Ухвала

від 12.08.2024 по справі 991/7226/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/7226/24

Провадження № 1-кс/991/7255/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

його захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 квітня 2024 року за № 42024110000000146, за підозрою

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Прилуки, Чернігівської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 в,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.

В С Т А Н О В И Л А :

І. Суть клопотання

1.1. 12 серпня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, у якому детектив просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 100 000 000 грн та, у випадку внесення застави, покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до детектива, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатись за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також свідками ОСОБА_10 та ОСОБА_11 як безпосередньо, так і через третіх осіб;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань15 квітня 2024 року за № 42024110000000146, у межах якого ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.

На думку детектива, застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків.

1.2. 12 серпня 2024 року до суду надійшли заперечення захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , у яких останній просив відмовити у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати щодо його підзахисного запобіжний захід, який з триманням під вартою не пов`язаний, зокрема, домашній арешт.

Заперечення обґрунтовані тим, що:

- сама по собі наявність обґрунтованої підозри не є підставою для застосування запобіжного заходу, пов`язаного із позбавленням свободи;

- сума застави, яка фігурує у клопотанні, є непомірною для підозрюваного, що фактично перетворює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у безальтернативний;

- ризики, передбачені ст. 177 КПК України, щодо ОСОБА_4 відсутні;

- у ОСОБА_4 наявні стійкі соціальні зв`язки.

Окрім того, захисник ОСОБА_5 та депутат Львівської обласної ради ОСОБА_12 звернулись до суду із заявами про готовність взяти на себе зобов`язання поручителів щодо ОСОБА_4 та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистої поруки.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів та додатково долучив до матеріалів клопотання копію повідомлення від 11 серпня 2024 року про підозру ОСОБА_4 . Крім того, повідомив, що у ОСОБА_4 під час проведення обшуку було віднайдено 2 000 доларів США з другої частини грошових коштів, наданих як неправомірна вигода.

2.2. Підозрюваний ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечували та прохали застосувати щодо підозрюваного особисту поруку. Вказали, що застава, яку прохав визначити детектив, є непомірною, а обшук, який проводився за місцем проживання ОСОБА_4 , було здійснено за участі озброєних осіб у присутності неповнолітніх дітей підозрюваного. Під час цього обшуку було вилучено усі грошові кошти, телефони з цифровими криптовалютними гаманцями. Також підозрюваний посилався на провокацію вчинення злочину, а адвокат прохав взяти до уваги характеризуючі ОСОБА_4 матеріали.

ІІІ. Мотиви слідчого судді

3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя

Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

3.3. Оцінка обґрунтованості підозри

Зміст повідомлення про підозру

11 серпня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України. Згідно з повідомленням про підозру кримінальне правопорушення вчинене за таких обставин.

Так, заступник Міністра енергетики України ОСОБА_7 в силу займаної посади був наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями щодо діяльності вугледобувних підприємств, що належать до сфери управління Міністерства енергетики України та наділений владою (владними повноваженнями) щодо керівництва таких підприємств, у тому числі - щодо державних підприємств «Селидіввугілля» та «Волиньвугілля», засновником та органом управління яких є Міністерство енергетики України.

За версією органу досудового розслідування, у лютому 2024 року радник Генерального директора ДП «Волиньвугілля» ОСОБА_10 ініціював перед Міністерством енергетики України питання щодо можливості передачі вугільно-видобувного обладнання, яке використовується на державних шахтах на території східних областей України, до ДП «Волиньвугілля» з метою його збереження та забезпечення можливості використання для збільшення об`ємів видобування вугілля на шахтах, які знаходяться на території західних областей України.

Під час неодноразових зустрічей, які відбулися упродовж березня-липня поточного року між радником Генерального директора ДП «Волиньвугілля» ОСОБА_10 , заступником Міністра енергетики України ОСОБА_7 , виконувачем обов`язків Генерального директора ДП «Селидіввугілля» ОСОБА_8 та довіреною особою ОСОБА_7 - ОСОБА_4 , обговорювалися питання щодо можливості передачі вугільно-видобувного обладнання до ДП «Волиньвугілля» та його переліку.

