14 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 752/10642/22
провадження № 61-3978св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Департамент освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2023 року у складі судді Хоменко В.С. та постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2024 року у складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Борисової О. В., Левенця Б. Б.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання незаконними та скасування наказів та поновлення на посаді.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2023 року, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 січня 2024 року, позов ОСОБА_1 до Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання незаконними та скасування наказів та поновлення на посаді залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач повторно не з`явився у судове засідання, та не надав заяви про розгляд справи за його відсутності. Суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Правове значення у цьому випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач та її представник були в установленому законом порядку повідомлені про розгляд справи Голосіївським районним судом м. Києва 10 серпня 2023 року о 14-00 годині (розписка представника безпосередньо в суді), 26 жовтня 2023 року о 11-00 годині шляхом направлення судової повістки засобами електронного зв`язку на електронну адресу, зазначену представником у заявах, адресованих суду. Вказана повістка була доставлена на електронну пошту. Будучи повідомленими завчасно про вказані судові засідання, позивачка та її представник в судове засідання двічі поспіль не з`явились, заяви про розгляд справи у її відсутності позивачка до суду не подавала, а тому суд першої інстанції прийшов до вірного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду. Доводи апеляційної скарги представника позивача про те, що ні позивачка, ні її представник не були належним чином повідомлені про дату першого судового засідання розгляду справи по суті, яке було призначене на 10 серпня 2023 року, колегія суддів відхилила, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме особистою розпискою представника позивача ОСОБА_2 , наданою ним безпосередньо в суді про те, що про день та час судового засідання, що призначено на 10 серпня 2023 року на 14-00 год він повідомлений (а. с. 147).
Доводи апеляційної скарги про те, що під час попереднього судового засідання 05 квітня 2023 року о 12-56 год суддя видалилась до нарадчої кімнати для постановлення ухвали з питання можливості закінчення підготовчого провадження і призначення розгляду справи по суті, а відеозапис засідання було відключено о 12-56, а о 13-09 завершено та одразу після цього секретар судового засідання попросив його, як представника позивачки, попередньо розписатись у розписці щодо наступного судового засідання, проте на той момент ухвала про закриття підготовчого провадження з датою наступного засідання щодо розгляду справи по суті ще прийнята не була, секретар повідомив, що після прийняття даної ухвали стане відомо про дату розгляду справи по суті, проте, ні копія ухвали, ні судова повістка-повідомлення позивачу та її представнику будь-яким способом надіслана не була, колегія суддів відхиляє, оскільки, як вбачається з журналу судового засідання представник позивача ОСОБА_2 був присутній в попередньому судовому засіданні 05 квітня 2023 року. О 12 год. 56 хв. суддя видалилась до нарадчої кімнати. В подальшому о 15 год. 05 хв. було проголошено ухвалу Голосіївського районного суд м. Києва від 05 квітня 2023 року. В журналі судового засіданні відсутні дані про те, що представник позивача був відсутній при проголошенні ухвали. Доказів того, що представник позивача звертався до суду з запереченнями на журнал судового засідання від 05 квітня 2023 року в матеріалах справи відсутні. Доказів того, що розписка про те, що він повідомлений про розгляд справи судом 10 серпня 2023 року о 14-00 год була надана ним до визначення цієї дати судом в ухвалі від 05 квітня 2023 року апелянтом суду також не надано, а тому такі докази є безпідставними.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка звернулась з касаційною скаргою
У березні 2024 року ОСОБА_3 ОСОБА_1 подала касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_2 скасувати ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2024 року, передати справу для продовження розгляду.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що:
судом апеляційної інстанції порушені норми процесуального права передбачені частиною першою статті 274, статті 275, частиною першою статті 277, пунктом третім частини першої статті 257 та частиною п`ятої статті 223 ЦПК України;
наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо порядку застосування процесуальних норм, коли при відкритті провадження було прийнято ухвалу та здійснювався розгляд в спрощеному провадженні, а надалі після спливу строків передбачених статтею 275 ЦПК України, суд без наявності правових підстав постановив ухвалу, якою вирішив призначити справу до розгляду в порядку загального провадження з викликом сторін;
також відсутній висновок Верховного Суду в частині того, чи можна залишити позов без розгляду у тому випадку, якщо справа мала розглядатись лише в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін;
суди не звернули уваги, що незважаючи на реєстрацію Електронного кабінету ще 10 грудня 2020 року, дана позовна заява не була зареєстрована в Електронному суді, його як представника не було долучено до справи; лише ознайомившись з матеріалами справи 07 листопада 2023 року він дізнався про те, що справа зареєстрована в Електронному суді. Будь-які процесуальні документи, в тому числі повістки, до його електронного кабінету в Електронному суді не надсилались і ним не отримувались;
ані позивач, ані він, як представник, не були повідомлені про перше судове засідання, яке було призначене на 10 серпня 2023 року, оскільки повідомляти під розписку можна лише після відкладення розгляду справи, а 05 квітня 2023 року було закінчено підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті в судове засідання на 10 серпня 2023 року;
також він не отримував повістку на 26 жовтня 2023 року, складення довідки про отримання електронного листа невстановленою особою не є підтвердженням отримання повістки, оскільки таким доказом є повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи, яка формується в Електронному суді.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2024 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 22 січня 2024 року, відкрито касаційне провадження у справі № 752/10642/22, витребувано з суду першої інстанції цивільну справу № № 752/10642/22.
У травні 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 02 квітня 2024 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).
Позиція Верховного Суду
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому учасники справи зобов`язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 3 частини першої статті 43 ЦПК України).
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки (пункт 2 частини третьої статті 223 ЦПК України).
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).
У разі відсутності в адресата електронного кабінету судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі. (частини перша, п`ята статті 130 ЦПК України).
Днем вручення судової повістки є, зокрема: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (частина восьма статті 128 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 756/6049/19 (провадження № 61-4177св21) вказано, що «залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що заява про розгляд справи за відсутності позивача ані позивачем, ані його представником подана не була. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 19 квітня 2021 року у справі № 675/1714/19, від 26 квітня 2021 року у справі № 675/1561/19 тощо».
Офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України (пункт 5.8. Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23) зазначено:
«Надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов`язком суду. Відомості про вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи містяться у розписці про вручення, у повідомленні про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, а також у документах, визначених пунктами 4, 5 частини шостої статті 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції). У разі відсутності таких відомостей судове рішення вважається не врученим.
Бажання учасника справи (фізичної особи) зазначити у скарзі (заяві) свою особисту електронну адресу, свідчить лише про бажання особи отримувати кореспонденцію від суду додатковим засобом зв`язку, та не звільняє суд обов`язку виконувати вимоги закону, зокрема щодо надіслання рішення суду у порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції).
Аналіз викладених вище приписів ЦПК України, якими встановлено порядок направлення копій судового рішення особі, яка не має офіційної електронної адреси, свідчить про обов`язок суду направлення копії судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, днем вручення якого є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Надсилання відповідних процесуальних документів на електронну адресу сторони у справі, вказану в документах, що подавались до суду, не заборонена, та може здійснюватися як додаткова, однак такі дії не можуть замінити належне надсилання учаснику судового рішення відповідно до статті 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції)».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 травня 2024 року у справі № 367/2904/22 (провадження № 61-634св24) зазначено, що: «касаційний суд відхиляє доводи про те, що Київська міська рада під час розгляду справи неодноразово отримували на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 електронні листи від Ірпінського міського суду Київської області, оскільки, з урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду, зробленого в пункті 93 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року по справі № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23), надсилання відповідних процесуальних документів на електронну адресу сторони у справі, вказану в документах, що подавались до суду, не заборонена, та може здійснюватися як додаткова, однак такі дії не можуть замінити належне надсилання учаснику судового рішення. Даних про те, що електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_4 є офіційною, особа, що подає касаційну скаргу, не наводить та не обґрунтовує. У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Київської міської ради не вказана електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_4 (див постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 січня 2024 року в справі № 206/408/23 (провадження № 61-7185св23))».
