ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" серпня 2024 р.м. ХарківСправа № 5023/10655/11 (922/1476/24)
Господарський суд Харківської області у складі:
головуючий суддя Усатий В.О.
судді: Хотенець П.В. , Прохоров С.А.
без повідомлення (виклику) учасників справи
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" (61001, м. Харків, вул. Тарасенка Георгія , б. 126, код ЄДРПОУ 14315629) до фізичної особи-підприємця Харченко Олександра Валерійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення коштів в межах справи про банкрутство Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева"
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство «Завод імені В.О. Малишева» звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до фізичної особи -підприємця Харченко Олександра Валерійовича про стягнення заборгованості у сумі 202 892,84 грн. за Договором оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №653ДП від 08.09.2017, а також пеню у розмірі 108 690,13 грн., штраф у розмірі 19 911,82 грн., суму інфляційних витрат у розмірі 8516,95 грн, а всього 372506,17 грн та судові витрати по сплаті судового збору.
В провадженні Господарського суду Харківської області знаходиться справа про банкрутство Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева», яка розглядається колегією суддів у складі: головуючий суддя Усатий В.О., судді Хотенець П.В. та Прохоров С.А.
Відповідно до ч. 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду позовна заява в межах справи про банкрутство (вхідний номер 1476/24 від 26.04.2024) передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Усатий В.О., судді Хотенець П.В., Прохоров С.А.
Враховуючи перебування с. Усатого В.О. на лікарняному з 01.05.2024 по 06.05.2024 включно, ухвалу у даній справі постановлено у перший робочий день судді, а саме 07.05.2024.
Ухвалою суду від 07.05.2024 залишено без руху позовну заяву (вх. № 1476/24 від 26.04.2024) Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева".
Надано позивачу строк 5 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, а саме:
- зазначити вірний РНОКПП відповідача відповідно до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Попереджено позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
13.05.2024 до суду в межах строку встановленого ухвалою суду від 07.05.2024 від Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" надійшла заява про усунення недоліків з додатком (вх.№ 12416).
Ухвалою суду від 20.05.2024, крім іншого, прийнято позовну заяву Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» до фізичної особи - підприємця Харченко Олександра Валерійовича до розгляду в межах справи№5023/10655/11 про банкрутство Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева». Відкрито провадження у справі № 5023/10655/11 (922/1476/24). Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачу, у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, постановлено подати суду заяву із обґрунтуванням своїх заперечень протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам статті 165 Господарського процесуального кодексу України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Копію відзиву та доданих до нього документів відповідач має надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відзиву до суду та докази надіслання надати суду разом із відзивом на позов. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог статті 166 Господарського процесуального кодексу України протягом п`яти днів з дня отримання відзиву. Докази надіслання відповіді на відзив іншим сторонам постановлено надати суду. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив із урахуванням вимог статті 167 Господарського процесуального кодексу України протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Докази надіслання заперечень іншій стороні постановлено надати суду. Роз`яснено учасникам справи, що відповідні заяви по суті справи повинні відповідати вимогам статей 161-167 Господарського процесуального кодексу України та мають бути подані у строк, визначений в ухвалі.
Для надання можливості відповідачу скористатися своїми процесуальними правами відповідно до ст.251, ст.252 та ст.165 Господарського процесуального кодексу України, суд, з використанням установи поштового зв`язку АТ "Укрпошта", направив на адресу відповідача - Фізичної особи - підприємця Харченко Олександра Валерійовича: АДРЕСА_1 , яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вищезазначену ухвалу суду про відкриття провадження по справі №5023/10655/11 (922/1476/24) від 20.05.2024 рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Однак, вказану судову кореспонденцію 10.06.2024 повернуто на адресу суду з відміткою пошти в довідці ф.20: "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заг18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.
У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.
- автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що сторони у справі не були позбавлені права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі 5023/10655/11 (922/1476/24) у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Таким чином суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.
Водночас, відповідач своїм правом наданим відповідно до ст.251, ст.252 ГПК України не скористався, відзив на позов не надав.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Згідно з частиною 3 зазначеної статті судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
Відповідно до частини 1, пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Так, процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.
Крім того, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.
Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.
Проте, станом на 19.08.2024 від відповідача будь-яких заяв чи пояснень по суті спору не надходило.
Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.
Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Враховуючи, що суддя Прохоров С.А в період з 08.07.2024 по 16.08.2024 включно перебував у відпустці, рішення у даній справі ухвалено у перший робочий день колегії суддів, а саме 19.08.2024 (з урахуванням того, що 17.08.2024 - 18.08.2024 вихідні дні).
Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
08.09.2017 між Державним підприємством "Завод імені В.О Малишева" (Орендодавець) і фізичною особою-підприємцем Харченко О.В. (Орендар) було укладено Договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до держаної власності №653дп ( далі Договір).
19.01.2021 року між Державним підприємством «Завод імені В.О. Малишева» та фізичною особою-підприємцем ФОП Харченко О. В. було укладено Додаткову угоду №1 до Договору оренди №653дп від 01.09.2017, згідно з п.4 якої строк дії Договору №653дп продовжено до 30.06.2023 року.
Згідно з п.1.1 Договору в редакції Додаткової угоди №1 Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення на 1-му та 2-му поверхах 2- поверхового виробничого будинку головного магазину: 1-й поверх (№№2,3,12- частина) - 400,3 м2; 2-й поверх (№2-:-6) - 30,3м2 (Виробничий будинок. Будівля головного магазину, літ "АБ-2"), інвентарний №000419, загальною площею 430,6 м2, за адресою: м.Харків, вул.Морозова,13 (далі - Майно), що перебуває на балансі ДП "Завод імені В.О Малишева", вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 30.01.2020, виконаним суб`єктом оціночної діяльності ФОП Попов Ю.О. та становить 852 900,грн (без врахування ПДВ).
Відповідно до п.3.1. Договору орендна плата перераховується Орендарем щомісячно у строк не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, і спрямовується: 30 відсотків від суми орендної плати до Державного бюджету на р/р 31116094700007 в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Харківській області , одержувач коштів управління Державної казначейської служби України у УК Московському районі, ідентифікаційний код 37999607, МФО 851011, код платежу 22080300, а 70 відсотків від суми орендної плати на рахунок Орендодавця.
Згідно п. 3.2. Договору в редакції Додаткової угоди №1 орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995 року (із змінами) (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції - червень 2020) 10 875,79 грн. (згідно Додатку 2).
Відповідно до п.3.2.1 Договору в редакції Додаткової угоди №1 на підставі частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" Сторони дійшли згоди, що орендна плата за Договором становитиме без ПДВ за базовий місяць оренди (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції - грудень 2020 р) 12 559,17 грн.
Згідно п.3.5 Договору Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на розрахунковий державними органами статистики індекс інфляції за наступний місяць.
Відповідно до п. 3.8. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та орендодавцю у визначеному пунктом 3.1 Договору співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Відповідно до п. 3.9. Договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості. Зайва сума орендної плати, що надійшла до державного бюджету та орендодавцю, підлягає заліку в рахунок подальших платежів.
Згідно п. 5.2 Договору орендар зобов`язаний своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.
Згідно п. п. 9.1, 9.2 Договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та цим договором. За цим договором орендодавець вправі застосовувати щодо орендаря всі види оперативно-господарських санкцій, передбачених статтею 236 Господарського кодексу України.
Відповідно до п.10.1 Договору в редакції Додаткової угоди №1 Цей договір укладено терміном на 2 (два) роки 11 місяців, що діє з 01.08.2020 по 30.06.2023 року включно.
На виконання умов Договору орендодавець передав, а орендар прийняв в платне користування нерухоме майно, що підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна від 08.09.2017 року, який є Додатком №1 до Договору оренди №653дп від 08.09.2017 (а.с.35).
Позивач вказує, що в порушення умов Договору, відповідач не сплатив орендну плату за періоди : липень 2021- жовтень 2021; грудень 2021 - лютий 2022, жовтень 2022 - лютий 2023, у зв`язку з чим у останнього утворилась заборгованість у розмірі 202 892,84 грн., а саме:
- за липень 2021 року у сумі 11231,36 грн;
- за серпень 2021 року у сумі 11208,90 грн;
- за вересень 2021 року у сумі 11343,41 грн;
- за жовтень 2021 року у сумі 11445,50 грн;
- за грудень 2021 року у сумі 11606,29 грн;
- за січень 2022 року у сумі 11757,17 грн;
- за лютий 2022 року у сумі 9812,21 грн ( 11945,28 - 2133,07);
- за жовтень 2022 року у сумі 7245,18 грн;
- за листопад 2022 року у сумі 7295,89 грн;
- за грудень 2022 року у сумі 7346,96 грн;
- за січень 2023 у сумі 7405,74 грн;
- за лютий 2023 у сумі 7457,58 грн;
- за березень 2023 року у сумі 7569,44 грн;
- за квітень 2023 року у сумі 7584,59 грн;
- за травень 2023 року у сумі 7622,51 грн;
- за червень 2023 року у сумі 7683,49 грн;
- за липень 2023 року у сумі 7637,39 грн;
- за серпень 2023 року у сумі 7530,47 грн;
- за вересень 2023 року у сумі 7568,12 грн;
- за жовтень 2023 року у сумі 7628,66 грн;
- за листопад 2023 року у сумі 7666,81 грн;
- за грудень 2023 року у сумі 7720,48 грн;
- за січень 2024 року у сумі 7751,35 грн;
- за лютий 2024 року у сумі 7774,61 грн;
Як зазначає позивач, відповідач відмовився отримувати власноруч Акти виконаних робіт (наданих послуг) і рахунки - фактури на оплату.
13.11.2023 ,07.03.2024 та 22.04.2024 позивачем було направлено відповідачу оригінали актів здачі - приймання робіт (надання послуг) та рахунки - фактури у двох примірниках за договором оренди нерухомого майна №653дп від 08.09.2017.
Проте, вищезазначені листи повернулись на адресу позивача за закінченням терміну зберігання, що підтверджується конвертами з довідкою АТ "Укрпошта" про причини повернення.
Станом на день розгляду справи по суті, заборгованість відповідачем не сплачено в повному обсязі, а тому такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку та стягненню з відповідача за Договором оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності №653дп від 08.09.2017 - 202892,84 грн основного боргу, а також пені у розмірі 108690,13 грн, 3% річних у розмірі 8516,95 грн, інфляційні втрати у розмірі 32 494,43 грн та штраф у розмірі 19911,82 грн .
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Стаття 11 Цивільного кодексу України визначає, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов`язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Окрім того, суд відзначає, що на вказані правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до ч. 1 ст. 2 якого, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Згідно з вимогами частин 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
За приписами ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами місцевого самоврядування (для об`єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об`єктів, що перебувають у державній власності.
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на виконання вимог вказаного договору оренди відповідачем було прийнято в строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно, що підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна від 08.09.2017.
На підтвердження заборгованості з орендної плати, позивачем долучено до матеріалів справи наступні акти:
- акт №ДП-0001756 здачі приймання робіт (надання послуг) - оренда приміщення за серпень 2021 становить 11208,90 грн;
- акт №ДП-0001982 здачі приймання робіт (надання послуг) - оренда приміщення за вересень 2021 становить 11343,41 грн;
- акт №ДП-0002197 здачі приймання робіт (надання послуг) - оренда приміщення за жовтень 2021 становить 11445,50 грн;
- акт №ДП-0002617 здачі приймання робіт (надання послуг) - оренда приміщення за грудень 2021 становить 11606,29 грн;
- акт №ДП-0000173 здачі приймання робіт (надання послуг) - оренда приміщення за січень 2022 становить 11757,17 грн;
- акт №ДП-0000470 здачі приймання робіт (надання послуг) - оренда приміщення за лютий 2022, з урахуванням акту №ДП-0000025 здачі приймання робіт (повернення послуг) становить 9812,21 грн;
- акт №ДП-0001649 здачі приймання робіт (надання послуг) - оренда приміщення за жовтень 2022 становить 7245,18 грн;
- акт №ДП-0001834 здачі приймання робіт (надання послуг) - оренда приміщення за листопад 2022 становить 7295,89 грн;
- акт №ДП-0002036 здачі приймання робіт (надання послуг) - оренда приміщення за грудень 2022 становить 7346,96 грн;
- акт №ДП-0000149 здачі приймання робіт (надання послуг) - оренда приміщення за січень 2023 становить 7405,74 грн;
- акт №ДП-0000306 здачі приймання робіт (надання послуг) - оренда приміщення за лютий 2023 становить 7457,58 грн;
- акт №ДП-0000555 здачі приймання робіт (надання послуг) - оренда приміщення за березень 2023 становить 7569,44 грн;
- акт №ДП-0000876 здачі приймання робіт (надання послуг) - оренда приміщення за квітень 2023 становить 7584,59 грн;
- акт №ДП-001170 здачі приймання робіт (надання послуг) - оренда приміщення за травень 2023 становить 7622,51 грн;
- акт №ДП-0001429 здачі приймання робіт (надання послуг) - оренда приміщення за червень 2023 становить 7683,49 грн;
- акт №ДП-0001624 здачі приймання робіт (надання послуг) - оренда приміщення за липень 2023 становить 7637,39 грн;
- акт №ДП-0001801 здачі приймання робіт (надання послуг) - оренда приміщення за серпень 2023 становить 7530,47 грн;
- акт №ДП-0001959 здачі приймання робіт (надання послуг) - оренда приміщення за вересень 2023 становить 7568,12 грн;
- акт №ДП-002182 здачі приймання робіт (надання послуг) - оренда приміщення за жовтень 2023 становить 7628,66 грн;
- акт №ДП-0002381 здачі приймання робіт (надання послуг) - оренда приміщення за листопад 2023 становить 7666,81 грн;
- акт №ДП-0002562 здачі приймання робіт (надання послуг) - оренда приміщення за грудень 2023 становить 7720,48 грн;
- акт №ДП-0000151 здачі приймання робіт (надання послуг) - оренда приміщення за січень 2024 становить 7751,35 грн;
- акт № ДП-0000292 здачі-прийняття робіт (надання послуг) - оренда приміщення за лютий 2024 року становить 7774,61 грн.
З матеріалів справи вбачається, що оренда приміщення становить:
- за липень 2021 року у сумі 11231,36 грн, що підтверджується рахунком -фактурою №ДП-0001387 від 31.07.2021 року;
- за серпень 2021 року у сумі 11208,90 грн, що підтверджується рахунком -фактурою №ДП-0001577 від 31.08.2021 року;
- за вересень 2021 року у сумі 11343,41 грн, що підтверджується рахунком -фактурою №ДП-0001773 від 30.09.2021 року;
- за жовтень 2021 року у сумі 11445,50 грн, що підтверджується рахунком -фактурою №ДП-0001993 від 31.10.2021 року;
- за грудень 2021 року у сумі 11606,29 грн, що підтверджується рахунком -фактурою №ДП-0002392 від 31.12.2021 року;
- за січень 2022 року у сумі 11757,17 грн, що підтверджується рахунком -фактурою №ДП - 0000174 від 31.01.2022 року;
- за лютий 2022 року у сумі 9812,21 грн, що підтверджується рахунком -фактурою №ДП - 0000428 від 18.03.2022 року, з урахуванням акту №ДП-0000025 здачі приймання робіт (повернення робіт);
- за жовтень 2022 року у сумі 7245,18 грн, що підтверджується рахунком -фактурою №ДП - 0001366 від 31.10.2022 року;
- за листопад 2022 року у сумі 7295,89 грн, що підтверджується рахунком -фактурою №ДП - 0001513 від 30.11.2022 року;
- за грудень 2022 року у сумі 7346,96 грн, що підтверджується рахунком -фактурою №ДП-0001641 від 31.12.2022 року ;
- за січень 2023 у сумі 7405,74 грн, що підтверджується рахунком - фактурою №ДП-0001671 від 31.01.2023 року;
- за лютий 2023 у сумі 7457,58 грн, що підтверджується рахунком - фактурою №ДП - 0001795 від 28.02.2023 року;
- за березень 2023 року у сумі 7569,44 грн, що підтверджується рахунком -фактурою №ДП- 0001952 від 31.03.2023 року;
- за квітень 2023 року у сумі 7584,59 грн, що підтверджується рахунком -фактурою №ДП - 0002111 від 30.04.2023 року;
- за травень 2023 року у сумі 7622,51 грн, що підтверджується рахунком -фактурою №ДП - 0002260 від 31.05.2023;
- за червень 2023 року у сумі 7683,49 грн, що підтверджується рахунком -фактурою №ДП - 0002424 від 30.06.2023;
- за липень 2023 року у сумі 7637,39 грн, що підтверджується рахунком -фактурою №ДП-0002573 від 31.07.2023;
- за серпень 2023 року у сумі 7530,47 грн, що підтверджується рахунком -фактурою №ДП - 0002725 від 31.08.2023 року;
- за вересень 2023 року у сумі 7568,12 грн, що підтверджується рахунком - фактурою №ДП-0002868 від 30.09.2023 року;
- за жовтень 2023 року у сумі 7628,66 грн, що підтверджується рахунком -фактурою №ДП-0003045 від 31.10.2023 року;
- за листопад 2023 року у сумі 7666,81 грн, що підтверджується рахунком -фактурою №ДП - 0003200 від 30.11.2023 року;
- за грудень 2023 року у сумі 7720,48 грн, що підтверджується рахунком -фактурою №ДП - 0003345 від 31.12.2023 року;
- за січень 2024 року у сумі 7751,35 грн, що підтверджується рахунком -фактурою №ДП -0000151 від 31.01.2024;
- за лютий 2024 року у сумі 7774,61 грн, що підтверджується рахунком -фактурою №ДП - 0000295 від 29.02.2024 року.
Згідно з Додатковою угодою №1 від 19.01.2021, п.4. строк дії Договору №653дп продовжено до 30.06.2023 року.
Пунктом 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-IX від 03.10.2019 визначено, що під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом, зокрема щодо продовження договору оренди, щодо запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану.
Відповідну постанову №634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" було прийнято Кабінетом Міністрів України 27.05.2022 (далі - Постанова КМУ №634) та вона набрала законної сили 01.06.2022.
Згідно із п. 5 Постанови КМУ №634 договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.
У разі коли граничний строк для подання заяви про продовження договору оренди припадає на період воєнного стану, цей строк продовжується на строк воєнного стану та три місяці з дати його припинення чи скасування (ч. 6 п. 5 Постанови КМУ №634).
Пунктом 16 Постанови КМУ №634 визначено орендодавцям державного та комунального майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови, а також продовження та припинення договорів оренди відповідно до пункту 5 цієї постанови, починаючи з 24 лютого 2022 року.
Отже, за змістом наведених положень Постанови КМУ №634, остання встановлює автоматичний порядок продовження договорів оренди державного та комунального майна з початку ведення в Україні воєнного стану з 24.02.2022, за наступних умов:
- строк дії відповідних договорів завершується у період воєнного стану;
- відсутність повідомлення балансоутримувачем орендаря з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону.
Оскільки строк дії договору оренди згідно Додаткового договору №1 закінчився 30.06.2023, тобто в період дії воєнного стану, суд повинен встановити, чи повідомлений позивач орендарем за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди про його непродовження.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач належних та допустимих доказів повідомлення позивача про припинення дії Договору у встановлений Договором та Постановою КМУ №634 строк суду не надав.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Договір вважається автоматично продовженим в силу положень постанови Кабінету Міністрів України № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» від 27.05.2022 на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану в силу прямої норми закону, що не потребує документального переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у Договір.
Судом здійснено власний розрахунок заявленої до стягнення суми основної заборгованості, та встановлено, що за наданими до матеріалів позовної заяви доказами сума основної заборгованості відповідача у даній справі становить 206 894,11 грн., проте відповідно до ч.2 ст.237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Приймаючи до уваги те, що відповідач не вчинив необхідних дій, передбачених сторонами у Договорі та не виконав свій обов`язок зі сплати орендної плати у строк встановлений Договором, ДОКАЗІВ ПРОТИЛЕЖНОГО СУДУ НЕ НАДАВ, суд дійшов висновку, що останній є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання зі здійснення своєчасної та повної сплати орендних платежів, а отже позовні вимоги в частині 202 892,84 грн. є правомірними, обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи і тому підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення 3% річних у розмірі 8 516,95 грн та 32494,43 грн інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Факт прострочення відповідачем виконання своїх зобов`язань з сплати орендарем, підтверджується матеріалами справи та відповідачем жодним чином не спростовується.
Зазначене надає право позивачу на нарахування відповідачу інфляційних та річних за таке прострочення.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок річних та інфляційні, суд констатує, що його здійснено арифметично вірно. Перевірка розрахунку судом здійснювався за допомогою інструменту Калькулятори системи інформаційно-правового забезпечення Ліга: закон. Суд зазначає, що можливість використання зазначеного інструменту визнається і Верховним Судом, зокрема, у постанові від 14.02.2018 у справі № 917/1622/16.
За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 8516,95 грн. а також 32494,43 грн. інфляційних.
Щодо вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 108690,13 грн та штрафу у розмірі 19911,82 грн, суд зазначає наступне.
Частина 1 статті 217 Господарського кодексу України визначає, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.
Частина 2 зазначеної статті визначає такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Правові наслідки порушення грошового зобов`язання передбачені, зокрема, ст. ст.549,611,625 ЦК України.
Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Застосування штрафних санкцій, спрямовано перш за все на покарання за допущене правопорушення.
Крім того, невиконання або неналежне виконання боржником свого грошового зобов`язання не може бути залишене без реагування та застосування до нього міри відповідальності, оскільки б це суперечило загальним засадам цивільного законодавства, якими є справедливість, добросовісність та розумність (ст.3 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 4 статті 231 ГК України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Згідно з п.п.3.8, 3.9 Договору оренди №653дп від 08.09.2017 року Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Орендодавцю у визначеному пунктом 3.1 Договору співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості . Зайва сума орендної плати, що надійшла до державного бюджету та Орендодавцю, підлягає заліку в рахунок подальших платежів.
У ч. 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
У п. 7 розд. IX «Прикінцеві положення» ГК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Вказаний пункт був введений в дію на підставі ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IX, який набрав чинності з 02.04.2020.
Постановою КМУ №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено на всій території України карантин з 12.03.2020. В подальшому карантин неодноразово було продовжено та постановою КМУ № 651 від 27.06.2023 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24:00 30.06.2023.
Тобто, на період дії карантину шестимісячний строк нарахування штрафних санкцій, який встановлено ч.6 ст.232 ГК України, продовжено до закінчення такого періоду. Цей висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22.02.2023 у справі № 910/13704/21.
Розрахунок пені, який здійснений позивачем та згідно з яким її розмір на суму боргу 199 119,50 грн. складає 108 690,13 грн, перевірено судом та встановлено, що позивачем не враховано приписи ч.6 ст.232 ГК України, п. 7 розд. IX «Прикінцеві положення» ГК України щодо кінцевої дати нарахування пені.
Тому, господарським судом самостійно здійснено розрахунок пені на суму боргу та встановлено, що її розмір складає 72 774,74 грн.
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 72 774,74 грн, а отже і про їх задоволення в цій частині. В частині стягнення пені у розмірі 35915,39 суд вважає необхідним відмовити.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу на предмет відповідності вимогам чинного законодавства, зокрема, ст.253-255,549 ЦК України, ст.231,232 ГК України, ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", суд дійшов висновку, що він не суперечить вимогам чинного законодавства , а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 19 911,82 грн. підлягають задоволенню.
У відповідності до ч.1ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягненню з відповідача заборгованості у сумі 202 892,84 грн. за Договором оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №653ДП ВІД 08.09.2017, а також пеню у розмірі 72 774,74 грн., штраф у розмірі 19 911,82 грн., суму інфляційних витрат у розмірі 32 494,43 грн, 3% річних у розмірі 8516,95 грн. В частині стягнення пені у розмірі 35915,39 суд вважає необхідним відмовити.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи часткове задоволення позову, суд вважає доцільним стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору у розмірі 4039,09 грн., в решті залишає за позивачем.
Керуючись статтями 7, 8 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-241 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Харченко Олександра Валерійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» (61001, м. Харків, вул. Тарасенка Георгія, буд. 126, код ЄДРПОУ 14315629) заборгованості у сумі 202 892,84 грн. за Договором оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №653ДП ВІД 08.09.2017, а також пеню у розмірі 72 774,74 грн., штраф у розмірі 19 911,82 грн., суму інфляційних витрат у розмірі 32 494,43 грн, 3% річних у розмірі 8516,95 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 4039,09 грн.
В частині стягнення пені у розмірі 35915,39 грн відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Державне підприємство "Завод імені В.О.Малишева" (61001, м. Харків, вул. Тарасенка Георгія, б. 126, код ЄДРПОУ 14315629).
Відповідач: Фізична особа - підприємець Харченко Олександр Валерійович ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/
Рішення складено та підписано 19.08.2024.
Головуючий суддя Суддя Суддя В.О. Усатий С.А. Прохоров П.В. Хотенець
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 19.08.2024 |
Оприлюднено | 22.08.2024 |
Номер документу | 121104096 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: майнові спори, стороною в яких є боржник, з них: |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні