Рішення

від 12.08.2024 по справі 910/16202/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.08.2024Справа № 910/16202/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., за участю секретаря судового засідання Салацької О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід агроенергоінвест» (вул. Шевченка, 26, с. Соколів, Тернопільської області, 48114; ідентифікаційний код 41593305)

до Державного підприємства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454)

про стягнення 426 493, 59 грн,

Представники сторін:

від позивача: Опаріна Анна

від відповідача: Фартушна Віта

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача.

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід агроенергоінвест» (далі за текстом - ТОВ «Захід агроенергоінвест», Позивач) з позовом до Державного підприємства «Гарантований покупець» (далі за текстом - ДП «Гарантований покупець», Відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 17120/01 від 31.05.2019 за отриману електричну енергію за жовтень 2021 в розмірі 392 849, 72 грн, інфляційні втрати в розмірі 39 774, 17 грн, 3 % річних в розмірі 14 727, 48 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, Позивач зазначає, що Відповідачем порушено умови Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі також - НКРЕКП) від 26.04.2019 № 641 (далі за текстом - Порядок) в частині остаточного розрахунку за послуги надані в жовтні 2021, що і стало підставою для звернення до суду з позовом.

В подальшому Позивачем подано клопотання про зменшення розміру позовних вимог в частині суми основного боргу до 384 788, 03 грн з огляду на врахування здійснений Відповідачем проплат після подачі позову.

Також, Позивач звертає увагу суду, що заборгованість у Відповідача виникла саме за жовтень 2021, тобто задовго до введення на території України воєнного стану, а послання на наявність форс-мажорних обставин, які вплинули на виконання договірного зобов`язання жодним чином не підтверджено.

У відповіді на відзив Позивач звертає увагу суду на те, що Відповідачем не спростовано наявності заборгованості за спірний період та допущення прострочення грошового зобов`язання.

Крім того Відповідачем не надано доказів щодо наявних на поточному рахунку ДП «Гарантований покупець» грошових коштів, як це визначено у пункті 2 наказу Міністерства енергетики України № 206 від 15.06.2022, а заявлений до стягнення основний борг виник задовго до повномасштабного вторгнення російських військ на територію України.

Позивач зазначає, що введення на території України воєнного стану не означає, що Відповідач не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти, а лист ТПП України від 28.02.2022 видано без дослідження причинно - наслідкового зв`язку між військовою агресією та неможливістю Відповідача виконувати умови договору.

2. Стислий виклад позиції Відповідача.

Із поданого відзиву на позовну заяву вбачається, що Відповідач посилаючись на положення частини 8 статті 16 Закону України «Про ринок електричної енергії» вказує, що з огляду на введення на території України воєнного стану ДП «Гарантований покупець» діє згідно із Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, які регулюють функціонування електроенергетики в умовах особливого періоду.

Відповідач вказує, що такими нормативно - правовими актами є накази Міненерго від 28.03.2022 № 140, який був чинний до 05.07.2022 (втратив чинність на підставі наказу № 221 від 05.07.2022) та № 206 від 15.06.2022.

Так, згідно доводам Відповідача, оплата за спожиту електричну енергію здійснювалась у відповідності до наказу № 206 від 15.06.2022, яким зобов`язано ДП «Гарантований покупець» з дати набрання ним чинності на період дії воєнного стану України з коштів, що наявні на поточному рахунку забезпечити перерахування коштів на сплату платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, в межах 18 % від середньозваженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік із дотриманням Порядку та в межах суми 808 947, 21 грн., а відтак порушення з боку Відповідача відсутні.

З огляду на відсутність порушення основного зобов`язання, нарахування похідних сум у вигляді інфляційних втрат та 3 % річних є необґрунтованим та такими, що суперечать підпункту 16 пункту 1 постанови НКРЕКП № 322 (в редакції від 26.04.2022), а також враховує дні оплати.

При цьому Відповідач звертає увагу суду на існування форс-мажорних обставин згідно листа ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, які існують з 24.02.2022, на невірний розрахунок Позивача 3 % річних та інфляційних втрат згідно постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332.

У поданих запереченнях на відповідь на відзив Відповідач не погоджується з аргументами Позивача та зазначає, що в спірний період державне підприємство керувалося виключно наказом Міненерго № 140 від 28.03.2022 та № 206 від 15.06.2022, які є обов`язковими до виконання в період особливого стану.

З поміж викладеного вище, Відповідач просить суд зменшити 3 % річних та інфляційних втрат до 1 грн.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

04.12.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.

18.12.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

18.12.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про зменшення розміру позовних вимог.

22.12.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Відповідача по зменшення 3 % річних та інфляційних втрат.

25.12.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2024 подальший розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.01.2024.

29.01.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Відповідача про долучення доказів часткової сплати боргу та закриття провадження у справі в частині.

Підготовче засідання 29.01.2024 відкладено на 05.02.2024.

29.01.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Відповідача про долучення доказів часткової сплати боргу та закриття провадження у справі в частині.

01.02.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про проведення підготовчого засідання без участі представника.

05.02.2024 підготовче засідання не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Пукаса А.Ю. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2024 підготовче засідання призначено на 26.02.2024.

26.02.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про проведення засідання без участі представника.

У підготовчому засіданні 26.02.2024 судом продовжено строк підготовчого провадження у відповідності до частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України). Дана інформація занесена до протоколу судового засідання від 26.02.2024.

Підготовче засідання 26.02.2024 відкладено на 25.03.2024.

26.02.2024 та 22.03.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про проведення засідання без участі представника.

У підготовчому засіданні 25.03.2024, розглянувши подану Позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог, суд дійшов висновку, що остання відповідає вимогам статті 46 ГПК України, приймається судом до розгляду, а тому подальший розгляд справи здійснюватиметься з її урахуванням. Дана інформація занесена до протоколу судового засідання від 25.03.2024.

Підготовче засідання 25.03.2024 відкладено на 08.04.2024.

25.03.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Відповідача з доказами часткової оплати суми основного боргу.

04.04.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про проведення засідання за відсутності представника.

У підготовчому засіданні 08.04.2024 із врахуванням поданих Відповідачем доказів часткової сплати боргу, суд дійшов висновку закрити провадження у справі в частині вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 23 796, 09 грн. на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України. Дана інформація занесена до протоколу судового засідання від 08.04.2024.

У підготовчу засіданні 08.04.2024 судом закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 06.05.2024.

02.05.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 06.05.2024 судом оголошено перерву до 27.05.2024.

24.05.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Відповідача про повернення на стадію підготовчого провадження у справі.

У судовому засіданні 27.05.2024 судом оголошено перерву до 03.06.2024.

27.05.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення щодо заяви про повернення на стадію підготовчого провадження.

27.05.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Відповідача про зупинення провадження у справі.

03.06.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення проти клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 клопотання ДП «Гарантований покупець» про зупинення провадження у справі № 910/16202/23 задоволено, зупинено провадження у справі № 910/16202/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку справи № 910/4439/23.

08.07.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2024 поновлено провадження у справі, підготовче засідання призначено на 05.08.2024.

01.08.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині суми основного боргу в розмірі 207 295, 32 грн.

Підготовче засідання 05.08.2024 відкладено на 12.08.2024.

12.08.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про зменшення розміру позовних вимог, в якому Позивач просить суд поновити процесуальний строк на подання такої заяви та прийняти її до розгляду задля подальшого врахування при вирішенні спору.

У судовому засіданні 12.08.2024 судом відмовлено у поновленні процесуального строку на звернення до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог в силу необґрунтованості поважності причин, у зв`язку з чим така заява не підлягає задоволенню та відповідно залишається судом без розгляду в силу приписів частини 2 статті 118 ГПК України. Дана інформація занесена до протоколу судового засідання від 12.08.2024.

Представник Позивача у даному засіданні надав пояснення по суті заявлених вимог, просив суд їх задовольнити.

Представник Відповідача заперечував щодо задоволення вимог, просив суд відмовити.

Відтак, заслухавши вступні слова представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, у судовому засіданні 15.08.2024 відповідно до статті 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

31.05.2019 між ТОВ «Захід агроенергоінвест» (Продавець, ВАД) та Державним підприємством «Енергоринок» (Покупець, ДПЕ) уклали договір № 17120/01 (далі - Договір), відповідно до умов якого ВАД продає, а ДПЕ купує електроенергію, вироблену ВАД, та сплачує за неї.

Згідно з додатковою угодою № 200/01 від 30.06.2019 до Договору в преамбулі Договору слова «Державне підприємство «Енергоринок», що діє на підставі ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з оптового постачання електричної енергії від 18.01.2012 № 579645 та має статус платника податку на прибуток на загальних умовах» змінити на слова «Державне підприємство «Гарантований покупець» (далі - Гарантований покупець), що діє на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності зі здійснення функцій гарантованого покупця».

Відповідно до п. 1.1 Договору виробник за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел за «зеленим» тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок № 641).

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку № 641 на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку № 641.

У додатковій угоді від 31.03.2020 до Договору сторонами умови Договору викладено у новій редакції.

Відповідно до умов Договору в редакції додаткової угоди від 31.03.2020 до Договору:

- продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Комісії від 26.04.2019 № 641 (далі за текстом - Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 № 2804 (далі за текстом - Порядок продажу та обліку електричної енергії споживачам (пункт 1.1));

- продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за «зеленим» тарифом за встановленим йому «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до тарифу (пункт 2.3);

- продавець за «зеленим» тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за «зеленим» тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за «зеленим» тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України (пункт 2.4);

- вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці (пункт 2.5);

- передбачено, що обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами (пункт 3.1);

- розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за «зеленим» тарифом, з урахуванням ПДВ (пункт 3.2);

- оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами (пункт 3.3);

- гарантований покупець зобов`язаний купувати у продавця за «зеленим» тарифом оплату спожитої електричної енергії, за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за «зеленим» тарифом електричну енергію (підпункт 1 та 2 пункту 4.5);

- гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від не оплаченої згідно з пунктом 10.4 глави 10 Порядку або пунктом 6.3 глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7% від не оплаченої суми згідно з пунктом 10.4 глави 10 Порядку або пунктом 6.3 глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за «зеленим» тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за «зеленим» тарифом (пункт 4.6);

- якщо продавець за «зеленим» тарифом є суб`єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії та Регулятором уже встановлено йому «зелений» тариф і продавець за «зеленим» тарифом має укладений з оператором системи передачі договір про врегулювання небалансів, цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії «зеленого» тарифу (пункт 7.4).

В обґрунтування заявлених позовних вимог (згідно поданого позову) Позивач зазначав, що на порушення умов Договору Відповідачем з порушенням визначених законом строків та не в повному обсязі здійснено оплату за поставлену у жовтні 2021 року електричну енергію, внаслідок чого у Відповідача утворилася заборгованість, що стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення суми основного боргу 392 849, 72 грн.

Так, Позивач зазначає, що Відповідач зобов`язаний був здійснити оплати за поставлену електричну енергію за жовтень 2021 у строк до 15.09.2022 оскільки постанова НКРЕКП № 1117, якою затверджено розмір вартості наданої послуги, прийнято 09.09.2022.

Однак, згідно доводів Позивача, які визнаються Відповідачем, станом на дату звернення до суду з позовом оплата поставленої електричної енергії за жовтень 2021 здійснено наступним чином:

- згідно платіжної інструкції від 25.10.2021 р. № 166_522 в сумі 563 653,87 грн. з ПДВ.;

- згідно Платіжної інструкції від 13.10.2021 р. № 166_490 в сумі 554 712,36 грн. з ПДВ.;

- згідно Платіжної інструкції від 29.10.2021 р. № 172_209 в сумі 346 195,44 грн. з ПДВ.;

- згідно Платіжної інструкції від 29.10.2021 р. № 174_977 в сумі 120 143,46 грн. з ПДВ.;

- згідно Платіжної інструкції від 15.11.2021 р. № 185_690 в сумі 827 860,07 грн. з ПДВ.;

- згідно Платіжної інструкції від 28.09.2022 р. № 258_793 в сумі 529 274,14 грн. з ПДВ.;

- згідно Платіжної інструкції від 18.10.2022 № 262_073 в сумі 578 566, 12 грн з ПДВ;

Судом встановлено, що в ході розгляду даної справи Відповідачем в рахунок погашення суми основного боргу сплачено 8 061, 69 грн у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині у підготовчому засіданні 25.03.2024 зменшені за клопотанням Позивача, а згодом Відповідачем сплачено 12 796, 09 грн (21.02.2024) у зв`язку з чим провадження у справі в цій частині закрито судом 08.04.2024, про що зазначено вище.

В подальшому судом встановлено, що при закритті провадження у справі судом не враховано здійснену Відповідачем 28.12.2023 оплату в розмірі 4 335, 28 грн (докази додано до клопотання від 23.01.2024).

В подальшому, вже на стадії судового розгляду справи, Відповідачем надано докази сплати суми основного боргу в розмірі 207 295, 32 грн згідно платіжної інструкції № 387_349 від 30.07.2024.

Відтак, станом на дату ухвалення судом даного рішення вимоги Позивача в частині суми основного боргу складають 160 361, 34 грн.

При цьому судом встановлено, що Акт купівлі-продажу електроенергії від 31.10.2021 на суму 3 913 355, 18 грн підписано сторонами без зауважень та претензій.

За неналежне виконання Відповідачем грошового зобов`язання Позивач здійснив нарахування на підставі статті 625 ЦК України 3 % річних та інфляційні втрати згідно зазначеного у позові розрахунку.

Згідно тверджень Відповідача, ним не заперечується обсяг та часткова оплата електричної енергії, поставленої Позивачем у жовтні 2021 однак зазначається, що заявлена до стягнення заборгованість є неправомірною з огляду на дію та дотримання спеціального нормативного регулювання спірних відносин.

Так, Відповідач зазначає, що при вирішенні питання щодо розміру коштів, що підлягають сплаті за поставлену електричну енергію слід керуватися нормативно-правовими актами, які встановлювали та встановлюються регуляторні механізми щодо розміру розподілу грошових коштів у ці періоди.

Такими актами, на переконання Відповідача, є наказ Міненерго № 140 від 28.03.2022 (далі за текстом - Наказ 140) та № 206 від 15.06.2022 (далі за текстом - Наказ 206).

Так, згідно доводів Відповідача, Наказом № 206 зобов`язано ДП «Гарантований покупець» з дати набрання ним чинності на період дії воєнного стану України з коштів, що наявні на поточному рахунку забезпечити перерахування коштів на сплату платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, в межах 18 % від середньозваженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік.

Відповідач зазначає, що всі його розрахунки здійснюються у відповідності до зазначених вище наказів, а тому згідно доводів Відповідача Позивачем не доведено порушення порядку розрахунків та строків оплати електричної енергії, а Відповідачем навпаки, сплачено понад встановлену норму.

Відповідач заперечує щодо нарахування Позивачем 3 % річних та інфляційних втрат оскільки такі вимоги є похідними від основного зобов`язання, яке в свою чергу заявлено Позивачем безпідставно.

Крім того, Відповідач посилається на ігнорування Позивачем дію приписів підпункту 16 пункту 1 постанови НКРЕКП «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» від 25.02.2022 № 332 у редакції від 26.04.2022.

В обґрунтування наявності підстав для звільнення Відповідача від відповідальності, останній посилається на існування обставин непереборної сили - запровадження на території України воєнного стану Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та посилається на засвідчення таких обставин листом ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1. та повідомленням Відповідача на офіційному веб-сайті.

З поміж викладеного, Відповідач також вказує, що Позивачем невірно здійснено нарахування 3 % річних та інфляційних втрат оскільки Позивачем включено до періоду нарахування дні часткової оплати.

У поданій відповіді на відзив Позивач зазначає, що наявність форс-мажорних обставин не звільняє Відповідача від обов`язку щодо виконання зобов`язання з оплати суми основного боргу.

При цьому (згідно доводів Позивача) існування обставин непереборної сили Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами.

У поданих запереченнях на відповідь на відзив Відповідачем акцентується увага суду на тому, що сплата Відповідачем коштів за Договором здійснюється з дотриманням сум, визначених Наказом № 206.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії (двосторонній договір).

Двосторонній договір - договір купівлі-продажу електричної енергії, укладений між двома учасниками ринку поза організованими сегментами ринку, крім договору постачання електричної енергії споживачу (пункт 17 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії ).

Згідно з частиною 1 статті 66 Закону України «Про ринок електричної енергії» купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі.

Згідно вимог статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Вказані положення кореспондуються з положеннями статті 275 ГК України. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (частини 6, 7 статті 276 ГК України).

Статтею 62 ЗУ «Про ринок електричної енергії» (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) визначені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, до яких належить забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії. Спеціальні обов`язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії покладаються, зокрема, на гарантованого покупця.

Відповідно до частини 2 статті 65 цього Закону гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено «зелений» тариф, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії за встановленим їм «зеленим» тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування «зеленого» тарифу, або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця.

За умовами пункту 3.3 укладеного між сторонами Договору (у редакції від 31.03.2020), оплата електричної енергії здійснюється відповідно до положень глави 10 Порядку № 641 або глави 6 Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами.

Згідно з пунктом 10.1 Порядку № 641 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до 15 числа (включно) розрахункового місяця Відповідач здійснює оплату платежу Позивачу із забезпеченням йому пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої адміністратором комерційного обліку, підписаної кваліфікованим електронним підписом (далі - КЕП), за перші 10 днів розрахункового місяця, що зазначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями Товариства.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця Підприємство здійснює оплату платежу позивачу із забезпеченням йому пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої адміністратором комерційного обліку, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями позивача.

Відповідно до пункту 10.4 Порядку № 641 після отримання від виробника акту купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, останній здійснює остаточний розрахунок з виробником із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

Отже, оплату ДП «Гарантований покупець» зобов`язаний здійснювати у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за «зеленим» тарифом у три етапи: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом трьох робочих днів після отримання акту та оприлюднення рішення НКРЕКП про затвердження розміру вартості послуги.

Суд зазначає, що постановою НКРЕКП від 09.09.2022 № 1117, яку 12.09.2022 оприлюднено на офіційному веб-сайті Регулятора, затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії за «зеленим» тарифом за жовтень 2021 року.

Ураховуючи вимоги статті 65 ЗУ «Про ринок електричної енергії», статті 530 ЦК України, пункту 10.4 Порядку, пункту 3.3 Договору ДП «Гарантований покупець» зобов`язаний здійснити оплату за придбану ним електричну енергію в обсязі 100% протягом трьох робочих днів з моменту затвердження розміру вартості послуг та отримання акту.

Враховуючи часткову сплату Відповідачем суми основного боргу 211 630, 60 грн двома платежами - 4 335, 28 грн та 207 295, 32 грн провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю спору в цій частині.

Так, станом на дату ухвалення даного рішення ДП «Гарантований покупець» умови договору не виконав, отриману електричну енергію оплатив частково, що відповідно призвело до існування заборгованості 160 361, 34 грн, посилаючись на настання форс-мажорних обставин - введення воєнного стану.

Відповідно до вимог частини 2 статті 11 Закону України «Про функціонування паливно-енергетичного комплексу в особливий період» забезпечення функціонування паливно-енергетичного комплексу в особливий період, який визначається відповідно до статті 1 ЗУ «Про оборону України», покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у паливно-енергетичному комплексі.

На виконання вимог частини восьмої статті 16 Закону України «Про ринок електричної енергії» Міненерго в межах, визначених йому повноважень, у зв`язку із введенням воєнного стану на території України видало накази від 28.03.2022 року «Про розрахунки на ринку електричної енергії» № 140 та від 15.06.2022 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим» тарифом» №206.

Наказ № 140 видавався з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії та зобов`язано ДП «Гарантований покупець» забезпечити перерахування коштів на сплату авансових платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам, що мають договірні відносини з ДП «Гарантований покупець», із дотриманням Порядку № 641.

Наказом встановлювався розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП «Гарантований покупець», в такому порядку:

Підпунктом 1.1.1 станом на 10 число розрахункового місяця сума, що дорівнює значенню 15 відсотків від середньозавантаженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік - для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії сонячного випромінювання;

Підпунктом 1.3. за подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП «Гарантований покупець» станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків, передбачених, зокрема, підпунктом 1.1.1.

Таким чином, Міненерго встановило відсоткове співвідношення розподілу коштів між виробниками за «зеленим» тарифом з метою збереження можливості для всіх виробників здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел. Обов`язок розподілу було покладено саме на ДП «Гарантований покупець» та у залежності від коштів, що наявні на його поточному рахунку і надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

Отже, у Наказі № 140:

- мова йде про розподіл грошових коштів на оплату авансових платежів виробникам з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП «Гарантований покупець»;

- наказ не звільняє ДП «Гарантований покупець» від повної оплати придбаного товару;

- наказ не змінює обов`язок ДП «Гарантований покупець» здійснити остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

З 05.07.2022 року Наказ № 140 втратив чинність, натомість набув чинності Наказ № 206.

Метою Наказу № 206 визначено забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам та уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану.

Міненерго змінило відсоткове співвідношення розподілу коштів між виробниками за «зеленим» тарифом з метою збереження можливості для всіх виробників здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел. Обов`язок розподілу покладено на ДП «Гарантований покупець» у залежності від коштів, що наявні на його поточному рахунку, та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

Зокрема, підпунктом 1 пункту 2 Наказу установлено, що за результатами продажу електричної енергії за перші 10 днів розрахункового місяця розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку державного підприємства «Гарантований покупець» (за винятком необхідних для забезпечення господарської діяльності державного підприємства «Гарантований покупець») станом на 10 число розрахункового місяця, здійснюється відповідно: сума, що дорівнює 18 відсотків від середньозваженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік, - для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з енергії сонячного випромінювання.

За результатами продажу електричної енергії за подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку державного підприємства «Гарантований покупець» (за винятком необхідних для забезпечення господарської діяльності державного підприємства «Гарантований покупець») станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього наказу (пункт 3).

Отже, у Наказі № 206:

- мова йде про розподіл грошових коштів на оплату авансових платежів виробникам з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП «Гарантований покупець»;

- наказ не звільняє ДП «Гарантований покупець» від повної оплати придбаного товару.;

- наказ не змінює обов`язок ДП «Гарантований покупець» здійснити остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Правовий аналіз названих підзаконних правових актів дає підстави для висновку про те, що на час воєнного стану на ДП «Гарантований покупець» покладено обов`язок пропорційного розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел з урахуванням коштів, що наявні на його поточному рахунку, та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23.

Так, суд зазначає, що Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів відсутності на його рахунках коштів, необхідних для розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел, а підзаконні нормативно - правові акти прийняті в рамках та на виконання приписів законодавства та, зокрема, з метою уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану (на які посилається Відповідач) не можуть тлумачитись всупереч меті його прийняття, тобто не змінюють чи припиняють обов`язок ДП «Гарантований покупець» здійснити своєчасний розрахунок відповідно чинного законодавства, Порядку № 641 та Типового договору, затвердженого НКРЕКП.

Крім того, суд зазначає, що зобов`язання у Відповідача з оплати за послуги існує за жовтень 2021, тобто до введення на території України воєнного стану.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23 у схожих за суттю правовідносинах зазначила, що Наказ № 206, як і попередній Наказ № 140 ніяким чином не обмежує право позивача як виробника електричної енергії за "зеленим" тарифом на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами в справі договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов`язань гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з пунктом 10.4 Порядку № 641.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 30 Закону України «Про ринок електричної енергії» Виробник має право на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів на ринку електричної енергії та за допоміжні послуги.

Згідно з пунктом 8 частини 9 статті 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» Підприємство зобов`язане сплачувати своєчасно та повному обсязі за електричну енергію, куплену у виробників, яким встановлено «зелений» тариф, а також у виробників, які за результатами аукціону набули право на підтримку.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на встановлене судом вище, суд дійшов висновку, що Відповідачем неналежним чином виконано умови Договору в частині оплати вартості електричної енергії за жовтень 2021, тобто здійснення його не у повному обсязі та з порушенням строків у зв`язку з чим вимоги Позивача про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню в частині суми 160 361, 34 грн.

Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, що є способом захисту майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц).

Зобов`язання зі сплати як 3% річних, так і інфляційних втрат, є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/4590/19; пункт 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19).

Заходи відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, передбачені статтею 625 ЦК України, не є неустойкою чи штрафними санкціями, тому не можуть бути зменшені судом на підставі статті 233 ГК України, статі 551 ЦК України.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.04.2020 у справі № 920/653/19 та від 31.01.2022 у справі № 910/15116/18.

При цьому суд зазначає, що згідно висновків Верховного Суду у постанові 18.03.2020 у справі № 902/417/18 зменшено може бути розмір таких відсотків річних, а не нараховані суми таких відсотків.

Відтак посилання Відповідача на положення постанови НКРЕКП № 322 від 25.02.2022 в частині неможливості нарахування 3 % річних та інфляційних витрат та наявності підстав для їх зменшення є такими, що спростовані судом оскільки останні не є за своєю суттю штрафними санкціями, а тому правомірно заявлені Позивачем.

Що стосується суд нарахованих Позивачем 3 % річних та інфляційних втрат то суд в даному випадку погоджується з доводами Відповідача, що Позивачем при визначенні періоду їх нарахування не враховано дат часткових оплат, у зв`язку з чим за підрахунками суду правомірною та арифметично вірною є сума 3 % річних - 14 524, 31 грн та інфляційні втрати - 39 754, 17 грн, а вимога Позивача в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Посилання скаржника на настання форс-мажорних обставин (введення воєнного стану) не свідчить про поважність причин неналежного виконання зобов`язання та є необґрунтованими з огляду на частину другу статті 218 ГК України, відповідно до якої, підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.

Отже, для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання особа повинна довести: наявність обставин непереборної сили; їх надзвичайний характер; неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; причинний зв`язок між цими обставинами і понесеними збитками. Для звільнення від відповідальності сторона також повинна довести неможливість альтернативного виконання зобов`язання.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 1.10.2020 у справі №904/5610/19.

Крім того, частиною першою статті 14-1 ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України (далі - ТППУ) та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Зазначений сертифікат є документом, який підтверджує виникнення форс-мажорних обставин та строк їх дії.

В порушення приписів чинного законодавства на підтвердження форс-мажорних обставин Відповідач не надав відповідного документа.

Повідомлення ТПП України від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1 не є належним та допустимим доказом, що підтверджує наявність обставин непереборної сили.

Суд відхиляє посилання Відповідача на практику Північного апеляційного господарського суду у справах № 910/14417/22 та № 910/3071/23 оскільки відповідно до вимог ГПК обов`язковими для суду першої інстанції є висновки суду касаційної інстанції.

При цьому суд зазначає, що ухвалою Верховного Суду від 11.01.2024 у справі № 910/14417/22 закрито касаційне провадження, а отже відсутній висновок Верховного Суду, а у справі № 910/3071/23 касаційного провадження взагалі не було.

Отже, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому, суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Підсумовуючи встановлене вище судом, за сукупність наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що Відповідачем порушено умови Договору в частині здійснення оплати за поставлену електричну енергію, у зв`язку з чим вимоги Позивача є правомірними, а позов підлягає частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Крім того, враховуючи зменшення розміру позовних вимог в частині суми основного боргу суд вважає за необхідне повернути Позивачу з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 120, 92 грн у відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Судовий збір пропорційно вимогам, в частині яких провадження судом було закрито при розгляді даної справи та при ухваленні судом даного рішення суд вважає за необхідне покласти на Відповідача в силу положень частини 9 статті 129 ГПК України, оскільки саме неправильні дії Відповідача в частин порушення строків оплати призвели до звернення Позивача до суду, а їх оплата відбулася вже після відкриття провадження у справі.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі № 910/16202/23 в частині суми основного боргу в розмірі 211 630, 60 грн - закрити.

2. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід агроенергоінвест» - задовольнити частково.

3. Стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід агроенергоінвест» (вул. Шевченка, 26, с. Соколів, Тернопільської області, 48114; ідентифікаційний код 41593305) основний борг - 160 361 (сто шістдесят тисяч триста шістдесят одна) грн 34 коп, інфляційні втрати - 39 754 (тридцять дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят чотири) грн 17 коп, 3 % річних - 14 524 (чотирнадцять тисяч п`ятсот двадцять чотири) грн 31 коп, судовий збір - 6 394 (шість тисяч триста дев`яносто чотири) грн 06 коп.

4. В задоволенні іншої частині позову - відмовити.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Захід агроенергоінвест» (вул. Шевченка, 26, с. Соколів, Тернопільської області, 48114; ідентифікаційний код 41593305) з Державного бюджету України 120 (сто двадцять ) грн 92 грн судового збору.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 21.08.2024

Суддя Антон ПУКАС