Рішення

від 21.08.2024 по справі 911/1363/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1363/23

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаер Трейд"

65026, Одеська область, місто Одеса, вулиця Буніна, будинок 16-А, кімната 1, код ЄДРПОУ 36674481

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колабріс КО"

07301, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Шкільна, будинок 23, код ЄДРПОУ 44135406

про стягнення заборгованості

за участі представників сторін:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився;

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №1082 від 04.05.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаер Трейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колабріс КО" про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором поставки №637 від 01.11.2021.

Судом перевірено позовну заяву і додані до неї документи на відповідність вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України та встановлена їх невідповідність вимогам пункту 2 частини 3 статті 162 та частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.05.2023 позовну заяву (вх. №1082 від 04.05.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаер Трейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колабріс КО" про стягнення заборгованості залишено без руху.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява (вх. №1763/23 від 05.06.2023) про усунення недоліків позовної заяви.

Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської областів від 14.06.2023 позовну заяву (вх. №1082 від 04.05.2023) прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1363/23 за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання суду призначено на 11.07.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання (вх. №2203/23 від 11.07.2023) про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 11.07.2023 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце судового засідання усі повідомлені через систему "Електронний суд".

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.07.2023 підготовче засідання відкладено на 08.08.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №2313/23 від 19.07.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання (вх. №15142/23 від 18.08.2023) про перенесення підготовчого засідання.

У судове засідання 08.08.2023 з`явився представник відповідача, представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений через систему "Електронний суд".

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.08.2023 підготовче засідання відкладено на 12.09.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. №17201/23 від 28.08.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання (вх. №16309/23 від 28.08.2023) про зменшення розміру позовних вимог.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання (вх. №16317/23 від 28.08.2023) про витребування доказів.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява (вх. №2991/23 від 06.09.2023) на виконання ухвали суду.

У судове засідання 12.09.2023 з`явився представник відповідача, представник позивача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання позивач повідомлений.

У судовому засіданні представник відповідача зазначив, що відповідач визнає, що спірний товар отримував, відтак, відсутні підстави для витребування доказів за клопотанням позивача на підтвердження обставин доставки товару відповідачу, а проти зменшення розміру позовних вимог не заперечує.

Зменшення розміру позовних вимог обгрунтоване частковою сплатою відповідачем заборгованості на суму 28500,00 грн після відкриття провадження у справі, відтак, позовні вимоги зменшуються до стягнення заборгованості у розмірі: 302346,68 грн за поставлений товар, 86563,99 грн пені за несвоєчасне виконання зобов`язань, 22372,52 грн інфляційних збитків, 5193,84 грн 3% річних від простроченої суми.

У зв`язку із тим, що вищезазначене клопотання відповідає вимогам статті 46 Господарського процесуального кодексу України та подане уповноваженою на вчинення таких процесуальних дій від імені позивача особою - директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаер Трейд" Зеленецьким Романом Юрійовичем, а також, зважаючи, що наявна у матеріалах справи виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджує повноваження представника, суд дійшов висновку, що клопотання про зменшення розміру позовних вимог (вх. №16309/23 від 28.08.2023) підлягає задоволенню.

Суд розглянув клопотання позивача (вх. №16317/23 від 28.08.2023) про витребування доказів та дійшов таких висновків.

У клопотанні позивач заявив про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" копій експрес-накладних, які підтверджують факт поставки спірного товару.

У судовому засіданні представник відповідача підтвердив факт поставки спірного товару, про що зазначено у протоколі судового засідання 12.09.2023, і наголосив, що неотримання товару не визначалось відповідачем як підстава його заперечень позову.

У зв`язку із тим, що факт поставки товару не є спірним у даній справі, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача (вх. №16317/23 від 28.08.2023) про витребування доказів, з огляду на невідповідність пункту 2 частини 2 статті 81 Господарського процесуального кодексу України - не вказано обставин, які є спірними в даній справі та підлягають встановленню, які можуть підтвердити ці докази, або аргументи, які вони можуть спростувати.

Відповідно до частини 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Зважаючи на предмет і підстави позову та предмет доказування у справі, у зв`язку із частковою оплатою товару відповідачем протягом розгляду справи судом, суд дійшов висновку про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаер Трейд" довідки з банківських установ, в яких відкриті рахунки позивача про інформацію щодо наявності перерахувань коштів на ці рахунки Товариством з обмеженою відповідальністю "Колабріс КО" (із зазначенням розмірів, дат та призначень платежів) з 01.11.2021 по 09.10.2023.

У підготовчому засіданні 12.09.2023 судом, відповідно до пункту 15 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України встановлено порядок з`ясування обставин та дослідження доказів при розгляді справи по суті, вчинено інші дії, передбачені частиною 2 статті 182 цього Кодексу, відповідно до обставин справи, у суду відсутні підстави для відкладення підготовчого засідання або оголошення у ньому перерви, сторонами не вказано про бажання реалізувати будь-які процесуальні права на цій стадії процесу.

Згідно з частинами 2, 5 статті 185 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.09.2023 задоволено заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог (вх. №16309/23 від 28.08.2023), постановлено здійснювати розгляд справи №911/1363/23 за остаточними позовними вимогами: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Колабріс КО" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаер Трейд" грошові кошти у розмірі: 302346,68 грн за поставлений товар, 86563,99 грн пені за несвоєчасне виконання зобов`язань, 22372,52 грн інфляційних збитків, 5193,84 грн 3% річних від простроченої суми; у задоволенні клопотання позивача (вх. №16317/23 від 28.08.2023) про витребування доказів відмовлено; витребувано у позивача довідку з банківських установ, в яких відкриті рахунки позивача про інформацію щодо наявності перерахувань коштів на ці рахунки відповідачем; продовжено відповідачу строк на подання заперечень на відповідь на відзив; закрито підготовче провадження у справі №911/1363/23 та призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні 10.10.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява (вх. №3378/23 від 29.09.2023) про залучення письмових доказів.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло заперечення (вх. №3380/23 від 02.10.2023) на відповідь на відзив.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява (вх. №3517/23 від 09.10.2023) про розгляд справи без участі позивача.

У судове засідання 10.10.2023 з`явився представник відповідача, представник позивача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений.

У судовому засіданні 10.10.2023 оголошена перерва до 07.11.2023, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшла заява (вх. №3611/23 від 13.10.2023) про дистанційне ознайомлення з матеріалами справи.

У судове засідання 07.11.2023 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

У зв`язку із неявкою всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписав рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, відповідно до частин 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

За результатами розгляду матеріалів справи, дослідження доказів та оцінки їх у сукупності, суд -

встановив:

1. Правовідносини сторін

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фаер Трейд" (далі - позивач/постачальник/продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Колабріс КО" (далі - відповідач/покупець) укладений договір поставки товару №637 від 01.11.2021, відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов`язується систематично доставляти і передавати на умовах та в строки, узгоджені сторонами в замовленні покупця та (або) графіку поставок (Додаток №3 до цього договору), з урахуванням пункту 2.15. договору, непродовольчу продукцію у власність покупця, а покупець зобов`язується приймати товар у власність і оплачувати його на умовах цього договору.

Згідно з пунктом 1.2. договору найменування товару, його асортимент та ціна визначається специфікацією (Додаток №1 до договору).

Відповідно до пункту 3.1. договору ціна товару, що є предметом даного договору, вказується у специфікаціях до даного договору в національній валюті. Згідно з пунктом 5.2. договору ціна на товар може бути змінена за попереднім узгодженням з покупцем за 14 календарних днів вводу в дію нових цін. Нова специфікація набирає сили з дня її підписання обома сторонами.

Згідно з умовами договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаер Трейд" взяло на себе зобов`язання передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Колабріс КО" товар.

Згідно з пунктом 5.4. договору сторони визначили та погодили, що оплата за товар здійснюється протягом 60 календарних днів з моменту приймання-передачі товару та підписання накладної про приймання товару. Здійснення розрахунків продиться в понеділок, середу та п`ятницю щотижня орієнтуючись на дату настання платежу.

Відповідно до пункту 2.2. договору товар поставляється окремими партіями, відповідно до замовлень покупця.

Пунктом 8.4. договору передбачено, що у разі порушення покупцем строків перерахування платежів, передбачених цим договором, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення, яка діяла на момент прострочення платежу.

2. Аргументи позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаер Трейд" свої зобов`язання за договором виконало належним чином, зокрема, поставило обумовлений договором товар, що оформлено відповідними видатковими накладними:

1) № 11328 від 23.12.2021 - підписана обома сторонами;

2) № 11334 від 27.12.2021 - відповідачем не повернута;

3) № 22 від 10.01.2022 - відповідачем не повернута;

4) № 353 від 17.01.2022 - відповідачем не повернута.

Також акт звіряння взаємних розрахунків станом на 31.08.2022 підписаний обома сторнами договору поставки за допомогою КЕП в системі електронного документообігу.

Відповідачем частково оплачений вищевказаний товар, що підтверджується виписками по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаер Трейд" щодо контрагента Товариства з обмеженою відповідальністю "Колабріс КО", проте, остаточний розрахунок за отриманий товар не здійснений, відтак, наявна заборгованість у розмірі 302346,68 грн (з урахуванням зменшення розміру позовних вимог у зв`язку з частковою оплатою відповідачем спірної заборгованості протягом розгляду справи), на яку позивачем нараховані 86563,99 грн пені, 22372,52 грн інфляційних втрат, 5193,84 грн 3% річних.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що відповідач приймав товар окремими партіями і від нього не надходило жодних зауважень стосовно вартості, комплектності, найменування або якості такого товару, отже, прийняттям товару відповідач погодився зі всім поставленим товаром, у тому числі, стосовно його ціни та асортименту.

3. Аргументи відповідача

3.1. Стосовно поставки товару за видатковою накладною №11328 від 23.12.2021

Позивач безпідставно завищив ціну одного з товарів, що поставлений за цією видатковою накладною: "Запальничка кишенькова одноразова Lion MP-49 "Кольорова" CR" (всього 10000 одиниць товару), вказав її ціну - 3,59 грн без ПДВ за 1 шт., всього на суму 35900,00 грн, тоді як згідно із специфікацією до договору ціна цього товару - 3,10 грн без ПДВ, відтак, всього 31000,00 грн без ПДВ.

