Рішення

від 21.08.2024 по справі 910/4284/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.08.2024Справа № 910/4284/24

Суддя Господарського суду міста Києва Привалов А.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників

справу № 910/4284/24

за позовом Державного підприємства "ІНФОТЕХ" до проТовариства з обмеженою відповідальністю "ІТ-ІНТЕГРАТОР" стягнення 1 284 160,17 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «ІНФОТЕХ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ-ІНТЕГРАТОР» про стягнення 1 284 160,17 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором про закупівлю № 48892/22 від 09.02.2022, у зв`язку з чим позивачем нараховані пеня в розмірі 758 101,29 грн та штраф - 526 058,88 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2024 позовну заяву Державного підприємства «ІНФОТЕХ» залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

19.04.2024 на адресу суду надійшли докази на виконання ухвали суду від 09.04.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 року відкрито провадження у справі №910/4284/24, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. При цьому, суд зобов`язав відповідача подати відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

З метою повідомлення сторін про розгляд справи, судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 22.04.2024 року була надіслана до електронного кабінету сторін у порядку, визначеному законом, що підтверджується повідомленнями про доставлення процесуального документа до електронного кабінету сторін.

За приписами ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з п.2 ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Станом на день винесення рішення відзив від відповідача не надійшов.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

09.02.2022 року між Державним підприємством «ІНФОТЕХ» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІТ-ІНТЕГРАТОР" (постачальник) було укладено Договір про закупівлю №4882/22, умовами якого передбачено, що Постачальник зобов`язується поставити Замовнику комплект серверного обладнання (надалі - Обладнання або предмет закупівлі), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити предмет закупівлі.

Предмет закупівлі за даним Договором включає в себе постачання апаратного забезпечення, програмного забезпечення, що є складовою обладнання (надалі - Програмне забезпечення) (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 3.1 договору, ціна даного Договору становить 4 383 823,99 грн. без ПДВ, безпосередньо ПДВ складає 876 764,80 грн., а разом з ПДВ 5 260 588,79 грн., яка визначена на підставі Специфікації (додаток 2 до даного Договору).

Згідно п. 3.3 договору, розрахунки здійснюються після виконання в повному обсязі усіх зобов`язань Постачальником за цим Договором, в національній валюті України безготівково шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання Сторонами відповідного Акту приймання-передачі.

У п.4.1 договору визначено, що Виконання своїх зобов`язань за цим Договором здійснюється Постачальником протягом 90 (дев`яносто) календарних днів з моменту підписання даного Договору.

Факт передачі обладнання/програмного забезпечення Замовника оформлюється Сторонами шляхом підписання Акту приймання-передачі (далі-Акт) (п. 4.2. договору).

Право власності на Обладнання переходить до Замовника з дати підписання сторонами Акту, за виключенням програмного забезпечення, що постачається у складі предмету закупівлі, право на використання якого здійснюється замовником на підставі ліцензії (ліцензійного договору) відповідно до умов цього Договору (п.4.6 Договору).

Відповідно до п. 6.4. договору, Постачальник, у випадку порушення строків виконання своїх зобов`язань, на вимогу Замовника сплачує у безспірному порядку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від вартості невиконаних/ невчасно виконаних зобов`язань за кожний календарний день прострочення, що нараховується протягом сього періоду такого прострочення. У разі прострочення виконання зобов`язання понад 30 (тридцять) календарних днів постачальник зобов`язаний додатково сплатити на користь замовника також штраф у розмірі 10% від вартості невиконаних/невчасно виконаних зобов`язань.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і скріплення його печатками сторін (Якщо сторони використовують печатку) та діє до 31.12.2022, але в будь-якому випадку до повного та належного виконання сторонами усіх своїх зобов`язань за цим договором (п.9.1 договору).

Додатковою угодою №1 від 02.06.2022 до договору про закупівлю №4882/22 від 09.02.2022 сторони дійшли згоди внести наступні зміни до Договору: п. 3.3 Договору викласти в наступній редакції: « 3.3. За поставку Обладнання Замовник здійснює попередню оплату в розмірі 3 100 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 516 666.67 грн., в національній валюті України безготівково шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 7 (семи) робочих днів з моменту виставлення Постачальником рахунку на оплату. Остаточний розрахунок в розмірі 2 160 588,79 грн. в т.ч. ПДВ 360 098,13 грн. здійснюється після виконання в повному обсязі усіх зобов`язань Постачальником за цим Договором протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання Сторонами відповідного Акта приймання-передачі».

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору про закупівлю №4882/22 від 09.02.2022 позивач перерахував на користь відповідача попередню оплату в розмірі 3100000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №2 від 03.06.2022, а відповідач в свою чергу здійснив поставку товару, що підтверджується актом прийому-передачі обладнання №СГосс1468 від 06.09.2022 на суму в розмірі 5 260 588 грн. 79 коп.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що відповідач не здійснив поставку товару у строки, визначені умовами договору. Таким чином, в результаті неналежного виконання відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ-ІНТЕГРАТОР" штраф у розмірі 526 058 грн. 88 коп. та пеню у розмірі 758 101 грн. 29 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення договору про закупівлю №4882/22 від 09.02.2022 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Судом установлено, що на виконання умов договору про закупівлю №4882/22 від 09.02.2022 позивач перерахував на користь відповідача попередню оплату в розмірі 3100000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №2 від 03.06.2022, а відповідач, у свою чергу, здійснив поставку товару, що підтверджується актом прийому-передачі обладнання №СГосс1468 від 06.09.2022 на суму в розмірі 5 260 588 грн. 79 коп., який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств сторін без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

Згідно з положеннями статті 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За змістом статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Момент виконання обов`язку продавця передати товар визначено статтею 664 Цивільного кодексу України, згідно з якою обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

У розумінні положень частини 2 статі 664 Цивільного кодексу України товар вважається наданим у розпорядження покупця якщо: у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці; покупець поінформований про те, що товар готовий до передання. При цьому, товар повинен бути відповідним чином ідентифікований.

У п.4.1 договору визначено, що Виконання своїх зобов`язань за цим Договором здійснюється Постачальником протягом 90 (дев`яносто) календарних днів з моменту підписання даного Договору.

Факт передачі обладнання/програмного забезпечення Замовника оформляється Сторонами шляхом підписання Акту приймання-передачі (далі-Акт). (п. 4.2. договору).

Право власності на Обладнання переходить до Замовника з дати підписання сторонами Акту, за виключенням програмного забезпечення, що постачається у складі предмету закупівлі, право на використання якого здійснюється замовником на підставі ліцензії (ліцензійного договору) відповідно до умов цього Договору. (п.4.6 Договору)

Відповідно до п. 3.1 договору ціна даного Договору становить 4 383 823,99 грн. без ПДВ, безпосередньо ПДВ складає 876 764,80 грн., а разом з ПДВ 5 260 588,79 грн., яка визначена на підставі Специфікації (додаток 2 до даного Договору).

Таким чином, враховуючи умови п.4.1 договору про закупівлю №4882/22 від 09.02.2022, граничний строк поставки товару на загальну суму в розмірі 5 260 588,79 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю "ІТ-ІНТЕГРАТОР" - 10.05.2022 року.

Статтею 662 Цивільного кодексу України зазначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Проте, в порушення умов Договору про закупівлю №4882/22 від 09.02.2022, відповідач здійснив поставку товару лише 06.09.2022, що підтверджується актом прийому-передачі обладнання №СГосс1468 від 06.09.2022 на суму в розмірі 5 260 588 грн. 79 коп.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

При цьому, за приписами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем усупереч вимог чинного законодавства України та умов Договору про закупівлю №4882/22 від 09.02.2022 не був поставлений позивачу товар на суму в розмірі 5 260 588,79 грн. у строк по 10.05.2022 року.

При зверненні до суду позивач просив стягнути з відповідача на його користь 107% штрафу у розмірі 526 058 грн. 88 коп. та пеню за загальний період прострочення з 11.05.2022 року по 06.09.2022 року у розмірі 758 101 грн. 29 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Згідно з частинами 1, 4 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому, суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов`язань.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК України та статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Крім того, суд звертає увагу, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №917/194/18, від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що сторони за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій та їх розмір за порушення зобов`язань за договором, беручи до уваги той факт, що дані зобов`язання з приводу поставки товару не є грошовими зобов`язаннями та положення щодо обмеження розміру штрафних санкцій законом на них не поширюються.

Зазначена позиція кореспондується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 03.03.2020 у справі № 922/2220/19, від 17.09.2020 у справі № 922/3548/19 та від 16.02.2021 у справі № 910/1972/20.

Відповідно до п. 6.4. договору, Постачальник, у випадку порушення строків виконання своїх зобов`язань, на вимогу Замовника сплачує у безспірному порядку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від вартості невиконаних/ невчасно виконаних зобов`язань за кожний календарний день прострочення, що нараховується протягом всього періоду такого прострочення. У разі прострочення виконання зобов`язання понад 30 (тридцять) календарних днів постачальник зобов`язаний додатково сплатити на користь замовника також штраф у розмірі 10% від вартості невиконаних/невчасно виконаних зобов`язань.

Правовий аналіз вказаних норм законодавства свідчать про те, що пеня може бути нарахована лише за кожен повний день прострочення виконання зобов`язання, а день фактичної поставки товару не включається до періоду часу, за який може здійснюватися стягнення пені.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 10.07.2018 року у справі № 927/1091/17.

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв`язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного зобов`язання з 11.05.2022 року по 06.09.2022 року у розмірі 758 101 грн. 29 коп., вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню, у зв`язку з невірним розрахунком позивача в частині закінчення нарахування пені, оскільки день здійснення поставки не включається в період часу, за який стягується пеня.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за загальний період прострочки з 11.05.2022 року по 05.09.2022 року у розмірі 750 895,00 грн.

Суд, перевіривши розрахунок 10% штрафу у розмірі 526 058 грн. 88 коп. на підставі п.6.4 Договору, прийшов до висновку, що вказані позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Отже, з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ-ІНТЕГРАТОР" на користь Державного підприємства "ІНФОТЕХ" підлягає стягненню пеня у розмірі 750 895,00 грн та штраф у розмірі 526 058 грн 88 коп.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ-ІНТЕГРАТОР" (вул. Костянтинівська, 73, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 31091208) на користь Державного підприємства "ІНФОТЕХ" (вул. Дегтярівська, 15-Б, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 34239034) пеню у розмірі 750 895,00 грн., штраф - 526 058 грн. 88 коп. та судовий збір у розмірі 19 154 грн. 31 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано: 21.08.2024.

Суддя А.І. Привалов