Рішення

від 25.09.2023 по справі 160/7284/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2023 року Справа № 160/7284/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ТК АТЛАНТ" до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

10.04.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Атлант» до Дніпровської митниці, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати прийняте Дніпровською митницею: рішення про коригування митної вартості від 28.11.2022 №UA110130/2022/000192/1, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2022/000585.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що декларантом були надані абсолютно всі документи, необхідні для проведення розмитнення товару по заявленим декларантам нормативам. Незважаючи на це, відповідач склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості.

Позивач вказує, що направлення окремого електронного повідомлення до графи 33 рішення про коригування митної вартості не передбачено ані МК України, ані формою рішення про коригування митної вартості товарів, ані Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. Таке повідомлення не може вважатись належним документом, який обґрунтовує причини здійснення коригування, адже це є обов`язковою складовою саме рішення про коригування, форма якого затверджена та має дотримуватись. Тому для визначення підстав коригування позивач використовує картку відмови у прийнятті митної декларації та повідомлення митного органу декларанту. Відповідач застосував резервний метод визначення митної вартості, використавши співставного з оцінюваним з урахуванням опису, країни походження та випущеного у вільний обіг за резервним методом визначення митної вартості для товару до товару №1, 2 товару що має схоже призначення, імпортованого за тих же умов поставки, у максимально наближений час з оцінюваним товаром, оформленого за другорядними методами визначення митної вартості, не зазначивши ані обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що прямо вимагається Наказом №598 та впливає на ціну одиниці товару.

Крім того, позивач зазначає, що чинним законодавством не встановлено обов`язку здійснювати посилання на інвойс чи проформу в банківському платіжному документі. Отже, відсутність у банківських документах посилання на інвойс чи проформу, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару. Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним у постанові від 20.08.2019 у справі №810/2784/18, у постанові від 11.04.2022 у справі №1.380.2019.006980, у постанові 25.05.2021 у справі №520/10386/2020. Вартість товару, який поставлявся покупцю, визначена у інвойсі №1 від 22.08.2022. Крім того покупцем сплачена сума за поставлений-товар, що підтверджується платіжними документами SWIFT №10 від 15.08.2022, SWIFT № 5 від 14.07.2022.

Згідно доводів позивача, законодавство не пов`язує та не встановлює безмежне право митного органу в результаті неподання певних документів, або наявності неточностей у документах, визначати митну вартість товару за іншим методом, а не за ціною придбаного товару. Наявність виключно розбіжності між рівнем заявленої митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не може бути єдиною та достатньою підставою для однозначного висновку про коригування митної вартості товарів та надання митному органу недостовірних даних.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 адміністративний позов було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: належним чином засвідчені копії доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, або клопотання про їх витребування у відповідності до вимог статті 80 КАС України.

Про залишення позовної заяви без руху та можливість отримання копії ухвали, враховуючи припинення фінансування суду за кошторисними призначеннями для придбання поштових марок через військове вторгнення російської федерації на територію України та введенням на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/202 воєнного стану, секретар намагалась повідомити засобами телефонного зв`язку за номером телефону, зазначеним останнім особисто в позовній заяві, проте, оператором телефонного зв`язку повідомлено, що «номер не обслуговується».

12.05.2023 засобами кур`єрської доставки до суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої надано копію ЕМД 22UA110130021908U0 в двох екземплярах.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали на подання відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача; витребувано від відповідача для залучення до матеріалів справи додаткові докази та встановлено строк для їх подання.

За даними КП «ДСС» копію адміністративного позову 10.04.2023 надіслано одержувачу Дніпровській митниці за допомогою підсистеми «Електронний суд» в його електронний кабінет, а копію ухвали про відкриття провадження 29.05.2023, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, строк на подання відзиву 13.06.2023.

14.06.2023 через систему «Електронний суд» від Дніпровської митниці надійшов відзив на позов, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні.

В обґрунтування заявленої правової позиції відповідачем зазначено, що відповідно до пункту 4.1 контракту від 01.06.2022 №TK-2 специфікація додається до кожної партії товару. Декларантом до митного контролю специфікації не надавались. Контрактом інвойс визначено як підставу прийняття та оплати товару за кількістю та асортиментом. Декларантом на підтвердження фактурної вартості товару надано до митного оформлення та контролю наступні банківські платіжні документи, однак у гр.70 платіжних доручень міститься посилання лише на контракт від 01.06.2022 №TK-2 та не міститься жодного посилання на інвойс або специфікацію на підставі яких здійснюється платіж. Зазначені розбіжності не дають можливості однозначно ідентифікувати документальне підтвердження здійсненої оплати за товар.

