Ухвала

від 07.08.2024 по справі 607/14148/15-к

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2024 Справа №607/14148/15-к Провадження №1-кп/607/544/2024

Тернопільський міськрайонний суд в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 в режимі відеоконференції - дистанційно, представника потерпілого ОСОБА_6 у м.Тернополі в залі суду під час розгляду провадження кримінального провадження №12015210000000188, стосовно ОСОБА_4 про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, -

встановив:

Обвинувачена ОСОБА_4 заявила клопотання про надання доручення вчинити слідчі дії, в порядку ст.333 КПК України.

У клопотанні зазначено:

«1. Відповідно до фабули, внесеної в ЄРДР кримінального провадження №12015210000000188 від 27 квітня 2015 року начальник відділу-головний бухгалтер відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Управління Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_7 , протягом 2014-2015 років, діючи умисно, повторно, привласнила товарно-матеріальні цінності даного структурного підрозділу, яке перебувало у її віданні, на загальну суму близько 16400,74 гривень., а також повідомлення про підозру від 22.06.2015 року, ОСОБА_7 повідомлено про підозру у скоєннні нею злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК України - привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого повторно. В подальшому підозрюваній ОСОБА_7 було оголошено нову підозру 14.08.2015 року (доповнено ч.1 ст.366 КК України: складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів). Допитувана як підозрювана, ОСОБА_7 , свою вину в інкримінованому злочині не визнала, зазначила, що всі товарно-матеріальні цінності нею були закуплені та видані відповідним працівникам, будь-якого майна вона не привласнювала та показання свідків у даному кримінальному провадженні є наклепом на неї. Достатніми підставами підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їй злочину слідчий вважав зібрані у кримінальному провадженні, докази, а саме: протоколи допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 та ОСОБА_29 , документи - відомості про видачу та списання канцтоварів та інші матеріали кримінального провадження.

2.Відповідно до ст.159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Згідно із ст.160 КПК України, сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом (ч.3 ст. 17 КПК України).

Відповідно до ч.1 ст.86 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий в порядку, встановленому цим Кодексом.

Судова практика щодо з`ясування достовірності показань свідків. Ухвала ВССУ від 17.11.2015 року по справі №5-2435км15 (№ в ЄДРСР 53657474): «Не скористався суд й передбаченим ч.4 ст. 96 КПК України, правом допиту свідків щодо їх попередніх показань, які не узгоджуються з їх показаннями в суді. Без такого допиту з`ясування достовірності показань свідків в суді є неможливим». Ухвала ВССУ від 02.04.2015 року по справі №5-667км15 (№ в ЄДРСР 43474567): «У судовому засіданні свідок Особа_7 відмовився від своїх попередніх показань щодо винуватості Особа_6. При цьому судом не враховано положення п.4 ст.96 КПК України щодо з`ясування достовірності показань свідка, відповідно до якого свідок може бути допитаний щодо своїх попередніх показань, які не узгоджуються із його показаннями». Ухвала ВССУ від 23.06.2016 року по справі №756/13170/14 (№ в ЄДРСР 58586064): «Для зясування достовірності показань свідка (ст.96 КПК України), сторони мають право ставити свідку запитання щодо можливості сприймати факти, про які він дає показання, а також щодо інших обставин, які можуть мати значення для оцінки достовірності показань свідка. Для доведення недостовірності показань свідка сторона має право надавати показання, документи, які підтверджують його репутацію, зокрема, щодо його засудження за завідомо неправдиві показання, обман, шахрайство або інші діяння, що підтверджують нечесність свідка». Позиція ВСУ, висловлена в Постанові від 11 лютого 2020 року у справі №707/2709/16-к, в п.26 є такою: «26. Відповідно до статті 94 КПК суд зобов`язаний оцінити кожний доказ з точки зору його достовірності, а частина 4 статті 96 КПК передбачає, що свідок може бути допитаний щодо попередніх показань, які не узгоджуються із його показаннями. Таким чином, на відміну від заборони, що міститься у частині 6 статті 95 КПК, використовувати надані під час досудового розслідування показання на доведення винуватості, такі показання є допустимими і належними для з`ясування достовірності показань, які особа надає під час судового розгляду. Правова позиція у Постанові ККС ВС від 09.07.2020 року у справі №159/1638/18 (№ в ЄДРСР 90436649): «При цьому суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання (ч. 4 ст. 95 КПК України) і це положення процесуального закону не містить виключень, зокрема й для суду апеляційної інстанції. Окрім обов`язку суду безпосереднього дослідження показань, варто зважати й на право сторін кримінального провадження, які для з`ясування достовірності показань свідка, можуть ставити цьому свідку запитання щодо його можливості сприймати факти, про які він дає показання, а також щодо інших обставин, які можуть мати значення для оцінки достовірності показань свідка (ч. 1 ст. 96 КПК України).» Правова позиція у Постанові ККС від 21.10.2021р. у справі №665/1685/17 (№ в ЄДРСР 100615266): «Відповідно достатті 94 КПК суд зобов`язаний оцінити кожний доказ з точки зору його достовірності, а частина 4 статті 96 КПК України передбачає, що свідок може бути допитаний щодо попередніх показань, які не узгоджуються із його показаннями. Таким чином, на відміну від заборони, що міститься у частині 6 статті 95 КПК України, використовувати надані під час досудового розслідування показання на доведення винуватості, такі показання є допустимими і належними для з`ясування достовірності показань, які особа надає під час судового розгляду. Однак суд першої інстанції не звернув належної уваги на очевидну суперечність у показаннях свідків щодо важливої обставини справи і не пояснив у вироку, чим зумовлена зміна показань свідків. Апеляційний суд у свою чергу жодним чином не відповів на відповідний довід сторони обвинувачення, хоча мав можливість повторно дослідити цю обставину, за наявності клопотання прокурора». Справу повернули на повторний розгляд в апеляційну інстанцію. З метою дискредитації (ставлення під сумнів його компетентності та/або достовірності свідчень) свідків та їхніх показань (передбачено ч.8 ст. 95 та ч.4 ст.96 КПК), з метою з`ясування судом достовірності показань свідків (п.4 ст.96 КПК), керуючись ч.8 статті 95 КПК, де вказано, що сторони кримінального провадження мають право на отримання від учасників кримінальної справи та інших осіб пояснень, котрі не є джерелом доказів, на дотримання вимог ст. 88 КПК (Показання слідчому, прокурору і суду необхідно оцінювати за правилами ст. 88 КПК, тобто виходячи з їх відносності, допустимості та достовірності), та керуючись п.4 ст.88 КПК (в основу обвинувачення не можуть бути покладені суперечливі свідчення свідків, якщо не з`ясовано причини протиріч), враховуючи попередні суперечливі свідчення в цій справі (покази свідків ОСОБА_29 , ОСОБА_28 , надані в суді 04.04.2019 року, що розходяться з діями та свідченнями, вчиненими в досудовому слідстві, а також суттєво розходяться з показами, наданими ними раніше під присягу в суді, а саме ОСОБА_28 23 травня 2016 року та ОСОБА_29 суді 15.06.2016 року, заявниками та свідками ОСОБА_27 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_23 , ОСОБА_17 , ОСОБА_32 , ОСОБА_15 , свідком ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_21 та іншими.

3. Значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні. Оскільки на допиті в суді, під присягу, представник потерпілої сторони ОСОБА_33 повідомила на запитання мого захисника ОСОБА_5 , як вона дізналася про те, що ОСОБА_7 нібито порушувала Закон?, остання відповіла суду, що «до моменту відкриття кримінального провадження мені невідомо було, що вона ( ОСОБА_7 ) порушувала Закон», тобто цей факт, а саме встановлення причинно-наслідкових зв`язків наявності/причини/відсутності спонукання, власне визначення відправної точки, чому саме 27.04.2015 року заявники та свідки у кримінальному провадженні (всі є співробітниками-працівниками УДСО при УМВСУ в Тернопільській області під керівництвом свідка ОСОБА_34 ) написали заяви про нібито вчинення злочину ОСОБА_7 (?) і є для суду надважливим для повноти з`ясування всіх обставин у справі. Також представник потерпілої сторони на судовому допиті повідомила, що свідок ОСОБА_35 організовував свою роботу, у відповідності до Положення (копія документу а.с.17-25, т.2), на запитання адвоката ОСОБА_5 , коли саме і при яких обставинах керівник підприємства - свідок ОСОБА_35 , затверджував і не перевіряв документів? 13.07.2023 року було проведено судом допит свідка ОСОБА_34 , котрий на більшість запитань відповідав, що він «не пам`ятає», і в тому числі на запитання, хто з працівників був уповноважений підписувати документи для оплати в банку електронними ключами (свідок ОСОБА_35 - полковник поліції (міліції), керівник - начальник УДСО при УМВСУ в Тернопільській обалсті з квітня 2013 року, на сьогоднішній день - начальник УПО в Тернопільській області, правонаступника УДСО), був моїм безпосередній начальником з правом першого підпису на документах фінансово-господарської діяльності в період 2014-2015р.р., суду необхідно отримати всі документи, що стосуються висновку службового розслідування, наслідком якого став Наказ ДДСО при МВС України №56 від 28.04.2015 року (копія в дод.№1), так званий Акт нестачі від 22.04.2015 р. ( в тому числі, без підтвердження повноважень, за підписом капітана міліції ОСОБА_36 , копія в дод.№2) та наказ №99 від 28.04.2015 року про моє незаконне звільнення (в тексті наказу посилання, як на підставу звільнення, на наказ №56 від 28.04.2015р., копія в дод.№3), з`ясувати всі обставини, що передували моєму звільненню 28 квітня 2015 року, а напередодні - появі заяв від 27.04.2015 року про нібито вчинення злочину ОСОБА_7 . Заявник та свідок у справі ОСОБА_26 , у своїй заяві про нібито вчинення злочину від 27.04.2015 року (а.с.16, т.2) за вх.№П-05(о/п) просить притягнути ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності, стверджує, що « ОСОБА_7 , маючи безпосередній вплив на мене, примусила мене в бухгалтерських документах в отриманні матеріальних цінностей на загальну суму 1437,28 грн., із змістом ст.383 КК України ознайомлений», а в суді на допиті сказав, що підписи у відомостях не його. Заявник та свідок у справі ОСОБА_24 , у своїй заяві про нібито вчинення злочину від 27.04.2015 року (а.с.15, т.2) просить «притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_7 , яка зловживаючи службовим становищем, маючи безпосередній вплив на мене примусила мене до підписання бухгалтерських документів в отриманні мною матеріальних цінностей на загальну суму 515,50 грн.», підтверджує ці покази в протоколі допиту від 07 травня 2015 року, в поясненнях до акту позапланової ревізії КРВ, призначеної в рамках кримінального провадження ( а.с.124-139, 2 т.), під час допиту у червні 2015 року слідчим Дубчаком, під час одночасного допиту декількох осіб 29 липня 2015 року, під присягу в суді, у квітні 2016 року, а вже при повторному слуханні справи, в суді, знову під присягу, раптом вирішив заявити, що, мовляв «підпис не мій».

