Ухвала

від 19.08.2024 по справі 904/6044/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/6044/20 (904/4625/22)

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду: Жукова С.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2023

та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.06.2024

у справі № 904/6044/20 (904/4625/22)

за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива 2014" арбітражного керуючого Огулькової Анни Миколаївни

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива 2014" арбітражний керуючий Огулькова Анна Миколаївна звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 1 458 069,00 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2023 у справі №904/6044/20 (904/4625/22) позовну заяву задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Нива 2014" 1 458 069,00 грн заборгованості, 21 872,00 грн судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій вона просила скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2023 у справі № 904/6044/20 (904/4625/22) та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.06.2024 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2023 у справі №904/6044/20(904/4625/22) змінено, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Нива 2014" 449 569,00 грн заборгованості, 6 743,53 грн судового збору за подання позовної заяви. В решті вимог відмовлено.

До Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій заявлено вимоги, зокрема:

1. Поновити строк на касаційне оскарження.

2. Зупинити виконання оскаржуваної постанови Центрального апеляційного господарського суду від 06 червня 2024 року у справі № 904/6044/20 (904/4625/22) до ухвалення судом касаційної інстанції постанови за результатами розгляду цієї касаційної скарги.

3. В зв`язку з порушенням норм процесуального права (п. 12 ч. 1 ст. 20 та п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України), що мало наслідком ухвалення незаконних рішень, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2023 року у справі №904/6044/20 (904/4625/22) та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06 червня 2024 року в цій справі скасувати, а позов ТОВ «НИВА 2014» залишити без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

4. В разі залишення без задоволення третього пункту резолютивної частини цієї касаційної скарги постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06 червня 2024 року у справі №904/6044/20 (904/4625/22) в частині часткового задоволення апеляційної скарги шляхом зміни рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2023 року та в частині стягнення 449 569,00 грн на користь ТОВ «НИВА 2014» на підставі ст. 1212 ЦК України скасувати у зв`язку з порушенням судом апеляційної інстанції передбаченого ст. 14 ГПК України принципу диспозитивності господарського судочинства, а також в зв`язку з численними порушеннями інших норм процесуального права, що мали наслідком ухвалення незаконної постанови. Ухвалити нову постанову, якою повністю задовольнити апеляційну і касаційну скаргу та повністю відмовити в задоволенні позову ТОВ «НИВА 2014».

5. В разі залишення без задоволення третього та четвертого пунктів резолютивної частини касаційної скарги постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06 червня 2024 року у справі № 904/6044/20 (904/4625/22) в частині часткового задоволення апеляційної скарги шляхом зміни рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2023 року та в частині стягнення 449 569,00 грн на користь ТОВ «НИВА 2014» на підставі ст. 1212 ЦК України скасувати та ухвалити нову постанову, якою повністю задовольнити апеляційну і касаційну скаргу та повністю відмовити в задоволенні позову ТОВ «НИВА 2014».

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/6044/20 (904/4625/22) визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2024.

За результатами розгляду матеріалів цієї скарги Касаційний господарський суд дійшов висновку про залишення її без руху, з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмо-тивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, перед-бачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу). Cкаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.

Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на від-повідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або порушення норм процесуального права, яке допустили суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.

У касаційній скарзі не зазначено конкретної підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.06.2024 у справі №904/6044/20 (904/4625/22) з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України підстави (підстав).

Крім того, відповідно до пункту 6 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено вимоги особи, яка подає скаргу.

Верховний Суд зазначає, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію не лише про те, які судові рішення оскаржуються, а й про те, які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень.

При цьому Верховний Суд звертає увагу на ключове питання під час касаційного оскарження, як предмет оскарження.

Повноваження суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги, передбачені статтею 308 ГПК України, а саме:

Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;

3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;

4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;

5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині;

6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині;

7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

Таким чином, вищевказані вимоги касаційної скарги не можуть бути визнані такими, що відповідають пункту 6 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки прохальна частина скарги не містить чітких та однозначних вимог щодо оскаржуваного рішення з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтею 308 ГПК України.

З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у статті 300 ГПК України, Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати вимоги особи, яка подає скаргу.

Оскільки правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги, суд звертає увагу скаржника на необхідність уточнити/конкретизувати вимоги касаційної скарги у справі №904/6044/20 (904/4625/22) та викласти їх повно та однозначно.

Згідно з частиною 2 статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.06.2024 у справі №904/6044/20 (904/4625/22) залишити без руху.

2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. ОСОБА_1 усунути недоліки, встановлені в цій ухвалі у такий спосіб:

-уточнити/конкретизувати вимоги касаційної скарги у справі №904/6044/20 (904/4625/22) та викласти їх повно та однозначно;

-- зазначити конкретні підстави касаційного оскарження, викладені у пункті 5 частини другої статті 290 ГПК України, на яких подається касаційна скарга.

4. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С.В. Жуков