Рішення

від 19.08.2024 по справі 520/9738/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

19 серпня 2024 року № 520/9738/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САН-ЛАЙТ ПЛЮС" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "САН-ЛАЙТ ПЛЮС" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 06.10.2023 №2848 про анулювання Товариству з обмеженою відповідальністю «САН-ЛАЙТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43471543) реєстрації платника податку на додану вартість;

- зобов`язати Державну податкову службу України поновити дію реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «САН-ЛАЙТ ПЛЮС» за індивідуальним податковим номером 434715420266 з моменту його анулювання, зі збереженням податкових показників в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ).

В обґрунтування позову зазначено, що спірним у даній справі рішенням від 06.10.2023 №2848 було анульовано позивачу реєстрацію платника податку на додану вартість за відсутності на те правових підстав. Також представником позивача вказано, що контролюючим органом було допущено порушення процедури повідомлення позивача про прийняте рішення. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом задля захисту своїх прав.

Ухвалою суду від 17.04.2024 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.

Представником відповідача Головного управління ДПС у Харківській області через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності. Водночас представником відповідача вказано, що з правового аналізу норм діючого законодавства випливає, що необхідною умовою для застосування до платника податку такого заходу, як анулювання реєстрації платника податку на підставі підпункту "г" п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, є дві обставини, яку можуть застосовувати або кожна окремо або разом, а саме: - не подання контролюючому органу протягом 12 послідовних податкових місяців декларації з податку на додану вартість; - подання органу протягом 12 послідовних податкових місяців такої декларації (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту. Платник податків протягом 12 послідовних податкових місяців з вересня 2022 по серпень 2023 не подавав контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, що підтверджується деклараціями з податку на додану вартість та довідкою. Отже, анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України можливе, зокрема, у випадку подання платником ПДВ декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних місяців з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту. Представником відповідача наголошено, що згідно реєстру податкових декларацій з податку на додану вартість за 12 послідовних місяців підприємства жодних декларацій до контролюючого органу за березень 2023 року не надано. Відтак, рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є законним.

Представником відповідача Державної податкової служби України через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності. Водночас представником відповідача вказано, що у пункті 2 спірного у цій справі рішення від 06.10.2023 № 2848 вказано, що позивач подає податкові декларації з податку на додану вартість за період з 01.09.2022 до 31.08.2023 року, податкові декларації з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках). В той же час вказано, що згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних за період з 01.09.2022 до 31.08.2023 ТОВ «Cан-лайт плюс» не здійснювало реєстрацію в такому реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування щодо постачання товарів (послуг), також за період з 01.09.2022 до 31.08.2023 не зареєстровано ПН/РК щодо постачання товарів (послуг) на адресу ТОВ «Cан-лайт плюс». Водночас зазначено, що за даними ІКС «Податковий блок» в податкових деклараціях з податку на додану вартість за вересень 2022 року грудень 2022 року та за січень серпень 2023 року задекларовано суму від`ємного значення у розмірі 2309668,0 грн, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, яке сформовано за результатами поданих податкових декларацій з податку на додану вартість за попередні (податкові) періоди та переноситься до рядка 16.1 декларації з податку на додану вартість (від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду) наступних звітних періодів до повного погашення. Згідно з наданими до декларацій з податку на додану вартість додатками 2 «Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» за вересень 2022 року грудень 2022 року та за січень серпень 2023 року сума від`ємного значення сформована ТОВ «Cан-лайт плюс» за податкові періоди березень грудень 2020 року на суму 2145104,00 грн, та за 2021 рік на суму 159863,00 грн та за січень - липень 2022 року на суму 4701,00 грн вказані податкові періоди не відносяться до 12 послідовних податкових (звітних) місяців (за період з 01.09.2022 по 31.08.2023 року). Отже, представником відповідача вказано, що задекларована позивачем сума від`ємного значення у рядку 21 декларації з податку на додану вартість у складі податкового кредиту не є фактом придбання товарів, здійснених з метою формування податкового кредиту протягом 12 послідовних податкових місяців.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову та заперечень проти нього, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Cан-лайт плюс» перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області з 12.08.2022 по дату звернення до суду із позовом у цій справі. Адреса реєстрації товариства: 63702, Харкiвська обл., м. Куп`янськ, вул. Сватівська, буд. 60м.

Згідно даних контролюючого органу основним видом діяльності позивача є - виробництво електроенергії.

Зі змісту позовної заяви встановлено доводи позивача про те, що Головним управлінням ДПС у Харківській області на підставі літ. «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України прийнято рішення від 06.10.2023 №2848 про анулювання Товариству з обмеженою відповідальністю "САН- ЛАЙТ ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 43471543) свідоцтва платника податку на додану вартість, у зв`язку з декларуванням протягом 12 послідовних податкових місяців нульових показників, які можуть свідчити про відсутність постачання/придбання товарів/послуг.

Водночас представником позивача зазначено, що у зв`язку з відсутністю електронного примірника рішення у електронному кабінеті платника податків та відсутність повідомлення про його направлення на електронну адресу, позивачем направлено запит від 05.12.2023 №б/н «Про надання публічної інформації» до Головного управління ДПС у Харківській області з метою отримання копії такого Рішення та надання інформації щодо обґрунтування його прийняття.

Безпосередньо на наступний день після направлення запиту «Про надання публічної інформації», а саме 06.12.2023, в електронний кабінет платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «САН-ЛАЙТ ПЛЮС» направлено рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість від 06.10.2023 №2848, чим порушено вимоги пункту 184.10 статті 184 Податкового кодексу України, в частині повідомлення платника податків про прийняте рішення протягом трьох робочих днів.

На запит позивача від 05.12.2023 «Про надання публічної інформації» щодо відсутності в електронному кабінеті платника податків відповідного рішення про анулювання Товариства з обмеженою відповідальністю «САН-ЛАЙТ ПЛЮС» свідоцтва платника податку на додану вартість, контролюючим органом листом від 08.12.2023 №273/ЗПІ/20-40-04-04-10 надано відповідь стосовно питань, пов`язаних з анулюванням реєстрації платника податку на додану вартість та надано додатки: рішення від 06.10.2023 №2848 про анулювання ТОВ «САН-ЛАЙТ ПЛЮС» свідоцтва платника ПДВ; витяг з журналу обліку рішень; лист Головного управління ДПС у Харківській області від 09.10.2023 №51475/6/20-40-04-10.

Позивачем використано процедуру адміністративного оскарження вказаного прийнятого рішення шляхом направлення скарги від 11.12.2023 №б/н (вх. до ДПС №39103/6 від 11.12.2023) до Державної податкової служби України.

За результатами розгляду скарги Державною податковою службою України прийнято рішення від 07.02.2024 №3084/6/99-00-06-03-03-06 про залишення скарги ТОВ «САН ЛАЙТ-ПЛЮС» - без задоволення.

Представником позивача вказано, що рішення Державної податкової служби України від 07.02.2024 року №3084/6/99-00-06-03-03-06 не отримано засобами поштових відправлень у зв`язку з перебоями у роботі відділень АТ «УКРПОШТА» та безпековою ситуацією у місті Куп`янськ. Однак до електронного кабінету позивача надійшов сканований примірник рішення від 07.02.2024 №3084/6/99-00-06-03-03-06 без дотримання обов`язкових реквізитів електронного документа, відповідно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", у зв`язку з чим, відсутня можливість перевірити його достовірність.

Позивач, не погоджуючись із прийнятим контролюючим органом рішенням, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до підпунктів 49.2, 49.4 статті 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Процедура анулювання реєстрації платника податку на додану вартість регулюється розділом V Податкового кодексу України та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130.

Згідно з пунктом 184.1 статті 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо:

а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов`язань у випадках, визначених цим розділом;

б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов`язань із податку у випадках, визначених цим розділом;

в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість;

г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту;

ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними;

д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута;

е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб`єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;

є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;

з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у підпунктах 4, 5 і 8 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку.

Пунктом 184.2 статті 184 ПК України визначено, що анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а» пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б»-«з» пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1130 від 14.11.2014 затверджено Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі по тексту - Положення №1130), яким визначається порядок: реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації / анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; формування і надання витягів та довідок з Реєстру.

Підпунктом «г» п. 5.1. Положення № 1130 встановлено, що реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, якщо: особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Відповідно до пункту 5.2 Положення № 1130, при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт «г» пункту 5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що: не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого ніж перший день календарного місяця; включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з Реєстру.

Пунктом 5.5 Положення № 1130 визначено, що анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти «б» - «з» пункту 5.1 цього розділу).

Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема: довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку) (підпункт 3 абзацу 3 пункту 5.5. Наказу № 1130).

