Ухвала

від 02.09.2024 по справі 360/949/24

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про прийняття позовної заяви до розгляду після усунення її недоліків та відкриття провадження у справі

02 вересня 2024 року м. ДніпроСправа № 360/949/24 Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., перевіривши матеріали за позовною заявою адвоката Шурхна Кирила Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (місцезнаходження: місцезнаходження: вул. Вілєсова, буд. 1, м. Сєвєродонецьк, Сєвєродонецький район, Луганська область) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

16.08.2024 до Луганського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява адвоката Шурхна Кирила Анатолійовича інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі відповідач), в якій просить суд:

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, у сумі 542743 гривень 97 копійок.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач проходив службу Головному управлінні Національної поліції в Луганській області, наказом № 333 о/с від 06.09.2021, останній звільнений зі служби в Національній поліції.

Однак позивачу не виплатили при звільненні: компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки за весь час проходження служби в національній поліції; компенсацію за невикористані дні відпустки як учаснику бойових дій за весь час проходження служби з моменту отримання позивачем статусу УБД; грошову винагороду за безпосередню участь в проведенні АТО.

Позивач звернувся до ГУНП в Луганській області із заявою, в якій просив здійснити остаточний розрахунок при звільненні та виплатити йому зазначені грошові компенсації.

Листом від 02.11.2021, відповідач відмовив у виплаті компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, посилаючись на те, що компенсація відпустки поліцейським за попередні роки, що передують року звільнення.

Вважаючи, що його права були порушені ОСОБА_1 вимушений був звернутись до суду за захистом своїх прав.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 у справі №360/7702/21 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені, постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2024 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Фактичний розрахунок проведений лише 27.04.2024, що підтверджується скрін з «Приват24» із зазначенням призначення платежів.

Таким чином, відповідач не здійснив повний розрахунок з позивачем з моменту звільнення з 06.09.2021.

Сума середньоденної заробітної плати позивача, відповідно до довідки про доходи №318/111/22/2024 від 26.06.2024 складає: 564,77 гривень.

Кількість робочих днів, належних оплаті за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.09.2021 до 27.04.2024 складає 961.

Відтак, сума середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні становить: 961 х 564,77 = 542743,97 гривні.

З посиланням на статті 116, 117 Кодексу законів про працю України просить стягнути з відповідача кошти в сумі 542743,97 гривні.

Ухвалою суду від 20.08.2024 позов залишено без руху.

Позивачем вимоги ухвали від 20.08.2024 виконано у строк, встановлений судом.

Відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Після усунення недоліків, позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі не встановлено, тому вважаю за необхідне відкрити провадження у цій справі.

Згідно з пунктом 4 частини дев`ятої статті 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Частиною п`ятою статті 161 КАС України встановлено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду та клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника.

Розглянувши заяву про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає.

Відповідно до статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС Українипозов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У разі неподання особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України (далі також - КЗпП України).

Так, до 19.07.2022 строк звернення до суду з позовом про стягнення належної працівникові, зокрема, індексації грошового забезпечення, як складової оплати праці не обмежувався.

Однак, 19.07.2022 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 № 2352-ІХ (далі Закон № 2352-ІХ), яким внесені зміни до діючого законодавства про працю, зокрема, частини першої і другої статті 233 КЗпП України викладено в наступній редакції (пункт 18 частини 1 розділу І Закону № 2352-IX):

"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".

Отже,Законом №2352-IX внесено зміни до статті 233 КЗпП України, а відтак змінено нормативне регулювання правовідносин, які виникли з питань щодо стягнення заробітної плати, зокрема, починаючи з 19.07.2022 у КЗпП України відсутня норма, яка передбачає право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, у разі порушення законодавства про оплату праці, без обмеження будь-яким строком.

Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2352-IX не передбачають особливої дії норм права для зміненої ним частини другої статті 233 КЗпП України, не містять жодних застережень щодо застосування цього закону, а тому він застосовується за загальними правилами дії у часі, у просторі та на коло осіб.

Крім того, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Відповідно до пункту 31 частини 11 статті 85 КонституціїУкраїни та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Законом Українивід 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

В подальшому Указами Президента України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні, які затверджені Законами.

На моменту звернення позивача з даним позовом військовий стан в Україні триває.

Суд звертає увагу, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22 звернув увагу на те, що при застосуванні процесуальних норм (зокрема щодо дотримання строку звернення до суду) слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Верховний Суд вказав, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого ст.55,124,129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадські і політичні права таст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З урахуванням наявних доказів в матеріалах справи та наведених обставин несвоєчасності звернення до суду з даним позовом, суд не має можливості вирішити питання щодо поважності причин пропуску строку на звернення до адміністративного суду.

З викладеного, суд дійшов висновку про розгляд заяви про поновлення строків звернення до суду після надходження відзиву на позовну заяву.

Розглянувши клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника, суд зазначає.

Частинами першою, другою та третьою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про задоволення клопотання та розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідно до приписів статті 262 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (частина 3 статті 80 КАС України).

Керуючись статтями 5, 9, 12, 77, 80, 160, 161, 168, 171, 174, 175, 256, 257, 260, 261, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду розглянути після надходження відзиву на позов.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у цій справі.

Клопотання про розгляд справи без участі сторін задовольнити.

Справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Зобов`язати відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі надіслати (надати) суду відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.

Запропонувати:

- позивачу подати до суду відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання копії відзиву та доданих до нього документів разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) відповідачам копії відповіді на відзив та доданих до неї документів;

- відповідачам подати до суду заперечення протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив та доданих до неї документів разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії заперечення та доданих до них документів.

Роз`яснити відповідачу, що відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Зобов`язати Головного управління Національної поліції в Луганській області протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Електронний суд:

- копії наказу (витягу з наказу) про призначення позивача на посаду;

- копію наказу (витягу з наказу) про звільнення позивача із займаної посади;

- відомості про суму нарахованого та добровільно виплаченого позивачу грошового забезпечення (компенсацій) при звільненні зі служби;

- відомості про суму нарахованої та виплаченої позивачу на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 у справі № 360/7702/21 грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки при звільненні за 2015 рік - 3 доби, за 2016 рік - 22 доби, за 2017 рік - 14 діб, за 2018 рік - 42 доби, за 2020 рік - 30 діб, всього за 111 діб, вказавши дату її виплати;

- відомості про суму нарахованої та виплаченої на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 у справі № 360/7702/21 позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2018, 2020, 2021 роки, зазначивши дату її виплати;

- відомості про суму нарахованої та виплаченої на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 у справі № 360/7702/21 позивачу винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07.11.2015 по 18.01.2016, зазначивши дату її виплати;

- довідку про середньомісячну та середньоденну заробітну плату позивача, розраховану у відповідності до статті 27 Закону України «Про оплату праці» та пунктів 2, 5, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, за два календарних місяці, що передували звільненню позивача із займаної посади, а саме: за липень - серпень 2021 року та інші наявні докази щодо суті спору.

Попередити сторони, що відповідно до частини дев`ятої статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Справа розглядатиметься суддею Смішливою Т.В. одноособово.

Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати учасникам справи разом з витягом про їхні процесуальні права та обов`язки, встановлені статтями 44, 47 КАС України.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud1270/.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяТ.В. Смішлива