Ухвала

від 20.08.2024 по справі 293/1216/24

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №293/1216/24

Провадження № 2/293/520/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі судді Лось Л.В. розглядаючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову

ВСТАНОВИВ:

16.08.2024 до Черняхівського районного суду Житомирської області з позовною заявою звернулась ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Регіон Житомир» про розірвання договору оренди землі та стягнення коштів, за змістом якої просить:

- розірвати договір оренди землі від 18.09.2011 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «АГРО-РЕГІОН ЖИТОМИР», предметом якого є земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 1825685000:07:000:0043 площею 3,1847 га, яка розташована за межами села Крученець на території Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області;

- стягнути з відповідача 14 700,28 грн орендної плати за користування даною земельною ділянкою.

Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову за змістом якої просить: постановити ухвалу, якою у порядку забезпечення позову на період розгляду справи в суді накласти заборону відповідачу по справі ТОВ «Агро-РЕГІОН Житомир», вчиняти будь-які дії щодо користування земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 1825685000:07:000:0043 площею 3,1847 га, яка розташована за межами села Крученець на території Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, суд дійшов такого висновку.

У ч. 2 ст. 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи забезпечення позову застосовуються судом для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду про задоволення позову та ці заходи повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

За змістом і формою заява про забезпечення позову повинна відповідати вимогам, встановленим у ст. 151 ЦПК України.

За нормами ч.1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1)найменування суду,до якогоподається заява; 2)повне найменування(дляюридичних осіб)або ім`я(прізвище,ім`я тапо батькові)(дляфізичних осіб)заявника,його місцезнаходження(дляюридичних осіб)або місцепроживання чиперебування (дляфізичних осіб),поштовий індекс,ідентифікаційний кодюридичної особив Єдиномудержавному реєстріпідприємств іорганізацій України,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків(дляфізичних осіб)за йогонаявності абономер ісерію паспорта(дляфізичних осіб-громадян України),номери засобівзв`язку,адресу електронноїпошти (занаявності),відомості пронаявність абовідсутність електронногокабінету; 3)предмет позовута обґрунтуваннянеобхідності забезпеченняпозову; 4)захід забезпеченняпозову,який належитьзастосувати,з обґрунтуваннямйого необхідності; 5)ціну позову,про забезпеченняякого проситьзаявник; 6)пропозиції заявникащодо зустрічногозабезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Аналізуючи вказані норми законодавства, слід дійти висновку, що при поданні заяви про забезпечення позову недостатньо послатись на диспозицію відповідної норми процесуального права, заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи підтверджені, тобто особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем (відповідачами) дій, спрямованих на ухилення від виконання рішення суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Не може бути задоволена заява про забезпечення позову, якщо заявник не надав суду доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Всупереч зазначенимнормам законузаявник ОСОБА_1 у заявіпро забезпеченняпозову необґрунтувала необхідність вжиттязаходів забезпеченняпозову,які вонапросить судзастосувати,не зазначилау чомусаме існуєреальна загрозаневиконання чиутруднення виконаннярішення судуу разізадоволення судомїї позову.Позивачем судуне наданодоказів,які бсвідчили проте,що невжиттязаходів забезпеченняпозову призведедо наслідків,які можутьістотно ускладнитичи унеможливитивиконання рішеннясуду,заява міститьлише особистеприпущення заявника щодо суттєвого ускладнення виконання рішення суду за результатами розгляду позову про розірвання договору оренди землі та стягнення коштів, у разі незастосування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3ст. 150 ЦПК Українивиди забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Водночас враховуючи позовні вимоги за пред`явленим позовом та визначену ціну позову, підстав для висновку про те, що обраний заявником вид забезпечення позову є співмірним із заявленими в даній справі позовними вимогами та що не вжиття цього виду забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, не має.

Як встановлено у п. 4 ч. 1ст. 151 ЦПК Українизаява про забезпечення позову повинна містити захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності. Запропоновані заходи забезпечення позову і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Натомість прохальна частина заяви про забезпечення позову містить вимогу "накласти заборону відповідачу по справі ТОВ «Агро-РЕГІОН Житомир» вчиняти будь-які дії щодо користування земельною ділянкою… ". З вказаної вимоги неможливо встановити, які саме дії просить заборонити вчиняти заявник відповідача.

Крім того, відповідно до ч.6ст.151 ЦПК України, до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно дост.1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно до п.п.4 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову, фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7Закону України«Про державнийбюджет Українина 2024рік» передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року складає 3028 гривень

Таким чиномза подачудо судузаяви прозабезпечення позовупотрібно сплатисудовий збіру розмірі605,60гривень.

Однак, заявник до матеріалів заяви про забезпечення позову не додано документів що підтверджують сплату судового збору, що вказує на те, що заява подана без дотримання норм ч.6 ст. 151 ЦПК України.

Натомість разом із заявою про забезпечення позову позивач подала клопотання про звільнення її від сплати судового збору за забезпечення позову, мотивуючи таке клопотання тим, що її середньомісячний сукупний дохід сім`ї нижчий суми прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до ЗУ "Про прожитковий мінімум" для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення може просити суд про звільнення від сплати судового збору при подачі заяви про забезпечення позову до суду першої інстанції на підставі ст.8 ЗУ «Про судовий збір», а судовий збір, який їй слід сплатити при поданні до суду заяви про забезпечення позову в розмірі 605,60 грн перевищує 5% розміру її річного доходу за попередній календарний рік, який становить 0 грн.

Надаючи оцінку клопотанню заявника про звільненнявід сплати судового збору, суд дійшов такого висновку.

Уст. 8 Закону України "Про судовий збір"визначені умови щодовідстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Так ч. 1.ст. 8Закону України "Про судовий збір", встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч.2ст. 8 ЗУ "Про судовий збір").

Правовий аналіз вищенаведених норм закону дає підстави стверджувати, що законодавцем встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, звільнити від сплати судового збору абовідстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Належних та допустимих доказів наявності підстав, визначених уч.1 ст.8 ЗУ "Про судовий збір"для звільненнявід сплати судового збору або відстроченнясплати судового збору позивач при звернені до суду не подала.

Отже, за відсутності визначених законом умов для звільненняпозивача від сплати судового збору або відстрочення судового збору з огляду на майновий стан сторони, суд дійшов висновку про відмовуу задоволеніподаного заявником ОСОБА_1 клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Суд наголошує,що саме заявник,який єпозивачем усправі,повинен навестидоводи іподати доказина підтвердженнятого,що йогомайновий станперешкоджає сплатісудового зборуу встановленомузаконодавством порядку та розмірі. На підтвердження незадовільного майнового стану можуть бути надані, наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

При цьому, суд звертає увагу заявника на практику Європейського суду з прав людини, за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право позивача на доступ до правосуддя, оскільки судовий збірце певний законний обмежувальний захід, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих і безпідставних позовів та перенавантаження судів.

Згідно ч. 10ст. 153 ЦПК Українисуд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимогстатті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Приймаючи до уваги, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову не містить відомостей, зазначених у ч.1 ст. 151 ЦПК України, що є імперативною нормоюЦПК України, та не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а клопотання про звільнення від сплати судового збору не містить належних доводів та доказів на підтвердження того, що майновий стан позивача перешкоджає сплаті судового збору, суд уважає, що заява про забезпечення позову подана без дотримання вимогст.151 ЦПК України, в відтак підлягає поверненню заявнику.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.150, 151-153,352,353, 354 ЦПК України

ПОСТАНОВИВ:

1. У клопотанні ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову, відмовити.

2. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути заявнику.

Роз`яснити,що поверненнязаяви прозабезпечення позовуне перешкоджаєповторному зверненнюз відповідноюзаявою прозабезпечення позову,поданою здотриманням вимогстатті 151 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала складената підписана:20.08.2024.

Суддя Людмила ЛОСЬ