Ухвала від 04.07.2024 по справі 644/1354/18

Суддя ОСОБА_1

Справа № 644/1354/18

Провадження № 1-кп/644/267/24

04.07.2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2024 року м. Харків

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

цивільного позивача/потерпілого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали суду в м. Харкові клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному 24 травня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017221050000046 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова, Харківської області, громадянина України, з вищою освітою, раніше не судимого, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.4 ст.358 КК України

У С Т А Н О В И В:

В провадженні суду знаходиться кримінальне провадження № 42017221050000046 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.4 ст.358 КК України.

До суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 в порядку ст.201 КПК України про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого, із застави на особисте зобов`язання з покладенням низки обов`язків. В клопотанні також йдеться про повернення на рахунок заставодавця ОСОБА_7 застави у розмірі 528 600 гривень.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 подане клопотання підтримав, мотивуючи тим, що Ухвалою колегії суддів Апеляційного суду Харківської області від 04.01.2018 застосовано у відношенні ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у сумі 528 600 гривень. Внаслідок внесення застави ОСОБА_6 було звільнено з-під варти під заставу з покладанням низки обов`язків, передбачених ст.194 КПК України. Обвинувачений ОСОБА_6 жодного разу не ухилився від явки до суду чи до прокурора, належним чином виконував покладені на нього процесуальні обов`язки. Поведінка ОСОБА_6 є добросовісною, останній усвідомлює свій процесуальний статус і наявність обов`язків, передбачених процесуальним законодавством. Вважає, що ризики, які були наявні на момент визначення застави - істотно зменшились; крім того ОСОБА_6 , страждає на невиліковну хворобу. Зазначив, що з моменту визначення ОСОБА_6 застави та її внесення заставодавцем, минув тривалий час та на зараз у заставодавця виникла необхідність у поверненні застави. Враховуючи добросовісну поведінку обвинуваченого протягом усього часу досудового розслідування та судового розгляду, захисник зазначає, що повернення застави не вплине на подальшу поведінку ОСОБА_6 . Тому з урахування тривалого періоду застосування запобіжного заходу у виді застави просив змінити на більш м`який у виді особистого зобов`язання, а внесену заставодавцем заставу, повернути останньому.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав клопотання захисника. Зазначив, що протягом усього часу існування кримінального провадження його поведінка є належною. Від явки до сторони обвинувачення та суду не ухилявся. Ризик переховування відсутній.

Прокурор ОСОБА_8 заперечував проти задоволення клопотання. Послався на продовження існування ризиків; вважав, що саме такий запобіжний захід є дієвим та забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Просив відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту.

Цивільний позивач ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання.

Дослідивши та проаналізувавши доводи клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши долучені документи суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.331 КПК , під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішуючи питання про зміну запобіжного запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання відносно обвинуваченого, судом враховано наступне.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Для зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту остання повинна довести те, що обставини, наведені у ст. 194 КПК України, та які враховувалися судом при застосуванні запобіжного заходу, зникли або ж зменшилися настільки, що подальше застосування певного виду запобіжного заходу буде безпідставним.

У судовому засіданні встановлено, що ухвалою колегії суддів Апеляційного суду Харківської області від 04.01.2018 року до ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у сумі 528 600 грн. Внаслідок внесення визначеної суми застави ОСОБА_9 звільнено з-під варти та він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Водночас вищевказаною ухвалою на обвинуваченого покладено обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Підставою застосування вищеназваного запобіжного заходу стала доведеність стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих йому кримінальних правопорушень та наявності ризиків того, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

В обґрунтування необхідності зміни запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_6 захисник у клопотанні посилається на те, що ОСОБА_6 не ухиляється від явки до суду і розуміє процесуальні обмеження, пов`язані з його статусом. Заставодавець ОСОБА_7 не надавав своєї згоди на звернення внесеної ним застави на виконання вироку в частині майнових стягнень, тому повернення застави не вплине на виконання обвинуваченим ОСОБА_6 процесуальних обов`язків.

Підстави та порядок звернення із клопотанням про зміну запобіжного заходу передбачено ч. 1 ст. 201 КПК України, ч. 5 ст. 194 КПК України.

З сукупного аналізу приписів кримінального процесуального законодавства вбачається, що підставою для зміни запобіжного заходу є, зокрема, наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею, судом при застосуванні запобіжного заходу, зміна обставин підозри/обвинувачення, зменшення встановлених ризиків.

Частинами 1, 2 статті 182 КПК України визначено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Оцінивши доводи сторони захисту в частині аргументів про належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 як підставу для твердження про відсутність ризиків, так і наслідок - необхідність зміни запобіжного заходу, суд зазначає таке.

Застава є запобіжним заходом, тобто заходом процесуального примусу, метою якого є запобігання ризикам, встановленим слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Відповідно до ч. 8 ст. 182 КПК України у випадку порушення підозрюваним/обвинуваченим покладених на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Таким чином, фактично застава у відповідному розмірі забезпечує виконання підозрюваним/обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та є засобом запобігання перешкоджанню підозрюваним/обвинуваченим кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Зважаючи на вказане, на переконання суду, відсутність з боку обвинуваченого будь-яких порушень чи створення перешкод для кримінального провадження за умови застосування до нього запобіжного заходу не є достатньою підставою для твердження про відсутність того чи іншого ризику. Втім, зазначена обставина свідчить про те, що застосований запобіжний захід є дієвим, та таким, що у достатній мірі забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого. На переконання суду, саме визначений на теперішній час розмір застави забезпечує належну поведінку ОСОБА_6 .

У контексті твердження сторони захисту про відсутність ризиків суд вважає за необхідне звернути увагу на таке. Як попередньо зазначалося, відповідно до змісту ухвали від 04.01.2018 Апеляційного суду Харківській області встановлена наявність ризику, зокрема, того, що обвинувачений переховуватиметься від суду. На переконання суду, хоча наведений ризик і зменшився у порівнянні з часом ухвалення вищенаведеного процесуального рішення, втім не втратив своєї актуальності в повній мірі. Разом з цим, ризик впливу на свідків активізується на стадії судового розгляду, коли відбувається допит свідків сторони обвинувачення.

З приводу аргументів сторони захисту щодо необхідності повернення застави заставодавцю ОСОБА_7 з огляду на те, що останній зареєстрований як внутрішньо переміщена особа та має на утриманні двох малолітніх дітей, суд зазначає, що вказані обставини не є релевантними для підстав зміни запобіжного заходу.

Так, відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Тобто, вищезазначені законодавчі положення пов`язують можливість повернення застави виключно з припиненням дії цього запобіжного заходу.

Суд наголошує, що у випадку застосування до підозрюваного/обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави, відповідно до положень ст. 182 КПК України внесення застави заставодавцем є його правом, як у випадку застосування запобіжного заходу у вигляді застави як основного запобіжного заходу, так і у випадку, коли заставу визначено в якості альтернативного запобіжного заходу до тримання під вартою. Таким чином, внесення заставодавцем грошових коштів в якості застави за підозрюваного/обвинуваченого є актом доброї волі такої особи. Особа не може бути визнана заставодавцем усупереч її бажанню. При цьому, відповідний статус заставодавця не вичерпується самим лише фактом внесення визначеної грошової суми, оскільки погоджуючись внести заставу, особа автоматично погоджується мати відповідні обов`язки заставодавця протягом дії цього запобіжного заходу. Водночас така особа несе і ризик втрати внесених нею коштів у випадку невиконання підозрюваним/обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків.

З огляду на вищезазначене у заставодавця відсутні підстави очікувати, що грошові кошти, внесені ним у якості застави за підозрюваного/обвинуваченого, будуть йому обов`язково повернуті у найкоротший строк за його бажанням до припинення дії цього запобіжного заходу.

Таким чином, суд при ухваленні судового рішення не бере до уваги обставини, що мали місце в житті заставодавця ОСОБА_7 після останньої зміни обвинуваченому запобіжного заходу.

Підсумовуючи вищевикладене, судом при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу не встановлено підстав для їх задоволення. Отже, у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись статтями 131, 177-178, 182, 194, 201, 350, 369-372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 42017221050000046 від 24 травня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , за ч.3 ст.191, ч.4 ст.358 КК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Суддя ОСОБА_1