Постанова

від 19.08.2024 по справі 758/812/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 758/812/24

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/9364/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів

судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Болотова Є.В.,

суддів: Кулікової С.В., Музичко С.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Будкепітал», товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Будкепітал Сіті», венчурного корпоративного інвестиційного фонду «Лінтер» про захист прав споживачів шляхом визнання частини договору недійсним,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 04 березня 2024 року, постановлену під головуванням судді Будзан Л.Д.,-

встановив:

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із названим позовом.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 23 січня 2024 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано сплатити судовий збір в розмірі 1 211грн 20 коп.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 04 березня 2024 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України дана справарозглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не усунуто недоліки, визначені ухвалою суду від 23 січня 2024 року.

Проте повністю погодитися з такими висновками суду не можна.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 3 статті 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Частиною третьою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц (провадження № 14-57цс18) дійшла висновку, що порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу, а саме при апеляційному перегляді. Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року в справі № 761/24672/15-ц (провадження № 14-197цс18) вказано, що «у статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, у якому не передбачено звільнення від сплати судового збору споживачів - за позовами, що пов`язані з порушенням їхніх прав. Разом з тим у частині 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав. Системний і комплексний аналіз зазначених норм дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб, як «споживачі, які звернулися з позовними вимогами про захист порушених справ», у переліку осіб, що мають пільги щодо сплати судового збору, установленому в статті 5 Закону України «Про судовий збір», не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів, а саме Законом України «Про захист прав споживачів». Крім того, стаття 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить позиції про те, що пільги надаються лише за пред`явлення позову».

Так, Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

За п. п. 18, 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець - суб`єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації; споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Статтею 1-1 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Так, відповідно до положень пунктів 2.2, 2.3, 2.5 попереднього договорукупівлі-продажу квартири від 06 вересня2021року: за цим договором сторони зобов`язуються в майбутньому укласти в належній формі та підписати основний договір, згідно з яким сторона-1 передасть об`єкт у власність стороні-2 в порядку, що встановлений цим договором та основним договором; сторона-1 має право на набуття права власності на об`єкт на підставі укладеного між стороною-1 та замовником інвестиційного договору №Р/7 від 14 грудня 2020 року; сторона-1 передає стороні-2 об'єкт за основним договором разом з технічним паспортом в день укладення основного договору.

Відтак, суд першої інстанції зробив помилковий висновок про те, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню Закон України «Про захист прав споживачів», оскільки попередній договір купівлі-продажу квартири передбачає в подальшому набуття покупцем права власності на квартиру, орієнтовний термін планового завершення будівельних робіт - третій квартал 2023 року. Отже, на такі правовідносини поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 524/8390/20.

Оскільки за подання ОСОБА_1 позовної заяви судовий збір не підлягає сплаті, тому вимога суду першої інстанції про сплату судового збору не ґрунтується на вимогах закону.

Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що на спірні правовідносини не поширюються гарантії, встановлені Законом України «Про захист прав споживачів».

Згідно ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Пунктом 6 частини 1 ст. 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду 04 березня 2024 року вирішена з порушенням норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали, відтак підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 367, ст. 374, ст. 379, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 04 березня 2024 року скасувати.

Направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 19 серпня 2024 року.

Суддя-доповідач Є.В. Болотов

Судді: С.В. Кулікова

С.Г. Музичко