Ухвала

від 19.08.2024 по справі 686/14323/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/14323/24

Провадження № 1-кс/686/6059/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2024 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Хмельницькому скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого дізнавача сектору дізнання ВП № 1 Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області ОСОБА_4 від 31.05.2024 про закриття кримінального провадження № 12024243460000214 від 15.04.2024, відомості у якому внесено до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із скаргою на постанову старшого дізнавача сектору дізнання ВП № 1 Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області ОСОБА_4 від 31.05.2024 про закриття кримінального провадження № 12024243460000214 від 15.04.2024, відомості у якому внесено до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України.

В обґрунтування доводів скарги зазначила, що уважає постанову про закриття кримінального провадження незаконною, оскільки члени Комісії, які приймали участь у голосуванні, відповідно до інформації з офіційного сайту Держгеокадастру, не усі є членами Кваліфікаційної комісії.

Також, наводячи допущені підрядником порушення, стверджує, що розроблена ТзОВ «Західземпроект» документація із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки з кадастровим номером 6825887200:02:021:0003, площею 78,5 га, фактично проведена не була із метою заволодіння грошовими коштами із державного бюджету в особливо великих розмірах. А тому, на думку скаржниці, посадова особа Держгеокадастру України у Хмельницькому районі повинна була відмовити у реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

Уважає, що відмивання бюджетних грошей вчинялися за участю «свого» сертифікованого інженера-землевпорядника, а тому, щоб не позбавляти його кваліфікаційного сертифіката, посадові особи Комісії Держгеокадастру утрималися при голосуванні за анулювання йому кваліфікаційного сертифіката.

Звертає увагу, що подана нею заява «про вчинення кваліфікаційного сертифіката» (цитовано за змістом скарги) була із приводу того, що рішення Комісії ухвалювалося не уповноваженим складом, оскільки члени Комісії, які приймали участь у голосуванні, відрізнялися від членів Комісії, перелік яких є на офіційному сайті Держгеокадастру України. Окрім того, голова Комісії ставить на обговорення питання про анулювання кваліфікаційного сертифіката, а не про звернення із поданням про анулювання кваліфікаційного сертифіката, як це зазначено у протоколі, що також є службовим злочином, оскільки вказані поняття різні.

Зазначає також, що у межах кримінального провадження не було допитано ні її, ні ОСОБА_5 .

А тому просила скасувати постанову дізнавача про закриття кримінального провадження № 12024243460000214 від 31.05.2024.

Скаржниця у судове засідання не з`явилася, подала заяву про проведення судового розгляду у її відсутності. Окрім того, у заяві вказала, що досудове розслідування проводилося з порушенням ст. 216 КПК України, оскільки досудове розслідування мало проводитися за місцем розташування Кваліфікаційної комісії Держгеокадастру України. Наслідком здійснення досудового розслідування не уповноваженою особою стало істотне порушення прав людини та основоположних свобод, а відтак зібрані докази слід визнати недопустимими.

Прокурор у судове засідання не з`явилася, подала заяву про проведення судового розгляду у її відсутності. Вказала, що рішення дізнавача є правильним та обґрунтованим, а досудове розслідування було проведено повно.

Дізнавач, будучи належним чином повідомленою про дату та час розгляду скарги, у судове засідання не з`явився, однак відповідно до ст. 306 ч.3 КПК України це не є перешкодою для розгляду скарги.

Дослідивши наданіматеріали кримінальногопровадження № 12024243460000214, вважаю, що у задоволенні скарги слід відмовити з наступних підстав.

Ст.91 КПК України визначені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, а ст.92 даного кодексу обов`язок доказування покладається на слідчого, прокурора. На виконання даних вимог сторона обвинувачення в силу ст.93 КПК України здійснює збирання доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.

Відповідно до положень ст.283 КПК України закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування.

Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів відповідно до ст. 2, 284 КПК України.

Норма п.2 ч.1 ст.284 КПК України передбачає, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Виходячи зі змісту ст.284 КПК України про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження, зокрема з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої цієї статті - встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.

Постанова дізнавача про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту свої прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).

Слідчий суддя, на якого КПК України покладає обов`язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, під час досудового розслідування, зобов`язаний перевірити законність прийнятої дізнавачем постанови. Зокрема, якщо дізнавачем закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину, то слідчий суддя має звернути увагу на те, чи містить постанова детальний виклад усіх обставин, за яких заявник вважав, що особою вчинено злочин, та чи усі ці обставини перевірені та їм надана належна правова оцінка.