Крім того, відповідач вказав, що числові значення сплаченої суми вартості товару не відповідають заявленим даним ні окремо за кожним платіжним документом ні в їхній сумі. Враховуючи відсутність посилання на відповідні документи на підставі яких було здійснено платіж та відсутність загальної суми за контрактом неможливо здійснити ідентифікацію платежів за оцінювану партію товару. Наданий до митного контролю договір від 03.03.2021 №2425 визначає експедитором ТОВ «ЛАМАН Шипінг». Проте надані до митного контролю рахунки на оплату ТЕО містять посилання на договір від 28.11.2020 №ТЕО40246222. Даний договір не відповідає заявленим даним та до митного контролю не наданий. Страхові документи, акти виконаних робіт, заявки на перевезення товару, документи, що регулюють відносини з особами із зазначенням вартості їх послуг до митного контролю не надано.

Відповідач заперечуючи проти позову зазначив, що згідно контракту покупець надсилає продавцю заявку на постачання партії, яка узгоджується шляхом складання відповідного інвойсу, на підставі якого здійснюється поставка та оплата товару. Номер заявки міститься у рахунку від 22.08.2022 №1 під номером CL-2201. Даний документ до митного контролю не надано. Надана до митного контролю комерційна пропозиція від 09.08.2022 не містить періоду дії запропонованих цін. Наданий до митного контролю прайс-лист від 03.08.2022 містить лише асортимент, зазначений у митній декларації та за змістом і формою відповідає комерційної пропозиції. Таким чином, рішення про коригування митної вартості товарів прийняті митницею відповідно до норм чинного законодавства.

16.06.2023 від відповідача надійшло клопотання про залучення додаткових доказів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 адміністративний позов залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: - документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі та порядку, встановлених чинним законодавством України.

Копію означеної ухвали направлено засобами поштового зв`язку на адресу позивача та отримано останнім 19.09.2023, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Тобто, урахуванням положень ч.6 ст.120 КАС України строк на усунення недоліків до 25.09.2023.

22.09.2023 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору від 22.09.2023 №88 у сумі 2684,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 вирішено продовжити розгляд справи №160/7284/23 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТК АТЛАНТ» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Сторони у ході судового розгляду справи правом на надання відповіді на відзив та заперечень відповідно не скористалися.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

01.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК Атлант» (Україна, покупець) та компанією WENZHOU JUNZHEN IMPORTEXPORT TRADE CO., LTD (Китай, продавець) укладено контракт №ТК-2:

- пункт 2.1: предметом цього контракту є постачання продавцем на адресу покупця автомобільних запчастин в асортименті, номенклатурі та кількості, зазначених у специфікаціях до цього контракту;

- пункт 2.2: продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти та сплатити на умовах, передбачених цим контрактом товар у кількості, асортименті та строках, визначених в інвойси який є невід`ємною частиною цього контракту. Інвойс погоджується та підписується сторонами. В інвойсі до цього контракту зазначаються: повне найменування товару, країна походження, кількість, вартість за одиницю, загальна вартість, номер і дата контракту, умови поставки, термін поставки, умови оплати, найменування продавця, найменування покупця, найменування та реквізити відправника вантажу та вантажовідправника місце призначення;

- пункт 2.3: покупець надсилає продавцеві заявку на постачання партії товару. Продавець протягом 20 робочих днів з моменту отримання заявки від покупця засобами електронного зв`язку зобов`язаний узгодити її шляхом складання інвойсу та направлення підписаного зі свого боку такого інвойсу покупцю. Заявка має юридичну чинність лише до моменту підписання інвойсу сторонами;

- пункт 3.1: продавець зобов`язується постачати товар на ;умовах поставки FOB (далі за текстом - «Місце постачання»), згідно з офіційними Правилами тлумачення комерційних термінів Міжнародної торгової палати в редакції 2010 (Інкотермс - 2010). Місце поставки (країна, місто, порт тощо), будь-які інші зміни умов поставки, узгоджуються індивідуально на кожну партію товару та зазначаються у відповідній специфікації до договору на дану поставку. Продавець бере на себе зобов`язання щодо завантаження товару на надані покупцем транспортні засоби в місті постачання та оформлення в митному порядку цього Товару. Пунктом призначення поставки та місцем розвантаження транспортних засобів є адреса, яка вказана у специфікації на окрему партію товару;

- пункт 4.1: вартість товару та витрати на його транспортування вказується в інвойсі. специфікація додається до кожної партії товару.

Продавцем складено:

- прайс-лист від 09.08.2022 на постачання товарів в асортименті за 95 найменуваннями, із позначкою «ціни діють протягом 90 днів».

- комерційну пропозицію від 09.08.2022 на постачання товарів в асортименті за 95 найменуваннями на загальну суму 78255,58 дол. США, на умовах поставки: FOB NINGBO, Китай та умовах оплати: 100% передоплата.

Сторонами контракту складено специфікацію №1 від 11.08.2022 до контракту від 01.06.2022 №ТК-2, умови поставки: порт відправлення: NINGBO, Китай; порт прибуття: Гданськ, Польща; умови поставки: FOB NINGBO, Китай; контракт від 01.06.2022 №ТК-2; умови оплати: 100% передоплата; пропозиція товару CL-2201; товар за 95 найменуваннями на загальну суму 78255,58 дол. США.

Для поставки товару складено інвойс №1 від 22.08.2022, умови поставки: порт відправлення: NINGBO, Китай; порт прибуття: Гданськ, Польща; умови поставки: FOB NINGBO, Китай; контракт від 01.06.2022 №ТК-2; умови оплати: 100% передоплата; пропозиція товару CL-2201; товар за 95 найменуваннями на загальну суму 78255,58 дол. США.

З метою поставки товару продавцем 22.08.2022 складено пакувальний лист, перевезення здійснено морським транспортом згідно з коносаментом WMSS22093425 від 06.10.2022, порт відправлення NINGBO, порт прибуття Гданськ, контейнер CAAU5072830/EMCNSR1742.

03.03.2021 між ТОВ «Ламан Шипінг» (експедитор) та ТОВ «ЮНСІ Лоджистік» (клієнт) укладено договір №2425 про транспортно-експедиторське обслуговування, згідно з пунктом 1.1 якого клієнт доручає, а експедитор зобовязався організувати за рахунок клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надати інші транспортно-експедиторські послуги клієнту за згодою сторін.

Згідно з пунктом 2.1.1 договору №2425 від 03.03.2021 експедитор зобов`язаний: при необхідності для виконання своїх зобов`язань за договором, укладати від свого імені договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання та другими організаціями. Документом, що підтверджує наявність та зміст такого договору з транспортними організаціями, є транспортний документ - коносамент, автомобільна накладна, авіа накладна або залізнична накладна.

18.11.2022 між ТОВ «ЮНСІ Лоджистік» (експедитор) та ТОВ «ТК САН» (перевізник) укладено договір на перевезення вантажів, відповідно до пункту 1.2 якого якого на замовлення експедитора перевізник зобов`язується доставити (організувати доставку) вантажу до пункту призначення в обумовлений сторонами строк та видати його уповноваженій на отримання вантажу особі, а експедитор зобов`язується оплатити вартість його перевезення та інші передбачені даним договором платежі. За цим договором перевізнику забороняється передавати замовлення на перевезення вантажу третім особам (пункт 1.4).

Згідно відомостей автотранспортної накладної CMR від 21.11.2022, карго контейнер CAAU5072830, товаросупровідні документи комерційний інвойс №1, пакувальний лист, товар перевезено у автомобілі НОМЕР_1 / НОМЕР_2 .

ТОВ «Ламан Шипінг» (постачальник) виписав ТОВ «ТК Атлант» (одержувачу) на підставі договору №ТЕО40246222 від 28.11.2020 рахунки-фактури:

- №LS-4459842 від 16.11.2022: CAAU5072830/40НС; морське перевезення вантажу за межами державного кордону України: 229028 грн, без ПДВ;

- №LS-4460425 від 21.11.2022: CAAU5072830/40НС; транспортно-експедиторське обслуговування за межами державного кордону України: 84962 грн, без ПДВ;

- №LS-4460427 від 21.11.2022: CAAU5072830/40НС; транспортно-експедиторське обслуговування на території України: 4166,67 грн, 833,33 грн ПДВ; транспортно-експедиторське обслуговування за межами державного кордону України: 6360,51 грн, без ПДВ; міжнародне автоперевезення за межами державного кордону України: 25007 грн, без ПДВ; експедиторська винагорода по Україні: 2078,33 грн, 615,67 грн ПДВ; міжнародне автоперевезення по території України: 37512,49 грн, ПДВ 0%; разом без ПДВ 76125 грн, 1449 грн ПДВ, разом з ПДВ 77574 грн.

ТОВ «Ламан Шипінг» складено довідку про транспортні витрати №5921 від 21.11.2022, якою повідомлено, що транспортні витрати по перевезенню вантажу морським транспортом (коносамент WMSS22093425; контейнер CAAU5072830) по маршруту NINGBO, CHINA - GDANSK, POLAND та авто транспортом АР 4614 ЕІ / АР 1579 ХО пп Ягодин, Україна складають:

- міжнародне перевезення морським транспортом за межами державного кордону України 229028 грн 00 коп;

- транспортно-експедиторське обслуговування за межами державного кордону України 91322 грн 51 коп;

- міжнародне перевезення автотранспортом за межами державного кордону України (Pruszkow - пп Ягодин) 25007 грн 00 коп;

- перевезення здійснювалось без страхування вантажу.

Оплата покупцем на користь продавця здійснена згідно swift:

- № 5 (референс 1721 220714PBANUA2XBXXX1139166670) від 14.07.2022 на суму 31013,40 дол. США із призначенням платежу «PRPMNT FOR auto parts ACC CNTR N TK

2 DD 01.06.2022, POL:CN, POD:UA»;

- №10 (референс 1737 220815PBANUA2XBXXX1174314092) від 15.08.2022 на суму 70468 дол. США із призначенням платежу «PRPMNT FOR auto parts ACC CNTR N TK

2 DD 01.06.2022, POL:CN, POD:UA».

26.11.2022 декларантом подано митному органу митну декларацію №22UA110130021908U0 для митного оформлення товару: «Частини глушників та вихлопних труб, виготовлені з чорних металів для автомобілів, не штамповані. Гнучкий з`єднувальний елемент до вихлопної труби з фітінгами».

Поставка товару здійснена на умовах FOB CN NINGBO.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару під час проведення митного контролю та митного оформлення декларантом надані, зокрема:

- пакувальний лист від 22.08.2022;

- рахунок-фактура (інвойс) №1 від 22.08.2022;

- коносамент WMSS22093425 від 06.10.2022;

- автотранспортна накладна б/н від 21.11.2022;

- декларація про походження товару №1 від 22.08.2022;

- комерційна пропозиція від 09.08.2022;

- банківський документ, що стосується товару №10 від 15.08.2022;

- банківський документ, що стосується товару №5 від 14.07.2022;

- рахунок-фактура за ТЕО №LS-4459842 від 16.11.2022;

- рахунок-фактура за ТЕО №LS-4460425 від 21.11.2022;

- рахунок-фактура за ТЕО №LS-4460427 від 21.11.2022;

- довідка про транспортні витрати №59 від 21.11.2022;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 03.08.2022;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) №ТК-2 від 01.06.2022;

- договір про надання послуг митного брокера №18 від 12.05.2017;

- договір (контракт) про перевезення №2425 від 03.03.2021;

- акт ідентифікаційного огляду від 24.11.2022;

- фото товару від 24.11.2022;

- заява №7.5-28-08-66/58.

Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками за вищевказаними електронними митними деклараціями зґенеровано наступні форми митного контролю: «Захід 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів; Захід 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів».

Дніпровською митницею 28.11.2022 направлено повідомлення декларанту про надання додаткових документів, у якому, зокрема, зазначено, що в результаті такого контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та запропоновано надати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості.

28.11.2022 на запит митного органу декларантом направлено лист №28/11/2022 з поясненнями та доданими копіями специфікації за контрактом №ТК-2 від 01.06.2022, договору від 18.11.2022 №1208 про перевезення вантажів, у листі декларант зазначив, що немає можливості надати інші додаткові запитані документи у встановлений 10-ти денний строк.

28.11.2022 Дніпровською митницею прийнято оскаржуване у цій справі рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2022/000192/1, яким визначено митну вартість

1) товару 1/1:

- графа 25: кількість 16510,31;

- графа 27: ціна товару 54685,2; графа 28: розрахована декларантом митна вартість товару: валюта дол. США, курс 36,5686, сума у валюті 62176,61, сума у грн 2273711,54; графа 29: код МВВ декларанта 1;

- графа 30: коригування: валюта дол. США; вартість за одиницю: 5,1700; загальна сума 85358,30, кількість 16510,31; графа 31: код МВВ митниці 6.

2) товару 2/1:

- графа 25: кількість 2735,3;

- графа 27: ціна товару 9169; графа 28: розрахована декларантом митна вартість товару: валюта дол. США, курс 36,5686, сума у валюті 10406,56, сума у грн 380553,41; графа 29: код МВВ декларанта 1;

- графа 30: коригування: валюта дол. США; вартість за одиницю: 5,1700; загальна сума 14141,50, кількість 2735,3; графа 31: код МВВ митниці 6.

У графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів наведено обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості:

- згідно пункту 2.1 предметом контракту є постачання автомобільних запчастин в асортименті, номенклатурі та кількості зазначених у специфікації. Пункт 4.1 зазначає, що специфікація додається до кожної партії товару. Проте до митного контролю декларантом специфікації не надавались. Також дані щодо специфікацій відсутні у графі 44 митної декларації;

- пункт 2.2 контракту визначає інвойс як підставу прийняття та оплати товару за кількістю та асортиментом. Проте, у наданих до митного контролю платіжних документах від 14.07.2022 №5, від 15.08.2022 №10 у графі 70 зазначено лише посилання на контракт від 01.06.2022 №ТК-2 та не зазначено посилання на інвойс або специфікацію на підставі яких здійснюється платіж;

- відповідно до положень частини 2 статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів є, у тому числі, якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- відповідно до Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 «Про затвердження Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» (далі Положення №216), платник заповнює реквізити платіжного документу, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів;

- враховуючи вищезазначені платіжні доручення в іноземній валюті не містять реквізитів, необхідних для ідентифікації ввезеного товару. Платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс) на підставі яких здійснено платіж (у разі коли відповідно до умов відповідних зовнішньоекономічних договорів такий авансовий платіж мав здійснюватися лише після отримання декларантом рахунку-фактури (інвойсу), не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару. У наданих до митного контролю платіжних дорученнях відсутні печатки та інші відмітки банку. Зазначені розбіжності не дають можливості однозначно ідентифікувати документальне підтвердження здійсненої оплати за товар;

