Ухвала

від 19.08.2024 по справі 904/3502/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/3502/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Кібенко О.Р.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2024

у справі за позовом ОСОБА_1

до відповідачів:

1) ОСОБА_2

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Жовтоводський спецсплав"</a> (далі - ТОВ "Жовтоводський спецсплав")

про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників,

ВСТАНОВИВ:

1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визначення розміру статутного капіталу ТОВ "Жовтоводський спецсплав" у сумі 1 805 000,00 грн; визначення розміру часток учасників ТОВ "Жовтоводський спецсплав" у таких розмірах: ОСОБА_2 в сумі 827 500,00 грн, що складає 45,844% статутного капіталу товариства; ОСОБА_1 в сумі 977 500,00 грн, що складає 54,156% статутного капіталу товариства.

2. 19.06.2023 ОСОБА_1 звернувся із заявою про зміну предмету позову, в якій просив:

- визначити розмір статутного капіталу ТОВ "Жовтоводський спецсплав" у сумі 1 955 000 грн;

- визначити розмір часток учасників ТОВ "Жовтоводський спецсплав" у таких розмірах: ОСОБА_2 в сумі 827 500,00 грн, що складає 42,327% статутного капіталу товариства; ОСОБА_1 в сумі 1 127 500,00 грн, що складає 57,673% статутного капіталу товариства.

3. Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 26.12.2023 позов задовольнив: визначив розмір статутного капіталу ТОВ "Жовтоводський спецсплав" у сумі 1 955 000,00 грн; визначив розмір часток учасників ТОВ "Жовтоводський спецсплав" у таких розмірах: ОСОБА_2 в розмірі 827 500,00 грн, що складає 42,327% статутного капіталу товариства; ОСОБА_1 в розмірі 1 127 500,00 грн, що складає 57,673% статутного капіталу товариства.

4. Центральний апеляційний господарський суд постановою від 19.06.2024 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2023 скасував; ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову.

5. 29.04.2024 ОСОБА_1 через систему Електронний суд звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2024, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

6. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке.

7. Частиною 2 ст.292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) передбачено, що якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, передбачених ст.290 цього Кодексу, то така скарга залишається без руху.

8. Відповідно до п.5 ч.2 ст.290 ГПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) ст.287 цього Кодексу підстави (підстав).

9. Відповідно до ч.2 ст.287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч.1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 ст.310 цього Кодексу.

10. У разі подання касаційної скарги на підставі п.1 ч.2 ст.287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абз.2 п.5 ч.2 ст.290 цього Кодексу).

11. У цьому випадку необхідно чітко вказати:

- норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд неправильно застосував в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;

- обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

12. У разі подання касаційної скарги на підставі п.2 ч.2 ст.287 ГПК в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абз.3 п.5 ч.2 ст.290 цього Кодексу). Скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

13. Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого п.3 ч.2 ст.287 ГПК, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.

14. Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі п.4 ч.2 ст.287 ГПК, необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами 1, 3 ст.310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

15. При цьому необхідно враховувати, що за змістом п.1 ч.3 ст.310 ГПК відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст.287 цього Кодексу.

16. Системний аналіз наведених положень ГПК дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч.1 ст.287 ГПК, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) ч.2 ст.287 ГПК як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

17. Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або допущене судом порушення норм процесуального права та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) ст.287 ГПК, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

18. Обґрунтовуючи подібність правовідносин, як обов`язкової умови для виникнення підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1- 3 ч.2 ст.287 ГПК, необхідно враховувати, що подібність правовідносин визначається за відповідними критеріями.

19. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин потрібно оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів (пункти 25, 26, 31 постанови від 12.10.2021 у справі №233/2021/19).

20. Однак, всупереч зазначеному, скаржник хоч і вказує на 1) неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування, 2) відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права щодо правовідносин, які стосуються обов`язків учасників товариств з обмеженою відповідальністю в частині їх обізнаності (презумпції обізнаності) щодо діяльності товариства, проте не посилається на відповідну підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) ч.2 ст.287 ГПК. Крім того, скаржник не наводить обґрунтувань щодо відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування конкретної норми права у подібних правовідносинах.

21. Також скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції статей 74, 75, 77, 79 ГПК, що в свою чергу може розцінюватися як підстава касаційного оскарження, передбачена п.4 ч.2 ст.287 ГПК, однак він не посилається на відповідну підставу.

22. Отже, скаржнику необхідно чітко зазначити підстави касаційного оскарження судових рішень, врахувавши вимоги щодо їх обґрунтування, які описані, зокрема, у пунктах 8-19 цієї ухвали.

23. Також, відповідно до п.2 ч.4 ст.290 ГПК до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

24. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом "Про судовий збір".

25. Згідно з ч.1 ст.4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

26. Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

27. Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру, становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

28. За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (пп.5 п.2 ч.2 ст.4 Закону "Про судовий збір").

29. Відповідно до ч.3 ст.4 Закону "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч.2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

30. Верховний Суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 28.09.2022 у справі №910/4277/21, що позовна вимога про визначення розміру статутного капіталу та стягнення (витребування з володіння) частки (частини частки) у статутному капіталі має вартісне грошове вираження, тому така вимога є вимогою майнового характеру і відповідно розрахунок судового збору за неї має здійснюватися відповідно до п.2 ч.2 ст.4 Закону "Про судовий збір".

31. У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про визначення розміру статутного капіталу ТОВ "Жовтоводський спецсплав" у сумі 1 955 000,00 грн; визначив розмір часток учасників ТОВ "Жовтоводський спецсплав" у таких розмірах: ОСОБА_2 в розмірі 827 500,00 грн, що складає 42,327% статутного капіталу товариства; ОСОБА_1 в розмірі 1 127 500,00 грн, що складає 57,673% статутного капіталу товариства.

32. Враховуючи вимоги касаційної скарги (скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову), скаржник при її подачі повинен був сплатити судовий збір у розмірі 46 920,00 грн, виходячи з такого розрахунку: 1 955 000,00 грн х 1,5% х 200% х 0,8.

33. Аналогічну позицію щодо розрахунку судового збору за подання касаційної скарги у спорі про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства застосував Верховний Суд в ухвалі від 24.07.2024 у справі №907/1019/21.

34. Втім, до касаційної скарги скаржник додав квитанцію №EPMT-7PE8-ATP2-8MEA від 29.07.2024 про сплату судового збору у розмірі 9 924,00 грн.

35. Отже, скаржник має доплатити 36 996,00 грн (46 920,00 грн - 9 924,00 грн) судового збору за подання касаційної скарги.

36. Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми та змісту подання касаційної скарги.

37. Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статей 4, 8 Закону "Про судовий збір", Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2024 у справі №904/3502/22 залишити без руху.

2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Cуддя О. Кібенко