У лютому - березні поточного року (більш точна дата на цей час не встановлена, проте не пізніше 25 травня 2024 року) заступник Міністра енергетики України ОСОБА_7 вступив у злочинну змову з виконувачем обов`язки Генерального директора ДП «Селидіввугілля» ОСОБА_8 та довіреною особою ОСОБА_7 . ОСОБА_4 , з метою одержання неправомірної вигоди від радника Генерального директора ДП «Волиньвугілля» ОСОБА_10 за передачу на зберігання, з можливістю використання вугільно-видобувного обладнання з шахт ДП «Селидіввугілля» до ДП «Волиньвугілля».

Згідно досягнутої між співучасниками згоди на ОСОБА_4 , ОСОБА_13 та ОСОБА_8 покладалася роль пособників, а саме - забезпечення комунікації з ОСОБА_10 щодо одержання від нього неправомірної вигоди, одержання такої вигоди та подальшої її передачі ОСОБА_14 .

Під час зустрічі, яка відбулася між ОСОБА_10 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , 25 травня 2024 року в ресторані «ВАО» ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_10 , що для позитивного вирішення питання щодо передачі обладнання до ДП «Волиньвугілля» необхідно буде надати для нього, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , неправомірну вигоду.

Під час чергової зустрічі, яка відбулася 18 липня 2024 року у ресторані за адресою: АДРЕСА_2 , довірена особа заступника Міністра енергетики України ОСОБА_7 - ОСОБА_4 під час обговорення з ОСОБА_10 можливості передачі вугільно-видобувного обладнання з ДП «Селидіввугілля» до ДП «Волиньвугілля» озвучив узгоджену з ОСОБА_7 умову такої передачі обладнання, а саме - надання ОСОБА_10 коштів у сумі 500 000 доларів США двома частинами, по 250 000 доларів США кожна.

22 липня 2024 року ОСОБА_7 шляхом надсилання повідомлення через месенджер «WhatsApp» повідомив ОСОБА_10 про необхідність зустрічі в ресторані «ВАО» на 18 годину цього ж дня.

Під час зустрічі, яка відбулася 22 липня 2024 року у ресторані «ВАО», між ОСОБА_4 та ОСОБА_10 узгоджено, що сума неправомірної вигоди у розмірі 500 000 доларів США, передбачена за передачу обладнання з ДП «Селидіввугілля» до ДП «Волиньвугілля», через значні розміри буде передаватися ОСОБА_10 протягом наступних 5 тижнів у частках по 100 000 доларів США кожна щотижнево, через директора ДП «Селидіввугілля» ОСОБА_8 .

Цього ж дня, у ресторані «ВАО» ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 про домовленість з ОСОБА_10 щодо порядку передачі останнім грошових коштів у сумі 500 000 доларів США. ОСОБА_7 погодився з відповідним рішенням, проте висловив пересторогу щодо великих ризиків такого формату розрахунків.

На виконання вимог ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , 25 липня 2024 року довірена особа ОСОБА_10 - ОСОБА_11 у період часу з 14 год 47 хв до 14 год 50 хв у приміщенні готелю «Україна» за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, 4, передав виконувачу обов`язків Генерального директора ДП «Селидіввугілля» ОСОБА_8 першу частину неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США.

Наступного дня, 26 липня 2024 року о 11 год 54 хв ОСОБА_8 , виконуючи роль пособника, одержані від ОСОБА_11 кошти у пакеті червоного кольору передав ОСОБА_4 у приміщені ресторану «МОССО» за адресою: АДРЕСА_3 .

Крім того, ОСОБА_4 під час зустрічі останнього з ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , яка відбулася 03 серпня 2024 року у ресторані «Фабіус» за адресою: АДРЕСА_4 , діючи з відома та за згодою ОСОБА_7 , повідомив ОСОБА_10 про необхідність передачі наступної частини неправомірної вигоди наближеній до ОСОБА_4 особі - ОСОБА_15 . Таким чином, за версією досудового розслідування, ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 до своєї злочинної діяльності також залучили ОСОБА_9 .

03 серпня 2024 року ОСОБА_11 передав довіреній особі ОСОБА_4 - ОСОБА_9 другу частину неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США.

Одразу після одержання другої частини неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США ОСОБА_9 поїхав на зустріч з ОСОБА_4 в ресторан «Fenix», де передав ОСОБА_4 одержані від ОСОБА_11 грошові кошти.

У подальшому, 08 серпня 2024 року ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_10 , що наступну (третю) частину неправомірної вигоди необхідно знову передати ОСОБА_9 .

На виконання цієї вказівки, 10 серпня 2024 року ОСОБА_11 передав довіреній особі ОСОБА_4 - ОСОБА_9 третю частину неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США.

Одразу після одержання третьої частини неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США ОСОБА_9 поїхав на зустріч з ОСОБА_4 в ресторан «Фабіус» за адресою: АДРЕСА_4 .

Під час зустрічі ОСОБА_9 та ОСОБА_4 10 серпня 2024 року органом досудового розслідування була припинена їх злочинна діяльність шляхом їх затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.

Крім того, цього ж дня також були затриманні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Отже, за версією органу досудового розслідування, упродовж 25 липня - 10 серпня 2024 року заступник Міністра енергетики України ОСОБА_7 , за попередньою змовою з виконувачем обов`язків Генерального директора ДП «Селидіввугілля» ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 одержали від радника Генерального директора ДП «Волиньвугілля» ОСОБА_10 за передачу вугільно-видобувного обладнання від ДП «Селидіввугілля» до ДП «Волиньвугілля» неправомірну вигоду у загальній сумі 300 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 10 серпня 2024 року становить 12 297 000 грн, та відповідно до п.1 примітки до ст. 368 КК України є особливо великим розміром.

Таким чином, орган досудового розслідування підозрює ОСОБА_4 у пособництві в одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, тобто за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.

Щодо обґрунтованості підозри

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими детективом матеріалами, зокрема:

- розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01 вересня 2023 року № 764-р «Про призначення ОСОБА_7 заступником Міністра енергетики України»;

- заявою ОСОБА_11 від 15 квітня 2024 року щодо незаконних дій ОСОБА_4 ;

- протоколами допитів свідка ОСОБА_11 від 15 квітня 2024 року, від 01 серпня 2024 року, від 10 серпня 2024 року та від 11 серпня 2024 року, у яких зафіксовано показання останнього щодо обставин передачі ним ОСОБА_8 та ОСОБА_9 трьох частин неправомірної вигоди по 100 000 доларів США;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 25 липня 2024 року, у якому зафіксовані обставини висунення умов щодо надання неправомірної вигоди у сумі 500 000 доларів США за передачу обладнання до ДП «Волиньвугілля»;

- протоколом від 09 серпня 2024 року за результатами огляду матеріалів, зібраних у межах кримінального провадження від 17 жовтня 2023 року за № 42023110000000353, зокрема, протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій (надалі - НСРД), а саме аудіо-, відеоконтролю особи, під час якого зафіксовано розмову 25 березня 2024 року між ОСОБА_4 , ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , у ході якої ОСОБА_4 у присутності ОСОБА_7 вказував ОСОБА_10 на необхідність надання неправомірної вигоди;

- протоколом від 09 серпня 2024 року, у якому зафіксовано результати огляду матеріалів, зібраних у межах кримінального провадження від 17 жовтня 2023 року за № 42023110000000353, зокрема, протоколу за результатами проведення НСРД, а саме аудіо-, відеоконтролю особи, під час проведення якого зафіксовано розмову 28 березня 2024 року між ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , у ході якої вони обговорюють між собою розмір неправомірної вигоди, яку вони планують одержати від ОСОБА_10 за передачу обладнання;

- протоколом від 18 липня 2024 року за результатами проведення НСРД, а саме - аудіо-, відеоконтролю особи, за результатами яких зафіксовано розмову 18 липня 2024 року між ОСОБА_4 , ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , у ході якої ОСОБА_4 надає вказівку всім прибрати телефони, що слідчий суддя розцінює як вказівку від ОСОБА_4 , спрямовану на вжиття заходів з метою конспірації;

- протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_10 від 07 серпня 2024 року, за результатами проведення якого зафіксовано надходження від ОСОБА_7 повідомлення 22 липня 2024 року про призначення зустрічі в ресторані «ВАО» на 18 годину;

- протоколом від 22 липня 2024 року за результатами проведення НСРД (аудіо-, відеоконтролю особи), у якому якого зафіксовано розмову між ОСОБА_4 та ОСОБА_10 22 липня 2024 року, під час якої вони обговорюють можливість надання неправомірної вигоди п`ятьма частинами по 100 000 доларів США щотижнево, а у подальшому - між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , в ході якої ОСОБА_4 повідомив про досягнуту з ОСОБА_10 домовленість щодо передачі неправомірної вигоди у сумі 500 000 доларів США щотижнево по 100 000 доларів США, упродовж наступних 5 тижнів, з чим ОСОБА_7 погодився, проте висловив пересторогу щодо великих ризиків такого формату розрахунків;

- протоколом від 25 липня 2024 року за результатами проведення НСРД (аудіо-, відеоконтролю особи), за результатами проведення яких зафіксовано розмову 24 липня 2024 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , під час якої вони обговорюють фінансові взаємовідносини, у тому числі заплановане одержання неправомірної вигоди через ОСОБА_8 ;

- протоколом від 25 липня 2024 року огляду «заявника» (свідка), ксерокопіювання грошових коштів та вручення «заявнику» (свідку) грошових коштів, відповідно до якого ОСОБА_11 вручено першу частину неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США, зокрема, ідентифіковані 1000 купюр по 100 доларів США кожна;

- протоколом від 25 липня 2024 року за результатами проведення НСРД (контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту), під час якого зафіксовано факт передачі 25 липня 2024 року ОСОБА_11 ОСОБА_8 першої частини неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США;

- протоколом від 26 липня 2024 року за результатами проведення НСРД (аудіо-, відеоконтролю особи), за результатами яких зафіксовано розмову ОСОБА_16 . з ОСОБА_17 під час передачі йому першої частини неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США;

- протоколом від 07 серпня 2024 року за результатами проведення НСРД (спостереження за громадянином України у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження), під час якого зафіксована передача 26 липня 2024 року ОСОБА_8 ОСОБА_4 одержаних від ОСОБА_11 коштів, що знаходились у пакеті червоного кольору;

- протоколом від 03 серпня 2024 року за результатами огляду та вручення грошових коштів залученій до проведення НСРД особі, відповідно до якого ОСОБА_11 вручено другу частину неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США, зокрема ідентифіковані 1000 купюр по 100 доларів США кожна;

- протоколом від 03 серпня 2024 року за результатами проведення НСРД (контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту), під час проведення якого зафіксовано факт передачі 03 серпня 2024 року ОСОБА_11 ОСОБА_9 другої частини неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США;

- протоколом від 04 серпня 2024 року за результатами проведення НСРД (аудіо-, відеоконтролю особи), за результатами яких зафіксовано розмову ОСОБА_16 . з ОСОБА_9 при передачі йому другої частини неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США;

- протоколом від 04 серпня 2024 року за результатами проведення НСРД (спостереження за річчю у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження), під час проведення якого зафіксовано як 03 серпня 2024 року ОСОБА_9 після одержання частини неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США поїхав на зустріч з ОСОБА_4 ;

- протоколом огляду та вручення грошових коштів від 10 серпня 2024 року, відповідно до якого цього дня ОСОБА_11 вручено третю частину неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США, зокрема, ідентифіковані 1000 купюр по 100 доларів США кожна;

- протоколом за результатами проведення упродовж 10-11 серпня 2024 року обшуку в автомобілі «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_1 , який використовує ОСОБА_9 , під час якого виявлено та вилучено третю частину неправомірної вигоди у сумі 100 тисяч доларів США, зокрема, попередньо ідентифіковані 1000 купюр по 100 доларів США кожна;

- протоколом обшуку упродовж 10-11 серпня 2024 року, проведеного в будинку за місцем проживання ОСОБА_4 , у якому зафіксовано виявлення та вилучення коштів у сумі 2000 доларів США з другої частини неправомірної вигоди, зокрема, попередньо ідентифіковані 20 купюр по 100 доларів США кожна, які були передані ОСОБА_11 03 серпня 2024 року довіреній особі ОСОБА_4 - ОСОБА_9

- протоколом обшуку від 11 серпня 2024 року, проведеного за місцем проживання ОСОБА_8 , у якому зафіксовано виявлення та вилучення коштів у сумі 40 000 доларів США з першої частини неправомірної вигоди, зокрема, попередньо ідентифіковані 400 купюр по 100 доларів США кожна;

- іншими матеріалами кримінального провадження.

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Окремо надаючи оцінку доводам сторони захисту, слідчий суддя зазначає, що оцінка наявності в діях правоохоронних органів провокації злочину має здійснюватися під час розгляду кримінального провадження по суті пред`явленого обвинувачення, а розгляд питання про повернення тимчасово вилученого майна відбувається за відповідним клопотанням, поданим у порядку, визначеному КПК України. У цілому, доводи сторони захисту зводяться до незгоди із діями посадових осіб правоохоронного органу, які стали передумовою для висунення ОСОБА_4 підозри, які самі по собі не становлять порушення кримінального процесуального закону.

3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Обґрунтовуючи клопотання, детектив послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні;

- знищити, спотворити або сховати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи детектива про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належить до особливо тяжких злочинів. Також слід врахувати, що зазначене кримінальне правопорушення приміткою до ст. 45 КК України віднесене до корупційних, що виключає застосування інститутів звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (ч. 1 ст. 69 КК України).

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

Під час оцінки цього ризику слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , зокрема, вчинення злочину у співучасті з заступником Міністра енергетики України ОСОБА_7 , що вказує на його зв`язки в найвищих органах державної влади, які він може використати для виїзду за кордон та переховування від органів досудового розслідування та суду.

ОСОБА_4 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон ( НОМЕР_2 , виданий 21 квітня 2017 року, дійсний до 21 липня 2027 року), що дає йому змогу полишити територію України, позаяк ОСОБА_4 має на утриманні більше трьох дітей, а приписи п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачають, що це є підставою, за якої особа не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, та, як наслідок, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», може безперешкодно виїжджати за межі території України.

Серед іншого, під час проведення упродовж 10-11.08.2024 обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 детективами НАБУ було виявлено речі та документи, які вказують про активне використання ОСОБА_4 криптовалюти.

Крім того, у межах кримінального провадження задокументовано одержання ОСОБА_4 у співучасті з іншими особами коштів у загальній сумі 300 тисяч доларів США, однак на цей час органом досудового розслідування виявлено та вилучено лише 142 тисячі доларів США, а місцезнаходження інших коштів не встановлено. Отже, на переконання органу досудового розслідування, невіднайдені кошти продовжують перебувати у схованках підозрюваних або в їх довірених осіб та можуть бути використанні, у тому числі ОСОБА_4 , з метою переховування від органу досудового розслідування та суду.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, маючи матеріальні ресурси для тривалого переховування, які буде проаналізовано далі, відповідні зв`язки, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів детектива щодо наявності цього ризику.

3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні

Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:

- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;

- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Оцінюючи наявність цього ризику слідчий суддя враховує, що згідно з наданими детективом матеріалами ОСОБА_4 має довірливі стосунки з керівництвом Міністерства енергетики України та може неофіційно впливати на роботу суб`єктів господарювання, засновником яких є Міністерство енергетики України. А тому, є досить обґрунтованими доводи детектива та прокурора, що ОСОБА_4 має можливість через керівництво Міністерства енергетики України випливати на осіб, які можуть бути допитані в межах цього кримінального провадження у якості свідків з приводу обставин передачі обладнання від ДП «Селидіввугілля» до ДП «Волиньвугілля».

Також, слідчий суддя враховує, що саме ОСОБА_4 надавав вказівки ОСОБА_9 щодо одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_11 , що вказує на його підпорядкованість ОСОБА_4 . Крім того, із показань свідка ОСОБА_8 від 11 серпня 2024 року вбачається, що саме ОСОБА_4 надавав йому вказівки щодо отримання неправомірної вигоди (часу, місця, куди необхідно прибути, куди доставити таку неправомірну вигоду тощо), що є підтвердженням наявності у ОСОБА_4 відповідного впливу.

Наведені обставини ґрунтовно свідчать про наявність ризику того, що підозрюваний як самостійно, так й через інших осіб може впливати на свідків, а також на інших підозрюваних, з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на його користь.

3.7. Щодо ризику знищити, спотворити або сховати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

Слідчий суддя вважає доведеним існування цього ризику, позаяк особи, які підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень, вживали заходів конспірації.

Відповідно до інформації з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, нарахованих фізичній особі, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, упродовж 1998 року - 2 кварталу 2024 року ОСОБА_4 не мав жодного офіційного доходу. Разом з тим, матеріали кримінального провадження свідчать про значний майновий стан ОСОБА_4 , що може свідчити про умисне приховання ним як самих доходів, так і джерел таких доходів. Серед іншого, такі обставини свідчать про схильність ОСОБА_4 до спотворення фактичних обставин.

Крім того, слідчий суддя враховує, що у межах кримінального провадження не віднайдено місцезнаходження частини заздалегідь ідентифікованих грошових коштів, переданих у вигляді неправомірної вигоди, які можуть перебувати у ОСОБА_4 , та які останній може знищити, спотворити, сховати тощо.

3.8. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.

Слідчий суддя враховує обставини, які свідчать про високу інтенсивність ризику впливу підозрюваного на свідків та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, фактичне коло повноважень ОСОБА_4 попри необіймання ним жодної офіційної посади та набуті останнім зв`язки.

Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, вік та стан здоров`я підозрюваного, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.

Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшла висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні детектива, а застосування підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи детектива щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

Разом з тим, слідчий суддя вважає неспроможними посилання захисника ОСОБА_5 у запереченнях на це клопотання про можливість застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді, зокрема, домашнього арешту, так і доводи заяв захисника ОСОБА_5 та депутата Львівської обласної ради ОСОБА_12 про взяття на ОСОБА_4 на особисту поруку, позаяк на даному етапі досудового розслідування, зважаючи на нещодавнє затримання ОСОБА_4 з подальшим висуненням йому підозри, а також встановлені слідчим суддею ризики, передбачені ст. 177 КПК України, більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

3.9. Щодо визначення розміру застави

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 82) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Детектив просив визначити заставу у розмірі 100 000 000 грн.

Враховуючи встановлені ризики, слідчий суддя дійшла висновку, що застава у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин справи, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків.

На переконання слідчого судді, підозрюваному ОСОБА_4 має бути визначена застава у розмірі, який перевищує граничний розмір застави, встановлений законом, втім, який не порушуватиме принцип пропорційності.

Слідчий суддя враховує надані детективом відомості про матеріальний стан підозрюваного.

Зокрема, відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно дружині ОСОБА_4 - ОСОБА_18 належать:

- квартира АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2460638380000);

- машиномісце НОМЕР_4 за адресою: АДРЕСА_6 ;

- машиномісце НОМЕР_5 за адресою: АДРЕСА_6 ;

- земельна ділянка з кадастровим номером: 8000000000:79:011:0035;

- квартира АДРЕСА_7 ;

- машиномісце № НОМЕР_6 за адресою: АДРЕСА_6 ;

Крім того, відповідно до відомостей Інформаційно-телекомунікаційної системи «Податковий блок» ОСОБА_18 є власницею:

- 50 % частки у статутному капіталі ТОВ «Енергетичний сервіс України» (код ЄДРПОУ: 45041639) вартістю 1 000 000 грн;

- 100 % частки у статутному капіталі ТОВ «Литовезький енергопарк» (код ЄДРПОУ: 45344897) вартістю 1 000 000 грн;

- 100 % частки у статутному капіталі ТОВ «Поромівський енергопарк» (код ЄДРПОУ: 45393834) вартістю 1 000 000 грн;

- 100 % частки у статутному капіталі ТОВ «Сервісні енергетичні рішення» (код ЄДРПОУ: 45271117) вартістю 1 000 000 грн.

Разом з тим, під час проведення 10-11 серпня 2024 року обшуку в будинку за місцем проживання ОСОБА_4 виявлено чорнові записи, які вказують на активне придбання криптоактивів, зокрема, виявлені записи вказують на придбання таких активів на суму майже 400 000 доларів США.

Слідчий суддя критично ставиться до відсутності у ОСОБА_4 будь-яких офіційних доходів упродовж 1998 року - 2 кварталу 2024 року, оскільки відсутність таких відомостей у Державній податковій службі України не свідчить, що упродовж зазначеного часу останній їх не отримував. Крім того, вказані фактичні обставини, на переконання слідчого судді, вказують на неможливість достовірно встановити майновий стан останнього. Сам підозрюваний ОСОБА_4 не зміг пояснити вказані обставини та повідомити джерела доходів, що забезпечують його потреби і потреби його родини.

Крім того, слідчим суддею взято до уваги інші характеризуючі ОСОБА_4 обставини, зокрема: відсутність у нього постійного місця роботи, його стан здоров`я, сімейний стан (одружений), наявність на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей, а також матері пенсійного віку.

Враховуючи наведені відомості про сукупний майновий стан подружжя ОСОБА_19 , на переконання слідчого судді, застава у розмірі 65 000 000 грн не становитиме надмірного тягаря для підозрюваного та не є непомірною для нього. Саме застава у такому розмірі, що є значним, цілком здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а ризик її втрати буде фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків.

3.10. Щодо покладення на підозрюваного обов`язків

У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:

- прибувати до детектива, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатись за межі м. Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також свідками ОСОБА_10 та ОСОБА_11 як безпосередньо, так і через третіх осіб;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.

Строк дії обов`язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України, - два місяці.

За таких обставин клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Клопотання - задовольнити частково.

2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою рахувати з дня фактичного затримання ОСОБА_4 , тобто з 10 серпня 2024 року.

Визначити строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - 60 днів, тобто до 08 жовтня 2024 року включно.

3. Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 65 000 000 (шістдесят п`ять мільйонів) грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ: 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN: НОМЕР_3 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного, який вніс заставу, з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 та слідчого суддю Вищого антикорупційного суду.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

4. У випадку внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:

- прибувати до детектива, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатись за межі м. Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також свідками ОСОБА_10 та ОСОБА_11 як безпосередньо, так і через третіх осіб;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.

5. Попередити підозрюваного ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

6. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 .

7. У решті клопотання відмовити.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 5-ти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1