Ухвала

від 20.08.2024 по справі 340/5612/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 серпня 2024 року

Київ

справа № 340/5612/21

адміністративне провадження № К/990/31688/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.06.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.02.2024 у справі №340/5612/21 за позовом Приватного підприємства "Агро Євро Партнер" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

14.08.2024 до суду втретє надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі - скаржник), подана через підсистему «Електронний суд» 14.08.2024. В

Вперше подану касаційну скаргу Верховний Суд ухвалою від 04.04.2024 залишив без руху, надав десятиденний строк для усунення виявлених недоліків. Підставою для залишення касаційної скарги без руху стало те, що скаржник до касаційної скарги не додав документ про сплату судового збору, а наведене скаржником обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень було недостатнім для відкриття касаційного провадження відповідно до пунктів 1 і 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Ухвалою від 20.05.2024 було продовжено строк для усунення недоліків, а в подальшому, ухвалою від 26.06.2024 Верховний Суд касаційну скаргу повернув з підстав не усунення недоліків касаційної скарги.

Вдруге подану касаційну скаргу Верховний Суд ухвалою від 23.07.2024 повернув на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, оскільки скаржник так і не врахував роз`яснень, наданих йому Верховним Судом. Суд визнав недостатнім приведене у касаційній скарзі обґрунтування підстав для касаційного оскарження відповідно до пунктів 1 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Верховний Суд зазначив, що обґрунтування формально наведеного пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України зводилося до викладення обставин справи, цитування норм законодавства, які регулюють спірні правовідносини, приведення витягів з постанов Верховного Суду, які стоються оцінки окремого аргумента сторони в конкретній справі, з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. При цьому суд звернув увагу, що в оскаржуваному судовому рішенні є посилання на правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, однак, у касаційній скарзі було відсутнє обґрунтування неможливості або помилковості їх застосування. Також суд зазначив, що скаржник не обґрунтував визначену ним підставу касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Під час перевірки втретє поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, а її зміст є ідентичним до попередніх касаційних скарг, які Верховний Суд вже визнав неналежно оформленими.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.

Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Однак, звертаючись з касаційною скаргою втретє, скаржник так і не виправив недоліків, які стали підставою для повернення попередніх касаційних скарг, що свідчить про формальне ставлення скаржника до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним роз`яснень, наданих Верховним Судом.

Суд вчергове звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Кіровоградській області підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.06.2023 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23.02.2024 .

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.06.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.02.2024 у справі №340/5612/21 за позовом Приватного підприємства "Агро Євро Партнер" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Гімон