Ухвала

від 20.08.2024 по справі 953/4883/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/4883/23

н/п 1-кс/953/6044/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2024 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000000398 від 12.04.2023 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Бабаї Харківського району Харківської області, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, розлученого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 1) 26.12.2008 Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 186, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки; 2) 01.06.2012 Харківським районним судом Харківської області за ч.ч. 1, 2 ст. 115, ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 345, ч. 2 ст. 296, ст. 70, ст. 71 КК України до 14 років 6 місяців позбавлення волі, 05.10.2018 звільнений умовно-достроково на невідбуту частину покарання 1 рік 2 місяці 10 днів,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

слідчого ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

15 серпня 2024 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000000398 від 12.04.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що СУ ГУНП в Харківській області проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000000398 від 12.04.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України.

Орган досудового розслідування встановив, в період часу з 19.07.2023 по 25.07.2023, точні дата та час під час досудового розслідування не встановлені, організована група, яку очолив ОСОБА_8 , до складу якої увійшли ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , незаконно придбала та зберігала речовину рослинного походження масою 7 грам, яка відповідно до висновку експерта № СЕ-19/121-23/17549 - НЗПРАП від 21.08.2023 є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, фасувала його у вигляді посилки, здійснювала передачу поштою та передала через невстановлену в ході досудового розслідування особу до державної' установи «Харківський слідчий ізолятор» вказану «посилку» ОСОБА_8 , яку останній почав зберігати на території установи з метою подальшого збуту.

Також, в період часу з 25.10.2023 по 12.11.2023, точні дата та час під час досудового розслідування не встановлені, організована група, яку очолив ОСОБА_8 , до складу якої увійшли ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , незаконно придбала та зберігала речовину рослинного походження масою 34,6 грама, яка відповідно до висновку експерта №СЕ-19/121-24/107 - ЦЗПРАП від 05.01.2024 є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, фасувала його у вигляді посилки, здійснювала передачу поштою та передала через невстановлену в ході досудового розслідування особу до державної установи «Харківський слідчий ізолятор» вказану «посилку» ОСОБА_8 , яку останній почав зберігати на території установи з метою подальшого збуту.

Окрім того, в період часу з 02.12.2023 по 09.12.2023, точні дата та час під час досудового розслідування не встановлені, організована група, яку очолив ОСОБА_8 , до складу якої увійшли ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , незаконно придбала та зберігала речовину рослинного походження масою 21,6 грама, яка відповідно до висновку експерта № СЕ-19/121 -24/2138 - НЗПРАП від 25.01.2024 - є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, фасувала його у вигляді посилки, здійснювала передачу поштою та передала через невстановлену в ході досудового розслідування особу до державної установи «Харківський слідчий ізолятор» вказану «посилку» ОСОБА_8 , яку останній почав зберігати на території установи з метою подальшого збуту.

Також, 29.03.2024 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова, в період часу з 06:21 по 11:35 годин проведено обшук за місцем фактичного мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 , у ході якого було виявлено та вилучено наркотичні засоби, які ОСОБА_4 незаконно придбав та зберігав з метою збуту.

29 березня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

05 серпня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 307 КК України, та вручено письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри.

Слідчий зазначає, що обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема: даними протоколів негласної слідчої (розшукової) дії - накладення арешту на кореспонденцію та проведення огляду і виїмки кореспонденції від 11.11.2023; даними протоколів негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мережі від 29.12.2023, даними протоколів негласної слідчої (розшукової) дії - накладення арешту на кореспонденцію та проведення огляду і виїмки кореспонденції від 08.01.2024, даними протоколів негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мережі від 05.02.2024.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2024 року до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 29 травня 2024 року включно та визначена сума застави у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року скасовано ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2024 року та постановлено нову, якою до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 29 травня 2024 року включно та визначена сума застави у розмірі 200 (двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 600 (шістсот п`ять тисяч шістсот) гривень.

16 травня 2024 року постановою першого заступника керівника обласної прокуратури ОСОБА_12 продовжений строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні до трьох місяців, а саме - до 29 червня 2024 року.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 21 травня 2024 року строк дії застосованого до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжений до 29 червня 2024 року та визначена сума застави у розмірі 200 (двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 600 (шістсот п`ять тисяч шістсот) гривень.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 27 червня 2024 року продовжений строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні до шести місяців, тобто до 29 вересня 2024 року.

27.06.2024 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова підозрюваному ОСОБА_4 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 25.08.2024.

Однак завершити досудове слідство до 25.08.2024 з об`єктивних причин не виявляється можливим, у зв`язку з необхідністю виконання вимог ст. 290 КПК України та забезпечення надання сторонам кримінального провадження доступу до матеріалів досудового розслідування, після чого потрібен додатковий час для складання обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування.

Так, підозрювані ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_13 утримуються в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», в той самий час підозрюваний ОСОБА_14 відбуває покарання в ДУ «Старобабанівська виправна колонія» в Черкаській області.

Починаючи з 06.08.2024 сторонам кримінального провадження відкрито матеріали для ознайомлення. Згідно графіку ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та речовими доказами, підозрювані та їх захисники ознайомилися лише з половиною матеріалів та носіїв інформації.

Тому, враховуючи значний об`єм матеріалів провадження 13 томів справи та 50 носіїв інформації, то провести вказані процесуальні дії у передбачений законом строк не представилося можливим у зв`язку з особливою складністю кримінального провадження.

Вищезазначені процесуальні дії не можуть бути виконані та завершені вчасно з об`єктивних причин, однак їх проведення потребує додаткового часу строком не менш ніж місяць, у зв`язку з чим наразі виникла необхідність у продовженні строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , який спливає 25 серпня 2024 року.

Обґрунтовуючи необхідність продовження строку дії застосованого щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий стверджує про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи той факт, що ОСОБА_4 вчинив умисний особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання до дванадцяти років позбавлення волі, що може спонукати підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Підозрюваний офіційно не працевлаштований, не має стабільного джерела доходу, на шлях виправлення ставати не бажає, оскільки, будучи раніше притягнутим до кримінальної відповідальності, знову підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що свідчить про високу ймовірність вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення. Також підозрюваний може незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки злочинна діяльність була джерелом прибутку, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні клопотання слідчого підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання слідчого та просив обрати стосовно нього більш м`який запобіжний захід.

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні, посилаючись на норми КПК України та практику Європейського суду з прав людини, просив відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , посилаючись на недоведеність причетності ОСОБА_4 до інкримінованих дій, не надання доказів продовження існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, з урахуванням особи підозрюваного, який має міцні соціальні зв`язки, проживає у цивільному шлюбі, має неповнолітню дитину, батьків, які потребують догляду та допомоги. З огляду на викладені обставини, просив обрати щодо свого підзахисного більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, який на його переконання, зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників кримінального провадження, які беруть участь у кримінальному провадженні, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, включаючи Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження за № 12023220000000398 від 12.04.2023, у рамках якого було подано клопотання, дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання, слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Під час розгляду клопотання про продовження строків застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою (п.1 ч.3 ст. 199 КПК України);

- наявність підстав, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (п.2 ч.3 ст.199 КПК України).

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч.4 ст.199 КПК України). Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч.5 ст.199 КПК України).

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши прокурора, слідчого які наполягали на задоволенні клопотання, захисника, підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання, оскільки обставини, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, є доведеними.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою повинно бути розглянуте згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 199 КПК України).

Частиною 5 ст. 199 КПК України визначено, що слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Отже, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків та спливу строків досудового розслідування.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

29 березня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

05 серпня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 307 КК України, та вручено письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри.

Із огляду на наведене слідчий суддя прийшов висновку про те, що ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного.

Так, слідчий суддя зауважує, що повідомлена ОСОБА_4 підозра ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування та перевірених під час судового розгляду клопотання про застосування та продовження строку дії до останнього запобіжного заходу доказах.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2024 року до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 29 травня 2024 року включно та визначена сума застави у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року скасовано ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2024 року та постановлено нову, якою до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 29 травня 2024 року включно та визначена сума застави у розмірі 200 (двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 600 (шістсот п`ять тисяч шістсот) гривень.

16 травня 2024 року постановою першого заступника керівника обласної прокуратури ОСОБА_12 продовжений строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні до трьох місяців, а саме - до 29 червня 2024 року.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 21 травня 2024 року строк дії застосованого до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжений до 29 червня 2024 року та визначена сума застави у розмірі 200 (двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 600 (шістсот п`ять тисяч шістсот) гривень.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 27 червня 2024 року продовжений строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні до шести місяців, тобто до 29 вересня 2024 року.

27.06.2024 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова підозрюваному ОСОБА_4 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 25.08.2024.

Завершення досудового розслідування в кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді від 27.06.2024 року, якою підозрюваному обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, з урахуванням обставин, що по справі необхідно виконати процесуальні дії, направлені на закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні та ознайомити сторони кримінального провадження з матеріалами досудового розслідування, у відповідності до вимог ст. 290 КПК України у даному провадженні не є можливим.

Кримінальним процесуальним Кодексом України визначено мету, підстави та обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК України).

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Стаття 277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.

Достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, детектив, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб`єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 307 КК України.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4 виходячи з наданих стороною обвинувачення документів, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри, на час розгляду клопотання, щодо можливого вчинення ОСОБА_4 інкримінованих злочинів.

Згідно рішень Європейського суду з прав людини у справах «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» пункт 88, «Erdagozv. Turkey» пункт 51, «Cebotari v. Moldova» пункт 48 «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Murray v. the United Kingdom». Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

Щодо посилання сторони захисту на недоведення винуватості під час проведення досудового розслідування, слід зазначити наступне.

При вирішенні питання щодо існування обґрунтованої підозри у розрізі наявності підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження чи продовження строку його дії, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначення вірогідності та достатності підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Щодо наявності ризиків.

Частиною 5 ст. 9 КПК визначено, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Прецедентне право Європейської конвенції з прав людини сформулювало підстави, за наявності яких допускається безперервне тримання особи під вартою.

