Ухвала

від 19.08.2024 по справі 520/22284/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

"19" серпня 2024 р. справа № 520/22284/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Лариса Мар`єнко, розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ЕКО-ЕНЕРГІЯ" до Державної податкової служби України, третя особа - Головне управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еко-Енергія", через електронну систему ЄСІТС "Електронний суд" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, третя особа - Головне управління ДПС у Сумській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог від 16.08.2024, просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати Розпорядження Державної податкової служби України від 23 липня 2024 року №10-р "Про виключення з реєстру";

2) визнати протиправним та скасувати Розпорядження Державної податкової служби України від 06 серпня 2024 року №389-р/л "Про анулювання ліцензії";

3) зобов`язати Державну податкову службу України видалити з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах інформацію щодо анулювання ліцензії на виробництво біоетанолу №990116202000001, терміном дії з 01.07.2020 до 01.07.2025, товариству з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ЕКО-ЕНЕРГІЯ" та поновити про неї інформацію (внести відомості) до цього Реєстру;

4) зобов`язати Державну податкову службу України включити до Електронного реєстру суб`єктів господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ЕКО-ЕНЕРГІЯ".

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін у судове засідання.

16.08.2024 року через ЄСІТС "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява, в якій представник ТОВ "КОМПАНІЯ "ЕКО-ЕНЕРГІЯ" просить суд:

1) зупинити дію розпорядження Державної податкової служби України від 06 серпня 2024 року №389-р/л "Про анулювання ліцензії" щодо анулювання ліцензії на виробництво біоетанолу №990116202000001, терміном дії з 01.07.2020 до 01.07.2025, товариству з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ЕКО-ЕНЕРГІЯ" (ідентифікаційний код: 36031709; місцезнаходження: 61105, Харківська обл., м.Харків, Слобідський р-н, пр-т Героїв Сталінграда, буд. 45, місце провадження діяльності: Сумська обл., Лебединський р-н, с. Будилка, вул. Заводська, буд. 1-Г), до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі по суті спору;

2) заборонити Державній податковій службі України вчиняти дії щодо виключення з Єдиного державного реєстру місць зберігання відомостей про місця зберігання біоетанолу, місткістю 79360,9 дал. Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ЕКО-ЕНЕРГІЯ", ідентифікаційний код 36031709, за наступною адресою: Сумська обл., Лебединський р-н, с. Будилка, вул. Заводська, 1 Г, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі по суті спору.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що за наслідками проведення Головним управління ДПС у Сумській області фактичної перевірки ТОВ "КОМПАНІЯ "ЕКО-ЕНЕРГІЯ" складено акт перевірки від 12.07.2024 №8054/А/18-28-09-01, яким зафіксовано порушення вимог частини другої статті 2 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", а саме: відключення, припинення функціонування та не встановлення систем відеоспостереження та всіх етапах виробництва та відпуску продукції та в частині зберігання біоетанолу у місці зберігання, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання. За результатами заходів контролю прийнято розпорядження Державної податкової служби України від 06.08.2024 року №389-р/л про анулювання ліцензії Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ЕКО-ЕНЕРГІЯ" на виробництво біоетанолу №990116202000001, терміном дії з 01.07.2020 до 01.07.2025.

Заявник вказує, що ТОВ "КОМПАНІЯ "ЕКО-ЕНЕРГІЯ" розпорядженням Сумської обласної державної адміністрації - Сумської обласної військової адміністрації від 26.12.2023 №746-ОД визначено підприємством критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, тому невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного розпорядження призведе до невідворотних наслідків та збитків для підприємства, а саме: підприємство тривалий час не зможе здійснювати господарську діяльність; прострочить виконання зобов`язань за укладеними договорами перед українськими та міжнародними контрагентами (що завдасть збитків всім сторонам); підприємство не зможе виконувати обов`язки по оплаті податків через відсутність прибутку; не зможе виконувати обов`язок по виплаті заробітної плати працівникам у кількості 119 осіб, що у свою чергу зумовить скорочення штату підприємства та призведе до звільнення людей у військовий час. Таким чином, на думку заявника, виключно задоволення заяви про забезпечення позову є єдиним достатнім заходом, що забезпечить реальний і ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача у випадку задоволення позовної заяви.

Суд зазначає, що згідно частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути заяву представника позивача у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, доводи заяви представника відповідача, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

За змістом частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини четвертої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

З огляду на приписи наведеної статті, небезпека заподіяння шкоди до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією.

У статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено виключний перелік видів забезпечення позову. Позов може бути забезпечено, зокрема: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії.

При цьому, відповідно до частини другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Суд зазначає, що за своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього тимчасового судового захисту.

Метою його запровадження є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що забезпечення позову застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Приписами частини першої статті 7-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 №481/95 визначено, що відпуск спирту етилового його виробниками та отримання спирту етилового суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які використовують його для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, здійснюється за умови внесення таких суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини (далі - Електронний реєстр).

Таким чином, оскаржуваним у справі розпорядженням від 06.08.2024 №389-р/л позивача фактично позбавлено можливості здійснювати господарську діяльність з виробництва розчинника універсального органічного "Сольвент", що є основним видом діяльності позивача.

Зважаючи на істотні обсяги виробництва та реалізації розчинника універсального органічного "Сольвент", зупинення виробництва буде мати істотне значення для функціонування самого підприємства позивача.

При вирішенні заяви судом взято до уваги, що не вжиття заходів забезпечення зокрема, в частині зупинення дії розпорядження Державної податкової служби України від 06.08.2024 про які просить позивач, потягне за собою негативні наслідки для матеріально-правових інтересів позивача, зокрема, у формі невиконання ним договірних зобов`язань перед добросовісними контрагентами.

Також судом враховано негативні наслідки для позивача внаслідок зупинення виробництва, що очевидно вплине на результати господарської діяльності підприємства. Очевидно, що такі негативні наслідки відобразяться на роботі підприємства у цілому, в тому числі, у формі втрати очікуваного прибутку від господарської діяльності, на зобов`язаннях позивача в частині збереження робочих місць та виплати заробітної плати найманим працівникам, а також на податкових зобов`язаннях позивача, оскільки обсяг сплачуваних підприємством податків напряму корелюється з фінансовими результатами господарської діяльності підприємства.

Вирішуючи питання забезпечення позову у даній справі суд звертає увагу, що в умовах воєнного стану та руйнування економіки України внаслідок прямої збройної агресії російської федерації, особливе значення має збереження функціонування виробних потужностей та збереження суб`єктів економічної системи, які забезпечують саме існування такої системи, як загалом, шляхом здійснення виробництва матеріальних активів та насичення коштами фінансової системи країни, так і виконанням податкових та соціальних зобов`язань, зокрема.

Зважаючи на наведене, невжиття заходів забезпечення адміністративного позову в даному випадку може мати наслідком заподіяння шкоди правам та інтересам позивача та третіх осіб (контрагентів позивача та найманих працівників), а також державі в цілому, що, враховуючи тимчасовий характер заходів забезпечення позову, може нанести значно більше шкоди для різних учасників господарських, податкових та соціальних відносин ніж ймовірне недотримання позивачем податкової дисципліни.

Відтак, суд дійшов висновку про співмірність вимог заяви про забезпечення позову в частині зупинення дії розпорядження Державної податкової служби України від 06.08.2024 року з обставин справи, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Крім того, у разі невжиття заходів забезпечення позову ймовірне настання негативних наслідків, для виправлення яких позивачу буде необхідно докласти значних зусиль у випадку задоволення судом адміністративного позову в подальшому.

На переконання суду, невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення істотно ускладнює ефективний захист прав та інтересів позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень у сфері господарської діяльності, а саме: право здійснювати господарську діяльність.

У свою чергу, забезпечення позову на час судового розгляду справи відновить право позивача на здійснення господарської діяльності, дасть можливість позивачу до остаточного вирішення даного спору реалізовувати своє право на здійснення діяльності та виконувати свої зобов`язання перед державою, найманими працівниками та контрагентами.

