Постанова

від 12.08.2024 по справі 905/125/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2024 року м. Харків Справа № 905/125/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Крестьянінов О.О.,

суддя Радіонова О.О.,

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,

представників сторін:

прокурор - Бойко В.В., посвідчення №072891 від 01.03.2023,

позивача - Шох С.М. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1059022 від 01.10.2020, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 21/1285 від 12 грудня 2017,

відповідача - Дорофієнко В.В. на підставі довіреності від 08.01.2024, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,

Міністерства енергетики України - Вольда М.А. на підставі довіреності №26/1.1-17.2-54 від 02.01.2024, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду, у режимі відеоконференції, апеляційну скаргу Міністерства енергетики України (вх.№1522Д/2) та апеляційну скаргу заступника Генерального прокурора (вх.№1567Д/2) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 04.06.2024, постановлену у приміщенні Господарського суду Донецької області суддею Хабаровою М.В., дата складання повного тексту ухвали - 11.06.2024, у справі №905/125/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське"

до Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, 1) Міністерство енергетики України, 2) Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України

про стягнення збитків

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.06.2024 заяву позивача про призначення додаткової судової економічної експертизи, подану 01.05.2024, задоволено частково; призначено у справі №905/125/20 судову експертизу, проведення якої доручено Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса"; на вирішення експертизи поставлено такі питання:

1) визначити за первісними документами обсяг видобутого вугілля за період з 08.11.2014 по 01.11.2017 в межах ділянки шахтного поля Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" на полі діючої шахти "Краснолиманська", пласти m24, l3, k5 + k5в.

2) встановити вартість видобутого вугілля у період з 08.11.2014 по 01.11.2017 в межах ділянки шахтного поля Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" на полі діючої шахти "Краснолиманська", пласти m24, l3, k5 + k5в з урахуванням ціни на вугільну продукцію в динаміці формування вартості вугільної продукції виходячи з економічних показників та граничної ціни на вугільну продукцію у період з листопада 2014 року по листопад 2017 року.

3) визначити розмір витрат, які мало відшкодувати Товариство з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" на користь Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" за надані послуги за договором №569/12 від 30.12.2003 за період з 08.11.2014 по 01.11.2017 з урахуванням приписів п. 2.3.1 договору №569/12 на здійснення послуг виробничого характеру та додаткових угод до нього.

4) у випадку неможливості надання відповіді на питання 3, визначити розмір:

- витрат з видобутку вугілля Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" за період з 08.11.2014 по 01.11.2017, в тому числі, виходячи з обсягу нарахування по заробітній платі, споживання електричної енергії, водопостачання та теплопостачання, водовідведення;

- середньомісячних витрат за період з 08.11.2014 по 01.11.2017, які мало відшкодувати Товариство з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" на користь Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" за надані послуги за договором №569/12 від 30.12.2003;

- середньомісячних витрат за період з 08.11.2014 по 01.11.2017, які мало відшкодувати Товариство з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" на користь Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" з видобутку вугілля.

5) визначити економічні показники, які повинні враховуватись при встановленні розміру видобутого Державним підприємством "Вугільна компанія "Краснолиманська" вугілля за період з 08.11.2014 по 01.11.2017 для відшкодування його вартості.

6) визначити загальну вартість видобутого Державним підприємством "Вугільна компанія "Краснолиманська" вугілля за період з 08.11.2014 по 01.11.2017 в результаті користування надрами, які надані Товариству з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" в користування на підставі спеціального дозволу №3316 від 19.13.2003 та акту про надання гірничого відводу, внесеного до реєстру Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки №2724 від 24.12.2013.

В іншій частині у задоволенні заяви відмовлено.

