Ухвала

від 20.08.2024 по справі 924/5/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

УХВАЛА

"20" серпня 2024 р.Справа № 924/5/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., розглянувши заяву від 06.08.2024р. комунального підприємства "Теофіпольлісвод" Теофіпольської селищної ради про розстрочення виконання рішення у справі

за позовом керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, м. Хмельницький

до комунального підприємства "Теофіпольлісвод", смт. Теофіполь Хмельницької області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Теофіпольської селищної ради, смт. Теофіполь Хмельницької області, Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області, м. Хмельницький

про стягнення 265794,25 грн шкоди,

Представники сторін:

від прокуратури: не з`явився

від позивача: Ступка Г.М. - представник згідно виписки

від відповідача: Семченко Г.С.

від третьої особи 1: не з`явився

від третьої особи 2: не з`явився

У судовому засіданні 20.08.2024р. судом оголошено вступну і резолютивну частини ухвали.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 12.03.2024р. у справі № 924/5/24, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2024р., позов керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, м. Хмельницький до комунального підприємства "Теофіпольлісвод", смт. Теофіполь Хмельницької області за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Теофіпольської селищної ради, смт. Теофіполь Хмельницької області, Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області, м. Хмельницький про стягнення 265794,25 грн шкоди, задоволено. Стягнуто з комунального підприємства Теофіпольлісвод (Хмельницька область, Хмельницький район, смт. Теофіполь, вул. Заводська, 3, ідентифікаційний код 31278861) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області на р/р Теофіпольської селищної ради Хмельницької області (реквізити: одержувач: ГУК у Хмельницькій області, код доходу: 2406210, р/р UA 928999980314121331000022773, в банку: Казначейство України (ел. адм. подат.), ЄДРПОУ: 37971775, МФО: 899998) грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 265794,25 грн (двісті шістдесят п`ять тисяч сімсот дев`яносто чотири гривні 25 коп.), з подальшим перерозподілом до бюджетів відповідних рівнів. Стягнуто з комунального підприємства Теофіпольлісвод (Хмельницька область, Хмельницький район, смт. Теофіполь, вул. Заводська, 3, ідентифікаційний код 31278861) на користь Хмельницької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, р/р UA188201720343120002000002814, код класифікації видатків бюджету 2800, МФО 820172) 3986,91 грн (три тисячі дев`ятсот вісімдесят шість гривень 91 коп.) судового збору.

На виконання вищезазначених рішення та постанови господарським судом видано накази від 30.05.2024р. № 924/5/24.

06.08.2024р. через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду, у якій комунальне підприємство "Теофіпольлісвод" просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 12.03.2024р. на п`ять місяців згідно наступного графіку: до 30.08.2024 40000,00 грн, до 30.09.2024 40000,00 грн, до 30.10.2024 40000,00 грн, до 30.11.2024 40000,00 грн, до 30.12.2024 40000,00 грн.

В обґрунтування поданої заяви заявником звернуто увагу, зокрема, на те, що основним видом діяльності комунального підприємства є надання допоміжних послуг у лісовому господарстві. Також підприємство надає послуги з теплопостачання підприємствам та організаціям Теофіпольської територіальної громади, у зв`язку з чим розпорядженням Хмельницької обласної військової адміністрації № 236/2024-р від 28.03.2024р. комунальне підприємство "Теофіпольлісвод" визнано критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Послуги з теплопостачання надаються в опалювальний період жовтень-березень, відповідно підприємство має щосячні надходження від наданих послуг. Крім того, підприємство займається вирощуванням овочів та зернових культур, основний прибуток від яких буде надходити в осінньо-зимовий період. Також звернуто увагу, що важкий фінансовий стан підприємства пов`язаний насамперед із сезонністю наданням послуг та отримання прибутку. Вказано, що на даний час на банківському рахунку підприємства недостатньо грошових коштів, що підтверджується довідкою. Разом з тим, відмічено про наявність заборгованості перед контрагентами на суму 943829,62 грн, що підтверджується довідкою, та зазначено про необхідність щомісячної сплати податків на суму 112012,00 грн, що також підтверджується довідкою. Водночас, заявник у заяві просить врахувати, що місячний фонд заробітної плати на підприємстві становить 256878,00 грн, неоплата якої може призвести до призупинення діяльності підприємства. Окремо заявником звернуто увагу на те, що ним 06.08.2024р. частково виконано рішення суду від 12.03.2024р. та сплачено на користь держави грошові кошти за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 65794,25 грн.

На підтвердження своїх доводів заявником додано: довідку № 145 від 15.07.2024р. про щомісячну сплату податків на загальну суму 112012,00 грн; довідку № 144 від 15.07.2024р. про загальну чисельність працівників, які працюють на підприємстві (18 осіб) з місячним фондом заробітної плати у розмірі 256878,00 грн; розпорядження Хмельницької обласної військової адміністрації № 236/2024-р від 28.03.2024р., якою визначено комунальне підприємство "Теофіпольлісвод" критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період; звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2024 року; фінансову звітність комунального підприємства "Теофіпольлісвод" (баланс станом на 30.06.2024р.); договори про постачання (закупівлю) товару (деревини) № 83 від 16.02.2024р., № 39 від 19.06.2024р., № 59 від 25.07.2024р.; платіжну інструкцію № 1379 від 06.08.2024р. про сплату комунальним підприємством "Теофіпольлісвод" 65794,25 грн згідно наказу № 924/5/24 від 30.05.2024р.

Ухвалою суду від 12.08.2024р. заяву про розстрочення виконання рішення призначено до розгляду в засіданні господарського суду.

Волочиською окружною прокуратурою надано суду письмові пояснення від 15.08.2024р., у яких просить суд відмовити у задоволенні заяви відповідача та врахувати ту обставину, що відповідно до даних офіційного джерела інформації про використання бюжетних коштів Єдиного веб-порталу використання публічних коштів, з моменту набрання законної сили рішення суду від 12.03.2024р. (з 03.05.2024р.) по 13.08.2024р., відповідач за результатами господарської діяльності отримав коштів за надані послуги тільки з бюджетних організацій на загальну суму 2172869,53 грн. Крім того, підприємство у ході господарської діяльності систематично отримувало кошти за наданні послуги відповідно до господарських договорів: 13.07.2024р. - 99997,80 грн від Волицької гімназії Теофіпольської селищної ради; 29.07.2024р. 220905,48 грн від Шибенського ліцею Теофіпольської селищної ради; 16.07.2024р. 262325,27 грн від Базалійського ліцею Теофіпольської селищної ради; 29.07.2024р. 576016,18 грн від Святецького ліцею Теофіпольської селищної ради. Вказане, як вважає прокурор, свідчить про реальну можливість виконати рішення суду без застосування розстрочки виконання рішення суду.

Представником комунального підприємства "Теофіпольлісвод" Теофіпольської селищної ради подано клопотання від 18.08.2024р. про долучення до матеріалів справи копії платіжної інструкції № 1389 від 16.08.2024р. про часткову оплату заборгованості згідно наказу № 924/5/24 від 30.05.2024р. на суму 40000,00 грн.

Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області надано суду письмову позицію від 20.08.2024р. щодо заяви відповідача про розстрочку рішення суду, у якій зазначено, що боржником надано докази та наведено переконливі аргументи, які свідчать, що його фінансовий стан і зазначені у клопотанні обставини ускладнюють негайне виконання рішення у даній справі. Таким чином, Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області не заперечує та вважає, що розстрочення виконання рішення для боржника в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, боржник лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, відновити нормальну господарську діяльність з метою забезпечення повного виконання рішення та погашення заборгованості перед позивачем.

Присутні учасники сторін підтримали доводи викладені в заявах по суті справи.

Розглянувши заяву відповідача від 06.08.2024р. про розстрочення виконання рішення, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

За приписами ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 Господарського кодексу України).

За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення (ст. 331 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення - це надання можливості виконання рішення по визначених частинах у строки, які визначаються господарським судом. Розстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013р., розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012.

Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009 Конституційного Суду України виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція, ратифікована Верховною Радою України. Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру, а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Вирішуючи питання про розстрочку, відстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, чинне процесуальне законодавство передбачає, що розстрочка виконання рішення, яка пов`язується з об`єктивною неможливістю виконання рішення, дозволяється у виняткових випадках, а відтак, передумовою для надання розстрочки виконання рішення є встановлення таких виняткових обставин.

Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Отже особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Касаційний господарський суд в складі Верховного Суду у постанові від 28.05.2019р. у справі № 905/2458/16 зазначав, що принцип обов`язковості судового рішення та визначений процесуальним законодавством обов`язок суду із здійснення судового контролю за виконанням судового рішення зобов`язує суди, здійснюючи оцінку тих чи інших обставин, враховувати чи сприяє вчинення будь-якої процесуальної дії (в тому числі судом) виконанню остаточного судового рішення чи навпаки - перешкоджає такому виконанню.

В обґрунтування неможливості виконання своїх фінансових зобов`язань перед позивачем, відповідач посилається на важкий фінансовий стан, початок військової агресії і введення в Україні воєнного стану та наявність заборгованості перед контрагентами.

