Постанова

від 20.08.2024 по справі 183/12626/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4616/24 Справа № 183/12626/23 Суддя у 1-й інстанції - Сорока О.В. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.

суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.

за участю секретаря Ніколиної А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Новомосковська міська стоматологічна поліклініка «Новомосковської міської ради», третя особа - Первинна профспілкова організація профспілки працівників комунального закладу «Новомосковська міська стоматологічна поліклініка «Дніпропетровської обласної ради» про:

- поновлення на роботі, визнання наказу № 61/К Комунального підприємства «Новомосковська міська стоматологічна поліклініка Новомосковської міської ради» від 12 жовтня 2023 року незаконним, скасування наказу;

- стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

- за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Коломоєць Сергій Володимирович,

на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської областівід 16 лютого 2024 року, -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до комунального підприємства «Новомосковська міська стоматологічна поліклініка «Новомосковської міської ради», третя особа - первина профспілкова організація профспілки працівників комунального закладу «Новомосковська міська поліклініка «Дніпропетровської обласної ради», у якому з урахування уточненого позову, просив:

- поновити на роботі з дати звільнення на посаді лікаря-стоматолога, визнавши наказ № 61/К Комунального підприємства «Новомосковська міська стоматологічна поліклініка» Новомосковської міської ради» від 12 жовтня 2023 року про звільнення з роботи, як незаконний, скасувавши його;

- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі, а також вирішити питання з розподілу судових витрат;

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської областівід 16 лютого 2024 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову до Комунального підприємства «Новомосковська міська стоматологічна поліклініка «Новомосковської міської ради», третя особа - Первинна профспілкова організація профспілки працівників комунального закладу «Новомосковська міська стоматологічна поліклініка «Дніпропетровської обласної ради» про поновлення на роботі, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

15.03.2024 року від ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Коломоєць Сергій Володимирович надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської областівід 16 лютого 2024 рокута ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що в матеріалах справи відсутній письмовий доказів, який би доводив, що Позивач відмовився від переведення на іншу вакантну посаду запропонованої Відповідачем КІ «Новомосковська міська стоматологічна поліклініка» Новомосковської міської ради, та в матеріалах справи відсутній будь-який письмовий доказ який би вказував на реальне вжиття заходів спрямованих на реальне працевлаштування Позивача на іншу роботу, посаду на цьому ж підприємстві, в тому числі і АКТ про відмову від надання згоди на переведення на посаду лікар-стоматолог-хірург.

Також, зазначає, що список вакантних посад, що наявний в матеріалах справи, не містить жодної істотної умов роботи та інформування про оплату праці, графік роботи, пільги, заохочування.

Відповідачем, при звільненні з роботи Скаржника (Позивача), не було погоджено у відповідності до ст. 43 КЗпП України, його звільнення з належною профспілковою організацією, що потягло за собою незаконне звільнення.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

14.06.2024 року від Комунального підприємства «Новомосковська міська стоматологічна поліклініка «Новомосковської міської ради» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд, залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської областівід 16 лютого 2024 року залишити без змін.

В АПЕЛЯЦІЙНОМУ СУДІ

Представник ОСОБА_1 - адвокат Коломоєць С.В. доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник Комунального підприємства «Новомосковська міська стоматологічна поліклініка «Новомосковської міської ради» проти апеляційної скарги заперечував.

Від Первинної профспілкової організації профспілки працівників комунального закладу «Новомосковська міська стоматологічна поліклініка «Дніпропетровської обласної ради» надійшла заява про розгляд справи у відсутність їх представника

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Згідно Наказу №36/К від 05.08.2022 року ОСОБА_1 прийнято на посаду лікаря-стоматолога-ортопеда стоматологічного відділення №2 з 08.08.2022 року, терміном на 3 місяці (а.с. 30).

27.07.2023 року ОСОБА_1 було повідомлено попередженням, яке склала директор КП «НМСП`НМР», про зміни в організації на нового штатного розпису, та про скорочення штату та чисельності співробітників комунального підприємства «Новомосковська міська стоматологічна поліклініка» Новомосковської міської ради», яке не містить підпису позивача (а.с.31).

