РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
19 серпня 2024 року м. Рівне№460/8710/24
Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді Борискіна С.А., після одержання позовної заяви
ОСОБА_1 доРівненського обласного центру медико-соціальної експертизи Рівненська обласна МСЕК №2 Рівненської області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Рівненського обласного центру медико-соціальної експертизи Рівненська обласна МСЕК №2 Рівненської області, в якому просив:
-визнати протиправними дії відповідача - Рівненського обласного центру медико-соціальної експертизи Рівненської обласної МСЕК №2, щодо не включення у Довідці до Акта огляду МСЕК Серії 12 ААГ №288090 від 13.10.2023 відомостей про отримання ОСОБА_1 відповідної групи інвалідності внаслідок виконання бойових завдань у зв`язку з виконанням конституційного обов`язку, щодо захисту Батьківщини, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості;
-зобов`язати відповідача - Рівненський обласний центр медико-соціальної експертизи Рівненської обласної МСЕК №2, включити до Довідки до Акта огляду МСЕК Серії 12ААГ №288090 від 13.10.2023 відомості про отримання ОСОБА_1 відповідної групи інвалідності внаслідок виконання бойових завдань у зв`язку з виконанням конституційного обов`язку, щодо захисту Батьківщини, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості.
Ухвалою суду від 09.08.2024 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачем усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом із обґрунтуванням та доказами поважності причин такого пропуску або ж доказів на підтвердження того, що строк звернення до суду позивачем не пропущено.
13.08.2024 представник позивача подав до суду заяву про поновлення процесуального строку для звернення до суду. Мотивуючи таку заяву зазначав, що в період після визнання в позивача інвалідом та отримання ним 13.10.2023 Довідки до акту огляду МСЕК №28809, що є предметом пору, останній протягом тривалого часу проходив як стаціонарне, так і амбулаторне лікування. Ці факти підтверджуються низкою письмових доказів лікарських довідок, історій хвороби та епікризів, які додаються до цієї заяви. Також позивач, не маючи відповідних навичок щодо складання процесуальних документів, зокрема позовної заяви, не мав можливості самостійно оформити та направити до адміністративного суду відповідний пакет документів. Зауважив, що органи, які держава спрямовує для надання правової допомоги за місцем проживання позивача відсутні, а тривале лікування останнього та погане самопочуття не давало змоги позивачу здійснити поїздку в населенні пункти, де така правова допомога населенню надається. З огляду на наведені причини, представник позивача просив визнати ці фактичні обставини як поважні причини пропуску позивачем процесуального строку для звернення до суду з адміністративним позовом та поновити такий строк.
Розглянувши вказане клопотання про усунення недоліків, суд дійшов до наступних висновків.
Частиною 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналізуючи зміст ст.122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як встановлено судом, в межах спірних правовідносин позивач не погоджується із діями відповідача щодо не включення у Довідку до Акта огляду МСЕК Серії 12 ААГ №288090 від 13.10.2023 відомостей про отримання ним відповідної групи інвалідності внаслідок виконання бойових завдань у зв`язку з виконанням конституційного обов`язку, щодо захисту Батьківщини, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості, з огляду на що просить суд зобов`язати включити такі відомості у відповідну довідку у судовому порядку.
Оскільки спірна довідка видана ще 13.10.2023, а з даним адміністративним позовом до суду ОСОБА_1 звернувся 05.08.2024, то шестимісячний строк звернення, визначений КАС України, позивачем пропущено.
На підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду представник позивача зазначає про перебування ОСОБА_1 на стаціонарному та амбулаторному лікуванні.
Так, свідоцтвом про хворобу №391, затвердженим 11 Регіонально військово-лікарською комісією 23.03.2023, підтверджується, що 15.03.2023 госпітальна військово-лікарська комісії військової частини НОМЕР_1 провела медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби позивача та зафіксувала, що ОСОБА_1 перебував на обстеженні і лікуванні: КНП Чуднівська лікарня: з 20.02.2023 по 24.02.2023; в/ч НОМЕР_1 : з 24.02.2023 по час видачі свідоцтва про хворобу.
Згідно з долученої до матеріалів справи виписки-епікризу із медичної картки стаціонарного хворого №421 КНП "Березнівська ЦМЛ", ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 15.01.2024 по 19.01.2024.
Також стороною позивача долучено до матеріалів справи довідки на підтвердження звернення до лікарів 01.03.2024 та 02.04.2024.
Інших доказів перебування позивача на лікуванні матеріали справи не містять.
Тому, на переконання суду, перебування позивача на лікуванні в даному випадку не свідчить про наявність об`єктивних підстав, які б унеможливили здатність позивача звернутися до суду із цим позовом протягом встановленого законодавством строку.
Укладення договору про надання правової допомоги з адвокатом Білоконем Р.А. 25.07.2024 також не може бути достатньою підставою для поновлення пропущеного процесуального строку звернення до суду.
Суд зазначає, що представництво інтересів сторони в адміністративному процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому позивач мав достатній час та можливість звернутися за кваліфікованою, як платною, так і безоплатною юридичною допомогою.
Інші обставини, викладені у заяві представника позивача, не мають правового значення для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду та не підтверджені жодними доказами.
Суд наголошує, що в будь-якому випадку, досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку, причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування (постанова Верховного Суду від 02.12.2021 у справі № 640/20314/20).
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.
Проте, позивач, пропустивши строк звернення до суду, не наводить жодних причин пропуску строку звернення до суду, які були об`єктивно непереборними, не залежали від його волевиявлення чи пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зазначені ж стороною позивача причини пропуску строку звернення до суду з відповідними позовними вимогами не можуть вважатися поважними, адже вони не підтверджені належними та допустимими доказами.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно з п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1, 2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування до спірних правовідносин наслідків пропуску строку звернення до суду без поважних причин, шляхом повернення позовної заяви.
Керуючись статтями 123, 169, 241, 256, 294, 295 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В :
У задоволенні заяви представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 19 серпня 2024 року
Суддя С.А. Борискін
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.08.2024 |
Оприлюднено | 21.08.2024 |
Номер документу | 121083547 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо охорони здоров’я, з них |
Адміністративне
Рівненський окружний адміністративний суд
С.А. Борискін
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні