номер провадження справи 33/102/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.08.2024 Справа № 908/1460/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка М.В.
при секретарі судового засідання Драковцевій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні матеріали справи № 908/1460/24
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державне підприємство ЕНЕРГОРИНОК (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27, ідентифікаційний код 21515381)
про стягнення 308310,72 грн.
за участю представників:
від позивача Мануйленко О.В., витяг з ЄДР (в режимі відеоконференції); Засядьвовк А.І., довіреність №63 від 26.12.2023 (в режимі відеоконференції);
від відповідача Вачарія Є.Р., довіреність №96 від 17.04.2024 (в залі суду);
від третьої особи Калінін М.В., довіреність №96 від 22.11.2023 (в режимі відеоконференції);
СУТЬ СПОРУ:
До Господарського суду Запорізької області звернулось Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності УКРІНТЕРЕНЕРГО з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО суми збитків в розмірі 196899,94 грн. та інфляційних втрат в розмірі 111410,78 грн.
Позов заявлено на підставі ст. ст. 22, 257, 264, 611, 623 Цивільного кодексу України, ст.ст. 217, 224, 225 Господарського кодексу України, ст. 15 Закону України Про електроенергетику, Закону України Про ринок електричної енергії, Постанови НКРЕКП Про затвердження Тимчасового порядку визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період № 2118 від 28.12.2018.
У позові викладено клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, Державного підприємства ЕНЕРГОРИНОК (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27, ідентифікаційний код 21515381), яке отримувало від відповідача відомості щодо обсягів купованої електричної енергії постачальником останньої надії - позивачем та сформувало первинні документи на підставі неналежних даних щодо складових фізичного балансу електроенергії комерційного обліку. Клопотання обґрунтовано тим, що рішення суду за результатами розгляду справи по суті може вплинути на права цього підприємства щодо куплених та оплачених обсягів електричної енергії позивача у березні квітні 2019 року як постачальника останньої надії відповідно до рішення від 12.04.2021 у справі №910/15252/19, за яким у позивача виник обов`язок сплатити Державному підприємству ЕНЕРГОРИНОК грошові кошти за споживачів, які не були споживачами у постачальника останньої надії.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2024 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/1460/24, підготовче засідання призначено на 18.06.2024 о 12 год. 30 хв., залучено Державне підприємство ЕНЕРГОРИНОК до участі у справі №908/1460/24 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.
Позивачу, відповідачу та третій особі доставлено копію даної ухвали до їх електронних кабінетів 20.05.2024, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
27.05.2024 від третьої особи надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 18.06.2024 о 12 год. 30 хв. в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів представника третьої особи та підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (vkz.court.gov.ua).
27.05.2024 від третьої особи надійшли письмові пояснення, відповідно до яких третя особа просить прийняти законне та обґрунтоване рішення у даній справі.
Ухвалою суду від 27.05.2024 задоволено клопотання третьої особи, ухвалено здійснювати проведення судового засідання 18.06.2024 об 12 год. 30 хв. у справі № 908/1460/24 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представника третьої особи та програмного забезпечення за посиланням vkz.court.gov.ua.
30.05.2024 від відповідача надійшов відзив, відповідно до якого відповідач просить позовну заяву залишити без задоволення.
10.06.2024 від представника позивача Позднякової І.О. та 11.06.2024 від представника позивача Мануйленка О.В. надійшли заяви про участь у судовому засіданні 18.06.2024 о 12 год. 30 хв. та в усіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів представника позивача та підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (vkz.court.gov.ua).
11.06.2024 від позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.
Ухвалою суду від 11.06.2024 задоволено клопотання представників, ухвалено здійснювати проведення судового засідання 18.06.2024 об 12 год. 30 хв. у справі №908/1460/24 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представників позивача Позднякової І.О. та Мануйленка О.В. та програмного забезпечення за посиланням vkz.court.gov.ua.
17.06.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив та на пояснення третьої особи. Позивач просить поновити процесуальний строк для подання даної відповіді.
18.06.2024 від третьої особи надійшла заява, відповідно до якої третя особа просить відмовити позивачу в поновленні процесуального строку для подання відповіді на відзив та на пояснення третьої особи та залишити без розгляду дану відповідь.
В судовому засіданні 18.06.2024 були присутні представники позивача, відповідача та третьої особи, здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами відеоконференцзв`язку.
Представник позивача повідомив про подання відповіді на відзив та на пояснення третьої особи, просив поновити строк для подання відповіді та долучити її до матеріалів справи.
Представник відповідача заперечив проти задоволення клопотання позивача про поновлення процесуального строку для подання відповіді на відзив та на пояснення третьої особи.
Представник третьої особи оголосив клопотання про залишення без розгляду клопотання позивача про поновлення процесуального строку для подання відповіді на відзив та на пояснення третьої особи.
Згідно з ч. 1, 2 ст.119 ГПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення, а встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Виходячи з вищезазначеного, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом і продовжує процесуальний строк, встановлений судом.
Оскільки строк для подання відповіді на відзив встановлено судом, а не законом, він не підлягає поновленню. Враховуючи викладене, суд ухвалив залишити без задоволення клопотання позивача про поновлення процесуального строку для подання відповіді на відзив та на пояснення третьої особи.
Представник позивача заявив усне клопотання про продовження процесуального строку для подання відповіді на відзив та на письмові пояснення третьої особи.
Суд роз`яснив про те, що дане клопотання може бути подане лише в письмовій формі.
Представник позивача просив відкласти підготовче засідання для підготовки письмового клопотання про продовження процесуального строку для подання відповіді на відзив.
Представник відповідача заперечив проти задоволення даного клопотання позивача.