Заявник та свідок у справі ОСОБА_37 (а.с.8, т.2) також в суді на допиті не зміг пояснити, чому саме 27.04.2015 року він вирішив написати заяву про нібито вчинення злочину ОСОБА_7 , вказував, що «пальці в двері не пхали, але сказали, що підеш до суду разом з ОСОБА_7 », на запитання, хто сказав?, відповіді суд не почув від свідка.

Заявник та свідок у справі ОСОБА_22 (а.с.11, т.2), у суді на допиті 26.12.2022 року при з`ясуванні достовірності показань свідка, зачитування його показів з протоколу допиту свідка у травні 2015 року, взагалі заявив, що «йому пора напевно вже на пенсію» (?), однак відповіді про розбіжності у своїх показаннях так суду і не надав, нічого не зміг пояснити. 07.12.2022 року свідок ОСОБА_12 , ОСОБА_9 у суді на допиті також не пояснили суду розбіжності у своїх показаннях в суді та в досудовому розслідуванні, в протоколах допиту, свідок ОСОБА_10 поводила себе зверхньо та по-хамськи (типова, звичайна поведінка для даного свідка), робила відверті спроби образити мене під запис судового засідання, свідок ОСОБА_14 при зясуванні розбіжностей в її показаннях у травні 2015 року, в протоколі допиту свідка та в суді 07.12.2022 року, зверхньо відповіла питанням та питання (замість відповіді): «Ну і що?». Жоден свідок не надав показів, які б узгоджувалися з їхніми досудовими показами, показами інших свідків, були системними, щоб суд отримав відповідь, розуміння подій, чому саме 27 квітня 2015 року було написано заяви про нібито вчиненння ОСОБА_7 злочину (?), адже це не один, а цілих дев`ять заzвників-свідків у справі, які саме питання розглядали перевіряючі з ДДСО при МВС України в період з 20 по 24 квітня 2015 року в УДСО при УМВСУ в Тернопільській області, хоча всі, без винятку, свідки були письмово опитані перевіряючими в складі комісії ДДСО при МВС України в період з 20 по 24 квітня 2015 року з приводу окремих питань роботи ОСОБА_7 (завірені копії висновку службового розслідування та наказу №56 від 28.04.2015 року вже були предметом вивчення у цивільних справах, завірені копії рішень, ухвал судів в матеріалах, наданих стороною захисту), однак з невідомих причин, під присягу в суді, ніхто цих фактів не озвучив. І т.д.

4.Щодо взаємовідносин слідчого, потерпілої сторони та свідків. Юридичні особи - УДСО при УМВСУ в Тернопільській області, ДДСО при МВС України та УМВСУ в Тернопільській області (орган, в якому здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження), а також на сьогоднішній день Управління поліції охорони, УМВСУ та Департамент поліції охорони є пов`язаними особами, в розумінні пп. 14.1.159 ПКУ та афілійованими особами (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону про «АТ»- афілійовані особи -це юридичні особи, за умови , що одна з них здійснює контроль за роботою інших), цей факт додатково підтверджується в копії Положення про УДСО при УМВСУ в Тернопільській області (а.с.17-25,т.2) та функціональними обов`язками полковника міліції/поліції, свідка у справі ОСОБА_34 , в котрих вказано, що він безпосередньо в роботі підпорядковується начальникові УМВСУ в Тернопільській області та по вертикалі - начальнику ДДСО при МВС України. Власне, з урахуванням пов`язаності (зацікавленості у співпраці) як юридичних осіб, так і керівників-фізичних осіб, що очолювали вищевказані органи, про жодне об`єктивне, неупереджене та всебічне розслідування кримінального провадження №12015210000000188 від 27.04.2015 року, слідчий ОСОБА_38 , який підпорядковувався тому ж самому начальнику УМВСУ в Тернопільській області, що й безпосередньо зацікавлений в негативних результатах розслідування, свідок ОСОБА_35 , не могло бути й мови. Законом України «Про запобігання корупції» в Розділі I абзацом другим визначено зміст терміну «пряме підпорядкування» - відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень тощо, контролю за їх виконанням;» - всі, без винятку свідки сторони обвинувачення знаходяться в прямому підпорядкуванні та правовій залежності від свого керівника - полковника міліції/поліції ОСОБА_39 . Окрім вищевикладеного, свідок ОСОБА_35 та всі свідки-працівники УДСО при УМВСУ в Тернопільській області та на сьогоднішній день, працівники УПО в Тернопільській області, є пов`язаними особами, як про це вказано у пп. 14.1.159 ПКУ, - це юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови чи економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають будь-якій із перерахованих у цьому ж підпункті ознак. Додатково про цей факт свідчить копія Положення про УДСО (а.с.17-25,т.2), що також підтвердять функціональні обов`язки свідка ОСОБА_34 та всіх свідків-працівників УДСО (УПО). А оскільки показання слідчому, прокурору і суду необхідно оцінювати за правилами ст. 88 КПК, тобто виходячи з їх відносності, допустимості та достовірності, а обвинувачення не може грунтуватися на свідченнях, які за обставинами справи могли бути наслідком помилкового або навмисного спотворення сприйняття потерпілими або свідками подій і фактів, саме події, що передували даті 27.04.2015 року, зокрема так звана перевірка «роботи ОСОБА_7 », що здіqснювалаcя комісією у складі працівника ВВБ ДВБ МВС України капітана міліції ОСОБА_36 та інших працівників ДДСО при МВС України, та складений по результатах цієї перевірки, висновок службового розслідування, дасть суду відповіді на більшість запитань щодо відсутності узгодженості, дозволить з`ясувати достовірність показань свідків у справі.

