, будинок 6, квартира 4; код ЄДРПОУ 25602906) до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 11 Г; код ЄДРПОУ 44082145) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 18 червня 2021 року № 3333100070103 та від 10 вересня 2021 року № 55331000701.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АГРЕКС» понесені останнім судові витрати у розмірі 22 700, 00 грн (двадцять дві тисячі сімсот гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.