Рішення

від 15.08.2024 по справі 539/5528/23

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/5528/23

Провадження № 2/539/609/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2024

місто Лубни Полтавської області

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі головуючої судді Мирошникової О. Ш.,

за участю секретаря судового засідання Коваль Ю. А., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом:

ОСОБА_3 - позивач, до

фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 - відповідач,

про захист прав споживачів та визнання окремих положень договору недійсними, та

ухвалив це рішення про таке:

І. Стислий виклад позицій сторін по справі

1.22.11.2023 ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про захист прав споживачів та визнання недійсними п. 7 підпункти 9.2 та 9.3 договору доручення № 5322882700:03:001:0291 від 18.07.2023 та додаток № 1 до договору доручення № 5322882700:03:001:0291 від 18.07.2023 в повному об`ємі, укладеними між ними.

1.1.Позивач обґрунтовувала свої вимоги тим, що 18.07.2023 між сторонами укладений цей договір доручення. В п. 7 цього договору сторони погодили, що цим договором встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх юридичних дій, передбачених договором, а саме підготовка до продажу та проведення продажу земельної ділянки з кадастровим номером № 5322882700:03:001:0291, яка належить позивачу.

1.2.Згідно з п. 9.2 та 9.3 цього договору, довіритель має такі обов`язки: зобов`язаний утримуватися від продовження строку дії, діючого на момент укладення цього договору, договору оренди земельної ділянки; зобов`язаний не здійснювати будь-які заходи по отриманню коштів та не отримувати кошти по діючому договору оренди за майбутні періоди оренди.

1.3.Відповідно до п. 6 додатку № 1 до договору доручення, сторони домовилися, що у випадку порушення виключного права повіреного довірителем, порушення п. 9.2 договору або самостійного продажу довірителем земельної ділянки довіритель сплачує на користь повіреного неустойку у подвійному розмірі мінімальної ціни земельної ділянки; відповідно до п. 7 додатку № 1, у випадку порушення пп. 9.3 договору, довіритель сплачує на користь повіреного неустойку в подвійному розмірі мінімальної ціни земельної ділянки. Відповідно п. 8 додатку № 1 сторони домовилися, що у випадку, якщо довіритель умисно або з необережності надав повіреному неправдиві запевнення про обставини, що мають значення для укладення, виконання та припинення договору, довіритель сплачує на користь повіреного неустойку у розмірі мінімальної ціни земельної ділянки.

1.4.Позивач вважає вищенаведені пункти договору доручення та додатку № 1 до нього такими, що грубо порушують чинне законодавство, зокрема положення ЗУ «Про захист споживачів», що є підставою для визнання їх недійсними.

2.22.05.2023 відповідач надіслав відзив на позов, в якому заперечував проти позову, просив суд відмовити в його задоволенні.

2.1.Обґрунтування заперечень: позивач в позові зазначила, що оспорюванні пункти договору та додатку № 1 до нього є такими, що не відповідають статті 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», що є підставою для визнання їх недійсними.

2.2.Разом з тим, в рамках цих правовідносин позивач не купувала та не замовляла у відповідача жодну продукцію або послугу для особистих потреб. За п. 22 статті 1 ЗУ «Про захист прав споживачів», споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Тому, на правові відносини, які виникли між відповідачем та позивачем в межах цього договору доручення не поширюються норми Закону УкраїниУ «Про захист прав споживачів». Відповідач просив застосувати до спірних відносин правовий висновок, викладений у постанові ВСУ №569/5821/20 від 22.04.2021.

2.3.Таким чином, відповідач стверджує, що позивач помилково кваліфікувала відносини, які виникли між ними на підставі договору доручення як такі, на які поширюються норми ЗУ «Про захист прав споживачів».

ІІ. Заяви, клопотання учасників справи

3.22.05.2024 адвокат Ільченко А. П. подав заяву про вступ у справу як представника відповідача.

3.1.22.05.2023 відповідач подав відзив на позов.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі

4.08.01.2024 суд постановив ухвалу про передачу справи до іншого суду.

4.1.04.03.2024 Полтавський апеляційний суд скасував ухвалу Лубенського міськрайонного суду про передачу справи до іншого суду.

4.2.04.04.2024 суд відкрив провадження у справі, постановив слухати справу за правилами спрощеного провадження та призначив судове засідання з повідомленням (викликом) сторін.

VІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

5. ОСОБА_3 належала земельна ділянка з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 4,2099 га з кадастровим номером 5322882700:03:001:0291, що розташована на території Ісковецької сільської ради Лубенського району Полтавської області на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 27.10.2014 (а. с. 5).

