Рішення

від 19.08.2024 по справі 274/3432/24

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 274/3432/24

провадження № 2/0274/1012/24

Рішення

Іменем України

19.08.2024 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Вдовиченко Т.М., за участю секретаря судового засідання Рудич М.О., розглянувши в м. Бердичеві Житомирської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорн Хоф Інвест" про визнання виконавчого напису таким, який не підлягає виконанню -

в с т а н о в и в:

Представник позивачки Гуменюк О.В. звернувся до суду з позовом в якому просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 19.05.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. за реєстраційним № 46394 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Цикл-Фінанс» заборгованості у розмірі 68759,07 грн та стягнути судові витрати з відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що наявність відкритого виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису від 19.05.2021 № 46394, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Цикл-Фінанс» заборгованості є незаконним. Виконавчий напис вчинено з порушенням законодавства, без наявності доказів безспірності заборгованості.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 23.04.2024 року у справі відкрито провадження та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін ( а.с. 28-29).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 23.04.2024 вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за оспорюваним виконавчим написом ( а.с. 23-24).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 27.05.2024 замінено неналежного відповідача - ТОВ «Цикл-Фінанс» на його правонаступника - ТОВ «Хорн хоф інвест» ( а.с. 44-45).

Представник позивачки в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. Відзиву на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 25.02.2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта банк» було укладено кредитний договір №001-05028-250213 про надання кредитного ліміту в розмірі 50000 грн (а.с.9).

Відповідно до оскаржуваного виконавчого напису ПАТ «Дельта банк» відступило право вимоги за вказаним кредитним договором ТзОВ «Довіра та гарантія», яке в свою чергу, відступило право грошової вимоги ТОВ «Цикл фінанс» (а.с.10).

16.09.2021 ТОВ «Цикл фінанс» відступило право грошової вимоги ТОВ «Хорн хоф інвест», згідно договору №249/Х (а.с.38-40).

Через несплату коштів позивачкою, ТОВ «Цикл фінанс» звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. з приводу вчинення виконавчого напису. Для здійснення останнього, відповідачем було надано документи, визначені п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172 (Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин).

19.05.2021 вказаним нотаріусом було вчинено виконавчий напис, зареєстрований за № 46394 про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Цикл фінанс» заборгованості за кредитним договором № 001-05028_250213 від 25.02.2013 року за період з 16.06.2018 року по 15.10.2029 року у розмірі 68759,07 грн, в тому числі 50,00 грн - плата за вчинення виконавчого напису (а.с.10).

28.07.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Волковою Є.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 66303483 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. № 46394, виданого 19.05.2021 року (а.с.11).

Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється Законом України «Про нотаріат», Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, в редакції від 29.11.2001, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 з наступними змінами.

Виконавчий напис - це розпорядження нотаріального органу про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачу чи повернення майна кредитору, вчинене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії лежить факт безспірності певної заборгованості.

Згідно з ч.1 ст.88 Закону України «Про нотаріат», зі змінами, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Отже, виконавчий напис вчиняється нотаріусом за наявності двох умов: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем і якщо з моменту виникнення права на позасудове вирішення спору не минув строк, передбачений законом.

Частиною 1 статті 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 87 Закону України «Про нотаріат» перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2, 3.2, 3.5 Глави 16 «Вчинення виконавчих написів» Розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999. Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999.

Як вбачається зі змісту спірного виконавчого напису, під час його вчинення приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. керувався ст.87-91 Закону України «Про нотаріат», та п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Пунктом 2 - Розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом з тим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а саме: змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: "Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин: 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості."

Відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України у разі визнання рішенням суду нормативно-правового акта протиправним та нечинним, такий нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001.

Така позиція суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 29 січня 2019 року, справа № 910/13233/17.

Тобто, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОстапенкоЄ.М. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису, залишено поза увагою, що норми, які дозволяють вчиняти виконавчі написи по кредитних договорах, укладених у простій письмовій або електронній формі визнані не чинними, а відповідачем не надано нотаріусу належних документів про заборгованість.

Підтвердження подання нотаріусу для вчинення спірного виконавчого напису належних документів, у відповідності до законодавства, матеріали справи на момент її розгляду не містять.

За правилами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. при вчиненні виконавчого напису не пересвідчився у безспірності вимог до ОСОБА_1 та вчинив виконавчий напис без дотримання вимог ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», що є підставою для визнання виконавчого напису, вчиненого 19.05.2021 року, зареєстрованого в реєстрі за № 46394, таким, що не підлягає виконанню, а тому позовні вимоги позивача є доведеними, обґрунтованими та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Що стосується заявленої вимоги про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн суд виходить з такого.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Нормами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У справі інтереси позивача, представляє адвокат Гуменюк О.В., який діє на підставі ордеру серії АМ № 1018889 від 19.04.2024 року, свідоцтва про права на заняття адвокатською діяльністю серії №672 від 05.07.2012 року (а.с.12-13).

Так, 16.04.2024 року між позивачкою та адвокатом Гуменюком О.В. укладено договір про надання правової допомоги №95, відповідно до умов якого позивачу надаються юридичні послуги. Згідно розрахунку витрат на правову допомогу, сума послугу адвоката склали 7000,00 грн, а саме: усна консультація з вивченням документів - 2000,00 грн, складання процесуальних документів- 3000,00 грн, представництво інтересів клієнта в суді - 2000,00 грн (а.с. 14-15).

Вартість правової допомоги, наданої адвокатом позивачу, визначені в квитанції до прибуткового касового ордера від 16.04.2024 та становить 7000,00 грн (а.с.16).

Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 грудня 2021 у справі № 927/237/20).

При визначенні розміру відшкодування витрат на професійну правову допомогу суд повинен ураховувати складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг і витрачений адвокатом час на їх надання, а не лише дані, наведені в акті приймання-передачі наданих адвокатом послуг. Про це зазначила колегія суддів Другої судової палати ККС ВС у постанові від 7 вересня 2023 року по справі №202/8301/21.

Дана справа є ані складною, ані об`ємною за обсягом складених документів, справа не потребувала тривалого часу для вивчення фахівцем в галузі права. Зважаючи на те, що представник позивача фактично участі в судових засіданнях не приймав, суд вважає, що розмір витрат позивача на правову допомогу є непропорційним до предмету позову, не відповідає принципам справедливості, виваженості та розумності, вартість послуг є вочевидь завищеною, тому наявні підстави для часткового їх відшкодування відповідачем в розмірі 5000,00 грн.

В порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з урахуванням задоволення позову та його забезпечення, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 1816,80 грн.

Керуючись ст. 12-13,76-81,89,211,223,247,258,263-265, 274-275,279, 354 України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорн Хоф Інвест" про визнання виконавчого напису таким, який не підлягає виконанню - задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 19.05.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за №46394 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» заборгованості в загальному розмірі 68759,07 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорн Хоф Інвест", місцезнаходження: вул. Тургенєвська, 34, м. Київ, код ЄДРПОУ 44440150 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову в загальному розмірі - 1816,80 гривень та 5000 грн витрат на правничу допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом 90 днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання , має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 19 серпня 2024 року

Суддя: Т.М. Вдовиченко