- пунктом 2.1 Положення №216 визначено, які реквізити воно має містити, в тому числі «підписи відповідальних осіб платника згідно з наданим до банку платника переліком осіб, які відповідно до законодавства України мають право розпоряджатися рахунком. У разі подання електронного розрахункового документа відповідальні особи платника, які уповноважені розпоряджатися рахунком, накладають відповідний електронний(і) підпис(и) згідно з вимогами, установленими нормативно-правовим актом Національного банку з питань застосування електронного підпису в банківській системі України». Проте надані до митного контролю платіжні доручення сформовані в електронному вигляді та не містять жодних поміток передбачених вищезазначеним положенням. Таким чином, дані платіжні доручення не є документом, що підтверджують факт остаточної оплати товару;

- крім того, сума оплати за вищезазначеними платіжними документами складає 31013,40 дол. США та 70468,00 дол. США, в той час як до митного контролю заявлено суму вартості оцінюваної партії товару складає 78255,58 дол. США. Таким чином, числові значення сплаченої суми вартості товару не відповідають заявленим даним ні окремо за кожним платіжним документом ні в їхній сумі. Враховуючи відсутність посилання на відповідні документи на підставі яких було здійснено платіж (в т.ч. інвойс як зазначено у контракті) та відсутність загальної суми за контрактом неможливо здійснити ідентифікацію платежів за оцінювану партію товару;

- згідно пункту 2.3 контракту покупець надсилає продавцю заявку на постачання партії, яка узгоджується шляхом складання відповідного інвойсу, на підставі якого здійснюється поставка та оплата товару. Номер заявки міститься у рахунку від 22.08.2022 №1 під номером СL-2201. Даний документ до митного контролю не надано;

- наданий до митного контролю документ від 09.08.2022 комерційна пропозиція не містить періоду дії запропонованих цін. Наданий до митного контролю документ від 03.08.2022 прайс-лист містить лише той асортимент, що зазначений у митній декларації;

- згідно заявлених даних товар постачається на умовах FOB NINGBO;

- у відповідності до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 №65, собівартість перевезень (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати транспортних підприємств, безпосередньо пов`язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення. У підпункті 8 пункту 29 Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов`язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг транспортно-експедиторських, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду). Враховуючи викладене, плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів на умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в тому числі в разі надання послуги на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, нерозділеної до та після перетину митного кордону України, страхові витрати є частиною загальних витрат на транспортування, тому в межах вимог законодавства з питань державної митної справи (зокрема, частини четвертої, десятої статті 58 Митного кодексу України), Податкового кодексу України (пункту 190.1 статті 190) є обов`язковою для включення до бази оподаткування таких товарів;

- наданий до митного контролю договір від 03.03.2021 №2425 визначає експедитором ТОВ «ЛАМАН Шипінг». Проте надані до митного контролю рахунки на оплату транспортно-експедиційних послуг від 16.11.2022 №LS-4459842, від 21.11.2022 №LS-4460425, від 21.11.2022 №LS-4460427 містять посилання на договір від 28.11.2020 №ТЕО40246222. Даний договір не відповідає заявленим даним та до митного контролю не наданий;

- крім того, у графі 44 декларантом заявлено договір від 18.11.2022 №1208, проте до митного контролю даний документ не надано;

- страхові документи, акти виконаних робіт, заявки на перевезення товару, документи, що регулюють відносини з особами із зазначенням вартості їх послуг до митного контролю не надано;

- згідно відміток транспортної накладної CMR від 21.11.2022 зазначено особу, що надає транспортні послуги: «ТК SAN LTD», крім того фігурує експедитор SLT Trans Logistic Sp. z.o.o проте договір з такими постачальниками послуг серед наданих договорів відсутні;

- крім того, декларантом не підтверджено документально розрахунок вартості переміщення товарів із Китаю (Ningbo) до Польщі (GDANSK), згідно даних коносаменту та до митного кордону України від м. GDANSK, оскільки всі надані рахунки на оплату послуг не містять у графі «найменування послуги» вищезазначені маршрути, крім цього вищезазначені рахунки на оплату транспортних послуг відносяться до договору, відмінного від заявленого та наданого до митного контролю;

- наданий документ від 21.11.2022 довідка про транспортні витрати №5921 не є бухгалтерським документом. За зазначеним маршрутом декларантом не надано рахунки на оплату, платіжні документи, заявку, договір на перевезення та інше, що унеможливило здійснення перевірки вартості таких послуг;

- таким чином, у митного органу є всі підстави вважати, що складові не включені до митної вартості, складові митної вартості не підтверджено документально;

- вищезазначене дає підстави вважати про можливе неврахування всіх витрат, які передбачені ст.58 МК України, в повному обсязі та не вірності розрахунку митної вартості;

- відповідно розрахунку, декларантом можливо додані не всі здійснені витрати у країні відправлення;

- відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за №984/21296, у розділі Б „Складові митної вартості, гривень зазначаються витрати (складові митної вартості), передбачені частиною десятою статті 58 Кодексу, що не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, підтверджені документально (договорами, рахунками, товаротранспортними накладними, розрахунками на основі транспортних тарифів тощо);

- консультацію проведено;

- листом директора ТОВ «ТК Атлант» від 28.11.2022 зазначено про те, що ТОВ «ТК Атлант» не має можливості надати інші додаткові документи. Повідомленням митниці від 28.11.2022 наведено розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості або не містять всіх відомостей, шо підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- декларантом додатково надано документи: від 21.11.2022 №LS-4460427, від 18.11.2022 №1208, від 11.08.2022 №1; у листі декларанта вибірково дається пояснення, яке відноситься до іншого транспортно-експедиційного договору, відмінного від того, що надано до митного контролю та заявлено згідно митної декларації;

- документ від 18.11.2022 №1208 наданий у вигляді неналежної якості скан-копії, текст якої практично неможливо прочитати, навіть використовуючи максимальне програмне наближення. Проте, все ж можна виокремити контрагентів за цим договором: ТОВ «ТК САН», що відповідає відміткам у наданій до митного контролю накладній CMR : «ТК SAN LTD» та ТОВ «ЮНСІ Лоджистік» (можливо назва зазначена помилково по причині поганої якості документа). ТОВ «ЮНСІ Лоджистік» відсутній серед наданих до митного контролю документів, оскільки згідно наявних даних експедитором є ТОВ «Ламан Шипінг»;

- згідно відміток у накладній CMR експедитором є: SLT Trans Logistic Sp. z.o.o. Таким чином, відносини з контрагентом ТОВ «ЮНСІ Лоджистік» не відображені документально, а вартість послуг даної особи не зазначено у митній декларації та у документах, що надані до митного контролю;

- листом від 28.11.2022 №28/11/2022 декларант повідомив митницю про неможливість подання додаткових документів у передбачений законом термін;

- до товарів №№1, 2 застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-ґ - резервний метод та прийнято відповідне рішення про коригування митної вартості товару;

- визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначеній митній вартості товару, що має схоже призначення, імпортованого за тих же умов поставки, у максимально наближений час з оцінюваним товаром, оформленого за другорядними методами визначення митної вартості: товару №1 - за ЕМД від 03.11.2022 №UA100100/2022/41521 5,17 дол. США/кг, товару №2 - за ЕМД від 03.11.2022 №UA100100/2022/41521 5,17 дол. США/кг.

У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості митницею сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2022/000585, якою відмовлено у митному оформлення (випуску) товарів.

Товар випущено у вільний обіг за МД від 29.11.2022 №22UA110130022153U3, різниця митних платежів, що підлягали сплаті з урахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом складає 255918,91 грн, що підтверджується відомостями графи «В» - «Подробиці розрахунків» ЕМД від 29.11.2022 №22UA110130022153U3 (оформлена), а саме: ПДВ код платежу «020» - 49215,17 грн; мито код платежу «028» - 206703,74 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови у митному оформлення (випуску) товарів, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України; далі - МК України; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною 1 статті 7 МК України визначено, що встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 1, 2, 3 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті.

Приписами статті 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно із частиною 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 статті 55 МК України визначено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваним рішенням, митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, які надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до статті 337 МК України.

Оскаржуване рішення прийнято у зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом.

Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Згідно із частиною шостою статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

У постанові від 05.05.2022 у справі №2040/6019/18 Верховний Суд дійшов висновку, що митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих Декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Наведене вище узгоджується з правовою позицію Верховного Суду, викладеною в постанові від 21.02.2020 у справі №813/1229/16.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Загальний висновок про те, що митна вартість товару документально не підтверджена, є недостатнім для витребування у декларанта додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, без зазначення, при цьому, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, у чому полягає невідповідність даних або які розбіжності, наявні в поданих декларантом документах.

Наведене вище узгоджується з правовою позицію Верховного Суду, викладеною в постановах від 27.02.2019 у справі №814/1647/16; від 06.03.2019 у справі №809/278/17; від 13.06.2019 у справі №820/6315/15; від 21.01.2020 у справі №813/2719/15.

Відповідно правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 17.07.2019 у справі №809/872/17, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Надаючи оцінку доводам сторін, суд виходить із того, що для митного оформлення декларантом подані документи для випуску у вільний обіг (ІМ 40) товару (частини глушників та вихлопних труб для автомобілів), митна вартість якої визначена за ціною договору, а митницею скориговано митну вартість такого товару із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.

Неможливість визнання заявленої декларантом митної вартості товару ґрунтується на:

- не наданні заявки продавця на поставку товару;

- відсутності періоду дії запропонованих цін у комерційній пропозиції та співпадання асортименту товару у прайс-листі з товаром у митній декларації;

- не підтвердженні оплати за товар;

- не підтвердженні транспортних витрат як складової митної вартості, зокрема не надання страхових документів, актів виконаних робіт, заявок на перевезення товару, відсутності розрахунку вартості переміщення товарів із Китаю до Польщі.

Надаючи оцінку доводам митного органу про те, що до митного оформлення не надана заявка на поставку товару, тоді як номер заявки міститься у рахунку від 22.08.2022 №1 під номером СL-2201, як підстави для сумніву у підтвердженні дійсної митної вартості, суд зазначає наступне.

Пунктом 2.3 контракту від 01.06.2022 №ТК-2 передбачено, що покупець надсилає продавцеві заявку на постачання партії товару; продавець протягом 20 робочих днів з моменту отримання заявки від покупця засобами електронного зв`язку зобов`язаний узгодити її шляхом складання інвойсу та направлення підписаного зі свого боку такого інвойсу покупцю; заявка має юридичну чинність лише до моменту підписання інвойсу сторонами.

Оскільки заявка на постачання партії є одностороннім документом, який не впливає на розмір майбутньо узгодженої сторонами договірної ціни, та яка є чинною до підписання інвойсу, який укладено сторонами 22.08.2022, суд зазначає про необґрунтованість розглянутих доводів митного органу.

Суд вважає також необґрунтованими доводи митного органу про неможливість підтвердження митної вартості наданим прайс-листом від 03.08.2022, який містить лише той асортимент, що зазначений у митній декларації, та комерційною пропозицією від 09.08.2022, яка не містить періоду дії запропонованих цін. Зокрема, вказані документи не є обов`язковими документами для підтвердження митної вартості, а вимоги заявлені митницею до таких документів не є нормативно встановленими, крім того, зауваження митниці не свідчать про підставність виявлення вказаних сумнівів.

Надаючи оцінку доводам митного органу про не підтвердження декларантом здійсненої оплати за товар, як підставу для здійснення коригування митної вартості, суд виходить з наступного.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У спірних правовідносинах фактурна вартість товару підтверджена інвойсом №1 від 22.08.2022 та специфікацією №1 від 11.08.2022 до контракту від 01.06.2022 №ТК-2.

При цьому митному органу надані підтвердження платежу swift:

- № 5 (референс 1721 220714PBANUA2XBXXX1139166670) від 14.07.2022 на суму 31013,40 дол. США із призначенням платежу «PRPMNT FOR auto parts ACC CNTR N TK

2 DD 01.06.2022, POL:CN, POD:UA»;

- №10 (референс 1737 220815PBANUA2XBXXX1174314092) від 15.08.2022 на суму 70468 дол. США із призначенням платежу «PRPMNT FOR auto parts ACC CNTR N TK 2 DD 01.06.2022, POL:CN, POD:UA».

Оскільки здійснення оплати за контрактом контролюється також банком у сфері валютного контролю, а інвойс №1 від 22.08.2022 та специфікація №1 від 11.08.2022 до контракту від 01.06.2022 №ТК-2 підтверджують заявлену декларантом ціну товару, митний об`єктивно орган не мав сумніву у підтвердженні дійсної фактурної та митної вартості товару.

У постанові від 10.11.2020 у справі №280/1853/19 Верховний Суд вказував, що відповідно до абзацу 5 пункту 1.2 Положення №216 у цьому Положенні термін "повідомлення" слід розуміти як повідомлення про переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів, яке надсилається/приймається банкам-кореспондентам/від банків-кореспондентів або банкам/від банків, що беруть участь у переказі коштів в іноземній валюті або банківських металів. Враховуючи викладене, колегія суддів погодилась з висновком судів попередніх інстанцій, що повідомлення, сформовані за результатами здійснення переказів в іноземній валюті, в тому числі за допомогою системи SWIFT, за умови наявності у них всіх реквізитів, що дозволяють ідентифікувати здійснення такої операції, можуть вважатись належним документом, що підтверджує факт оплати за товар.

Про належність та достатність повідомлень з системи SWIFT (Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunications), як доказів здійснення операції з переведення іноземної валюти зазначав Верховний Суд у постанові від 27.06.2019 у справі №826/9719/16.

Суд зазначає, що надані декларантом документи у сукупності підтверджували заявлену вартість товару, а окремі недоліки не створювали підстави для визначення митної вартості шляхом її коригування митним органом.

Зауваження митниці щодо неможливості підтвердження у спірних правовідносинах такої складової митної вартості як транспортні витрати, суд вважає також необґрунтованими.

Так, згідно з міжнародними правилами інтерпретації торгових визначень у сфері зовнішньої торгівлі Інкотермс, в редакції 2010 року, визначено умови поставки товару FOB («вільно на борту», ... назва порту відвантаження). Згідно із пунктом А4 умов поставки FOB, продавець зобов`язаний поставити товар або шляхом приміщення на борт судна, номінованого покупцем, в пункті навантаження, якщо такий є, зазначеному покупцем в пойменованому порту відвантаження, або шляхом забезпечення надання поставленого таким чином товару. В тому і в іншому випадку продавець зобов`язаний поставити товар в узгоджену дату або в узгоджений період відповідно до звичаїв порту. Пунктом А3 визначено, що у продавця немає обов`язку перед покупцем щодо укладення договору страхування. Згідно із пунктом А6 продавець зобов`язаний оплатити: всі стосуються товару витрати до моменту його поставки відповідно до пункту А4, за винятком витрат, оплачуваних покупцем, як це передбачено в пункті Б6; і якщо буде потрібно, витрати по виконанню митних формальностей, що підлягають оплаті при вивезенні товару, а також будь-які мита, податки та інші витрати, що сплачуються при вивезенні.

Судом встановлено, що у розглянутих правовідносинах органзацію перезення здійснювало ТОВ «Ламан Шипінг», який надав ТОВ «ТК Атлант» на підставі договору №ТЕО40246222 від 28.11.2020 рахунки-фактури №LS-4459842 від 16.11.2022, №LS-4460425 від 21.11.2022, №LS-4460427 від 21.11.2022 в яких визначено, що здійснено перевезення контейнеру CAAU5072830/40НС, у тому числі:

- морське перевезення вантажу за межами державного кордону України: 229028 грн, без ПДВ;

- транспортно-експедиторське обслуговування за межами державного кордону України: 84962 грн, без ПДВ;

- транспортно-експедиторське обслуговування на території України: 4166,67 грн, 833,33 грн ПДВ; транспортно-експедиторське обслуговування за межами державного кордону України: 6360,51 грн, без ПДВ; міжнародне автоперевезення за межами державного кордону України: 25007 грн, без ПДВ; експедиторська винагорода по Україні: 2078,33 грн, 615,67 грн ПДВ; міжнародне автоперевезення по території України: 37512,49 грн, ПДВ 0%; разом без ПДВ 76125 грн, 1449 грн ПДВ, разом з ПДВ 77574 грн.

При цьому, митному органу надано складену ТОВ «Ламан Шипінг» довідку про транспортні витрати №5921 від 21.11.2022, якою повідомлено, що транспортні витрати по перевезенню вантажу морським транспортом (коносамент WMSS22093425; контейнер CAAU5072830) по маршруту NINGBO, CHINA - GDANSK, POLAND та автотранспортом АР 4614 ЕІ / АР 1579 ХО пп Ягодин, Україна складають:

- міжнародне перевезення морським транспортом за межами державного кордону України 229028 грн;

- транспортно-експедиторське обслуговування за межами державного кордону України 91322,51 грн;

- міжнародне перевезення автотранспортом за межами державного кордону України (Pruszkow - пп Ягодин) 25007 грн.

ТОВ «Ламан Шипінг» у довідці про транспортні витрати №5921 від 21.11.2022 також зазначило, що перевезення здійснювалось без страхування вантажу.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є у тому числі транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Таким чином, суд зазначає, що декларантом надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

При цьому, страхування не здійснювалось, тому зазначені митницею документи на підтвердження визначеної митної вартості товару товариством не подавались, відсутність доказів страхування не може бути підставою для відмови у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю, а вимога митниці про їх надання суперечить пункту 8 частини 2 статті 53 МК України.

Таким чином, у сукупності встановлених обставин, є обґрунтованими доводи позивача щодо неправомірності прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості.

З аналізу матеріалів справи судом встановлено, що декларант подав усі наявні документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, а недоліки на які посилається митниця не перешкоджали визначенню митної вартості товарів.

Декларантом включено до митної вартості товарів усі необхідні складові, визначено їх числові значення, підтверджено та обґрунтовано документально складові митної вартості товарів - ціну, що підлягала сплаті за товар, та транспортні витрати, а також спростовано обставини, які унеможливлюють, на думку контролюючого органу, застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Відтак, підстави для незастосування першого методу визначення митної вартості судом не встановлені, наявність підстав для коригування митної вартості товару відповідачем не доведена.

У зв`язку з встановленням підстав для скасування рішення про коригування митної вартості також підлягає задоволенню позовні вимога про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2022/000585.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Усі інші аргументи сторін, вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до статті 139 КАС України, на користь позивача присуджується сплачений квитанціями від 28.02.2023 №1104 та від 22.09.2023 №88 судовий збір у загальній сумі 6522,78 грн.

Позивач у змісті позовних вимог клопотав про покладення судових витрат на відповідача. Безпосередньо у позові позивач вказав, що орієнтовний розрахунок витрат, які позивач може понести під час розгляду судового процесу: поштові витрати 200 грн, витрати на правничу допомогу 15000 грн, витрати пов`язані з прибуттям до суду 300 грн.

Суд зазначає, що КАС України, на відміну від ЦПК України, не передбачає визначення орієнтовного розрахунку судових витрат, а передбачає надання відповідних доказів на підтвердження понесення таких витрат. Оскільки позовна заява, подана та підписана директором ТОВ «ТК Атлант», та додані до неї документи не містять доказів понесення вищевказаних судових витрат, суд не знайшов підстав для покладення таких витрат на відповідача.

Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Атлант» (ЄДРПОУ 40246222; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, буд.171) до Дніпровської митниці (ЄДРПОУ ВП: 43971371; місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд.22) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 28.11.2022 №UA110130/2022/000192/1, прийняте Дніпровською митницею.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2022/000585, прийняту Дніпровською митницею.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Атлант» за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6522,78 грн (шість тисяч п`ятсот двадцять дві гривні 78 копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно із частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В. Юхно