6.18.07.2023 між ОСОБА_3 , як довірителем, та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 , як повіреним, був укладений договір доручення № 16/5322882700:03:001:0291 (а. с. 12).

6.1.Предметом цього договору є: повірений зобов`язується від імені та за рахунок довірителя вчинити юридичні дії, необхідні, спрямовані та пов`язані з підготовкою до продажу та проведенням продажу земельної ділянки з цільовим призначенням: 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 4,2099 га з кадастровим номером 5322882700:03:001:0291, що розташована на території Ісковецької сільської ради Лубенського району Полтавської області та належить довірителю на праві приватної власності - п. 1 договору.

6.2.В договорі зазначено, що на земельну ділянку наявні права третіх осіб: земельна ділянка передана в оренду ФГ «Вітас» І К на підставі договору оренди б/н від 01.11.2014, дата закінчення договору оренди 31.12.2028, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав про інше речове право - пп. 2.3 договору.

6.3. З метою забезпечення виконання зобов`язань за цим договором повірений має право зокрема, але не виключно, підписувати та направляти листи, повідомлення, …, у тому числі орендарю земельної ділянки щодо її продажу, заяви будь-якого змісту, в тому числі заяву власника земельної ділянки про намір продажу, … - п. 5 договору.

6.4.Сторони домовилися, що даним договором встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх юридичних дій, передбачених договором. Сторони визначають цю умову договору як істотну умову даного договору, тому довіритель утримується від самостійного вчинення таких дій протягом строку дії даного договору - п. 7 договору.

6.5.В п. 9 договору сторони погодили обов`язки довірителя, зокрема: п. 9.2 - довіритель зобов`язаний утримуватися від продовження строку дії діючого, на момент укладення цього договору, договору оренди земельної ділянки, укладення нового договору оренди земельної ділянки, укладення будь-яких інших договорів, предметом чи наслідками укладення яких може бути перехід будь-яких прав щодо земельної ділянки або їх додаткове обтяження; п. 9.3 - довіритель зобов`язаний не здійснювати будь-які заходи по отриманню коштів та не отримувати кошти до діючому договору оренди за майбутні періоди оренди.

6.6.Цей договір сторони уклали на строк до моменту повного виконання повіреним всіх юридичних дій для досягнення мети, зазначеної в п. 1 цього договору.

7.18.07.2023 сторони підписали додаток № 1 до цього договору доручення (а. с. 13).

7.1.За п. 1 цього додатку сторони погодили, що продаж земельної ділянки має бути здійснений за ціною не менше ніж 252594 грн. Сторони домовились, що продаж (укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки) має бути здійснено за ціною не менше ніж та, що вказана в цьому додатку до договору. При цьому повірений не обмежений в праві продати земельну ділянку за більшою ціною, але не має права продати за меншу ціну.

7.2. За п. 3 цього додатку до договору, на забезпечення дійсності зобов`язань щодо виключного права повіреного (п. 7 договору) та виконання ним обов`язків згідно п. 8 договору, останній протягом 1 банківського дня після підписання договору перераховує довірителю на його банківський рахунок кошти в розмірі мінімальної ціни земельної ділянки, вказаної в п. 1 цього додатку № 1 до договору доручення. Дане перерахування є договірним видом забезпечення виконання зобов`язання повіреним, згідно частини другої статті 546 ЦК України, та підлягає поверненню повіреному після припинення зобов`язань сторін по цьому договору або при порушенні довірителем умов цього договору.

7.3.Відповідно до п. 6 цього додатку №1 до договору доручення, сторони домовилися, що у випадку порушення виключного права повіреного (п. 7 договору) довірителем, порушення пп. 9.2 договору або самостійного продажу довірителем земельної ділянки довіритель сплачує на користь повіреного неустойку у подвійному розмірі мінімальної ціни земельної ділянки, що визначена у п. 1 цього додатку №1; відповідно до п. 7 додатку №1, у випадку порушення пп. 9.3 договору, довіритель сплачує на користь повіреного неустойку в подвійному розмірі мінімальної ціни земельної ділянки, що визначена у п. 1 даного додатку; відповідно п. 8 додатку № 1 сторони домовилися, що у випадку, якщо довіритель умисно або з необережності надав повіреному неправдиві запевнення про обставини, що мають значення для укладення, виконання та припинення договору (п. 2 договору), довіритель сплачує на користь повіреного неустойку у розмірі мінімальної ціни земельної ділянки, що визначена у п. 1 даного додатку.

8.19.07.2023 ОСОБА_3 видала нотаріальну довіреність ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 з метою належної реалізації доручення за договором доручення щодо продажу земельної ділянки (а. с. 14 - 15).

9.21.07.2023 відповідач подав приватному нотаріусу заяву, в який повідомив про намір позивача продати належну їй земельну ділянку з кадастровим номером 5322882700:03:001:0291, яка передана в оренду ФГ «ВІТАС» І К, в зв`язку з чим просив зареєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно заяву позивача про намір продажу цієї земельної ділянки та належним чином повідомити суб`єкта переважного права купівлі земельної ділянки про намір продати земельну ділянку, для реалізації свого переважного права на придбання земельної ділянки за 396129 грн, на умовах викладених в договорі купівлі-продажу або ж відмови ним від переважного права купівлі земельної ділянки (а. с. 16, 18 - 19).

10.21.07.2023 приватний нотаріус внесла до Державного реєстру речових прав запис про обтяження щодо наміру власника земельної ділянки її продати (а. с. 20).

11. 08.08.2023 голова ФГ «ВІТАС» І К повідомив нотаріуса про бажання скористатися переважним правом на купівлю цієї земельної ділянки (а. с. 21).

12. 22.08.2023 позивач, як орендодавець, уклала з ФГ «ВІТАС» І К, як орендарем, додаткову угоду до договору оренди землі від 01.11.2014, в якій сторони внесли зміни до цього договору оренди: до п. 8 договору та виклали його в такій редакції «Додаткова угода укладена строком на 30 років 1 місяць» та змінили розмір орендної плати (а. с. 22 - 23).

13. 01.09.2023 позивач, як продавець, уклала договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 5322882700:03:001:0291 з ОСОБА_7 , як покупцем, за яким продала цю земельну ділянку за 131 тис грн (а. с. 24 - 28).

14. 29.08.2023 позивач сплатила відповідачу 252594 грн як повернення забезпечення за договором доручення № 16/5322882700:03:001:0291 від 18.07.2023 за п. 3 додатку № 1 до договору (а. с. 28).

15. 05.02.2024 Лубенський міськрайонний суд Полтавської області постановив рішення у справі № 539/4477/23 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення коштів, яким стягнув з відповідача на користь позивача неустойку, передбачену п. 6 додатку № 1 до договору доручення № 16/5322882700:03:001:0291 від 18.07.2023 в розмірі 143535 грн, упущену вигоду в розмірі 143535 грн, а всього 287070 грн та судовий збір.

14.1. Це рішення набрало законної сили 15.03.2024 (а. с. 139 - 144).

V. Законодавство, яке застосував суд

16. Закон України «Про захист прав споживачів»:

Преамбула: Цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робі і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Пункти 3, 17 та 22 частини першої статті 1:

виконавець - суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги;

послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб;

споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Стаття 18 - 1. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

2. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

3. Несправедливими є, зокрема, умови договору про:

1) звільнення або обмеження юридичної відповідальності продавця (виконавця, виробника) у разі смерті або ушкодження здоров`я споживача, спричинених діями чи бездіяльністю продавця (виконавця, виробника);

2) виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов`язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов`язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника);

3) встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця;

4) надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв`язку з розірванням або невиконанням ним договору;

5) встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором;

6) надання продавцю (виконавцю, виробнику) права розірвати договір із споживачем на власний розсуд, якщо споживачеві таке право не надається;

7) надання продавцю (виконавцю, виробнику) права не повертати кошти на оплату ненаданої продукції у разі розірвання договору з ініціативи продавця (виконавця, виробника);

8) надання продавцю (виконавцю, виробнику) права розірвати договір, укладений на невизначений строк із споживачем без повідомлення його про це, крім випадків, установлених законом;

9) установлення невиправдано малого строку для надання споживачем згоди на продовження дії договору, укладеного на визначений строк, з автоматичним продовженням такого договору, якщо споживач не висловить відповідного наміру;

10) установлення обов`язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору;

11) надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі;

12) надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати характеристики продукції, що є предметом договору;

13) визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору;

14) надання продавцю (виконавцю, виробнику) права визначати відповідність продукції умовам договору або надання йому виключного права щодо тлумачення договору;

15) обмеження відповідальності продавця (виконавця, виробника) стосовно зобов`язань, прийнятих його агентами, або обумовлення прийняття ним таких зобов`язань додержанням зайвих формальностей;

16) встановлення обов`язку споживача виконати всі зобов`язання, навіть якщо продавець (виконавець, виробник) не виконає своїх;

17) надання продавцю (виконавцю, виробнику) права передавати свої права та обов`язки за договором третій особі, якщо це може стати наслідком зменшення гарантій, що виникають за договором для споживача, без його згоди.

4. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

Положення пункту 8 частини третьої цієї статті не застосовується до умови договорів про надання споживчого кредиту, відповідно до якої кредитодавець встановлює право розірвати договір в односторонньому порядку за наявності підстав, визначених законодавством, та за умови негайного повідомлення кожної із сторін про розірвання договору.

Положення пункту 11 частини третьої цієї статті не застосовується до договорів, укладених на невизначений строк, за умови встановлення в таких договорах обов`язковості повідомлення заздалегідь споживача про намір змінити умови договору і надання йому у зв`язку з цим права на розірвання договору.

Положення пункту 13 частини третьої цієї статті не застосовується до положень про індексацію ціни, що відповідають законодавству, якщо умови та метод розрахунку ціни чітко і недвозначно визначено у договорі.

Положення пунктів 8, 11 та 13 частини третьої цієї статті не застосовуються до:

1) операцій із цінними паперами, фінансовими послугами та іншими товарами або послугами, ціна яких залежить від зміни котировок або індексів на біржах чи ставок на фінансових ринках, які не контролюються продавцем;

2) договорів про купівлю/продаж іноземної валюти, дорожніх чеків або про виконання платіжних операцій в іноземній валюті.

5. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

6. У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача:

1) такі положення також підлягають зміні; або

2) договір може бути визнаним недійсним у цілому.

7. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

8. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

9. Якщо в результаті застосування умов договору, що обмежують права споживача, споживачеві завдано збитків, вони повинні відшкодовуватися винною особою у повному обсязі.

Споживач має право на відшкодування збитків, завданих йому виробником (виконавцем, продавцем), у зв`язку з використанням останнім переваг свого становища у виробничій чи торговельній діяльності.

Стаття 21 - 1. Крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:

1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції;

2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення;

3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору;

4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач;

5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;

6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою;

7) ціну продукції визначено неналежним чином;

8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

17. Цивільний кодекс України:

Частини перша - третя, п`ята та шоста статті 203 - 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частина перша статті 215 - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 526 - 1. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

2. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Стаття 626 - 1. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

2. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов`язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов`язку щодо першої сторони.

3. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

4. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

5. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 627 - відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Стаття 628 - 1. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

2.Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статті 629 - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 638 - 1. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

2. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Стаття 1000 - за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Стаття 1006 - Повірений зобов`язаний:

1) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення;

2) після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення;

3) негайно передати довірителеві все одержане у зв`язку з виконанням доручення.

Стаття 1007 - довіритель зобов`язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення.

Довіритель зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором:

1) забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення;

2) відшкодувати повіреному витрати, пов`язані з виконанням доручення.

Довіритель зобов`язаний негайно прийняти від повіреного все одержане ним у зв`язку з виконанням доручення.

Довіритель зобов`язаний виплатити повіреному плату, якщо вона йому належить.

Стаття 1008 - договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також у разі:

1) відмови довірителя або повіреного від договору;

2) визнання довірителя або повіреного недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім;

3) смерті довірителя або повіреного.

Довіритель або повірений мають право відмовитися від договору доручення у будь-який час. Відмова від права на відмову від договору доручення є нікчемною.

Якщо повірений діє як підприємець, сторона, яка відмовляється від договору, має повідомити другу сторону про відмову від договору не пізніш як за один місяць до його припинення, якщо триваліший строк не встановлений договором.

У разі припинення юридичної особи, яка є комерційним представником, довіритель має право відмовитися від договору доручення без попереднього повідомлення про це повіреному.

18.Цивільний процесуальний кодекс України:

Частина перша статті 76 - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частина перша статті 81 - кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частина четверта статті 82, зокрема - обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частина перша, пункт 1 частини третьої статті 133 - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частина перша, пункт 1 частини другої - четвертої статті 137 - витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частина перша статті 141 - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

19.Правова позиція викладена в постанові ВСУ від 22.04.2021 № 569/5821/20.

VІ. Мотивована оцінка суду

20.Суд встановив, що між сторонами спору виникли правовідносини щодо визнання недійсними окремих положень договору доручення, який був укладений між сторонами спору, з підстав невідповідності цих положень договору Закону України «Про захист прав споживачів».

21.Суд встановив, що між сторонами спору був укладено договір доручення, за умовами якого відповідач, як повірений, діючи від імені та за рахунок довірителя, зобов`язався вчинити дії щодо продажу земельної ділянки, що належить позивачу на праві приватної власності.

22.Особливості регулювання відносин між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, механізм їх захисту та основи державної політики у сфері захисту прав споживачів визначені в Законі України "Про захист прав споживачів".

23.У пункті 22 статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що споживачем вважається фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

24.Послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб - див п. 17 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів.

25.За договором доручення, правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя - див. статтю 1000 ЦК України.

26.За п. 7 договору доручення було встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх юридичних дій, передбачених договором. Сторони договору визначили цю умову договору як істотну, тому довіритель зобов`язана була утримуватися від самостійного вчинення таких дій протягом дії договору доручення - частина друга статті 1000 ЦК України.

27.На виконання спірного договору доручення № 16/5322882700:03:001:0291 від 18.07.2023 відповідач вчинив дії для продажу земельної ділянки позивача, зокрема, через нотаріуса направив орендарю земельної ділянки заяву про намір її продажу із зазначенням ціни продажу земельної ділянки, направив проект договору купівлі-продажу тощо.

28. Разом з цим, довіритель в порушення умов договору доручення, в період дії цього договору, самостійно уклала договір купівлі-продажу земельної ділянки з третьою особою - ОСОБА_7 .

29.Суд погоджується з позицією відповідача, висловленою у відзиві, що в межах правовідносин за укладеним між сторонами договором доручення позивач не купувала та не замовляла у відповідача жодної продукції та послуг для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

30.За встановлених обставин, суд вважає, що оскільки відповідач, як повірений, саме на виконання умов договору доручення вчиняв юридичні дії, направлені на продаж земельної ділянки позивача, а не для задоволення її особистих потреб, до спірних відносин не застосовуються положення Закону України «Про захист прав споживачів», а застосовуються відповідні положення глави 12 «Правочин», глави 68 «Доручення» та Розділу ІІ «Загальні положення про договір» Цивільного кодексу України.

31.Оскільки, правовідносини сторін не регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», відповідно й відсутні підстави для визнання оспорюваних частин договору доручення недійсними, в зв`язку з їх невідповідністю статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

32.В ході розгляду справи суд не встановив інших підстав визнання недійсними частин договору доручення, визначених Цивільним кодексом України.

33.Суд бере до уваги встановлені обставини в рішенні Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 05.02.2024 у справі № 539/4477/23 в спорі між ФО-П ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про стягнення з останньої неустойки та упущеної вигоди за порушення умов договору доручення № 16/5322882700:03:001:0291 від 18.07.2023, які в силу положень частини четвертої статті 82 ЦПК України мають для суду преюдиційне значення.

34.За встановлених обставин, суд відмовляє в задоволенні позову повністю.

VII. Розподіл судових витрат

35.Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

36.В задоволенні позовних вимог суд відмовив повністю. При подачі позову позивач судовий збір не сплатила, тому суд стягує з позивача на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

37.Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке:

37.1.Відповідач згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України подав докази наявності та фактичного понесення витрат за договором про надання правової допомоги від 10.05.2024 та додаткової угоди №01 до договору про надання правничої допомоги у розмірі 12500 грн - акт №2 про прийняття-передачу послуг правничої допомоги на суму 12500 грн.

37.2.Відповідно до частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із, зокрема, складністю справи, часом, витраченим адвокатом, та значенням справи для сторони.

37.3. Відповідач просить стягнути з позивача витрати на правничу допомогу в сумі складають 12500 грн, яка складається з ознайомлення з документами щодо захисту інтересів відповідача, підготовкою відзиву на позов, підготовкою клопотань, на що було потрачено 5 годин. Згідно додаткової угоди п. 2.1. розділу 2, розмір погодинної ставки - 2500 грн/год (а. с.97, 98)

37.4. Суд вважає заявлений розмір витрат неспівмірним із часом та зусиллями, які адвокат витратив на виконання робіт. Тому суд стягує з відповідача на користь позивача співмірні витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, в розмірі 1073,60 грн, що дорівнює розміру мінімального судового збору.

З цих підстав суд вирішив:

1.Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про захист прав споживачів та визнання окремих положень договору недійсними.

2.Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 гривень (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).

3.Стягнути із ОСОБА_3 на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 витрати на правничу допомогу в розмірі 1073,60 гривень (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).

4.Копію цього рішення направити учасникам справи.

5.Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання цього рішення.

6.Рішення набирає законної сили після закінчення тридцятиденного строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7.Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: фізична особа - підприємець ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

8.Повне рішення суд склав 20.08.2024.

Суддя Лубенського міськрайонного суду

Полтавської області Мирошникова О. Ш.