Представник третьої особи заявив клопотання про встановлення повноважень Мануйленка О.В. представляти інтереси позивача.
Згідно з ч. 5 ст. 183 ГПК України суд може оголосити перерву у підготовчому засіданні у разі необхідності.
Для вирішення клопотання третьої особи щодо наявності або відсутності повноважень Мануйленка О.В. здійснювати представництво в інтересах позивача, з метою дотримання принципу рівності сторін та процесуальних прав усіх учасників справи, враховуючи заявлене клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання, суд ухвалив оголосити перерву в підготовчому засіданні до 09.07.2024 о 12 год. 00 хв. Ухвалив позивачу надати виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підтвердження повноважень Мануйленка О.В. представляти інтереси позивача.
Враховуючи намір представників позивача та третьої особи брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, наявність у суду технічної можливості забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції, суд ухвалив провести судове засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів представників позивача, третьої особи та програмного забезпечення за посиланням vkz.court.gov.ua.
18.06.2024 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 21.05.2024 на підтвердження повноважень Мануйленка О.В.
19.06.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій викладено клопотання надати додатковий строк для подання відповіді на відзив, продовжити встановлений судом процесуальний строк для подання відповіді на відзив, долучити до матеріалів справи відповідь на відзив.
В обґрунтування поданого клопотання позивач послався на те, що станом на 30.05.2024 на час отримання відзиву відповідальна особа з 22.05.2024 по 06.06.2024 перебувала у відпустці, крім того, для працівників позивача на період воєнного стану запроваджено неповний робочий тиждень та дистанційний режим роботи.
09.07.2024 від третьої особи надійшла заява про відмову позивачу в продовженні процесуального строку на подання відповіді на відзив, залишення поданої позивачем відповіді на відзив без розгляду, посилаючись на відсутність поважних причин пропуску цього строку.
В судовому засіданні 09.07.2024 були присутні представники позивача (в режимі відеоконференції), відповідача (в залі суду) та третьої особи (в режимі відеоконференції), здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua.
Представник позивача оголосив клопотання про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження повноважень Мануйленка О.В. та клопотання про продовження процесуального строку подання відповіді на відзив.
Представник третьої особи повідомив, що вважає наданий позивачем витяг з ЄДР неналежним доказом на підтвердження повноважень Мануйленка О.В., оскільки у витягу не зазначено права на участь даного представника в судових засіданнях.
Представник третьої особи оголосив клопотання про залишення без розгляду відповіді на відзив.
Представник відповідача щодо задоволення першого клопотання позивача не заперечив, залишив його вирішення на розсуд суду, щодо другого клопотання позивача погодився з запереченнями третьої особи, просив відмовити в задоволенні цього клопотання позивача.
Суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про продовження строку подання відповіді на відзив, оскільки позивач є юридичною особою та не був позбавлений можливості уповноважити іншого представника на представництво своїх інтересів на період відпустки відповідальної особи. Тим більше, що в даній справі інтереси позивача представляють два представника. Крім того, суд враховує, що позивач пропустив встановлений судом строк для подання відповіді на відзив (5 днів) навіть з моменту закінчення відпустки відповідальної особи, адже відповідь на відзив сформовано в системі Електронний суд тільки 18.06.2024, тобто через 12 днів після закінчення відпустки відповідальної особи, яка тривала 22.05.2024 по 06.06.2024. Дистанційний характер роботи позивача не перешкоджав представнику позивача подати відповідь на відзив у системі Електронний суд, оскільки відзив з усіма доказами у його обґрунтування було подано відповідачем 30.05.2024 в системі Електронний суд. У зв`язку з цим суд не вбачає поважних причин для пропуску строку на подання відповіді на відзив та відмовив у його продовженні.
Щодо доказів на підтвердження повноважень представника позивача Мануйленка О.В. суд не вбачає підстав для недопуску його до судового представництва, оскільки надана виписка з ЄДР підтверджує його право вчиняти дії в інтересах позивача в цілому без обмеження певним колом повноважень та в силу закону звільняє позивача від доказування цього факту. Уточнення у витягу окремих повноважень представника Мануйленка О.В. з позначенням у тому числі не є обмеженням загального права даного представника представляти всі інтереси позивача без довіреності.
Представник позивача повідомив, що інші клопотання у позивача відсутні.
Строк підготовчого провадження в даній справі спливає 22.07.2024.
Представники сторін та третьої особи повідомили, що всі докази подано, можливо закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.
Суд дійшов висновку, що питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, судом вирішені і наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті.
Ухвалою від 09.07.2024 закрито підготовче провадження у справі №908/1460/24 та призначено справу №908/3710/23 до розгляду по суті на 06.08.2024 об 11 год. 30 хв.
01.08.2024 від позивача надійшли додаткові письмові пояснення у справі.
06.08.2024 від третьої особи надійшла заява про залишення додаткових пояснень позивача без розгляду.
В судовому засіданні 06.08.2024 були присутні представники позивача (в режимі відеоконференції), відповідача (в залі суду) та третьої особи (в режимі відеоконференції), здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua.
Представник позивача оголосив про подання додаткових пояснень, просив долучити їх до матеріалів справи.
Суд залишив без задоволення клопотання позивача про долучення до матеріалів справі додаткових пояснень, оскільки нормами ГПК України не передбачено можливості подання письмових пояснень на стадії розгляду справи по суті. Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 182 ГПК України, саме на стадії підготовчого провадження сторони мають можливість подати суду заяви з процесуальних питань та заяви по суті справи. Підготовче провадження в даній справі закрито 09.07.2024, а додаткові пояснення подані суду 01.08.2024, тобто після закриття підготовчого провадження. Крім того, за своїм змістом дані пояснення відтворюють зміст відповіді позивача на відзив, яка не була прийнята судом до розгляду з підстав порушення процесуального строку для його подання.
Суд закінчив з`ясовувати обставини справи та перевірку їх доказами, ухвалив про перехід до судових дебатів.
Представник позивача просив задовольнити позов.
Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.
Представник третьої особи просив прийняти законне та обґрунтоване рішення.
В судовому засіданні 06.08.2024 суд прийняв рішення, проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд
ВСТАНОВИВ:
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії визначає Закон України від 13.04.2017 № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон), який регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
В розумінні Закону ринком електричної енергії є система відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передачі та розподілу, постачання електричної енергії споживачам.
Діяльність учасників ринку електричної енергії на ринку електричної енергії базується на договірних засадах, сегменти якого (ринку) наведені у ст. 4 Закону, одним із яких є купівля-продаж електричної енергії за двостороннім договором.
З 01.01.2019 Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" розпочало провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на території Запорізької області на підставі отриманої ліцензії, що видана на підставі постанови НКРЕКП від 13.11.2018 № 1415. Тобто з 01.01.2019 позивач є Оператором системи розподілу та надає слугу з розподілу.
Статтею 46 Закону передбачено, що договори про надання слуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором (НКРЕКП).
Пунктом 1.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі ПРРЕЕ), встановлено, що оператор системи розподілу укладає договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії, який розробляється оператором системи на підставі додатка 4 до цих Правил та укладається з кожним ектропостачальником, який звертається до оператора системи
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (позивач) визначено постачальником "останньої надії".
19.12.2018 Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" підписало заяву-приєднання до договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії, який є публічним договором приєднання.
За змістом п. 2.2 договору про надання послуг з розподілу електричної енергії постачальник здійснює оплату послуг з розподілу згідно з умовами глави 3 цього договору та плату за надання послуг комерційного обліку електричної енергії (інформаційних послуг), послуг з відключення та підключення об`єктів споживачів постачальника згідно з додатком 1 "Порядок розрахунків", який є невід`ємною частиною цього договору.
27.12.2018 Державне підприємство «Енергоринок» (ДПЕ) та ДПЗД «Укрінтеренерго» (електропостачальник) уклали договір № 16168/01/44/3-80 (далі договір № 16168/01/44/3-80), згідно з п. 1 якого ДПЕ зобов`язується продавати, а електропостачальник зобов`язується купувати електричну енергію з метою виконання своєї функції постачальника «останньої надії» відповідно до умов договору.
Постачальник «останньої надії» - це електропостачальник, який за обставин, встановлених Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу (ст. 1 Закону).
Обставини, за яких постачальник «останньої надії» не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії, передбачені ст. 64 Закону, якими є:
1) банкрутство, ліквідація попереднього електропостачальника;
2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника;
3) невиконання або неналежне виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам;
4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником;
5) інші випадки, передбачені правилами роздрібного ринку.
Визначення постачальника «останньої надії» Законом (ч. 2 ст. 64) віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України.
Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» визначено постачальником «останньої надії» розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1023-р від 12.12.2018 на період з 1 січня 2019 року до 1 січня 2021 року, територією провадження діяльності зазначеного підприємства є територія України, крім території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.
На підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 06.11.2018 № 1344 ДПЗД «Укрінтеренерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії.
За умовами договору № 16168/01/44/3-80 (п. 2.4) місцем продажу електричної енергії позивачем відповідачу є точки комерційного обліку електричної енергії споживачів, що визначені в договорі споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії згідно з Правилами роздрібного ринку електричної енергії, за умови виконання відповідачем таких вимог:
укладення електропостачальником (відповідачем) договорів з відповідними операторами системи розподілу/передачі, на території здійснення ліцензованої діяльності якого споживачі електропостачальника, про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії;
оплати купованої відповідачем електричної відповідно до розділу 4 Договору.
Умови визначення обсягів купівлі-продажу електричної енергії врегульовано розділом 3 договору № 16168/01/44/3-80.
Зокрема, відповідно до п. 3.1 договору № 16168/01/44/3-80 обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається згідно з Інструкцією про порядок здійснення розрахунків на Оптовому ринку електричної України (далі - ІПР).
Пунктом 3.1.1 договору № 16168/01/44/3-80 щоденні погодинні обсяги купівлі електропостачальником надаються Оператором до ДПЕ до 10:00 кожної доби наступної за розрахунковою, за макетом 30900.
Обліковим періодом, що визначає обсяг придбаної за договором № 16168/01/44/3-80 електричної енергії, є місяць. Обов`язок зі складання відповідного акту прийому-передачі електричної енергії з Оптового ринку електричної енергії України умовами договору № 16168/01/44/3-80 покладено на електропстачальника, тобто позивача (п. 3.4 Договору). Такий акт формується електропостачальником та надається до ДПЕ окремо по кожному оператору систем розподілу. Водночас, цим же пунктом відповідальність за правильність відображення електропостачальником і оператором систем розподілу даних щодо обсягів електричної енергії покладено на ДПЕ.
Ця відповідальність полягає в реєстрації та оформленні акту прийому-передачі, якій передує з`ясування наявності чи відсутності зауважень до нього. Процедура усунення зауважень є предметом регулювання п. 3.5 договору № 16168/01/44/3-80.
Пунктами 3.6-3.8 договору № 16168/01/44/3-80 визначено порядок підписання та корегування актів купівлі-продажу електричної енергії між ДП «Енергоринок» та постачальником «останньої надії».
Документом, який підтверджує факт переходу права власності на електричну енергію від ДПЕ до електропостачальника, є підписаний з боку ДПЕ та Електропостачальника та скріплений печатками (за наявності) акт купівлі-продажу (п. 3.9 договору № 16168/01/44/3-80).
22.04.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" з вимогами до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" про стягнення 8364615,17 грн., з яких 8337888,24 грн. основного боргу, 24671,01 грн. пені та 2055,92 грн. 3% річних.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" посилалося на те, що Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" в порушення умов укладеного між сторонами Договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії від 19.12.2018 не здійснив оплату послуг, наданих позивачем у лютому 2019 року, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 8337888,24 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.2019 у справі № 910/5307/19 позов Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" задоволено. Стягнуто з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" заборгованість за послуги з розподілу електричної енергії в сумі 16555839,97 грн., пеню в сумі 1216414,83 грн., 3% річних в сумі 103795,57 грн., інфляційні втрати в сумі 183781,11 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 270897,47 грн.
У справі № 910/5307/19 судом встановлено, що 28.02.2019 сторонами був підписаний акт № 02/2019 прийому-передачі послуг (виконаних робіт) згідно договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 №40 за послуги з розподілу електричної енергії у лютому 2019 по 1 класу напруги та по 2 класу напруги на загальну суму 8337888, 24 грн.
У зв`язку з коригуванням Публічним акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" звітів фактичного відпуску електричної енергії за лютий, березень та квітень 2019 року в бік зменшення з врахуванням зауважень Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" заборгованість заборгованість за лютий 2019 року складає 8 313 611,69 грн. з ПДВ, за березень 2019 року - 6064244, 58 грн. з ПДВ, - за квітень 2019 року - 1579336, 44 грн. з ПДВ.
При цьому виключення зі звіту фактичного корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку постачальника "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго" за березень 2019 споживача ТОВ "Азовська промислова компанія" (код ЄДРПОУ 25484453) складають 30519 кВт.год.
Виключення зі звіту фактичного корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку постачальника "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго" за квітень 2019 споживачів ТОВ "Самшит, ЛТД" (ЄДРПОУ 20483549) становить 1921 кВтгод; КП "Комунальні системи" (ЄДРПОУ 40286862) - 89 349 кВтгод.
Відповідно до пп. 5 п. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" балансуюча група - об`єднання учасників ринку, що створюється на підставі договору про створення балансуючої групи, у межах якого визначений договором учасник ринку, який входить до такого об`єднання, несе відповідальність за баланс електричної енергії всіх інших учасників ринку, що входять до такого об`єднання. Пунктом 1.2.6 ПРРЕЕ передбачено, що у разі постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" послугу з розподілу (передачі) електричної енергії для потреб споживачів, електроустановки яких приєднані на території діяльності відповідного оператора системи, оплачує відповідний електропостачальник за усією сукупністю зазначених споживачів, постачання яким здійснює постачальник "останньої надії".
Постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії виключно на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" відповідно до п. 1.2.9 ПРРЕЕ.
Так, пунктом 4.2 договору сторонами погоджено, що постачальник зобов`язаний виконувати умови цього договору та здійснювати оплату послуг згідно з умовами глави 3 цього договору та інших платежів, необхідність яких випливає з умов цього договору, протягом п`яти робочих днів з дня отримання рахунку, якщо інший строк не зазначено у додатку 1 "Порядок розрахунків".
Згідно п. 2.2 договору постачальник здійснює оплату послуг з розподілу згідно з умовами глави 3 цього договору та плату за надання послуг комерційного обліку електричної енергії (інформаційних послуг), послуг з відключення та підключення об`єктів споживачів постачальника згідно з додатком 1 "Порядок розрахунків", який є невід`ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 3.4 договору оплата послуг з розподілу здійснюється Постачальником у формі 100% попередньої оплати. Кінцевим терміном оплати є 25 число місяця, що передує розрахунковому періоду.
За умовами пункту 2.3 додатку № 1 до договору "Порядок розрахунків" встановлено, що постачальник здійснює остаточний розрахунок за розподіл електричної енергії відповідно до акта прийму-передачі наданих послуг з розподілу електричної енергії між ОСР та постачальником (додаток 2), складеного за підсумками розрахункового періоду (п. 2.8. цього Порядку розрахунків), та рахунку протягом 5 (п`яти) банківських днів від дня їх отримання. Сума остаточного розрахунку визначається як різниця між вартістю розподіленої електричної енергії споживачам постачальника, зазначеної в акті прийму-передачі наданих послуг з розподілу електричної енергії, та сумарною оплатою постачальника за розрахунковий період з урахуванням ПДВ.
Виходячи з наведених вище положень договору, Господарський суд міста Києва від 11.09.2019 у справі № 910/5307/19 дійшов висновку, що сторонами погоджено строк оплати наданих послуг з розподілу електричної енергії. Однак, відповідач в порушення договірних зобов`язань оплати з розподілу позивачем електричної енергії не здійснив, внаслідок чого в Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" й утворилась заборгованість перед Публічним акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго". Доводів позивача щодо наявної заборгованості за надання послуг з розподілу електричної енергії за наявності підписаних сторонами та скріплених печатками підприємств актів прийому-передачі послуг (виконаних робіт) згідно договору з урахуванням актів коригувань (в бік зменшення), що також були підписані сторонами та скріплені їх печатками, відповідачем спростовано не було.