Також товар, що поставлений за цією видатковою накладною: "Запальничка кишенькова одноразова Lion LP-01 "Кремній" CR" - не передбачений договором, оскільки його поставка не узгоджена у специфікації до договору.

З огляду на такі обставини, відповідач зазначає, що 23.12.2021 позивач поставив, а відповідач прийняв товар всього на суму 164138,40 грн без ПДВ (175576,08 грн з ПДВ), а не на суму 169038,40 грн без ПДВ (202846,08 грн з ПДВ), яка безпідставно зазначена у видатковій накладні №11328 від 23.12.2021.

Відповідач аргументує, що за товар, який поставлено 23.12.2021 згідно з видатковою накладною №11328 за договором поставки № 637 від 01.11.2021 на суму 175576,08 грн з ПДВ відповідач остаточно розрахувався з позивачем 14.04.2022 (175576,08 грн (борг) - 150000,00 грн (оплата від 08.04.2022) - 50000,00 грн (оплата від 14.04.2022) = 24423,92 грн (переплата).

3.2. Стосовно поставки товару за видатковою накладною №11334 від 27.12.2021

Позивач безпідставно завищив ціну одного з товарів, що поставлений за цією видатковою накладною: "Запальничка кишенькова одноразова Lion MP-49 "Кольорова" CR" (всього 5000 одиниць товару), вказав її ціну - 3,59 грн без ПДВ за 1 шт., всього на суму 17950,00 грн, тоді як згідно із специфікацією до договору ціна цього товару - 3,10 грн без ПДВ, відтак, всього 15500,00 грн без ПДВ.

Відповідач зазначає, що 27.12.2021 позивач поставив, а відповідач прийняв товар за договором поставки № 637 від 01.11.2021 всього на суму 47847,50 грн без ПДВ (57417,00 грн з ПДВ), а не на суму 50297,50 грн без ПДВ (60357,00 грн з ПДВ), яка безпідставно зазначена у видатковій накладній №11334 від 27.12.2021.

Відповідач аргументує, що за товар, який поставлено 27.12.2021 згідно з видатковою накладною №11334 від 27.12.2021 за договором поставки №637 від 01.11.2021 на суму 57417,00грн. з ПДВ відповідач остаточно розрахувався з позивачем 22.06.2022 (57417,00 грн (борг) - 24423,92 грн (переплата від 08.04.2022) - 50000,00 грн (оплата від 22.06.2022) = 17006,92 грн (переплата).

3.3. Стосовно поставки товару за видатковою накладною №22 від 10.01.2022

Позивач безпідставно завищив ціну одного з товарів, що поставлений за цією видатковою накладною: "Запальничка кишенькова одноразова Lion MP-49 "Кольорова" CR" (всього 2000 одиниць товару), вказав її ціну - 3,59 грн без ПДВ за 1 шт., всього на суму 7180,00 грн, тоді як згідно із специфікацією до договору ціна цього товару - 3,10 грн без ПДВ, відтак, всього 6200,00 грн без ПДВ.

Відповідач зазначає, що 10.01.2022 позивач поставив, а відповідач прийняв товар за договором поставки № 637 від 01.11.2021 всього на суму 40710,50 грн без ПДВ (48852,60 грн з ПДВ), а не на суму 41690,50 грн без ПДВ (50028,60 грн з ПДВ), яка безпідставно зазначена у видатковій накладній №22 від 10.01.2022.

Відповідач зазначає, що за товар, який поставлено 10.01.2022 згідно з видатковою накладною №22 за договором поставки № 637 від 01.11.2021 на суму 48852,60 грн з ПДВ відповідач остаточно розрахувався з позивачем 04.05.2023 (48852,60 грн (борг) - 17006,92 грн (передоплата від 22.06.2022) - 30000,00 грн (оплата від 18.08.2022) - 28500, грн (оплата від 04.05.2023) = 26654,32 грн (переплата).

3.4. Стосовно поставки товару за видатковою накладною №353 від 17.01.2022

Позивач безпідставно завищив ціну одного з товарів, що поставлений за цією видатковою накладною: "Запальничка кишенькова одноразова Lion MP-49 "Кольорова" CR" (всього 2000 одиниць товару), вказав її ціну - 3,59 грн без ПДВ за 1 шт., всього на суму 7180,00 грн, тоді як згідно із специфікацією до договору ціна цього товару - 3,10 грн без ПДВ, відтак, всього 6200,00 грн без ПДВ.

Відповідач зазначає, що 17.01.2022 позивач поставив, а відповідач прийняв товар за договором поставки № 637 від 01.11.2021 всього на суму 15223,25 грн без ПДВ (18267,90 грн з ПДВ), а не на суму 16203,25 грн без ПДВ (19443,90 грн з ПДВ), яка безпідставно зазначена у видатковій накладній №353 від 17.01.2022.

Відповідач відзначає, що за товар, який поставлено 17.01.2022 згідно з видатковою накладною №353 за договором поставки № 637 від 01.11.2021 на суму 18267,90 з ПДВ відповідач остаточно розрахувався з позивачем 04.05.2023 (18267,90 грн (борг) - 26654,32 грн переплата від 04.05.2023 = 8386,42 грн (переплата).

3.5. Загальні доводи щодо відсутності заборгованості

Зважаючи на вищевказані доводи, відповідач зазначає, що за товар за видатковими накладними, що додані позивачем до позову, відповідач повністю розрахувався, відтак, відсутні підстави для задоволення позову.

Вказані вище аргументи щодо безпідставності зміни ціни та асортименту товару у видаткових накладних порівняно із встановленими у специфікації до договору відповідач обгрунтовує умовами договору, зокрема, такими.

Відповідно до пункту 1.2. договору за цим договором найменування товару, його асортимент та ціна визначається Специфікацією (Додаток № 1 до договору), що є його невід`ємною частиною.

За пунктом 4.12. договору постачальник посвідчує, що він інформований покупцем про те, що працівники покупця, з урахуванням осіб, які здійснюють приймання товарів по товарній (товарно-транспортній або видатковій) накладній та іншим документам, не уповноважені без належної довіреності своїми діями узгоджувати та змінювати ціни на товар, які зазначені та узгоджені сторонами у специфікації, у тому числі шляхом підписання товарно-транспортної або видаткової накладної та інших документів, при цьому, сторони визначають, що у випадку постачання товару постачальником по товарній (товарно-транспортній або видатковій) накладній та іншим документам, в яких передбачаються відмінні від встановлених та затверджених у специфікаціях ціни, приймання товару працівниками покупця по вказаним документам здійснюється лише по відношенню зазначеної у них кількості товару.

Між сторонами погоджена специфікація до договору б/н, яка є додатком № 1 до договору, в якій сторони узгодили найменування та ціни на товар.

Також відповідач зазначає про безпідставність врахування його платежів в рахунок більш пізніх поставок товару за договором та заперечує врахування при розгляді справи інших видаткових накладних, що складені між сторонами щодо поставок товару за договором, які не віднесені позивачем як спірні за позовною заявою і не були долучені до позову, а долучені позивачем до матеріалів справи протягом судового розгляду.

Зокрема, відповідач зазначає, що при здійсненні оплат за договором у призначенні платежу ним зазначалось: "Оплата за товар побутового призначення зг Договору поставки №637 від 01.11.2021 р.", що свідчить про неможливість встановлення того, за якою саме видатковою накладною здійснюється оплата, відтак, такі платежі мають визначатись одержувачем (позивачем) відповідно до умов договору, а у разі відсутності у договорі відповідних застережень - у хронологічному порядку, отже, оскільки договір між сторонами не містить таких застережень, позивач мав зараховувати платежі у хронологічному порядку і зарахування оплат відповідача не за спірними накладними, а в рахунок більш пізніх поставок є безпідставним.

3.6. Щодо вимог про стягнення пені, інфляційних втрат, 3 % річних

Крім посилання у цілому на відсутність заборгованості за договором, а, відтак, і підстав для нарахування штрафних санкцій, відповідач вказує, що здійснив арифметичний перерахунок цих позовних вимог за допомогою інструменту "Калькулятори" системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон" та встановив, що стосовно цих позовних вимог підлягають менші суми до нарахування, а саме: 5014,62 грн пені, 1360,20 грн інфляційних втрат, 315,76 грн 3 % річних

4. Норми права, що підлягають застосуванню

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки товару та є належною правовою підставою для виникнення у сторін взаємних прав та обов`язків, обумовлених цим договором.

Згідно із статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 672 Цивільного кодексу України визначає правові наслідки порушення умови договору щодо асортименту товару:

1. Якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

2. Якщо продавець передав покупцеві частину товару, асортимент якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, і частину товару з порушенням асортименту, покупець має право на свій вибір:

1) прийняти частину товару, що відповідає умовам договору, і відмовитися від решти товару;

2) відмовитися від усього товару;

3) вимагати заміни частини товару, що не відповідає асортименту, товаром в асортименті, який встановлено договором;

4) прийняти весь товар.

3. У разі відмови від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, або пред`явлення вимоги про заміну цього товару покупець має право відмовитися від оплати цього товару, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

4. Товар, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, є прийнятим, якщо покупець у розумний строк після його одержання не повідомив продавця про свою відмову від нього.

5. Якщо покупець не відмовився від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він зобов`язаний оплатити його за ціною, погодженою з продавцем.

Якщо продавець не вжив необхідних заходів щодо погодження ціни в розумний строк, покупець оплачує товар за ціною, яка на момент укладення договору купівлі-продажу застосовувалася щодо аналогічного товару.

Відповідно до статті 687 Цивільного кодексу України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Якщо порядок перевірки додержання продавцем умов договору купівлі-продажу не встановлений відповідно до частини першої цієї статті, перевірка здійснюється відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться в таких випадках.

Згідно з частиною 1 статті 688 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Відповідно до частини 1 статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

5. Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи

5.1. Щодо меж позовних вимог, предмету та підстав позову

Відповідно до частини 1 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.

Згідно із статтею 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Як встановлено судом та визнається обома сторонами спірні правовідносини сторін є договірними та виникли з правочину, який вчинений у письмовій формі, зміст якого зафіксований в одному документі: договорі поставки №637 від 01.11.2021.

Відповідно до пункту 1.2. договору за цим договором найменування товару, його асортимент та ціна визначається Специфікацією (Додаток № 1 до договору), що є його невід`ємною частиною.

Відповідно до пункту 5.1. договору ціна товару, що є предметом даного договору, встановлюється у гривнях та базується (визначається) на підставі специфікацій (додаток №1 до договору). До змісту Специфікації повинно входити наступне: найменування товару, його асортимент (номенклатура) та ціна на товар. Специфікація (Специфікації) є невід`ємною частиною цього Договору. Дата підписання Специфікації покупцем є датою узгодження цін.

Відповідно до пункту 5.2. договору ціна на товар може бути мотивовано змінена у винятковому випадку, за попереднім узгодженням з покупцем за 14 календарних днів до передбачуваного вводу в дію нових цін. Нова специфікація набирає сили з дня її підписання обома сторонами, нові ціни вводяться в дію з дати, зазначеної в специфікації, з урахуванням вимог цього пункту.

Відповідно до пункту 5.3. договору до ціни товару включається вартість тари одноразового використання, упаковки та доставки (транспортування).

З огляду на положення частини 1 статті 207, статті 654 Цивільного кодексу України та вищевикладені умови договору поставки, що укладений між сторонами, суд дійшов таких висновків.

1. Про підтвердження доводів відповідача щодо невідповідності ціни одного з товарів у спірних поставках тій, що погоджена за умовами договору у Специфікації (до матеріалів справи надано Специфікацію без номера, що підписана сторонами, де погоджена ціна товару: запальничка одноразова "Lion" кольорова - 3,72 грн з ПДВ, тоді як у видаткових накладних, що складені щодо спірних поставок товару ціна вказана 3,39 грн без ПДВ, відтак, з урахуванням стандартної ставки ПДВ у 20 %, договірна ціна цього товару становить 2,98 грн без ПДВ, що менше ціни поставки товару). У відповіді на відзив позивачем зазначалось, що у нього відсутня підписана сторонами специфікація, проте, оскільки, як зазначено судом вище, до матеріалів справи надано Специфікацію без номера, що підписана представниками обох сторін та скріплена відбитками їх печаток, суд бере до уваги цей доказ як належний.

2. Про спростування доводів відповідача щодо безпідставності врахування судом при встановленні стану розрахунків між сторонами за договором та, відповідно, визначення розміру спірної заборгованості, видаткових накладних, що не долучались позивачем до позову та надані до матеріалів справи у ході судового розгляду: оскільки спірні правовідносини виникли з договору у формі єдиного документу, видаткові накладні на поставки товару не являються правочинами та за своєю правовою приророю у даній справі є виключно письмовими доказами - первинними бухгалтерськими документами, що складені під час здійснення господарських операцій за договором, відтак, оскільки спірні правовідносини не виникли з видаткових накладних як з правочинів, такі накладні не впливають на визначення меж позовних вимог, предмет чи підстави позову і подання їх до справи має оцінюватися виключно щодо дотримання вимог Господарського процесуального кодексу України про подання доказів, однак, межі позову, його предмет та підстави тими чи іншими видатковими накладними, що складені за договором, не визначаються і не обмежуються.

Подання усіх видаткових накладних, що складені за договором, додатково до тих, товар за якими позивач визначав як не оплачений за позовною заявою (№ 11328 від 23.12.2021; № 11334 від 27.12.2021; № 22 від 10.01.2022; № 353 від 17.01.2022) суд вважає таким, що відповідає вимогам частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вони подані не на підтвердження доводів позовної заяви, а разом з відповіддю на відзив на спростування заперечень позову, що викладені у відзиві, відтак, неподання їх разом з позовною заявою є обгрунтованим.

5.2. Щодо основної заборгованості за договором

Судом враховано, що при здійсненні оплат за договором у призначенні платежу відповідачем зазначалось, що оплата здійснюється за товар згідно з договором поставки №637 від 01.11.2021, без конкретизацій партій поставок, відтак, судом визначене за всіма наданими суду належними доказами - первинними бухгалтерськими документами - видатковими накладними, що підписані обома сторонами і ними не заперечуються (№ 11328 від 23.12.2021, № 11334 від 27.12.2021, № 22 від 10.01.2022, № 353 від 17.01.2022, № 552 від 24.01.2022, № 735 від 31.01.2022, № 736 від 31.01.2022, №780 від 07.02.2022, № 1174 від 14.02.2022, №1483 від 21.02.2022, № 1574 від 28.02.2022, № 1925 від 18.03.2022, № 2059 від 23.03.2022, № 2923 від 13.05.2022, № 2985 від 23.05.2022, № 3059 від 30.05.2022), суму грошового зобов`язання відповідача за договором, з якої вираховано суму всіх оплат, що здійснені відповідачем за договором, що підтверджується наданими до матеріалами справи належними доказами про безготівковий перерахунок коштів банківськими установами, що також визнається обома сторонами і обставини розміру оплат за договором не є спірними в цій справі, відтак, встановлено, що вартість прийнятого за договором і не оплаченого відповідачем товару становить 302346,68 грн, розмір цієї різниці між цінами поставленого товару, що вказані у видаткових накладних та розміром сплачених відповідачем коштів не заперечується відповідачем.

Стосовно доводів відповідача про завищення ціни на товар "Запальничка кишенькова одноразова Lion MP-49 "Кольорова" CR", а також про те, що товар "Запальничка кишенькова одноразова Lion LP-01 "Кремній" CR", що вказаний у спірних у справі видаткових накладних поставлений не за умовами договору поставки №637 від 01.11.2021 суд дійшов таких висновків.

Судом врахований пункт 4.12. договору, відповідно до якого постачальник посвідчує, що він інформований покупцем про те, що працівники покупця, з урахуванням осіб, які здійснюють приймання товарів по товарній (товарно-транспортній або видатковій) накладній та іншим документам, не уповноважені без належної довіреності своїми діями узгоджувати та змінювати ціни на товар, які зазначені та узгоджені сторонами у специфікації, у тому числі шляхом підписання товарно-транспортної або видаткової накладної та інших документів, при цьому, сторони визначають, що у випадку постачання товару постачальником по товарній (товарно-транспортній або видатковій) накладній та іншим документам, в яких передбачаються відмінні від встановлених та затверджених у специфікаціях ціни, приймання товару працівниками покупця по вказаним документам здійснюється лише по відношенню зазначеної у них кількості товару.

При цьому, суд наголошує, що належна поведінка відповідача у цій спірній ситуації поставки частини товару за асортиментом та за цінами, відмінними від тих, що встановлені у визначеному договором порядку (у специфікації), а також правові наслідки для сторін, у залежності від поведінки саме відповідача, чітко визначені вищезазначеними у рішенні суду положеннями статей 672, 687, 688, 691 Цивільного кодексу України, відтак, суд керується вказаним законодавчим врегулюванням спірного випадку, що відбувся між сторонами при поставці товару за договором.

Стаття 672 Цивільного кодексу України визначає правові наслідки порушення умови договору щодо асортименту товару: якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми; якщо продавець передав покупцеві частину товару, асортимент якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, і частину товару з порушенням асортименту, покупець має право на свій вибір: 1) прийняти частину товару, що відповідає умовам договору, і відмовитися від решти товару; 2) відмовитися від усього товару; 3) вимагати заміни частини товару, що не відповідає асортименту, товаром в асортименті, який встановлено договором; 4) прийняти весь товар. Товар, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, є прийнятим, якщо покупець у розумний строк після його одержання не повідомив продавця про свою відмову від нього. Якщо покупець не відмовився від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він зобов`язаний оплатити його за ціною, погодженою з продавцем.

Згідно з частиною 1 статті 688 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Відповідно до частини 1 статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суд врахував, що спірні поставки відбулись у грудні 2021 року - січні 2022 року, а позов поданий до суду 04.05.2023, відтак, з урахуванням умов пунктів 4.1., 4.14. договору, оскільки з часу прийняття товару минуло більше року і докази звернення відповідача до позивача стосовно спірного товару неналежного асортименту та ціни в матеріалах справи відсутні, суд дійшов висновку, що покупець в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару, не звернувся до продавця щодо повернення товару або визначення його ціни, відтак, настає такий наслідок, який передбачений вищевказаними нормами Цивільного кодексу України: якщо покупець не відмовився від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він зобов`язаний оплатити його за ціною, погодженою з продавцем.

Відповідно до пункту 4.1. договору приймання товару за кількістю і якістю провадиться покупцем відповідно до: Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № 6-П, за виключенням умов, встановлених цим договором та з урахуванням особливостей, передбачених цим договором та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № 7-П, за виключенням умов, встановлених цим договором та з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.

Оскільки договором не передбачено умов щодо строків проведення таких перевірок товарів за кількістю та якістю, чи особливостей щодо їх визначення, до правовідносин сторін, за пунктом 4.1. договору, підлягають застосуванню строки, що визначені вищевказаними Інструкціями від 15.06.1965 № 6-П, від 25.04.1966 № 7-П, які, відповідно, також сплинули.

Також до матеріалів справи надані замовлення покупця (відповідача) щодо спірних поставок товарів, де вказаний спірний товар асортименту та за цінами, що були фактично поставлені, але після звернення постачальника (позивача) з даним позовом до суду з вимогою оплатити такий товар, його належність заперечується відповідачем.

Згідно з пунктом 2.4. договору замовлення покупця оформлюється на підставі даних специфікації та повинне містити такі дані: номер замовлення, дату подачі замовлення, дату поставки, найменування та адресу пункту поставки, найменування, асортимент і кількість товару.

Згідно з пунктом 2.5. договору замовлення покупця, що оформлене відповідно до пункту 2.4. договору, повинно надсилатися одним з передбачуваних способів: на електронну адресу відповідальної особи постачальника, вказаної у картці постачальника, та/або через представника постачальника.

Згідно з пунктом 2.6. договору замовлення надсилається кожного вівторка не пізніше ніж за 24 години до передбаченого покупцем моменту поставки товару.

Згідно з пунктом 2.9. договору про конкретну поставку товару постачальник зобов`язаний повідомити покупця не пізніше ніж за 24 години до прибуття товару в пункт поставки способом, передбаченим для надсилання замовлень згідно пункту 2.5. договору та ввести дані про поставку в графік поставок. Перед поставкою товару постачальник направляє покупцю по електронній пошті скан-копію видаткової накладної, згідно з якою покупець звіряє відповідність підготовленої до відправки партії товару замовленню покупця (в частині номенклатури (асортименту) та кількості товару) та специфікації (в частині ціни товару).

Згідно з пунктом 2.15. договору строк поставки товару погоджується сторонами у замовленні покупця.

Подання таких замовлень погоджено сторонами у договорі та за поясненнями обох сторін поставки товару здійснювались за попереднім погодженням сторонами шляхом листування електронною поштою уповноважених сторонами представників, у порядку направлення замовлень відповідачем і підтвердження їх позивачем з направленням покупцю по електронній пошті скан-копії видаткової накладної, згідно з якою покупець звіряє відповідність підготовленої до відправки партії товару замовленню покупця (в частині номенклатури (асортименту) та кількості товару) та специфікації (в частині ціни товару), відтак, суду надані належні докази звірки уповноваженою особою покупця відповідності підготовленої до відправки партії товару замовленню покупця (в частині номенклатури (асортименту) та кількості товару) та специфікації (в частині ціни товару), що оцінюється судом як належне погодження між сторонами асортименту і цін на товар, що не визначені договором, та в порядку, зокрема, частини 5 статті 672 та частини 2 статті 632 Цивільного кодексу України, має бути оплачено відповідачем, при чому, з огляду на усе вищевказане, зобов`язання з поставки такого товару позивачем виникло саме з договору і вчинене обома сторонами відповідно до його умов, відтак, спірний товар також поставлений у межах правовідносин сторін за договором поставки №637 від 01.11.2021.

Як погодження сторонами належного стану їх господарських операцій за договоромо судом врахований наданий суду акт звіряння взаємних розрахунків станом на 31.08.2022, що підписаний обома сторонами договору поставки за допомогою КЕП в системі електронного документообігу.

Згідно з пунктом 5.4. договору сторони визначили та погодили, що оплата за товар здійснюється, протягом 60 календарних днів з моменту приймання-передачі товару та підписання накладної про приймання товару. Здійснення розрахунків продиться в понеділок, середу та п`ятницю щотижня орієнтуючись на дату настання платежу.

Відповідно до пункту 5.5. договору загальна сума цього договору обумовлюється сумами, зазначеними у накладних (товарно-транспортій або видатковій накладній) на кожну партію товару, що були поставлені протягом строку дії цього договору .

Згідно з пунктом 5.6. договору сторони визначили та погодили, що для зручності розрахунків сторони щоквартально проводять звірку взаєморозрахунків до 15 числа місяця, наступного за останнім днем останнього місяця звітного кварталу. Дані, підтверджені сторонами в акті звірки взаєморозрахунків, є підставою для проведення остаточних розрахунків або проведення взаємозаліку зустрічних вимог. Звірка розрахунків може відбуватися за допомогою системи електронного документообігу M.E.Doc. Акт звірки взаєморозрахунків підписаний в електронній формі має однакову юридичну силу що і документ підписаний у паперові формі якщо він підписаний в електронній формі за допомогою КЕП особами, які мають право підпису такого документу згідно з договором.

Відтак, позивач виконав свої зобов`язання за договором та поставив обумовлений сторонами товар та оформив видаткові накладні № 11328 від 23.12.2021, № 11334 від 27.12.2021, № 22 від 10.01.2022, № 353 від 17.01.2022, № 552 від 24.01.2022, № 735 від 31.01.2022, № 736 від 31.01.2022, №780 від 07.02.2022, № 1174 від 14.02.2022, №1483 від 21.02.2022, № 1574 від 28.02.2022, № 1925 від 18.03.2022, № 2059 від 23.03.2022, № 2923 від 13.05.2022, № 2985 від 23.05.2022, № 3059 від 30.05.2022, копії яких надані до матеріалів справи.

Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 31.08.2022 підписаний обома сторнами договору поставки за допомогою КЕП в системі електронного документообігу.

Суд зауважує, що згідно з пунктом 5.6. договору сторони визначили: звірка розрахунків може відбуватися за допомогою системи електронного документообігу M.E.Doc. Акт звірки взаєморозрахунків підписаний в електронній формі має однакову юридичну силу що і документ підписаний у паперові формі якщо він підписаний в електронній формі за допомогою КЕП особами, які мають право підпису такого документу згідно з договором. Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 31.08.2022, що підписаний обома сторнами договору поставки за допомогою КЕП в системі електронного документообігу, за формою та змістом відповідає вимогам зведеного облікового документу, відтак, відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є документом, що погоджений сторонами для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів, отже, береться судом до уваги в цій якості: як погодження сторонами за результатом контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів їх господарських операцій за договором.

Отже, згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України, з урахуванням положень пункту 5.6. договору про те, що дані, підтверджені сторонами в акті звірки взаєморозрахунків, є підставою для проведення остаточних розрахунків, спірні грошові зобов`язання відповідача з остаточного розрахунку за договором настало у повному обсязі щодо всього принятого за договором товару після підписання відповідного акту звіряння взаєморозрахунків директором відповідача ОСОБА_1 та на погоджених сторонами умовах: наявність станом на 31.08.2022 заборгованості у відповідача перед позивачем у розмірі 330846,68 грн (з урахуванням часткової сплати цієї суми відповідачем після відкриття провадження справі на суму 28500,00 грн).

Відповідачем частково оплачений товар, що поставлений йому за договором: 08.04.2022 на суму 150000,00 гривень; 14.04.2022 на суму 50000,00 гривень; 22.06.2022 на суму 50000,00 гривень; 18.08.2022 на суму 30000,00 гривень; 04.05.2023 на суму 28500,00 гривень, що підтверджується наданими до матеріалів справи фільтрованими виписками з банківських рахунків позивача і визнається обома сторонами.

З урахуванням усього вищезазначеного, суд вважає достатніми надані позивачем докази наявності у відповідача спірної заборгованості з оплати отриманого ним товару, з урахуванням часткової оплати, отже, позовна вимога про стягнення основного боргу підлягає задоволенню у повному обсязі в розмірі 302346,68 грн.

5.3. Щодо нарахування пені, інфляційних втрат і 3% річних

Позивачем заявлені до стягнення за порушення відповідачем грошових зобов`язань за договором 86563,99 грн пені, 22372,52 грн інфляційних втрат, 5339,76 грн. 3 % річних.

Зважаючи на вищевикладені висновки суду про те, що спірне грошове зобов`язання відповідача з остаточного розрахунку за договором настало у повному обсязі щодо всього принятого за договором товару після підписання відповідного акту звіряння взаєморозрахунків директором відповідача ОСОБА_1 та на погоджених сторонами умовах: наявність станом на 31.08.2022 заборгованості у відповідача перед позивачем у розмірі 330846,68 грн, визначений позивачем період нарахування спірних штрафних санкцій з 31.08.2022 по 09.03.2023 та розмір заборгованості, на який здійснюється нарахування, встановлені позивачем правильно, з урахуванням положень частини 6 статті 232, пункту 7 Розділу ІХ Прикінцеві положення Господарського кодексу України, при цьому, на здійснення таких нарахувань не впливають доводи відповідача щодо хронологічного врахування його оплат в рахунок поставок товару в порядку черговості.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень статті 549, 611 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Пунктом 8.4. договору передбачено, що у разі порушення покупцем строків перерахування платежів, передбачених цим договором, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення, яка діяла на момент прострочення платежу.

Враховуючи вищезазначене, суд здійснив перевірку розрахунку пені, що наданий позивачем та встановив, що позивачем такий розрахунок здійснений правильно: за період з 31.08.2022 до 09.03.2023 на суму заборгованості 330846,68 грн - 86563,99 грн пені.

Отже, позов в цій частині підлягає задоволенню.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За перевіркою судом розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат, суд встановив, що наданий позивачем розрахунок здійснений правильно та відповідає обставинам справи та вимогам чинного законодавства, відтак, позовні вимоги про стягнення 5193,84 грн 3 % річних та 22372,52 грн інфляційних втрат також підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаер Трейд".

Інші доводи та докази сторін оцінені судом у сукупності з вищевикладеними та не наводяться у рішенні суду, позаяк не спростовують вказаних у рішенні висновків суду та не покладені судом в його основу.

6. Результати розгляду справи

6.1. Згідно із статтею 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування; питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог процесуального закону щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. У справі "Руїс Торіха проти Іспанії", Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Водночас, необхідно враховувати, що хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суди мають також враховувати практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справах "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), Трофимчук проти України (рішення від 28.10.2010), де Суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Водночас, Верховний Суд зазначає, що такий висновок Європейського суду з прав людини звільняє суди від обов`язку надавати детальну відповідь на кожен аргумент скаржника, проте не свідчить про можливість взагалі ігнорувати доводи чи докази, на які посилаються сторони у справі (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2019 у справі № 910/7054/18 та від 12.02.2019 у справі № 911/1694/18).

6.2. Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.

7. Розподіл судових витрат

Згідно із статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача повністю.

Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи та керуючись статтями 13, 52, 73, 74, 77-79, 86, 129, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов (вх. №1082 від 04.05.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаер Трейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колабріс КО" про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Колабріс КО" (07301, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Шкільна, будинок 23, код ЄДРПОУ 44135406) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаер Трейд" (65026, Одеська область, місто Одеса, вулиця Буніна, будинок 16-А, кімната 1, код ЄДРПОУ 36674481) 302346,68 грн (триста дві тисячі триста сорок шість гривень шістдесят вісім копійок) основного боргу, 86563,99 грн (вісімдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят три гривні дев`яносто дев`ять копійок) пені, 22372,52 грн (двадцять дві тисячі триста сімдесят дві гривені п`ятдесят дві копійки) інфляційних втрат, 5193,84 грн (п`ять тисяч сто дев`яносто три гривні вісімдесят чотири копійки) 3% річних та 5339,73 грн. (п`ять тисяч триста тридцять дев`ять гривень сімдесят три копійки) судового збору за подання позову.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 21.08.2024.

Суддя С.О. Саванчук