Постанова

від 20.11.2024 по справі 460/25578/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 460/25578/23 пров. № А/857/21813/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Мікули О.І., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року в справі № 460/25578/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КС ВУД" до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення певних дій,-

суддя в 1-й інстанції Поліщук О.В.,

час ухвалення рішення 19 серпня 2024 року,

місце ухвалення рішення м.Рівне,

дата складання повного тексту рішення 19 серпня 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КС ВУД" (далі позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання зареєструвати податкові накладні.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області № 7851509/44749032 від 14.12.2022, № 7851511/44749032 від 14.12.2022, № 7851510/44749032 від 14.12.2022 та № 7832507/44749032 від 12.12.2022.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подані Товариством з обмеженою відповідальністю "КС ВУД" податкові накладні № 27 від 18.10.2022, № 31 від 21.10.2022, № 32 від 21.10.2022 та № 26 від 18.10.2022 днем їх фактичного подання на реєстрацію.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КС ВУД" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір в сумі 5368,00 грн.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КС ВУД" за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судовий збір в сумі 5368,00 грн.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КС ВУД" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката в сумі 2000,00 грн.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КС ВУД" п за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката в сумі 2000,00 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач ГУ ДПС у Рівненській області, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що платником податку при поданні пояснень щодо поданих податкових накладних не було надано достатніх документів для можливості прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, а саме товарно-транспортних накладних на реалізацію, документів на склад по вул.Млинівська, м.Рівне, що зазначено в ТТН, а також акту приймання-передачі та оплати за склад. З огляду на вказане, комісією Головного управління ДПС у Рівненській області прийнято рішення у яких зазначено, яких саме документів, визначених Порядком, не надано позивачем. Відповідачі вважають свої рішення обґрунтованими, оскільки платником податків не надано всіх документів, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких відмовлено згідно Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Відповідачі зауважують, що при прийнятті спірних рішень діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, у якому висловив незгоду з її доводами, вважає оскаржуване рішення суду обґрунтованим та законним. Просить оскаржене відповідачем рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "КС ВУД" (ідентифікаційний код 44749032) є юридичною особою з 08.07.2022 та з 01.08.2022 є платником податків, в тому числі платником ПДВ з індивідуальним податковим номером 447490317168.

Основним видом економічної діяльності позивача за КВЕД є 46.90 - Неспеціалізована оптова торгівля. Також позивач здійснює такі види економічної діяльності за КВЕД як: 16.23 - Виробництво інших дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів; 31.01 - Виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі; 31.02 - Виробництво кухонних меблів; 31.03 - Виробництво матраців; 31.09 - Виробництво інших меблів; 49.41 - Вантажний автомобільний транспорт; 52.24 - Транспортне оброблення вантажів.

01.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КС ВУД" (як продавцем) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "ВУД" (як покупцем) укладено Договір поставки № КСВ-5В-2022 (далі - Договір № КСВ-5В-2022) відповідно до умов якого продавець взяв на себе зобов`язання передати у власність покупця, а покупець взяв на себе зобов`язання прийняти й оплатити плити МДФ, ДСП, ЛДСП, ДВП, ОХДФ, ХДФ та інші продукти деревообробної промисловості.

У пункті 2.5. Договору № КСВ-5В-2022 сторони визначили, що оплата Товару / партії Товару здійснюється покупцем протягом 1 (одного) календарного дня в українській національній валюті на умовах 100% попередньої оплати рахунку-фактури, отриманого від продавця.

Як вбачається з матеріалів справи покупець замовив у позивача поставку товару в асортименті замовленнями № 22 від 18.10.2022 на суму 226691,10грн (в т.ч. ПДВ 37781,86грн), № 26 від 18.10.2022 на суму 138434,41грн (в т.ч. ПДВ 23072,40грн) та № 27 від 18.10.2022 на суму 126302,82грн (в т.ч. ПДВ 21050,47грн).

ТОВ "Торгівельна компанія "ВУД" було здійснено розрахунки за замовлений товар платіжними дорученнями № 27 від 18.10.2022 на суму 226691,18грн, з призначенням платежу: "оплата за товар згідно рах.№ 22 від 18.10.2022, в т.ч. ПДВ 20% - 37781,86 грн", № 30 від 21.10.2022 на суму 126302,82 грн, з призначенням платежу: "оплата за товар згідно рах.№ 27 від 18.10.2022, в т.ч. ПДВ 20% - 21050,47 грн", № 29 від 21.10.2022 на суму 138434,41 грн, з призначенням платежу: "оплата за товар згідно рах.№ 26 від 18.10.2022 року, в т.ч. ПДВ 20% - 23072,40 грн".

Вказані суми грошових коштів були зараховані на банківський рахунок позивача та відображені у його бухгалтерському обліку, що підтверджується відомостями оборотно-сальдової відомості по рахунку 361.

На виконання вимог податкового законодавства по першій події (за датою зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів, що підлягають постачанню) позивачем було складено податкові накладні:

№ 27 від 18.10.2022 на загальну суму 226691,18грн, в тому числі ПДВ 37781,86грн;

№ 31 від 21.10.2022 на загальну суму 138434,41грн, в тому числі ПДВ 23072,40грн;

№ 32 від 21.10.2022 на загальну суму 126302,82грн, в тому числі ПДВ 21050,47грн, які були подані на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН).

Контролюючим органом сформовані квитанції з реєстраційними номерами 9240594483, 9240591877 та 9240597617 про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - квитанції) із зазначенням, про те, що реєстрацію податкових накладних зупинено, оскільки: "...Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК ... в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Позивачем надіслано до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, письмові пояснення та копії підтверджуючих документів.

Контролюючим органом прийнято Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.12.2022:

№ 7851509/44749032, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 27 від 18.10.2022 із зазначенням причин: ненадання платником податків копій документів, а саме договорів, зокрема зовнішньоекономічних, з додатками до них, первинних документів щодо постачання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певний типових форм та галузевої специфіки, накладних.(документи, які не надано закреслити); розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків; додаткова інформація: "не надано ТТН на реалізацію, документи на склад по вул.Млинівська, м.Рівне, що зазначено в ТТН";

№ 7851511/4474903, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 32 від 21.10.2022 із зазначенням причин: ненадання платником податків копій документів, а саме договорів, зокрема зовнішньоекономічних, з додатками до них, первинних документів щодо постачання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певний типових форм та галузевої специфіки, накладних.(документи, які не надано закреслити); розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків; додаткова інформація: "не надано ТТН на реалізацію, документи на склад по вул.Млинівська, м.Рівне, що зазначено в ТТН";

№ 7851510/44749032, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 31 від 21.10.2022 із зазначенням причин: ненадання платником податків копій документів, а саме договорів, зокрема зовнішньоекономічних, з додатками до них, первинних документів щодо постачання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певний типових форм та галузевої специфіки, накладних.(документи, які не надано закреслити); розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків; додаткова інформація: "не надано ТТН на реалізацію, документи на склад по вул.Млинівська, м.Рівне, що зазначено в ТТН".

Дані рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, шляхом подання до Державної податкової служби України скарг, які були залишені без задоволення рішеннями ДПС України від 29.12.2022 № 80942/44749032/2, № 80970/44749032/2 та № 80959/44749032/2.

Крім того, 01.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КС ВУД" (як продавцем) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Камелія ЮК" (як покупцем) було укладено Договір поставки № КСВ-2В-2022 (далі - Договір № КСВ-2В-2022) відповідно до умов якого продавець взяв на себе зобов`язання передати у власність покупця, а покупець взяв на себе зобов`язання прийняти й оплатити плити МДФ, ДСП, ЛДСП, ДВП, ОХДФ, ХДФ та інші продукти деревообробної промисловості.

У пункті 2.5. Договору № КСВ-2В-2022 сторони визначили, що оплата Товару / партії Товару здійснюється покупцем протягом 1 (одного) календарного дня в українській національній валюті на умовах 100% попередньої оплати рахунку-фактури, отриманого від продавця.

Як вбачається з матеріалів справи покупець замовив у позивача поставку товару в асортименті замовленням № 18 від 05.10.2022 на суму 109859,10грн (в т.ч. ПДВ 18309,85грн).

ТОВ "Камелія ЮК" було здійснено розрахунки за замовлений товар платіжним дорученням № 331 від 18.10.2022 на суму 109859,10грн з призначенням платежу: "оплата товару згідно рах.№ 18 від 05.10.2022р., в т.ч. ПДВ 20% - 18309,85грн".

Вказана сума грошових коштів була зарахована на банківський рахунок позивача та відображена у його бухгалтерському обліку, що підтверджується відомостями оборотно-сальдової відомості по рахунку 361.

На виконання вимог податкового законодавства по першій події (за датою зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів, що підлягають постачанню) позивачем було складено податкову накладну № 26 від 18.10.2022 на загальну суму 109859,10грн, в тому числі ПДВ 18309,85грн, яка була подана на реєстрацію в ЄРПН.

Контролюючим органом сформовано квитанцію з реєстраційним номером 9240602963 про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних із зазначенням, про те, що реєстрацію податкової накладної зупинено, оскільки: "...Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК ... в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Позивачем надіслано до контролюючого органу Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, письмові пояснення та копії підтверджуючих документів.

Контролюючим органом прийнято Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.12.2022 за № 7832507/44749032, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 26 від 18.10.2022 із зазначенням причин: ненадання платником податків копій документів, а саме договорів, зокрема зовнішньоекономічних, з додатками до них, первинних документів щодо постачання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певний типових форм та галузевої специфіки, накладних.(документи, які не надано закреслити); розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків; додаткова інформація: не надано ТТН на реалізацію, документи на склад по вул.Млинівська, м.Рівне, що зазначено в ТТН.

Дане рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, шляхом подання до Державної податкової служби України скарги, яку було залишено без задоволення рішенням ДПС України від 27.12.2022 № 79773/44749032/2.

Як слідує з матеріалів справи 03.03.2023 Комісією регіонального рівня Головного управління ДПС у Рівненській області прийнято рішення про відповідність/невідповідність платників податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 11351, яким з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 24.02.2023 № 2 прийнято рішення про невідповідність позивача як платника податку критеріям ризиковості.

Не погоджуючись з рішеннями комісії Головного управління ДПС у Рівненській області від 14.12.2022 № 7851509/44749032, № 7851511/44749032, № 7851510/44749032 та від 12.12.2022 № 7832507/44749032, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України або ПК України).

За правилами п.185.1 ст.185 ПК України операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п.187.1 ст.187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, який набрав чинності з 01.02.2020 (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

Оцінюючи наведені в квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних № 27 від 18.10.2022, № 31 від 21.10.2022, № 32 від 21.10.2022, № 26 від 18.10.2022 підстави, суд зазначає, що їх зупинено з підстав відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Суд зазначає, що перелік критеріїв ризиковості платника податку містяться в Додатку 1 до Порядку № 1165, пунктом 8 якого, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено такий критерій ризиковості як: "У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування".

Згідно з п.6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Судова колегія зазначає, що Головним управлінням ДПС у Рівненській області з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 24.02.2023 № 2 прийнято рішення № 11351 від 03.03.2023, яким визнано, що ТОВ "КС ВУД" не відповідає критеріям ризиковості платника податку. Відповідачі не заперечили чинність такого рішення, не спростували його та не надали суду жодних мотивів неможливості врахування цього рішення. Крім того, під час розгляду справи контролюючим органом не подано до суду жодних доказів провадження позивачем господарської діяльності, яка б перешкоджала реєстрації в ЄРПН спірних податкових накладних.

У квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних № 27 від 18.10.2022, № 31 від 21.10.2022, № 32 від 21.10.2022, № 26 від 18.10.2022 запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд першої інстанції правильно зауважив, що податковий орган у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних № 27 від 18.10.2022, №31 від 21.10.2022, № 32 від 21.10.2022, № 26 від 18.10.2022 запропонував позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. При цьому, зазначена пропозиція надання документів сформована з недостатньою чіткістю, необхідною для розуміння платником податків, які саме документи від нього вимагаються контролюючим органом. Як наслідок позивач був змушений самостійно вирішувати, які саме документи він має надати податковому органу.

Зупинення реєстрації податкових накладних без чіткого переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не надало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків та переліку необхідних документів.

Вживання податковим органом загального посилання на п.8 Критеріїв, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку № 520, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (комісії регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Наведена норма визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно такого переліку.

Тобто, наданню підлягають лише ті документи, які безпосередньо стосуються предмета розгляду господарської операції, згідно якої оформлено податкову накладну.

Пунктом 6 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 520, Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежуються права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності. При цьому, допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.

Верховний Суд у постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності. Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17.11.2023 у справі № 420/3798/20, від 03.10.2023 у справі № 380/4146/22, від 20.09.2023 у справі № 260/2595/21, від 29.06.2023 у справі № 500/2655/22, від 21.02.2023 у справі № 2240/3271/18.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності критеріям ризиковості, не скасовує обов`язок податкового органу у доказуванні, передбачений ч.2 ст.77 КАС України.

Як стверджується матеріалами справи, податкові накладні № 27 від 18.10.2022, № 31 від 21.10.2022, № 32 від 21.10.2022, № 26 від 18.10.2022 були складені у зв`язку із настанням першої події - отриманням попередньої оплати за поставки товарів, при цьому позивачем були надані для контролюючого органу відповідні пояснення та документи на підтвердження таких господарських операцій, зокрема, матеріали справи окрім доказів на підтвердження отримання позивачем грошових коштів в рахунок попередньої оплати за товари, а саме платіжних доручень № 27 від 18.10.2022, № 30 від 21.10.2022, № 29 від 21.10.2022 та № 331 від 18.10.2022, також було надано контролюючому органу документи, які засвідчують реальність джерела походження товарів, а саме: договір поставки № 2022/060-МДФ від 09.09.2022 з постачальником - ТОВ "Резалт Україна" (код ЄДРПОУ 40219623), видаткові накладні № 7577 від 30.09.2022, № 7517 від 29.09.2022, платіжні доручення № 28 від 13.09.2022 та № 29 від 14.09.2022, товарно-транспортна накладна № РУ7577 від 30.09.2022, договір-заявка № 30/09 від 30.09.2022, рахунок-фактура № СФ-0000056 від 03.10.2022, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000056 від 03.10.2022, товарно-транспортна накладна № РУ7517 від 29.09.2022, договір-заявка на перевезення автомобільним транспортом № 29/09/2 від 29.09.2022, рахунок-фактура №СФ-0001811 від 30.09.2022, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0001805 від 30.09.2022, платіжне доручення № 41 від 05.10.2022, Договір поставки № 107п/2022 від 16.09.2022 з постачальником - ТОВ "Кроноспан Рівне" (код ЄДРПОУ 40144003), видаткова накладна № 301620 від 07.10.2022, платіжні доручення № 40 від 05.10.2022 та № 52 від 20.10.2022, товарно-транспортна накладна № 301620 від 07.10.2022, договір перевезення вантажу автомобільним транспортом № НТМ-6/09-22 від 01.09.2022, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 565 від 31.10.2022, платіжне доручення № 17 від 25.11.2022.

Варто наголосити про те, що відповідачі не заперечили належності складення та оформлення поданих позивачем документів, а також не спростували товарності та реальності операцій на виконання яких вони були складені.

Мотивування спірних рішень ненаданням позивачем товарно-транспортних накладних на реалізацію, документів на склад по вул.Млинівська, м.Рівне, що зазначено в ТТН, а також акту приймання-передачі та оплати за склад, суд попередньої інстанції арґументовано вважав неприйнятним, оскільки вказані документи не є документами, які безпосередньо стосуються першої події у зв`язку із виникненням якої у позивача виник обов`язок скласти та подати на реєстрацію спірні податкові накладні, при цьому всі визначені законодавством документи були надані позивачем в достатньому обсязі як на підтвердження самої операції щодо якої було складено спірні податкові накладні, так і на підтвердження джерела походження товару.

Колегія суддів зазначає, що відповідачі не навели мотивів того, яким чином відсутність з поясненням документів щодо складу вплинуло на суть господарських операцій з контрагентами щодо продажу товарів.

Відповідачі не заперечили належності складення та оформлення поданих позивачем документів, а також не спростували товарності та реальності операцій на виконання яких вони були складені.

Встановлені в ході розгляду обставини справи дають підстави для висновку, що не наведення відповідачами доводів та ненадання доказів того, що документи, подані позивачем для реєстрації спірної податкової накладної, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність рішення контролюючого органу.

Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Висновки аналогічного змісту викладено у постановах Верховного Суду від 16.02.2023 у справі № 380/7648/22, від 01.02.2023 у справі № 140/506/22, від 07.12.2022 у справі № 500/2237/20.

Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами, а несприятливе для особи рішення має бути мотивованим, проте, з урахуванням наведеного вище, оскаржуване рішення суд не може назвати мотивованим та таким, що прийняте з урахуванням всіх фактичних обставин справи.

Аналіз спірних податкових накладних свідчить про їхню відповідність тим вимогам, які до них висуваються у п.201.1 ст.201 ПК України та у наказі Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015р. «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», і відповідачі не вказують на наявність будь-яких недоліків форми та змісту зазначених накладних.

Відтак, колегія апеляційного суду підтримує правильний висновок суду першої інстанції про те, що не надання відповідачами доказів того, що документи, подані позивачем, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність рішення, у зв`язку з чим, рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 7851509/44749032 від 14.12.2022, № 7851511/44749032 від 14.12.2022, № 7851510/44749032 від 14.12.2022 та № 7832507/44749032 від 12.12.2022, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних № 27 від 18.10.2022, № 31 від 21.10.2022, № 32 від 21.10.2022 та № 26 від 18.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині дискреційності повноважень про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні датою їх подання, колегія суддів виходить з наступного.

За приписами підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Державною податковою службою України у своєму відзиві підтверджено, що обов`язок з реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у випадку визнання протиправним та скасування рішень про відмову реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань покладається саме на Державну податкову службу України, як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

У відповідності з пунктів 2, 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення, а також прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.

Колегією суддів враховано, що Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Таким чином відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

Як випливає зі змісту пункту 201.10 статті 201 ПК України, за відсутності квитанції про прийняття або неприйняття податкової накладної, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня, коли її було надіслано продавцем.

Водночас сама квитанція про прийняття або неприйняття податкової накладної не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вона є лише технічним способом інформування платника податків щодо реєстрації або нереєстрації податкової накладної в Єдиному державному реєстрі.

Натомість предметом спору в зазначеній категорії справ є правомірність поведінки суб`єкта владних повноважень щодо неприйняття податкових накладних для реєстрації.

У такому разі належним способом захисту порушених прав та/або інтересів платника податків у розглядуваній ситуації є визнання неправомірним неприйняття податкових накладних для реєстрації.

У свою чергу визнання неправомірним неприйняття податкової накладної для реєстрації тягне настання наслідків, передбачених у пункті 201.10 статті 201 ПК України. Отже, податкова накладна вважається прийнятою протягом того операційного дня, коли вона була надіслана платником податків для реєстрації.

Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини та наведені норми права, беручи до уваги те, що спірні рішення про відмову у реєстрації податкової накладної визнані протиправним та скасовані, з метою повного та всебічного захисту прав позивача, виникає необхідність зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати спірні податкові накладні датою її подання на реєстрацію.

Відтак вимоги апеляційної скарги в цій частині також не підлягають задоволенню.

Щодо стягнення судових витрат за наслідками розгляду справи в суді першої інстанції.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3ст. 132 КАС України).

Відповідно до ч. 1ст. 134 КАС Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2ст. 134 КАС України).

Відповідно до ч. 3ст. 134 КАС Українидля цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 4ст. 134 КАС Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 5ст. 134 КАС Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 7ст. 139 КАС Українипередбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно дост. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як слідує з матеріалів справи, позивач, обґрунтовуючи понесені витрати на правову допомогу, подав суду: договір про надання правничої допомоги від 18.10.2023, свідоцтво про право на зайняття адвокатської діяльності, ордер, рахунок № INV-001061 від 01.12.2023, платіжна інструкція № 693 від 05.12.2023, звіт про надану правничу допомогу з описом наданої правничої допомоги із зазначенням кількості годин, витрачених адвокатом на надання послуг станом на 03.01.2024.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст.ст.19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, яка не є складною, суті виконаних послуг, зокрема, відсутності юридичного супроводу адвоката в суді у зв`язку з розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд першої інстанції зазначив, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 18000,00 грн є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг.

Колегія суддів зауважує, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено упостановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18, від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Урішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 рокузазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України" зазначено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Оцінюючи характер наданої адвокатом правової допомоги відповідно до представлених документів суд враховує, що дана справа є справою незначної складності, типовою справою про реєстрацію податкових накладних, містить значну кількість судових рішень щодо справ у аналогічних правовідносинах, підготовка та написання позовної заяви професійним/кваліфікованим адвокатом у даній справі не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи. Пошук та аналіз судової практики по суті зводиться до дублювання висновків судів про релевантні норми права, аналіз та спосіб їх застосування.

Суд вказує, що судових засідань в даній справі не було призначено, розгляд справи відбувався у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, враховуючи зміст та обсяг наданих послуг, суд приходить до переконання, що розмір витрат, понесених на професійну правничу допомогу позивачем, не є належним чином обґрунтованим у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутності ознак співмірності, визначених частиною п`ятоюстатті 134 КАС України.

Дослідивши документи та враховуючи предмет спору, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вартість послуг правового характеру у розмірі 18000,00 грн., що заявлена до стягнення з відповідача, є завищеною в частині їх необхідності. Вказані витрати не можна вважати такими, що є "неминучими".

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції правильно керувався тим, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку представник позивача просила стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України.

З врахування складності справи, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих послуг та виконаних робіт, колегія суддів вважає співмірною компенсацію вартості виконаної роботи в розмірі 4000 грн. (по 2000 грн з кожного відповідача), що підлягає стягненню з суб`єктів владних повноважень в користь позивача.

Суд апеляційної інстанції також враховує, що позивач вільний у виборі представника та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат.

З урахуванням встановленого, суд апеляційної інстанції підтримує правильний висновок суду першої інстанції, що підставним є присудження на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, у рівних для них частинах, витрат на професійну правничу допомогу в обсязі 4000,00 грн (по 2000,00 грн з кожного).

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують.

Щодо заявленого у відзиві на апеляційну скаргу клопотання про стягнення судових витрат в суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги в сумі 9000,00 гривень.

Так, на підтвердження фактично витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано суду: договір про надання правничої допомоги від 18.10.2023 укладений ТОВ «КС ВУД» та АБ «Миколи Бляшина», свідоцтво про право на зайняття адвокатської діяльності, ордер, звіт про надану правову допомогу Адвокатським бюро «Миколи Бляшина» Товариству з обмеженою відповідальністю «КС ВУД» (Код ЄДРПОУ 44749032) по справі № 460/25578/23 станом на 05.11.2024р..

Відповідно до п.3.1. вищезгаданого договору від 18.10.2023р. сторонами з урахуванням принципу свободи договору погоджено, що розмір гонорару за цим Договором визначено за стадію апеляційного розгляду в розмірі 9000 грн.

Згідно звіту про надану правову допомогу здійснено такі види робіт (послуг):

1 - подання на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду заяви про надання доступу до справи у підсистемі «Електронний суд» - час - 0 год. 20хв.

2 - підготовка та подання заперечень проти задоволення заяви апелянта у справі №460/25578/23 щодо продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги час - 1 год. 00хв.

3 - аналіз апеляційної скарги Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 року у справі №460/25578/23 та підготовка відзиву на неї час - 4 год. 00хв.

Колегія суддів зазначає, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, а також враховуючи заперечення протилежної сторони.

Крім того, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою, колегія суддів враховує, що за подання на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду заяви про надання доступу до справи у підсистемі «Електронний суд» від 31 серпня 2024 року, відсутні підстави для стягнення коштів, оскільки представнику позивача був наданий доступ до справи задовго до подання такої заяви - ще 22 серпня 2024 року (при реєстрації апеляційної скарги).

Щодо підготовки та подання заперечень проти задоволення заяви апелянта у справі №460/25578/23 щодо продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги, суд зазначає, що таке клопотання подано на власний розсуд позивача і таке не було задоволено судом за безпідставністю.

Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справ.

Отже, фактично єдиним видом робіт (послуг) при наданні правової допомоги в суді апеляційної інстанції є аналіз апеляційної скарги та підготовка відзиву на неї, що оцінено в 9000 грн та зазначено тривалість 4 години.

Однак зі змісту відзиву на апеляційну скаргу вбачається, що він аналогічний самій позовній заяві, у зв`язку з чим зазначення тривалості написання 4 год, на думку колегії суддів, є завищеним, тому враховуючи критерій реальності адвокатських витрат та критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг, колегія суддів вважає необґрунтованою оплату адвоката за написання заперечень на апеляційну скаргу в розмірі 9000,00 грн, яку необхідно зменшити.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України" від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268). У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia, заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумний розмір.

Таким чином, враховуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи щодо витрат на професійну правничу допомогу у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що витрачений адвокатом час на розгляд цієї справи не відповідає співмірності заявленої суми, а тому наявні достатні правові підстави для стягнення з апелянта на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 900,00 грн.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно дост. 316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року в справі № 460/25578/23 без змін.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КС ВУД" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката в суді апеляційної інстанції в сумі 900,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді О. І. Мікула М. А. Пліш Повне судове рішення складено 20 листопада 2024 року.