Ухвала

від 20.08.2024 по справі 360/949/24

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

20 серпня 2024 року м. ДніпроСправа № 360/949/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., перевіривши матеріали за позовною заявою адвоката Шурхна Кирила Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

16.08.2024 до Луганського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява адвоката Шурхна Кирила Анатолійовича інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - відповідач), в якій просить суд:

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, в сумі 542743 гривень 97 копійок.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач проходив службу Головному управлінні Національної поліції в Луганській області, наказом № 333 о/с від 06.09.2021, останній звільнений зі служби в Національній поліції.

Однак позивачу не виплатили при звільненні: компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки за весь час проходження служби в національній поліції; компенсацію за невикористані дні відпустки як учаснику бойових дій за весь час проходження служби з моменту отримання позивачем статусу УБД; грошову винагороду за безпосередню участь в проведенні АТО.

Позивач звернувся до ГУНП в Луганській області із заявою, в якій просив здійснити остаточний розрахунок при звільненні та виплатити йому зазначені грошові компенсації.

Листом від 02.11.2021, відповідач відмовив у виплаті компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, посилаючись на те, що компенсація відпустки поліцейським за попередні роки, що передують року звільнення.

Вважаючи, що його права були порушені ОСОБА_1 вимушений був звернутись до суду за захистом своїх прав.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 у справі № 360/7702/21 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені, постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2024 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Фактичний розрахунок проведений лише 27.04.2024, що підтверджується скрін з «Приват24» із зазначенням призначення платежів.

Таким чином, відповідач не здійснив повний розрахунок з позивачем з моменту звільнення - з 06.09.2021.

Сума середньоденної заробітної плати позивача, відповідно до довідки про доходи № 318/111/22/2024 від 26.06.2024 складає: 564,77 гривень.

Кількість робочих днів, належних оплаті за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.09.2021 до 27.04.2024 складає 961.

Відтак, сума середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні становить: 961 х 564,77 = 542743,97 гривні.

З посиланням на статті 116, 117 Кодексу законів про працю України просить стягнути з відповідача кошти в сумі 542743,97 гривні.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України, публічною службою є діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Суд зазначає, що спірні правовідносини виникли, зокрема, у зв`язку з не нарахуванням та не виплатою позивачу середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні з військової служби.

Таким чином, за характером спірних правовідносин і їх суб`єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження та звільнення з публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Суд зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

При визначенні початку перебігу строку звернення до адміністративного суду та, відповідно, вирішенні питання про дотримання, чи порушення позивачем цього строку, суду, насамперед, слід з`ясувати, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Звернення до суду, серед іншого, з позовними вимогами про стягнення середнього заробітку за затримку такої виплати за весь час затримки по день фактичного розрахунку (стаття 117 Кодексу законів про працю України) обмежене строком, який - з уваги також на постанову Верховного Суду від 11.02.2021 у справі № 240/532/20 - у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби визначений у частині п`ятій статті 122 КАС України і становить один місяць (з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів).

Так, оскільки розрахунок з позивачем на виконання рішення суду у справі № 360/7702/21 здійснено 27.04.2024, про що сам зазначає позивач у позовній заяві та підтверджено наданими документами, місячний строк звернення до суду з вимогами про стягнення з відповідача на його користь середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні у розмірі 542743,97 грн розпочав свій відлік 28.04.2024 та сплив 28.05.2024.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07.09.2023 у справі № 160/914/23.

Отже, позивач мав право подати позов не пізніше 28.05.2024.

До суду позов подано через підсистему «Електронний суд» 16.08.2024.

Таким чином, позивач порушив місячний строк звернення до суду з даним позовом.

Частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За таких обставин, позивач має подати докази звернення до суду в межах строку, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України або подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.

Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Позивачем не надано заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

З огляду на наведене вище, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин його пропуску у відповідності до вимог частини шостої статті 161 КАС України.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим статтями 160, 161 КАС України, тому згідно з частиною першої статті 169 цього Кодексу, вона підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку на усунення зазначених недоліків.

Згідно з частиною другою статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відповідно до частини третьої статті 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Керуючись статтями 121-123, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву адвоката Шурхна Кирила Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:

- заяву про поновлення строків звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення до суду та доказами поважності зазначених причин в частині позовних поза шестимісячного строку звернення до суду.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута особі, яка її подала, та вважатиметься неподаною.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяТ.В. Смішлива