5.Щодо великої кількості протиріч в показаннях свідків: У відповідності до Положення про Управління Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області (далі - Положення), затвердженого наказом Департаменту ДСО при МВС України №251 від 05.12.2013, де розділом 7 визначено керівництво УДСО та п.7.3. визначено, що цитую: «начальник УДСО несе персональну відповідальність перед начальником Департаменту за виконання своїх обов`язків та завдань а функцій, покладених на УДСО». У Розділі 8 (сторінка 7 Положення) Права начальника УДСО п.8.1. визначено: «…начальник УДСО підписує в межах компетенції накази, розпорядження, обов`язки, організовує перевірку їх виконання.».П.8.4. цього ж розділу Положення визначено: «Начальник розпоряджається грошовими коштами УДСО, в порядку, визначеному законодавством та Департаментом». П.8.8. «Притягає до дисциплінарної відповідальності персонал УДСО.». П.8.11. «Начальник направляє в установленому порядку персонал у службові відрядження.». Розділом 9 Положення визначено обов`язки начальника УДСО, зокрема п.9.1. «Організовує роботу УДСО» та п.9.2. «Здійснює керівництво УДСО». Одним з критерії оцінки показань свідків, є Положення теорії про плоди отруйного древа ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) закріпленої в ч.1 ст.87 Кримінального процесуального кодексу. І ця концепція набула широкого застосування в практиці Верховного Суду. Так, у постанові Великої палати ВС від 13.11.2019 (справа №1-07/07) зазначено, що відповідно до сформованої практикою Європейського суду з прав людини доктрини про плоди отруєного дерева, якщо джерело доказів є недопустимим, усі інші дані, одержані з його допомогою, будуть такими самими (рішення у справі «Гефген проти Німеччини», пп.50-52 рішення у справі «Шабельник проти України (№2)», п.66 рішення у справі «Яременко проти України (№2)»). Зазначена доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а й усього ланцюга безпосередньо пов`язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них. Критерієм віднесення доказів до «плодів отруєного дерева» є наявність достатніх підстав уважати, що відповідні відомості не були б здобуті за відсутності інформації, одержаної незаконним шляхом. Великий обсяг доказів підтвердження факту, що впродовж тривалого часу, свідок у справі ОСОБА_35 , полковник міліції та начальник УДСО при УМВСУ в Тернопільській області, в період з липня 2013 року по дату мого звільнення, 28 квітня 2015 року, організовував та займався в УДСО при УМВСУ в Тернопільській області вертикальним мобінгом (цькуванням) фінансового працівника з правом другого підпису на фінансових документах ( ОСОБА_7 ) - організовував своєрідні «збори профкомів/колективів», давав вказівки до написання в ДДСО при МВС України колективних «листів щастя» у січні 2014 року, невдалі спроби надавати у формі пліткування зацікавлених осіб ( ОСОБА_40 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 ) якісь свої власні, оціночні характеристики ОСОБА_7 , в той час як у функціональні/посадові обов`язки підлеглих працівників ( ОСОБА_8 , ОСОБА_10 ) та й інших працівників УДСО при УМВСУ в Тернопільській області, не входила (і не входить до сьогоднішнього дня) оцінка кваліфікаційних чи виробничих якостей їхнього безпосереднього керівника ОСОБА_7 (чи інших керівників), а будь-які конфліктні питання в роботі, якщо б насправді існували, а не були б сплановані режисером, в уяві та в особистих стосунках з окремими працівниками ДДСО свідка ОСОБА_10 впродовж довгих років роботи в УДСО, вирішувалися б в установленому Законом, порядку - доповідна записка на ім`я керівника, належним чином зареєстрована по вхідному номеру в журналі вхідної документації та, як наслідок, висновок службового розслідування СВР ( ОСОБА_41 ) з приводу питань, що виникли. Також у справі є докази того, що у мене двічі виникала необхідність офіційно звертатися з письмовими скаргами на неадекватну поведінку ОСОБА_34 у ДДСО при МВС України: в серпні 2013 року та у березні 2015 року (матеріали, проголошені стороною захисту, а.с.3-4, а.с.12-13,14,15,16-17). Таким чином, якщо новопризначений у квітні 2013 року, керівник УДСО при УМВСУ в Тернопільській області зайнявся цькуванням, відкритим та ніяк і жодним нормативно-правовим документом не врегульованим, мобінгом фінансового працівника з правом другого підпису в УДСО при УМВСУ в Тернопільській області ОСОБА_7 (за вказівкою «з Києва», від ОСОБА_42 та ОСОБА_43 ), чому б його підлеглим працівникам-заявникам та свідкам у справі про нібито вчинення злочину, і собі не підтримати цю, напрочуд змістовну та веселу, щоправда кримінальну гру (?), як показує багаторічна практика, так ніякими законодавчими інструментами не припинену і практично безкарну. Усі заявники та свідки у справі є працівниками УДСО при УМВСУ в Тернопільській області (за винятком кількох звільнених), є не просто є багато років колегами по роботі, а дуже добре знають один одного, цілковито підпорядковуються в роботі свідкові ОСОБА_44 , від свідка ОСОБА_34 залежить їхня майбутня праця в УДСО (на сьогодні - в Управлінні поліції охорони), зарплата та додаткові, щедрі фінансові премії, котрі саме свідок ОСОБА_35 підписує та виплачує свідкам впродовж багатьох років спільної роботи. Також всі свідки десятиріччями спілкувалися з представником потерпілої сторони юрисконсультом ОСОБА_33 , були залежними від неї в роботі (вона підписувала всі, без винятків, договори на послуги охорони під час їх заключення та перезаключення). Наголошую, що начальник УДСО при УМВСУ в Тернопільській області, полковник міліції ОСОБА_35 , свідок у справі, і мій колишній начальник, окрім того, що є колишнім начальником в УДСО при УМВСУ в Тернопільській області всіх свідків у справі-працівників УДСО, є також на сьогодні начальником переважної більшості свідків у справі-працівників УПО в Тернопільській області-правонаступника УДСО при УМВСУ в Тернопільській області. Свідком у справі, т.в.о головного бухгалтера ОСОБА_8 , ще 31 грудня 2013 року було зроблено несанкціоновану спробу доступу до мого робочого комп`ютера, всупереч законному порядку прийому-передачі справ та товаро-матеріальних цінностей при призначенні на посаду від однієї матеріально відповідальної особи іншій з «чудовою» резолюцією заступника начальника УДСО ОСОБА_45 чомусь для працівника ОСОБА_46 (котрий жодних правових підстав не мав використовувати закріплений за мною комп`ютер в моєму кабінеті станом на 31.12.2013 року), фактично ОСОБА_47 дав дозвіл та вказівку своєю резолюцією ОСОБА_48 вчинити злочин, що останній і зробив: проник 31.12.2013 року несанкціоновано до мого робочого кабінету та викрав з мого робочого стола, за час моєї відсутності (я перебувала 1 день у відпустці) всю оргтехніку, зокрема персональний комп`ютер, а ще один співробітник - свідок у справі ОСОБА_29 , рапортом від 30.12.13 року повідомив заступника начальника УДСО ОСОБА_45 про його нагальну потребу також вчинити злочин, а саме зламати (замінити) замки в приміщеннях бухгалтерії, зокрема - в кабінетах бухгалтерії та моєму власному - без мого на такі дії, відома, як головного бухгалтера (?). З приводу вищевикладеного, 8 січня 2014 року, у перший робочий день нового року, я, побачивши наслідки вчиненого акту злочинного мародерства та викрадення мого комп`ютера працівниками міліції (ще й керівниками), відразу ж відреагувала: заявила письмово про цей факт у ВВБ УМВС України в Тернопільській області, мою заяву колишній керівник УМВСУ в Тернопільській області передав у прокуратуру Тернопільської області, і 14 січня 2014 року було зареєстровано кримінальне провадження за №42014210000000004 по статті 364 КК «Зловживання владою або службовим становищем» частиною 3 «дії, якщо вони вчинені працівником правоохоронного органу » (лист ОСОБА_49 від 13.01.2014 р. за вих.№2/3-П-1 щодо неправомірних дій керівництва ВДСО (направлено в прокуратуту для прийняття рішення) та лист прокуратури Тернопільської області за вих..№21/2-1174-15 від 21.07.2015 року про розслідування крим.провадження №4201421000000000 за ч.3 ст.364 ККУ від 14.01.204 року за фактом проникнення до кабінету головного бухгалтера ОСОБА_7 (проголошені матеріали, а.с.60,61-62).

6. Можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів. Отримані та належним чином посвідчені документи можуть бути використані як документи (письмові докази) з метою перевірки показань, з`ясування достовірності показань свідків сторони обвинувачення, змісту їх взаємовідносин зі свідком ОСОБА_50 . Оскільки відповідні документи вже витребовувалися адвокатським запитом (адвокат ОСОБА_5 - в ДДСО при МВС України, у серпні 2015 року), ОСОБА_7 зверталася листом в УДСО при УМВСУ в Тернопільській області, у серпні 2015 року (копії цих документів є в матеріалах кримінальної справи), однак жодної відповіді з ДДСО при МВС України отримано не було, а УДСО при УМВСУ в Тернопільській області надало відповідь у вересні 2015 року, що затребувані мною документи є з грифом «дск» (для службового користування), конфіденційними, доступ до них обмежений. Таким чином, ані я особисто, ані мій захисник, не можемо отримати оригінали перелічених документів шляхом надання адвокатського запиту.

7. Обґрунтування необхідності вилучення речей і документів. Частиною 2 ст. 91 КПК України передбачено, що доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. Згідно зі ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є тимчасовий доступ до речей і документів.

Відповідно до ст. 132 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим кодексом. Згідно з ч. 1, 2 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей та документів, як один із заходів забезпечення кримінального провадження, полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володіння якої знаходяться такі речі та документи, можливості ознайомитись з ними, зробити їхні копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Відповідно до ст.159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Згідно із ст.160 КПК України, сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів.

Застосувати заходи забезпечення кримінального провадження та проведення слідчих (розшукових) дій під час судового провадження (на виконання ч.3. статті 333 КПК: «3. У разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії. У разі прийняття такого рішення суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для проведення слідчої (розшукової) дії та ознайомлення учасників судового провадження з її результатами.». На підставі вищенаведеного, керуючись ст.159, 160, 333 КПК України, прошу: 1.Застосувати заходи забезпечення кримінального провадження та проведення слідчих (розшукових) дій під час судового провадження (на виконання ч.3. статті 333 КПК та надати тимчасовий доступ органам досудового слідства до документів з метою їх вилучення (ч.1 статті 159 КПК), що знаходяться у віданні та володінні ДФІ (Державної фінансової інспекції в Тернопільській області, що знаходиться у м.Тернополі за адресою: індекс 46021, вул.Грушевського, 8, тел.52-68-37, тел.52-68-37), директор ОСОБА_51 , на сьогодні в стані припинення, котра була реорганізована у Західний Офіс Держаудитслужби (ЄДРПОУ:40479801) з наступним утворенням управлінь, зокрема Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області (ЄДРПОУ:40913637), котре є правонаступником Державної фінансової інспекції в Тернопільській області (ЄДРПОУ: 21137097), що знаходиться за тією ж адресою: вул. Грушевського, 8, м.Тернопіль, 46021, Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області (ЄДРПОУ: 40913637), керівник ОСОБА_52 , АДРЕСА_1 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел: НОМЕР_1 ; "Гаряча лінія": НОМЕР_2 (інформацію отримано з ЄРДР, у вільному доступі).

1.1)Доручити органу досудового розслідування оглянути документи з метою вилучення, вилучити їх та надати суду, згідно переліку:

1.1.1)Лист ДФІ в Тернопільській області «Про передачу матеріалів позапланової ревізії УДСО при УМВСУ в Тернопільській » від 17.07.2015 року за вих.№19-08-17-17/3930 за підписом т.в.о.начальника ОСОБА_53 . Вказаний лист ДФІ, як документ, що підсумовує та систематизує висновки та матеріали проведеної позапланової ревізії ДФІ, зокрема в частині завданих збитків (124-139 стор. т.2), що була проведена в УДСО при УМВСУ в Тернопільській області в рамках крим.провадження, що зараз розглядається судом, був переданий ДФІ в слідче управління за вхідним №2296 від 20.07.2018 року, про що свідчить фотокопія листа, що збережена мною після ознайомлення з матеріалами (надала фотокопію у мин.клопотаннях, є у матеріалах справи). Цей лист був наданий та проголошений суду прокурором разом з іншими матеріалами ревізії ДФІ (зокрема - з самим актом ревізії) та знаходився в матеріалах справи, однак при повторному проголошенні матеріалів справи прокурором та моїм послідуючим ознайомленням з матеріалами, я виявила, що перша, титульна сторінка листа ДФІ за №19-08-17-17/13930 є втрачена з папки в підшивці крим.справи при невідомих мені обставинах, а нумерація сторінок крим.провадження починається з 2 сторінки вказаного листа ДФІ (сторінка №118 в 2 томі справи). «Збитки у сумі 12683,92 грн.?, визначені згідно акту позапланової ревізїі окремих питань фінансово-господарської діяльності УДСО при УМВСУ за період з 01.01.2014 по 02.06.2015 року №08-22/45 від 06.07.2015 року з урахуванням показів свідків, якщо ні, то в якій сумі? - вказане запитання слідчого до експерта (при проведенні економічної експертизи) містить у собі завідомо-неправдивий зміст, оскільки у листі за вих.№19-08-17-17/3930 від 17.07.2015 року, надісланого на №9/7-6675 від 05.06.2015 у слідче управління УМВС України в Тернопільській області (вул. Валова,11, м.Тернопіль,46001) «Про передачу матеріалів позапланової ревізії УДСО при УМВС України в Тернопільській області» та отриманого слідчим управлінням за вх.№2296 від 20.07.2015 року, вказано зовсім іншу суму, аніж вказує у своєму запитанню експерту слідчий ОСОБА_38 , на думку ревізора ДФІ, суму виявлених фінансових порушень, що призвели до втрат фінансових ресурсів на загальну суму 12683,92 грн., ця сума складається з 7905,00 грн. виділених матеріальних допомог на поховання, 3300,00 грн. сум, виплачених підзвіт на відрядженння працівникам УДСО, завищеної вартості харчування працівників, котрі їздили у відрядження, на 224,00 грн. у 52 випадках звітування, недостачі драбини у матеріально-відповідальної особи ОСОБА_26 в сумі 450,00 грн. та недостачі металевого стелажу у матеріально-відповідальної особи ОСОБА_17 на суму 965,92 грн.? 1.1.2.) Лист ДФІ в Тернопільській області від 17.07.2015 року за вих.№19-08-13-14/3897 «Про усунення порушень законодавства, виявлених ревізією», що проводилася відповідно до ухвали слідчого судді від 05.06.2015 року (справа №6079393/15-К) за підписом в.о.начальника ОСОБА_53 , адресований начальнику УДСО при УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_54 ( АДРЕСА_2 ), потерпілій стороні в даному крим.провадженні. Копію вказаного листа я отримала з позовними вимогами потерпілої сторони, як позивача, до мене, як до відповідача у цивільній справі, 12.10.2015 року (обвинувальний акт було направлено до суду 22.08.2015 року) №607/15843/15-ц від 15 вересня 2016 року (рішення суду в цивільній справі я прошу суд долучити до матеріалів справи окремими пунктами клопотання нижче, так як в задоволенні позовних вимог до мене про нібито завдання мною УДСО матеріальної школи, позивачу (УДСО при УМВСУ в Тернопільській області) в цій справі судом відмовлено повністю, рішення набрало законної сили ухвалою колегії апеляційного суду 17.11.2016 року), внаслідок чого я не могла по строках закінчення розслідування надати цю копію до матеріалів крим.провадження в досудовому розслідуванні, однак вважаю, що обидва вказані вище листи ДФІ в Тернопільській області безпосередньо свідчать про той факт, що обвинувальний акт в даному крим. провадженні проти ОСОБА_7 складений з грубим порушенням норм КК та КПК, повністю ігноруючи наявні матеріали ревізії ДФІ, проведеної за ухвалою слідчого судді, а припущення та висновки про нібито вчинення мною злочину та завдання матеріальної шкоди УДСО при УМВСУ в Тернопільській області, вказані в обвинувальному акті, є злочинно сфабрикованими слідчим ОСОБА_55 , цілковито ігноруючи як матеріали ревізії ДФІ, наявні в крим.провадженні, так і висновки ревізії, вказані в обох листах ДФІ - зміст вимог листів ДФІ про усунення порушень та недоліків, виявлених по результатах проведеної ревізії ДФІ, взагалі не стосуються ані предмету, ані персоналій обвинувального акту, тобто надуманої слідчим якоїсь матеріальної шкоди, а стосуються безпосередньо грубих порушень та завдання матеріальної шкоди УДСО самим начальником УДСО при УМВСУ в Тернопільській області - розпорядником грошових коштів підприємства, свідком у справі ОСОБА_56 та його заступником ОСОБА_57 (тобто осіб, котрі підписували першим підписом фінансово-господарські документи УДСО при УМВСУ в Тернопільській області) з іншого приводу та зі спірних питань та фінансово-економічних висновків, що у випадку позовних вимог УДСО до мене, як до відповідача в цивільній справі 607/15843/15-ц від 15 вересня 2016 року є повністю спростованими рішенням суду від 15 вересня 2016 року (матеріали, надані стороною захисту, а.с.26-30, 31-32,33-34,45-49). Викладені мною обставини та факти, що потребують проведення розшукових (слідчих дій) є значущими для кримінального провадження, адже в наслідок їх проведення будуть здобуті документи з висновками акту ревізії ДФІ, що поряд з самим актом ревізїї, є основними документами в даній кримінальній справі (ч.4 ст.333 КПК) та будуть використані як прямі докази відсутності складу злочину у цій справі.

2.Застосувати заходи забезпечення кримінального провадження та проведення слідчих (розшукових) дій під час судового провадження (на виконання ч.3 статті 333 КПК та надати тимчасовий доступ органам досудового слідства до документів з метою їх вилучення (ч.1 статті 159 КПК), що знаходяться у правонаступника УДСО при УМВСУ в Тернопільській області, у віданні та володінні УПО в Тернопільській області (ЄДРПОУ:40108819), керівник ОСОБА_35 , АДРЕСА_2 .

2.1)Доручити органу досудового розслідування оглянути документи з метою їх вилучення, вилучити їх та надати суду, згідно переліку:

2.1.1.)Довідки (або виписки з карточок обліку заробітної плати) про нараховану та виплачену заробітну плату за 2014 рік, 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 р.р., 01-04.2024 року в розрізі - основна заробітна плата та додаткова - матеріальні допомоги та заохочення, нараховані та виплачені в УДСО при УМВСУ в Тернопільській області та з жовтня 2015 року - в УПО в Тернопільській області, де протягом вказаного мною періоду розпорядником грошових коштів був начальник ОСОБА_58 (свідок в даному крим.провадженні), свідків ОСОБА_34 , ОСОБА_29 , ОСОБА_15 , ОСОБА_27 , ОСОБА_17 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_22 , ОСОБА_26 , ОСОБА_61 , ОСОБА_24 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_28 , ОСОБА_9 , ОСОБА_21 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_62

2.1.2)Функціональні обов`язки начальника УДСО при УМВСУ в Тернопільській області ОСОБА_34 , затверджені 08.10.2014 року колишнім начальником УМВСУ в Тернопільській області Василем Облещуком.

2.1.3) Оригінал Положення про УДСО при УМВСУ в Тернопільській області, затвердженого Наказом Департаменту ДСО при МВС України №251 від 05.12.2013 року (у томі 1 на сторінці 17-25 крим.справи міститься завірена печаткою УДСО копія цього документу, проголошена прокурором). Вказані документи (окрім Положення про УДСО) вже витребовувалися мною листом від 29.12.2015 року у ліквідатора УДСО при УМВСУ в Тернопільській області (є долучений в дод.№1 до клопотання на 3 аркушах під час надання документів в матеріали справи стороною захисту), однак листом від 28 січня 2016 року за вих.№62/П-23 (в дод.№4) ліквідатором ОСОБА_57 мені було відмовлено в наданні дублікатів цих документів, в той же час вказані документи повністю підтвердять суду 100% фінансову та виробничу залежність всіх вказаних мною свідків в справі-працівників УДСО та УПО від їхнього прямого начальника - ОСОБА_34 , що також підтверджується Положенням про ДСО (т.1 сторінка 17-25) - їхнім безпосереднім начальником на час реєстрації крим.провадження та надання свідками показів в протоколах допиту та в суді під присягу, був полковник міліції (поліції) ОСОБА_35 (також свідок в справі) з усіма правами розпорядника управлінських та фінансових функцій ДСО - приймати та звільняти з посад працівників, встановлювати посадові оклади та надбавки до зарплати, надавати наказами по ВДСО (УДСО) щомісячні премії та одноразові грошові премії та інші види заохочень, накладати стягнення тощо), тому встановлення цього безпосереднього зв`язку не лише на підставі допиту свідків, але і на підставі документів, що це підтверджують, вважаємо має важливе значення для оцінювання цього джерела відомостей (свідчень свідків-підлеглих працівників ОСОБА_34 - всього 22 особи) про факти та обставини кримінального провадження.

2.1.4)Наказ №49 від 22.04.2015 року «Про службове відрядження у ДДСО при МВС України» на 3 доби з 23 по 25 квітня 2015 року у ДДСО при МВС України (підтвердить факт моєї відсутності у період, котрий передував заявам про нібито вчинення крим.правопорушення, в цей час в УДСО при УМВСУ в Тернопільській області повинна була проводитися перевірка комісією ДДСО при МВС України);

2.1.5)Посвічення про відрядження ОСОБА_7 №131 від 22 квітня 2015 року. Вказані документи підтверджують факт моєї відсутності на робочому місці, в УДСО при УМВСУ в Тернопільській області в той час, як по вказівці ОСОБА_34 так званій комісії з перевірки за ключової участі працівника ВВБ ДВБ МВС України капітана міліції ОСОБА_36 були викликані працівники УДСО, в тому числі і 9 заявників у вказаному крим.провадженні, з метою написання пояснень по нібито нестачах товаро-матеріальних цінностей та небажання працювати з начальником ВФЗБО-головним бухгалтером ОСОБА_7 . Вказані мною факти послужили передумовою появи та реєстрації 9 заяв від працівників УДСО 27.04.2017 року про нібито вчинення мною злочину.

2.1.6.)Наказ №100 по УДСО при УМВСУ в Тернопільській області від 22 квітня 2015 року «Про проведення раптової перевірки наявності матеріальних цінностей» за підписом полковника міліції ОСОБА_34 , де в склад комісії включено за згодою сторін (в грубе порушення порядку проведення інвентаризації згідно п.1 розділу II Положення та Наказу Наказу Міністерства фінансів N 879(z1365-14) від 02.09.2014, в порушення наказу МВС України від 12.03.2013 за № 230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2013 р.за № 541/23073 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (далі - Інструкція)», Закону України «Про міліцію», наказу №810дск, тощо) оперуповноваженого ВВБ в Тернопільській області ДВБ МВС України капітана міліції ОСОБА_36 , котрий з 27.04.2015 року приймав активну участь в складі оперативної групи, очолюваної старшим слідчим ОСОБА_55 , у фабрикації матеріалів даного кримінального провадження, в грубе порушення норм статті 41,77 КПК.

2.1.7.)Висновок Департаменту ДДСО при МВС України за фактом перевірки від 28 квітня 2015 року, підписаний членами комісії, призначеної наказом №54 від 17.04.2015 року та затверджений начальником ДДСО при МВС України ОСОБА_63 (містить підпис оперуповноваженого ВВБ ОСОБА_36 першим з членів комісії). Листом за вих.№П-70,78,83 від 29.05.2015 року ДДСО при МВС України (копія в дод.№4, оригінал знаходиться в матеріалах крим.справи, в додатках до першого клопотання, в томах 2020-21р.р.) повідомив мене про те, що матеріали службового розслідування направлено в слідче управління УМВС України в Тернопільській області (оригінал листа знаходиться у клопотанні, котрим сторона захисту просила суд та надала долучити до матеріалів документи), яким проводиться досудове розслідування, цей лист-відповідь є доказом, що я неодноразово зверталася з вимогами отримати документи службової перевірки від 28.04.2015 року за участі працівника ВВБ ОСОБА_36 , однак вони були направлені слідчому в УМВСУ ОСОБА_64 , котрий чомусь не долучив цей, один з основних документів - висновок ДДСО при МВС України від 28 квітня 2015 року до матеріалів крим.провадження.

2.1.8.)Наказ ДДСО №54 від 17.04.2015 року про проведення службового розслідування (містить відомості про склад комісії з перевірки, де є включено оперуповноваженого ВВБ капітана міліції ОСОБА_36 ).

2.1.9.)Наказ №56 від 28 квітня 2015 року по ДДСО при МВС України України «Про порушення фінансової дисципліни, нарахування податкових зобов`язань і порядку оформлення документів в УДСО при УМВС України в Тернопільській області», що став наслідком проведеного службового розслідування (перевірки) за участі оперуповноваженого ОСОБА_65 . Статею 41 КПК «Оперативні підрозділи» пунктом 2. визначено процесуальну діяльність оперативних підрозділів, котра полягає у виконанні слідчих (розшукових) дій (глава 20 КПК) та негласних слідчих (розшукових) дій (глава 21 КПК) лише за письмовим дорученням слідчого чи прокурора, не виходячи за його межі. Працівник оперативного підрозділу під час виконання доручення слідчого чи прокурора користується повноваженнями слідчого і несе відповідальність за законність виконання доручених йому процесуальних дій, що також грубо порушено в ході проведення розслідування - слідчий ОСОБА_66 не мав законних підстав для включення в свою оперативну групу в даному кримінальному провадженні №12015210000000188 працівника ВВБ ОСОБА_36 з причини особистої зацікавленості в негативних результатах розслідування останнього, у відповідності до п.3 статті 77 КПК (якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обгрунтовані сумніви в його неупередженості) , так як висновок за фактом перевірки від 28 квітня 2015 року (що став підставою наказу №56 Департаменту та мого незаконного звільнення з займаної посади), підписаний оперуповноваженим в ОВС ВВБ в Тернопільській області ДВБ МВС України капітаном міліції ОСОБА_67 , який без мого відома про це, проводив в управлінні охорони перевірку в період з 20 по 25 квітня 2015 року та був безпосередньо зацікавлений в негативних результатах кримінального провадження (напередодні, 22 квітня 2015 року в обідню пору в моєму робочому кабінеті ОСОБА_68 влаштував дебош і скандал, зловживаючи владою, знаходився в моєму службовому кабінеті в порушення норм закону та порядку проведення перевірок, п.24, ч.1 ст.11 Закону України «Про міліцію» (перебував без направлення, не вимагав у керівника УДСО ОСОБА_34 жодних пояснень по фактах порушення законодавства), був незаконно включений полковником міліції ОСОБА_56 в наказ №100 на проведення інвентаризації в управлінні (в порушення п.1 розділу II Положення та Наказу Наказу Міністерства фінансів N 879(z1365-14) від 02.09.2014), тому не мав жодних законних підстав бути членом оперативної групи в даному кримінальному провадженні та не мав достатніх, законодавчо-обгрунтованих повноважень для проведення допитів свідків та оформлення протоколів допитів цих свідків) з огляду також і на Закон України «Про запобігання корупції» та Наказ МВС України від 09.08.2012 № 686 розділу V. «Права і обов`язки слідчих» пункту 5.3.1. та п.5.3.6., Закону України «Про міліцію» (розділ IV «Служба в міліції» статтю 18-1 «Врегулювання конфлікту інтересів», розділ V «Правовий і соціальний захист та їх пенсійне забезпечення. Відповідальність працівників міліції» статті 25 абзац 1 та 5, наказ МВС України від 12.03.2013 за № 230, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2013 р.за № 541/23073 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (далі - Інструкція)», Конституцію України, зокрема статтю 45, де є закріплено право на відпочинок, разом з тим передбачено, що працівникові гарантується встановлена законом тривалість робочого часу, грубо порушено статті 66 КЗпП, 50 КЗпП, 142 КЗпП, п.4 статті 247 КЗпП, умови Колективного Договору на 2012-2015 р.р., затвердженні в УДСО при УМВС України в Тернопільській області, та статтю 13 розділу III Закону України «Про охорону праці». Оперуповноважений ВВБ капітан міліції ОСОБА_68 , в порушення вимог Наказу МВС України № 686 від 09.08.2012 року, яким затверджено Положення про органи досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України (п.1.підпункт 1.1 наказу), затвердженого в Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 жовтня 2012 р. за № 1769/22081 (далі по тексту - Положення) розділу V. «Права і обов`язки слідчих» пункту 5.3.1. «Дотримуватися вимог Конституції України, КПК та законів України під час досудового розслідування» та пункту 5.3.6. «Не вчиняти будь-яких дій, що ганьблять звання слідчого і можуть викликати сумнів у його об`єктивності та неупередженості.», з метою особистої помсти мені за події 22 квітня 2015 року в моєму кабінеті в обідню пору, відібрав завідомо наклепницькі пояснення на мене без мого відома у працівників охорони - підлеглих його товариша по службі в ОВС- полковника міліції ОСОБА_34 , на чиє безпосереднє запрошення він безчинствував та зловживав владою в моєму робочому кабінеті 22 квітня 2015 року, що перебувають в безпосередній підпорядкованості та прямій матеріальній, службовій та моральній залежності від їхнього начальника ОСОБА_34 (відповідно до норм Закону України «Про запобігання корупції» статті 1 «Визначення термінів» абзацу 2 - пряме підпорядкування - відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень тощо, контролю за їх виконанням;(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 49, ст.2056)), а саме у свідків та заявників у справі: ОСОБА_25 , ОСОБА_27 , ОСОБА_17 , ОСОБА_22 , ОСОБА_19 , ОСОБА_15 , ОСОБА_59 , ОСОБА_26 , ОСОБА_61 , а також працівників бухгалтерії, пояснення відбирав з цього приводу оперуповноважений ВВБ капітан міліції ОСОБА_68 , він же проводив протоколи допиту свідків від 07.05.2015 року, він також підготував лист за підписом начальника ВВБ ОСОБА_69 (за вих.№18/20-340 від 27.04.2015 року), що був зареєстрований УМВС від 27.04.2015 р. за №183 (стор. 7, 2 т.) матеріалів, відкритих прокурором в крим.провадженні), що є безпосереднім доказом вчинення ним протиправних, злочинних дій працівника міліції оперуповноваженого ВВБ ОСОБА_36 з мотивів помсти ОСОБА_7 , в грубе порушення також наказу Міністерства внутрішніх справ України №310дск від 08.06.2011 р. «Про затвердження нормативно-правових актів з питань діяльності підрозділів внутрішньої безпеки МВС України» (надалі - Положення №310), яким регламентуються службові повноваження працівників ДВБ ВВБ. Всі перевищення службових повноважень працівником ВВБ ОСОБА_67 у відношенні до мене, як фінансового працівника УДСО при УМВСУ в Тернопільській області, були предметом дослідження судом та в повній мірі викладені в ухвалі Апеляційного суду Тернопільської області від 10 січня 2018 року, у цивільній справі №607/8733/15-ц (Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_70 Провадження № 88-ц/789/3/18 Доповідач - ОСОБА_71 ), котру я надала суду в числі інших доказів сторони захисту (а.с..45-49 матеріалів). Вищевикладені факти щодо працівника ВВБ ОСОБА_36 не могли бути мені відомі під час проведення досудового розслідування, тому що, в грубе порушення норм законодавства, з матеріалами проведеної перевірки у квітні 2015 року та висновками, що вказані у наказі №56 Департаменту, мене ніхто з членів комісії не ознайомлював і про підпис Грузинського на висновку службового розслідування від 28 квітня 2015 року та про його офіційну участь у складі членів комісії на підставі наказу №54 Департаменту ДСО при МВС України на час передачі матеріалів крим.провадження до суду (у серпні 2015 року) та під час досудового розслідування я не знала, а дізналася про цей факт 12 жовтня 2015 року, отримавши завірені копії всіх вищевказаних документів з позовними вимогами до мене УДСО в цивільній справі №607/15843/15-ц, рішенням в якій від 15 вересня 2016 року є повністю спростованими судом припущення позивача про завдання мною матеріальної шкоди УДСО.

2.1.10)Виписку (довідку) з особової справи про трудову діяльність ОСОБА_7 в системі ДСО (Державній службі охорони Тернопільської області), починаючи з дати прийняття на роботу - за період з лютого 1994 року по 28 квітня 2015 року (22 роки безперервного трудового стажу в ДСО), з вказанням займаних мною посад в охороні, з урахуванням переміщення по посадах в періоди реорганізації служби (у 2000-2001 р.р.) тощо, так як в матеріалах справи містяться недостатні відомості про мій стаж роботи - тільки є копія останнього наказу Департаменту ДСО від 05 лютого 2014 року, що не дає об`єктивної оцінки реального трудового стажу ОСОБА_7 в ДСО та вводить суд в оману з цього питання, адже складається помилкове враження, що я пропрацювала в ДСО всього 1 рік, що є неправдивої інформацією.

2.1.11.)Наказ №106 від 01.06.2011 року по ВДСО при УМВСУ в Тернопільській області «Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику…» з усіма додатками до нього (Положення про ведення бухгалтерського обліку у ВДСО та іншими).

2.1.12)Наказ № 70 від 28.03.2014 року «Про внесення змін до наказу від 01.06.2014 року №106 «Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику ВДСО при УМВС України в Тернопільській області» з додатками до нього, всього на 3 аркушах.

2.1.13.)Наказ №273 від 30.12.2014 року «Про внесення змін до наказу від 01.06.2014 року №106 «Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику ВДСО при УМВС України в Тернопільській області» з додатками всього на 9 аркушах. На вищевказані документи в п.2.1.9 є посилання в акті ревізії ДФІ, проведеної в рамках цього крим.провадження, оскільки після положення про ВДСО/УДСО при УМВСУ в Тернопільській області, ці документи є основними для керівника та головного бухгалтера в здійсненні як управлінських функцій, так і методів та способів ведення бухобліку, визначення витрат, ведення документообігу на підприємстві, дотримання встановлених в документообігу зразків документів, що використовує підприємство у фінансово-господарській діяльності, переліку призначених матеріально-відповідальних осіб для отримання, передачі, видачі та зберігання товаро-матеріальних цінностей, тощо. Вищевказані документи дозволять суду перевірити обставини кримінального провадження, зокрема, правдивість показань потерпілої сторони та свідків, які вже надавали покази в даному кримінальному провадженні, також підтвердять для суду перелік осіб, що в УДСО при УМВС в Тернопільській області були вповноважені начальником на отримання та подальше списання, передачу чи зберігання товаро-матеріальних цінностей. Також вказані документи є частиною установчих документів УДСО в питанні ведення бухгалтерського обліку та фінансово-господарської діяльності, що також підтверджується Розділом III статею 8 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено пунктом 2, що питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів та пунктом 3 передбачено : «Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів».

2.1.14.)Лист ДФІ в Тернопільській області від 17.07.2015 року за вих.№19-08-13-14/3897 «Про усунення порушень законодавства, виявлених ревізією», що проводилася відповідно до ухвали слідчого судді від 05.06.2015 року (справа №6079393/15-К) за підписом в.о.начальника ОСОБА_53 , адресований начальнику УДСО при УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_54 ( АДРЕСА_2 ), потерпілій стороні в даному крим.провадженні. Вказаний документ буде для суду доказом того, з яких саме питань ревізії ДФІ та до кого саме ставилися питання керівництвом ДФІ щодо грубих порушень в роботі УДСО при УМВСУ в Тернопільській області.

2.1.15.)Наказ по ДДСО при МВС України від 31.01.2014 року №43 «По особовому складу» про призначення головним фахівцем ОСОБА_8 (свідка в справі), звільнивши її з посади начальника відділу-головного бухгалтера ВФЗБО цього ж управління ДСО на підставі заяви ОСОБА_8 від 30.01.2014 року. Вказаний документ підтверджує факт організованого цькування (булінгу) головного бухгалтера ОСОБА_7 , адже з 30.12.2013 року і до 14.02.2015 року я займала посаду головного бухгалтера ВДСО, а ОСОБА_8 була незаконно призначена на мою посаду - головним бухгалтером УДСО, але після проведення реорганізації ВДСО в УДСО у грудні 2013 року та разом зі свідком ОСОБА_29 приймала активну участь у цькуванні мене, як посадової особи з правом другого підпису на фінансових документах, по вказівці полковника міліції Іващенка (відповідно до ч.3 та ч.4 ст. 36 КЗпП зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору). У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (п.1 ч.1 статті 40). Згідно з п.1 ст. 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Частиною другою статті 40 КЗпП встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пункті 1 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.За правилами статті 49-2 КЗпП про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене статтею 42 цього Кодексу. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Верховний Суд України в постанові від 1 квітня 2015 року у справі №6-40цс15 висловив правову позицію, згідно з якою власник є таким, що належно виконав вимоги частини 2 статті 40, частини 3 статті 49-2 КЗпП щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.), ніякої вакантної посади мені не запропонували, а попередили про, мовляв, скорочення.

2.1.16.)З мотивів, вищенаведених, довідку-виписку з особової справи (або трудової книжки) про займані нею у ВДСО-УДСО посади, свідка ОСОБА_8 , за період з 01.12.2013 по 01.03.2014 року, з вказанням номеру та дати наказу про призначення, звільнення та яким органом управління підписані накази.

2.1.17)Зведений протокол засідання інвентаризаційної комісії УДСО при УМВС України в Тернопільській області №222 від 24.10.2014 року, затверджений підполковником міліції ОСОБА_56 (свідком у справі) та підписаний головою комісії ОСОБА_57 , секретарем комісії ОСОБА_11 (свідок у справі), начальником ВФЗБО-головним бухгалтером УДСО ОСОБА_7 , головним фахівцем бухгалтерії ОСОБА_8 (свідком у справі), старшим інспектором-інженером СРЗ УДСО ОСОБА_29 (свідком у справі) та іншими членами комісії, котрий складається з 8 аркушів, зареєстрований за вих.№17/3-1670 від 01.12.2014 року виконавцем ОСОБА_8 та зі змісту його вбачається, що жодних нестач у підзвітах працівників чи на балансі УДСО не виявлено (тобто - драбина, що є предметом нестачі в підзвіті свідка ОСОБА_26 , але чомусь опинилася в обвинувальному акті проти мене, станом на 01 грудня 2014 року була в наявності у використанні в м.Борщові у підзвіті в свідка ОСОБА_26 , що і було встановлено та вказано в акті ревізії ДФІ, котрий є в матеріалах справи (а.с.124-139, т.2).

2.1.18)Матеріали службової перевірки, проведеної СВР (службою внутрішніх розслідувань) УДСО при УМВСУ в Тернопільській області у березні 2015 року ОСОБА_72 (в першій половині місяця) з висновком службового розслідування по факту анонімного дзвінка у чергову частину Департаменту ДСО при МВС України нібито від бухгалтера-працюючого пенсіонера УДСО при УМВСУ в Тернопільській області зі скаргою на роботу начальника ВФЗБО-головного бухгалтера ОСОБА_7 . В рамках цього розслідування були опитані письмово всі працівники бухгалтерії - жоден працівник не підтвердив інформації про погану роботу ОСОБА_7 чи будь-які неправомірні вчинки останньої, що є зафіксовано у висновку службового розслідування, підписаного СВР УДСО ОСОБА_72 та затвердженого полковником міліції ОСОБА_56 , висновок було направлено у ДДСО при МВС України.

3.Надати доступ органам досудового слідства до документів з метою їх вилучення (ч.1 ст. 159 КПК), що знаходяться у віданні та володінні профспілкової організації ВДСО при УМВСУ в Тернопільській області (ЕГРПОУ: 37076714), уповноважена особа: ОСОБА_73 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , (голова профспілкової організації ОСОБА_74 , ).

3.1)Доручити органу досудового розслідування оглянути документи з метою їх вилучення, вилучити їх та надати суду, згідно переліку: заява членів профспілкового комітету від 22.01.2014 року, Протокол засідання профспілкового комітету ППО УДСО при УМВСУ в Тернопільській області від 22.01.2014 року та лист з цього приводу, направлений на Департамент ДСО при МВС України, про вимогу відмежування членів профспілкового комітету від систематичного нетактовного, зверхнього і зневажливого ставлення головного бухгалтера ОСОБА_7 (дотримуюся стилю та риторики цього документу), підписаний багатьма свідками в даному кримінальному провадженні. Оскільки ці документи підтверджують активну стадію остракізму у відношенні до мене, організованого цькування мене, як головного бухгалтера ВДСО з правом другого підпису фінансових документів (на той час я перебувала у черговій відпустці, а моє робоче місце в УДСО наказом по ДДСО займала новопризначений головний бухгалтер ОСОБА_8 , в моєму робочому кабінеті за моєї відсутності були незаконно 31.12.2013 року зламані та замінені замки свідком ОСОБА_29 та викрадені (винесені в невідомому напрямку) товаро-матеріальні цінності, що обліковувалися у мене в підзвіті, зокрема персональний комп`ютер, по факту цих подій за моєю заявою у ВВБ та на ім`я начальника УМВСУ в Тернопільській області Василя Облещука було прокуратурою Тернопільської області на той час відкрито кримінальне провадження №42014210000000004). Вказані документи, що знаходяться у віданні профспілки УДСО при УМВСУ в Тернопільській області, складалися без моєї участі та без мого відома, адже я за заявою від 07.10.2013 року добровільно вийшла зі складу профспілкового комітету та членів профспілки ВДСО, після організованої травлі мене на зборах документально жодним чином непідтвердженими наклепами на мене від так званих членів профспілки, осіб, що у відповідності до їхніх функціональних обов`язків, не були вповноважені надавати будь-які оцінки роботи головного бухгалтера обласного відділу, спеціально для цієї мети підібраними зі своїх підлеглих-членів профспілки на замовлення начальника ВДСО ОСОБА_34 та його заступника ОСОБА_45 (надано стороною захисту з метою долучення до матеріалів справи оригінал листа від 22.10.2013 року за вих.№2270 від голови профкому ОСОБА_75 , мій лист №2305 від 31.10.2013 року, направлений голові профкому ВДСО ОСОБА_76 , зареєстрований у ВДСО за вх.№2305, лист ОСОБА_77 №2289 від 28.10.2013 року за вх.№1273 від 28.10.13р. та мою доповідну записку (з підписом зав.канцелярії ОСОБА_18 від 09.10.2013 року про її отримання) на ім`я начальника ВДСО ОСОБА_34 з вимогою більше не запрошувати мене на зборища, котрі не стосуються виробничих питань чи проблем для обговорення по суті справи, навіть якщо там буде присутній голова профкому відділу ОСОБА_74 - ці документи підтверджують участь голови профспілки в організації цькування (булінгу) головного бухгалтера ВДСО та факту самого цькування фінансового працівника з керівними функціями та правом 2 підпису на документах з проплат грошових коштів). Документи від 22-23.01.2014 року містять підписи свідків у цій справі-працівників УДСО при УМВСУ в Тернопільській області, наказ про моє перепризначення після проведеної реорганізації в посаді начальника ВФЗБО-головного бухгалтера УДСО при УМВСУ в Тернопільській області був виданий Департаментом 05.02.2014 року, відомості на видачу канцтоварів, підписані заявниками та свідками, що отримували ці канцтовари, що є предметом даного кримінального провадження, були складені протягом 2014 року (з вересня 2014 року по 10.03.2015 року), є всі без винятку затверджені начальником ОСОБА_56 , що дасть суду можливість оцінити правдивість, вмотивованість та особисту зацікавленість показань свідків сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні, а також дасть суду розуміння того, чи могли ці свідки при будь-яких порушеннях чи зловживаннях з мого боку звернутися до керівника УДСО при УМВСУ в Тернопільській області ОСОБА_34 за прикладом того, як вони це зробили в ДДСО при МВС України (в орган управління УДСО) у листі від 05.02.2014 року, як члени профспілки УДСО.

4.Доручити органу досудового розслідування оглянути документи з метою вилучення, вилучити їх та надати суду, з архіву Департаменту ДСО при МВС України (ЄДРПОУ:08596819), АДРЕСА_4 , правонаступником якого є Департамент поліції охорони(ЄДРПОУ: 40109110), вул.Малопідвальна, 5, м.Київ, згідно переліку:

4.1)Матеріали службової перевірки, затверджені полковником міліції ОСОБА_56 , проведеної СВР (службою внутрішніх розслідувань) УДСО при УМВСУ в Тернопільській області у березні 2015 року ОСОБА_72 (в першій половині місяця) з висновком службового розслідування по факту анонімного дзвінка у чергову частину Департаменту ДСО при МВС України нібито від бухгалтера-працюючого пенсіонера УДСО при УМВСУ в Тернопільській області зі скаргою на роботу начальника ВФЗБО-головного бухгалтера ОСОБА_7 . В рамках цього розслідування були опитані письмово всі працівники бухгалтерії - жоден працівник не підтвердив інформації про погану роботу ОСОБА_7 чи будь-які неправомірні вчинки останньої, що є зафіксовано у висновку службового розслідування, підписаного СВР УДСО ОСОБА_72 та затвердженого полковником міліції ОСОБА_56 , висновок з УДСО було направлено у ДДСО при МВС України.

5.Доручити органу досудового розслідування оглянути документи з метою вилучення, вилучити їх та надати суду, з архіву Тернопільського міськрайонного суду (м.Тернопіль, вул.Котляревського,34,справа №607/8547/18 (про встановлення батьківства) за позовом свідка у справі ОСОБА_10 до начальника відділу внутрішнього аудиту ДДСО при МВС України (органу управління УДСО при УМВСУ в Тернопільській області, у відповідності до Витягу) ОСОБА_78 (звільненого з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України 30 червня 2015 року - останній абзац рішення суду від 16.01.2020 року у справі №607/8547/18), на час реєстрації кримінального провадження - 28.04.2015 року, був безпосереднім начальником ОСОБА_79 , котрий проводив аудит в УДСО при УМВСУ в Тернопільській області в період з 10 березня по 1 квітня 2015 року та складав звіт аудиту відповідності (стор.30-123 т.3), з метою з`ясування судом безпосередньої зацікавленості у свідка ОСОБА_10 , колишньої т.в.о. головного бухгалтера ВДСО при УМВСУ в Тернопільській області (в період з 1998 по 2000 рік), на час реєстрації крим.провадження - бухгалтера УДСО при УМВСУ в Тернопільській області, на сьогодні працює бухгалтером в УПО в Тернопільській області, в особистій зацікавленості у помсті ОСОБА_7 , своєму колишньому безпосередньому керівникові:

5.1)Записи з трудової книжки ОСОБА_10 за період з 02 березня 1998 року по 03 лтпня 2001 року про її роботу на посаді в.о. начальника фінансово-економічного відділення відділу ДСО при УМВСУ в Тернопільській області (встановлено судом в 6 абзаці на 3 сторінці рішення).

5.2)Довідку від 23 серпня 2018 року, видану управлінням кадрового забезпечення Департаменту поліції охорони НПУ про те, що ОСОБА_80 працював на посаді заступника начальника контрольно-ревізійного відділу Головного управління Державної служби охорони при МВС України. З травня 2001 року по серпень 2002 року працював на посаді начальника контрольно-ревізійного відділу Департаменту Державної служби охорони при МВС України (встановлено судом у 7 абзаці на 3 сторінці рішення).

5.3)Документи про перерахування ОСОБА_81 свідку ОСОБА_10 у листопаді та грудні 2017 року двічі по 5000,00 грн., як вказано у 3 абзаці на 3 сторінці рішення у справі № 607/8547/18.

5.4)Судовий запис допиту свідка ОСОБИ_5 у суді, в справі №607/8547/18 про особисті стосунки між ОСОБА_82 та свідком у справі ОСОБА_10 , з фактами про народження ОСОБА_10 сина.

5.5)Скриншоти смс-повідомлень та переписки з ОСОБА_81 , надані позивачем у справі ОСОБА_10 (я була присутня у якості вільного слухача в даному засіданні по справі №607/8547/18), як доказ для суду особистих стосунків між ними. 5.6)Роздруківки телефонних розмов з Київстар, наданих позивачем у справі №607/8547/18 ОСОБА_10 , як доказ особистих стосунків між свідком ОСОБА_10 та ОСОБА_81

5.7)Копію рішення Тернопільського міськрайонного суду справі №607/8547/18 від 16.01.2020 року.

В матеріалах, проголошених прокурором (а.с.30-123, т.3), звіт так званого аудиту, складений ОСОБА_83 (підлеглим працівником ОСОБА_84 ) та в складі комісії, що підписувала так званий Висновок від 28.04.2015 року, за фактом перевірки звернення начальника відділу-головного бухгалтера УДСО при УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_7 та порушень фінансової дисципліни, виявлених у зазаначеному управлінні працівником відділу внутрішнього аудиту Департаменту, підписаний підлеглим (його заступником) ОСОБА_84 , заступником начальника ВВУ ДДСО при МВС України ОСОБА_85 ».

Прокурор ОСОБА_3 подала заперечення на клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 , де зазначила: « …не зрозуміло, яке саме доказове значення можуть мати зазначені ОСОБА_86 в клопотанні документи в кримінальному провадженні, яке розглядається судом. Для прикладу, не зрозумілим є зв`язок між тими обставинами, які зазначаються в обвинувальному акті та досліджувались в суді та вимогами обвинуваченої щодо необхідності отримання доступу до довідок (або виписок з карточок обліку заробітної плати) про нараховану та виплачену заробітну плату за 2014-2023 роки свідків ОСОБА_34 , ОСОБА_29 , ОСОБА_15 , ОСОБА_27 , ОСОБА_17 , ОСОБА_59 тощо. Також, не зрозумілий зв`язок між тими обставинами, які зазначаються в обвинувальному акті та досліджувались в суді та вимогами обвинуваченої щодо необхідності отримання доступу до матеріалів справи про встановлення батьківства за позовом свідка у кримінальному провадженні № 12015210000000188 від 27.04.2015 ОСОБА_10 до начальника відділу внутрішнього аудиту ДЦСО при МВС України ОСОБА_87 . Те саме стосується і інших документів, перелічених у клопотанні обвинуваченої. Тобто у клопотанні не обґрунтовано та не доведено, яке суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні мають документи, доступ до яких просить ОСОБА_88 , що свідчить про недотримання вимог ч. 5 ст.163 КПК України. З огляду на викладене, прошу в задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_89 про надання тимчасового доступу до речей та документів відмовити».

Відповідно до ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя керується принципом верховенства права.

На підставі ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

В контексті ст.84 КПК України документи є процесуальними джерелами доказів.

Згідно з статтями 159, 160 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали суду; Сторони кримінального провадження мають право звернутися до суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу.

За змістом § 3 «Процедура судового розгляду» Глави 28 «Судовий розгляд» Розділу ІV «Судове провадження у першій інстанції» КПК України суд не може збирати докази, у тому числі і шляхом їх витребування, а лише вправі їх досліджувати. Отже, під час судового розгляду суд лише досліджує, тобто перевіряє, вже зібрані докази для встановлення обставин та не уповноважений на їх збирання замість сторони кримінального провадження, у тому числі і шляхом їх витребування. Можливість збирання доказів під час судового провадження передбачена ст.333 КПК України, якою також передбачено і застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі і надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо у сторони кримінального провадження є якість труднощі ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучати їх (здійснити їх виїмки).

Відповідно до ст.333 КПК України під час розгляду клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів суд враховує причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування; під час розгляду клопотання суд враховує значення обставин про встановлення або перевірку яких просить особа, яка звернулася з ним, можливість їх встановлення або перевірки шляхом проведення слідчих дій та причини, з яких не були здійснені належні дії для їх встановлення чи перевірки на стадії досудового розслідування.

В мотивувальній частині клопотання акцентовано на сумнівності показань наданих свідками сторони обвинувачення. Однак, з`ясування достовірності показань свідка необхідно здійснювати в порядку передбаченому ст.96 КПК України.

На підставі ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Враховуючи зазначені у клопотанні мотиви щодо змісту і суті окремих документів, суд прийшов до переконання, що вони можуть мати значення для встановлення або перевірки обставин кримінального провадження. Однак, в порядку передбаченому ст.321 КПК України необхідно усунути з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження. Зокрема, такими є документи, які стосуються ОСОБА_10 і ОСОБА_90 . Тому, в цій частині у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

На підставі ст.90 КПК України рішення національного суду, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України, має преюдиціальне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів.

В контексті п.7 ч.2 ст.160 КПК України у клопотанні зазначається обгрунтування необхідності вилучення оригіналів чи копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження. Проте, із змісту клопотання вбачається, що таке обгрунтування не зазначено. Отже, в цій частині у задоволенні клопотання також необхідно відмовити.

Суд вважає, що з метою забезпечення гарантій рівності сторін перед законом і судом; змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості; безпосередності дослідження документів для всебічного і повного дослідження обставин кримінального провадження та оцінки всіх доказів у їх сукупності, тобто забезпечення права на справедливий суд, клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 підлягає до часткового задоволення.

У ст.392 КПК України міститься вичерпний перелік ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку. З її змісту вбачається, що ухвала про надання судового доручення щодо проведення слідчих дій оскарженню не підлягає.

Керуючись статями 8, 129 Конституції України, Главою 2, статями 84, 93, 159, 160, 290, 333, 350, 392 КПК України, суд, -

постановив:

Клопотання ОСОБА_4 про надання доручення вчинити слідчі дії задовільнити частково.

Доручити Слідчому Управлінню ГУНП в Тернопільській області провести слідчі дії, надавши йому дозвіл на тимчасовий доступ до оригіналів документів із можливістю ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити (здійснити виїмку):

- листа ДФІ в Тернопільській області «Про передачу матеріалів позапланової ревізії УДСО при УМВСУ в Тернопільській » від 17.07.2015 року за вих.№19-08-17-17/3930 за підписом т.в.о.начальника ОСОБА_53 ,

- листа ДФІ в Тернопільській області від 17.07.2015 року за вих.№19-08-13-14/3897 «Про усунення порушень законодавства, виявлених ревізією», які знаходяться у володінні Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області, що знаходиться за адресою м.Тернопіль вул.Грушевського, 8;

Доручити Слідчому Управлінню ГУНП в Тернопільській області провести слідчі дії, надавши йому дозвіл на тимчасовий доступ до оригіналів документів із можливістю ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити (здійснити виїмку):

- функціональних обов`язків начальника УДСО при УМВСУ в Тернопільській області, затверджені 08.10.2014 року начальником УМВСУ в Тернопільській області,

- оригіналу Положення про УДСО при УМВСУ в Тернопільській області, затвердженого Наказом Департаменту ДСО при МВС України №251 від 05.12.2013 року,

- наказу №49 від 22.04.2015 року «Про службове відрядження у ДДСО при МВС України»,

- посвідчення про відрядження ОСОБА_7 №131 від 22 квітня 2015 року,

- наказу №100 по УДСО при УМВСУ в Тернопільській області від 22 квітня 2015 року «Про проведення раптової перевірки наявності матеріальних цінностей»,

- висновку Департаменту ДДСО при МВС України за фактом перевірки від 28 квітня 2015 року, підписаний членами комісії, призначеної наказом №54 від 17.04.2015 року та затверджений начальником ДДСО при МВС України ОСОБА_63 ,

- наказу ДДСО №54 від 17.04.2015 року про проведення службового розслідування,

- наказу №56 від 28 квітня 2015 року по ДДСО при МВС України України «Про порушення фінансової дисципліни, нарахування податкових зобов`язань і порядку оформлення документів в УДСО при УМВС України в Тернопільській області»,

- виписки (довідку) з особової справи про трудову діяльність ОСОБА_7 в системі ДСО (Державній службі охорони Тернопільської області), починаючи з дати прийняття на роботу - за період з лютого 1994 року по 28 квітня 2015 року (22 роки безперервного трудового стажу в ДСО), з вказанням займаних посад в охороні, з урахуванням переміщення по посадах в періоди реорганізації служби (у 2000-2001 р.р.),

- наказу №106 від 01.06.2011 року по ВДСО при УМВСУ в Тернопільській області «Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику…» з усіма додатками до нього (Положення про ведення бухгалтерського обліку у ВДСО та іншими),

- наказу №70 від 28.03.2014 року «Про внесення змін до наказу від 01.06.2014 року №106 «Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику ВДСО при УМВС України в Тернопільській області» з додатками до нього, всього на 3 аркушах,

- наказу №273 від 30.12.2014 року «Про внесення змін до наказу від 01.06.2014 року №106 «Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику ВДСО при УМВС України в Тернопільській області» з додатками всього на 9 аркушах, - листа ДФІ в Тернопільській області від 17.07.2015 року за вих.№19-08-13-14/3897 «Про усунення порушень законодавства, виявлених ревізією», що проводилася відповідно до ухвали слідчого судді від 05.06.2015 року (справа №6079393/15-К) за підписом в.о.начальника ОСОБА_53 , адресований начальнику УДСО при УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_54 ,

- зведеного протоколу засідання інвентаризаційної комісії УДСО при УМВС України в Тернопільській області №222 від 24.10.2014 року, затверджений підполковником міліції ОСОБА_56 та підписаний головою комісії ОСОБА_57 , секретарем комісії ОСОБА_11 , начальником ВФЗБО - головним бухгалтером УДСО ОСОБА_7 , головним фахівцем бухгалтерії ОСОБА_8 , старшим інспектором-інженером СРЗ УДСО ОСОБА_29 та іншими членами комісії, котрий складається з 8 аркушів, зареєстрований за вих.№17/3-1670 від 01.12.2014 року, виконавцем ОСОБА_8 ,

- матеріали службової перевірки проведеної СВР (службою внутрішніх розслідувань) УДСО при УМВСУ в Тернопільській області у березні 2015 року ОСОБА_72 з висновком службового розслідування по факту анонімного дзвінка у чергову частину Департаменту ДСО при МВС України, які знаходяться у віданні та володінні УПО в Тернопільській області за адресою АДРЕСА_5 .

Органу досудового розслідування виконати доручення суду, в порядку передбаченому Главою 20 КПК України.

На підставі ч.6 ст.333 КПК України прокурор ОСОБА_3 зобов`язана надати доступ до матеріалів отриманих внаслідок проведення слідчих дій за дорученням суду учасникам судового провадження, в порядку передбаченому ст.290 КПК України та надати їх суду у строк до 05 вересня 2024 року.

В задоволенні прохальної частини 5 клопотання ОСОБА_4 про надання доручення вчинити слідчі дії відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.

Суддя ОСОБА_1