Відповідно до пункту 5.6 Положення № 1130, за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Контролюючий орган, який прийняв самостійне рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, зобов`язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу оформляється за формою № 6-РПДВ (додаток 5). Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником (заступником керівника або уповноваженою особою) контролюючого органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов`язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.

Дата підписання рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ вважається днем прийняття такого рішення. Рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у день підписання реєструються у журналі обліку рішень про анулювання реєстрації платників ПДВ за формою № 6-РЖ (додаток 6). Номер рішення відповідає порядковому номеру запису в цьому журналі. Один примірник рішення зберігається в контролюючому органі, який прийняв рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Документи чи копії документів, на підставі яких контролюючий орган прийняв рішення про анулювання реєстрації, мають бути додані до цього примірника рішення.

З аналізу вказаних вище норм вбачається, що обов`язковою умовою для прийняття контролюючим органом рішення щодо анулювання реєстрації платника податків є нездійснення платником податків господарської діяльності щодо укладання правочинів, які оподатковуються ПДВ, що тягне за собою неподання відповідних декларацій або їх подання з нульовими відомостями.

Водночас, слід врахувати, що конструкція підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України передбачає наявність пасивної поведінки суб`єкта господарювання щодо ведення протягом 12 послідовних податкових місяців господарської діяльності.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 30.11.2022 по справі № 380/8687/20.

Відтак, анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України можливе за наявності таких умов: неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Такі обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права висловлений Верховним Судом у постановах від 05.11.2018 у справі №820/2294/16, від 16.04.2020 у справі № 826/876/17.

Під час розгляду справи встановлено, що в якості підстави для прийняття спірного у цій справі рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 06.10.2023 №2848 про анулювання Товариству з обмеженою відповідальністю «САН-ЛАЙТ ПЛЮС» реєстрації платника податку на додану вартість зазначено, що платник податків протягом 12 послідовних податкових місяців подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, що підтверджено довідкою від 06.10.2023 року №2749/20-40-04-04-18. Також зазначено, що платник подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду вересень 2022 року серпень 2023 року з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподаткування операцій 0 гривень.

Як зазначено вище, відповідно до п. 5.2 Положення № 1130 при розгляді питання анулювання реєстрації згідно із підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт «г» пункту 5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Таким чином, для анулювання реєстрації платником ПДВ визначальним є факт подання декларацій за останні 12 послідовних податкових місяців, які свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, до складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Суд зазначає, що склад наведеного правопорушення передбачає встановлення факту відсутності здійснення позивачем як суб`єктом господарювання господарської діяльності, а саме постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

В той же час під час розгляду справи зі змісту наявних в матеріалах справи доказів та встановлених обставин вбачається, що контролюючим органом під час прийняття рішення не було враховано обставин того, що у період вересень 2022 року - серпень 2023 року основним видом господарської діяльності ТОВ "САН-ЛАЙТ ПЛЮС" визначено - виробництво електроенергії (КВЕД №35.11), та відповідно пункту 44 Підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, дата виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту визначається за касовим методом.

Згідно визначення наведеного у підпункті 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, касовий метод для цілей оподаткування - це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов`язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг, на електронний гаманець у емітента електронних грошей та/або на рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг, з електронних гаманців у емітента електронних грошей та/або з рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Представником позивача у наданих поясненнях вказано, що відповідно до умов Закону України «Про ринок електричної енергії», ТОВ «САН-ЛАЙТ ПЛЮС» укладено договір від 11 лютого 2022 року №314/02/22 з Державним підприємством «Гарантований покупець» з метою реалізації електроенергії за «зеленим тарифом», який є єдиним контрагентом-покупцем згенерованої електроенергії.

З урахуванням наявної заборгованості Державного підприємства «Гарантований покупець» перед ТОВ «САН-ЛАЙТ ПЛЮС» за договором від 11 лютого 2022 року №314/02/22 у загальній сумі - 432592,97 грн, як вказує представник позивача, позивач об`єктивно був позбавлений підстав для реєстрації податкових накладних, оскільки була відсутня подія та дата виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість та відповідно для складання та реєстрації податкових накладних.

Зазначені обставини відповідачем під час розгляду справи не було спростовано.

Також під час розгляду справи встановлено доводи представника позивача стосовно того, що контролюючим органом залишено поза увагою особливість провадження господарської діяльності з виробництва електроенергії, яка нерозривно пов`язана із використанням енергогенеруючого обладнання та використанням функціонально взаємопов`язаного устаткування, що ставить у залежність підприємство від фактичного доступу до об`єкта електроенергетики та можливості використання його устаткування

Відповідно до положень ч.11 ст.1 Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 №2019-VIII виробництво електричної енергії - діяльність, пов`язана з перетворенням енергії з енергетичних ресурсів будь-якого походження в електричну енергію за допомогою технічних засобів, крім діяльності із зберігання енергії.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.12.2017 № 1467 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії» закріплено визначення засобів, необхідних для провадження вищезазначеної господарської діяльності - це електрогенеруюче обладнання, розташоване на об`єкті електроенергетики, та інше функціонально взаємопов`язане з ним устаткування і споруди, що призначаються для виробництва електричної енергії.

Під час розгляду справи зі змісту наданих пояснень встановлено, що електростанцію «СЕС САН-ЛАЙТ ПЛЮС» введено в експлуатацію 16.02.2022 року за адресою: вул. Сватівська, буд.60, м. Куп`янськ, Харківська область.

Однак в подальшому Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ введено у дію правовий режим воєнного стану, який неодноразово продовжено.

Зі змісту наданих представником позивача пояснень встановлено доводи стосовно того, що враховуючи територіальне розташування міста Куп`янськ у близькій відстані від державного кордону з російською федерацією, від самого початку військової агресії місто перебувало під постійними обстрілами та в подальшому було окуповане.

Суд зазначає, що відповідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами) місто Куп`янськ у період з 24.02.2022 по 09.09.2022 перебувало в окупації, у період з 09.09.2022 по 17.09.2022 віднесено до території активних бойових дій.

Представником позивача вказано, що протягом окупації міста Куп`янськ була відсутня можливість використання інтернет-мережі, матеріально-технічні засоби ТОВ «САН-ЛАЙТ ПЛЮС» були викрадені невстановленими особами, а в наслідок активних бойових дій електрогенеруюче обладнання зазнало суттєвих ушкоджень, що безпосередньо вплинуло на можливість генерувати електроенергію та провадити господарську діяльність, в тому числі у період з вересня 2022 року по серпень 2023 року. На запит позивача наведені обставини підтверджено листом Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області від 24.01.2024 №241. Також щодо зазначених обставин, слідчим відділом УСБУ в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22023220000001276 стосовно порушення збройними формуваннями російської федерації законів та звичаїв війни, що підтверджено наявною в матеріалах справи копією витягу з Єдиного реєстру досудових досліджень.

Зі змісту наданих представником позивача пояснень встановлено доводи стосовно того, що позивачем вживаються заходи із відновлення роботи електростанції, у зв`язку з чим, заява з документальним підтвердженням відсутності можливості виконати податковий обов`язок до контролюючого не надавалась. Так, зокрема, позивач звертався до АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» з питання зміни схеми електрозабезпечення сонячних електростанцій за адресою: вул. Сватівська, буд.60, м. Куп`янськ.

Листом Акціонерного товариства «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» від 28.09.2023 №55р-01/03-5806 повідомлено про пошкодження електричних мереж ТОВ «САН-ЛАЙТ ПЛЮС» та безпосередньо мереж отримання живлення, а також вказано, що у зв`язку із близькістю активних бойових дій, можливість проведення відновлювальних робіт буде розглянута АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» після припинення обстрілів цієї території та проведення аварійно-рятувальних робіт, робіт з розмінування, що в свою чергу, свідчить про вжиття заходів ТОВ «САН-ЛАЙТ ПЛЮС» з відновлення роботи електростанції та пояснює не використання процедури підтвердження неможливості виконання податкового обов`язку.

Представником позивача повідомлено суду, що після безпосередньо після повернення сталого інтернет-зв`язку, отримання комп`ютерного обладнання та відновлення доступу до електронного кабінету платника, 30 січня 2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю «САН-ЛАЙТ ПЛЮС» подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних зведену податкову накладну №1 від 30.06.2022, яка згідно квитанції «Про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 30.06.2022 №1 зареєстровано в єдиному реєстрі податкових накладних 30 січня 2023 року.

Також, 17 квітня 2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю «САН-ЛАЙТ ПЛЮС» із використанням електронного кабінету платника податків подано податкові декларації з податку на додану вартість за період січень-грудень 2022 року та січень-березень 2023 року, та відповідно квитанцій про отримання звітів, вони були прийняті контролюючим органом.