Згідно зі службовою запискою щодо необхідності внесення змін до штатного розпису з метою оптимізації штатного розпису та чисельності працівників, виходячи з потреб підприємства в якій зазначено, що навантаження на одного лікаря-стоматолога-ортопеда є неоднорідним, від найвищого 17,0 пацієнтів за місяць до найвищого 0,00 пацієнтів за місяць. Тому підприємство не має виробничої потреби в 1,0 ставки лікаря-стоматолога-ортопеда, отже доцільно внести зміни до штатного розпису підприємства, скоротивши 1,0 ставки. Вищевказане дозволить вирівняти навантаження на одного лікаря-стоматолога-ортопеда та проводити оплату праці відповідно до вимог Колективного договору (а.с.77-78).

Відповідно до подання згоди на розірвання трудового договору від 03.07.2023 року, з метою оптимізації штатного розпису та чисельності працівників необхідно скоротити наступні посади: лікаря-стоматолога-ортопеда - 1,0 ставка; лікаря-стоматолога-терапевта - 1,0 ставка; сестра медична із стоматології - 2,0 ставки; лікаря-стоматолога-хірурга - 0,25 ставки (а.с. 79).

Згідно з протоколом №3 засідання профспілкового комітету первинної профспілкової організації Комунального підприємства «Новомосковська міська стоматологічна поліклініка» Новомосковської міської ради» від 03.07.2023 року, постановлено за результатами вивчення штатного розпису, поточного стану чисельності працівників вищевказаного комунального підприємства, скорочення наступних посад: лікаря-стоматолога-ортопеда - 1,0 ставки; лікаря-стоматолога-терапевта - 1,0 ставка; сестра медична зі стоматології -2,0 ставки (а.с. 82-84).

Відповідно до акту про відмову від підпису на підтвердження отримання повідомлення від 27.07.2023 року №116, директор КП «НМСП`НМР» Гутарова Н.В. в присутності медичного директора Лопатіної О.І , головного бухгалтера Каленіченко В.М. голови профспілкового комітету Поліщюк І.О. та інспектора з кадрів ознайомила лікаря-стоматолога-ортопеда ОСОБА_1 з повідомленням №116 від 27.07.2023 року «Про заплановане скорочення штату працівників КП «НМСП`НМР», в свою чергу останній відмовився підписувати повідомлення (а.с. 91).

Відповідно до аналізу кваліфікацій та продуктивності праці лікарів-стоматологів-ортопедів проведеного за період з січня по липень 2023 року рейтинговий показник у позивача складає 15% - найменший, а саме: кількість піцієнтців за січень - 0; лютий - 0; березень - 0; квітень - 0; травень - 9; червень 2; липень - 14 (а.с. 92-95).

28.09.2023 року медичним директором Лопатіною О.І. в присутності головного бухгалтера Каленіченко В.М. , завідувача стоматологічного відділення № 2 Задорожного О.С. та інспектора з кадрів Прокоф`євої Л.Г. складено акт про те, що лікаря-стоматолога-ортопеда, ОСОБА_1 було ознайомлено зі списком вакансій які є на даний час на підприємстві. Однак, ОСОБА_1 відмовився від підпису про ознайомлення в списку вакансій (а.с. 96).

Крім того, до матеріалів справи долучено вказаний список вакансій, відповідно до якого станом на 25.09.2023 року в комунальному підприємстві «Новомосковська міська стоматологічна поліклініка» Новомосковської міської ради» наявні вакантні посади:

- бухгалтер - 1,0 шт. од.;

- реєстратор медичний - 2,0 шт. од.;

- лікар-стоматолог-хірург - 0,75 шт. од.;

- юрисконсульт - 1,0 шт. од.;

- водій - 1,0 шт. од.;

- технік зубний - 1,0 шт. од.;

- молодша медична сестра - 0,5 шт. од. (а.с. 97).

02.10.2023 року ОСОБА_1 знову було ознайомлено з вакантними посадами, однак останній від підписання списку відмовився, й зазначив, що спочатку йому необхідно проконсультуватись зі свої адвокатом, про що медичним директором Лопатіною О.І. в присутності головного бухгалтера Каленіченко В.М. , завідувача стоматологічного відділення № 2 Задорожного О.С. та інспектора з кадрів Прокоф`євої Л.Г. складено відповідний акт (а.с. 98).

05.10.2023 року комунальним підприємством «Новомосковською міською стоматологічною поліклінікою» Новомосковської міської ради» направлено листа до Голови профспілкового комітету Поліщук Ірини, у якому відповідач просить надати згоду на звільнення лікаря-стоматолога-ортопеда Комунального підприємства «Новомосковська міська стоматологічна поліклініка» Новомосковської міської ради» ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП, у зв`язку із тим, що займану ним посаду скорочено, а від запропонованих вакантних посад останній відмовився (а.с. 100).

Листом Профспілкового комітету первинної профспілкової організації КП «Новомосковська міська стоматологічна поліклініка» Новомосковської міської ради» від 12.10.2023 року, на підставі протоколу засідання профспілкового комітету № 6 від 06.10.2023 року (а.с. 102-103) надано згоду на звільнення лікаря-стоматолога-ортопеда ОСОБА_1 (а.с. 101).

12.10.2023 року ОСОБА_1 втретє було ознайомлено з вакантними посадами, від підписання яких позивач знову відмовився, що у свою чергу підтверджено актом складеним медичним директором Лопатіною О.І. в присутності головного бухгалтера Каленіченко В.М. , завідувача стоматологічного відділення № 2 Задорожного О.С. та інспектора з кадрів Прокоф`євої Л.Г. (а.с 104).

Наказом №61/К від 12.10.2023 року ОСОБА_1 , лікаря-стоматолога-ортопеда стоматологічного відділення №2 звільнено у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 38).

ОСОБА_1 отримувати наказ про звільнення, трудову книжку та розрахунковий лист відмовився. Наказ про звільнення та розрахунковий лист позивач сфотографував на телефон, зазначене підтверджується актом складеним медичним директором Лопатіною О.І. в присутності головного бухгалтера Каленіченко В.М. , завідувача стоматологічного відділення № 2 Задорожного О.С. та інспектора з кадрів Прокоф`євої Л.Г. від 12.10.2023 року (а.с. 107).

Суд дійшов висновку, що КП «Новомосковська міська стоматологічна поліклініка» Новомосковської міської ради» є юридичною особою публічного права, яка діє на підставі Статуту Підприємства й створена розпорядчим актом органу місцевого самоврядування який представляє інтереси територіальної громади - ч. 2 ст. 169 ЦК України.

08.08.2022 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду лікаря-стоматолога-ортодонта стоматологічного відділення № 2 до КП «НМСП» НМР».

03.07.2023 року Директором КП «НМСП» НМР» Гутаровою Наталією до Голови профспілкового комітету Поліщук Ірини заявлено подання про надання згоди на розірвання трудового договору, відповідно якого, з метою оптимізації штатного розпису та чисельності працівників, необхідно скоротити посади:

- лікаря-стоматолога-ортопеда - 1,0 ставка;

- лікаря-стоматолога-терапевта - 1,0 ставка;є

- сестра медична зі стоматології - 2,0 ставки;

- лікаря-стоматолога-хірурга - 0,25 ставки.

03.07.2023 року Засіданням профспілкового комітету первинної профспілкової організації КП «НМСП» НМР» було здійснено розгляд вказаного подання та погоджено скорочення наступних посад:

- лікаря-стоматолога-ортопеда - 1,0 ставка;

- лікаря-стоматолога-терапевта - 1,0 ставка;є

- сестра медична зі стоматології - 2,0 ставки.

Таким чином, у відповідача відбулись реорганізація структури центру, зміни в організації виробництва і праці, а саме, скорочення чисельності штату працівників.

Про заплановане скорочення штату працівників ОСОБА_1 повідомлено листом Директора КП «НМСП» НМР» № 116 від 27.07.2023 року. Отримання ОСОБА_1 вказаного повідомлення відбулося в день його винесення, а саме 27.07.2023 року за 3 місяці до постановлення Наказу про звільнення останнього, чим дотримано часові межі визначені ст. 49-2 КЗпП України, що підтверджено актом директора Гутарової Н.В. про відмову від підпису на підтвердження отримання повідомлення від 27.07.2023 року № 116 та долучена ним до матеріалів справи зава від 31.07.2023 року.

Сам позивач не оспорював того факту, що його ознайомлювали з прийнятим наказом про скорочення штату, він його сфотографував, однак свій підпис відмовився проставляти, мотивуючи тим, що йому не пропонували проставити такий підпис.

Станом на дату винесення повідомлення в КП «НМСП» НМР» були відсутні вакантні посади, які могли б бути запропоновані позивачу для подальшого працевлаштування.

Проте, в подальшому 28.09.2023 року, 02.10.2023 року, 12.10.2023 року ОСОБА_1 для ознайомлення надавались списки вільних у комунальному підприємстві посад, від переведення на які останній відмовився, що в свою чергу засвідчено актами медичного директора.

Позивач не погоджуючись зі скороченням займаної ним посади посилається на те, що керівництвом КП «НМСП» НМР» не було дотримано положень статті 42 КЗпП України, та наголошує на тому, що він наділений переважним правом на залишення на роботі, оскільки на його утриманні знаходяться троє малолітніх дітей.

Відповідно ч. 2 ст. 42 КЗпП України, на яку в свої доводах посилається позивач, при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:

1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців;

Однак, спільною комісією у складі: директора Гутарової Н.В. , медичного директора Лопатіної О.І. , інспектора з кадрів Прокоф`євої Л.Г . підчас розгляду пропозиції Профспілкового комітету первинної профспілкової організації КП «НМСП» МСП» зі скорочення штату, проведено аналіз кваліфікації та продуктивності праці працівників, що займають у комунальному підприємстві посаду лікаря-стоматолога-ортопеда за період 2023 року, за результатами якого, складено рейтинг показників за 7 місяців, у якому ОСОБА_1 займає останнє 5 місце із показником у 15%. Розрив у показниках позивача із передостаннім 4 місцем становить 72% відсотки, що виключає наявність рівних умов продуктивності праці і переважне право позивача на залишення на роботі.

До того ж, лікар ОСОБА_1 серед іншого, є єдиним із претендентів на скорочення займаної посади, що має ІІ категорію та найменший стаж роботи.

Оцінюючи позицію позивача та його представника щодо процедури переведення на іншу посаду при скороченні штату суд звертає увагу на наступне.

Оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення. Пленум Верховного Суду України в п.19 постанови від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»(зі змінами) роз`яснив, що розглядаючи трудові спори, пов`язані із звільненням за п.1 ст.40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, зокрема, чи дійсно мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, скорочення штату, чи додержано власником норм законодавства, що регулює вивільнення працівників, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу. При цьому мається на увазі, що роботодавець зобов`язаний запропонувати працівнику, який вивільняється, всі наявні вакансії, які може виконувати працівник, і не лише за місцем його роботи в певному структурному підрозділі, а всі вакансії, які є в юридичної особи. Дані висновки, підтверджуються судовою практикою, зокрема, постанови ВС від 1 квітня 2015 року № 6-40цс15, від 1 липня 2015 року № 6-491цс15, від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17.

В судовому засіданні позивач та його представник наполягали на тому, що ОСОБА_1 не ознайомлювали з вакантними посадами, на які його можливо було перевести, за його згодою, однак протягом судового розгляду ОСОБА_1 змінив свою тактику захисту та повідомив суд, що був ознайомлений з переліком вакантних посад, навіть назвав їх чисельність та кількість, однак наполягав на тому, що має переважне право на залишенні на своїй посаді, а серед запропонованих вакантних посад йому підходила лише посада лікаря-стоматолога-хірурга. Розуміючи, що він буде звільнений зі своєї посади, за скороченням штату, він намагався ознайомитися з умовами праці посади, графіком роботи, тощо. Жодна посадова особа на його усні неодноразові звернення не повідомила про важливі умови праці на цій посаді, керівник підприємства не видала наказ про його переведення на єдину посаду, на якій він може працювати за фахом та не отримала його відмови на переведення. Позивач наполягає на тому, що міг би надати свою згоду на переведення, за умови ознайомлення його з відповідним наказом, хоча був впевнений, що має право на переважне залишення на попередній посаді, тому і не висловлював своєї письмової згоди чи відмови на переведення на іншу посаду.

У даному випадку комунальним підприємством були дотримані вказані вимоги щодо процедури ознайомлення ОСОБА_1 із вакантними посадами, останньому для ознайомлення неодноразово подавався їх письмовий перелік.

Між тим, позивачем не тільки не була надана активна згода на його переведення на іншу роботи, виражена ним у формі подання належної заяви, ним тричі в усній формі була окреслена відмова від запропонованих йому робіт, що було зафіксовано актами медичного директора підприємства Лопатіної О.І .

Щодо отримання згоди профспілкового комітету, суд першої інстанції зазначив наступне.

Протоколом № 2 від 21 квітня 2021 року загальними зборами трудового колективу КП «НМСП» НМР» схвалено Колективний договір КП «Новомосковська міська стоматологічна поліклініка» Новомосковської міської ради», п. 2.1.7. якого визначено, що звільнення працівників - членів Профспілки за ініціативою роботодавця здійснюється виключно за наявності попередньої згоди Профкому в порядку і випадках визначених чинним законодавством.

Суд бере до увагу ту обставину, що Первинна профспілкова організація профспілки комунального підприємства «Новомосковська міська стоматологічна поліклініка» Новомосковської міської ради», яка погоджувала скорочення посади та звільнення ОСОБА_1 , користується печаткою, на якій міститься код ЄДРПОУ 37454808. Зазначений код, відповідно до відомостей з Єдиного реєстру юридичних осіб дійсно присвоєний Первинній профспілковій організації профспілки комунального підприємства «Новомосковська міська стоматологічна поліклініка» Дніпропетровської обласної ради».

Однак, матеріали справи містять належні та допустимі докази про те, що саме з Первинною профспілковою організацією профспілки комунального підприємства «Новомосковська міська стоматологічна поліклініка» Новомосковської міської ради» були схвалено колективний договір (а.с. 122-135), погоджені Положення про надання матеріальної допомоги на оздоровлення працівникам комунального підприємства «Новомосковська стоматологічна поліклініка «Новомосковської міської ради» та інші необхідні додатки до колективного договору (а.с. 135-149).

За таких обставин, суд прийшов до переконання, що в комунальному підприємстві «Новомосковська міська стоматологічна поліклініка «Новомосковської міської ради» діє первинна профспілкова організація, зміни до найменування якої не вносилися, з моменту її державної реєстрації.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

З таким висновком погоджується й колегія суддів апеляційного суду, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Частиною 2 статті 2 КЗпП України передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Згідно зі статтею 22 КЗпП України відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

З огляду на частину першу статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці, а згідно з частиною другою статті 40 КЗпП України звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно з частиною третьою статті 49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Під час розгляду трудових спорів, пов`язаних зі звільненням за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Процедура звільнення працівника у разі скорочення має відбуватися на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, відповідно до якого скорочення чисельності або штату працівників одна з підстав для розірвання трудового договору.

Розірвання трудового договору за зазначеною підставою відбувається в разі реорганізації підприємства (через злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення), зміни його власника, ухвалення власником або уповноваженим ним органом рішення про скорочення чисельності або штату у зв`язку з перепрофілюванням, а також з інших причин, які супроводжуються змінами у складі працівників за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професією.

При виникненні спору між працівником і роботодавцем суд не вирішує питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників, а перевіряє наявність підстав для звільнення (чи відбувалося скорочення штату або чисельності працівників) та дотримання відповідної процедури.

Згідно зі ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Критеріїв визначення кваліфікації працівника законодавством про працю не встановлено. При їх визначенні можуть використовуватись критерії, які сукупно характеризують виробничу діяльність працівників: наявність певної освіти, стаж і досвід роботи, ставлення до роботи, якість виконуваної роботи, наявність дисциплінарних стягнень чи заохочень тощо.

Тому при вирішенні питання про звільнення працівника роботодавець зобов`язаний перевірити наявність у працівників, посади яких скорочуються, більш високої чи більш низької кваліфікації і продуктивності праці.

Для такої перевірки повинні досліджуватись документи та інші відомості про освіту і присвоєння кваліфікаційних розрядів (класів, категорій, рангів), про підвищення кваліфікації, про навчання без відриву від виробництва, про винаходи і раціоналізаторські пропозиції, авторами яких є відповідні працівники, про тимчасове виконання обов`язків більш кваліфікованих працівників, про досвід трудової діяльності, про виконання норм виробітку (продуктивність праці), про розширення зони обслуговування, про збільшення обсягу виконуваної роботи, про суміщення професій тощо.

Продуктивність праці і кваліфікація працівника повинні оцінюватися окремо, але в кінцевому підсумку роботодавець повинен визначити працівників, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці за сукупністю цих двох показників.

Відповідно до ст. 32 КЗпП, переведення на іншу роботу допускається тільки за згодою працівника. Роботодавець може зробити працівнику пропозицію про переведення на іншу постійну роботу усно або письмово. Однак, у будь-якому випадку, коли йдеться про переведення на іншу роботу, у роботодавця має бути документ, що засвідчує згоду працівника.

Щодо згоди працівника на переведення, то діюче законодавство не містить порядку та форми його отримання.

Для цього на практиці у разі переведення на іншу роботу з ініціативи роботодавця від працівника отримують заяву про згоду на переведення на іншу роботу. Форму таких заяв, як і форму відповідного наказу про переведення, законодавчо не визначено, тобто вона може бути довільної форми, але складена з огляду на правила національного діловодства.

Про переведення на іншу роботу керівник підприємства видає наказ. Головним у цьому випадку є те, що із заяви працівника і оформлюваного наказу має чітко випливати згода сторін трудового договору на доручення працівникові іншої роботи, не обумовленої раніше трудовим договором.

Верховний Суд у своїй Постанові від 22 травня 2019 року у справі № 753/3889/17 дійшов висновку, що працевлаштування попередженого про звільнення у зв`язку із скороченням штату працівника є обов`язком роботодавця, і такий обов`язок роботодавцем повинен виконуватись добросовісно без застосування надмірного формалізму, оскільки працівник є більш вразливою стороною трудових правовідносин.

Відповідно до вимог ч.1 ст.43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

Згідно з вимогами ч.3 ст.41 Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки (об`єднання профспілок).

Отже, доводи апеляційної скарги не підлягають задоволенню, оскільки комунальним підприємством були дотримані всі вимоги щодо процедури ознайомлення ОСОБА_1 із вакантними посадами, останньому для ознайомлення неодноразово подавався їх письмовий перелік.

Окрім цього, позивачем не тільки не була надана згода на його переведення на іншу роботи, виражена ним у формі подання належної заяви, ним тричі в усній формі була окреслена відмова від запропонованих йому робіт, що було зафіксовано актами медичного директора підприємства Лопатіної О.І .

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що звільнення позивача відбулося без порушенням вимог законодавства про працю.

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди із рішенням суду.

А тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.

Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Коломоєць Сергій Володимирович залишити без задоволення.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської областівід 16 лютого 2024 рокузалишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлено 20.08.2024 року.

Судді: