Рішення

від 08.08.2024 по справі 910/18470/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.08.2024Справа № 910/18470/23

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Беверідж Трейдінг Компані"до1) Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 2) Антимонопольного комітету України 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдінг"провизнання недійсним рішення Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.Представники сторін:

від позивача: Петриченко Л.Ю.;

від відповідача-1,-2: Пащенко М.В.;

від відповідача-3: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/18470/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Беверідж Трейдінг Компані» (далі також - позивач, ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані») до Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі також - відповідач-1, Відділення), Антимонопольного комітету України (далі також - відповідач-2, АМК, Комітет) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Істерн Беверідж Трейдінг» (далі також - відповідач-3, ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг») про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 54/15-р/к від 31.08.2022 у справі № 54/42-21 про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу.

29.12.2023 відповідачем-1 подано відзив на позов, а 03.01.2024 відзив надав і відповідач-2.

Крім того, у відзиві відповідач-2 заявив про зловживання позивачем процесуальними правами та про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

08.02.2024 від позивача надійшли письмові пояснення по справі.

Безпосередньо в підготовчому засіданні 08.02.2024 представник позивача усно заявив клопотання про витребування доказів та повідомив про надіслання такого клопотання до суду через систему «Електронний суд».

Заслухавши доводи учасників процесу, суд наголосив, що відповідно до ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Суд вирішив відкласти підготовче засідання відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України з метою надання можливості сторонам ознайомитися з матеріалами справи та подати додаткові докази на підтвердження своїх позицій стосовно спору в справі.

08.02.2024 від позивача надійшли письмові пояснення та клопотання про витребування доказів.

Також, 14.03.2024 позивачем подані клопотання про витребування доказів з обґрунтуванням причин неможливості подання клопотання у встановлений строк.

З метою всебічного та повного розгляду всіх матеріалів справи в їх сукупності, суд задовольнив клопотання позивача про поновлення строку та про витребування доказів у відповідачів-1,-2.

28.03.2024 відповідач-1 на виконання вимог суду надав витребувані докази.

Напередодні підготовчого засідання 04.04.2024 позивач звернувся до суду із клопотанням про витребування доказів та надав додаткові письмові пояснення.

Суд дійшов висновку, що наявних у матеріалах справи фактичних даних достатньо для вирішення спору по суті, а отже, у витребуванні доказів немає потреби. Крім того, позивачем не доведено неможливості отримати заявлені до витребування докази самостійно, а доводи щодо сумніву у відповідності поданих копій оригіналам не підтверджені доказами.

Суд відмовив позивачу у задоволенні клопотання про витребування та долучив до справи письмові пояснення позивача, подані 04.04.2024.

З огляду на строки розгляду справи та на те, що в підготовчому провадженні здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 23.05.2024.

22.05.2024 до суду звернулося Зе Скотч Віскі Есоусіейшн (The Scotch Whisky Association) із клопотанням по вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідачів-1,-2.

У судовому засіданні 23.05.2024 суд визнав поважними причини неявки представника позивача та оголосив перерву до 04.07.2024.

28.06.2024 представник позивача звернувся до суду із заявою про оголошення перерви в судовому засіданні з огляду на неможливість забезпечити явку уповноваженого представника з незалежних від позивача причин.

У судовому засіданні 04.07.2024 суд надав оцінку клопотанню Зе Скотч Віскі Есоусіейшн ( The Scotch Whisky Association ) про вступ у справу третьою особою та зробив наступні висновки.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Ухвалою суду від 04.04.2024 вирішено закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.

Проте, клопотання від Зе Скотч Віскі Есоусіейшн ( The Scotch Whisky Association ) надійшло до суду 22.05.2024, тобто з порушенням строків, передбачених ч. 1 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на наведені вище обставин суд відмовив у задоволені клопотання про залучення Зе Скотч Віскі Есоусіейшн ( The Scotch Whisky Association ) до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідачів-1,-2.

У судовому засіданні 04.07.2024 оголошено перерву до 08.08.2024.

Суд заслухав вступне слово.

Представник позивача безпосередньо в судовому засіданні 08.08.2024 наполягав на задоволенні заявленого позову, а представник відповідачів-1,-2 проти позову заперечували у повному обсязі.

Відповідач-3 явку уповноваженого представника в судове засідання 08.08.2024 не забезпечив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У діях позивача під час подання позову не було виявлено зловживань процесуальними правами, а тому відсутні підстави для застосування до позивача заходів процесуального примусу.

Суд закінчив з`ясування обставин справи та перевірку їх доказами, провів судові дебати.

У судовому засіданні 08.08.2024 відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Адміністративна колегія Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, розглянувши матеріали справи № 54/42-21 про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Істерн Беверідж Трейдінг» (далі також - ТОВ «ІБТ») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Беверідж Трейдінг Компані» (далі також - ТОВ «БТК») законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбачене ст. 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» (далі також - Закон), та подання Другого відділу досліджень і розслідувань Відділення від 12.07.2022 № 54-03/50п винесла рішення від 31.08.2022 № 54/15-р/к (далі також - Рішення № 54/15-р/к), яким визнано, що:

- ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» вчинило порушення, передбачене ст. 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення суб`єктом господарювання через іншу особу невизначеному колу осіб неточних відомостей, зокрема, внаслідок обраного способу їх викладення, що можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) товарів цього суб`єкта господарювання, шляхом розміщення на етикетках Настоянка «ЛОРД БАЙРОН ОЛД (LORD BYRON OLD)», Настоянка «ЛОРД БАЙРОН ЯНГ (LORD BYRON YOUNG)», інформації «WHISKY», «HIGHLANDER'S LEGACY», «LORD BYRON», «LORD BYRON STRONG DRINK», зображення лорда Байрона та іншої інформації англійською мовою у сукупності та поширення у такий спосіб невизначеному колу осіб неточних відомостей, що можуть бути сприйняті споживачами як інформація про походження цих напоїв;

- за вказане порушення накласти на ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» штраф в розмірі 63 460,00 грн;

- зобов`язати ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» припинити порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, вказане у п. 1 резолютивної частини цього рішення, у двомісячний термін із дня одержання цього рішення.

Доводи Комітету щодо наявності у діях позивача порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції ґрунтуються переважно на такому:

- загальне композиційне оформлення етикеток напоїв, зображення лорда Байрона, а також те, що написи виконані англійською мовою, яке в пересічного споживача може викликати асоціацію, що такі напої вироблено в іноземній країні, може вводити в оману та бути сприйняте споживачами, як інформація про походження цих напоїв з іншої держави, зокрема Шотландії;

- позначення та інші англомовні позначення, розміщенні на етикетках напоїв таким способом, що може скласти у споживача уявлення про те, що алкогольна продукція (настоянки) має відношення до країн (регіонів), де традиційно виробляють віскі, зокрема Шотландії, вплинути на наміри споживачів щодо їх придбання та надати ТОВ «БТК» неправомірних переваг у конкуренції на ринку алкогольних напоїв.

Позивач вважає, що Рішення № 54/15-р/к не відповідає чинному законодавству України та порушує права і законні інтереси позивача, у зв`язку з чим рішення підлягає визнанню недійсним.

На обґрунтування заявленого позову ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» наголошує на наступному:

- відповідачами -1,-2 порушена територіальна юрисдикція розгляду справи, в якій прийняте оскаржуване рішення;

- відповідачем-1 не встановлено факту вчинення порушення, передбаченого ст. 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»;

- текст оспорюваного рішення і встановлені відповідачем-1 обставини суперечать висновкам відповідача-1;

- відповідачами-1,-2 пропущено строки притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності;

- неповідомлення позивача про прийняте стосовно нього рішення.

Відповідачі-1,-2 проти заявленого позову заперечували, оскільки вважають, що Рішення № 54/15-р/к прийняте з дотриманням вимог законодавства, а позивачем пропущений встановлений законодавством строк для оскарження такого рішення.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши подані докази у їх сукупності, суд дійшов таких обґрунтованих висновків.

Правовідносини, пов`язані з обмеженням монополізму та захистом суб`єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України (далі - ГК України), і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розглядаються господарськими судами.

До того, ж відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду.

В силу ч. 1 ст. 3 Закону України "Про захист економічної конкуренції" законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України "Про Антимонопольний комітет України"; Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Приписами ст. 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом тощо.

Поряд із тим, відповідно до ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції"; Про захист від недобросовісної конкуренції", Про державну допомогу суб`єктам господарювання", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" діяльність щодо виявлення, запобігання та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, проводиться Антимонопольним комітетом України, його органами та посадовими особами з додержанням процесуальних засад, визначених законодавчими актами України про захист економічної конкуренції.

За приписами ст. 40 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особи, які беруть участь у справі, мають право надавати докази, подавати клопотання, усні й письмові пояснення (заперечення), пропозиції щодо питань, які виносяться на експертизу.

Згідно зі статтею 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції", доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість, встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: пояснення сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів.

Статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що за результатом розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають відповідне рішення.

Також відповідно до пункту 32 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за № 90299, у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення.

З огляду на викладене, органи Комітету приймають рішення у справі про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції на підставі чинного законодавства, за результатом дослідження обставин та оцінки доказів, що мають значення для справи.

Статтею 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" визначено, що Органи Антимонопольного комітету України у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов`язкові для виконання рішення про:

- визнання факту недобросовісної конкуренції;

- припинення недобросовісної конкуренції;

- офіційне спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих, неточних або неповних відомостей;

- накладання штрафів;

- закриття провадження у справі.

Поряд із тим, суд приймає до уваги приписи ч. 1 ст. 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", яка визначає, що недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності. Недобросовісною конкуренцією, зокрема, є такі дії у конкуренції, як поширення інформації, що вводить в оману.

Відносини, пов`язані захистом від недобросовісної конкуренції, регулюються цим Законом, Законом України «Про захист економічної конкуренції», Законом України «Про Антимонопольний комітет України», Паризькою конвенцією про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, іншими актами законодавства, виданими на підставі законів чи постанов Верховної Ради України (стаття 3).

Відповідно до приписів ст. 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб`єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб`єкта господарювання.

Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які:

- містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору;

- містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб`єкта господарювання;

- приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають;

- містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.

Вчинення суб`єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п`яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб`єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав відомостей про розмір доходу (виручки), штраф, передбачений частиною першою цієї статті, накладається у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Накладення штрафу здійснюється відповідно до частин третьої - сьомої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Суми стягнутих штрафів та пені за прострочення їх сплати зараховуються до державного бюджету (стаття 21).

За приписами ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача). Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

З метою встановлення обставин надсилання Рішення № 54/15-р/к Товариству з обмеженою відповідальністю «Беверідж Трейдінг Компані», суд витребував у відповідачів-1,-2 додаткові докази, які були долучені до справи відповідачем-1 28.03.2024.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи фактичних даних, листом Відділення від 05.09.2022 № 54-02/1619 на адресу позивача (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, 6-В) було надіслано Рішення № 54/15-р/к, номер відправлення 49101 11576697. Конверт з копією Рішення № 54/15-р/к було повернуто на адресу Відділення з позначкою «повертається за закінченням терміну зберігання» (про що свідчить належним чином завірена копія конверту).

Тому, 18.10.2022 в газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» № 246 (7367) було опубліковано інформацію про прийняте Рішення № 54/15-р/к. Крім того, текст Рішення № 54/15-р/к було оприлюднено на офіційному сайті Відділення за посиланням https://southeastmtv.amcu.gov.ua/npas/rishennya-5415-rk-vid-31082022.

Натомість, обґрунтовуючи заявлений позов ТОВ «БТК» наголошує, що про існування оспорюваного Рішення № 54/15-р/к стало відомо лише після отримання ухвали Господарського суду Київської області у справі № 911/1079/23 про стягнення з нього пені та штрафу в розмірі 126 920,00 грн за прострочення виконання Рішення № 54-02/1619.

У п. 1 прохальної частини позовної заяви позивач просить поновити йому строк для оскарження Рішення № 54/15-р/к.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Положеннями ст. 118 ГПК України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються судом без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Спеціальним законом, який визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин - є Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Передбачений вказаною нормою строк є присічним.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що Рішення № 54/15-р/к вважається врученим позивачу 28.11.2022, а строк оскарження вказаного рішення до 30.01.2023.

Позовну заяву про оскарження Рішення № 54/15-р/к подано до суду 03.12.2023, тобто з пропуском встановленого законодавством строку.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норми права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у даній категорії справ виходить з того, що вирішуючи спори, зокрема, про стягнення коштів (штрафу, пені) на підставі рішення органів Антимонопольного комітету України, господарським судам необхідно мати на увазі, що для того щоб дійти висновку про обов`язковість виконання рішення Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення , господарському суду потрібно досліджувати це рішення на предмет його відповідності вимогам законодавства, якщо така відповідність заперечується іншою стороною у справі. Так, сам по собі факт не оскарження рішення особою, якої воно стосується, не є безумовним свідченням законності відповідного акта державного органу.

Втім, не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення, з приводу незаконності та/або необґрунтованості рішення Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених частиною другою статті 47 та частиною першою ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», оскільки ця особа не скористалася правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органів Антимонопольного комітету України.

Близька за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.05.2019 у справі № 904/3535/18, від 27.08.2019 у справі № 922/3685/18, від 18.05.2023 у справі № 904/4203/20.

Закінчення присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є самостійною підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення АМК (вказану правову позицію висловлено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 27.06.2020 у справі № 905/1605/19, від 12.02.2019 у справі № 915/352/18, від 08.07.2019 у справі № 915/756/18, від 27.08.2019 у справі № 922/3685/18, від 23.04.2019 у справі № 910/6538/18, від 14.03.2023 у справі № 910/4518/22, від 20.04.2023 у справі № 910/20438/21.)

Пропуск встановленого ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" присічного двомісячного строку є самостійною та достатньою підставою для відмови в позові про визнання рішення органів Антимонопольного комітету України недійсним безвідносно до інших обставин справи. Вказану правову позицію також викладено у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 922/4646/16.

У той же час, не зважаючи на пропуск передбаченого законодавством строку для оскарження Рішення № 54/15-р/к Відділення, позивач все ж наводить доводи, які, на його думку, є підставами для визнання недійсним оскаржуваного Рішення. Суд вважає за необхідне наголосити на такому.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що Комітет є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Комітету обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Комітету.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Комітет здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про державну допомогу суб`єктам господарювання», цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції.

Територіальне відділення Антимонопольного комітету України підконтрольне та підзвітне Антимонопольному комітету України.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету. Антимонопольний комітет України, його територіальні відділення є юридичними особами, мають поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банку, печатки із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням.

Відповідно до статті 12-1 Закону «Про Антимонопольний комітет України» Адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України утворюється головою територіального відділення Антимонопольного комітету України з числа керівних працівників територіального відділення у складі не менше ніж три особи цього територіального відділення. За згодою Голови Антимонопольного комітету України до складу адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України можуть входити посадові особи Антимонопольного комітету України. Адміністративну колегію територіального відділення Антимонопольного комітету України очолює голова територіального відділення або його заступник.

Діяльність адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України координує голова відповідного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Члени Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України мають рівні права щодо розгляду питань, що належать до компетенції цих органів відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі під час прийняття розпоряджень і рішень.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має такі повноваження:

1) розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, проводити розслідування або дослідження за цими заявами і справами;

2) приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надавати попередні висновки стосовно узгоджених дій;

3) розглядати справи про адміністративні правопорушення, виносити постанови в цих справах;

4) переглядати рішення, прийняті адміністративною колегією територіального відділення Антимонопольного комітету України;

5) при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом;

6) призначати експертизу та експерта з числа осіб, які володіють необхідними знаннями для надання експертного висновку;

7) проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб`єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження);

8) визначати наявність або відсутність контролю між суб`єктами господарювання або їх частинами та склад групи суб`єктів господарювання, що є єдиним суб`єктом господарювання;

9) вносити до органів виконавчої влади обов`язкові для розгляду подання шодо анулювання ліцензій, припинення операцій зовнішньоекономічної діяльності суб`єктів господарювання у разі порушення ними законодавства про захист економічної конкуренції;

10) надавати обов`язкові для розгляду рекомендації органам влади, органам місцевого самоврядування, органам адміністративно-господарського управління та контролю, суб`єктам господарювання, об`єднанням щодо припинення дій або бездіяльності, які містять ознаки порушень законодавства про захист економічної конкуренції, та усунення причин виникнення цих порушень і умов, що їм сприяють;

11) звертатися до суду із запитами щодо надання інформації про справи, що розглядаються цими судами відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має право надавати обов`язкові для розгляду рекомендації та вносити до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, установ, організацій, суб`єктів господарювання, об`єднань пропозиції щодо проведення заходів, спрямованих на обмеження монополізму, розвиток підприємництва і конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, а також щодо припинення дій або бездіяльності, що можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України здійснює інші повноваження відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Як вбачається з наявних у справі доказів, Комітетом за власною ініціативою було розпочато дослідження наявності ознак порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції в діях Приватного акціонерного товариства «Вікторія» (далі - ПрАТ «Вікторія») та ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг».

Відповідно до статті 9 Закону Голова Антимонопольного комітету України: розподіляє обов`язки між першим заступником, заступником Голови та державними уповноваженими Антимонопольного комітету України, спрямовує діяльність територіальних відділень Антимонопольного комітету України; видає накази, затверджує положення, інструкції та інші акти, обов`язкові для працівників Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень.

На виконання доручення Голови Антимонопольного комітету України від 17.10.2019 року № 13-01/1078 Відділенням проводилось подальше дослідження щодо наявності ознак порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції в діях ПрАТ «Вікторія» та ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг».

Таким чином, даючи доручення Південно-Східному Відділенню, Комітет діяв у межах та у спосіб передбачений чинним законодавством.

Позивачем не обґрунтовано яким чином та які саме права позивача порушив Комітет передавши Заяву на розгляд Південно-Східному Відділенню.

Пунктом 3 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого Розпорядженням Антимонопольного комітету України 23.02.2001 № 32-р (зі змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.03.2001 за № 291/5482 (далі - Положення) передбачено, що відділення має повноваження розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами, приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Отже, Адміністративною колегією Відділення було прийнято Рішення №54/15-р/к у межах його повноважень, визначених статтями 7, 14 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», пунктами 3 і 11 Положення.

Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України приймається від імені територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Крім того, суд надав оцінку доводам сторін щодо територіальної юрисдикції розгляду справи № 54/42-21.

Статтею 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження зокрема, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами.

Статтею 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за:

- заявами суб`єктів господарювання, громадян, об`єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

- поданнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

- власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України.

Пунктом 10 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (далі - Правила), затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 року № 5, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 06.05.1994 р. за № 90/299 визначено, що Комітет може прийняти до свого провадження і розглянути будь-яку справу.

Пунктом 11 Правил передбачено, що Голова Комітету має право за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, за поданням державного уповноваженого Комітету, керівника структурного підрозділу Комітету, голови територіального відділення або з власної ініціативи будь-які матеріали, що є в провадженні органу чи посадової особи, уповноважених на їх розгляд, передати на розгляд іншого органу чи посадової особи.

Статтею 17 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що Голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження проводити, організовувати розслідування за заявами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, дослідження за заявами про надання дозволу, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, що підвідомчі адміністративним колегіям територіального відділення, а за дорученням Голови чи органів Антимонопольного комітету України - розслідування за заявами і справами про порушення законодавства про захист' економічної конкуренції, дослідження за заявами і справами про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, підвідомчими цим органам.

Так, як вже було встановлено вище, саме на виконання доручення Голови Антимонопольного комітету України від 17.10.2019 року №13-01/1078 Відділенням було проведено дослідження щодо наявності ознак порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції_ ПрАТ «Вікторія» та ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг».

За результатами проведеного дослідження було розпочато розгляд справи №54/42-21, за матеріалами якої було прийнято оскаржуване Рішення № 54/15-р/к.

Отже дослідження, збір доказів у справі та прийняття Рішення № 54/15-р/к Адміністративною колегією Відділення відповідає положенням Закону України «Про Антимонопольний комітет України», Закону України «Про захист економічної конкуренції» та Правил.

Таким чином посилання позивача на порушення територіальної юрисдикції є безпідставними, та не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Крім того, обґрунтовуючи заявлений позов позивач наголошував на порушення строків притягнення до відповідальності, у зв`язку з введенням спірної продукції в обіг у 2015 році.

Статтею 28 1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» визначено, що суб`єкт господарювання не може бути притягнутий до відповідальності за вчинення дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, якщо закінчився строк давності притягнення до відповідальності.

Строк давності притягнення до відповідальності за недобросовісну конкуренцію становить три роки з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення.

Перебіг строку давності зупиняється на час розгляду органами Антимонопольного комітету України справи про недобросовісну конкуренцію.

Як зазначено у оскаржуваному Рішенні № 54/15-р/к, факти реалізації напоїв через інтернет магазин «Розетка» по 10.01.2019 року (постачальник ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані»), через ТОВ «СТС-Групп» (постачальник ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані», інтернет магазин «Globalproduct») по 26.01.2021 року, через КП «Володимирський ринок» по 15.12.2021 року (реалізація Напоїв триває станом на дату 31.08.2022 року), через онлайн супермаркет «Yess» по 06.10.2021 року (реалізація станом на дату 31.08.2022 року), свідчать про факт триваючого порушення в діях позивача шляхом повідомлення ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» на етикетках напоїв інформації «WHISKY», «LORD BYRON», «HIGHLANDER'S LEGACУ», «TRADE MARK», «LORD BYRON STRONG DRINK», зображення лорда Байрона (англійський поет) та іншої інформації англійською мовою у сукупності через іншу особу невизначеному колу осіб, що може вводити в оману.

Триваючі порушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Отже, порушення є триваючим.

Розгляд справи № 54/42-21 було розпочато Розпорядженням адміністративної колегії Відділення № 54/43-рп/к. від 08.04.2021.

Отже, відповідно до приписів статті 28 1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» перебіг строку давності притягнення до відповідальності зупинився.

Таким чином, Відділенням не було порушено строки для притягнення до відповідальності ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані».

Крім того, судом встановлено, що в ході розгляду справи № 54/42-21 Відділенням було встановлено, що ПрАТ «Вікторія» виготовляло алкогольні напої на замовлення ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» та ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані».

Згідно з інформацією ПрАТ «Вікторія» Угодою про заміну сторони від 19.03.2018 року (між ПрАТ «Вікторія», ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» та ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані») до Договору поставки від 01.06.2015 року №05/15-САН (між ПрАТ «Вікторія» та ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг») сторона в цьому договорі ТОВ ««Істерн Беверідж Трейдінг»» (Покупець) замінена на сторону в договорі - ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» (Покупець), до якого перейшли права та обов`язки ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг».

Договір поставки від 01.06.2015 року №05/15-САН (зі змінами та доповненнями) за додатковою угодою (між ПрАТ «Вікторія» та ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані») від 05.06.2019 року № 05/06-2 доповнено пунктом 7.8 в редакції, зокрема такого змісту «Покупатель [ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані»] несет полную ответственность за полноту, достоверность и точность информации указанной на этикетках (контрэтикетках) и упаковке товара, произведенного по заказу Покупателя [ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані»]» (рос. мова). Згідно з пунктом 3 цієї угоди «Действие этого Дополнительного соглашения распространяется на правоотношения, возникшие с 19.03.2018 г. Согласно ч. 3 ст. 631 Гражданского кодекса Украины» (рос. мова).

Таким чином, після укладання угоди про заміну сторони (до Договору поставки від 01.06.2015 року №05/15-САН) від 19.03.2018 року відповідальність за інформацію на етикетках (контретикетках) Напоїв покладено на Покупця - ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані».

Отже, ПрАТ «Вікторія» після 19.03.2018 року отримувало складові (інгредієнти) та готові етикетки для виробництва Напоїв «ЛОРД БАЙРОН ОЛД (LORD BYRON OLD)», «ЛОРД БАЙРОН ЯНГ (LORD BYRON YOUNG) від ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані».

Відповідно до ДСТУ 3297-95, який встановлює терміни та визначення основних понять у галузі лікеро-горілчаної промисловості, віскі - це настоянка міцністю від 40 % до 45 %, з характерним ароматом. Виготовлена з витриманого в обвуглених всередині дубових бочках спирту-сирцю із зерна жита, кукурудзи, ячменю.

Тобто, Напої «ЛОРД БАЙРОН ОЛД (LORD BYRON OLD)», «ЛОРД БАЙРОН ЯНГ (LORD BYRON YOUNG) - це продукт, який відрізняється від віскі за своїм складом та технологією виготовлення.

Таким чином, загальне композиційне оформлення етикеток Напоїв позначеннями «HIGHLANDER'S LEGACY», «LORD BYRON», «LORD BYRON STRONG DRINK» зображення лорда Байрона, «WHISKY» (разом - Позначення), а також те, що написи виконані англійською мовою, яке в пересічного споживача може викликати асоціацію, що зазначені Напої вироблено в іноземній країні, може вводити в оману та бути сприйняте споживачами, як інформація про походження цих Напоїв з іншої держави. Шотландії.

ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» та ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» шляхом розміщення на етикетках напоїв інформації «HIGHLANDER'S LEGACY», «LORD BYRON», «LORD BYRON STRONG DRINK», зображення лорда Байрона, «WHISKY» у той час, як до їх складу не входять інгредієнти, притаманні такому алкогольному напою як віскі, а на етикетках напоїв розміщено зовсім іншу інформацію щодо виду продукції.

Настоянка «ЛОРД БАЙРОН ОЛД (LORD BYRON OLD)», Настоянка «ЛОРД БАЙРОН ЯНГ» (LORD BYRON YOUNG)», поширювали невизначеному колу осіб неточні відомості про споживчі властивості продукції та її вид, що може ввести в оману споживачів та вплинути на їхні наміри щодо придбання продукції суб`єкта господарювання.

Зважаючи на той факт, що на полицях магазинів напої розміщено лицьовою стороною до споживачів, які бачать позначення «WHISKY», виконане великими літерами, це може привернути їхню увагу та спонукати до придбання цього продукту, зокрема, внаслідок нижчої ціни порівняно з віскі, у той час, як справжній вид Напоїв не віскі, а Настоянка «ЛОРД БАЙРОН ОЛД (LORD BYRON OLD)», Настоянка «ЛОРД БАЙРОН ЯНГ» (LORD BYRON YOUNG)». Внаслідок цього, ТОВ «БТК» може посилити свою конкурентну позицію та отримати неправомірні переваги в конкуренції не завдяки власним досягненням, а завдяки поширенню неточних відомостей щодо виду своєї продукції.

Відповідно до статті 10bis Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року, актом недобросовісної конкуренції вважається будь-який акт конкуренції, що суперечить чесним звичаям у промислових і торговельних справах.

Зокрема підлягають забороні вказівки чи ствердження, використання яких при здійсненні комерційної діяльності може ввести громадськість в оману щодо характеру, способу виготовлення, властивостей, придатності до застосування чи кількості товарів.

ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» та ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» розміщували на лицьовій стороні етикеток Напоїв великими літерами позначення «WHISKY» та позначення «HIGHLANDER'S LEGACY», «LORD BYRON», «LORD BYRON STRONG DRINK», зображення лорда Байрона (англійський поет) та іншої інформації англійською мовою, що могло привертати увагу споживачів, виділяти її серед аналогічних товарів інших виробників, свідчити та бути сприйняте споживачами як інформація про походження цих напоїв, що може вплинути на наміри споживачів щодо їх придбання.

У зв`язку з тим, що на лицьовій стороні етикеток Напоїв інформацію «WHISKY» зазначено великими шрифтом, що є домінуючим, у той час як інформацію про вид напоїв зазначено значно меншим шрифтом, це може вплинути на наміри споживачів стосовно придбання напоїв, як напоїв походженням з іншої держави.

ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» повідомило Відділення, що 20.03.2018 року припинило оптову реалізацію іншим суб`єктам господарювання - контрагентам напоїв алкогольних міцних Настоянка «ЛОРД БАЙРОН ОЛД (LORD BYRON OLD)», Настоянка «ЛОРД БАЙРОН ЯНГ (LORD BYRON YOUNG)» у зв`язку з закінченням дії ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями.

Крім того, на підтвердження вчинення позивачем порушення, відповідач-1 долучив до справи листи опитування споживачів, які свідчать про вплив позначень та оформлення етикетом на вибір напоїв.

Отже, дії ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» щодо поширення шляхом розміщення на етикетках Настоянка «ЛОРД БАЙРОН ОЛД (LORD BYRON OLD)», Настоянка «ЛОРД БАЙРОН ЯНГ (LORD BYRON YOUNG)» інформації «WHISKY», «HIGHLANDER'S LEGACY», «LORD BYRON», «LORD BYRON STRONG DRINK», зображення лорда Байрона (англійський поет) та іншої інформації англійською мовою у сукупності та поширення у такий спосіб через іншу особу невизначеному колу осіб неточних відомостей, що можуть бути сприйняті споживачами як інформація про походження цих напоїв, є порушенням, передбаченим статтею 151 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення суб`єктом господарювання через іншу особу невизначеному колу осіб неточних відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, що можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) товарів цього суб`єкта господарювання.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Комітету є:

- неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи;

- недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

- порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність визначених частиною першою статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підстав для визнання недійсним та скасування повністю або частково Рішення №54/15-р/к, не доведено порушення або неправильного застосування Відділенням норм матеріального чи процесуального права.

Отже, позивач не довів наявності обставин, визначених статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції», для визнання недійсним та скасування Рішення №54/15-р/к.

Доводи позивача про неповноту дослідження обставин справи Відділення мають надто загальний характер, який свідчить про незгоду позивача із висновками Відділення, а не про відсутність належного мотивування Рішення №54/15-р/к як такого.

Водночас зміст Рішення № 54/15-р/к та матеріали справи підтверджують, що Відділення надало вичерпне обґрунтування своєї позиції та повно і об`єктивно з`ясувало обставини Справи, з урахуванням доказів зібраних під час дослідження Справи та/чи поданих сторонами.

Суд, за результатом детального аналізу матеріалів справи дійшов висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи відповідача-1 та свідчили б про наявність підстав для визнання недійсним Рішення №54/15-р/к від 31.08.2022.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на наведені вище обставини суд дійшов висновку, що під час розгляду справи № 54/42-21 Відділенням повно та всебічно досліджено всі обставини, що мають значення для справи, що вказує на відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки оскаржуване Рішення №54/15-р/к прийняте відповідно до вимог Закону України «Про захист економічної конкуренції», Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у зв`язку з чим всебічно, повно і об`єктивно розглянуто обставини справи, як наслідок відсутні підстави для визнання недійсним Рішення №54/15-р/к, передбачені статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Більше того, позивачем пропущений встановлений законодавством присічний строк для оскарження Рішення № 54/15-р/к.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Беверідж Трейдінг Компані" до Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, Антимонопольного комітету України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдінг" відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 19.08.2024 року.

Суддя Ю.О.Підченко