Аналогічні висновки щодо необхідності забезпечення позовів в справах про анулювання ліцензії викладені Верховним Судом у постанові від 22.08.2023 у справі №120/10662/22.

При здійсненні судочинства суд застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N005 (далі по тексту - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Згідно приписів статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Зокрема Європейський суд з прав людини у рішенні "Пантелеєнко проти України" від 29.06.2006 зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні "Дорани проти Ірландії" від 31.07.2003 Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у вказаних рішеннях Європейського суду з прав людини, ефективний засіб це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Враховуючи норми законодавства та практику Європейського суду з прав людини, суд вважає, що створення умов, які унеможливлюють виробничу діяльність позивача внаслідок прийняття рішення про виключення позивача з Електронного реєстру суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, є необхідними підставами, які свідчать про обґрунтованість і адекватність вимог позивача щодо забезпечення позову.

Крім того, заходи забезпечення адміністративного позову щодо зупинення дії оскаржуваного рішення, про вжиття котрих у заяві просить позивач, відповідають предмету позову.

Таким чином, вжиття заходів забезпечення позову, про які просить позивач в частині зупинення дії розпорядження Державної податкової служби України від 06.08.2024 року спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, оскільки факт правомірності чи протиправності винесення оскаржуваного рішення відповідача буде встановлено під час повного, всебічного і об`єктивного розгляду всіх обставин справи.

Враховуючи завдання адміністративного судочинства щодо справедливого та неупередженого вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин, з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, а також враховуючи необхідність ефективного захисту позивачем своїх прав, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявленої заяви та про її часткове задоволення.

Щодо вимог заяви у частині заборони Державній податковій службі України виключати з Електронного реєстру суб`єктів господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еко-Енергія" на підставі розпорядження Державної податкової служби України "Про виключення з реєстру" від 23.07.2024 №10-р до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі по суті спору, суд зазначає наступне.

Положеннями статті 15 Закону №481 дійсно визначено, що виключення місць зберігання з Єдиного реєстру здійснюється податковим органом, який вносив його до Єдиного реєстру, на підставі письмової заяви суб`єкта господарювання ( у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), що був заявником такого місця зберігання, або у разі анулювання ліцензії, виданої такому суб`єкту господарювання ( у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) відповідно до цього Закону, шляхом прийняття відповідного письмового розпорядження не раніше ніж через 10 робочих днів з моменту виникнення передбачених цим Законом підстав.

Таким чином, виключення контролюючим органом місць зберігання з Єдиного реєстру є наслідком анулювання ліцензії. Водночас, зупинення дії розпорядження контролюючого органу про анулювання виданих заявнику ліцензій надає ТОВ "Компанія " ЕКО-ЕНЕРГІЯ" тимчасовий захист та нівелює протягом встановленого строку можливість настання будь-яких негативних наслідків, пов`язаних з дією розпорядження ГУ ДПС, у тому числі можливість виключення з Єдиного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв.

Отже, забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження ГУ ДПС є достатнім та ефективним засобом надання заявнику тимчасового захисту у спірних правовідносинах, який спрямований на забезпечення існуючого становища до розгляду справи по суті, що не потребує вжиття будь-яких інших додаткових заходів.

Таким чином, заява ТОВ "Компанія " ЕКО-ЕНЕРГІЯ" про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Суд зауважує, що згідно положень ч.8 ст.154 КАС України, оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 241-243, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ЕКО-ЕНЕРГІЯ" до Державної податкової служби України, третя особа - Головне управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зупинити дію розпорядження Державної податкової служби України від 06 серпня 2024 року №389-р/л "Про анулювання ліцензії" щодо анулювання ліцензії на виробництво біоетанолу №990116202000001, терміном дії з 01.07.2020 до 01.07.2025, Товариству з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ЕКО-ЕНЕРГІЯ" (код ЄДРПОУ 36031709, місце провадження діяльності: Сумська область, Лебединський район, с.Будилка, вул.Заводська, буд. 1-Г) до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі по суті спору.

У задоволенні іншої частини заяви - відмовити.

Копію ухвали направити Державній податковій службі України для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя Лариса МАР`ЄНКО