Ухвала

від 09.07.2024 по справі 361/1417/24

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/1417/24 провадження № 2-др/361/42/24

09.07.2024

У Х В А Л А

«09» липня 2024 року м.Бровари Київської області

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Василишин В.О., перевіривши заяву Об`єднання співвласників житлового будинку «Декабристів-44» про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 361/1417/24 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Декабристів-44» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в

У провадженні суду перебувала цивільна справа № 361/1417/24.

Заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 липня

2024 року позовні вимоги ОСББ «Декабристів-44» про стягнення заборгованості задоволено частково.

05 липня 2024 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Декабристів-44» звернулося до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн. 00 коп.

Перевіривши клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заява про ухвалення додаткового рішення є заявою з процесуальних питань. Тож подання учасником справи заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу потрібно здійснювати із дотриманням вимог ЦПК України, встановлених для подання клопотань (заяв) з процесуальних питань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом (частина третя статті 182 ЦПК України).

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань визначені у статті 183 ЦПК України.

Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення) (пункт 6 частини першої статті 183 ЦПК України).

За правилами частини другої статті 183ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Згідно з частиною четвертою статті 183ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

До заяви про ухвалення додаткового рішення стороною позивача долучено копію акту приймання передачі послуг № 01 до договору про надання правової допомоги № 239 від 23 січня

2024 року, проте докази направлення заяви з додатками ОСОБА_1 вказана заява не містить, а відтак суд дійшов висновку про невиконання заявником вимог частини другої статті 183 ЦПК України.

Так, Верховний Суд у постанові від 12 квітня 2023 провадження № 61-11044св22, виснував про те, що до заяви про ухвалення додаткового рішення підлягають застосування правила частини четвертої статті 183 ЦПК України. Суд мав оцінювати заяву про ухвалення додаткового рішення на її відповідність вимогам статті 183ЦПК України та у разі недотримання таких процесуальних вимог застосувати відповідні процесуальні наслідки, передбачені у частині четвертій статті 183 ЦПК України, що відповідає наведеним правовим висновкам Верховного Суду у постанові від 21 вересня 2022 року у справі № 725/1301/21 (провадження № 61-20691св21) та сталій судовій практиці Верховного Суду під час вирішення питання про прийняття до розгляду заяв про ухвалення додаткового рішення, поданих до суду касаційної інстанції.

Верховний Суд у постанові від 21 вересня 2022 року провадження № 61-20691св21 зазначив, що, встановивши порушення позивачем установленого процесуальним законом порядку пред`явлення до відшкодування витрат на правничу допомогу, а саме ненаправлення позивачем на адреси інших учасників справи (відповідачів) документів, які підтверджують понесені витрати на правничу допомогу, що позбавило відповідачів можливості подати до суду клопотання про неспівмірність розміру таких витрат відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України, суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув без розгляду клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Аналогічна практика вирішення заяв про ухвалення додаткового рішення, до яких заявники не додали докази надіслання (ненадання) іншим учасникам такої заяви з доданими до неї додатками, сформована Верховним Судом і в ухвалах від 25 лютого 2021 року у справі № 906/977/19, від

01 вересня 2022 року у справі № 759/13013/14-ц (провадження № 61-14029св21), від 16 січня 2023 року у справі № 640/23065/14 (провадження № 61-1456ск21), від 02 лютого 2023 року у справі № 466/1403/20 (провадження № 61-10035св22), від 27 березня 2023 року у справі № 756/820/20 (провадження № 61-8952св22) на стадії касаційного розгляду справи.

Враховуючи правові висновки Верховного Суду, положення статті 183ЦПК України та відсутність доказів направлення заяви про ухвалення додаткового рішення з додатками

ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про повернення заяви від 05 липня 2024 року заявнику без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 183, 260 ЦПК України

у х в а л и в:

Заяву Об`єднання співвласників житлового будинку «Декабристів-44» про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 361/1417/24 за позовом Об`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку«Декабристів-44»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості - повернути заявнику без розгляду.

Роз`яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для його повернення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя В.О.Василишин