З викладеного вбачається, що заборгованість за послуги з розподілу електричної енергії була стягнута Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" з урахуванням корегувань обсягів відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку постачальника "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго" за березень 2019 споживача ТОВ "Азовська промислова компанія" (код ЄДРПОУ 25484453) в обсязі 30519 кВт.год., за квітень 2019 споживачів ТОВ "Самшит, ЛТД" (ЄДРПОУ 20483549) становить 1921 кВтгод; КП "Комунальні системи" (ЄДРПОУ 40286862) - 89 349 кВтгод.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.04.2021 у справі № 910/15252/19, яке набрало чинності, задоволено частково позов Державного підприємства «Енергоринок» до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго». Стягнуто з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на користь Державного підприємства «Енергоринок» 609977822,00 грн. боргу, 78441823,93 грн. пені, 6853966,06 грн. 3% річних, 505682,64 грн. інфляційних, 671 812,27 грн. судового збору.
Зі змісту даного судового рішення вбачається, що позовні вимоги Державного підприємства «Енергоринок» були мотивовані неналежним виконанням ДПЗД «Укрінтеренерго», яке є постачальником «останньої надії» (далі - ПОН), обов`язків щодо оплати придбаної у ДП «Енергоринок» за договором № 16168/01/44/3-80 від 27.12.2018 (далі - Договір) електричної енергії. За твердженням позивача, за період з 01.03.2019 по 30.06.2019 ДПЗД «Укрінтеренерго» придбало у ДП «Енергоринок» електроенергію в обсязі 380925,44 тис. кВт*год, а саме: у березні 2019 року - 236632 330 кВ/год, у квітні 2019 року - 28159650 кВт/год, у травні 2019 року - 50446514 кВ/год, у червні 2019 року - 65686948 кВт/год. Ці обсяги підтверджуються довідками, які формуються шляхом надання операторами системи розподілу до ДП «Енергоринок» сумарного обсягу електричної енергії, відпущеної по усіх точках комерційного обліку електричної енергії споживачів, електропостачальником при виконанні ним функцій ПОН. Загальна вартість поставленої електричної енергії у цей період становить 740719956,26 грн. Відповідач розрахувався частково, внаслідок чого у нього виник борг на суму 610452780,62 грн.
Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» у поданому суду відзиві визнало позов частково на суму 478805522,44 грн (з ПДВ). За даними ДПЗД «Укрінтеренерго» у березні-травні 2019 року воно придбало 321363,60 тис. кВт*год на загальну суму 625939370,47 грн. Крім того, ДПЗД «Укрінтеренерго» вважало, що слід зменшити обсяг придбаної електроенергії у січні-травні 2019 року на 8679,47 тис. кВт*год на суму 16866672,39 грн. Обґрунтовуючи наявність розбіжностей, ДПЗД «Укрінтеренерго» посилалося на те, що оператори систем розподілу (далі - ОСР), які після закінчення розрахункового місяця складають довідку щодо складових фізичного балансу електричної енергії оператора систем розподілу за розрахунковий період, подають інколи невірну інформацію щодо споживачів обсягів. Внаслідок цього мало місце помилкове відображення у довідках, складених за формою додатку № 8 до договорів, які укладені між ДП «Енергоринок» та операторами систем розподілу, інформації щодо певних споживачів як споживачів електричної енергії постачальника «останньої надії», оскільки у цей період у цих споживачів існували укладені договори на постачання електричної енергії з іншими постачальниками.
З огляду на це ДПЗД «Укрінтеренерго» вважало, що позивач помилково включив до актів купівлі-продажу електричної енергії обсяги електричної енергії, поставленої споживачам, для яких ДПЗД «Укрінтеренерго» не було постачальником «останньої надії»:
- 30519 кВт год. у акт за березень 2019 року, спожитих товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Азовська промислова компанія», оскільки відповідно до листа публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Запоріжжяобленерго» від 31.01.2018 № 007-66/1410 це товариство є споживачем ТОВ «ВЕК «Паливенерго» з 01.02.2019;
- у акт за квітень 2019 року 1921 кВт*год., спожитих ТОВ «Самшит, ЛТД», та 89349 кВт*год., спожитих КП «Комунальні системи», для яких оператором систем розподілу було ПАТ) «Запоріжжяобленерго».
Вирішуючи правомірність такого віднесення, Господарський суд міста Києва у рішенні від 12.04.2021 у справі № 910/15252/19 виходив із такого.
Відповідно до ст. 1 Закону оператор системи розподілу - це юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності
Однією із функцій оператор системи розподілу є забезпечення комерційного обліку відповідно до Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (ст. 46 Закону).
Тимчасовий порядок визначення обсягів купівлі електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період до дати початку дії нового ринку електричної енергії (далі - Порядок) затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28.12.2018 № 2118.
Порядок розроблений з метою визначення погодинних, добових та місячних обсягів купівлі електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії на перехідний період до дати початку дії нового ринку електричної енергії операторами систем розподілу для компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл електричними мережами, а також електропостачальниками електричної енергії для потреб споживачів та/або на власні потреби.
Відповідно до Порядку оператор систем розподілу здійснює визначення обсягу купівлі електричної енергії електропостачальником у місяці та фактичний корисний відпуск електричної енергії по кожному споживачу, а також після отримання від ДПЕ офіційної інформації про дату припинення продажу електричної енергії електропостачальнику всі обсяги споживання електричної енергії споживачами такого електропостачальника відносить до обсягів купівлі електричної енергії за кожну добу постачальником «останньої надії».
Взаємовідносини між ДПЕ та оператором системи розподілу щодо елетропостачальників, які здійснюють свою діяльність на території здійснення ліцензованої діяльності оператора системи розподілу, врегульовано додатком 4 (Примірний договір купівлі-продажу електричної енергії між державним підприємством «Енергоринок» та оператором системи розподілу) Інструкції про порядок здійснення розрахунків та оптовому ринку електричної енергії України. Інструкції про порядок здійснення розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України (далі ІПР) затверджена рішенням Ради Оптового ринку електричної енергії України від 27.05.2004 (пункт 11.1 протоколу N 5), і це рішення погоджено постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 23.06.2004, № 634. Інструкції про порядок здійснення розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України є додатком 3 до Договору між членами Оптового ринку електричної енергії України (далі - ДЧОРЕ) .
Облік електричної енергії, купленої електропостачальником для постачання її споживачам, які знаходяться на території здійснення ліцензованої діяльності ОСР, здійснюється відповідно до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії згідно з Правилами роздрібного ринку електричної енергії (п. 4.4 Додатку 4 ІПР).
За приписами постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018, № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» ОСР надає послуги комерційного обліку споживачам, точки комерційного обліку яких улаштовані на території його ліцензованої діяльності.
Документом, який фіксує щомісячні обсяги спожитої електричної енергії споживачами на території ліцензованої діяльності ОСР, є складена за формою додатку № 8 до договору купівлі-продажу електричної енергії між ДПЕ та ОСР (додаток 4 до ІПН) Довідка щодо складових фізичного балансу електричної енергії оператора системи розподілу за розрахунковий місяць, в якій зазначається фактичний обсяг електричної енергії відпущеної по усіх споживачах кожного електропостачальника, в тому числі ПОН. Зокрема, згідно з п. 4.7 додатку 4 до ІПР, після закінчення розрахункового місяця оператор системи розподілу надає ДПЕ до 12-00 год. 8 числа місяця наступного за розрахунковим, в доповнення до даних фізичного балансу електроенергії інформацію щодо складових фізичного балансу електроенергії в електронному вигляді (за формою додатку № 8).
Отже, фактичний обсяг електричної енергії, що купує ДПЗД «Укрінтеренего», формується шляхом надання ОСР до ДП «Енергоринок» інформації щодо складових фізичного балансу електроенергії (далі - Довідка № 8), в якій зазначаються всі електропостачальники з обсягом купованої ними електричної енергії, що діють на території того чи іншого ОСР, у тому числі ПОН.
З огляду на це, рішенням Господарського суду міста Києва від 12.04.2021 у справі № 910/15252/19, визнано довідку № 8 допустимим доказом в розумінні ст. 77 ГПК України, що визначає обсяги придбаної електроенергії електропостачальником.
Віднесення позивачем у актах купівлі-продажу електричної енергії березень-червень 2019 року споживачів до споживачів постачальника «останньої надії» мало місце на підставі Довідок № 8, наданих операторами системи розподілу: публічного акціонерного товариства «Запоріжжяоблернерго», приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», державного підприємства «Регіональні електричні мережі», приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля», акціонерного товариства «Херсонобленерго».
Вказане свідчить про правомірність дій позивача і достовірність його даних у актах купівлі-продажу електричної енергії березень-червень 2019 року щодо таких споживачів як споживачів постачальника «останньої надії»: ТОВ «Азовська промислова компанія», КП «Комунальні системи»,..».
Враховуючи той факт, що ДП «Енергоринок» здійснило розрахунок звітного балансу купівлі-продажу електроенергії за березень - квітень 2019 року на підставі Довідки щодо складових фізичного балансу електричної енергії оператора системи розподілу - ПАТ «Запоріжжяобленерго» (Додаток № 8 до договору купівлі-продажу електричної енергії між ДП «Енергоринок» та операторами системи розподілу), в якій, на думку ДПЗД «Укрінтеренерго», містяться недостовірні дані щодо сумарного обсягу електричної енергії, відпущеної по усіх ТКОЕЕ Споживачів електропостачальником при виконанні ним функції постачальника «останньої надії», ДПЗД «Укрінтеренерго» (позивач) вказує, що воно понесло збитки в обсязі 121789 кВт*год електричної енергії, помножених на тариф ДП «Енергоринок» березня, квітня 2019 року, зазначений в Акті приймання передачі між ДПЗД «Укрінтеренерго» та ДП «Енергоринок», та становить 196899,94 грн.
Позивач вважає, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» як оператор системи розподілу електричної енергії надав постачальнику електричної енергії ДП «Енергоринок» недостовірні дані в про обсяг спожитої споживачами постачальника «останньої надії» електричної енергії, до якого було помилково включено обсяги електричної енергії ТОВ «Азовська промислова компанія», ТОВ «Самшит, ЛТД», КП «Комунальні системи», для яких ДПЗД «Укрінтеренерго» не був постачальником «останньої надії». На підставі даних ДП «ЕНЕРГОРИНОК» сформував первинні документи, незважаючі на незгоду ДПЗД «Укрінтеренерго» з обсягами вказаних вище споживачів, але Оптовий постачальник відповідно до умов законодавства та ДЧОРЕ прийняв для розрахунків саме дані відповідача. В подальшому відповідач не змінював дані, що надавав в розрахункових періодах березень та квітень 2019 року в ДП «ЕНЕРГОРИНОК», тобто помилки не були усунені відповідачем, шляхом передачі до ДП «Енергоринок» скорегованих даних.
Оскільки позивач сплатив на користь ДП «ЕНЕРГОРИНОК» обсяги електричної енергії, поставленої споживачам, для яких позивач не був постачальником «останньої надії» відносно ТОВ «Азовська промислова компанія», ТОВ «Самшит, ЛТД», КП «Комунальні системи», позивач заявив вимоги про стягнення з ПАТ «Запоріжжяобленерго» (відповідач) збитків у сумі 196899,94 грн. за невірно сформовані, на його думку, дані щодо обсягів купованої-проданої ДПЗД «Укрінтеренерго» електричної енергії споживачам у період березень квітень 2019 року та інфляційних втрат в розмірі 111410,78 грн. за період з 11.02.2019 по 06.05.2024.
Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно із ч. 1, 2 ст. 224, ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;
- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;
- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення:
1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання);
2) шкідливого результату такої поведінки збитків;
3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками;
4) вини особи, яка заподіяла шкоду.
У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Позовні вимоги ДПЗД «Укрінтеренерго» обумовлені розбіжностями в розрахунках звітних балансів купівлі-продажу електроенергії за березень-квітень 2019 року між ДПЗД «Укрінтеренерго» та ДП «Енергоринок» в загальному розмірі 121789 кВт.
Суд зазначає, що основною конституційною засадою судочинства, серед іншого, є обов`язковість судового рішення (п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України), що є однією із важливих складових принципу правової визначеності, а також права на справедливий суд, закріпленого, зокрема, у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Виходячи з приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України, вважаються встановленими та не підлягають доведенню знову встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 12.04.2021 у справі № 910/15252/19 за участю Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності УКРІНТЕРЕНЕРГО обставини правомірності дій Державного підприємства «Енергоринок» і достовірність зазначених у актах купівлі-продажу електричної енергії березень-червень 2019 року обсягів постачання щодо споживачів постачальника «останньої надії».
З огляду на це безпідставним є посилання ДПЗД «Укрінтеренерго» у позові у справі №908/1460/24 на інші (відмінні) дані щодо обсягів купованої у ДП «Енергоринок» електроенергії на підставі договору від 27.12.2018 №16168/01/44/3-80, ніж ті, які встановлені у рішенні Господарського суду міста Києва від 12.04.2021 у справі №910/15252/19 (про стягнення заборгованості з ДПЗД «Укрінтеренерго» на користь ДП «Енергоринок» за куповану в березні червні 2019 року електроенергію, яке набрало законної сили).
На виконання умов договору з розподілу електричної енергії, укладеного між сторонами, вимог постанови НКРЕКП від 28.12.2018 № 2115 «Про затвердження тимчасового порядку визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період», та у відповідності до листа ДП «Енергоринок» від 07.02.2019 №03/35-2250, ПАТ «Запоріжжяобленерго» надано довідки щодо складових фізичного балансу електроенергії операторів розподілу за березень-квітень 2019 року на адресу ДП «Енергоринок», з відображенням сумарного обсягу електричної енергії відпущеної по усіх ТКОЕЕ споживачів електропостачальника (при виконанні ним функцій постачальника «останньої надії»).
29.07.2019 за вих. № 007-067/12747 ПАТ «Запоріжжяобленерго» погоджуючись із зауваженнями позивача, відкориговано звіти фактичного корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку «постачальника останньої надії» ДПЗД «Укрінтеренерго» за березень-квітень 2019 року у зв`язку з виключенням ТОВ «Азовська промислова компанія» (30519кВт), ТОВ Самшит ЛТД» (1921 кВт), КП «Комунальні системи Енергодарської міської ради» (89349 кВт) із загального переліку споживачів електричної енергії «постачальника останньої надії», чим зменшено заборгованість позивача за надані послуги з розподілу електричної енергії.
Відповідно до визначеного в п 3.3.5 ІПР порядку, при виявленні протягом розрахункового місяця у щоденних розрахунках помилок РСР не пізніше ніж через 7 робочих днів здійснює перерахунок, який відображається в інформації у день здійснення перерахунку окремим рядком. Вказана інформація надається відповідним Сторонам Договору та НКРЕКП.
Відповідно до п. 3.3.6 ІПР в разі виявлення помилки у розрахунках після закінчення розрахунків за звітними даними РСР повідомляє про це Раду ринку, НКРЕКП та відповідні Сторони Договору. Перерахунок здійснюється згідно з рішенням Ради ринку погодженим НКРЕКП.
Відповідно до п. 3.3.23 ІПР в разі виникнення спірних питань щодо визначення вартості електричної енергії, купленої та проданої на Оптовому ринку та оптових цін на неї остаточне рішення приймається Розпорядником системи розрахунків (РСР, ДП «Енергоринок»), про що РСР повідомляє НКРЕКП. Вказане рішення може бути оскаржене в порядку, передбаченому Договором.
Отже, чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство не містило норми права, яка б зобов`язувала оператора системи розподілу здійснювати корегування складових фізичного балансу електроенергії. Натомість, у відповідності до п.3.3.5 ІПР у разі виявлення помилок, таке право було надано ДП «Енергоринок», як Розпоряднику системи розрахунків, з оформленням первинних документів.
З 01.07.2019 ДП «Енергоринок» не виконує функції Розпорядника системи розрахунків на ОРЕ, а Рада ОРЕ не функціонує. Отже, оптове постачання електричної енергії як вид господарської діяльності припинено, а ДП «Енергоринок», у тому числі, за відсутності ліцензії на такий вид діяльності, не може здійснювати будь-які операції з розрахунків (перерахунків та/або коригувань) купівлі-продажу електричної енергії.
Оскільки довідки не були відкориговані ДП «Енергоринок», тому відповідач не міг самостійно здійснити таке коригування.
В липні 2019 року звіти були відкориговані з боку відповідача, проте довідку №8 позивач не може самостійно відкоригувати, тому будь-які порушення в діях відповідача відсутні.
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з ДПЗД «Укрінтеренерго» заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії, судом у справі № 910/5307/19 встановлено факти та виключено обсяги за точками комерційного обліку «постачальника останньої надії» ДПЗД «Укрінтеренерго» за березень-квітень 2019 року, а саме ТОВ «Азовська промислова компанія» (30519кВт), ТОВ Самшит ЛТД» (1921 кВт), КП «Комунальні системи нергодарської міської ради» (89349 кВт).
Згідно з п. 2.1 Порядку врегулювання спорів, що виникають між суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг», затвердженого постановою НКРЕКП від 05.02.2019 № 156, з метою досудового врегулювання спору суб`єкт (суб`єкти) господарювання має (мають) право звернутись до НКРЕКП із заявою відповідно до форми, наведеної в додатку 1 до цього Порядку. Заява про врегулювання спору може бути подана до НКРЕКП протягом одного року з моменту виникнення такого спору, визначеного в заяві, але не пізніше одного місяця з дня ознайомлення суб`єктом господарювання та його незгодою з прийнятим рішенням/наданою (не наданою) відповіддю. Заява, подана суб`єктом (суб`єктами) господарювання з порушенням зазначеного строку, НКРЕКП не розглядається.
Позивачем своєчасно не здійснено послідовного комплексу дій, направлених на безпосереднє вирішення спору між суб`єктами господарювання з приводу порушених прав і інтересів, не ініційовано звернення до Ради ринку, НКРЕКП, тощо. В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували вчинення позивачем дій спрямованих на врегулювання розбіжностей в розрахунках за березень квітень 2019 року.
У той же час, рішенням Господарського суду міста Києва від 12.04.2021 у справі № 910/15252/19, встановлено правомірність дій ДП «Енергоринок» і достовірність його даних у актах купівлі-продажу електричної енергії березень-червень 2019 року щодо таких споживачів як споживачів постачальника «останньої надії»: ТОВ «Азовська промислова компанія», КП «Комунальні системи» на підставі Довідок № 8, наданих операторами системи розподілу: публічного акціонерного товариства «Запоріжжяоблернерго».
Як вказують позивач та ДП «Енергоринок», станом на момент звернення позивача до суду з позовом у справі №908/1460/24, взаємні зобов`язання ДП «Енергоринок» щодо продажу електричної енергії у період з січня по травень 2019 року та визнані зобов`язання ДПЗД «Укрінтеренерго» щодо оплати вартості придбаної у цей період (в т.ч. за березень квітень 2024 року) електричної енергії, які виникли на підставі укладеного між ними Договору, є виконаними в повному обсязі, а відтак є припиненими згідно з нормами ст.599 Цивільного кодексу України внаслідок їх належного виконання.
Таким чином, судом не встановлено порушень норм законодавства, умов договору та прав позивача з боку відповідача.
Позивачем не доведено факт завдання збитків відповідачем, зокрема зменшення майна відповідача в результаті порушення належного йому майнового права. Натомість з матеріалів справи вбачається, що станом на квітень-червень 2019 року позивач мав заборгованість за неналежне виконання ним грошових зобов`язань за договорами з ПАТ «Запоріжжяобленерго» (справа № 910/5307/19) та ДП «Енергоринок» (справа № 910/15252/19).
Щодо причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, суд зазначає, що причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Пов`язуючи стягнення з позивача за позовом ДП «Енергоринок» заборгованості за відпущену електричну енергію в справі № 910/15252/19, з урахуванням обсягу споживання ТОВ «Азовська промислова компанія» (30519кВт), ТОВ Самшит ЛТД» (1921 кВт), КП «Комунальні системи Енергодарської міської ради» (89349 кВт), з неправомірною, на думку позивача поведінкою ПАТ «Запоріжжяобленерго», є безпідставним.
Зазначене рішення суду у справі № 910/15252/19 ДПЗД «Укрінтеренерго» не оскаржувалось, що підтверджує невжиття позивачем жодних заходів з метою захисту своїх інтересів, запобіганню збитків, тощо.
З огляду на недоведеність протиправної поведінки відповідача, факту завдання збитків, причинний зв`язок, як елемент господарського правопорушення, відсутній.
Враховуючи викладене, суд відмовив у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми збитків в розмірі 196899,94 грн.
Щодо другої позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат в розмірі 111410,78 грн., суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Виходячи з цього, інфляційні втрати нараховуються тільки на суму простроченого грошового зобов`язання, тобто зобов`язання по сплаті грошової суми.
У відповідача за договором про розподіл електричної енергії відсутні грошові зобов`язання перед позивачем, а тому відсутня підстава для нарахування інфляційних втрат.
Крім того, збитки в господарських відносинах це вартісний (грошовий) вираз майнової шкоди, завданої протиправними діями (бездіяльністю) одного учасника таких відносин іншому.
Згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України відшкодування збитків є видом господарських санкцій, під яким розуміються заходи впливу на порушника у сфері господарювання, в результаті застосування котрих для нього настають несприятливі економічні або правові наслідки.
Таким чином, правова природа грошового зобов`язання як основного господарського зобов`язання, за прострочення якого передбачена можливість нарахування інфляційних втрат згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, та збитків як різновиду господарських санкцій, є різною. Можливості нарахування інфляційних втрат на господарські санкції законодавством України не передбачено.
Тому позивач неправомірно нарахував інфляційні втрати на суму збитків, яку він просить стягнути.
Таким чином, суд відмовив у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року в розмірі 3028,00 грн.
Таким чином, за розгляд позовних вимог про стягнення 308310,72 грн. належить до сплати судовий збір у сумі 4624,66 грн.
За розгляд позовних вимог позивачем сплачено судовий збір у сумі 4625,00 грн. платіжною інструкцією №477 від 08.05.2024, який зараховано до Державного бюджету України. Переплата складає 0,34 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору в сумі 4625,00 грн. покладаються на позивача.
Переплата судового збору в сумі 0,34 грн. може бути повернута позивачу ухвалою суду на підставі п. 1 ч 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір у разі звернення позивача до суду з відповідним клопотанням.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено та підписано 19.08.2024.
СуддяМ.В.Мірошниченко
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 07.08.2024 |
Оприлюднено | 22.08.2024 |
Номер документу | 121102759 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Мірошниченко М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні