Рішення

від 09.08.2024 по справі 631/206/22

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 631/206/22

провадження № 2/631/465/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2024 року селище Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Пархоменко І. О.,

при секретарі Ляшенко І. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОХОЧЕ» про розірвання договору оренди землі

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Мякота Т. М., яка діє на підставі договору про надання правничої (правової) допомоги № 3/22 від 24 січня 2022 року в інтересах та від імені ОСОБА_1 звернулася до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовом до СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОХОЧЕ» про розірвання договору оренди землі.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що позивач є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,2022 гектари кадастровий номер 6324283500:02:001:0189, розташованої на території Старовірівської сільської ради (колишня територія Охоченської сільської ради) Красноградського (колишнього Нововодолазького) району Харківської області, відповідно до договору дарування земельної ділянки від 22 січня 2022 року, посвідченого приватним нотаріусом Красноградського районного нотаріального округу Ситник О.Б., зареєстрованого в реєстрі за №74, що також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №295877165 від 22 січня 2022 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1809131263242, номер запису про право власності 46297775 від 22 січня 2022 року.

22 березня 2007 року між попереднім власником зазначеної земельної ділянки, ОСОБА_2 , та СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМ ЗАКРИТИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОХОЧЕ» був укладений договір оренди вищезазначеної земельної ділянки, зареєстрований у Нововодолазькому районному відділі Харківської регіональної філії державного підприємства «Центр ДЗК» при Держкомземі України, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 21 травня 2007 року за № 040770000204.

Відповідно до п. 8 Договору оренди договір укладено на 30 років.

За п. 40 Договору «Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору».

Не маючи наміру продовжувати орендні відносини, позивач звернувся до відповідача із заявою від 25 січня 2022 року про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки, на що відповіді не отримала.

Просила розірвати договір оренди землі, укладений 22 березня 2007 року між ОСОБА_2 та СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМ ЗАКРИТИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОХОЧЕ», зареєстрований в Нововодолазькому районному відділі Харківської регіональної філії держаного підприємства «Центр ДЗК» при Держкомземі України, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 21 травня 2007 року за № 040770000204.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 08 квітня 2022 року позовну заяву було залишено без руху, оскільки подана з порушенням вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 та ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а саме, в позовній заяві не зазначена ціна позову та до позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (а. с. 35-36).

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 20 липня 2022 року прийнято позовнузаяву дорозгляду тавідкрито провадженняу справі.Розгляд цивільної справи вирішеноздійснювати впорядку загальногопозовного провадження (а. с. 44-45).

Ухвалою Нововодолазькогорайонного судуХарківської областівід 10січня 2024року закритопідготовче провадженняу справіта призначеносправу досудового розгляду (а. с. 64-65).

Рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області від 19 лютого 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОХОЧЕ» про розірвання договору оренди землі було задоволено. Розірвано договір оренди землі, укладений 22 березня 2007 року між ОСОБА_2 та СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМ ЗАКРИТИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОХОЧЕ», зареєстрований у Нововодолазькому районному відділі Харківської регіональної філії держаного підприємства «Центр ДЗК» при Держкомземі України, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 21 травня 2007 року за № 040770000204. Стягнуто з СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОХОЧЕ» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 992,40 грн, судові витрати по сплаті правової допомоги у розмірі15000,00 грн, інші судові витрати у розмірі10,00 грн (а. с. 72-78).

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 12 червня 2024 року заяву представника СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОХОЧЕ», адвоката ДемчукаЄвгена Вікторовича про перегляд заочного рішення задоволено.

Заочне рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 19 лютого 2024 року по цивільній справі № 631/206/22, провадження № 2/631/92/24 за позовом ОСОБА_1 до СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОХОЧЕ» про розірвання договору оренди землі скасовано. Розгляд справи постановлено проводити у порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання (а. с. 111-113).

Через канцелярію суду за вхідним № 4994/24-вх від 03 липня 2024 року представник відповідача ОСОБА_3 надав відзив на позовну заяву де зазначив, що відповідач не визнає позовні вимоги у повному обсязі, на його переконання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обмінялися (шляхом дарування, без наміру створення правових наслідків) земельними ділянками, які перебувають в оренді у Відповідача, з єдиною умисною метою створення «штучних підстав» для розірвання укладених між ними та Відповідачем договорів оренди, оскільки позивач був обізнаний про зміст договору оренди та положення п. 40 задовго до вчинення правочину дарування, оскільки ОСОБА_1 мала у власності земельну ділянку площею 3,3599 га, кадастровий номер 6324283500:02:001:0188, яка також перебуває в оренді Відповідача на підставі аналогічного Договору оренди землі.

???Про наміри позивача про умисне вчинення договору дарування з єдиною метою - розірвати договір оренди та порушити права відповідача може свідчити те, що правочин дарування вчинено фізичними особами, які перебувають у родинних відносинах між собою (перший ступінь споріднення) та проживають за однією адресою; докази того, що правочин дарування спрямований на реальне настання правових наслідків, та докази факту виконання правочину, а саме акту-прийому передачі земельної ділянки, відсутні; позивач звернувся до відповідача із заявою про розірвання договору через 2 дні після набуття права власності, і виключно на підставі п. 40 Договору оренди, без зазначення будь-яких інших підстав та порушень договору оренди з боку відповідача.

На думку представника відповідача ОСОБА_3 правочин дарування містить ознаки фіктивності.

Окрім того представник відповідача ОСОБА_3 зазначив, що має місце недобросовісна поведінка позивача, адже діючи спільно з ОСОБА_2 , позивач має намір позбавити відповідача права користування земельною ділянкою, яке набуто відповідачем у спосіб, визначений чинним законодавством.

Одночасно позивачем не наведено порушення його прав відповідачем, які могли би бути підставою для розірвання укладеного договору оренди.

Просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. (а. с. 119-120).

Через канцелярію суду за вхідним № 5138/24-вх від 08 липня 2024 року представник позивача ОСОБА_4 надала відповідь на позовну заяву де зазначила, що викладені у відзиві на позов посилання на обставини, якими обгрунтовані заперечення проти позову, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Просила позов задовольнити, розірвати договір оренди землі, укладений 22 березня 2007 року між ОСОБА_2 та СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМ ЗАКРИТИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОХОЧЕ», зареєстрований в Нововодолазькому районному відділі Харківської регіональної філії держаного підприємства «Центр ДЗК» при Держкомземі України, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 21 травня 2007 року за № 040770000204 (а. с. 126-127).

Ухвалою Нововодолазькогорайонного судуХарківської областівід 10липня 2024року закритопідготовче провадженняу справіта призначеносправу досудового розгляду (а. с. 136-137).

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомила(а. с. 139).

Представник позивача ОСОБА_4 у судове засідання не з?явилася, через канцелярію суду надала заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просила суд провести судове засідання без участі представника позивача, позовні вимоги задовольнити(а. с. 136-137).

Відповідач не направив свого представника для участі у судовому засіданні, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомив заяв, клопотань не надав(а. с. 138).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

22 березня 2007 року між ОСОБА_2 та СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМ ЗАКРИТИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОХОЧЕ» був укладений договір оренди землі, зареєстрований у Нововодолазькому районному відділі Харківської регіональної філії державного підприємства «Центр ДЗК» при Держкомземі України, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 21 травня 2007 року за № 040770000204 (а. с. 10-16).

Відповідно до умов договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Охоченської сільської ради Харківської області.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,2022 гектар, у тому числі рілля - 4,2022 гектар, строком на 30 років (п. 1, 2, 8 договору). Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації договору за актом приймання - передачі (п. 20 договору).

Земельна ділянка була передана орендодавцем та прийнята орендарем, про що складено акт визначення меж земельної ділянки в натурі( на місцевості) та акт прийому передачі земельної ділянки (а. с. 14-16).

22 січня 2024 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір дарування земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Красноградського районного нотаріального округу Ситник О. Б., зареєстрований в реєстрі за №74 (а. с. 7-8).

За договором ОСОБА_2 безоплатно передає у власність ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 приймає від ОСОБА_2 належну йому земельну і ділянку площею 4,2022 га, кадастровий номер 6324283500:02:001:0189, яка розташована на території Старовірівської сільської ради Красноградського (колишнього Нововодолазького) району Харківської області, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Експлікація земельних угідь: рілля 4,2022 га.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 295877165 від 22 січня 2022 року ОСОБА_1 на підставі договору дарування земельної ділянки № 74, посвідченого приватним нотаріусом Красноградського районного нотаріального округу Ситник О. Б., є власником земельної ділянки площею 4,2022 гектарів, кадастровий номер 6324283500:02:001:0189, що розташована на території Охоченської сільської ради, Нововодолазького району, Харківської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1809131263242, номер запису про право власності 46297775 від 22 січня 2022 року (а. с. 9).

25 січня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до голови правління СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОХОЧЕ» із заявою про намір розірвати договірні відносини щодо оренди, тобто повідомив відповідача про бажання розірвати договірні відносини щодо спірної земельної ділянки, у зв`язку із зміною її власника (а. с. 17-21).

Отже, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, які регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Статтею 14 Конституції України визначено,що земляє основнимнаціональним багатством,що перебуваєпід особливоюохороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За ч.4ст.373ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Згідно зч. 1ст.407ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і фізичною особою, юридичною особою.

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі»визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Вказане кореспондується з ч. 1ст.93ЗК України - право оренди земельної ділянкице засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Приписами ст.6Закону України«Про орендуземлі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбаченихЗемельним кодексом України,Цивільним кодексом України, Господарським, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

У положеннях13Закону України«Про орендуземлі» прописано,що договіроренди землі цедоговір,за якиморендодавець зобов`язанийза платупередати орендаревіземельну ділянкуу володінняі користуванняна певнийстрок,а орендарзобов`язанийвикористовувати земельнуділянку відповіднодо умовдоговору тавимог земельногозаконодавства.

Відповідно до ч. 4ст. 124 ЗК Українипередача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Отже, законодавством унормовано, що користуватися земельною ділянкою приватної власності можливо на праві оренди, підставою для якої є договір, відповідно до якого сплачується орендна плата.

Частиною 1ст. 626 ЦК Українизакріплено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

До загальних засад цивільного законодавства належить свобода договору (п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України)

Відповідно дост. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1ст. 627 ЦК України).

Тлумачення п. 3 ч. 1 ст. 3 та ст. 627 ЦК України свідчить, що свобода договору має декілька складових, зокрема, свобода укладання договору, вибору контрагента, виду договору, визначення умов договору.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, що вбачається з ч. 1ст. 628 ЦК України.

Одночасно, договір є обов`язковим для виконання сторонами, як закріпленост. 629 ЦК України.

За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Положення ч. ч. 3, 4ст. 31 Закону України «Про оренду землі»передбачають,що договіроренди земліможе бутирозірваний зазгодою сторін.На вимогуоднієї ізсторін договіроренди можебути достроковорозірваний зарішенням судув порядку,встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором

Отже, чинним законодавством України передбачена можливість розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку у разі, якщо це передбачено умовами такого договору.

Наявність відповідної умови в договорі є вирішальною для розгляду справи. Таким, чином сторони у договорі повинні чітко визначити можливість розірвання договору в односторонньому порядку та механізм (процедуру) такого розірвання (шляхом підписання відповідної угоди, тощо). Таке визначення має бути чітким та недвозначним, закріплювати всі умови співпраці.

За п. 39 договору оренди земельної ділянки від 22 березня 2007 року розірвання договору в односторонньому порядку не допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядкує потреба для державних цілей.

Разом з тим, п. 40 договору оренди землі від 22 березня 2007 року, укладеним між ОСОБА_2 та СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМ ЗАКРИТИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОХОЧЕ» передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Зазначений пункт Договору сторонами не оспорювався й у встановленому законом порядку недійсним не визнавався.

Таким чином, сторони спірного договору оренди землі дійшли згоди щодо усіх його істотних умов, зокрема, п. 40 передбачено можливість розірвання договору оренди землі у разі переходу права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, що узгоджується із положеннями ЦК України та ст. 32 Закону України «Про оренду землі».

Тобто наведеними умовами договору передбачена можливість його розірвання на вимогу однієї із сторін та визначенні підстави для такого розірвання, без необхідності встановлення будь-яких інших передумов, зокрема істотного порушення договору. Положення п. 39, 40 договору були погоджені сторонами на власний розсуд, не суперечать загальним засадам цивільного законодавства, не змінені та не визнані недійсними, а тому є обов`язковими для виконання сторонами правочину.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) дійшла висновку, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відтак, судом встановлено, що змінився власник орендованої земельної ділянки, і ця обставина передбачена умовами договору оренди, як підстава для його розірвання, при цьому орендодавець наполягає на розірванні договору, а орендар ухиляється від такого розірвання.

Верховний Суд у постанові від 16 червня 2021 року у справі № 375/278/20 (провадження № 61-3449св21) зазначив, що наведеними умовами договору передбачена можливість його розірвання на вимогу однієї із сторін та визначенні підстави для такого розірвання, без необхідності встановлення будь-яких інших передумов, зокрема істотного порушення договору. Положення пунктів договору були погоджені сторонами на власний розсуд, не суперечать загальним засадам цивільного законодавства, не змінені та не визнані недійсними, а тому є обов`язковими для виконання сторонами правочину.

Відповідно дост. 55 Конституції Україниправа і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Положеннями ч.1ст. 4 ЦПК Українивстановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі змістом ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов?язків, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно дост. 16 ЦК України, кожна сторона має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

Пунктом 7Постанови пленумуВерховного судувід 16.04.2004р №7«Про практикузастосування судамиземельного законодавствапри розглядіцивільних справ»власник земельноїділянки абоземлекористувач може вимагати усунення будь-якихпорушень йогоправа,навіть якщоці порушенняне пов`язаніз позбавленнямправа володінняземельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК).

Відповідно доч.3ст.12 ЦПКУкраїни кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 76 ЦПК України, передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Приписами ч.ч.1,5,6ст.81 ЦПКУкраїни встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 надані докази про наявність підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного 22 березня 2007 року між ОСОБА_2 та СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМ ЗАКРИТИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОХОЧЕ», зареєстрованого у Нововодолазькому районному відділі Харківської регіональної філії державного підприємства «Центр ДЗК» при Держкомземі України, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 21 травня 2007 року за № 040770000204, у зв`язку з набуттям позивачем права власності на спірну земельну ділянку, площею 4,2022 гектарів, кадастровий номер 6324283500:02:001:0189, що розташована на території Старовірівської сільської ради Красноградського (колишнього Нововодолазького) району Харківської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1809143363242, номер запису про право власності 46297775 від 22 січня 2022 року.

Суд неможе прийнятидо увагидоводи представника відповідача ОСОБА_3 про фіктивність договору дарування, укладеного 22 січня 2024 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , оскільки ч. 3 ст. 215 ЦК України унормовує, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Натомість представник відповідача ОСОБА_3 питання про визнання договору недійсним не порушував, рішення суду про визнання договору дарування недійсним до матеріалів справи не долучав.

Твердження представника відповідача ОСОБА_3 що спірний договір є фіктивним, оскільки не був спрямований на реальне настання правових наслідків та укладався з єдиною умисною метою - створення «штучних підстав» для розірвання укладеного договору оренди земельної ділянки, ураховуючи що ОСОБА_1 звернулась до відповідача із позовом про розірвання договору оренди землі виключно на підставі п. 40 Договору оренди, без зазначення будь-яких інших підстав та порушень договору оренди з боку орендаря, оскільки знала про його зміст, є необґрунтованими та такими що не підтверджуються доказами, наданими стороною відповідача.

Слід зазначити, що договір оренди земельної ділянки, укладений 22 березня 2007 року між ОСОБА_2 та відповідачем, визначає підстави для зміни умов договору і припинення його дії, зокрема, за п. 40 договору перехід права власності на земельну ділянку є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Одночасно, умови договору оренди землі ніяким чином не обмежували право власника на розпорядження своїм майном у встановлений законом спосіб.

При укладенні договору оренди землі сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, дотрималися письмової форми договору та підписали його, а відтак діяли за особистим волевиявленням, згідно з власними прагненнями та бажаннями.

Таким чином, дійшовши згодищодо істотнихумов договоруоренди землі, у тому числі і право на його розірвання відповідно, зокрема, до пункту 40 цього договору, сторони скріпили його своїми підписами.

Зміст п.40договору орендиземельної ділянки,що укладено22 березня 2007 року між ОСОБА_2 та СЗАТ«ОХОЧЕ» , на який посилається позивач, передбачає правову ситуацію, у якій сторони мають право на зміну умов або розірвання договору.

Тобто, сторони договору передбачили можливість настання альтернативних наслідків зміни власника земельної ділянки.

Вказаний пункт договору сторонами не оспорювався, є чинним та в установленому законом порядку недійсним не визнавався.

Таким чином, сторони договору - орендодавець та орендар, скориставшись принципом свободи договору, за згодою між собою передбачили у п. 40 договору оренди землі умову про те, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Отже, припинення договору шляхом його розірвання передбачено в самому договорі, зазначене відповідає вимогам чинного законодавства та укладеного сторонами правочину.

Відтак, відповідач був добре обізнаний щодо умов договору оренди земельної ділянки, своє право щодо внесення змін до умов договору, визначене п. 36 спірного договору не використав, пропозицій щодо зміни умов договору не висував, питань з цього приводу не вирішував.

На переконання суду, обізнаність позивача зі змістом п. 40 договору оренди землі, укладеного 22 березня 2007 року не може слугувати безперечним доказом фіктивності правочину, так само як і укладення правочину між фізичними особами, які перебувають у родинних відносинах між собою (перший ступінь споріднення) та проживають за однією адресою.

Обов`язкового складання акту-прийому передачі земельної ділянки договір дарування від сторін правочину не вимагає.

При ухваленні рішення, відповідно до ст. 265 ЦПК України, суд вирішує питання про розподіл судових витрат.

Позивач просила стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору, витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду та витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

В матеріалах справи наявна квитанція № 0.0.2472442012.1 від 23 лютого 2022 року на суму 992,40 грн, щодо сплати ОСОБА_1 судового збору при зверненні до суду з позовом, відповідно доЗакону України «Про судовий збір». Також, було сплачено комісію банку у розмірі 10,00 грн (а. с. 31).

Згідно з ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі, відповідно, на підставі ст.133,141 ЦПК України,з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 992,40 грн та 10,00 грн інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Окрім того, за приписами п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що 24 січня 2022 року між ОСОБА_1 та адвокатом Мякотою Тетяною Миколаївною укладено договір про надання правничої (правової) допомоги № 3/22 (а. с. 25).

Згідно з розрахунком вартості юридичних послуг до договору про надання правничої (правової) допомоги № 3/22 від 24 січня 2022 року, Акту № 1 приймання-передачі наданих послуг від 19 лютого 2022 року встановлено суму гонорару за надання правничої допомоги у розмірі 15000,00 грн (а. с. 26-27).

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера № 3/2022 від 19 лютого 2022 року адвокат Мякота Т. М. отримала від ОСОБА_1 оплату послуг адвоката за договору про надання правничої (правової) допомоги № 3/22 від 24 січня 2022 року у розмірі 15000,00 грн (а. с. 28).

Отже, на користь позивача підлягать стягненню з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 14, 55 Конституції України, ст. 6, 15, 16, 373, 407, 525, 626, 627 629, 651 ЦК України, ст. 1, 6, 13, 31 Закону України «Про оренду землі», ст. 93, 124 ЗК України,Постановою пленумуВерховного судувід 16квітня 2004року №7«Про практикузастосування судамиземельного законодавствапри розглядіцивільних справ»,ст.ст. 4, 12, 76, 81, 258, 259, 263 265, 272,273,352,354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОХОЧЕ» про розірвання договору оренди землі задовольнити.

Розірвати договір оренди землі, укладений 22 березня 2007 року між ОСОБА_2 та СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМ ЗАКРИТИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОХОЧЕ», зареєстрований у Нововодолазькому районному відділі Харківської регіональної філії держаного підприємства «Центр ДЗК» при Держкомземі України, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 21 травня 2007 року вчинено запис за № 040770000204.

Стягнути з СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОХОЧЕ» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривень 40 копійок.

Стягнути з СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОХОЧЕ» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати по сплаті правової допомоги у розмірі15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОХОЧЕ» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інші судові витрати у розмірі10 (десять) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення буде складено 19 серпня 2024 року.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання чи перебування: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 .

Відповідач: СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОХОЧЕ», місцезнаходження: 63262, Харківська область, Красноградський район, с. Охоче, вул. Польова, 3, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 008522973.

Суддя І. О. Пархоменко