У справі, що переглядається:
ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 06 вересня 2022 року, зокрема, відкрито провадження у справі, зазначено про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, призначено судовий розгляд на 10 листопада 2022 року;
01 листопада 2022 року представник позивача ОСОБА_2 подав електронною поштою клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, скріплене ЕЦП (арк. спр. 122-124);
ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10 листопада 2022 року суд постановив - проводити подальший розгляд справи у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 05 квітня 2023 року о 12-00 год (арк. спр. 125-126);
ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 05 квітня 2023 року підготовче провадження закрито, призначено судовий розгляд по справі на 10 серпня 2023 року о 14-00 год, за змістом журналу судового засідання представник позивача ОСОБА_2 приймав участь перебуваючи в залі суду (арк.спр.141- 145), поставив свій підпис на розписці про день та час судового засідання, що призначено на 10 серпня 2023 року (арк. спр. 147);
10 серпня 2023 року сторони у судове засіданні не з`явились, розгляд справи призначений на 26 жовтня 2023 року на 11-00 год;
Згідно із довідкою про доставку електронного листа 10 серпня 2023 року о 14:19:11 повістка про виклик надіслана одержувачу на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 . та доставлена 10 серпня 2023 року о 14:25:15 (арк. спр. 156);
повістка на 26 жовтня 2023 року, направлена на ім`я позивача ОСОБА_1 на адресу зазначену нею в позовній заяві - АДРЕСА_1 повернулась на адресу суду з поштовою відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою»;
25 жовтня 2023 року представник позивача ОСОБА_2 направив на адресу суду електронною поштою клопотання про відкладення розгляду справи (арк. спр. 160);
суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду виходив з того, що позивач двічі не з`явився в судове засідання, будучі повідомлений про дату судового засідання 10 серпня 2023 року шляхом підпису його представника на розписці про явку до суду та на 26 жовтня 2023 року шляхом надіслання повістки на електронну адресу та судовою повісткою поштою;
суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції зазначив, що 26 жовтня 2023 року представник позивача був повідомлений шляхом направлення судової повістки засобами електронного зв`язку на електронну адресу, зазначену представником у заявах, адресованих суду. Вказана повістка була доставлена на електронну пошту, що є належним повідомлення про дату судового засідання;
але суди не звернули уваги на те, що надсилання відповідних процесуальних документів на електронну адресу сторони у справі, вказану в документах, що подавались до суду, не заборонена, та може здійснюватися як додаткова, однак такі дії не можуть замінити належне надсилання учаснику судового рішення відповідно до статті 272 ЦПК України;
в той же час аналіз матеріалів справи свідчить про те, що позивач, дійсно був належним чином повідомлений та повторно не з`явився в судове засідання, не подав заяву про розгляд справи без його участі, тому суди зробили вірний висновок про наявність підстав для залишення позову без розгляду, але помилились щодо мотивів в частині належного повідомлення.
Доводи касаційної скарги про те, що судом порушено порядок розгляду справи, яка мала розглядатись лише в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін безпідставні.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи (частина п`ята, шоста статті 279 ЦПК України).
Отже, отримавши від представника позивача клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін, суд першої інстанції обґрунтовано постановив - проводити подальший розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
Доводи касаційної скарги про відсутність належного повідомлення про судові засідання спростовуються власноручним підписом позивача на підписці про явку до суду на 10 серпня 2023 року та поштовою відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» на конверті з повісткою на 26 жовтня 2023 року.
Посилання в касаційній скарзі на те, що повідомлення під розписку може мати місце лише у разі відкладення розгляду справи, що не мало місце в даній справі, колегія суддів відхиляє.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 ЦПК України).
Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (стаття 11 ЦПК України).
За змістом частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про: закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (частина друга статті 200 ЦПК України).
Тлумачення змісту зазначених норм ЦПК України, з урахуванням завдань цивільного судочинства, свідчить про те, що повідомлення про дату, час і місце судового засідання під розписку є належним також у випадку закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення частково прийняті без додержання норм процесуального права. Таким чином, касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржені судові рішення змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.
Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , задовольнити частково.
Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2024 року змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді Д. А. Гудима
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 14.08.2024 |
Оприлюднено | 21.08.2024 |
Номер документу | 121087381 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Дундар Ірина Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні