Ухвала

від 19.08.2024 по справі 990/263/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 серпня 2024 року

м. Київ

справа №990/263/24

адміністративне провадження №П/990/263/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М., Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

15 серпня 2024 року до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, у якій позивач просить Суд: «Визнати протиправними дії відповідача, щодо встановлення своїм Рішенням «Про оголошення повторного конкурсу на зайняття посади керівника служби дисциплінарних інспекторів», в текст Оголошення, в розділі «Вичерпний перелік інформації, необхідної для участі в конкурсі, та строк її подання», а саме «Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, подає», в редакції п.10 додаткових вимог не передбачених законодавством для участі в конкурсі, а саме: вимогу про надання «Додатків» до документів про здобутий ступень вищої освіти. Зобов`язати відповідача внести зміни до вказаного рішення/Оголошення, та викласти вказаний пункт Оголошення, в розділі «Вичерпний перелік інформації, необхідної для участі в конкурсі, та строк її подання», а саме «Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, подає» (пункт 10) в наступній редакції: копії документів про освіту, вчені звання та наукові ступені».

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини першої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Пунктами 4 - 5 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

За правилами пунктів 9 - 10 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень зазначаються обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Частиною третьою статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі відкриття провадження в адміністративних справах, визначених частиною другою цієї статті, щодо оскарження нормативно-правових актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, застосовуються правила, визначені статтями 264 та 265 цього Кодексу, з особливостями, визначеними цією статтею.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Суд звертає увагу на те, що порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, сукупний зміст цих норм беззаперечно свідчить, що саме позивач визначає предмет оскарження до Суду та зазначає які саме права його порушені діями, рішеннями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Повертаючись до змісту позовної заяви у зіставленні з його обґрунтуванням, зважаючи на коло питань, які, відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, треба з`ясувати після одержання позовної заяви, виникає необхідність уточнення предмета спору за цим позовом. Ця необхідність зумовлена, насамперед вимогою чітко та якісно донести предмет оскарження позивачем: дії ВРП, які позивач інтерпретує як порушення свого права та, відповідно, просить визнати їх протиправними, чи рішення ВРП.

Тобто, позивач має визначитися, чи він оскаржує дії ВРП, які стосуються формування оголошення для проведення конкурсу на зайняття посади керівника служби дисциплінарних інспекторів, чи він оскаржує рішення ВРП щодо формування оголошення для проведення конкурсу на зайняття посади керівника служби дисциплінарних інспекторів, яке оформлене у виді одного з процедурних документів.

Позивач має виразно продемонструвати, що означені в його позовній заяві вимоги про визнання протиправними певних дій ВРП якісно відрізняються від фактичної та юридичної природи документа ВРП, в основі якого лежить, серед іншого, оцінка дій, які позивач тепер оспорює в цьому позові.

За описаної ситуації розмежування «дій» та «рішення» ВРП має пояснити зміст юридичного факту, з яким позивач пов`язує порушення свого права, як і, власне, зміст останнього, за захистом якого поданий цей позов.

Суд не може самостійно домислювати суть порушеного права, відтак визначати що є чи має бути предметом спору, адже цей обов`язок покладений на позивача, за позовною заявою якого суд тільки і може розглядати адміністративну справу (частина друга статті 9 КАС України).

Крім того, пунктом 2 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Всупереч вказаному положенню Кодексу адміністративного судочинства України ОСОБА_1 не вказав місце свого проживання чи перебування (для фізичних осіб) та поштовий індекс. Також позовна заява не містить інформації щодо відомих номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти Вищої ради правосуддя, як відповідача у справі.

Також, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Перевіряючи позовну заяву на відповідність цим вимогам процесуального закону, суд встановив, що позивач не подав документу про сплату судового збору.

Позивач посилається на те, що згідно з посвідченням серії НОМЕР_1 він має право на пільги, установлені законодавством України для учасників бойових дій, зокрема пільги щодо сплати судового збору, установлені Законом України «Про судовий збір».

Разом з тим, за визначенням, наведеним у статті 4 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551-XII) ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими ОСОБА_1 звернувся у цій справі.

Отже, позивач учасник бойових дій має право на пільги, встановлені законодавством України для вказаної категорії осіб, зокрема, і на звільнення від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Суд констатує, що зазначена норма має відсильний характер і не містить вичерпного переліку справ, у яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону «Про судовий збір» викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17.

Ураховуючи предмет спору в цій справі, судовий збір за звернення з цим позовом належить сплаті на загальний підставах.

Частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України» на 2024 рік з 01 січня 2024 року для працездатних осіб установлений прожитковий мінімум у розмірі 3028,00 грн.

З огляду на те, що позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру, судовий збір за подання такого позову становить 2422,40 гривень.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету 22030102, призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа).

Частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених Кодексу адміністративного судочинства України, таку позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачеві десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених вище недоліків шляхом: 1) надання уточненої позовної заяви, зміст якої має усувати недоліки, викладені в цій ухвалі; 2) надання документа, що підтверджує сплату судового збору, згідно з яким судовий збір зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України або ж навести доводи та надати докази, які підтверджують наявність підстав для звільнення від сплати судового збору; 3) вказання місця проживання чи перебування позивача, поштовий індекс, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти Вищої ради правосуддя, як відповідача у справі.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії, залишити без руху.

Встановити для усунення зазначених в цій ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення цих недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява буде повернута з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

О.О. Шишов

М.М. Яковенко

В.В. Хохуляк

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду