Ухвала

від 19.08.2024 по справі 560/11687/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/11687/24

УХВАЛА

19 серпня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Перша подільська енергетична компанія" до Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування розпоряджень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша подільська енергетична компанія" звернулося в суд з позовом до Державної податкової служби України в якому просить визнати протиправними і скасувати розпорядження Державної податкової служби України від 23.07.2024 №11-р "Про виключення з реєстру" про виключення з Електронного реєстру суб`єктів господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, і розпорядження від 07.08.2024 №392-р/л про анулювання ліцензії на виробництво біоетанолу.

Ухвалою від 13.08.2024 Хмельницький окружний адміністративний суд позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Перша подільська енергетична компанія", залишив без руху

Ухвалою від 19.08.2024 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

16 серпня 2024 року позивач подав до суду заяву, в якій просить забезпечити позов шляхом зупинення дії розпорядження Державної податкової служби України від 23.07.2024 №11-р "Про виключення з реєстру" до розгляду по суті позовної заяви про визнання протиправним і скасування зазначеного розпорядження ДПС від 23.07.2024 №11-р "Про виключення з реєстру", а також заборонити Державній податковій службі України виключати з Електронного реєстру суб`єктів господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, на підставі розпорядження Державної податкової служби України від 23.07.2024 №11-р "Про виключення з реєстру" та забезпечити позов шляхом зупинення дії розпорядження Державної податкової служби України від 07.08.2024 №392-р/л про анулювання ліцензії виробництва біоетанолу до розгляду по суті позовної заяви про визнання протиправним і скасування зазначеного розпорядження ДПС України, заборонити ДПС України виключати (видаляти) з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на право виробництва та/або оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах інформацію (записи, відомості) про анулювання ліцензії на виробництво біоетанолу, а також заборонити Державній податковій службі України вчиняти будь-які дії пов`язані з виконанням вказаного Розпорядження.

В обґрунтування заяви вказує, що у разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних розпоряджень товариству буде заподіяна шкода внаслідок зупинення господарської діяльності у зв`язку з неможливістю її здійснення та відмовою контрагентів від співпраці, а відновлення ділових зв`язків та відновлення господарської діяльності потребуватиме значних зусиль та витрат. Стверджує, що анулювання ліцензії на виробництво біоетанолу також формує ряд ризиків для підприємства, зокрема, призводить до фактичного зупинення діяльності підприємства, оскільки саме виробництво біоетанолу є основним напрямком діяльності підприємства. Товариство перебуватиме під загрозою повної зупинки виробництва та потребуватиме значного періоду часу для відновлення діяльності у випадку задоволення судом позовних вимог. Просить задовольнити заяву.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд враховує таке.

Частинами 1 та 2 статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з положеннями частини 4 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина 2 статті 151 КАС України).

Таким чином, забезпечення позову є заходом, який вживається судом, у провадженні якого перебуває справа, для охорони матеріально-правових інтересів позивача до завершення судового розгляду його позовних вимог та забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому заходи забезпечення мають бути співмірними з позовними вимогами, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними причинами й підтверджуватись належними доказами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Предметом позову, з яким позивач звернувся до суду, є скасування, як неправомірних, розпорядження Державної податкової служби України від 23.07.2024 №11-р "Про виключення з реєстру" про виключення позивача з Електронного реєстру суб`єктів господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, і розпорядження від 07.08.2024 №392-р/л про анулювання ліцензії на виробництво біоетанолу.

За визначенням статті 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 18.06.2024 № 3817-IX єлектронний реєстр суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, - складова інформаційно-комунікаційної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, що містить перелік суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини (підпункт 25); ліцензія - право суб`єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності (підпункт 40).

Відповідно до статті 3 вказаного Закону виробництво спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу здійснюється суб`єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію, зокрема, на право виробництва біоетанолу.

Тому, з урахуванням приписів статті 3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" анулювання ліценції є фактичною підставою для припинення виду діяльності, на провадження його така ліцензія видана.

Згідно з пунктом 1-2 статті 2 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 № 222-VIII анулювання ліцензії повністю або частково - позбавлення суб`єкта господарювання права на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, на який йому видано ліцензію, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про анулювання ліцензії повністю або частково, про що робиться запис у ліцензійному реєстрі.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських об`єднань основним видом господарської діяльності позивача є виробництво інших основних органічних хімічних речовин.

Тому, наслідком виключення позивача з єлектронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини та анулювання ліцензії на виробництво біоетанолу, є не тільки неможливість провадження позивачем основного виду його господарської діяльності, а й поширення інформації про анулювання ліцензії у відповідному реєстрі, який є загальнодоступним.

Надані позивачем до заяви про забезпечення позиву докази (зовнішньоекономічний контракт з Bioenergy World Trade OU №UE-23072024 від 23.07.2024 та договір на перевезення продукції № 16/03-2022/ПВ-2 від 16 березня 2022 року та додаткова угода №1 від 01.03.2024) вказують на наявність об`єктивних ризиків невиконання позивачем господарських зобов`язань у зв`язку з анулюванням ліцензії на виробництво біоетанолу, зокрема, припинення експортних операцій з поставки біоетанолу, та застосування до позивача санкцій за невиконання зовнішньоекономічних контрактів, втрати очікуваного прибутку, що очевидно вплине на результати господарської діяльності підприємства, заблокує формування доходу та виплату заробітної плати працівникам, що значно ускладнить відновлення господарської діяльності у разі вирішення спору на користь позивача. Відсутність права на виробництво біоетанолу (ліцензії) може також призвести до втрати (псування) сировини, придбаної для використання у виробничому процесі.

Отже, анулювання ліцензії на право виробництва біоетанолу з моменту її отримання суб`єктом господарювання та виключення позивача з електронного реєстру суб`єктів господарювання може призвести до незворотних наслідків у вигляді втрати державним бюджетом сум сплачуваних товариством податків, зупинення виробництва.

Суд також враховує, що запроваджений в Україні воєнний стан та негативні зміни в економіці України вимагають здійснення безперервного виробництва матеріальних активів та насичення коштами фінансової системи країни, тому особливого значення набуває збереження функціонування виробничих потужностей та суб`єктів економічної системи. Будь-який простій виробництва, окрім іншого, підриває економічну безпеку держави у силу зменшення податкових надходжень до бюджетів різних рівнів, зокрема, за рахунок зовнішньо економічних надходжень.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних розпоряджень може призвести до заподіяння позивачу матеріальної шкоди внаслідок зупинення господарської діяльності товариства у зв`язку з неможливістю її здійснення та відмови контрагентів від співпраці буде значно більшою, оскільки відновлення ділових зв`язків та нормалізація ведення господарської діяльності призведе до значних зусиль та витрат. невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Положеннями частини 1 статті 151 КАС України передбачено, зокрема, що позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта.

Суд вважає, що заходи забезпечення адміністративного позову у такий спосіб, який просить позивач, відповідають предмету адміністративного позову.

Тому, заяву в частині зупинення дії оскаржуваних розпоряджень слід задовольнити.

Застосовуючи заходи забезпечення позову суд не надає оцінку правомірності оскаржуваних позивачем розпоряджень та наявності обставин як підстав для задоволення позову. Заходи забезпечення позову є тимчасовим заходом, не є вирішенням спору по суті, і не свідчить про неправомірність висновку контролюючого органу про наявність підстав для анулювання ліцензії на право виробництва біоетанолу та виключення позивача з електронного реєстру суб`єктів господарювання.

Вжиття таких заходів забезпечення позову жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване на збереження існуючого становища позивача до розгляду справи по суті.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 31.01.2023 по справі № 140/8709/21), від 22.03.2023 у справі № 380/8301/22.

Водночас, не підлягає задоволенню заява про забезпечення позову в частині заборони ДПС України виключати (видаляти) з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини на підставі розпорядження Державної податкової служби України від 23.07.2024 №11-р "Про виключення з реєстру", та заборони Державній податковій службі України виключати (видаляти) з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на право виробництва та/або оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах інформацію (записи, відомості) про анулювання ліцензії на виробництво біоетанолу, а також заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії, пов`язані з виконанням розпорядження від 07.08.2024 №392-р/л.

Виключення позивача з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини є суттю спірного розпорядження Державної податкової служби України від 23.07.2024 №11-р "Про виключення з реєстру".

Тому встановлення судом заборони вчиняти дії щодо виключення позивача зазначеного Реєстру є фактично вирішенням позовної вимоги про скасування розпорядження від 23.07.2024 №11-р по суті.

У постанові від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок, відповідно до якого позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті. Суд не вправі вживати такі заходи забезпечення адміністративного позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Відповідно до статті 156 КАС України ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриттявиконавчого провадження.

Тому, зупинення судом дії розпоряджень Державної податкової служби України від 23.07.2024 №11-р і від 07.08.2024 №392-р/л, як захід забезпечення позову означає тимчасове припинення дії цих розпоряджень на строк, вказаний судом в ухвалі, що, відповідно, виключає здійснення відповідачем будь-яких дій, пов`язаних з їх виконанням.

Враховуючи викладене, заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову слід задовольнити частково.

Керуючись статтями 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Перша подільська енергетична компанія" про забезпечення позову задовольнити частково.

Зупинити дію розпоряджень Державної податкової служби України від 23.07.2024 №11-р "Про виключення з реєстру" і від 07.08.2024 №392-р/л про анулювання ліцензії виробництва біоетанолу до набрання законної сили рішенням суду у справі №560/11687/24.

У задоволенні решти заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша подільська енергетична компанія" (вул. Соборна, 12,смт Теофіполь,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,30601 , код ЄДРПОУ - 43291498) Відповідач:Державна податкова служба України (пл. Львівська, 8,м. Київ,04053 , код ЄДРПОУ - 43005393)

Головуючий суддя О.К. Ковальчук