Зупинено провадження у справі №905/125/20 на час проведення судової експертизи.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що в рамках даної справи існує спір щодо того, чи були заподіяні відповідачем збитки позивачу внаслідок користування ділянкою надр, що була надана у користування позивачу, та фактичного розміру завданих збитків, визначення обсягу видобутого вугілля та його вартості з урахуванням витрат з його видобутку. Для з`ясування вказаних обставин необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Враховуючи те, що питання, які входять до предмета доказування у даній справі, не можуть бути встановлені судом самостійно, оскільки потребують спеціальних знань, суд першої інстанції дійшов висновку призначити судову експертизу для з`ясування обставин, що мають значення для справи, та для з`ясування яких необхідні спеціальні знання.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду від 04.06.2024, Міністерство енергетики України звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Донецької області від 04.06.2024 скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про призначення експертизи.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що вимоги, викладені позивачем у заявах про зменшення та збільшення позовних вимог є новими вимогами, оскільки стосуються збитків за інший, більший період, ніж при первісному розгляді справи, по суті є зміною предмету позову, які заявлені з порушенням положень частини 4 статті 46 Господарського процесуального кодексу України і, на думку апелянта, у суду були відсутні підстави приймати вказані заяви ТОВ "Краснолиманське" та призначати судову експертизу за збільшений період, оскільки, зважаючи на приписи частини 4 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, у справі були відсутні обставини, за яких допускається зміна предмета або підстави позову, після закінчення строку, визначеного частиною 3 статті 46 ГПК України, на подання відповідної заяви.

Як зазначає апелянт, у висновку експерта №006-МОА/20 від 12.05.2021, наданого на виконання ухвали про призначення у даній справі судової експертизи, вже містяться відповіді на питання №1-4 за період 08.11.2014 по 31.12.2015, однак, оскаржуваною ухвалою повторно призначена експертиза за вказаний період без урахування вже наявного у матеріалах справи висновку.

Крім того, як зазначає апелянт, у висновку експерта №006-МОА/20 від 12.05.2021 вказано, що питання 1, 2 та 7 (що є аналогічними до питання 1, 2 та 6 в ухвалі Господарського суду Донецької області від 04.06.2024), є такими, які не відповідають Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та мають бути викладені в іншому формулюванні. Однак, суд першої інстанції зазначеного не врахував, призначаючи експертизу оскаржуваною ухвалою.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства енергетики України на ухвалу Господарського суду Донецької області від 04.06.2024 у справі №905/125/20; встановлено учасникам справи строк до 03.07.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання апелянту; встановлено учасникам справи строк до 03.07.2024 для подання заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на "11" липня 2024 р. об 11:30год.

Також, не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду від 04.06.2024, заступник Генерального прокурора звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Донецької області від 04.06.2024 скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про призначення експертизи; справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що зупинення провадження у справі призводить до порушення інтересів держави у сфері надрокористування.

Як зазначає прокурор, оскільки Верховний Суд, повертаючи справу на новий розгляд, вказав суду першої інстанції на необхідність встановити наявність чи відсутність порушеного права позивача та всіх елементів цивільного (господарського) правопорушення як для упущеної вигоди, місцевий господарський суд не міг виходити за межі позовних вимог і призначати експертизу у цій справі як для кондикційних зобов`язань, про що свідчить перелік поставлених перед експертом питань.

Прокурор посилається на те, що у даній справі підлягає встановленню обставина, кому було завдано збитків внаслідок видобування відповідачем у межах шахти "Краснолиманська" кам`яного вугілля з 08.11.2014 по 31.12.2015 (позивачу або державі) і, відповідно, на чию користь підлягають стягненню збитки в разі доведення всіх складових елементів притягнення до такого виду відповідальності.

Прокурор вважає, що позивач намагається змінити предмет позову і підтвердження цих вимог перекладає на експерта.

На думку прокурора, суд першої інстанції за наявними у матеріалах справи доказами може вирішити спір і без призначення у справі оскаржуваною ухвалою експертизи.

Оскільки Міністерство енергетики України та заступник Генерального прокурора оскаржують один процесуальний документ - ухвалу Господарського суду Донецької області від 04.06.2024 у справі №905/125/20, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає можливим розглядати скарги в одному спільному апеляційному провадженні.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника Генерального прокурора на ухвалу Господарського суду Донецької області від 04.06.2024 у справі №905/125/20; встановлено учасникам справи строк до 05.07.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання апелянту; встановлено учасникам справи строк до 05.07.2024 для подання заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на "11" липня 2024 р. об 11:30год.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2024, у зв`язку з відставкою судді ОСОБА_1 , для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Терещенко О.І., суддя Радіонова О.О.

05.07.2024 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, вважає апеляційні скарги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню; просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 04.06.2024 про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі та ухвалити нове рішення, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" у задоволенні клопотання про призначення судової економічної експертизи відмовити.

08.07.2024 від представника позивача надійшли заяви про продовження строку подання відзивів на апеляційні скарги.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2024, у зв`язку з відпусткою судді Терещенко О.І., для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Крестьянінов О.О., суддя Радіонова О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.07.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до "12" серпня 2024 р. о 14:30год.; постановлено судове засідання, призначене на "12" серпня 2024 о 14:30 годині, провести в режимі відеоконференції з представниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське", Міністерства енергетики України та Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська".

12.08.2024 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу заступника Генерального прокурора, зазначає, що згідно висновку експерта №006-МОА/20 від 12.05.2021, було охоплено лише частину спірного періоду з 08.11.2014 по 31.12.2015; враховуючи, що характер правовідносин, який є предметом розгляду даної справи, має розглядатися в розрізі кондикційних зобов`язань позивачем і було заявлено клопотання про призначення судової економічної експертизи для надання висновку, з питань, що є на даний час предметом розгляду справи.

З огляду на викладене, просить залишити апеляційну скаргу заступника Генерального прокурора без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду від 04.06.2024 - без змін.

Одночасно апелянт просить поновити пропущений строк подання відзиву на апеляційну скаргу, посилаючись на введення в Україні воєнного стану, ведення активних бойових дій на території, де зареєстровано підприємство позивача, довготривалі відключення електропостачання.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до статті 263 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Статтею 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду на поновлення пропущеного процесуального строку.

Враховуючи наведені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу доводи в обґрунтування неможливості подати відзив у встановлений судом строк, що подання відзиву є правом позивача, судова колегія вважає можливим поновити позивачу пропущений строк подання відзиву на апеляційну скаргу і здійснює розгляд апеляційної скарги заступника Генерального прокурора з урахуванням відзиву позивача.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 12.08.2024, що відбулось у режимі відеоконференції, представник Міністерства енергетики України оголосила доводи апеляційної скарги, просить скаргу задовольнити; також представник Міністерства енергетики України підтримала вимоги апеляційної скарги прокурора.

Прокурор також оголосив доводи апеляційної скарги, просить її задовольнити; крім того, прокурор підтримав вимоги апеляційної скарги Міністерства енергетики України.

Представник відповідача підтримав вимоги апеляційних скарг.

Представник позивача проти вимог апеляційних скарг заперечує, просить ухвалу Господарського суду Донецької області від 04.06.2024 залишити без змін.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційних скарг, представники учасників справи висловили доводи і вимоги щодо апеляційних скарг, з огляду на встановлений статтею 273 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду скарги на ухвалу суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути скарги в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційних скаргах доводи апелянтів та доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу заступника Генерального прокурора, заслухавши у судовому засіданні представників учасників справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено місцевим господарським судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" про відшкодування збитків (упущеної вигоди) в сумі 106 375 777, 20грн від самовільного користування надрами, які були надані в користування позивачу на підставі спеціального дозволу на користування надрами №3316 від 19.12.2003 та акту про надання гірничого відводу, внесеного до реєстру Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки 24.12.2013 №2724.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що протягом 2014-2015 років відповідач безпідставно та неправомірно здійснював гірничі роботи з видобутку вугілля та проведення гірничих виробок у межах ділянок надр, які були надані у користування позивачу на підставі спеціального дозволу на користування надрами №3316 від 19.12.2003 та акту про надання гірничого відводу, внесеного до реєстру Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки від 24.12.2013 №2724.

Внаслідок самовільного користування надрами відповідачем, в порушення вимог статті 24 Гірничого Закону України, за твердженням позивача, відбулось зменшення балансових запасів вугілля в межах гірничого відводу ТОВ "Краснолиманське" на 130 тисяч тон, що спричинило позивачу збитки.

25.02.2020 до суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог №30/5 від 24.02.2020, згідно якої позивачем на підставі статті 46 Господарського процесуального кодексу України заявлено про стягнення з відповідача збитків на суму 1 259 958 977, 20грн.

15.04.2021 до суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, згідно якої заявлено про стягнення з відповідача збитків в сумі 5 658 812 000,00 грн.

22.09.2021 до суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, за змістом якої позивачем заявлено до стягнення з відповідача збитки у вигляді неотриманого прибутку в сумі 1 106 974 635, 00грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 15.12.2021 у справі №905/125/20 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" до Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" про відшкодування збитків (упущеної вигоди) в сумі 1 106 974 635, 00грн відмовлено повністю.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 рішення Господарського суду Донецької області від 15.12.2021 у справі №905/125/20 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" збитки в сумі 1 106 974 635, 00грн.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.02.2023 постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 та рішення Господарського суду Донецької області від 07.09.2022 у справі № 905/125/20 скасовано, справу № 905/125/20 передано на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.

25.07.2023 позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 6 070 861 634, 16грн в якості відшкодування збитків від самовільного користування надрами, які були надані в користування позивачу на підставі спеціального дозволу на користування надрами №3316 від 19.12.2003 та акту про надання гірничого відводу, внесеного до реєстру Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки 24.12.2013 за №2724. за період 2014-2017 роки.

31.01.2024 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, у якій останній просить стягнути з відповідача збитки за період 08.11.2014-01.11.2017 у розмірі 4 489 894 483, 04грн.

01.05.2024 від позивача надійшло клопотання про призначення у справі додаткової судової економічної експертизи, яке обґрунтоване тим, що згідно висновку експерта №006-МОА/20 від 12.05.2021 охоплено лише частину спірного періоду з 08.11.2014 по 31.12.2015, а також характер правовідносин, який є предметом розгляду даної справи, має розглядатись в розрізі кондикційних зобов`язань.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Позовні вимоги у даній справі первісно обґрунтовані тим, що протягом 2014-2015 років відповідач безпідставно та неправомірно здійснював гірничі роботи з видобутку вугілля та проведення гірничих виробок у межах ділянок надр, які були надані у користування позивачу. Внаслідок самовільного користування відповідачем надрами відбулось зменшення балансових запасів вугілля в межах гірничого відводу позивача, що спричинило позивачу збитки.

Позивач у даній справі стверджує, що внаслідок ведення відповідачем незаконного видобутку відбулось зменшення балансових запасів вугілля в межах гірничого відводу ТОВ "Краснолиманське" за періодами: з 01.10.2014 по 31.12.2014 - 130 тис. тон, за 2015 - 1228 тис. тон, за 2016 - 1139 тис. тон, з початку 2017 до 01.10.2017 - 447 тон., разом: 2944 тис. тон.

Розмір упущеної вигоди позивачем розраховано з урахуванням висновків судової експертизи, яка була призначена судом у справі №905/1025/18.

Так, рішенням Господарського суду Донецької області від 23.10.2019 у справі №905/1025/18 позов ТОВ "Краснолиманське" до ДП "ВК "Краснолиманська" задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 14 106 790, 56грн збитків, заподіяних шляхом несанкціонованого видобутку вугілля в період з 01.11.2014 по 07.11.2014, судовий збір у сумі 211 601, 86грн та 50 021, 40грн витрат на оплату експертизи. Вказане судове рішення у встановленому законом порядку не оскаржувалось та набрало законної сили.

Рішенням суду у справі №905/1025/18 було встановлено певні обставини, зокрема: наявність укладеного договору між сторонами договору №569/12 від 30.12.2003; факт захоплення підприємства невідомими особами; вчинення дій з видобутку вугілля з боку відповідача; відновлення діяльності підприємства позивача тощо.

Зокрема, за результатами проведення у справі №905/1025/18 комплексної судової економічної та товарознавчої експертизи складено висновок експертів №4459-4462 від 23.04.2019, в якому вказано наступне:

1) в межах ділянки шахтного поля ТОВ "Краснолиманське" на полі діючої шахти "Краснолиманська", пласти l2, м42 та к5+ к5в, загальна кількість: видобутого вугілля складає 2820 тис. тон, згідно Журналів визначення видобутку вугілля згідно маркшейдерським замірам в технічних межах ТОВ "Краснолиманьске"; зменшення запасів складає 2944 тис. тон, згідно Протоколу технічної наради по розгляду руху балансових запасів вугілля на площі гірничого відводу ТОВ "Краснолиманська" у період з 2014-2017 від 09.01.2017;

2) вартість видобутого вугілля у період з жовтня 2014 по 01.11.2017 в межах ділянки шахтного поля ТОВ "Краснолиманське" на полі діючої шахти "Краснолиманська", l2, м24 та к5+ к5в з урахуванням ціни на вугільну продукцію в динаміці формування вартості вугільної продукції виходячи з економічних показників та граничної ціни на вугільну продукцію у період з жовтня 2014 року по 01.11.2017:

- у першому варіанті, виходячи з кількості 2820 тис. тон, вартість становитиме 7 148 700.000 грн без ПДВ та витрат на транспортування;

- у другому варіанті, виходячи з кількості 2944 тис. тон, вартість становитиме 7463040.000 грн без ПДВ та витрат на транспортування;

3) виходячи з наданих документів, в межах компетенції експерта економіста встановлено, що розмір:

- витрат на видобуток вугілля відповідачем за період з жовтня 2014 року по листопад 2017 року, в тому числі, виходячи з обсягу нарахування по заробітній платі, споживання електричної енергії, водопостачання та теплопостачання, водовідведення визначити не надалось за можливе;

- середньомісячних витрат за період з 01.08.2014 по 31.08.2014, які мало відшкодувати ТОВ "Краснолиманське" на користь ДП "ВК "Краснолиманське" за надані послуги за договором №569/12 від 30.12.2003 визначити не надалось за можливе;

- середньомісячних витрат за період з 01.01.2018 по 31.12.2018, які мало відшкодувати ТОВ "Краснолиманське" на користь ДП "Вугільна компанія" з видобутку вугілля складає 48 762,92 грн;

4) з урахуванням результатів дослідження по питанням, зазначені: п.п.2.2, 2.3 резолютивної частини ухвали, у разі надання судом правової оцінки та кваліфікації розрахованої експертом суми недоотриманого прибутку - збитками від самовільного користування відповідачем надрами, які надані позивачеві в користування на підставі спеціального дозволу № 3316 від 19.13.2003 та акту про надання гірничого відводу, внесеного до реєстру Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки 24.12.2013 за № 2724 становитимуть:

- у першому варіанті, виходячи з кількості видобутого вугілля 2820 тис. тон 5344472 тис. грн;

- у другому варіанті, виходячи з кількості видобутого вугілля 2944 тис. тон 5658812 тис. грн.

Поряд з цим, при розгляді даної справи №905/125/20 ухвалою Господарського суду Донецької області від 08.04.2020 задоволено клопотання Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська про призначення судової економічної експертизи по справі №905/125/20; призначено у справі №905/125/20 судову економічну експертизу, проведення якої доручено Державному підприємству "Інформаційні судові системи" в особі Відокремленого структурного підрозділу "Центр судової експертизи та експертних досліджень"; на вирішення експертизи поставлені такі питання:

1) визначити за первісними документами обсяг видобутого вугілля за період з 08.11.2014р. по 31.12.2015р. в межах ділянки шахтного поля Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" на полі діючої шахти "Краснолиманська", пласти m24, l3, k5 + k5в.

2) встановити вартість видобутого вугілля у період з 08.11.2014р. по 31.12.2015р. в межах ділянки шахтного поля Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" на полі діючої шахти "Краснолиманська", пласти m24, l3, k5 + k5в з урахуванням ціни на вугільну продукцію в динаміці формування вартості вугільної продукції виходячи з економічних показників та граничної ціни на вугільну продукцію у період з листопада 2014 по грудень 2015р.

3) визначити розмір витрат, які мало відшкодувати Товариство з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" на користь Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" за надані послуги за договором №569/12 від 30.12.2003р. за період з 08.11.2014р. по 31.12.2015р. з урахуванням приписів п.2.3.1 договору №569/12 на здійснення послуг виробничого характеру та додаткових угод до нього.

4) у випадку неможливості надання відповіді на питання 3, визначити розмір:

- витрат з видобутку вугілля відповідачем за період з 08.11.2014р. по 31.12.2015р., в тому числі, виходячи з обсягу нарахування по заробітній платі, споживання електричної енергії, водопостачання та теплопостачання, водовідведення;

- середньомісячних витрат за період з 08.11.2014р. по 31.12.2015р., які мало відшкодувати Товариство з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" на користь Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" за надані послуги за договором №569/12 від 30.12.2003р.;

- середньомісячних витрат за період з 08.11.2014р. по 31.12.2015р., які мало відшкодувати Товариство з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" на користь Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" з видобутку вугілля.

5) визначити економічні показники, які повинні враховуватись при встановленні розміру завданих збитків від самовільного видобутку вугільної продукції.

6) визначити відсоток рентабельності вугільної продукції за 2019р.

7) визначити загальний розмір збитків від самовільного користування відповідачем за період з 08.11.2014р. по 31.12.2015р. надрами, які надані позивачеві в користування на підставі спеціального дозволу №3316 від 19.13.2003 року та акту про надання гірничого відводу, внесеного до реєстру Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки 24.12.2013 року за №2724.

Позивачем (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 22.09.2021) розраховано упущену вигоду в період з 08.11.2014 по 31.12.2015 на суму 1 106 974 635грн.

Як зазначено вище, рішенням Господарського суду Донецької області від 15.12.2021 у справі №905/125/20 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" до Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" про відшкодування збитків (упущеної вигоди) в сумі 1 106 974 635, 00грн відмовлено повністю.

Господарський суд Донецької області в позові відмовив, зазначивши про те, що наданими до матеріалів справи доказами підтверджується порушення відповідачем вимог Гірничого закону України та Кодексу України про надра в частині заборони користування надрами за відсутності спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Водночас, за висновком суду, правовідносини, які виникли між сторонами, є не деліктними, а кондикційними, у зв`язку з чим законодавство щодо відшкодування збитків власнику майна, на яке посилається позивач, не підлягає застосуванню. З огляду на те, що позивач не обґрунтував підстави поданого ним позову на положеннях глави 83 Цивільного кодексу України, яка врегульовує питання щодо набуття майна та збереження його без достатньої правової підстави, а до компетенції суду не віднесено зміну підстав позову, і позивачем не заявлено вимогу про повернення майна чи стягнення його вартості, відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги про стягнення збитків.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 рішення Господарського суду Донецької області від 15.12.2021 у справі №905/125/20 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" збитки в сумі 1 106 974 635, 00грн.

Суд апеляційної інстанції скасував рішення місцевого господарського суду, зазначивши про обґрунтованість заявлених позивачем вимог з огляду на доведення факту протиправної поведінки відповідача щодо розпорядження майном (вугіллям), видобутим на переданих в користування позивачу пластах та не переданні цього вугілля позивачу, а також застосування висновків судової експертизи, проведеної у справі №905/1025/18, за участю тих самих сторін.

Передаючи справу на новий розгляд, Верховний Суд у постанові від 07.02.2023 зазначив, що судами попередніх інстанцій не з`ясовувалися обставини щодо чинності у спірному періоді спеціального дозволу на користування надрами, наданого позивачу (тобто чи зупинялася дія цього дозволу), а також щодо правомірності передання позивачем на користь відповідача свого права користування родовищем кам`яного вугілля шляхом укладення договору №569/12 від 30.12.2003. Натомість від встановлення вказаних обставин залежить визначення того, кому саме було завдано збитків внаслідок видобування відповідачем в межах шахти "Краснолиманська" кам`яного вугілля у спірному періоді (позивачеві чи навколишньому природному середовищу) і відповідно на чию користь підлягають стягненню збитки у разі доведення всіх складових елементів притягнення до такого виду відповідальності (позивача чи в дохід держави).

Верховним Судом зазначено, що за змістом заяви позивача від 22.09.2021 про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач остаточно визначився із тим розміром упущеної вигоди (1 106 974 635 грн), яка має бути стягнута з відповідача, позивач послався не на висновок судової експертизи, проведеної у справі № 905/1025/18, як зазначив у своїй постанові суд апеляційної інстанції, а на висновок судової експертизи від 12.05.2021 № 006-МОА/20, проведеної у справі, яка переглядається (№905/125/20). Відтак, є незрозумілим, з урахуванням яких саме розрахунків та експертних досліджень (тобто проведених у справі №905/1025/18 чи у справі № 905/125/20), позивачем скориговано розмір його вимог.

З огляду на викладене, за висновком Верховного Суду, розглядаючи позовні вимоги ТОВ "Краснолиманське", суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили правової природи збитків, заявлених до стягнення, за підставою їх виникнення (з правочину чи деліктні правовідносини), достеменно не встановили наявність чи відсутність порушеного права позивача, а також всіх елементів цивільного (господарського) правопорушення. Без з`ясування вищевказаних обставин неможливо дійти беззаперечного висновку щодо обґрунтованості позову, який розглядається у цій справі.

Як зазначено вище, 25.07.2023 позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 6 070 861 634, 16грн в якості відшкодування збитків від самовільного користування надрами, які були надані в користування позивачу на підставі спеціального дозволу на користування надрами №3316 від 19.12.2003 та акту про надання гірничого відводу, внесеного до реєстру Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки 24.12.2013 за №2724. за 8.11.2014 - 1.11.2017 р.

31.01.2024 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, у якій останній просить стягнути з відповідача збитки за період 08.11.2014-01.11.2017 у розмірі 4 489 894 483, 04грн.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянтів, що фактично позивачем під час нового розгляду справи заявами про збільшення та зменшення розміру позовних вимог змінено предмет позову, а саме заявлено новий розмір заборгованості за новий - більший період - 08.11.2014 - 01.11.2017 замість заявленого раніше - з 08.11.2014 по 31.12.2015.

Відповідно до статті 46 Господарського процесуального кодексу України, у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.

Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

У спірних правовідносинах позивач не посилається на зміну фактичних обставин справи, що обумовили звернення ним із заявою про збільшення, а у подальшому - 31.01.2024 про зменшення позовних вимог.

Новий період, який зазначено позивачем, - 08.11.2014 - 01.11.2017 охоплює правовідносини до звернення позивачем з даним позовом до суду, відтак, позивач не був позбавлений права та можливості одразу розрахувати розмір заборгованості у вказаний період і надати докази на підтвердження позовних вимог.

Натомість, у постанові Верховного Суду від 07.02.2023 зазначено про необхідність дослідження під час нового розгляду справи судом доказів, якими позивач обґрунтовує заяву від 22.09.2021 про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач остаточно визначився із розміром упущеної вигоди (1 106 974 635 грн).

У той час, як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, призначення експертизи обумовлено саме у зв`язку із тим, що позивачем змінено предмет позову і заявлено до стягнення новий розмір заборгованості за період 08.11.2014 - 01.11.2017.

При цьому, судом першої інстанції не враховано, що зазначаючи в оскаржуваній ухвалі для проведення експертизи періоду 08.11.2014 - 01.11.2017, у матеріалах справи вже наявний висновок експерта фактично з аналогічних питань за період 08.11.2014 - 31.12.2015.

Тобто, як вірно зазначено Міністерством енергетики України в апеляційній скарзі, у висновку експерта №006-МОА/20 від 12.05.2021, наданого на виконання ухвали про призначення у даній справі судової експертизи, вже містяться відповіді на питання №1-4 за період 08.11.2014 по 31.12.2015, однак, оскаржуваною ухвалою повторно призначена експертиза за вказаний період без урахування вже наявного у матеріалах справи висновку.

Відповідно до статті 107 Господарського процесуального кодексу України, за наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.

Відповідно до пункту 1.2.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998, повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Однак, оскаржувана ухвала не містить обґрунтувань щодо необхідності призначення у справі повторної експертизи в частині питань, відповіді на які вже містяться у висновку експерта №006-МОА/20 від 12.05.2021.

Крім того, у висновку експерта №006-МОА/20 від 12.05.2021 вказано, що питання 1, 2 та 7 (що є аналогічними до питання 1, 2 та 6 в ухвалі Господарського суду Донецької області від 04.06.2024) є такими, які не відповідають Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, та мають бути викладені в іншому формулюванні.

Однак, суд першої інстанції зазначеного знову ж таки не врахував, призначаючи експертизу з аналогічними питаннями оскаржуваною ухвалою.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За положеннями статті 13 цього Кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона має довести свої вимоги і заперечення в обґрунтування доводів, на які сторона посилається.

Тобто, позивач, звертаючись з позовом і належним чином користуючись своїми процесуальними правами, має надати усі наявні у нього належні та допустимі докази в обґрунтування своїх вимог.

Однак, як вірно зазначає прокурор в апеляційній скарзі, у спірних правовідносинах позивач фактично перекладає обов`язок з доказування позовних вимог на експерта; у клопотанні про призначення додаткової експертизи від 01.05.2024 позивач не обґрунтовує неможливість здійснення відповідних розрахунків за новий, збільшений період, з урахуванням наявних у нього доказів, якими він обґрунтовує позовні вимоги та висновків експерта, викладених за результатами проведеної експертизи (висновок №006-МОА/20 від 12.05.2021).

За приписами статті 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Призначаючи судову експертизу у даній справі оскаржуваною ухвалою, суд першої інстанції посилається на те, що обставини, які входять до предмета доказування у даній справі, не можуть бути встановлені судом самостійно, оскільки потребують спеціальних знань.

Однак, суд апеляційної інстанції вважає такий висновок місцевого господарського суду таким, що не надає підстав для призначення експертизи у даній справі, виходячи з такого.

По-перше, у матеріалах справи вже наявні 2 висновки експертів, здійснені у межах справи №905/1025/18 та справи №905/125/20; до того ж, висновок експерта №006-МОА/20 від 12.05.2021 містить аналогічні питання, які зазначені судом в оскаржуваній ухвалі.

А по-друге, як вбачається із матеріалів справи, звертаючись у даній справі з позовом до суду, позивач, виходячи з отриманих висновків експерта у справі №905/1025/18, здійснив нарахування збитків за певний період, тобто, позивач мав можливість здійснити відповідні нарахування.

Колегія суддів апеляційного господарського суду наголошує, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватись лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Як вбачається із оскаржуваної ухвали про призначення судової експертизи, місцевий господарський суд зазначеному оцінки не надав.

Окрім вже наявних у справі висновків експертів, матеріали справи містять й інші докази, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги; висновок експерта є лише одним із доказів, який в силу положень статей 86, 104 Господарського процесуального кодексу України, не має заздалегідь встановленої сили, і має оцінюватись судом у сукупності з іншими доказами. І тому, навіть, за наявності третього висновку у справі, судом має бути надана належна оцінка усім наявним у матеріалам справи доказам.

Судова колегія зазначає, що статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Розглянувши матеріали справи у їх сукупності, судова колегія вважає, що у даному випадку судом першої інстанції не було дотримано вимог статті 99 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку призначення експертизи, яка має призначатися судом лише за сукупності зазначених у вказаній статті умов.

При цьому, порушення порядку призначення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Стосовно доводів прокурора щодо правової природи збитків, заявлених до стягнення за підставою їх виникнення (з правочину чи деліктні правовідносини), встановлення наявності чи відсутності порушеного права позивача, а також всіх елементів цивільного (господарського) правопорушення, колегія суддів апеляційного господарського суду, що означені питання мають бути розглянуті та вирішені судом під час розгляду справи по суті.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та не надав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги Міністерства енергетики України та заступника Генерального прокурора слід задовольнити, ухвалу Господарського суду Донецької області від 04.06.2024 у справі №905/125/20 - скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" про призначення додаткової судової економічної експертизи відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд апеляційної інстанції не вирішує спір по суті, судові витрати не розподіляються.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, п. 6 ч. 1 ст. 275, п. 1 ч. 1 ст. 280, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства енергетики України задовольнити.

Апеляційну скаргу заступника Генерального прокурора задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Донецької області від 04.06.2024 у справі №905/125/20 скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" про призначення додаткової судової економічної експертизи відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття; порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 21.08.2024.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя О.О. Радіонова