Крім того, не враховано контролюючим органом також фактичну обставину наявності у податкових деклараціях з податку на додану вартість суми від`ємного значення (2309668,00 грн), сформованої за попередні звітні періоди (ряд.21 декларації), яка виникла на підставі сплачених грошових коштів у вигляді вартості придбаного обладнання.

Відтак, враховуючи вказане вище, суд доходить висновку про те, що при прийнятті спірного у цій справі рішення відповідачем не було враховано усіх обставин та не досліджено у повному обсязі питань, дослідження яких мало передувати прийняттю такого рішення.

Таким чином суд вважає, що встановлені під час розгляду справи обставини дають підстави для висновку про те, що протягом спірного періоду підприємство формувало відповідні податкові зобов`язання, хоча із з запізненням, але здійснило направлення до контролюючого органу податкових декларацій, що відповідачем під час розгляду справи не було спростовано, а також беручи до уваги не допущення позивачем пасивної поведінки, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем без врахуванням всіх обставин, та без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, а, відтак, останнє є протиправним та підлягає скасуванню.

Водночас, суд враховує доводи сторони позивача стосовно допущених контролюючим органом порушень в частині повідомлення про прийняте рішення протягом трьох робочих днів та не здійснення направлення такого до електронного кабінету, але зазначає, що таке не має впливу на саме прийняття спірного у цій справі рішення, а дії контролюючого органу в цій частині позивачем в рамках розгляду цієї справи не оскаржуються.

Стосовно позовних вимог позивача про зобов`язання Державної податкової служби України поновити дію реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «САН-ЛАЙТ ПЛЮС» за індивідуальним податковим номером 434715420266 з моменту його анулювання, зі збереженням податкових показників в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ) суд зазначає таке.

Відповідно до п.5.10 Положення № 1130, рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу може бути оскаржене в адміністративному порядку відповідно до вимог статті 56 Кодексу або до суду.

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності такого рішення актам законодавства, а також у разі скасування судових рішень чи записів у Єдиному державному реєстрі, на підставі яких було прийняте рішення про анулювання реєстрації.

Підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за самостійним рішенням контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Якщо анулювання реєстрації платника ПДВ було здійснене згідно з рішенням про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість за формою № 7-РПДВ (додаток 7), то скасування анулювання реєстрації платника ПДВ проводиться шляхом скасування запису про такого платника у Переліку. При цьому не скасовуються рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ та анулювання реєстрації інших платників ПДВ, включених до Переліку.

Рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ викладається з описом ситуації, посиланням на Кодекс, зазначенням мотивів та обґрунтувань прийняття такого рішення, оформляється на бланку та підписується керівником (заступником керівника або уповноваженою особою). Таке рішення або його засвідчена копія направляється із супровідним листом до Державної податкової служби України у десятиденний строк після прийняття.

У разі скасування рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, контролюючий орган вносить до Реєстру запис про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням таких особливостей:

1) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи відсутня наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється;

2) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована платником ПДВ повторно, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ;

3) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, дата анулювання реєстрації відповідає даті, що передує дню переходу особи до застосування відповідної ставки єдиного податку, а причина анулювання - підпункту "в" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу. Анулювання реєстрації проводиться за заявою про анулювання реєстрації платника ПДВ або за рішенням контролюючого органу;

4) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи є анульованою наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ, а дата та причина анулювання реєстрації - даті та причині анулювання повторної реєстрації.

Таким чином підставою для внесення до Реєстру відомостей щодо скасування анулювання реєстрації є рішення суду, яке набрало законної сили.

Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 30 травня 2019 року у справі № 826/11485/15.

Механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складання податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків визначено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (далі - Порядок № 569).

Положеннями п. 3 Порядку № 569 визначено, що періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються ДПС та Казначейством.

Згідно із п.5 цього Порядку, електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДПС надсилає Казначейству не раніше ніж за один робочий день до дати реєстрації особи платником податку.

Казначейство відповідно до вимог ст. 69 ПК України, надсилає ДПС повідомлення про відкриття електронного рахунка в день його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДПС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка (п. 6 цього Порядку).

У разі анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його електронному рахунку перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається (пункт 7 Порядку № 569).

У разі повторної реєстрації особи платником податку йому відкривається новий електронний рахунок (пункт 8 Порядку №569).

Згідно з пунктом 13 Порядку № 569 платник податку має право отримувати у ДПС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Враховуючи вказане вище, суд зазначає, що нормами Податкового кодексу України та Порядку № 569 не передбачено відновлення закритого рахунку платника податків в СЕА після скасування реєстрації такого суб`єкта господарювання платником ПДВ та поновлення в облікових даних платника податку суми ПДВ, без проведення обчислення відповідно до формули визначеної пунктом 9 Порядку № 569, навіть у випадку поновлення свідоцтва платника ПДВ.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 22 липня 2020 року у справі № 520/5627/19, від 21 липня 2020 року у справі № 820/1053/16, відновлення показників в обліковій картці на рахунку платника податку у системі електронного адміністрування ПДВ, а також надання висновків та документів, які необхідні для повернення коштів, на новостворений рахунок платника податків в системі електронного адміністрування ПДВ належить до повноважень ДПС України. При цьому, такі повноваження контролюючого органу здійснюються у певній послідовності після дослідження питання стосовно правомірності процедури включення до облікових карток певної інформації щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та операцій, які проводяться з коштами передоплати.

Крім того, суд зазначає, що 23 травня 2020 року набули чинності положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року № 466-IX (далі по тексту - Закон № 466-ІХ).

Цим законодавчим актом пункт 200-1.3 статті 201-1 ПК України доповнено абзацами двадцять сьомим і двадцять восьмим.

Згідно з положеннями вказаних норм, у разі внесення за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, еНакл (сума, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) такого платника підлягає перерахунку за звітний (податковий) період, в якому відбулося анулювання реєстрації платника податку, яке скасоване (відмінене). Такий перерахунок здійснюється контролюючим органом протягом трьох робочих днів, що настають за днем внесення контролюючим органом до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування анулювання реєстрації такого платника, крім випадків, коли на момент скасування рішення про анулювання реєстрації особа застосовує спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, або повторна реєстрація (наступна за відміненою) платником податку такої особи є анульованою з підстав, передбачених пунктом 184.1 статті 184 цього Кодексу.

Пунктом 200-1.8 статті 200-1 ПК України передбачено, що після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету.

Аналізуючи вказані законодавчі норми, суд зазначає, що відновлення показників в обліковій картці на рахунку платника податку у системі електронного адміністрування ПДВ (в тому числі реєстраційного ліміту) належить до повноважень ДПС України. При цьому, такі повноваження контролюючого органу здійснюються у певній послідовності після дослідження питання стосовно правомірності процедури включення до облікових карток певної інформації щодо стану розрахунків платника за податками, зборами.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постановах від 21.07.2020 у справі № 820/1053/16 та від 22.07.2020 у справі №520/5627/19.

Відтак, враховуючи вказане вище, суд доходить висновку, що для повного та ефективного відновлення порушених прав позивача наявні підстави для зобов`язання Державної податкової служб України поновити дію реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «САН-ЛАЙТ ПЛЮС» за індивідуальним податковим номером 434715420266 з моменту його анулювання, зі збереженням податкових показників в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ).

Аналогічного висновку при обранні належного та ефективного способу захисту прав платника податку дійшов Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 17 грудня 2020 року у справі № 820/499/16, від 18 березня 2021 року у справі № 520/984/19.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 21 липня 2020 року у справі № 820/1053/16 дійшов висновку, що відновлення показників в обліковій картці на рахунку платника податку у системі електронного адміністрування ПДВ, а також надання висновків та документів, які необхідні для повернення коштів, на новостворений рахунок платника податків в системі електронного адміністрування ПДВ належить до повноважень саме ДФС України, а з урахуванням реорганізації органів ДФС з 21 серпня 2019 року ці повноваження перейшли до Державної податкової служби України.

Аналогічні висновки викладено і Другий апеляційним адміністративним судом у постанові від 18.07.2024 року у справі №520/32044/23.

Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "САН-ЛАЙТ ПЛЮС".

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також представником позивача через канцелярію суду подано клопотання про розподіл судових витрат, в якому останній просить суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС України в Харківській області на користь позивача 20000,00 грн у якості витрат на правову допомогу.

Надаючи оцінку вказаному клопотанню представника позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, суд зазначає, що положеннями ч.1 ст.132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Також суд зазначає, що згідно із положеннями ст.26 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до ст.1 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Як визначено приписами ч.3 ст.27 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність передбачено, що до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Під час, розгляду справи встановлено, що між позивачем та Адвокатським об`єднанням «СПРАВАР» 13.07.2023 року було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги від 13.07.2023 №1307/23-ПД-04 року, положеннями 5.2 якого встановлено, що обсяг та зміст наданої правової допомоги, а також розмір гонорару за правову допомогу, надану згідно з п. 2.1. цього договору, встановлюється за взаємною домовленістю сторін та визначається у додаткових угодах до цього договору. Пунктом 5.6 договору встановлено, що оплата за надану правову допомогу здійснюється Клієнтом шляхом переказу грошових коштів на безготівковий рахунок адвокатського об`єднання у строк, узгоджений сторонами, але не пізніше 5 (п`яти) банківській днів з моменту підписання сторонами акту наданих послуг, якщо інший порядок оплати не визначений у додатковій угоді до цього договору.

На виконання умов вказаного договору сторонами було складено та підписано додаткову угоду №1 від 23.03.2024 року до договору, положеннями пунктів 1, 2 якої встановлено, що сторони дійшли взаємної згоди про те, що відповідно до умов договору адвокатське об`єднання здійснює супроводження адміністративного та судового оскарження рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 06.10.2023 №2848 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Сторонами визначено обсяг та зміст правової допомоги, а також розмір гонорару за правову допомогу, надану клієнту, у зв`язку з підготовкою та розглядом судової справи №№520/9738/24: первинна консультація з питання правомірності анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість 1000,00 грн; підготовка запитів «Про надання публічної інформації» до Харківобленерго, ДП «Гарантований покупець», Управління служби безпеки України у Харківській області 1500,00 грн; підготовка та подання скарги до Державної податкової служби України 3500,00 грн; аналіз отриманого рішення «Про розгляд скарги» Державною податковою службою України 1000,00 грн; підготовка аналітичної довідки щодо актуальної судової практики - 1000,00 грн; підготовка позовної заяви 12000,00 грн.

Аналогічні відомості викладені у рахунку на оплату №35 від 26.03.2024 року.

Аналіз долучених до заяви документів свідчить, що в рамках надання послуг за договором про надання правової допомоги позивачу було надано послуги з професійної правничої допомоги.

Враховуючи положення ст. 134 КАС України суд зазначає, що до витрат на правову допомогу, які підлягають відшкодуванню позивачу належать ті, що пов`язані із розглядом справи.

Однак витрати позивача на отримання послуг на правову допомогу щодо підготовки запитів «Про надання публічної інформації» до Харківобленерго, ДП «Гарантований покупець», Управління служби безпеки України у Харківській області у сумі 1500,00 грн; підготовки та подання скарги до Державної податкової служби України у сумі 3500,00 грн; аналізу отриманого рішення «Про розгляд скарги» Державною податковою службою України у сумі 1000,00 грн з огляду на зміст позовних вимог у цій справі не є такими, що пов`язані із розглядом справи №520/9738/24, а відтак вартість таких не підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Суд зазначає, що враховуючи вищевикладене та оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19 та 20 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також враховуючи складність справи та предмет позову, співмірність складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а також конкретні обставини справи, суд приходить до висновку, що сума, заявлена позивачем щодо сплати професійної правничої допомоги є співмірною із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), у зв`язку з чим слід дійти висновку про те, що заявлена позивачем до відшкодування сума у розмірі 14000,00 грн є обґрунтованою, а отже суд вважає, що на користь позивача підлягає стягненню саме така сума витрат на професійну правничу допомогу.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання позивача про вирішення питання про судові витрати.

Також, на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 6056,00 грн.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "САН-ЛАЙТ ПЛЮС" (вул. Сватівська, буд. 60, м. Куп`янськ, Харківська обл., 63702) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057), Державної податкової служби України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 06.10.2023 №2848 про анулювання Товариству з обмеженою відповідальністю «САН-ЛАЙТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43471543) реєстрації платника податку на додану вартість.

Зобов`язати Державну податкову службу України поновити дію реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «САН-ЛАЙТ ПЛЮС» (індивідуальний податковий номер 434715420266) з моменту його анулювання, зі збереженням податкових показників в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САН-ЛАЙТ ПЛЮС" (вул. Сватівська, буд. 60, м. Куп`янськ, Харківська обл., 63702, код ЄДРПОУ - 43471543) сплачену суму судового збору у розмірі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн 00 коп. та суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14000 (чотирнадцять тисяч) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ ВП 43983495).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.