Відповідальність за ст. 358 КК України настає в разі підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут.

З об`єктивної сторони злочин за ст. 358 КК України виражається в таких альтернативних діях: а) підроблення посвідчення або іншого офіційного документа; б) збут підробленого офіційного документа; в) виготовлення підроблених печатки, штампа чи бланка підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, а так само інших офіційних печатки, штампа чи бланка; г) збут підроблених печатки, штампа чи бланка.

Підроблення посвідчення або іншого офіційного документа - це: а) повне виготовлення фальшивого документа, схожого на справжній (відтворення як матеріальної форми, так і змісту носія інформації); б) внесення у справжній з точки зору форми документ неправдивих відомостей (наприклад, бездоганно оформлений листок тимчасової непрацездатності, виданий завідомо здоровій людині); в) зміна змісту або характеру документа шляхом механічних маніпуляцій (дописування, підтирання, підчистка, витравлення тексту тощо); г) підроблення відбитків штампа, печатки як необхідного реквізиту документа.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї із зазначених у диспозиції ч.1 ст.358 КК України дій.

Сектором дізнання ВП № 1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024243460000214 від 15.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

Відомості у даному кримінальному провадженні внесено на виконання ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 22.02.2024, якою зобов`язано уповноважених службових осіб Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення згідно заяви ОСОБА_3 від 01.02.2024 року, яка була зареєстрована в ЄО ХРУП ГУНП в Хмельницькій області за № 2504 від 12.02.2024 року та в подальшому була скерована до ВнП №3 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області (ЄО № 416 від 19.02.2024 року) .

Зміст означеної заяви зводився до того, що клієнт ОСОБА_3 ОСОБА_5 звернувся до Кваліфікаційної комісії Держгеокадастру із заявою про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженеру-землевпоряднику ОСОБА_6 , оскільки останній, проводячи інвентаризацію земельної ділянки з кадастровим номером 6825887200:02:021:0003, визначив належні ОСОБА_5 земельні ділянки для обслуговування житлового будинку із господарчими будівлями та спорудами та ведення особистого селянського господарства, як землі лісогосподарського призначення.

Засідання Комісії із розгляду звернення ОСОБА_5 відбулося 25.01.2024.

Із запису засідання Комісії, яке відбулося 25.01.2024, слідує, що голова комісії ОСОБА_7 ставить на голосування питання анулювання кваліфікаційного сертифіката інженеру-землевпоряднику ОСОБА_6 : результати голосування: «за» - 12, «проти» - 0, «утрималося» - 4, прийнявши таким чином рішення анулювати кваліфікаційний сертифікат інженеру-землевпоряднику ОСОБА_6 . Отже, Комісія на засіданні 25.01.2024 прийняла рішення анулювати кваліфікаційний сертифікат інженеру-землевпоряднику ОСОБА_6 .

Однак, 31.01.2023 на електронну адресу надійшла відповідь Комісії, а саме витяг із протоколу Комісії, в якому у розділі «Вирішили» вказано: «відмовити у зверненні з поданням до Держгеокадастру щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката інженеру-землевпоряднику ОСОБА_6 ».

А тому ОСОБА_3 стверджувала, що головою Кваліфікаційної комісії Держгеокадастру України здійснено підробку документів, оскільки на засіданні Комісії не вирішувалося питання щодо подання (подання Комісія робить самостійно на підставі результатів голосування про анулювання сертифікату).

Постановоюстаршого дізнавачасектору дізнанняВП №1Хмельницького РУП ГУНПу Хмельницькійобласті ОСОБА_4 від 31.05.2024кримінальне провадження№ 12024243460000214від 15.04.2024,відомості уякому внесенодо ЄРДРза ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.358КК Українибуло закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку із відсутністю в діях голови Кваліфікаційної комісії Держгеокадастру України ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення.

При цьому постанова дізнавача про закриття кримінального провадження відповідає вимогам ст.110 КПК України, ґрунтується на обставинах провадження. У ній наведені факти, викладені заявницею у заяві про вчинення кримінального правопорушення, які, на її думку, указують на наявність злочину у діях голови Кваліфікаційної комісії Держгеокадастру України, обставини та достатні мотиви прийняття постанови про закриття кримінального провадження та їх обґрунтування, а зроблені дізнавачем висновки відповідають вимогам закону та ґрунтуються на матеріалах справи.

Так, у ході досудового розслідування було проаналізовано законодавство, яке регламентує основні засади роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, а також порядок розгляду Комісією питань стосовно професійної діяльності сертифікованих інженерів-землевпорядників.

З`ясовано, що згідно із п. г ч. 1 ст. 14 Закону України «Про землеустрій» до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у сфері землеустрою, належить, зокрема, здійснення сертифікації інженерів-землевпорядників, утворення Кваліфікаційної комісії та ведення Державних реєстрів сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів.

Ч. 8 ст. 66 цього ж Закону визначено, що до складу Кваліфікаційної комісії включаються десять сертифікованих інженерів-землевпорядників, які делегуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та по п`ять сертифікованих інженерів-землевпорядників від кожної саморегулівної організації у сфері землеустрою. Особа, яка делегувала члена Кваліфікаційної комісії, має право відкликати або замінити його. Зміни до складу Кваліфікаційної комісії вносяться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, протягом місяця з дня отримання подання про делегування, відкликання або заміну члена Кваліфікаційної комісії. Члени Кваліфікаційної комісії обирають із свого складу голову і секретаря комісії шляхом таємного голосування. Засідання Кваліфікаційної комісії є правомочним у разі присутності на ньому більш як половини загального складу комісії. Рішення Кваліфікаційної комісії, крім рішень про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника та про затвердження програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників, приймаються на її засіданні простою більшістю голосів присутніх членів комісії. Рішення Кваліфікаційної комісії про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника та про затвердження програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників приймаються на її засіданні трьома чвертями голосів від загального складу комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови Кваліфікаційної комісії є вирішальним.

Згідно із ч. 2 ст. 68 Закону України «Про землеустрій» Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав: встановлення Кваліфікаційною комісією факту порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, на підставі розгляду письмових звернень таких осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування; рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником; наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі кримінальні правопорушення; з`ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.

П.10розділу ІV Порядку роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27.10.2021 № 317, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 грудня 2021 року за № 1582/37204 «Про питання сертифікації інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів» передбачено, що за результатами розгляду письмового звернення Комісія у випадках, визначених законом, приймає мотивоване рішення про внесення подання Держгеокадастру про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника або рішення про відмову у внесенні подання.

Таким чином, зміст проаналізованих норм права дозволяє дійти висновку про те, що як виняток із загального правила про прийняття рішень Комісією простою більшістю голосів присутніх її членів, законодавчо визначено, що у випадку голосування з питання щодо анулювання сертифіката інженера-землевпорядника, рішення Кваліфікаційною комісією має бути прийнято трьома чвертями голосів (тобто 15) від загального складу комісії, яка включає загалом 20 осіб (10 сертифікованих інженерів-землевпорядників, які делегуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та по 5 сертифікованих інженерів-землевпорядників від кожної саморегулівної організації у сфері землеустрою).

Дізнавачем у ході досудового розслідування було проведено огляд Інтернет сторінки Кваліфікаційної комісії інженерів-землевпорядників « ІНФОРМАЦІЯ_1 », на якій міститься інформація про засідання комісії та відеозапис прямої трансляції користувача « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розміщеної на офіційному каналі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, яке опубліковано 25 січня 2024 року, під час якого було досліджено процедуру розгляду звернення ОСОБА_5 щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_6 та з`ясовано, що за рішення про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_6 проголосували лише 12 членів Комісії із 15 необхідних та 4 осіб утрималася.

А відтак, у Витягу із протоколу засідання № 1 Кваліфікаційної комісії з питань видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника від 25.01.2024 вірно зазначено, що відмовлено у зверненні з поданням до Держгеокадастру щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_6 .

Вказану слідчу дію було проведено дізнавачем ОСОБА_9 та зафіксовано протоколом огляду від 24.05.2024.

Підстави вважати засідання Кваліфікаційної комісії не правомочним відсутні, оскільки на ньому була присутня більш як половина загального складу Комісії, що узгоджується із ч. 8 ст. 66 Закону України «Про землеустрій».

Порядок розгляду звернення ОСОБА_5 та результати голосування членів Кваліфікаційної комісії з питань видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника відображені у Витягу із протоколу засідання № 1 Кваліфікаційної комісії з питань видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника від 25.01.2024.

Слідча суддя відхиляє аргумент скаржниці щодо того, що голова Комісії ставить на обговорення питання про анулювання кваліфікаційного сертифіката, а не про звернення із поданням про анулювання кваліфікаційного сертифіката, як зазначено у Витязі з протоколу засідання Комісії, що указує на наявність службового злочину у її діях, оскільки у наведеній вище ч. 8 ст. 66 Закону України «Про землеустрій» також уживається фразеологія, яка відповідає вжитому головою Комісії формулюванню: «… рішення Кваліфікаційної комісії, крім рішень про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника…; рішення Кваліфікаційної комісії про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника …. приймаються».

Водночас,формулювання,вжите уВитязі ізПротоколу засідання№ 1Кваліфікаційної комісіїз питаньвидачі таанулювання кваліфікаційногосертифіката інженера-землевпорядникавід 25.01.2024,де уграфі «вирішили»значиться,що прийняторішення провідмову узверненні зподанням доДержгеокадастру щодоанулювання кваліфікаційногосертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_6 ,відповідає вимогамп.10розділу ІV Порядку роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера- землевпорядника, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27.10.2021 № 317, узгоджується із реально проведеним голосуванням та його результатами.

Отже, відображена у Витягу із протоколу засідання № 1 Кваліфікаційної комісії з питань видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника від 25.01.2024 інформація загалом відтворює процедуру засідання Комісії, що фактично транслювалася в мережі Інтернет та збережена на офіційному сайті Держгеокадастру України, а також прийняті комісією рішення.

Зазначення Головою під час засідання комісії про те, що на голосування ставиться питання про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_6 відповідає використаному у ст. 66 Закону України «Про землеустрій» формулюванню та не створює ознак кримінального правопорушення у її діях.

Аргументи скаржниці з приводу ухвалення рішення не уповноваженим складом Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера- землевпорядника, оскільки члени Комісії, які приймали участь у голосуванні, відрізнялися від членів комісії, перелік яких є на офіційному сайті Держгеокадастру України, слідчою суддею відхиляються виходячи із наступного.

Так, згідно із наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 336 від 07.11.2022 «Про внесення змін до наказу Держгеокадастру від 18.06.2021 № 303 (із змінами, внесеними наказом Держгеокадастру від 17.08.2022 № 238)», затверджено наступний склад Кваліфікаційної комісії з питань видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника):

- члени Кваліфікаційної комісії, які делегуються ОСОБА_10 : ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 (згідно із наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №360 від 23.10.2023 «Про внесення змін до наказу Держгеокадастру від 18.06.2021 № 303» позицію ОСОБА_20 змінено на ОСОБА_21 );

- члени Кваліфікаційної комісії, які делегуються громадською організацією «Всеукраїнська спілка сертифікованих інженерів-землевпорядників»: ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 ;

- члени Кваліфікаційної комісії, які делегуються Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація фахівців землеустрою України»: ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 .

Вказаний склад членів Кваліфікаційної комісії цілком узгоджується із вимогам Закону щодо включення десяти сертифікованих інженерів-землевпорядників, які делегуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, п`яти сертифікованих інженерів-землевпорядників від кожної саморегулівної організації у сфері землеустрою.

Тоді як долучений до скарги документ із переліком осіб, які входять до складу Кваліфікаційної комісії слідча суддя не може розцінити як належний доказ, оскільки ОСОБА_3 не надано допустимих доказів на підтвердження обставин включення зазначених у ньому осіб до складу Кваліфікаційної комісії з питань видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника. Також у копії долученого скаржником переліку осіб, які входять до складу Кваліфікаційної комісії зазначено 17 осіб, що не узгоджується із вимогами Закону України «Про землеустрій» в частині кількості осіб, які входять до складу Комісії.

Окрім того, слідча суддя не убачає неповноти досудового розслідування через не з`ясування дізнавачем складу Кваліфікаційної комісії з питань видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника на стадії досудового розслідування, оскільки питання повноважності осіб, включених до складу Комісії, які брали участь у її засіданні 25.01.2024, порушилося скаржницею лише на етапі оскарження постанови про закриття кримінального провадження до слідчого судді та не ініціювалося для дослідження у ході досудового розслідування, як про це зазначає скаржниця у скарзі.

Посилання у скарзі на допущені підрядником ТзОВ «Західземпроект» порушення при розробці документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки з кадастровим номером 6825887200:02:021:0003, площею 78,5 га, слідча суддя до уваги не бере, оскільки вказані відомості не були предметом досудового розслідування, позаяк не указувалися заявницею у заяві про вчинення кримінального правопорушення, яка стосувалася підробки документів головою Кваліфікаційної комісії з питань видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника.

Слідча суддя критично оцінює посилання скаржниці у скарзі на те, що у кримінальному провадженні не було допитано її та ОСОБА_5 з приводу розслідуваних обставин.

Так, згідно зі ст. 84 КПК доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Збирання доказів відбувається шляхом проведення слідчих дій.

Ч. 2 ст. 223 КПК України визначено, що підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Саме дізнавач є тим учасником у кримінальному провадженні, який уповноважений оцінювати сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ст. 94 КПК України).

Аналіз здобутих дізнавачем доказів указує, що необхідності у проведенні допиту заявника немає, оскільки його показання жодним чином не вплинуть на повноту досудового розслідування, позаяк хід розгляду Кваліфікаційною комісією з питань видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника звернення ОСОБА_5 стосовно професійної діяльності інженера-землевпорядника ОСОБА_6 зафіксовано на відео та відображено на Інтернет сторінці відповідної Комісії, а також складено відповідний Протокол засідання.

Водночас, ОСОБА_5 був допитаний 27.04.2024 начальником СД ВП № 3 Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області ОСОБА_32 за дорученням дізнавача СД ВП № 1 Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області ОСОБА_33 від 26.04.2024.

Так, ОСОБА_5 показав, що ОСОБА_3 допомагала йому у питанні звернення до Кваліфікаційної комісії з питань видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника щодо порушень, допущених сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_6 та йому не відомо чи проводилося засідання.

Посилання скаржниці на недопустимість отриманих доказів з огляду на ще, що досудове розслідування було проведено з порушенням територіальної підслідності слідчою суддею відхиляються виходячи з наступного.

Ч. 1, 2 ст. 218 КПК України передбачено, що досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення. Якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він зобов`язаний протягом п`яти днів з дня встановлення таких обставин письмово повідомити про них прокурора та проводити розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 39-1 КПК України, керівник органу дізнання уповноважений визначати дізнавача, який здійснюватиме дізнання.

15.04.2024 заступником начальника СД ВП № 1 Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області ОСОБА_34 було надано доручення дізнавачу ВП № 1 Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області ОСОБА_33 на здійснення досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні.

Постановою т.в.о. начальника СД ВП № 1 Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області ОСОБА_34 від 31.05.2024 визначено групу дізнавачів для здійснення досудового розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024243460000214 від 15.04.2024 року у складі: дізнавача сектору дізнання відділення поліції №1 Хмельницького РУП ОСОБА_9 , старшого дізнавача сектору дізнання відділення поліції №1 Хмельницького РУП ОСОБА_4 .

Відповідно до ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Послідовність викладення в диспозиції правової норми наведених вище завдань дає підстави для висновку, що застосування належної юридичної процедури є не самоціллю, а важливою умовою досягнення результатів кримінального судочинства, визначених законодавцем як пріоритетні, захисту особи, суспільства та держави від злочинних посягань, охорони прав і свобод людини, забезпечення оперативного й ефективного розкриття кримінальних правопорушень і справедливого судового розгляду.

Невідповідність тим чи іншим вимогам закону нівелює доказове значення відомостей, одержаних у результаті відповідних процесуальних дій, не в будь-якому випадку, а лише в разі, якщо вона призвела до порушення прав людини і основоположних свобод або ж ставить під сумнів походження доказів, їх надійність і достовірність. Адже для прийняття законного й обґрунтованого рішення суд має отримувати максимально повну інформацію щодо обставин, які належать до предмета доказування, надаючи сторонам у змагальній процедурі достатні можливості перевірити й заперечити цю інформацію.

В основі встановлених кримінальним процесуальним законом правил допустимості доказів лежить концепція, відповідно до якої в центрі уваги суду повинні знаходитися права людини і виправданість втручання в них держави незалежно від того, яка саме посадова особа обмежує права.

На користь відповідного висновку свідчить зміст ст. 87 КПК, якою визначено критерії недопустимості засобів доказування у зв`язку з недотриманням законного порядку їх одержання. Згідно з частиною першою цієї статті недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, одержаній унаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Частинами другою і третьою цієї статті передбачено безальтернативний обов`язок суду констатувати істотне порушення прав людини і основоположних свобод і визнати недопустимими засоби доказування, отримані: в результаті процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, здійснених без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози його застосування; з порушенням права особи на захист; з показань чи пояснень, відібраних із порушенням права особи відмовитися від давання показань і не відповідати на запитання, або без повідомлення про таке право; з порушенням права на перехресний допит; з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування та прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень; в результаті обшуку житла чи іншого володіння особи, якщо до проведення даної слідчої дії не було допущено адвоката.

З наведеного слідує, що імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини заборони катування й нелюдського поводження (ст. 3 Конвенції, ч. 1 ст. 28 Конституції України), прав підозрюваного, обвинуваченого на захист, у тому числі професійну правничу допомогу (п. «с» ч. 3 ст. 6 Конвенції, ст. 59 Конституції України), на участь у допиті свідків (п. «d» ч. 3 ст. 6 Конвенції), права людини на повагу до свого приватного життя, недоторканність житла (ст. 8 Конвенції), на відмову давати показання щодо себе, членів своєї сім`ї та близьких родичів (ч. 1 ст. 63 Конституції України).

Відтак у кожному з вищезазначених випадків простежується чіткий зв`язок правил допустимості доказів з фундаментальними правами і свободами людини, гарантованими Конвенцією та/або Конституцією України.

З огляду на зазначене суд, вирішуючи питання про вплив порушень порядку проведення процесуальних дій на доказове значення отриманих у їх результаті відомостей, повинен насамперед з`ясувати вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.

Вказане відповідає висновкам, викладених у постановах ВС у справі № 369/13131/18 від 16 січня 2023 року та № 756/10060/17 від 31 серпня 2022 року.

З урахуванням наведеного, слідча суддя приходить до висновку, що скаржницею не наведено конкретних та переконливих аргументів, стосовного того, яким чином здійснення досудового розслідування кримінального провадження дізнавачами сектору дізнання ВП № 1 Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області істотно обмежило права ОСОБА_3 в порівнянні з тим становищем, в якому вона перебувала б, якщо кримінальне провадження розслідувало НП України в Солом`янському районі.

Висновки, викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду ВС у справі № 640/5023/19 від 24.05.2021, на які посилається скаржниця, не є релевантними для застосування у даному випадку, оскільки стосуються випадків порушення правил предметної підслідності та підстав для прийняття Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками рішення в порядку і відповідно до вимог ч. 5 ст. 36 КПК України про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування внаслідок неефективності досудового розслідування.

Отже, дізнавачем надано підтвердження виконання в повній мірі проведення всіх необхідних слідчих дій стосовно розслідування даного кримінального провадження.

Обставини провадження та зміст досліджених матеріалів дозволяє дійти висновку, що відсутні будь-які докази того, що у діях голови Кваліфікаційної комісії з питань видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_8 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

Висновки дізнавача про необхідність закриття даного кримінального провадження умотивовані на основі аналізу зібраних по справі матеріалів і доказів.

Недоліки резолютивної частини постанови дізнавача, зокрема не зазначення у діях якої саме особи відсутній склад кримінального правопорушення на законність постанови дізнавача у даному конкретному випадку не впливає, оскільки із її змісту, зокрема мотивувальної частини, убачається, що дізнавачем зазначено, що склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, відсутній у діях голови Кваліфікаційної комісії з питань видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_35 .

Отже, зі змісту оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження вбачається, що вона є вмотивованою, її зміст відповідає фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зібраним доказам була надана об`єктивна юридична оцінка та прийнято обґрунтоване та мотивоване процесуальне рішення.

Скарга не містить обґрунтованих доводів щодо необхідності проведення конкретних додаткових слідчих дій, за наслідком яких можна було б спростувати висновки дізнавача щодо необхідності закриття кримінального провадження з наведених у постанові підстав (у зв`язку з відсутністю в діях складу кримінального правопорушення).

Враховуючи вищевказані обставини у їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що складена дізнавачем сектору дізнання ВП № 1 Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області ОСОБА_4 постанова від 31.05.2024 року про закриття кримінального провадження №12024243460000214 від 15.04.2024, відомості у якому внесено до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України є мотивованою та обґрунтованою, а тому враховуючи відсутність підстав для її скасування, вважає за необхідне відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 .

Керуючись ст.ст.2, 55, 60, 303 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову старшого дізнавача сектору дізнання ВП № 1 Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області ОСОБА_4 від 31.05.2024 про закриття кримінального провадження № 12024243460000214 від 15.04.2024, відомості у якому внесено до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя