Постанова

від 20.08.2024 по справі 127/40207/23

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/40207/23

Провадження 3/127/10261/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Борисюк І.Е., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

23.12.2023 інспектором взводу № 1 роти № 3 БУПП у Вінницькій області ДПП старшим лейтенантом поліції Чорногузом А.І. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 383586. З даного протоколу вбачається, що «23.12.2024 о 12 год. 07 хв. у м. Вінниця по вул. Зодчих, 13, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault, д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, звужені зіниці очей, від проходження огляду на стан сп`яніння, водій відмовився в повному обсязі. Зафіксовано при безперервній відеофіксації портативних відеореєстраторів № 470795 та № 470796», тим самим ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Водночас в судове засідання з`явився захисник ОСОБА_1 адвокат Давидюк І.А.

Захисник ОСОБА_1 адвокатДавидюк І.А.підтримав подане26.03.2024клопотання тапросив судзакрити провадженняу справіу зв`язкуіз відсутністюв діях ОСОБА_1 складу адміністративногоправопорушення,аргументуючи,зокрема ймотивами,викладеними уписьмових поясненнях,наданих суду27.02.2023.Зокрема захисникзазначив,що працівникамиполіції булопорушено порядокпритягнення ОСОБА_1 до адміністративноївідповідальності,не роз`ясненопричини зупинки ОСОБА_1 та порушенопорядок проведенняогляду настан наркотичногосп`яніння.Крім того, захисник ОСОБА_1 адвокат Давидюк І.А. зауважив, що ОСОБА_1 працівникам поліції висловив бажання проти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, однак дане клопотання було проігнороване працівниками поліції. Також адвокат повідомив, що ОСОБА_1 самостійно звернувся до КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР» для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння про що свідчить відповідна довідка № 3162 від 23.12.2023, згідно якої встановлено, що ОСОБА_1 в стані наркотичного чи будь-якого іншого сп`яніння не перебував.

Постановою суду від 20.08.2024 залишено без розгляду клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Давидюк І.А. про виклик в судове засідання свідка та про стягнення витрат на правничу допомогу.

Заслухавши доводи захисника ОСОБА_1 - адвоката Давидюка І.А., дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП в разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, настає адміністративна відповідальність.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 383586 від 23.12.2023 вбачається, що 23.12.2023 о 12 год. 07 хв., у м. Вінниця по вулиці Зодчих біля будинку № 13, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Renault», д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння.

Підпункт «а» пункту 2.9 ПДР України прямо та категорично забороняє керувати транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При цьому, п. 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 (надалі Інструкція), визначено ознаки наркотичного сп`яніння, якими є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

З відеозаписів з нагрудних камер поліцейських - ID реєстраторів 470795 та 470796, наявних в матеріалах справи і досліджених судом в ході розгляду справи (надалі відеозаписи), чітко вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Renault», д.н.з. НОМЕР_2 , та у зв`язку з порушенням правил ПДР України був зупинений працівниками поліції.

Як вбачається з відеозаписів, поліцейським було винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП, яку було вручено ОСОБА_1 (час запису ID реєстраторів 470795 та 470796 12 год. 19 хв. 12 год. 22 хв.).

Також з відеозаписів вбачається, що під час спілкування працівників поліції із ОСОБА_1 у них виникла підозра про перебування водія в стані наркотичного сп`яніння, у зв`язку із чим ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, що також зафіксовано в подальшому в протоколі про адміністративне правопорушення (час запису ID реєстраторів 470795 та 470796 12 год. 10 хв.).

Згідно із п. 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Судом встановлена наявність правової підстави для проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння.

Оцінюючи доводи захисника ОСОБА_1 адвоката Давидюка І.А. про порушення порядку проведення огляду, судом враховано наступне.

Відповідно до п. 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (зі змінами) (надалі Порядок), огляд проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом;

- лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У відповідності до п. 1 і п 6 розділу ІІ Інструкції за наявності ознак, передбачених п. 3 розділу І цієї Інструкції ознак алкогольного сп`яніння, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, на місці зупинки транспортного засобу.

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП (п. 7 розділу І Інструкції).

Однак, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я (п. 12 розділу ІІ Інструкції).

Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння (п. 7 і п. 8 розділу ІІI Інструкції).

У свою чергу, перевірка на стан наркотичного сп`яніння проводиться лише в медичних закладах охорони здоров`я, які мають право на проведення лабораторного дослідження біоматеріалу.

Отже, оскільки на місці зупинки транспортного засобу працівниками поліції у ОСОБА_1 було виявлено ознаки саме наркотичного сп`яніння, визначені п. 4 розділу I Інструкції, тому ними правомірно й обґрунтовано було запропоновано водієві пройти такий огляд в медичному закладі у лікаря-нарколога.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція ст. 130 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність, зокрема, за «відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння».

Процедура огляду на стан сп`яніння регламентована ст. 266 КУпАП.

Згідно з положеннями ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Разом з тим, ч. 3 ст. 266 КУпАП визначено, що у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Також вищевказаний порядок передбачений Інструкцією і Порядком.

У матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння (час запису ID реєстраторів 470795 та 470796 12 год. 12 хв. 12 год. 14 хв.). Водночас, з відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 спочатку відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, пояснюючи тим, що не вживає і ніколи не вживав наркотичних речовин, а звуження зіниць очей викликано захворюванням очей (час запису ID реєстраторів 470795 та 470796 12 год. 11 хв.). Після роз`яснення наслідків відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, ОСОБА_1 повідомив поліцейському про бажання скористатись правовою допомогою, здійснивши телефонний дзвінок адвокату (час запису ID реєстраторів 470795 та 470796 12 год. 12 хв.). Однак, поліцейський продовжив складати протокол про адміністративне провадження, не реагуючи на клопотання ОСОБА_1 .

Судом прийнято до уваги, що право на правову допомогу передбачено не лише ст. 268 КУпАП, але й гарантоване Конституцією України. Крім того, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право, зокрема, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання (ст. 268 КУпАП).

Як вбачається із консультативного висновку, наданого ТОВ «Лікувально-діагностичний центр «Меділюкс» від 27.01.2024, ОСОБА_1 встановлено діагноз: простий міопічний астигматизм слабкого ступеня обох очей.

З відеозапису наданого до клопотання про закриття провадження у справі, який було здійснено безпосередньо ОСОБА_1 на власний телефон, вбачається, що після телефонного дзвінка адвокату, ОСОБА_1 наполягав на доставленні його до медичного закладу для проходження огляду. Працівник поліції категорично відмовився здійснити доставлення ОСОБА_1 до медичного закладу, повідомивши, що протокол про адміністративне правопорушення вже складається, оскільки попередньо зафіксована відмова від проходження огляду на стан сп`яніння і, що ОСОБА_1 може бути «вільним».

В порушення п. 9 розділуІІ Інструкції та п. 7 Порядку поліцейським не було забезпечено доставлення ОСОБА_1 до найближчого закладу охорони здоров`я і проведення огляду не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

На підтвердження невинуватості у вчиненні інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення адвокатом Давидюком Д.О. надано повідомлення Комунального некомерційного підприємства «Центр терапії залежностей «Соціотерапія» ВОР» № 3162 від 23.12.2023.

Як вбачається з даного повідомлення, медичний огляд ОСОБА_1 було проведено за його заявою (самозверненням) 23.12.2023 о 13 год. 05 хв., тобто протягом двох годинз моментувиявлення підставдля йогопроведення; в присутності поліцейського, тобто з дотриманням вимог до процедури огляду, передбаченої ст. 266 КУпАП. Згідно висновку медичного огляду, складено 23.12.2023 о 13 год. 20 хв., факт вживання ОСОБА_1 наркотичних речовин та його перебування в стані алкогольного сп`яніння не встановлено; результат алкотесту № 6820 0, 00 ‰, № 6820 0, 00 ‰, аналіз сечі на мультитест негативний.

Таким чином, результати медичного огляду за самозверненням ОСОБА_1 від 23.12.2023, видані КНП «Центр терапії залежностей «Соціотерапія» ВОР», є допустимим доказом у цій справі.

Оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов до переконання в тому, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, а також не перебував в стані наркотичного сп`яніння 23.12.2023 на момент керування ним транспортним засобом.

У даній справі мала місце неналежна правова процедура і відсутність законного алгоритму проведення огляду водія на стан сп`яніння.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення Європейського суду з прав людини від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

Суд звертає увагу на те, що докази у справі оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 251 КУпАПпередбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Судом враховується, що об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є: по-перше - керування транспортним засобом, а по-друге - перебування в стані сп`яніння. Відсутність будь-якої складової об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 у справі «Надточій проти України», який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Положеннями ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законів.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, судовий процес має відповідати загальним засадам кримінального провадження, а суд має забезпечити гарантії і принципи законності щодо особи, яка притягається до відповідальності.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010, яке є обов`язковим до виконання на території України, фактичні дані або будь-які інші докази, одержані в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо - є неналежними доказами.

Як визначено п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України», доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оцінивши відповідно до ст. 252 КУпАП докази, наявні в справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, враховуючи вищевикладене, прийшов до переконання в тому, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути почато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Крім того, формулювання абз. 1 ст. 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (ст. 280 КУпАП).

Таким чином, враховуючи відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Враховуючи положення ст. 401 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Оскільки до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 24 КУпАП, не застосовується, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, підстави для справляння судового збору з ОСОБА_1 відсутні.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1, 7, 9, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 221, 245-249, 251-252, 268, 277, 279, 280, 283-285, 287-289, 294 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.

ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: