Ухвала

від 19.08.2024 по справі 500/4068/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

Справа № 500/4068/24

19 серпня 2024 рокум. Тернопіль Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Мірінович У.А., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Товариства з обмеженою відповідальність "ВінкоМЕД" до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

02.07.2024 до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальність «ВінкоМЕД» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Тернопільській області, у якій позивач просить суд (дослівно): «визнати протиправними та скасувати рішення Голови комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Ухвалою від 08.07.2024 суд залишив позовну заяву без руху, оскільки така не відповідала вимогам статті 160, 161 КАС України, а саме: до позовної заяви не додано жодного доказу, в тому числі у підтвердження обставини, якими обґрунтовано позовні вимоги, не вказано які рішення суб`єкта владних повноважень оскаржено в межах даної справи як і не надано самих рішень, не сплачено судовий збір, а також не надано відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору.

На виконання вимог суду, позивач засобами поштового зв`язку надіслав на адресу суду нову редакцію адміністративного позову, у якому просить суд (дослівно):

- визнати протиправними та скасувати рішення Голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10272590/36438324 від 28.12.2023 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну №145 від 03.11.2023;

- визнати протиправними та скасувати рішення Голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10272592/36438324 від 28.12.2023 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну №146 від 03.11.2023;

- визнати протиправними та скасувати рішення Голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10272591/36438324 від 28.12.2023 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну №155 від 17.11.2023;

- визнати протиправними та скасувати рішення Голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10272595/36438324 від 28.12.2023 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну №152 від 10.11.2023;

- визнати протиправними та скасувати рішення Голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10272586/36438324 від 28.12.2023 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну №151 від 10.11.2023;

- визнати протиправними та скасувати рішення Голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10272587/36438324 від 28.12.2023 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну №157 від 09.11.2023;

- визнати протиправними та скасувати рішення Голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10272588/36438324 від 28.12.2023 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну №159 від 22.11.2023;

- визнати протиправними та скасувати рішення Голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10272594/36438324 від 28.12.2023 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну №122 від 27.09.2023.

До позову додано долучено 122 додатки, в тому числі докази про сплату судового збору та відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору.

Враховуючи те, що позивачем на усунення недоліків первинно поданої позовної заяви подано суду іншу редакцію позову із іншими позовними вимогами, з додатками до неї, то суд, на виконання вимог пункту 3 частини першої статті 171 КАС України, вважає за необхідне повторно з`ясувати чи відповідає така позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України, в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

При цьому, суд враховує, що норма пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань.

Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами Податкового кодексу України не визначені.

Таким чином, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України), оскаржуються в судовому порядку у такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Аналогічне правозастосування строків викладено у постановах Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 та від 21.06.2022 у справі №620/3546/18.

Як слідує зі змісту позовних вимог та підстав позову, у межах даної судової справи позивач оскаржує 8 (вісім) рішень комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області про відмову в реєстрації податкових накладних, а саме:

№10272590/36438324 від 28.12.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №145 від 03.11.2023;

№10272592/36438324 від 28.12.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №146 від 03.11.2023;

№10272591/36438324 від 28.12.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №155 від 17.11.2023;

№10272595/36438324 від 28.12.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №152 від 10.11.2023;

№10272586/36438324 від 28.12.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №151 від 10.11.2023;

№10272587/36438324 від 28.12.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №157 від 09.11.2023;

№10272588/36438324 від 28.12.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №159 від 22.11.2023;

№10272594/36438324 від 28.12.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №122 від 27.09.2023.

На вказані рішення регіональної комісії позивачем 11.01.2024 було подано вісім скарг до вищестоящої комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами адміністративного оскарження вищевказаних рішень, ДПС України прийнято вісім рішень про залишення без задоволення скарг позивача, а рішень регіональної комісії про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін, а саме:

№3168/36438324/2 від 17.01.2024 щодо податкової накладної №145 від 03.11.2023;

№3191/36438324/2 від 17.01.2024 щодо податкової накладної №144 від 03.11.2023;

№3161/36438324/2 від 17.01.2024 щодо податкової накладної №155 від 17.11.2023;

№3139/36438324/2 від 17.01.2024 щодо податкової накладної №152 від 10.11.2023;

№3146/36438324/2 від 17.01.2024 щодо податкової накладної №151 від 10.11.2023;

№3113/36438324/2 від 17.01.2024 щодо податкової накладної №157 від 09.11.2023;

№3116/36438324/2 від 17.01.2024 щодо податкової накладної №159 від 22.11.2023;

№3151/36438324/2 від 17.01.2024 щодо податкової накладної №122 від 27.09.2023;

Відтак, в даному випадку застосовується тримісячний строк для звернення до суду, який обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу.

Відповідно до частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частина шоста статті 120 КАС України).

Таким чином, для оскарження рішень Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації передбачений тримісячний строк звернення до суду з позовними вимогами щодо оскарження таких рішень.

Отже, тримісячний строк на звернення до суду із цим позовом починає обчислюватися з 18.01.2024, а саме: з наступного дня після прийняття рішення за результатами розгляду скарги, і закінчується 18.04.2024, а саме: в останній день тримісячного строку на оскарження рішення.

Позивач звернувся до суду із даним позовом 28.06.2024 (штамп на поштовому конверті), тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду.

До нової редакції позовної заяви позивачем в якості додатку долучено заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначено (дослівно): «Рішення Голови комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних, було оскаржено через Тернопільський окружний адміністративний суд, однак відповіді щодо призначення розгляду адміністративного позову не надходило. ТОВ «ВінкоМЕД» звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду із запитом на отримання інформації стосовно розгляду адміністративного позову, судом повідомлено, що позовну заяву повернуто позивачу, що не забороняє повторно звернутись з позовною заявою до суду. В липні 2024, після отримання відповіді з суду, ТОВ «ВінкоМЕД» направив до суду позовну заяву повторно».

Визначаючись щодо причин пропуску позивачем строку звернення до суду із заявленими позовними вимогами та наявності підстав для його поновлення, суд зазначає що наведені позивачем у заяві про поновлення пропущення строку обставини не є такими, що перешкоджали позивачу реалізувати своє право на звернення до суду з даним адміністративним позовом в межах встановленого строку, з огляду на наступне.

Суд зазначає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Аналізуючи мотиви позивача, зазначені у поданій ним заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду судом встановлено, що позивач вже звертався до Тернопільського окружного адміністративного суду і позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так зокрема, згідно з даними автоматизованої системи комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», 22.04.2024 до Тернопільського окружного адміністративного суду надходила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальність «ВінкоМЕД» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Тернопільській області у якій позивач просив суд (дослівно): визнати протиправними та скасувати рішення голови комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Ухвалою суду від 23.04.2024 у справі №500/2475/24 вказану позовну заяву було повернуто позивачу, оскільки вона була підписана адвокатом, який не надав доказів у підтвердження повноважень представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ВінкоМЕД».

Суд першочергово зазначає, що встановити те, чи позовна заява у справі №500/2475/24 та позовна заява подана у даній судовій справі є однією і тією ж позовною заявою (що дало б підставу стверджувати про те що в межах цієї справи таку позовну заяву подано повторно), - можливість відсутня, позаяк адміністративний позов у справі №500/2475/24 не містить будь-яких відомостей про рішення суб`єкта владних повноважень, яке (які) оскаржено. В той час як в межах даної судової справи оскаржено вісім рішень комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області про відмову в реєстрації податкових накладних №145 від 03.11.2023, №146 від 03.11.2023, №155 від 17.11.2023, №152 від 10.11.2023, №151 від 10.11.2023, №157 від 09.11.2023, №159 від 22.11.2023 та №122 від 27.09.2023.

Та навіть якщо допустити те, що позовна заява у цій справі є такою що подана повторно, то суд наголошує, що тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.

Однак, суд наголошує, що невиконання заявником вимог процесуального закону щодо належного оформлення позовної заяви, та як наслідок, повернення позивачу позову, як це зроблено у межах справи №500/2475/24 про яку вказує позивач у заяві про поновлення процесуального строку на звернення до суду, - не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру та не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Суд вважає за необхідне зазначити, що право особи «повторно» звернутися з позовом після його повернення, що передбачено нормами Кодексу адміністративного судочинства України, не є абсолютним, і таке звернення повинно відбутись в порядку, встановленому законом, а не «на розсуд позивача».

Законодавчо встановлена можливість повторного звернення особою до суду після повернення її позовної заяви, - не означає наявність у такої особи безумовного права на звернення до суду у будь-який момент після повернення вперше поданої позовної заяви без урахування процесуальних строків встановлених для цього, як і безумовного обов`язку у суду поновлювати такий строк, у разі його пропуску (тим паче за відсутності інших поважних причин).

Покликання позивача на те, що позивач об`єктивно був позбавлений можливості усунути недоліки через неналежну роботу «УКР ПОШТИ», що не залежало від його волі, - суд оцінює критично, оскільки зазначена обставина не доводить поважність причин пропуску строку звернення до суду з часу отримання ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду про повернення позовної заяви у справі №500/2475/24. Зазначений довід мав би значення при розгляді апеляційної скарги на ухвалу суду, якою первинну позовну заяву повернуто.

Оцінюючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позивачем не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод для звернення до суду протягом встановленого законом строку, а наведені позивачем у заяві обставини носять суб`єктивний характер, а отже не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду, тому підстави для поновлення строку, вказані представником позивача у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду.

Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини другої статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху на підставі статті 123 КАС України.

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, процесуального законодавства, тому її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.

Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання суду заяви про поновлення строку звернення до суду із заявленими позовними вимогами (згідно нової редакції позовної заяви) із зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення до суду та доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду.

З урахуванням зазначеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 293 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальність "ВінкоМЕД" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання необхідних документів на адресу суду:46021 м.Тернопіль, вул. Грушевського, 6.

Роз`яснити позивачу, що уразі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява буде повернута останньому.

Копію ухвали направити позивачу.

Роз`яснити учасникам справи, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяМірінович У.А.