Рішення

від 18.07.2024 по справі 160/13327/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2024 року Справа № 160/13327/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС ЕКО-РЕСУРС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

22.05.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через «Електронний суд» надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС ЕКО-РЕСУРС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним № 79651/6/04-36-09-04-13 від 04.12.2023 року;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області видати Товариству з обмеженою відповідальністю «АЗС ЕКО-РЕСУРС» ліцензію на право торгівлі пальним за місцем роздрібної торгівлі пальним: АДРЕСА_1

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що як вбачається з заяви щодо отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: АДРЕСА_1, Позивачем було надано всі документи відповідно до переліку, зазначеного у Законі України № 481/95-BP, в тому числі й документи, що підтверджують право користування земельною ділянкою, а саме - копію договору оренди (найму) земельної ділянки №240423 від 24.04.2023 року. Крім того, зазначено, що в ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-BР вказаний вичерпний перелік документів, які необхідно завірити та надати, а також додатковим абзацом вказано, що копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним. Позивач вважає безпідставним висновок Відповідача стосовно неподання Позивачем необхідних документів, передбачених ст. 15 Закону №481/95-ВР, а саме - документів, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним, що свідчить про помилковість висновків Відповідача щодо наявності підстав для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним. З огляду на викладене, позивач вважає, що відповідач не довів, що у спірних правовідносинах діяв у порядку та спосіб, що визначені законом, що стало підставою для звернення з цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали на подання відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача; витребувано від відповідача для залучення до матеріалів справи додаткові докази у справі та встановлено строк для їх подання.

За даними КП «ДСС» копію ухвали про відкриття провадження 28.05.2024 о 20:15 надіслано одержувачам - ТОВ «АЗС ЕКО-РЕСУРС» та Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області за допомогою підсистеми «Електронний суд» в його електронний кабінет, а копію адміністративного позову відповідачу - 22.05.2024, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, строк на подання відзиву до 13.06.2024.

14.06.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позов з додатковими доказами. У відзиві на позов Головне управління ДПС у Дніпропетровській області позовні вимоги не визнало та просило суд відмовити у їх задоволенні з огляду на те, що документи надані ТОВ "АЗС ЕКО-РЕСУРС" до заяви про видачу ліцензії не є автентичними та не видавалися. Відтак, документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці роздрібної торгівлі пальним, необхідних роздрібної торгівлі пальним, відсутні. На підставі вищевикладеного, відповідно до статті 15 Закону №481/95-BP, ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення від 04.12.2023 №79651/6/04-36-09-04-13 про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним ТОВ "АЗС ЕКО-РЕСУРС" за адресою: ДНIПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛ., Новомосковський район, смт. Магдалинівка, провулок Дорожний, буд.5.Враховуючи вищевикладене, оскаржуване рішення від 04.12.2023 №79651/6/04-36-09- 04-13 є таким, що винесене виключно на законних підставах у межах повноважень та у законний спосіб.

Суд, враховуючи рекомендації Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 щодо продовження процесуальних строків, вважає за необхідне прийняти вказані документи до розгляду.

18.06.2024 від позивача через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив.

27.06.2024 від Головного управління ДПС в Дніпропетровській області надійшли заперечення у справі.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЗС ЕКО-РЕСУРС» (код ЄДРПОУ 45142917) зареєстроване в якості юридичної особи 10.03.2023, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис №1002031020000031604 та перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (Придніпровська ДПІ; Дніпровський р-н).

Основним видом діяльності підприємства є: 47.30 Роздрібна торгівля пальним.

16.11.2023 Позивач звернувся до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області із заявою щодо отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: АДРЕСА_1

До вказаної заяви були додані копії:

- платіжного доручення завірена банком №11 від 21.06.2023р;

- Дозволу №Д3-2245/ПС/1-23 від 07.06.2023р;

- Дозволу №Д3-2251/ПС/1-23 від 07.06.2023р;

- договору оренди будівлі №24/04-23 від 24.04.2023р;

- договору суборенди обладнання АЗС №240423/9 від 24.04.2023р;

- відповіді з архівного відділу Державної адміністрації Новомосковського району, з рішеннями про затвердження акту державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію № 08-09/250/23 від 24.10.2023p;

- акту Державної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;

- витягу з Держ. Реєстру №196333251 від 15.01.2020р;

- витягу з Держ. Реєстру №244605226 від 16.02.2021р;

- договору оренди земельної ділянки №240423 від 24.04.2023р.

Рішенням ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 04.12.2023№79651/6/04-36-09-04-13 ТОВ «АЗС ЕКО-РЕСУРС» було відмовлено у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Магдалинівка, пров. Дорожний, буд. 5а з посиланням на ст.15 Закону №481.

Означене рішення вмотивовано тим, що у додатках до заяви на видачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним долучено копію акту державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію затверджений рішенням Магдалинівським селищним головою від 10.07.2003 №157-10 та копію листа архівного відділу Новомосковської районної адміністрації від 24.10.2023 №08-09/250/23 щодо надання копії рішення Магдалинівської селищної ради від 10.07.2003 №157-10 «Про затвердження акту державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію». Листом від 22.11.2023 №08-09/332/23 архівним відділом Новомосковської районної адміністрації надано інформацію, що лист від 24.10.2023 №08-09/250/23 та долучена архівна копія від 24.10.2023 №Б-164 не являються автентичними (тобто підроблені) та не видавалися архівним відділом.

Вважаючи протиправним рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 04.12.2023 №79651/6/04-36-09-04-13 про відмову ТОВ «АЗС ЕКО-РЕСУРС» у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, позивач звернувся за захистом своїх прав та законних інтересів до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР в редакції, чинній на момент спірних правовідносин).

Відповідно до понятійного апарату вказаного Закону:

- ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

- роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції /автогазозаправної станції/ газонаповнювальної станції/ газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів;

Відповідно до ст. 15 Закону № 481/95-ВР, зокрема, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Суб`єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.

Річна плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним становить 2000 гривень на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним справляється щорічно і зараховується до місцевих бюджетів згідно із законодавством.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років.

Ліцензія видається за поданою нарочно, поштою або в електронному вигляді заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію (крім ліцензії на оптову торгівлю пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібну торгівлю пальним, зберігання пального з метою подальшої його реалізації іншим споживачам).

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

- акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

- дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.

Після видачі/анулювання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального податковий орган вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/анулювання відповідної ліцензії.

Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється. Зазначені в цьому Законі документи (крім документів, які подаються заявником для отримання ліцензії на право виробництва пального, оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального) подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа або посадовою особою органу ліцензування. Заява про видачу ліцензії та визначені цим Законом документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом.

Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі:

заяви суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);

рішення про скасування державної реєстрації суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);

несплати чергового платежу за ліцензію;

встановлення факту незаконного використання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) марок акцизного податку (стосовно імпортерів);

встановлення факту торгівлі суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку;

рішення суду про встановлення факту переміщення суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем;

порушення вимог статті 15-3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях;

отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами;

встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії;

встановлення факту здійснення роздрібної торгівлі через реєстратори розрахункових операцій (книги обліку розрахункових операцій), не зазначені в ліцензії;

встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії;

порушення термінів звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії;

відмови, без законодавчих підстав, від доступу представника контролюючого органу до проведення перевірки відповідно до вимог статей 80, 81 Податкового кодексу України, на підставі акта, складеного посадовими (службовими) особами податкового органу, який засвідчує факт відмови.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв`язку.

З аналізу наведених вище приписів спеціального Закону № 481/95-ВР вбачається, що підставою для видачі ліцензії є надання заявником певного переліку документів, в тому числі акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального.

При цьому, передбачено умову, за якої копії таких документів не подаються.

Такою умовою є їх наявність у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.

Як встановлено судом з матеріалів справи, у цілях здійснення діяльності із роздрібної торгівлі пальним ТОВ «АЗС ЕКО-РЕСУРС» звернулося до контролюючого органу із відповідною заявою, до якої було долучено зокрема наступні копії документів: платіжного доручення завірена банком №11 від 21.06.2023р; Дозволу №Д3-2245/ПС/1-23 від 07.06.2023р; Дозволу №Д3-2251/ПС/1-23 від 07.06.2023р; договору оренди будівлі №24/04-23 від 24.04.2023р; договору суборенди обладнання АЗС №240423/9 від 24.04.2023р; відповіді з архівного відділу Державної адміністрації Новомосковського району, з рішеннями про затвердження акту державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію № 08-09/250/23 від 24.10.2023p; акту Державної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; витягу з Держ. Реєстру №196333251 від 15.01.2020р; витягу з Держ. Реєстру №244605226 від 16.02.2021р; договору оренди земельної ділянки №240423 від 24.04.2023р.

За результатами поданої заяви та доданих до неї документів ТОВ «АЗС ЕКО-РЕСУРС» Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області позивачу було відмовлено у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: АДРЕСА_1 , про що прийнято рішення від 04.12.2023№79651/6/04-36-09-04-13, яке обґрунтоване тим, що додані до заяви лист від 24.10.2023 №08-09/250/23 та архівна копія від 24.10.2023 №Б-164 не являються автентичними (тобто підроблені) та не видавалися відповідним органом.

Суд звертає увагу, що матеріалами справи підтверджується, що разом із заявою щодо отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним ТОВ «АЗС ЕКО-РЕСУРС» було надано копію договору оренди (найму) земельної ділянки №240423 від 24.04.2023 року.

Так, відповідно до пункту 1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування земельну ділянку площею 0,046га, кадастровий номер 1222355100:03:002:1156, на якій розташоване майно, а саме Гараж-заправка, за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з пунктом 1.2. Договору Земельна ділянка належить Орендодавцю на підставі права власності, згідно витягу №244605226 від 16.02.2021р.

Пунктом 1.3. Договору визначено, що земельна ділянка буде використовуватися Орендарем для організації власної господарської діяльності.

Згідно п. 2.1. Договору земельна ділянка передається в оренду Орендарю на термін до 31.12.2025р.

Наявними у матеріалах справи доказами також підтверджується, що на виконання вимог п. 3.1. та 3.2. Договору, між сторонами було підписано акт приймання-передачі за яким Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування земельну ділянку площею 0,046га, кадастровий номер 1222355100:03:002:1156, на якій розташоване майно, а саме Гараж-заправка, за адресою: АДРЕСА_1 .

24.04.2023 року між ОСОБА_1 , що іменується далі «Орендодавець», з одного боку, і ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , що іменується далі «Орендар», з другого боку було укладено договір оренди(найму) будівлі №24/04-23 відповідно до п.1.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування нерухоме майно, а саме гараж-заправка азс (шлакоблок), на виконання вимог п.1.3. та 1.5. Договору, Орендоване майно являє собою нерухоме майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . та майно буде використовуватися Орендарем для організації власної господаської діяльності. Сторони погодили, що майно передається в оренду Орендарю на термін до 31.12.2025р.

Відповідно п.4.2. Договору Орендарь має право здійснювати повне або часткове надання орендованого майна в суборенду тільки за письмовим дозволом Орендодавця.

24 квітня 2023 року між ОСОБА_2 (надалі - орендодавець), та суборендарем: ТОВ "АЗС ЕКО-РЕСУРС" (надалі - орендар) було укладено договір про операційну оренду обладнання АЗС №240423/9, відповідно до п. 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в операційну оренду АЗС, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Магдалинівка, пров.Дорожний, 5а, склад і вартість якого визначено згідно з актами приймання-передачі обладнання АЗС в операційну оренду, що є невід`ємною частиною цього Договору (додаток).

Отже, з наведеного вбачається, що ТОВ «АЗС ЕКО-РЕСУРС» додало до заяви щодо видачі ліцензії, документи, що підтверджують право користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним.

Стосовно листа від 22.11.2023 №08-09/332/23 архівного відділу Новомосковської районної адміністрації про те, що лист від 24.10.2023 №08-09/250/23 та долучена архівна копія від 24.10.2023 №Б-164 не являються автентичними (тобто підроблені) та не видавалися архівним відділом суд звертає увагу на таке.

Суд вважає за необхідне зазначити, що контролюючий орган має достовірно встановити, що документ, наявний з-поміж інших, які подавали разом із заявою для отримання ліцензії, не був виданий відповідним органом, а отже такий документ є підробленим або містить недостовірну інформацію.

Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 420/15857/22 (№ в ЄДРСР 116839502).

12.12.2023 через секретаріат ВП №1 НРВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшов лист Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, щодо можливого порушення чинного законодавства під час отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с.Магдалинівка, пров. Дорожний, 5-а.

В подальшому, висновком від 16.12.2023 про наслідки перевірки інформації, зазначено, що в діях керівника ТОВ «АЗС ЕКО-РЕСУРС» відсутні неправомірні дії. Крім того, у означеному висновку також вказано, що під офіційним документом слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформації, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру.

Суд наголошує, що у заяві ТОВ «АЗС ЕКО-РЕСУРС» стосовно видачі ліцензії вказаний реквізит документу, а саме: витяг з Державного Реєстру №196333251 від 15.01.2020 року, який в наявності і відкритий в Державному Реєстрі.

Згідно витягу з Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно «гараж-заправка» за адресою: АДРЕСА_1 , є приватною власністю ОСОБА_1 , право власності виникла на підставі рішення Магдалинівського районного суду 179/1585/13-ц від 23.08.2013 року. Даний документ підтверджує те, що об`єкт «гараж-заправка» за адресою: АДРЕСА_1 , прийнятий в експлуатацію та зареєстрований відповідно до законодавства.

Суд зазначає, що вищенаведене у своїй сукупності спростовує висновок Відповідача в частині не подання Позивачем необхідних документів, передбачених ст. 15 Закону №481/95-ВР, а саме - документів, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним, що свідчить про помилковість висновків Відповідача щодо наявності підстав для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Окрім того, суд звертає увагу, що згідно зі спірним рішенням, його прийнято відповідно до статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Проте, абзацом 66 статті 15 Закону №481/95-ВР вказано, що ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Однак, окрім загального цитування положень ст.15 Закону №481/95-ВР оспорюване рішення не містить будь-яких посилання на відповідні норми законодавства, що свідчить про невиконання контролюючим органом обов`язку, визначеного вищенаведеною нормою.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що оцінюючи спірне рішення на предмет відповідності критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, з цього індивідуального акта неможливо встановити фактичну підставу його прийняття.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачем на виконання вимог ст. 15 Закону №481/95 при зверненні із заявою до Головного управління ДПС в Дніпропетровській області щодо ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального було надано всі необхідні, визначені законодавством копії документів, з огляду на що, суд приходить до висновку, що відмова Головного управління ДПС в Дніпропетровській області у видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального є безпідставною та необґрунтованою.

У відповідності ст. 245 КАС України суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, зокрема, в тому числі суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, ніж зобов`язання відповідача видати Товариству з обмеженою відповідальністю «АЗС ЕКО-РЕСУРС» ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, у зв`язку з чим наявна обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

Натомість, у цій справі контролюючий орган не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд. Відтак, покладання на податковий орган обов`язку видати ліцензію не вважатиметься втручанням у її дискреційні повноваження.

Зазначене також узгоджується з передбаченим п. 1 ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із "повною юрисдикцією", тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Обермайєр проти Австрії" (Obarmeier v. Austria), рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гранд Стівенс та інші проти Італії" (GrandeStevensandOthers v. Italy). При цьому, суд уважає що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права забезпечує ефективний захист його прав у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Отже, задоволення позовних вимог в частині зобов`язання видати ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде вирішено остаточно.

За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, суд звертає увагу, що у рішенні від 10.02.2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський Суд з прав людини наголосив, що «... Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9.12.1994 року). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 1.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001 року)».

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина 1 статті 139 КАС України).

За положеннями частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» передбачено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2024 року становить 3028 гривні.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 3 статті 4 Закону №3674-VI ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, частиною 3 статті 4 Закону №3674-VI встановлено, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Правова позиція щодо застосування понижуючого коефіцієнта відповідного розміру ставки судового збору для позовних заяв, поданих до суду після 04.10.2021 в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22, та підлягає в силу ч.5 ст.242 КАС України застосуванню судом до спірних правовідносин.

Суд також враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо), як способу усунення наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності, є однією вимогою.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.11.2019 року (справа №640/21330/18) та від 05.06.2020 року (справа №280/5161/19).

Суд вказує, що позивачем в адміністративному позові було заявлено одну вимогу немайнового характеру, а вимога про зобов`язання відповідача вчинити певні дії є похідною.

З огляду на викладене, оскільки позовна заява подана до суду з використанням системи «Електронний суд», позивач повинен був сплати судовий збір за подання цього адміністративного позову у загальному розмірі 2422,40 грн (3028,00 грн х 0,8).

Водночас, позивачем при поданні адміністративного позову до суду сплачено судовий збір відповідно до квитанції від 22.05.2024 №108 у розмірі 2423,00 грн. Тобто, сума 0,60 грн (2423,00 грн - 2422,40 грн) є надміру сплаченою сумою судового збору, яка може бути повернута за клопотання позивача відповідно до вимог ст.7 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, судовий збір у розмірі 2422,40 грн., сплачений позивачем при поданні адміністративного позову до суду відповідно до платіжної інструкції від 22.05.2024 №108 та належить до розподілу між сторонами в цій справі, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС ЕКО-РЕСУРС» (місцезнаходження: 52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, селище міського типу Слобожанське (пн), вул. Сухомлинського Василя, будинок 44, квартира 13; код ЄДРПОУ 45142917) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а; код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування розпорядження - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 04.12.2023 № 79651/6/04-36-09-04-13 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «АЗС ЕКО-РЕСУРС» у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області видати Товариству з обмеженою відповідальністю «АЗС ЕКО-РЕСУРС» ліцензію на право торгівлі пальним за місцем роздрібної торгівлі пальним: АДРЕСА_1

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС ЕКО-РЕСУРС» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В. Юхно