Рішення

від 19.08.2024 по справі 460/25578/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 серпня 2024 року м. Рівне№460/25578/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КС ВУД" до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КС ВУД" (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2), у якій позивач просить суд:

визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 7851509/44749032 від 14.12.2022, № 7851511/44749032 від 14.12.2022, № 7851510/44749032 від 14.12.2022, № 7832507/44749032 від 12.12.2022 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Товариством з обмеженою відповідальністю "КС ВУД" накладні № 27 від 18.10.2022, № 31 від 21.10.2022, № 32 від 21.10.2022, № 26 від 18.10.2022 днем їх фактичного подання на реєстрацію.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "КС ВУД" на виконання вимог п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України за фактом настання першої події - зарахування коштів від покупця, складено податкові накладні № 27 від 18.10.2022, № 31 від 21.10.2022, № 32 від 21.10.2022, № 26 від 18.10.2022. Проте, контролюючим органом зупинено реєстрацію вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України з підстав того, що такі податкові накладні складені платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Відповідачем-1 запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних для розгляду питання прийняття рішення/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач зазначає, що ним було надано з поясненнями усі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій по вказаним податковим накладним. Проте, такі документи не взяті до уваги відповідачем та прийнято спірні рішення, які позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на що, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

26.12.2023 через відділ документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідачі зазначають про безпідставність покликання позивача на те, що ним надано до контролюючого органу документи і пояснення, яких було цілком достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Так, платником податку при поданні пояснень щодо поданих податкових накладних не було надано достатніх документів для можливості прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, а саме товарно-транспортних накладних на реалізацію, документів на склад по вул.Млинівська, м.Рівне, що зазначено в ТТН, а також акту приймання-передачі та оплати за склад. З огляду на вказане, комісією Головного управління ДПС у Рівненській області прийнято рішення у яких зазначено, яких саме документів, визначених Порядком, не надано позивачем. Відповідачі вважають свої рішення обґрунтованими, оскільки платником податків не надано всіх документів, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких відмовлено згідно Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Відповідачі зауважують, що при прийнятті спірних рішень діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. З наведених у відзиві підстав, просять суд відмовити у задоволенні позову.

04.01.2024 позивачем було подано відповідь на відзив, у якій більш детально конкретизовано доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві, а також наведено аргументи на спростування тверджень відзиву відповідачів.

ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою суду від 14.11.2023 позовну заяву залишено без руху, а у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду відмовлено та надано позивачу строк для усунення недоліків поданої позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення такої ухвали.

24.11.2023 позивачем, на виконання вимог ухвали суду, подано до суду заяву про усунення недоліків позову з доказами поважності причин пропуску строків звернення до суду.

27.11.2023 до суду надійшли доповнення до заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду в порядку ст.123 КАС України.

Ухвалою суду від 30.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) за правилами спрощеного позовного провадженнябезповідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відзиві на позовну заяву відповідачами заявлено клопотання про розгляд справи у судовому засіданні за участю уповноваженого представника відповідачів.

Ухвалою суду від 19.08.2024 у задоволенні клопотання представника відповідачів про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

19.12.2023 до суду надійшла заява представника відповідачів про залишення позову без розгляду.

Ухвалою суду від 19.08.2024 у задоволенні заяви представника відповідача про залишення позову без розгляду відмовлено.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.

Розглянувши матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КС ВУД" (ідентифікаційний код 44749032) є юридичною особою з 08.07.2022 та з 01.08.2022 є платником податків, в тому числі платником ПДВ з індивідуальним податковим номером 447490317168.

Основним видом економічної діяльності позивача за КВЕД є 46.90 - Неспеціалізована оптова торгівля. Також позивач здійснює такі види економічної діяльності за КВЕД як: 16.23 - Виробництво інших дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів; 31.01 - Виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі; 31.02 - Виробництво кухонних меблів; 31.03 - Виробництво матраців; 31.09 - Виробництво інших меблів; 49.41 - Вантажний автомобільний транспорт; 52.24 - Транспортне оброблення вантажів.

01.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КС ВУД" (як продавцем) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "ВУД" (як покупцем) укладено Договір поставки № КСВ-5В-2022 (далі - Договір № КСВ-5В-2022) відповідно до умов якого продавець взяв на себе зобов`язання передати у власність покупця, а покупець взяв на себе зобов`язання прийняти й оплатити плити МДФ, ДСП, ЛДСП, ДВП, ОХДФ, ХДФ та інші продукти деревообробної промисловості.

У пункті 2.5. Договору № КСВ-5В-2022 сторони визначили, що оплата Товару / партії Товару здійснюється покупцем протягом 1 (одного) календарного дня в українській національній валюті на умовах 100% попередньої оплати рахунку-фактури, отриманого від продавця.

Як вбачається з матеріалів справи покупець замовив у позивача поставку товару в асортименті замовленнями № 22 від 18.10.2022 на суму 226691,10грн (в т.ч. ПДВ 37781,86грн), № 26 від 18.10.2022 на суму 138434,41грн (в т.ч. ПДВ 23072,40грн) та № 27 від 18.10.2022 на суму 126302,82грн (в т.ч. ПДВ 21050,47грн).

ТОВ "Торгівельна компанія "ВУД" було здійснено розрахунки за замовлений товар платіжними дорученнями № 27 від 18.10.2022 на суму 226691,18грн, з призначенням платежу: "оплата за товар згідно рах.№ 22 від 18.10.2022, в т.ч. ПДВ 20% - 37781,86 грн", № 30 від 21.10.2022 на суму 126302,82 грн, з призначенням платежу: "оплата за товар згідно рах.№ 27 від 18.10.2022, в т.ч. ПДВ 20% - 21050,47 грн", № 29 від 21.10.2022 на суму 138434,41 грн, з призначенням платежу: "оплата за товар згідно рах.№ 26 від 18.10.2022 року, в т.ч. ПДВ 20% - 23072,40 грн".

Вказані суми грошових коштів були зараховані на банківський рахунок позивача та відображені у його бухгалтерському обліку, що підтверджується відомостями оборотно-сальдової відомості по рахунку 361.

На виконання вимог податкового законодавства по першій події (за датою зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів, що підлягають постачанню) позивачем було складено податкові накладні:

№ 27 від 18.10.2022 на загальну суму 226691,18грн, в тому числі ПДВ 37781,86грн;

№ 31 від 21.10.2022 на загальну суму 138434,41грн, в тому числі ПДВ 23072,40грн;

№ 32 від 21.10.2022 на загальну суму 126302,82грн, в тому числі ПДВ 21050,47грн, які були подані на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН).

Контролюючим органом сформовані квитанції з реєстраційними номерами 9240594483, 9240591877 та 9240597617 про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - квитанції) із зазначенням, про те, що реєстрацію податкових накладних зупинено, оскільки: "...Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК ... в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Позивачем надіслано до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, письмові пояснення та копії підтверджуючих документів.

Контролюючим органом прийнято Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.12.2022:

№ 7851509/44749032, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 27 від 18.10.2022 із зазначенням причин: ненадання платником податків копій документів, а саме договорів, зокрема зовнішньоекономічних, з додатками до них, первинних документів щодо постачання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певний типових форм та галузевої специфіки, накладних.(документи, які не надано закреслити); розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків; додаткова інформація: "не наданоТТН на реалізацію, документи на склад по вул.Млинівська, м.Рівне, що зазначено в ТТН";

№ 7851511/4474903, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 32 від 21.10.2022 із зазначенням причин: ненадання платником податків копій документів, а саме договорів, зокрема зовнішньоекономічних, з додатками до них, первинних документів щодо постачання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певний типових форм та галузевої специфіки, накладних.(документи, які не надано закреслити); розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків; додаткова інформація: "не наданоТТН на реалізацію, документи на склад по вул.Млинівська, м.Рівне, що зазначено в ТТН";

№ 7851510/44749032, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 31 від 21.10.2022 із зазначенням причин: ненадання платником податків копій документів, а саме договорів, зокрема зовнішньоекономічних, з додатками до них, первинних документів щодо постачання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певний типових форм та галузевої специфіки, накладних.(документи, які не надано закреслити); розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків; додаткова інформація: "не наданоТТН на реалізацію, документи на склад по вул.Млинівська, м.Рівне, що зазначено в ТТН".

Дані рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, шляхом подання до Державної податкової служби України скарг, які були залишені без задоволення рішеннями ДПС України від 29.12.2022 № 80942/44749032/2, № 80970/44749032/2 та № 80959/44749032/2.

Крім того, 01.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КС ВУД" (як продавцем) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Камелія ЮК" (як покупцем) було укладено Договір поставки № КСВ-2В-2022 (далі - Договір № КСВ-2В-2022) відповідно до умов якого продавець взяв на себе зобов`язання передати у власність покупця, а покупець взяв на себе зобов`язання прийняти й оплатити плити МДФ, ДСП, ЛДСП, ДВП, ОХДФ, ХДФ та інші продукти деревообробної промисловості.

У пункті 2.5. Договору № КСВ-2В-2022 сторони визначили, що оплата Товару / партії Товару здійснюється покупцем протягом 1 (одного) календарного дня в українській національній валюті на умовах 100% попередньої оплати рахунку-фактури, отриманого від продавця.

Як вбачається з матеріалів справи покупець замовив у позивача поставку товару в асортименті замовленням № 18 від 05.10.2022 на суму 109859,10грн (в т.ч. ПДВ 18309,85грн).

ТОВ "Камелія ЮК" було здійснено розрахунки за замовлений товар платіжним дорученням № 331 від 18.10.2022 на суму 109859,10грн з призначенням платежу: "оплата товару згідно рах.№ 18 від 05.10.2022р., в т.ч. ПДВ 20% - 18309,85грн".

Вказана сума грошових коштів була зарахована на банківський рахунок позивача та відображена у його бухгалтерському обліку, що підтверджується відомостями оборотно-сальдової відомості по рахунку 361.

На виконання вимог податкового законодавства по першій події (за датою зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів, що підлягають постачанню) позивачем було складено податкову накладну № 26 від 18.10.2022 на загальну суму 109859,10грн, в тому числі ПДВ 18309,85грн, яка була подана на реєстрацію в ЄРПН.

Контролюючим органом сформовано квитанцію з реєстраційним номером 9240602963 про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних із зазначенням, про те, що реєстрацію податкової накладної зупинено, оскільки: "...Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК ... в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Позивачем надіслано до контролюючого органу Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, письмові пояснення та копії підтверджуючих документів.

Контролюючим органом прийнято Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.12.2022 за № 7832507/44749032, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 26 від 18.10.2022 із зазначенням причин: ненадання платником податків копій документів, а саме договорів, зокрема зовнішньоекономічних, з додатками до них, первинних документів щодо постачання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певний типових форм та галузевої специфіки, накладних.(документи, які не надано закреслити); розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків; додаткова інформація: не наданоТТН на реалізацію, документи на склад по вул.Млинівська, м.Рівне, що зазначено в ТТН.

Дане рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, шляхом подання до Державної податкової служби України скарги, яку було залишено без задоволення рішенням ДПС України від 27.12.2022 № 79773/44749032/2.

Як слідує з матеріалів справи 03.03.2023 Комісією регіонального рівня Головного управління ДПС у Рівненській області прийнято рішення про відповідність/невідповідність платників податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 11351, яким з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 24.02.2023 № 2 прийнято рішення про невідповідність позивача як платника податку критеріям ризиковості.

Не погоджуючись з рішеннями комісії Головного управління ДПС у Рівненській області від 14.12.2022 № 7851509/44749032, № 7851511/44749032, № 7851510/44749032 та від 12.12.2022 № 7832507/44749032, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюютьсяПодатковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України або ПК України).

За правилами п.185.1 ст.185 ПК Україниоперації платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п.187.1 ст.187 ПК Українивважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом201.10 статті 201 ПК Українипри здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, який набрав чинності з 01.02.2020 (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

Оцінюючи наведені в квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних № 27 від 18.10.2022, № 31 від 21.10.2022, № 32 від 21.10.2022, № 26 від 18.10.2022 підстави, суд зазначає, що їх зупинено з підстав відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Суд зазначає, що перелік критеріїв ризиковості платника податку містяться в Додатку 1 до Порядку № 1165, пунктом 8 якого, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено такий критерій ризиковості як: "У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстраціїподатковій накладній/розрахунку коригування".

Згідно з п.6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимогЗаконів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги"та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Суд зазначає, що Головним управлінням ДПС у Рівненській області з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 24.02.2023 № 2 прийнято рішення № 11351 від 03.03.2023, яким визнано, що ТОВ "КС ВУД" не відповідає критеріям ризиковості платника податку. Відповідачі не заперечили чинність такого рішення, не спростували його та не надали суду жодних мотивів неможливості врахування цього рішення. Крім того, під час розгляду справи контролюючим органом не подано до суду жодних доказів провадження позивачем господарської діяльності, яка б перешкоджала реєстрації в ЄРПН спірних податкових накладних.

У квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних № 27 від 18.10.2022, № 31 від 21.10.2022, № 32 від 21.10.2022, № 26 від 18.10.2022 запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд зазначає, що податковий орган у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних № 27 від 18.10.2022, №31 від 21.10.2022, № 32 від 21.10.2022, № 26 від 18.10.2022 запропонував позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. При цьому, зазначена пропозиція надання документів сформована з недостатньою чіткістю, необхідною для розуміння платником податків, які саме документи від нього вимагаються контролюючим органом. Як наслідок позивач був змушений самостійно вирішувати, які саме документи він має надати податковому органу.

Зупинення реєстрації податкових накладних без чіткого переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не надало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків та переліку необхідних документів.

Вживання податковим органом загального посилання на п.8 Критеріїв, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту201.16 статті 201 Податкового кодексу Українизупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку № 520, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (комісії регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Наведена норма визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно такого переліку.

Тобто, наданню підлягають лише ті документи, які безпосередньо стосуються предмета розгляду господарської операції, згідно якої оформлено податкову накладну.

Пунктом 6 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 520, Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежуються права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності. При цьому, допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.

Верховний Суд у постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності. Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17.11.2023 у справі № 420/3798/20, від 03.10.2023 у справі № 380/4146/22, від 20.09.2023 у справі № 260/2595/21, від 29.06.2023 у справі № 500/2655/22, від 21.02.2023 у справі № 2240/3271/18.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності критеріям ризиковості, не скасовує обов`язок податкового органу у доказуванні, передбачений ч.2 ст.77 КАС України.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, податкові накладні № 27 від 18.10.2022, № 31 від 21.10.2022, № 32 від 21.10.2022, № 26 від 18.10.2022 були складені у зв`язку із настанням першої події- отриманням попередньої оплати за поставки товарів, при цьому позивачем були надані для контролюючого органу відповідні пояснення та документи на підтвердження таких господарських операцій, зокрема, матеріали справи окрім доказів на підтвердження отримання позивачем грошових коштів в рахунок попередньої оплати за товари, а саме платіжних доручень № 27 від 18.10.2022, № 30 від 21.10.2022, № 29 від 21.10.2022 та № 331 від 18.10.2022, також було надано контролюючому органу документи, які засвідчують реальність джерела походження товарів, а саме: договір поставки № 2022/060-МДФ від 09.09.2022 з постачальником - ТОВ "Резалт Україна" (код ЄДРПОУ 40219623), видаткові накладні № 7577 від 30.09.2022, № 7517 від 29.09.2022, платіжні доручення № 28 від 13.09.2022 та № 29 від 14.09.2022, товарно-транспортна накладна № РУ7577 від 30.09.2022, договір-заявка № 30/09 від 30.09.2022, рахунок-фактура № СФ-0000056 від 03.10.2022, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000056 від 03.10.2022, товарно-транспортна накладна № РУ7517 від 29.09.2022, договір-заявка на перевезення автомобільним транспортом № 29/09/2 від 29.09.2022, рахунок-фактура №СФ-0001811 від 30.09.2022, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0001805 від 30.09.2022, платіжне доручення № 41 від 05.10.2022, Договір поставки № 107п/2022 від 16.09.2022 з постачальником - ТОВ "Кроноспан Рівне" (код ЄДРПОУ 40144003), видаткова накладна № 301620 від 07.10.2022, платіжні доручення № 40 від 05.10.2022 та № 52 від 20.10.2022, товарно-транспортна накладна № 301620 від 07.10.2022, договір перевезення вантажу автомобільним транспортом № НТМ-6/09-22 від 01.09.2022, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 565 від 31.10.2022, платіжне доручення № 17 від 25.11.2022.

Відповідачі не заперечили належності складення та оформлення поданих позивачем документів, а також не спростували товарності та реальності операцій на виконання яких вони були складені.

Мотивування спірних рішень ненаданням позивачем товарно-транспортних накладних на реалізацію, документів на склад по вул.Млинівська, м.Рівне, що зазначено в ТТН, а також акту приймання-передачі та оплати за склад, суд вважає неприйнятним через те, що вказані документи не є документами, які безпосередньо стосуються першої події у зв`язку із виникненням якої у позивача виник обов`язок скласти та подати на реєстрацію спірні податкові накладні, при цьому всі визначені законодавством документи були надані позивачем в достатньому обсязі як на підтвердження самої операції щодо якої було складено спірні податкові накладні, так і на підтвердження джерела походження товару.

Суд зазначає, що відповідачі не навели мотивів того, яким чином відсутність з поясненням документів щодо складу вплинуло на суть господарських операцій з контрагентами щодо продажу товарів.

Відповідачі не заперечили належності складення та оформлення поданих позивачем документів, а також не спростували товарності та реальності операцій на виконання яких вони були складені.

Встановлені в ході розгляду обставини справи дають підстави для висновку, що не наведення відповідачами доводів та ненадання доказів того, що документи, подані позивачем для реєстрації спірної податкової накладної, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність рішення контролюючого органу.

Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Висновки аналогічного змісту викладено у постановах Верховного Суду від 16.02.2023 у справі № 380/7648/22, від 01.02.2023 у справі № 140/506/22, від 07.12.2022 у справі № 500/2237/20.

Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами, а несприятливе для особи рішення має бути мотивованим, проте, з урахуванням наведеного вище, оскаржуване рішення суд не може назвати мотивованим та таким, що прийняте з урахуванням всіх фактичних обставин справи.

Аналіз спірних податкових накладних свідчить про їхню відповідність тим вимогам, які до них висуваються у п.201.1 ст.201 ПК України та у наказі Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015р. «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», і відповідачі не вказують на наявність будь-яких недоліків форми та змісту зазначених накладних.

Відтак, суд дійшов висновку, що не надання відповідачами доказів того, що документи, подані позивачем, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність рішення, у зв`язку з чим, рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 7851509/44749032 від 14.12.2022, № 7851511/44749032 від 14.12.2022, № 7851510/44749032 від 14.12.2022 та № 7832507/44749032 від 12.12.2022, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних № 27 від 18.10.2022, № 31 від 21.10.2022, № 32 від 21.10.2022 та № 26 від 18.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, є протиправними та підлягають скасуванню.

Стосовно вимоги позивача зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 27 від 18.10.2022, № 31 від 21.10.2022, № 32 від 21.10.2022 та № 26 від 18.10.2022 днем їх фактичного подання на реєстрацію, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій щодо остаточного вирішення спору між сторонами, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні № 27 від 18.10.2022, № 31 від 21.10.2022, № 32 від 21.10.2022 та № 26 від 18.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх фактичного подання на реєстрацію.

За приписами підпункту14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідачами у своєму відзиві підтверджено, що обов`язок з реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у випадку визнання протиправним та скасування рішень про відмову реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань покладається саме на Державну податкову службу України, як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів, а тому вважає, що покладання на відповідача-2, як на єдину уповноважену на такі дії особу, обов`язку зареєструвати вказані податкові накладні в ЄРПН, не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження, адже за встановлених фактичних обставин для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної позивачем було виконано умови, визначені законом, та прийняття рішення щодо реєстрації таких податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних у даному випадку не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.

Судом враховано, щоПодатковим кодексом Українивизначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Таким чином, відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

З огляду на це, правовідносини щодо реєстрації податкових накладних у Єдиному державному реєстрі податкових накладних і, зокрема, щодо безпідставного неприйняття податкових накладних для їх реєстрації, є предметом розгляду в адміністративних судах.

Разом з тим, визначаючи дату, якою слід зареєструвати спірну податкову накладну, суд керується вимогами пунктів 19 та 20 Порядку № 1246, згідно з якими у разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, з метою повного та належного захисту порушеного права позивача та задля недопущення порушення прав контрагента позивача, який на підставі вказаної податкової накладної, має право сформувати податковий кредит, та інших контрагентів по ланцюгу господарських операцій, слід зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 27 від 18.10.2022, № 31 від 21.10.2022, № 32 від 21.10.2022 та № 26 від 18.10.2022 днем їх фактичного подання на реєстрацію.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Відповідачем-1 не доведено правомірності оскаржуваних рішень № 7851509/44749032 від 14.12.2022, № 7851511/44749032 від 14.12.2022, № 7851510/44749032 від 14.12.2022 та № 7832507/44749032 від 12.12.2022 у порядку статті 77 КАС України, за таких обставин права позивача підлягають судовому захисту як шляхом визнання протиправним та скасування таких рішень суб`єкта владних повноважень, так і шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні № 27 від 18.10.2022, № 31 від 21.10.2022, № 32 від 21.10.2022 та № 26 від 18.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх фактичного подання на реєстрацію.

Висновки суду у даній справі узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними в його постановах від 02.04.2019 у справі № 822/1878/18 та від 18.07.2019 у справі № 1740/2004/18.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а тому позов належить задовольнити повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, за подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 10736,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 23.10.2023 №557, яка знаходиться в матеріалах справи, а тому судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору підлягають відшкодуванню в рівних частинах обома відповідачами, до яких задоволені позовні вимоги позивача.

Визначаючись щодо наявності правових підстав для стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС України).

За правилами частини третьої статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом з тим, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Проте, принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката визначено частиною п`ятою статті 134 КАС України, тобто розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).

Відповідно до частини сьомої статті 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, при оцінці розміру витрат суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційність, співмірність) та факти на підтвердження таких критеріїв (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг тощо).

При цьому, процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання.

При визначенні суми відшкодування судових витрат, суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.

Позивач просить суд стягнути з відповідачів на його користь витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги в сумі 18000,00 гривень.

Так, на підтвердження фактично витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано суду:

договір про надання правничої допомоги від 18.10.2023, свідоцтво про право на зайняття адвокатської діяльності, ордер, рахунок № INV-001061 від 01.12.2023, платіжна інструкція № 693 від 05.12.2023, звіт про надану правничу допомогу з описом наданої правничої допомоги із зазначенням кількості годин, витрачених адвокатом на надання послуг станом на 03.01.2024.

Суд зазначає, що при вирішенні питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд враховує обсяг фактично наданих адвокатом послуг, складність справи, співмірність обсягу цих послуг із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

В той же час, у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц міститься висновок про те, що розглядаючи питання стягнення витрат на правничу допомогу адвоката, суд має право самостійно визначати розмір таких витрат, виходячи з критерію розумної необхідності та співмірності, враховуючи характер виконуваної адвокатом роботи / послуг, складність виконуваної роботи / послуг, їх значимості, складності категорії справи тощо

З огляду на правову позицію Верховного Суду наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставіКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд також враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Крім того Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц вказала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Зважаючи на характер спірних правовідносин, приймаючи до уваги обставини цієї справи та процесуальний хід її розгляду, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів суми витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 4000,00грн, що відповідає принципам об`єктивності, справедливості та співмірності.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КС ВУД" до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області № 7851509/44749032 від 14.12.2022, № 7851511/44749032 від 14.12.2022, № 7851510/44749032 від 14.12.2022 та № 7832507/44749032 від 12.12.2022.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подані Товариством з обмеженою відповідальністю "КС ВУД" податкові накладні № 27 від 18.10.2022, № 31 від 21.10.2022, № 32 від 21.10.2022 та № 26 від 18.10.2022 днем їх фактичного подання на реєстрацію.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КС ВУД" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір в сумі 5368,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КС ВУД" за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судовий збір в сумі 5368,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КС ВУД" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката в сумі 2000,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КС ВУД" п за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката в сумі 2000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 19 серпня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "КС ВУД" (пров. Робітничий, 1,м. Рівне,Рівненська обл., Рівненський р-н,33009, ЄДРПОУ/РНОКПП 44749032)

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166) Відповідач - Державна податкова служба України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ,04053, ЄДРПОУ/РНОКПП 43005393)

Суддя Ольга ПОЛІЩУК