До цих підстав віднесені: наявність ризику, що підозрюваний не з`явиться до суду; вчинить дії, які перешкоджають правосуддю; скоїть інше кримінальне правопорушення; стане причиною громадських заворушень (Tiron v. Romania, § 37; Smirnova v. Russia, § 59; Piruzyan v. Armenia, § 94).

Ризик переховування обвинуваченого від суду, крім суворості покарання, має оцінюватись також з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити цей ризик, або продемонструвати, що він наскільки незначний, що не виправдовує попереднє ув`язнення особи. (Panchenko v. Russia, § 106).

Вказаний ризик підлягає врахуванню у світлі таких чинників, як характер людини, його моральні принципи, місце мешкання, робота, сімейні зв`язки та будь-які інші зв`язки з країною, у якій ведеться її переслідування. (Becciev v. Moldova, § 58).

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Clooth v. Belgium» серйозність звинувачень може примусити судові органи помістити обвинуваченого під варту з метою попередження спроб подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб цей ризик був очевидним, а захід таким, що відповідає обставинам справи, зокрема, минулому та особі обвинуваченого.

Вказані підстави враховані у національному законодавстві.

Зокрема, згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Надаючи оцінку можливості ОСОБА_4 переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів може вдатися до відповідних дій.

Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведений можливий ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 за необхідності зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Співставлення негативних для підозрюваного наслідків переховування у виді його покарання у невизначеному майбутньому, тобто після його можливого затримання, із засудженням до покарання у разі доведення прокурором його винуватості у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Водночас, окрім врахування ступеня тяжкості кримінального правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_4 не залишається поза увагою слідчого судді те, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Також вимоги ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та роз`яснення, надані Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.

При цьому у судовому засіданні слідчим та прокурором не підтверджений ризик того, що ОСОБА_4 може впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки доказів того, що у вказаному кримінальному провадженні були допитані свідки, матеріали долучені до клопотання не містять.

При встановленні наявності ризику впливу на інших підозрюваних, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на інших підозрюваних, існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Наведені обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на інших підозрюваних цього кримінального провадження.

Поряд з цим, слідчий суддя не бере до уваги твердження сторони захисту про відсутність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_4 вчинити інше кримінальне правопорушення, з огляду на таке.

Так, на переконання слідчого судді, існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є ймовірним, враховуючи те, що ОСОБА_4 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення, у тому числі злочинів проти власності, звільнившись з місць позбавлення волі, обґрунтовано підозрюється у вчиненні нового умисного особливо тяжкого злочину, що свідчить про підвищений ризик вчинення інших кримінальних правопорушень.

Крім того, слід зазначити, що підозрюваний ОСОБА_4 офіційно не працює, суспільно-корисною працею не займається, не має постійного джерела доходу, що в сукупності також підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Варто додати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Тобто кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Відтак, на думку слідчого судді, ризики, передбачені п.п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовані та підтверджені, а доводи сторони захисту з приводу їх відсутності є неспроможними.

Під час розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує особу підозрюваного ОСОБА_4 , який розлучений, має постійне місце реєстрації, однак у Харківській області, при цьому до затримання фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходу та будь-яких зв`язків з державою не має, раніше неодноразово судимий, однак наразі підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у разі визнання його винним у виді позбавленні волі строком від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, та наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На переконання слідчого судді, такі обставини не є підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, у тому числі цілодобового домашнього арешту, який, на думку слідчого судді, не здатен буде у повній мірі забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та запобігти встановленим ризикам.

Крім того, зазначені обставини існували на час інкримінованих підозрюваному дій, однак, згідно підозри, вони не стали для нього стримуючим фактором для уникнення від вчинення дій, слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують перелічені вище ризики.

Приймаючи до уваги ризики, які продовжують існувати, конкретні обставини провадження та наявність обґрунтованої підозри, а також характер та ступінь суспільної небезпечності вказаного кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку про неможливість застосування підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу.

З вказаних підстав слідчий суддя приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 у межах строку досудового розслідування, тобто до 29 вересня 2024 року включно.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я слідчому судді не надано.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України суд вважає також продовженим визначений колегією суддів Харківського апеляційного суду підозрюваному ОСОБА_4 у межах суму застави у розмірі 200 (двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 600 (шістсот п`ять тисяч шістсот) гривень, та вважає її достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 197 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000000398 від 12.04.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 41 (сорок один ) день - до 29 вересня 2024 року включно

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 суму застави у розмірі 200 (двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 600 (шістсот п`ять тисяч шістсот) гривень, яку можливо внести на відповідний депозитний рахунок Територіального управління державної судової адміністрації України в Харківській області.

Підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент протягом строку дії відповідного запобіжного заходу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, який буде встановлено та в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти)для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити письмово прокуратуру і слідчого суддю Київського районного суду м. Харкова.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_4 вважається таким, щодо якого застосований запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснити ОСОБА_4 та заставодавцю, що у разі невиконання покладених на підозрюваного, обвинуваченого обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України, а до підозрюваного, обвинуваченого може бути застосований інший запобіжний захід.

Строк дії ухвали встановити до 29 вересня 2024 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_4 - у той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1