Рішення

від 23.05.2024 по справі 910/19839/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.05.2024Справа № 910/19839/23Господарський суд міста Києва у складі:

судді - Бондаренко - Легких Г. П.,

за участю секретаря - Ковачова В. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом представників сторін матеріали господарської справи №910/19839/23

За позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А)

До Державного підприємства «Київський автомобільний ремонтний завод» (03113, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 1)

про стягнення 798 657, 83 грн

За участі представників сторін:

Від позивача: Герасименко І. В., начальник відділу претензійно-позовної роботи, довіреність від 01.01.2024;

Від відповідача: не прибув;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Київський автомобільний ремонтний завод» про стягнення 798 657, 83 грн, з яких: 683 425, 72 грн - основний борг; 73 586, 99 грн - пеня; 34 171, 29 грн - штраф; 4 734, 99 грн - 3% річних; 2 738, 84 грн - інфляційні втрати. Також позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати (судовий збір).

В прохальній частині позовної заяви позивач просив розглядати справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, що в свою чергу судом оцінюється, як клопотання передбачене частиною 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

22.01.2024 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали від 22.01.2024 для усунення недоліків позовної заяви.

29.01.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою позивач усунув недоліки встановлені ухвалою від 22.01.2024.

21.02.2024 суд ухвалою відкрив провадження у справі, задовольнив клопотання позивача та ухвалив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначив на 23.04.2024.

У судовому засіданні 23.04.2024 суд на місці ухвалив: (1) зобов`язати позивача на наступне судове засідання надати підтвердження відсутності оплати боргу з боку відповідача за час перебування справи в провадження суду; (2) відкласти судове засідання по суті справи на 23.05.2024.

22.05.2024 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення у справі на виконання вимог протокольної ухвали від 23.04.2024.

У судове засідання 23.05.2024 прибув представник позивача, відповідач або його уповноважений представник не прибув. Заслухавши усні пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

05.09.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал») (постачальник) та Державним підприємством «Київський автомобільний ремонтний завод» (абонент) укладено договір № 07645/1-5-09 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред`явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізацій м. Києва (надалі - Дозвіл), приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва (місцеві правила приймання), а абонент зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженим наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 р. за № 165/374 (правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 26.04.2002 р. за № 403/6691 (Правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини які виникають за цим договором.

Згідно дислокації об`єктів водоспоживання та водовідведення, що є додатком до договору - адреса об`єкту водоспоживання: м. Київ, вул. Василенка, 1, обсяг договірного щомісячного споживання 757, 17 м3.

14.04.2011 року між сторонами укладено Додаткову угоду до договору № 07645/1-5-09 від 05.09.2007 року, якою доповнено договір додатковими умовами щодо водовідведення додаткового об`єму стічних вод від абонента, які потрапляють в комунальну каналізацію м. Києва через зливоприймачі та стоки каналізаційних колодязів за адресою: м. Київ, вул. Василенка, 1. Крім того, цією додатковою угодою сторони визначили вартість та порядок оплати послуг щодо водовідведення додаткового об`єму стічних вод.

Позивач стверджує, що за період з 01.11.2022 по 30.09.2023 абоненту (відповідачу) надавались послуги з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі на загальну суму 688 562, 66 грн (з урахуванням перерахунків на суму 182 304, 00 грн), з яких абонентом сплачено лише 5136, 94 грн, у зв`язку з чим, у відповідача виникла заборгованість за надані послуги (в тому числі щодо додаткового об`єму) у розмірі 683 425, 72 грн.

Оскільки, відповідач не виконав взятих на себе договірних зобов`язань, то позивач звернувся до суду з метою стягнення суми основного боргу, пені та штрафу у порядку п. 4.2. та 4.6. Договору, 3 % річних та інфляційних втрат у порядку статті 625 ЦК України.

2. Предмет позову.

Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача про стягнення 683 425, 72 грн - основний боргу за період з 01.11.2022 по 30.09.2023; 73 586, 99 грн - пеня; 34 171, 29 грн - штраф; 4 734, 99 грн - 3% річних; 2 738, 84 грн - інфляційні втрати.

3. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

(1) факт надання послуг відповідачеві у період з 01.11.2022 по 30.09.2023 на суму 688 562, 66 грн підтверджується належними та допустимими доказами;

(2) у вересні 2023 позивачем було здійснено перерахунок суми основного боргу на суму 182 304, 00 грн з метою виправлення помилки в нарахуваннях, оскільки, при внесенні показань приладу обліку за особовим рахунком відповідача, що були зафіксовані при проведенні обстеження 30.03.2023 (вперше після 21.09.2021), було допущено технічну помилку та замість нарахування 9 105 м3 було нараховано 3 105 м3, на підставі чого було проведено перерахунок та донараховано 6 000 м3;

(3) відповідач здійснив часткову оплату наданих послуг лише у розмірі 5 136, 93 грн, а відтак, зобов`язаний оплатити суму основного боргу за надані послуги у період з 01.11.2022 по 30.09.2023, а також сплатити пеню у порядку п. 4.2. Договору, штраф у порядку п. 4.6. Договору, інфляційні втрати та 3 % річних у порядку статті 625 ЦК України.

4. Обґрунтування вирішення спору за наявними матеріалами справи.

18.10.2023 введено в дію норми Закону №3200-ІХ від 29.06.2023, яким внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України.

Підпунктом 1.1. резолютивної частини ухвали від 21.02.2024 суд повідомив сторін, що оскільки судом встановлено, що сторони по справі мають зареєстровані електронні кабінети у підсистемі Електронний суд ЄСІТС - суд вручає дану ухвалу та вручатиме будь-які інші судові рішення у даній справі учасникам справи виключно за допомогою ЄСІТС в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє таких осіб права отримати копію будь-якого судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч. 7 ст. 6 ГПК України).

Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (пункт 2 частини 6 статті 242 ГПК України).

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (абзац другий частини 6 статті 242 ГПК України).

Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ч. 11 ст. 242 ГПК України).

В пункті 41 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 по справі № 459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до «Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.

Таким чином, ухвала про відкриття провадження у справі від 21.02.2024 була внесена до АСДС та автоматично направлена в електронні кабінети сторін по справі.

В матеріалах справи міститься підтвердження доставлення до «Електронного кабінету» відповідача ухвали про відкриття провадження у справі від 21.02.2024, так з повідомлення про доставку електронного листа вбачається, що ухвала доставлена в «Електронний кабінет» відповідача - 22.02.2024 о 20:01.

Отже, ухвала про відкриття провадження у справі від 21.02.2024 вважається врученою відповідачу 23.02.2024.

Крім того, до електронного кабінету відповідача було, в тому числі, доставлено ухвалу-виклик від 24.04.2024, з чого слідує, що відповідач обізнаний про розгляд даної справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 ГПК України).

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №910/19839/23, втім відзив або заяву про продовження/поновлення строку для його подання до суду не подав впродовж розумного строку, а відтак, відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву, з огляду на що суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

5. Оцінка доказів судом та висновки суду.

З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- чи підтверджено факт надання позивачем послуг з центрального водопостачання та водовідведення та у якому розмірі?

- чи настав строк оплати наданих послуг з центрального водопостачання та водовідведення?

- чи правомірно позивачем нараховано неустойку (штраф та пеня), 3 % річних та інфляційні втрати за боргові періоди листопад 2022-вересень 2023?

- чи підлягають позовні вимоги задоволенню та в якій частині?

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг та, зокрема послуг з водопостачання та водовідведення між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, регулюються спеціальними Законами України "Про житлово-комунальні послуги" та "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення".

Підприємство питного водопостачання - суб`єкт господарювання, що здійснює експлуатацію об`єктів централізованого питного водопостачання, забезпечує населення питною водою за допомогою пунктів розливу (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв) підготовки питної води та/або виробництво фасованої питної води. Централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об`єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов`язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води. Споживач питної води - юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення питних фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб (статті 1 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання).

Облік у сфері питного водопостачання здійснюється підприємствами питного водопостачання і споживачами за допомогою технічних засобів, що відповідають вимогам технічних регламентів (стаття 42 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання).

Централізоване водовідведення - господарська діяльність у сфері збирання, транспортування, очищення та скидання стічних вод за допомогою системи централізованого водовідведення (п. 29 статті 1 Закону України №2887-ІХ «Про водовідведення та очищення стічних вод», що прийнятий 12.01.2023 та набрав чинності 07.08.2023).

Вода стічна - вода, що утворилася в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності (крім шахтної, кар`єрної і дренажної води), а також відведена з забудованої території, на якій вона утворилася внаслідок випадання атмосферних опадів (стаття 1 Водного кодексу України).

Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

До житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

З урахуванням вище наведеного, ПрАТ "АК "Київводоканал" є виробником та постачальником послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення (комунальних послуг), а ДП «Київський автомобільний ремонтний завод» є споживачем таких послуг.

Згідно п. 7.1. Договору - Договір укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення. Відносини сторін до укладення нового договору регулюються даним договором.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутнє повідомлення про припинення дії цього договору від будь-якої із сторін, відповідно договір є чинним станом на день розгляду справи по суті.

5.1. Щодо стягнення основного боргу.

Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами укладено Договір № 07645/1-5-09 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 05.09.2007 (договір) до гуртожитку за адресою: м. Київ, вул. Василенка, 1, що належить відповідачу.

При цьому, Додатковою угодою від 14.04.2011 до Договору сторони передбачили додатковий об`єм надання послуг з водовідведення (додатковий об`єм стічних вод в періоди дощів та сніготанення).

Відповідно до п. 2.1.1., 2.1.2. Договору облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показниками лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об`єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом (2.1.1.). Зняття показників з лічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонентів із стабільним об`ємом водоспоживання (до 30 куб. із незначним коливанням) зняття показників може здійснюватися постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг виходячи із його середньодобового споживання води. Показання лічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником, є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг (2.1.2.).

За умовами п. 2.1.4. Договору кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об`ємів стоків у відповідності до розділу 21 Правил користування та місцевих правил приймання.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 01.11.2022 по 30.09.2023 позивачем було надано відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення (приймання стічних вод в тому числі і додаткових об`ємів) на суму 688 562, 66 грн, на підтвердження обсягів наданих послуг позивач надав суду:

- акти обстеження та зняття показань з вузла обліку за червень 2023-вересень 2023, які містять номери приладів обліку, зазначення місця встановлення, дату зняття показань, обсяги попереднього періоду, попередні та поточні показники;

- Акти обстеження водопостачання та водовідведення №ІН-001519 від 30.03.2023, №ІН-004040 від 20.07.2023;

- за інші спірні періоди через відсутність показань вузлів обліку нарахування проводились позивачем за середньодобовим споживанням, що передбачено загальними правилами комерційного обліку визначеними статтею 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»;

- листи Українського гідрометеорологічного центру (УкрГМЦ) від 01.12.2022 №01-18/860, від 02.01.2023 №01-18/24, від 01.02.2023 №01-18/156, від 01.03.2023 №01-18/263, від 03.04.2024 №01-18/380, від 01.05.2023 №01-18/501, від 01.06.2023 №01-18/616, від 03.07.2023 №02-28/694, від 01.08.2023 №01-18/813, від 01.09.2023 №01-18/939, від 02.10.2023 №01-18/1069 про кількість опадів з уточненням їх виду у спірні періоди;

- розрахунок спожитих послуг з водопостачання та водовідведення за спірний період листопад 2022-вересень 2023.

Дослідивши зміст укладеного Договору та Додаткової угоди, суд зазначає, що порядок розрахунків за надані основні послуги (з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі - централізоване водопостачання та водовідведення) та додаткові послуги (додаткові об`єми стічних вод у період дощів та сніготанення - централізоване водовідведення) наступний:

- за надані основні послуги (з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі - централізоване водопостачання та водовідведення):

Згідно з п. 2.2.1. Договору - постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента платіжні документи (в електронному вигляді дебетові повідомлення, вимоги - доручення, тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії договору постачальник доводить абоненту нові тарифи у платіжних документах без внесення додаткових змін до договору стосовно строків їх введення та розмірів.

Пунктом 2.2.2. Договору визначено, що у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

Відповідно до п. 2.2.3. Договору - в разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документа, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

- за додаткові послуги (додаткові об`єми стічних вод у період дощів та сніготанення - централізоване водовідведення):

Згідно п. 1 Додаткової угоди до договору № 07645/1-5-09 від 05.09.2007 оплата послуг здійснюється абонентом на підставі розрахункового документа, який постачальник направляє абоненту а електронному вигляді (дебетові повідомлення) або у паперовому вигляді (вимоги-доручення, рахунки тощо) шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника щомісячно (в інших випадках один раз на квартал або рік), у п`ятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документа абоненту або до банківської установи абонента. В разі неотримання від постачальника поточного розрахункового документа, абонент самостійно отримує його у постачальника та здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного за звітним періодом. В разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

Довідкою АТ "Комінбанк" (з додатком) від 25.10.2023 №95/6240 підтверджено, що позивачем у період з 01.11.2022 по 30.09.2023 направлялися на адресу банківської установи ДП «Київський автомобільний ремонтний завод» розрахункові документи на оплату послуг з водопостачання та водовідведення, а також за додатковий об`єм стічних вод (додаткові послуги водовідведення) (дебетові повідомлення), а саме рахунки на оплату, що додані до заяви про усунення недоліків позову, зокрема:

- дебетове повідомлення (рахунок на оплату) за листопад 2022 у розмірі 21 293, 05 грн направлялось 11.11.2022;

- дебетове повідомлення (рахунок на оплату) за грудень 2022 у розмірі 29 611, 79 грн направлялось 15.12.2022;

- дебетове повідомлення (рахунок на оплату) за січень 2023 у розмірі 23928,16 грн направлялось 16.01.2023;

- дебетове повідомлення (рахунок на оплату) за лютий 2023 у розмірі 17409, 71 грн направлялось 20.02.2023;

- дебетове повідомлення (рахунок на оплату) за березень 2023 у розмірі 17 797, 32 грн направлялось 21.03.2023;

- дебетове повідомлення (рахунок на оплату) за квітень 2023 у розмірі 20906, 56 грн направлялось 17.04.2023;

- дебетове повідомлення (рахунок на оплату) за травень 2023 у розмірі 124 308, 34 грн направлялось 15.05.2023;

- дебетове повідомлення (рахунок на оплату) за червень 2023 у розмірі 44 902, 93 грн направлялось 13.06.2023;

- дебетове повідомлення (рахунок на оплату) за липень 2023 у розмірі 45 093, 12 грн направлялось 20.07.2023;

- дебетове повідомлення (рахунок на оплату) за серпень 2023 у розмірі 76 593, 40 грн направлялось 17.08.2023;

- дебетове повідомлення (рахунок на оплату) за вересень 2023 у розмірі 84 414, 25 грн направлялось 11.09.2023;

Разом з тим, як зазначає позивач та не заперечується відповідачем, у вересні 2023 було здійснено перерахунок суми основного боргу на суму 182 304, 00 грн з метою виправлення помилки в нарахуваннях, оскільки, при внесенні показань приладу обліку за особовим рахунком відповідача, що були зафіксовані при проведенні обстеження 30.03.2023 (Акт №ІН-001519) вперше після 21.09.2021, було допущено технічну помилку та замість нарахування 9 105 м3 було нараховано 3 105 м3, на підставі чого було проведено перерахунок та донараховано 6 000 м3.

Довідкою АТ "Комінбанк" (з додатком) від 28.12.2023 №95/7599 позивачем 06.10.2023 на адресу банківської установи ДП «Київський автомобільний ремонтний завод» направлявся розрахунковий документ на оплату послуг (в тому числі додаткових) (дебетове повідомлення), рахунок на оплату за вересень 2023 з урахуванням перерахувань у розмірі 182 304, 00 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем 09.01.2023 було здійснено часткову оплату наданих послуг у розмірі 5 136, 94 грн, що згідно розгорнутого розрахунку позовних вимог, що доданий до позову, зараховано позивачем у якості часткової оплати наявної заборгованості за січень 2023 року.

Враховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов висновку, що позивачем виконано прийняті на себе зобов`язання по наданню послуг з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, а відповідачем, у свою чергу, прийнято надані послуги без будь-яких зауважень.

При цьому, розрахунок плати за надані послуги проведено позивачем з урахуванням тарифу встановленого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2842 від 22.12.2021 з подальшими змінами.

Матеріали справи не містять заперечень відповідача щодо кількості або вартості отриманих за спірний період послуг.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Отже, в силу положень договору, кількість та вартість наданих позивачем у заявлений період послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі вважаються безумовно погодженими відповідачем.

У зв`язку з вище зазначеним, та, оскільки, матеріали справи не містять доказів оплати виниклої заборгованості відповідачем або ж заперечень щодо виниклої заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 683425, 72 грн (688 562, 66 грн-5 136, 94 грн) підлягають задоволенню.

5.2. Щодо стягнення пені, штрафу, 3 % річних та інфляційних втрат.

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 73 586, 99 грн у порядку п. 4.2. Договору, штраф у розмірі 34 171, 29 грн у порядку п. 4.6. Договору, а також 4 734, 99 грн - 3% річних та 2 738, 84 грн - інфляційні втрати у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, що нараховані за періоди прострочення з листопада 2022 по вересень 2023.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що у разі порушення строків виконання зобов`язання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Оплата споживачем пені не звільняє останнього від оплати несплаченого рахунку в повному розмірі.

Крім того, згідно з п. 4.6. Договору за безпідставну відмову сплатити направлений рахунок, або вимогу щодо оплати, абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від суми, яку відмовився сплатити. Сплата штрафу не звільняє абонента від обов`язку оплатити рахунок постачальника.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт невиконання відповідачем взятих на себе грошових зобов`язань, то позивач правомірно нараховує, окрім, суми основного боргу також неустойку (штраф, пеня), 3 % річних та інфляційні втрати.

При цьому, постанова Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 року "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, оскільки, передбачає заборону нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних до припинення чи скасування воєнного стану в Україні на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням, тоді як споживачем за спірним договором (тобто відповідачем у справі) є самостійна юридична особа.

Водночас, суд звертає увагу сторін, що відповідно до п.п. 4 п. 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», якими на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Як зазначав суд вище, у розумінні п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" послуги з центрального водопостачання та водовідведення є комунальними послугами, тобто належать до житлово-комунальних послуг, а відтак, за несвоєчасне здійснення платежів за послуги з центрального водопостачання та водовідведення забороняється нарахування та стягнення пені та штрафу у період дії карантину та протягом 30 днів з дня його відміни

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин.

Строк карантину неодноразово продовжувався.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з урахуванням внесеними змінами) дія карантину на всій території України, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020, була продовжена до 30.06.2023 року.

Постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином, з наведеного вбачається, що карантин діяв на всій території України з 12.03.2020 по 30.06.2023.

Отже, позивач нараховує та просить стягнути з відповідача пеню та штраф всупереч п.п. 4 п. 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» у період дії карантину та протягом 30 днів з дня його відміни (період листопада 2022-липня 2023).

Відтак, суд вбачає за необхідне здійснити перерахунок проведеного позивачем розрахунку неустойки, оскільки, обґрунтованими є позовні вимоги в частині стягнення пені та штрафу за надані послуги у серпні 2023 (послуги на суму 76 593, 40 грн) та вересні 2023 (послуги на суму 84 414, 26 грн).

При цьому, суд констатує, що умовами п. 2.2. Договору та п.1 Додаткової угоди до Договору (що детально наведені судом вище у п. 5.1. розділу 5 мотивувальної частини рішення) передбачені різні строки настання оплати за наданні основні послуги (централізоване водопостачання та водовідведення) (10 днів з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента) та додаткові послуги (централізоване водовідведення (додаткові об`єми стічних вод у період дощів та сніготанення) (5 днів з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента).

З долученого до позову розрахунку суми позовних вимог, вбачається, що при розрахунку настання періоду прострочення позивач виходив з строку оплати як щодо основних послуг, так і додаткових - 10 днів з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента.

При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 ГПК України).

Отже, суд, з дотриманням ч. 2 ст. 237 ГПК України вважає, що період нарахування пені за надані послуги у серпні 2023 становить з 28.08.2023 по 20.09.2023 (оскільки, дебетове повідомлення направлялось 17.08.2023), а у вересні з 22.09.2023 по 30.09.2023 (оскільки, дебетове повідомлення направлялось 11.09.2023).

Здійснивши перерахунок проведених позивачем розрахунків пені та штрафу, суд, за допомогою ІПС «Ліга:Закон» встановив, що дійсний розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 3 837, 56 грн, а штрафу у розмірі 8 050,38 грн (161 007, 66 грн (вартість послуг за серпень-вересень 2023 року)*5%), в іншій частині у задоволенні пені та штрафу слід відмовити.

Щодо розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат, то суд констатує, що періоди прострочення визначені позивачем вірно, проте здійснивши перевірку проведених позивачем розрахунків суд, встановив, що вони є помилковими. Відтак, суд здійснивши власний розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат за допомогою ІПС «Ліга:Закон» встановив, що дійсна сума інфляційних втрат, що підлягає стягненню з відповідача становить 720, 05 грн, а 3 % річних - 4 626, 86 грн, в іншій частині у задоволенні 3 % річних та інфляційних втрат слід відмовити.

Суд також звертає увагу позивача, що з дотриманням ч. 2 ст. 237 ГПК України при розрахунку пені, штрафу, 3 % річних та інфляційних втрат за надані послуги у вересні 2023 судом враховано вартість наданих послуг у розмірі 84 414, 26 грн, а не 182 304, 00 грн (згідно перерахунку проведеного позивачем). Зокрема, період прострочення за послуги надані у вересні 2023 визначений позивачем з 22.09.2023 по 30.09.2023, а дебетове повідомлення на суму 182 304, 00 грн з перерахуванням направлялось лише 06.10.2023. Тобто, з урахуванням умов Договору та Додаткової угоди щодо настання строку оплати, станом на 22.09.2023 та по 30.09.2023, позивач не прострочив виконання зобов`язань зі сплати перерахунку вартості наданих послуг у вересні 2023.

З огляду на вище зазначене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

6. Розподіл судових витрат.

У позовній заяві позивач зазначив, що ним понесені судові витрати, що складаються із судового збору у розмірі 11 979, 87 грн.

Оскільки, суд задовольнив позовні вимоги частково, то судовий збір згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 73-77, 86, 129, 182, 183, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Київський автомобільний ремонтний завод» (03113, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 1; ідентифікаційний код: 07790672) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А; ідентифікаційний код: 03327664) 683425 (шістсот вісімдесят три тисячі чотириста двадцять п`ять) грн 72 коп. - основного боргу, 3837 (три тисячі вісімсот тридцять сім) грн 56 коп. - пені, 8 050 (вісім тисяч п`ятдесят) грн 38 коп. - штрафу, 4 626 (чотири тисячі шістсот двадцять шість) грн 86 коп. - 3 % річних, 720 (сімсот двадцять) грн 05. коп. - інфляційних втрат, а також 10509 (десять тисяч п`ятсот дев`ять) грн 91 коп. - судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог про стягнення 69 749, 43 грн пені, 26 120, 91 грн штрафу, 108, 13 грн 3 % річних та 2 018, 79 грн інфляційних втрат - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 20.08.2024.

Суддя Г. П. Бондаренко-Легких