З приводу наведеного суд зауважує, що відповідно до частини 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Стаття 42 Господарського кодексу України передбачає, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Як вказано у частині 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Тобто юридична особа самостійно, на власний ризик здійснює свою господарську діяльність, в тому числі укладає господарські договори і відповідає за наслідки їх невиконання.

Відповідно до ст. 218 ГК України, ст. 617 ЦК України, практики Європейського суду з прав людини (справа "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002 (заява №59498/00), справа "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року (заява № 18357/91) та інші) відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не може бути підставою відмови від виконання грошових зобов`язань та не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Також суд звертає увагу на те, що для господарсько-правових відносин характерна юридична рівність сторін, а частиною 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року).

Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.

Скрутне фінансове становище відповідача, наявність у нього кредиторської заборгованості перед контрагентами в істотному розмірі є результатом господарської діяльності відповідача як самостійного суб`єкта господарювання, а тому вказані обставини не є безумовними самостійними та достатніми підставами для розстрочення виконання судового рішення.

Судом взято до уваги, що надані прокурором докази, а саме інформація з Єдиного веб-порталу використання публічних коштів (скріншоти) не вказують про скрутне фінансове становище відповідача, а свідчать про активну господарську діяльність підприємства відповідача, а також реальну можливість виконати рішення суду без застосування розстрочки виконання рішення суду.

Належність відповідача до підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, не підтверджує наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим, що є необхідним для розстрочення виконання рішення та підлягає доказуванню з урахуванням положень ст.ст. 73-80 ГПК України.

Надані представником заявника довідки про сплату податків, про загальну чисельність працівників на підприємстві, звіт про посівні площі, як докази на підтвердження викладених в заяві обставин, судом не беруться до уваги, оскільки не можуть бути належними та допустимим доказами на підтвердження неможливості виконання рішення суду.

Жодних інших доказів на підтвердження неможливості виконання судового рішення в цілому заявником до заяви не додано.

Крім того, відповідачем (заявником) не обґрунтовано яким чином визнання його підприємства критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період сприятиме виконанню комунальним підприємством рішення суду від 12.03.2024р. з урахуванням того, що щомісячні надходження за послуги з теплопостачання надходитимуть, починаючи з жовтня 2024 року, в той час як заявник просить розстрочити рішення, починаючи з серпня 2024 року. При цьому, заявником не обґрунтовано в якому порядку суми коштів, що надійдуть від наданих послуг з теплопостачання, будуть ним розподілятися на погашення заборгованості по вищевказаному рішенню суду у справі № 924/5/24, враховуючи наявність заборгованості перед іншими постачальниками, сплатою податків та заробітної плати працівникам підприємства.

Стосовно позиції позивача (Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області), відповідно до якої останній не заперечує щодо розстрочення виконання рішення, судом зауважується, що стягнута шкода, заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, стягується не на користь позивача у справі, а розподіляється до бюджетів різних рівнів: до спеціального фонду бюджету місцевого самоврядування, на території якого вчинено правопорушення, до спеціального фонду обласного бюджету та до спеціального фонду Державного бюджету України, відтак заява від 06.08.2024р. потребує письмового погодження не лише сторонами у справі, а й прокурором (ініціатором позову) та усіма розпорядниками коштів всіх рівнів у даній справі.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод inter alia (серед іншого) захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконані або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організовувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (рішення Європейського суду у справі Глоба проти України, no.15729/07, від 05.07.12р.).

Отже, з вищевикладеного суд, надавши оцінку дотримання принципу пропорційності, тобто встановлення справедливого балансу між інтересами суспільства в цілому та вимогою захисту основних прав стягувача і можливістю тимчасового обмеження його права на законне сподівання отримати кошти, зважаючи на отримання коштів відповідачем за надані послуги від бюджетних організацій за результатами господарської діяльності, а також коштів за наданні послуги відповідно до господарських договорів, ураховуючи заперечення прокуратури стовно розстрочення виконання рішення суду, вважає, що наведені боржником обставини не є такими, що істотно ускладнюють негайне виконання рішення про стягнення грошових коштів в цілому на користь стягувача, що має наслідком відмову в задоволенні відповідної заяви.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви від 06.08.2024р. комунального підприємства "Теофіпольлісвод" Теофіпольської селищної ради про розстрочення виконання рішення відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено 20.08.2024р.

СуддяС.В. Заверуха

Відрук.: 1 примір.

1 - до справи.

Направити ухвалу прокуратурі, позивачу, відповідачу та третім особам до електронного кабінету Електронного суду.